Главa №
|
Глава 1
|
1
|
1
|
(За? ©§.) Пavелъ, ґпcлъ ї}съ хrт0въ в0лею б9іею, по њбэтовaнію жи1зни, ћже њ хrтЁ ї}сэ, | Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя в Христі Ісусі, |
2
|
2
|
тімоfeю возлю1бленному чaду: блгdть, млcть, ми1ръ t бGа nц7A и3 хrтA ї}са гDа нaшегw. | Тимофію, улюбленому синові: благодать, милість, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого. |
3
|
3
|
(За?.) Благодарю2 бGа, є3мyже служY t прароди1телей чи1стою с0вэстію, ћкw непрестaнную и4мамъ њ тебЁ пaмzть въ моли1твахъ мои1хъ дeнь и3 н0щь, | Дякую Богові, Якому служу від прабатьків із чистою совістю, що безперестанно згадую про тебе в молитвах моїх вдень і вночі, |
4
|
4
|
желaz ви1дэти тS, поминaz слeзы тво‰, да рaдости и3сп0лнюсz, | і бажаю бачити тебе, згадуючи про сльози твої, щоб мені сповнитися радістю, |
5
|
5
|
воспоминaніе пріeмлz њ сyщей въ тебЁ нелицемёрнэй вёрэ, ћже всели1сz прeжде въ бaбу твою2 лwjду и3 въ мaтерь твою2 є3vнікjю: и3звёстенъ же є4смь, ћкw и3 въ тебE. | пам’ятаючи нелицемірну віру твою, яка раніше була в бабусі твоєї Лоїди і в матері твоєї Євникії‚ впевнений, що вона і в тобі. |
6
|
6
|
Е#sже рaди вины2 воспоминaю тебЁ возгрэвaти дaръ б9ій живyщій въ тебЁ возложeніемъ рукY моє1ю: | Із цієї причини нагадую тобі зігрівати дар Божий, який у тобі через покладання рук моїх. |
7
|
7
|
не бо2 дадE нaмъ бGъ дyха стрaха, но си1лы и3 любвE и3 цэломdріz. | Бо дав нам Бог духа не страху, а сили, і любови, і цнотливости. |
8
|
8
|
(За? ©§№.) Не постыди1сz u5бо стrтію [свидётелствомъ] гDа нaшегw ї}са хrтA, ни мн0ю ю4зникомъ є3гw2: но спостражди2 бlговэствовaнію (хrт0ву) по си1лэ бGа, | Отже, не соромся свідчення Господа нашого Ісуса Христа, ні мене, в’язня Його; але страждай з благовістям Христовим силою Бога, |
9
|
9
|
спcшагw нaсъ и3 призвaвшагw звaніемъ с™hмъ, не по дэлHмъ нaшымъ, но по своемY бlговолeнію [предложeнію] и3 блгdти дaннэй нaмъ њ хrтЁ ї}сэ прeжде лётъ вёчныхъ, | Який спас нас і покликав покликом святим, не за ділами нашими, а з волі Своєї і благодаті, яка дана нам у Христі Ісусі раніш вічних часів, |
10
|
10
|
ћвльшейсz же нн7э просвэщeніемъ сп7си1телz нaшегw ї}са хrтA, разруши1вшагw ќбw смeрть и3 возсіsвшагw жи1знь и3 нетлёніе бlговэствовaніемъ, | а нині відкрилася явленням Спасителя нашого Ісуса Христа, Який зруйнував смерть і явив життя і нетління через благовістя, |
11
|
11
|
въ нeже постaвленъ бhхъ ѓзъ проповёдникъ и3 ґпcлъ и3 ўчи1тель kзhкwвъ. | для якого я поставлений проповідником, і апостолом, і вчителем язичників. |
12
|
12
|
Е#sже рaди вины2 и3 сі‰ страждY: но не стыждyсz. Вёмъ бо, є3мyже вёровахъ, и3 и3звэсти1хсz, ћкw си1ленъ є4сть предaніе моE сохрани1ти въ дeнь w4нъ. | З цієї причини я і страждаю так; але не соромлюсь. Бо я знаю, в Кого увірував, і впевнений, що Він має силу зберегти передання моє на той день. |
13
|
13
|
W$бразъ и3мёй здрaвыхъ словeсъ, и4хже t менє2 слhшалъ є3си2, въ вёрэ и3 любви2, ћже њ хrтЁ ї}сэ. | Тримайся взірця здорового вчення, яке ти чув від мене, з вірою і любов’ю, в Христі Ісусі. |
14
|
14
|
Д0брое завэщaніе соблюди2 д¦омъ с™hмъ живyщимъ въ нaсъ. | Бережи добрий заповіт Духом Святим, що живе в нас. |
15
|
15
|
Вёси ли сіE, ћкw tврати1шасz t менє2 вси2, и5же t ґсjи, t ни1хже є4сть фmгeллъ и3 є3рмогeнъ. | Ти знаєш, що всі асійські залишили мене; між ними Фігелл та Єрмоген. |
16
|
16
|
Да дaстъ (же) млcть гDь nнисjфорову д0му, ћкw мн0гажды мS ўпок0и и3 вери1гъ мои1хъ не постыдёсz, | Hехай дасть Господь милість дому Онисифора за те, що він багаторазово покоїв мене і не соромився кайданів моїх, |
17
|
17
|
но пришeдъ въ ри1мъ, т0щнэе взыскa мz и3 њбрёте: | а, бувши в Римі, з великим старанням шукав мене і знайшов. |
18
|
18
|
да дaстъ є3мY гDь њбрэсти2 млcть t гDа въ дeнь w4нъ: и3 є3ли1кw во є3фeсэ послужи1 ми, д0брэе ты2 вёси. | Hехай дасть йому Господь знайти милість у Господа в той день; а скільки він служив мені в Ефесі, ти краще знаєш. |