|
Главa }
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
| И# по си1хъ, цaрствующу ґртаxeрxу царю2 пeрсскому, приступи2 є4здра сhнъ сарjинъ, є3зерjевъ, хелкjевъ, салyмовъ, | Після цих подій, у царювання Артаксеркса, царя Перського, прийшов Ездра, син Азарії, Зехрія, Хелкія, Салима, |
|
2
|
2
|
| садyковъ, ґхітHвъ, ґмарjевъ, є3зjевъ, мемерHfовъ, зарeевъ сауjевъ, воккaевъ, ґвісyмовъ, фінеeсовъ, є3леазaровъ, ґарHна пeрвагw свzщeнника: | Саддука, Ахитова, Амарія, Озії, Мемерофа, Зарея, Сауя, Вокка, Ависая, Финеєса, Єлеазара, Аарона первосвященика. |
|
3
|
3
|
| т0й є4здра взhде t вавmлHна, ћкw книг0чій благоразyменъ сhй въ зак0нэ мwmсeовэ, дaннэмъ t гDа бGа ї}лева, | Цей Ездра прийшов з Вавилона, як вчений, що знається на законі Мойсеєвому, даному Господом Богом Ізраїлевим, |
|
4
|
4
|
| и3 дадE є3мY цaрь слaву, њбрётшему благодaть пред8 ни1мъ, над8 всёми дост0инствы є3гw2. | і зробив йому цар честь, бо він здобув у нього благовоління до всіх своїх прохань. |
|
5
|
5
|
| И# взыд0ша вкyпэ съ ни1мъ t сынHвъ ї}левыхъ, и3 свzщeнникwвъ и3 леvjтwвъ, и3 свzщеннопэвцє1въ и3 врaтарей и3 рабHвъ церк0вныхъ во їеrли1мъ, | І прийшли з ним у Єрусалим деякі з синів Ізраїля, зі священиків і левитів, священноспівців і воротарів і служителів при храмі, |
|
6
|
6
|
| лёта седмaгw цaрствующу ґртаxeрxу въ пsтый мцcъ: то2 лёто седм0е царю2: и3зшeдше бо и3з8 вавmлHна въ новомчcіи пeрвагw мцcа, пріид0ша во їеrли1мъ по дaнному и5мъ поспёху въ пyть t гDа: | на сьомому році царювання Артаксеркса, у п’ятий місяць того ж сьомого року царювання; бо вони, вийшовши з Вавилона в новомісяччя першого місяця, прийшли у Єрусалим, за даним їм Господом благосприянням на шляху, у новомісяць п’ятий. |
|
7
|
7
|
| и4бо є4здра мн0гое свёдэніе њбдержaше, дабы2 ничто2 њстaвити сyщихъ t зак0на гDнz и3 t зaповэди, є4же научи1ти всего2 ї}лz всBмъ њправдaніємъ и3 судбaмъ. | Ездра ж докладав великі турботи, щоб нічого не опустити з закону Господнього і заповідей, щоб навчити весь Ізраїль постанов і судів. |
|
8
|
8
|
| Пріи1де же напи1санное повелёніе t ґртаxeрxа царS ко є4здрэ свzщeннику и3 чтецY зак0на гDнz, є3гHже є4сть списaніе подлежaщее: | Прийшло і письмове повеління, дане від царя Артаксеркса Ездрі священику і читцю закону Господнього, таке: |
|
9
|
9
|
| цaрь ґртаxeрxъ є4здрэ свzщeннику и3 чтецY зак0на гDнz рaдоватисz: | Цар Артаксеркс Ездрі священику і читцю закону Господнього радуватися. |
|
10
|
10
|
| человэколю1бнw ѓзъ суди1въ, повелёхъ хотsщымъ t kзhка їудeйскагw съ в0лею благ0ю, и3 t свzщє1нникъ и3 леv‡тъ, и3 и5же сyть въ цaрствіи нaшемъ, и3ти2 съ тоб0ю во їеrли1мъ: | Розсудивши чоловіколюбно, я повелів, щоб ті, що бажають, з народу юдейського і зі священиків і левитів, які знаходяться в нашому царстві, добровільно йшли разом з тобою у Єрусалим. |
|
11
|
11
|
| є3ли1цы u5бо вожделёютъ, да соберyтсz и3 п0йдутъ съ тоб0ю, ћкоже ўг0дно мнЁ и3 седми2 другHмъ мои6мъ совётникwмъ: | Отже, хто тільки бажає, нехай зберуться і йдуть, як розсудилося мені і моїм семи найближчим радникам; |
|
12
|
12
|
| да ўви1дzтъ дёємаz во їудeи и3 їеrли1мэ, ћкоже є4сть въ зак0нэ гDни, | нехай побачать, що робиться в Юдеї та Єрусалимі згідно з законом Господнім, |
|
13
|
13
|
| и3 да вн0сzтъ дaры гDу ї}леву, и5хже њбэщaхъ ѓзъ и3 дрyзи во їеrли1мъ, и3 всE злaто и3 сребро2, є4же њбрётено бyдетъ во странЁ вавmлHнстэй, гDу во їеrли1мъ, съ даровaннымъ t kзhка во свzти1лище гDа бGа и4хъ, є4же во їеrли1мъ: | і віднесуть у Єрусалим дари Господу Ізраїля, які обіцяв я і мої наближені, і всяке золото і срібло, яке знайдеться в країні Вавилонській, для Господа в Єрусалим, разом з дарами від народу на храм Господа Бога їхнього, що знаходиться в Єрусалимі; |
|
14
|
14
|
| да соберeтсz злaто и3 сребро2 на ю3нцы2 и3 nвны2 и3 ѓгнцы, и3 ±же тBмъ послёдуютъ, | золото ж і срібло — на волів, баранів і агнців та інше, що до цього відноситься, |
|
15
|
15
|
| да прин0сzтъ жє1ртвы гDу на nлтaрь гDа бGа и4хъ, и4же во їеrли1мэ: | щоб возносити жертви Господу на жертовнику Господа Бога їхнього у Єрусалимі. |
|
16
|
16
|
| и3 вс‰ є3ли6ка х0щеши съ брaтіею твоeю сотвори1ти злaтомъ и3 сребр0мъ, соверши2 по в0ли бGа твоегw2, | І все, чого б не захотів ти з братами твоїми зробити на це золото і срібло, роби з волі Бога твого. |
|
17
|
17
|
| и3 свzщє1нныz сосyды гDни, и5же даны2 сyть тебЁ, къ дёлу д0му гDа бGа твоегw2, и4же во їеrли1мэ, да положи1ши пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, и4же во їеrли1мэ: | І священні сосуди Господні, дані тобі для вживання в храмі Бога твого у Єрусалимі, постав перед Господом, Богом твоїм. |
|
18
|
18
|
| и3 прHчаz, є3ли6ка ѓще тебЁ потрє1бна бyдутъ къ дэлHмъ хрaму бGа твоегw2, да дaси t цaрскагw сокр0вища: | І інше, що буде потрібно тобі для потреб храму Бога твого, давай з царської скарбниці. |
|
19
|
19
|
| и3 ѓзъ цaрь ґртаxeрxъ повелёхъ стражє1мъ сокр0вища сmрjйскагw и3 фінікjйскагw, да, є3ли1кw напи1шетъ є4здра свzщeнникъ и3 чтeцъ зак0на гDа бGа вhшнzгw, прилёжнw даю1тъ є3мY, дaже до сребрA талaнтъ стA, | І ось я, цар Артаксеркс, повелів хранителям скарбниць Сирії і Фінікії, щоб вони всі, чого потребує Ездра священик і читець закону Всевишнього Бога, справно давали йому, навіть до ста талантів срібла, |
|
20
|
20
|
| тaкожде и3 до пшени1цы спyдwвъ стA и3 вінA до мёръ стA: | також пшениці до ста ко́рів і вина до ста мір. |
|
21
|
21
|
| и3 и4на премнHга вс‰ по зак0ну б9ію да совершaтсz съ поспэшeніемъ бGу вhшнему, да не востaнетъ гнёвъ на цaрство царeво и3 сынHвъ є3гw2: | І все інше за законом Божим ретельно нехай приноситься Всевишньому Богу, щоб не було гніву на царство царя і синів його. |
|
22
|
22
|
| вaмъ же глаг0лю, да всBмъ свzщeнникwмъ и3 леvjтwмъ, и3 свzщеннопэвцє1мъ и3 врaтникwмъ, и3 рабHмъ церкHвнымъ и3 писцє1мъ цeркве тоS, ни є3ди1на дaнь, нижE и4на тzготA бyдетъ, и3 ни є3ди1ну влaсть и3мёти налагaти что2 на ни1хъ: | І ще говорю вам, щоб на всіх священиках і левитах, і священноспівцях і воротарях, і служителях храму і на писарях цього храму не було ніякої данини або іншого податку, і щоб ніхто не мав влади накладати будь-що на них. |
|
23
|
23
|
| тh же, є4здро, по премdрости б9іей, постaви судіи6 и3 начaлники, да сyдzтъ во всeй сmрjи и3 фінікjи всёхъ вёдущихъ зак0нъ бGа твоегw2, ґ невёдущихъ ўчи2: | А ти, Ездро, за мудрістю Божою, постав начальників і суддів, щоб вони судили по всій Сирії і Фінікії всіх, хто знає закон Бога твого, а тих, хто не знає, навчай: |
|
24
|
24
|
| и3 вси2 є3ли1цы престyпzтъ зак0нъ бGа твоегw2 и3 цaрскій тщaтелнw да накaжутсz, и3ли2 смeртію, и3ли2 кaзнію, и3ли2 сребрA лишeніемъ, и3ли2 и3згнaніемъ. | і всі ті, які будуть переступати закон Бога твого, або царський, нехай будуть обов’язково покарані, чи смерти, чи тілесним покаранням, грошовою пенею або вигнанням. |
|
25
|
25
|
| И# речE є4здра книг0чій: блгcвeнъ є3ди1нъ гDь бGъ nтє1цъ мои1хъ, и5же дадE сі‰ въ сeрдце царeво прослaвити д0мъ є3гw2, и4же во їеrли1мэ, | Тоді сказав учений Ездра: благословенний єдиний Господь Бог батьків моїх, що поклав на серце царю прославити дім Його у Єрусалимі |
|
26
|
26
|
| и3 менE почтE пред8 царeмъ и3 совётниками и3 всёми др{ги и3 вельмHжи є3гw2: | і вшанував мене перед царем і радниками і всіма наближеними і вельможами його. |
|
27
|
27
|
| и3 ѓзъ благодeрзостенъ бhхъ по п0мощи гDа бGа моегw2, и3 собрaхъ t ї}лz мyжы, да вкyпэ взhдутъ со мн0ю. | І я підбадьорився допомогою Господа Бога мого, і зібрав мужів ізраїльських, щоб вони йшли зі мною. |
|
28
|
28
|
| И# сjи предводи1теліе по свои1мъ nтeчествwмъ и3 начaлствwмъ, и5же и3зыд0ша со мн0ю и3з8 вавmлHна въ цaрство ґртаxeрxа царS: | І ось начальники за племенами їхніми і за старійшинством, які вийшли зі мною з Вавилона в царювання царя Артаксеркса: |
|
29
|
29
|
| T сынHвъ фінеeсовыхъ гирсHнъ, t сынHвъ їfамaровыхъ гамаліи1лъ, t сынHвъ давjдовыхъ латтyсъ, сhнъ сехенjевъ, | із синів Финеєса — Гирсон; із синів Іфамара — Гамалиїл; із синів Давида — Латтус, син Сехенія; |
|
30
|
30
|
| t сынHвъ фор0совыхъ захaріа и3 съ ни1мъ њпи1санныхъ мужeй сто2 пzтьдесsтъ, | із синів Фороса — Захарія, і з ним записалися сто п’ятдесят людей; |
|
31
|
31
|
| t сынHвъ фаafъ-мwaвлихъ є3ліаwнjа зарeовъ и3 съ ни1мъ мужeй двёсти, | із синів Фаафмоава — Елиаонія, син Зарея, і з ним двісті людей; |
|
32
|
32
|
| t сынHвъ заf0евыхъ сехенjа є3зеjлевъ и3 съ ни1мъ мужeй три1ста, t сынHвъ ґдjнихъ њви1fъ їwнаfyевъ и3 съ ни1мъ мужeй двёсти пzтьдесsтъ, | із синів Зафоя — Сехенія, син Ієзила, і з ним триста людей; із синів Адина — Овиф, син Іонафа, і з ним двісті п’ятдесят людей; |
|
33
|
33
|
| t сынHвъ и3лaмовыхъ їесjа гоfолjевъ и3 съ ни1мъ мужeй сeдмьдесzтъ, | із синів Ілама — Ієсія, син Гофолія, і з ним сімдесят людей; |
|
34
|
34
|
| t сынHвъ сафатjевыхъ зараjа михаи1ловъ и3 съ ни1мъ мужeй сeдмьдесzтъ, | із синів Сафатії — Зараія, син Михаїла, і з ним сімдесят людей; |
|
35
|
35
|
| t сынHвъ їwaвлихъ ґвадjа їези1ловъ и3 съ ни1мъ мужeй двёсти дванaдесzть, | із синів Іоава — Авадія, син Ієзила, і з ним двісті дванадцять людей; |
|
36
|
36
|
| t сынHвъ ванjевыхъ ґссалімHfъ сhнъ їwсафjевъ и3 съ ни1мъ мужeй сто2 шестьдесsтъ, | із синів Ванія — Асалимоф, син Іосафія, і з ним сто шістдесят людей; |
|
37
|
37
|
| t сынHвъ вавjевыхъ захaріа виваjевъ и3 съ ни1мъ мужeй двaдесzть џсмь, | із синів Вавія — Захарія, син Вивая, і з ним двадцять вісім людей; |
|
38
|
38
|
| t сынHвъ ґстafовыхъ їwaннъ ґкатaнь и3 съ ни1мъ мужeй сто2 дeсzть, | із синів Астафа — Іоан, син Акатана, і з ним сто десять людей; |
|
39
|
39
|
| t сынHвъ ґдwнікaмовыхъ послёдніи, и3 сі‰ сyть и3менA и4хъ: є3ліфалA сhнъ їеуи1левъ и3 самeа и3 съ ни1ма мужeй сeдмьдесzтъ, | із синів Адоникама — останні, і ось імена їхні: Елифала, син Ієуїла, і Самей, і з ними сімдесят людей; |
|
40
|
40
|
| t сынHвъ вагHевыхъ ўfjй їстакyровъ и3 съ ни1мъ мужeй сeдмьдесzтъ. | із синів Вагоя — Уфий, син Істалкура, і з ним сімдесят людей. |
|
41
|
41
|
| И# собрaхъ и5хъ къ рэцЁ ћже нарицaетсz fерaнъ, и3 њполчи1хомсz три2 дни6 здЁ, и3 пресмотри1хъ и5хъ. | І я зібрав їх біля ріки, яка називається Феран, і ми пробули там три дні, і я оглянув їх. |
|
42
|
42
|
| И# t сынHвъ свzщeнничихъ и3 t леvjтскихъ не њбрётъ тaмw, | І не знайшовши там нікого зі священиків і левитів, |
|
43
|
43
|
| послaхъ ко є3леазaру и3 їдуи1лу, и3 маазмaну и3 ґлнаfaну, и3 мамeю и3 самeю и3 їwрjву, наfaну, є3ннатaну, захaріи и3 месуллaму, предводи1телємъ и3 ўчє1нымъ, | я послав до Єлеазара й Ідуїла, і Маасмана, й Алнафана, і Мамея, і Самея, й Іоривона, Нафана, Еннатана, Захарії і Мосоллама, які є начальниками і вченими, |
|
44
|
44
|
| и3 рек0хъ и5мъ, да пріи1дутъ къ доддeю вождY, и4же на мёстэ сокровищехрани1лницы, | і сказав їм, щоб вони пішли до Доддея, який начальствує в місцевості Касиф’є, |
|
45
|
45
|
| заповёдавъ и5мъ рещи2 доддeю и3 брaтіи є3гw2 и3 сyщымъ на мёстэ сокровищехрани1телємъ, да п0слютъ къ нaмъ свzщeнствовати и3мyщихъ въ домY (гDа) бGа нaшегw. | наказавши їм сказати Доддею і братам його і тим, що знаходяться в тій місцевості Касиф’є, щоб вони прислали нам священиків для дому Господа Бога нашого. |
|
46
|
46
|
| И# привед0ша къ нaмъ держaвною рук0ю гDа бGа нaшегw мyжы ўчє1ны t сынHвъ моолjа сhна леvjина, сhна ї}лева, ґсевевjю и3 сынHвъ є3гw2 и3 брaтію nсмьнaдесzть, | І вони привели до нас могутньою рукою Господа Бога нашого мужів-знавців із синів Мооли, сина Левія, сина Ізраїлевого, Асевивея і синів його і братів його, яких було вісімнадцять чоловік; |
|
47
|
47
|
| и3 ґсевjю и3 ґннyа и3 њсeа брaта t сынHвъ ханунeевыхъ, и3 сынHвъ и4хъ мужeй двaдесzть: | і Асевію й Аннуя й Осея брата із синів Ханунея, і синів їхніх двадцять чоловік; |
|
48
|
48
|
| и3 t церк0вныхъ служи1телей, и5хже дадE давjдъ и3 нач†лницы къ дёланію леvjтwмъ, церк0вныхъ служи1телей двёсти двaдесzть: всёхъ же и3менA знаменов†нна сyть въ писaніи. | і зі служителів храму, яких дав Давид і начальники на служіння левитам, двісті двадцять служителів, з поіменним списком усіх. |
|
49
|
49
|
| И# њбэщaхъ тY п0стъ ю4ношамъ пред8 гDемъ бGомъ нaшимъ, | І оголосив я там піст перед Господом Богом нашим, |
|
50
|
50
|
| да взhщемъ t негw2 бlгjй пyть нaмъ и3 сyщымъ съ нaми чaдwмъ нaшымъ и3 скотHмъ. | щоб виблагати у Бога благополучний шлях нам і супутникам нашим і дітям нашим і худобі, |
|
51
|
51
|
| Ўсрами1хбосz проси1ти t царS пёшихъ и3 к0нникwвъ и3 проводникHвъ рaди њхранeніz нaмъ t супост†тъ, | бо я посоромився просити у царя піших і кінних і провідників для безпеки від супротивників наших; |
|
52
|
52
|
| рек0хомъ бо царю2, ћкw си1ла гDа нaшегw бyдетъ со и4щущими є3го2 на всsкое ўправлeніе. | тому що ми сказали цареві, що сила Господа нашого буде з тими, хто має Його в усякому доброму починанні. |
|
53
|
53
|
| И# пaки помоли1хомсz гDу бGу нaшему њ си1хъ и3 млcтива получи1хомъ. | Отже, ми знову помолилися Господу Богу нашому про все це й одержали від Нього велику милість. |
|
54
|
54
|
| И# tлучи1хъ t племеноначaлникwвъ и3 свzщeнникwвъ мужeй дванaдесzть є3севрjю и3 ґссамjю и3 съ ни1ми t брaтіи и4хъ мужeй дeсzть, | І відокремив я з родоначальників і священиків дванадцять чоловік, Есеревію і Самію, і з ними братів їхніх десять чоловік. |
|
55
|
55
|
| и3 и3звёсихъ и5мъ сребро2, злaто и3 сосyды свzщє1нныz д0му бGа нaшегw, ±же даровA цaрь и3 совBтницы є3гw2 и3 вельмHжи и3 вeсь ї}ль: | І зважив при них срібло і золото і священні сосуди дому Господа нашого, які дав у дарунок цар і радники його, і вельможі і всі ізраїльтяни. |
|
56
|
56
|
| и3 и3звёсивъ предaхъ и5мъ сребрA тал†нтъ шeсть сHтъ пzтьдесsтъ, и3 сос{дъ срeбрzныхъ тал†нтъ сто2, и3 злaта тал†нтъ сто2, и3 сосyдwвъ позлащeнныхъ двaдесzть, и3 сосyдwвъ мёдzныхъ t и3збрaнныz мёди блещaщихсz златови1дныхъ, сосyдwвъ дванaдесzть, | І, зваживши, передав їм срібла шістсот п’ятдесят талантів і сосудів срібних сто талантів, і золота сто талантів, сосудів золотих двадцять і сосудів мідних з відмінної міді, що блищать, як золото, дванадцять. |
|
57
|
57
|
| и3 рек0хъ и5мъ: и3 вы2 свsти є3стE гDу, и3 сосyди свsти, и3 злaто и3 сребро2 њбэщaнное гDу бGу nтє1цъ нaшихъ: | І сказав їм: і ви святі Господу, і сосуди ці святі, так само, як і золото і срібло, дане за обітницею Господу, Богу батьків наших. |
|
58
|
58
|
| бди1те и3 храни1те, д0ндеже воздади1те вы2 вс‰ племеноначaлникwмъ свzщeнникwвъ и3 леvjтwвъ и3 начaлникwмъ nтeчествъ ї}левыхъ во їеrли1мэ въ сосудохрани1телницэ д0му бGа нaшегw. | Пильнуйте і бережіть їх, доки не здасте старшим священикам і левитам і родоначальникам ізраїльським у Єрусалимі, у сосудосховище дому Бога нашого. |
|
59
|
59
|
| И# пріeмше свzщeнницы и3 леvjти сребро2 и3 злaто и3 сосyды во їеrли1мъ, внес0ша во хрaмъ гDень. | І священики і левити, прийнявши срібло і золото і сосуди для Єрусалима, внесли їх у храм Господа. |
|
60
|
60
|
| И# воздви1гшесz t рэки2 fеры2 въ дванадесsтый дeнь пeрвагw мцcа, внид0хомъ во їеrли1мъ съ крёпкою рук0ю гDа нaшегw, ћже съ нaми: и3 и3збaви нaсъ гDь t и3сх0да пути2 t всёхъ вр†гъ, и3 пріид0хомъ во їеrли1мъ. | І, піднявшись від ріки Феран у дванадцятий день першого місяця, ми йшли у Єрусалим під могутньою рукою Господа над нами, і Він визволяв нас від початку путі від усякого ворога, і ми прийшли у Єрусалим. |
|
61
|
61
|
| И# є3гдA бhсть тaмw трeтій дeнь, въ четвeртый дeнь и3змёреное злaто и3 сребро2 прeдано въ д0мъ гDа бGа нaшегw мармHfэ сhну ўрjину свzщeннику, | І тут, після трьох днів, у день четвертий зважене срібло і золото було передане в дім Господа нашого Мармофі, синові Урії, священику. |
|
62
|
62
|
| и3 съ ни1мъ (бЁ) є3леазaръ сhнъ фінеeсовъ, и3 бhста съ ни1ма їwсавaдъ сhнъ їисyсовъ и3 мwи1fъ саваннjевъ сhнъ, леvjтzне: вс‰ по числY и3 вёсу, и3 напи1санъ бhсть вeсь вёсъ и4хъ въ т0й чaсъ. | І був з ним Єлеазар, син Финеєса; також були з ним Іосавдос, син Ісуса, і Моеф, син Саванна, левити; і здали все за кількістю і вагою; і вся вага їх записана в той же час. |
|
63
|
63
|
| Пришeдшіи же t плэнeніz принес0ша жє1ртвы бGу ї}леву ю3нє1цъ дванaдесzть за вeсь ї}ль, nвє1нъ дeвzтьдесzтъ шeсть, ѓгнєцъ сeдмьдесzтъ двA, козлHвъ за спасeніе дванaдесzть вс‰ въ жeртву гDню. | Тоді ті, що прийшли з полону, принесли жертви Богу Ізраїля, дванадцять волів за всіх ізраїльтян, дев’яносто шість баранів, сімдесят два агнці, дванадцять козлів за спасіння: все це — у жертву Господу, — |
|
64
|
64
|
| И# tдaша повєлёніz царє1ва царє1вымъ строи1телємъ и3 є3пaрхwмъ кілисmрjи и3 фінікjи, и3 почт0ша kзhкъ и3 хрaмъ гDень. | і передали царські повеління царським правителям і начальникам Келе-Сирії і Фінікії, і вони вшанували народ і храм Господа. |
|
65
|
65
|
| И# соверши1вшымсz си6мъ, приступи1ша ко мнЁ предводи1теліе, глаг0люще: | І коли це було закінчено, приступили до мене начальники і сказали: |
|
66
|
66
|
| не tлучи1сz р0дъ ї}левъ и3 нач†лницы, и3 свzщeнницы и3 леvjти t и3ноплемeнныхъ kзhкwвъ земли2 и3 t нечист0тъ и4хъ, t kзы6къ хананewвъ и3 хеттewвъ, и3 ферезewвъ и3 їевусewвъ, и3 мwавjтwвъ и3 є3гЂптzнъ и3 їдумewвъ: | не відокремився народ ізраїльський і начальники і священики і левити від іноплемінних народів землі і від нечистот їх, від народів хананейських, і хеттейських, і ферезейських, і євусейських, і моавитських, і єгипетських, і ідумейських; |
|
67
|
67
|
| сопрzг0шасz бо со дщeрьми и4хъ, и3 тjи и3 сhнове и4хъ, и3 смэси1сz сёмz свzт0е со и3ноплемeнными kзы6ки зeмскими, и3 прич†стницы бhша предводи1теліе и3 вельмHжи беззак0ніz сегw2 t начaла вeщи. | бо вступили у шлюб з дочками їх, як самі, так і сини їхні, і змішалося сíм’я святе з іноплемінними народами землі, і проводирі їхні і вельможі зробилися учасниками цього беззаконня із самого початку. |
|
68
|
68
|
| И# ѓбіе, є3гдA ўслhшахъ сі‰, раздрaхъ њдэ‰ніz и3 свzщeнную ри1зу, и3 терзaхъ власы2 главы2 и3 брады2, и3 сэдёхъ ск0рбенъ и3 печaленъ, | Як тільки почув я про це, роздер на собі одяг і священне облачення, і рвав волосся на голові і бороді, і сидів заклопотаний і сумний. |
|
69
|
69
|
| И# собрaшасz ко мнЁ, є3ли1цы тогдA подвизaхусz во сл0вэ гDа бGа ї}лева, мнЁ плaчущу њ беззак0ніи, и3 сэдёхъ ск0рбенъ дaже до вечeрніz жeртвы: | І коли я жалкував про це беззаконня, зібралися до мене всі, хто був натхненний словом Господа Бога Ізраїлевого, і я сидів сумний до вечірньої жертви. |
|
70
|
70
|
| и3 востaхъ t постA, раздр†на и3мёющь њдэ‰ніz и3 свzщeнную ри1зу, преклони1въ кwлёна и3 простeръ рyцэ ко гDу, рек0хъ: | Тоді, вставши від посту мого, у розідраному одязі й розідраному священному облаченні упав на коліна і, простягнувши руки до Господа, я сказав: |
|
71
|
71
|
| гDи, постыдёхсz и3 ўсрами1хсz пред8 лицeмъ твои1мъ, | Господи! я соромлюсь і знічуюся перед лицем Твоїм, |
|
72
|
72
|
| грэси1 бо нaши ўмн0жишасz вhше глaвъ нaшихъ, и3 без{міz н†ша воздвиг0шасz дaже до небесE, | бо гріхи наші піднялися вище голів наших, і безумство наше піднялося до неба; |
|
73
|
73
|
| є3щE t времeнъ nтє1цъ нaшихъ, и3 є3смы2 въ вели1цэ грэсЁ дaже до днE сегw2: | ще від часів батьків наших і до цього дня ми знаходимося у великому гріху; |
|
74
|
74
|
| и3 рaди грBхъ нaшихъ и3 nтє1цъ нaшихъ прeдани є3смы2 со брaтіzми нaшими и3 съ царьми2 нaшими и3 со свzщє1нники нaшими царє1мъ зємнhмъ въ мeчь и3 плэнeніе и3 въ граблeніе со стыдёніемъ дaже до днeшнzгw днE: | і за гріхи наші і батьків наших ми з братами нашими і царями нашими і священиками нашими були віддані царям іноземним під меч, у полон і на розграбування з осоромленням до цього дня. |
|
75
|
75
|
| и3 нн7э коли1ко бhсть нaмъ млcрдіе t тебє2, гDи б9е, є4же њстaвити нaмъ к0рень и3 и4мz на мёстэ с™hни твоеS | Але тепер була зроблена нам така велика милість від Тебе, Господи Боже, що Ти залишив наш корінь і ім’я на місці святині Твоєї, |
|
76
|
76
|
| и3 є4же tкрhти свэти1лникъ нaмъ въ домY гDа бGа нaшегw, дaти нaмъ пи1щу во врeмz раб0ты нaшеz: и3 є3гдA служи1хомъ, не бhхомъ њстaвлени t гDа бGа нaшегw, | що відкрив нам світильник у домі Господа, Бога нашого, дав нам споживу під час поневолення нашого! І, коли ми знаходилися в поневоленні, не були залишені Господом, Богом нашим; |
|
77
|
77
|
| но постaви нaсъ во благодaти пред8 цари6 пeрсскими дaти нaмъ пи1щу, | але Він схилив до нас благовоління царів перських, щоб вони дали нам споживу |
|
78
|
78
|
| и3 прослaвити хрaмъ гDа нaшегw, и3 воздви1гнути њпустошeнный сіHнъ, дaти нaмъ твердhню во їудeи и3 їеrли1мэ: | і прославили храм Господа нашого, і щоб відбудований був спустошений Сион, і нам дано було утвердження в Юдеї та Єрусалимі. |
|
79
|
79
|
| и3 нн7э что2 речeмъ, гDи, и3мёюще сі‰; преступи1хомъ бо повєлёніz тво‰, ±же дaлъ є3си2 рук0ю nтрокHвъ твои1хъ прbр0кwвъ, гlz: | І нині що́ скажемо ми, Господи, маючи все це? Ми переступили повеління Твої, які Ти дав рукою рабів Твоїх, пророків, говорячи: |
|
80
|
80
|
| ћкw землS, въ ню1же х0дите наслёдити, землS њсквернeна є4сть сквeрною и3ноплемeнныхъ земли2, и3 нечистот0ю своeю нап0лниша ю5, | земля, в яку ви входите, щоб успадкувати її, осквернена сквернами іноплемінних землі, і вони наповнили її нечистотами своїми. |
|
81
|
81
|
| и3 нн7э дщeрей вaшихъ не сопрzзи1те сынHмъ и4хъ, и3 дщeрей и4хъ не пріeмлите сыновHмъ вaшымъ, | І тепер не віддавайте дочок ваших заміж за синів їхніх, і їхніх дочок не беріть за синів ваших, |
|
82
|
82
|
| и3 не взыщи1те ми1ра и3мёти съ ни1ми во всE врeмz, да ўкрэпи1вшесz kди1те благ†z земли2 и3 достоsніе раздэлsете сыновHмъ вaшымъ дaже до вёка: | і не шукайте миру з ними в усі часи, щоб укріпитися вам і споживати блага цієї землі і залишити її у спадщину дітям вашим повіки. |
|
83
|
83
|
| и3 ±же случaютсz нaмъ, вс‰ бывaютъ рaди дёлъ нaшихъ лукaвыхъ и3 вели1кихъ грBхъ нaшихъ: тh бо, гDи, њблегчи1лъ є3си2 грэхи2 нaшz | І все, що стається з нами, буває за злі діла наші і за великі гріхи наші. Ти, Господи, полегшив гріхи наші |
|
84
|
84
|
| и3 дaлъ є3си2 нaмъ сицевhй к0рень, и3 пaки њбрати1хомсz преступи1ти зак0нъ тв0й, є4же смэси1тисz съ нечистот0ю kзы6къ зeмскихъ: | і дав нам такий корінь; але ми знову повернулися до порушення закону Твого через змішання з нечистотами народів землі. |
|
85
|
85
|
| не прогнёвалсz ли є3си2 на ны2 погуби1ти нaсъ, д0ндеже не њстaнетсz к0рень и3 сёмz и3 и4мz нaше; | Чи не прогнівався Ти на нас так, щоб погубити нас і не залишити ні кореня, ні сімені, ні імені нашого? |
|
86
|
86
|
| гDи б9е ї}левъ, и4стиненъ є3си2, њстaхомсz бо к0рень до днeшнzгw днE: | Ти істинний, Господи, Боже Ізраїлів! бо ми залишилися коренем до цього дня. |
|
87
|
87
|
| сE, нн7э є3смы2 пред8 тоб0ю во беззак0ніихъ нaшихъ, нёсть бо стaти є3щE пред8 тоб0ю въ си1хъ. | Але ось нині перед Тобою ми в беззаконнях наших; і в них не належало б стояти перед Тобою. |
|
88
|
88
|
| И# є3гдA молsсz є4здра и3сповёдашесz, плaчущь на земли2 ни1цъ простeртъ пред8 хрaмомъ, собрaшасz къ немY t їеrли1ма нар0дъ мн0гъ ѕэлw2, мyжіе и3 жєны2, и3 ю4нwши и3 ю4нwты: плaчь бо бhсть вели1къ въ т0мъ мн0жествэ. | І коли Ездра молився і сповідувався і плакав, простягнувшись на землі перед храмом, зібралося до нього з Єрусалима дуже багато народу: чоловіки, жінки і діти; і був великий плач у народі. |
|
89
|
89
|
| И# возопи1въ їехонjа їеи1левъ t сынHвъ ї}левыхъ, речE: є4здро, мы2 согрэши1хомъ ко гDу бGу, поsхомъ жєны2 и3ноплемє1нничи t kзы6къ земли2: и3 нн7э є4сть пред8 тоб0ю вeсь ї}ль: | І, вигукнувши, Ієхонія, син Іоїля, із синів Ізраїля, сказав: Ездро! ми згрішили перед Господом, ми взяли іноплемінних дружин з народів землі; і ось тепер тут весь Ізраїль: |
|
90
|
90
|
| въ т0мъ да бyдетъ нaмъ клsтва пред8 гDемъ, є4же и3згнaти всёхъ жeнъ нaшихъ, ±же t и3ноплемeнныхъ, со чaды и4хъ, ћкоже суди1сz тебЁ, и3 є3ли1цы повинyютсz зак0ну гDню: | нехай буде звершена нами клятва перед Господом у тому, щоб відкинути всіх іноплемінних дружин наших з дітьми їхніми, як розсудилося тобі і всім, які підкорюються закону Господа. |
|
91
|
91
|
| востaвъ совершaй, къ тебЁ пристои1тъ дёло, и3 мы2 съ тоб0ю мyжественнw сотвори1мъ. | Вставши, зроби це! бо це твоя справа, і ми з тобою в силі будемо зробити її. |
|
92
|
92
|
| И# востaвъ є4здра, заклS племеноначaлникwвъ свzщeнническихъ и3 леvjтскихъ всегw2 ї}лz сотвори1ти по си6мъ. И# клsшасz. | І, вставши, Ездра закляв старших священиків і левитів усього Ізраїля вчинити так, і вони поклялися. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
