Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 2

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Главa в7	Глава 2

1	1
Цaрствующу кЂру пeрсскому пeрвагw лёта, во и3сполнeніе сл0ва гDнz ўсты6 їеремjиными,	У перший рік царювання Кира Перського, на сповнення слова Господа з уст Єремії,
2	2
воздви1же гDь дyхъ кЂра царS пeрсскагw, и3 проповёда во всeмъ цaрствэ своeмъ, и3 кyпнw писaньми, глаг0лz:	Господь подвигнув дух Кира, царя Перського, і він оголосив по всьому царству своєму усно і письмово:
3	3
сі‰ глаг0летъ кЂръ цaрь пeрсскій: (гDь) менE постaви царS вселeннэй, гDь ї}левъ, гDь вhшній,	так говорить Кир, цар Перський: Господь Ізраїля, Господь Всевишній поставив мене царем вселенної
4	4
и3 назнaмена мнЁ создaти є3мY д0мъ во їеrли1мэ, и4же во їудeи:	і повелів мені побудувати йому дім у Єрусалимі, який в Юдеї.
5	5
ѓще u5бо кто2 є4сть въ вaсъ t kзhка є3гw2, да бyдетъ гDь є3гw2 съ ни1мъ: и3 возшeдъ во їеrли1мъ, и5же во їудeи, да сози1ждетъ д0мъ гDа ї}лева: сeй гDь, и4же всели1сz во їеrли1мэ:	Отже, хто є з вас, із народу Його, нехай буде Господь його з ним, і нехай він, вирушивши в Єрусалим, який в Юдеї, будує дім Господа Ізраїлевого: Він є Господь, Який живе в Єрусалимі.
6	6
є3ли1цы u5бо w4крестъ мёстъ њбитaютъ, да пом0гутъ є3мY, и5же сyть на мёстэ т0мъ, и3 злaтомъ и3 сребр0мъ,	Тому скільки їх живе по місцях, жителі місця того нехай допоможуть їм золотом і сріблом,
7	7
даsніемъ съ конми2 и3 скwты2 и3 и3нhми по њбэщaнію предлагaемыми во свzти1лище гDне, є4же во їеrли1мэ.	дарунками коней і худоби й іншими приношеннями за обітницею на храм Господа в Єрусалимі.
8	8
И# стоsщіи нач†лницы колёнwмъ nтeчествъ їyдиныхъ и3 колёна веніамjнова, и3 свzщeнницы и3 леvjти, и3 вси2, и4хже дyхъ воздви1же гDь взhти, создaти д0мъ гDень, и4же во їеrли1мэ,	І піднялися старійшини племен коліна Іудиного і Веніамінового і священики і левити й усі, дух яких подвигнув Господь іти і будувати дім Господу в Єрусалимі;
9	9
и3 и5же w4крестъ и4хъ, помог0ша во всeмъ злaтомъ и3 сребр0мъ, конми2 и3 скwты2 и3 њбётами мн0гими ѕэлw2, и4хже чyвство воздви1жено бhсть.	а всі, що жили в сусідстві з ними, допомагали їм: сріблом і золотом, і конями і худобою і дуже багатьма приношеннями за обітницею багатьох, яких надихнув дух.
10	10
И# кЂръ цaрь и3знесE свzщє1нныz сосyды гDни, и5хже пренесE навуходон0соръ (цaрь вавmлHнскій) и3з8 їеrли1ма и3 постaви и5хъ во јдwлницэ своeй:	І цар Кир виніс священні сосуди Господа, які Навуходоносор переніс з Єрусалима і поставив у своєму капищі.
11	11
и3 и3знесE ты6z кЂръ цaрь пeрсскій и3 предадE \| міfрідaту сокровищехрани1телю своемY,	Винісши ж їх, Кир, цар Перський, передав їх Мифридату, своєму хранителю скарбів,
12	12
т0й же предадE сасавассaру власти1телю їудeйскому.	а через нього вони були передані Саманассару, князеві Юдеї.
13	13
И$хже сіE число2 бЁ: возливaлницъ златhхъ тhсzща, и3 возливaлницъ срeбрzныхъ тhсzща, кади1лницъ срeбрzныхъ двaдесzть дeвzть, фі†лъ златhхъ три1десzть, срeбрzныхъ двЁ тhсzщы четhре ст† и3 дeсzть, и3 и3нhхъ сосyдwвъ тhсzща:	Число ж їх було: узливальниць золотих тисяча, узливальниць срібних тисяча, срібних курильниць двадцять дев’ять, чаш золотих тридцять, срібних дві тисячі чотириста десять, й інших сосудів тисяча.
14	14
всёхъ же сосyдwвъ пренесeныхъ златhхъ и3 срeбрzныхъ пsть тhсzщъ четhре ст† шестьдесsтъ дeвzть.	Усіх сосудів золотих і срібних принесено п’ять тисяч чотириста шістдесят дев’ять.
15	15
Принесeни же сасавассaромъ вкyпэ съ тёми, и5же t плэнeніz и3з8 вавmлHна во їеrли1мъ.	І принесені вони Саманассаром і тими, що повернулися з ним з полону Вавилонського, у Єрусалим.
16	16
Во временёхъ же ґртаxeрxа царS пeрсскагw, восписaша є3мY на њбитaющихъ во їудeи и3 їеrли1мэ ви1лемосъ и3 міfрідaтъ, и3 тавeллій и3 раfЂмъ, и3 веелтefмъ и3 самeллій писeцъ, и3 пр0чіи соучинeнніи, њбитaющіи въ самарjи и3 во и3нhхъ мёстэхъ, нижепи1санное послaніе:	Під час же царювання Артаксеркса, царя Перського, Вилем і Мифридат, і Тавеллій і Рафим, і Веєлтефм і Самеллій писар та інші, які змовилися з ними, що жили в Самарії й інших місцях, написали йому такий лист:
17	17
царю2 ґртаxeрxу господи1ну џтроцы твои2, раfЂмъ писeцъ слyчаєвъ и3 самeллій писeцъ, и3 пр0чіи t совёта и4хъ и3 судіи6, и5же въ кілисmрjи и3 фінікjи:	Цареві Артаксерксу, господарю, раби твої Рафим, описувач подій, і Самеллій писар, та інші з ради їх, і судді, які знаходяться у Келе-Сирії і Фінікії.
18	18
и3 нн7э знaемо да бyдетъ господи1ну царю2, ћкw їудeє, и5же взыд0ша t вaсъ, къ нaмъ пришeдшіи во їеrли1мъ грaдъ tмeтный и3 стропти1вый, созидaютъ тHржища є3гw2, и3 составлsютъ стёны є3гw2, и3 хрaмъ воздвизaютъ:	Нехай буде нині відомо господарю царю, що юдеї, які вийшли від вас до нас, прийшовши у Єрусалим, у це відступницьке і підступне місто, влаштовують площі його, відновлюють стіни і закладають підвалини храму.
19	19
ѓще u5бо грaдъ т0й сози1ждетсz и3 стёны совершє1ны бyдутъ, не т0кмw дaни не потерпsтъ даsти, но и3 царє1мъ воспроти1вzтсz:	Отже, якщо це місто буде відбудоване і стіни його закінчені, то вони не тільки не погодяться платити податі, але і повстануть проти царів.
20	20
ґ понeже дёйствуютсz ±же њ хрaмэ, прaвw бhти разсуждaемъ не презрёти сегw2,	І оскільки уже почата побудова храму, то ми за благо визнали не нехтувати цим,
21	21
но знaемо сотвори1ти господи1ну нaшему царю2, да ѓще возмни1тсz тебЁ, да взhщетсz въ кни1гахъ nтє1цъ твои1хъ,	але сповістити господаря царя, чи не благоугодно тобі подивитися в книгах батьків твоїх.
22	22
и3 њбрsщеши въ лэтопи1сцэхъ пи1сано њ тёхъ, и3 познaеши, ћкw грaдъ т0й бsше tмeтникъ и3 царeй и3 грaды смущaющь,	Ти знайдеш запис про те у пам’ятних книгах, і довідаєшся, що це місто було зрадником і бентежило царів і міста,
23	23
и3 їудeє tст{пницы, и3 њполчeніе сотворsюще въ нeмъ t вёка, є3sже рaди вины2 и3 грaдъ т0й њпустошeнъ бhсть:	а юдеї — відступники, які вічно робили в ньому змови, з якої причини і було спустошене це місто.
24	24
нн7э u5бо знaемо ти2 твори1мъ, господи1не царю2 ћкw ѓще грaдъ сeй создaнъ бyдетъ и3 стёны є3гw2 возстaвлєны бyдутъ, и3сх0ду тебЁ ктомY не бyдетъ въ кілисmрjю и3 фінікjю.	Отже, тепер сповіщаємо тебе, господарю царю, що коли побудується це місто і відновляться стіни його, то не буде для тебе проходу в Келе-Сирію і Фінікію.
25	25
ТогдA восписA цaрь раfЂму пи1шущему случaємаz и3 веелтefму и3 самeллію писцY и3 пр0чымъ, соучинє1нымъ и3 њбитaющымъ въ самарjи и3 сmрjи и3 фінікjи, сі‰ пи6санаz:	Тоді цар написав у відповідь Рафиму, описувачу подій, і Веєлтефму і Самеллію писарю й іншим, які згодилися з ними, і жили в Самарії і Сирії і Фінікії, таке:
26	26
чт0хъ послaніе, є4же послaсте ко мнЁ: повелёхъ u5бо взыскaти, и3 њбрётено є4сть, ћкw грaдъ т0й є4сть t начaла царє1мъ противлsющьсz,	прочитав я лист, який ви надіслали мені, і наказав розглянути; і знайдено, що це місто здавна повстає проти царів,
27	27
и3 человёцы tступлє1ніz и3 њполчeніе въ нeмъ сотворsюще, и3 цaріе крёпцы и3 жeстоцы бhша во їеrли1мэ, њбладaюще и3 д†ни налагaюще на кілисmрjю и3 фінікjю:	і люди ці піднімають у ньому заколоти і війни, і були царі в Єрусалимі сильні і могутні, які володіли і збирали данину з Келе-Сирії і Фінікії.
28	28
нн7э u5бо повелёхъ возбрани1ти человёкwмъ w4нымъ созидaти грaдъ и3 пред8усмотрsти, да ничт0же б0лэ си1хъ сотворsтъ,	Отже, тепер я наказав заборонити цим людям будувати це місто, і стежити, щоб нічого більш не робилося
29	29
ни да происх0дzтъ бо мнHжайшаz лук†вства, во є4же царє1мъ трyдъ твори1ти.	і щоб не мали подальшого успіху зловмисні дійства до занепокоєння царів.
30	30
ТогдA прочeтше t царS ґртаxeрxа напи6саннаz раfЂмъ и3 самeллій писeцъ и3 съ ни1ми соучинeнніи, впрsгше потщaннw пріид0ша во їеrли1мъ съ кHнники и3 нар0днымъ њполчeніемъ,	Після прочитання написаного від царя Артаксеркса, Рафим і Самеллій писар і ті, що змовилися з ними, поспішно вирушили в Єрусалим з кіннотою й ополченням народу
31	31
и3 начaша созидaющихъ ўдержавaти: и3 ўпраздни1сz созидaніе хрaма, и4же во їеrли1мэ, дaже до вторaгw лёта цaрства дaріа царS пeрсскагw.	і почали утримувати тих, що будують. І зупинилося будівництво Єрусалимського храму до другого року царювання Дарія, царя Перського.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт