Главa в7
|
Глава 2
|
1
|
1
|
(За? ©§в7.) Ты2 u5бо, чaдо моE, возмогaй во блгdти, ћже њ хrтЁ ї}сэ, | Отже, зміцнюйся, сину мій, у благодаті Христом Ісусом, |
2
|
2
|
и3 ±же слhшалъ є3си2 t менє2 мн0гими свидётєли, сі‰ предaждь вBрнымъ человёкwмъ, и5же дов0лни бyдутъ и3 и3нhхъ научи1ти. | і що чув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, які були б спроможні й інших навчити. |
3
|
3
|
Ты2 u5бо ѕлопостражди2 ћкw д0бръ в0инъ ї}съ хrт0въ. | Отже, терпи страждання‚ як добрий воїн Ісуса Христа. |
4
|
4
|
Никт0же (бо) в0инъ бывaz њбzзyетсz кyплzми житeйскими, да воев0дэ ўг0денъ бyдетъ. | Hіякий воїн не зв’язує себе з ділами житейськими, щоб догодити воєводі. |
5
|
5
|
Ѓще же и3 пострaждетъ [подвизaетсz] кто2, не вэнчaетсz, ѓще не зак0ннw мyченъ бyдетъ [бyдетъ подвизaтисz]. | А якщо хто і змагається, не одержить вінка, коли незаконно буде змагатися. |
6
|
6
|
Труждaющемусz дёлателю прeжде подобaетъ t плодA вкуси1ти. | Трудящому хліборобові першому належить покуштувати плодів. |
7
|
7
|
Разумёй, ±же глаг0лю: да дaстъ u5бо тебЁ гDь рaзумъ њ всeмъ. | Розумій, що я кажу. Hехай дасть тобі Господь розуміння в усьому. |
8
|
8
|
Поминaй (гDа) ї}са хrтA востaвшаго t мeртвыхъ, t сёмене дв7дова, по бlговэствовaнію моемY, | Пам’ятай Господа Ісуса Христа від сімені Давидового, що воскрес із мертвих за благовістям моїм, |
9
|
9
|
въ нeмже ѕлостраждY дaже до ќзъ, ћкw ѕлодёй: но сл0во б9іе не вsжетсz. | за яке я страждаю навіть до кайданів, як злодій; але для слова Божого немає кайданів. |
10
|
10
|
Сегw2 рaди вс‰ терплю2 и3збрaнныхъ рaди, да и3 тjи спcніе ўлучaтъ є4же њ хrтЁ ї}сэ, со слaвою вёчною. | Тому я все терплю заради обраних, щоб і вони одержали спасіння в Христі Ісусі з вічною славою. |
11
|
11
|
(За? ©§G.) Вёрно сл0во: ѓще бо съ ни1мъ ўмр0хомъ, то2 съ ни1мъ и3 њживeмъ: | Вірне слово: коли ми з Hим померли, то з Hим і оживемо; |
12
|
12
|
ѓще терпи1мъ, съ ни1мъ и3 воцRи1мсz: ѓще tвeржемсz, и3 т0й tвeржетсz нaсъ: | коли терпимо, то з Hим і царювати будемо; коли відречемося, і Він відречеться від нас; |
13
|
13
|
ѓще не вёруемъ, џнъ вёренъ пребывaетъ: tрещи1сz бо себє2 не м0жетъ. | коли ми невірні, Він перебуває вірним, бо Себе зректися не може. |
14
|
14
|
Сі‰ воспоминaй, засвидётелствуz пред8 гDемъ, не словопрётисz, ни на кyюже потрeбу, на разорeніе слhшащихъ. | Це нагадуй, заклинаючи перед Господом не сперечатися, що нітрохи не служить на користь, а на розлад тих, що слухають. |
15
|
15
|
Потщи1сz себE и3скyсна постaвити пред8 бGомъ, дёлателz непостhдна, прaвw прaвzща сл0во и4стины. | Старайся представити себе Богові достойним, працівником бездоганним, який вірно подає слово істини. |
16
|
16
|
Сквeрныхъ же тщеглaсій tметaйсz: наипaче бо преспёютъ въ нечeстіе, | А від непотрібного марнослів’я віддаляйся; бо вони ще більший успіх матимуть у нечесті, |
17
|
17
|
и3 сл0во и4хъ ћкw гaггрена жи1ръ њбрsщетъ: t ни1хже є4сть v3менeй и3 філи1тъ, | і слово їхнє, як рак, буде розповсюджуватись. Такі є Гіменей і Филип, |
18
|
18
|
и5же њ и4стинэ погрэши1ста, глагHлюща, ћкw воскrніе ўжE бhсть: и3 возмущaютъ нёкоторыхъ вёру. | які відступили від істини, кажучи, що воскресіння вже було, і руйнують у деяких віру. |
19
|
19
|
Твeрдое u5бо њсновaніе б9іе стои1тъ, и3мyщее печaть сію2: познA гDь сyщыz сво‰, и3: да tстyпитъ t непрaвды всsкъ и3менyzй и4мz гDне. | Та тверда основа Божа стоїть, маючи печать цю: «Пізнав Господь Своїх»; і «Hехай відступить від неправди кожен, хто сповідує ім’я Господа». |
20
|
20
|
(За? ©§д7.) Въ вели1цэмъ же домY не т0чію сосyди злaти и3 срeбрzни сyть, но и3 древsни и3 гли1нzни: и3 џви ќбw въ чeсть, џви же не въ чeсть. | А у великому домі є сосуди не тільки золоті та срібні, а й дерев’яні та глиняні; і одні у почесному, а інші у низькому вживанні. |
21
|
21
|
Ѓще u5бо кто2 њчи1ститъ себE t си1хъ, бyдетъ сосyдъ въ чeсть, њсщ7eнъ и3 бlгопотрeбенъ вLцэ, на всsкое дёло бlг0е ўгот0ванъ. | Отже, хто буде чистий від цього, той буде сосудом на честь, освяченим і благопотрібним Владиці, придатним на всяке добре діло. |
22
|
22
|
П0хотей ю4ныхъ бёгай, держи1сz же прaвды, вёры, любвE, ми1ра со всёми призывaющими гDа t чи1стагw сeрдца. | Юнацьких похотей уникай, а тримайся правди, віри, любови, миру з усіма, хто кличе Господа від чистого серця. |
23
|
23
|
Бyихъ же и3 ненакaзанныхъ стzзaній tрицaйсz, вёдый, ћкw раждaютъ св†ры: | Від нерозумних та безглуздих змагань ухиляйся, знаючи, що вони породжують сварки; |
24
|
24
|
рабy же гDню не подобaетъ свари1тисz, но ти1ху бhти ко всBмъ, ўчи1телну, неѕл0биву, | раб же Господній не повинен сваритися, а бути до всіх привітним, повчальним, незлобливим, |
25
|
25
|
съ кр0тостію наказyющу проти6вныz, є3дA кaкw дaстъ и5мъ бGъ покаsніе въ рaзумъ и4стины, | з лагідністю наставляти противників, чи не дасть їм Бог покаяння до пізнання істини, |
26
|
26
|
и3 возни1кнутъ t діaволскіz сёти, жи1ви ўловлeни t негw2 въ свою2 є3гw2 в0лю. | щоб вони звільнилися від тенет диявола, який упіймав їх живими у свою волю. |