|
Главa ѕ7
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
| Лю1тэ ўничижaющымъ сіHна и3 ўповaющымъ на г0ру самарjйскую: њб8имaша начaтки kзhкwвъ, и3 внид0ша къ ни6мъ д0мъ ї}левъ. | Горе безтурботним на Сионі й іменитим провідного народу, що надіються на гору Самарійську, до яких приходить дім Ізраїля! |
|
2
|
2
|
| Мимоиди1те халaну вси2 и3 ви1дите, и3 прейди1те tтyду во є3мafъ вели1кій и3 сни1дите tтyду въ гefъ и3ноплемeнникwвъ, крэпчaйшыz t всёхъ цaрствъ си1хъ, ѓще б0лши сyть предёлы и4хъ предBлъ вaшихъ; | Пройдіть у Калне і подивіться, звідти перейдіть в Емаф великий і спустіться у Геф филистимський: чи не кращі вони за ці царства? чи не ширші межі їхні за межі ваші? |
|
3
|
3
|
| Приходsщіи въ дeнь ѕ0лъ, приближaющіисz и3 прикасaющіисz суббHтамъ лжи6вымъ, | Ви, які день біди вважаєте далеким і наближаєте торжество насильства, — |
|
4
|
4
|
| спsщіи на nдрёхъ t костeй слон0выхъ и3 ласкосeрдствующіи на постeлехъ свои1хъ, kдyщіи кHзлища t пaствъ и3 телцы2 млек0мъ питaємы t среды2 стaдъ: | ви, які лежите на ложах зі слонової кістки і ніжитеся на постелях ваших, їсте кращих баранів стада і тельців з рясного пасовища, |
|
5
|
5
|
| плeщущіи ко глaсу пищaлей, ѓки стоsща мнёша, ґ не ћкw бэжaща: | співаєте під звуки гуслів, думаючи, що володієте музичним інструментом, як Давид, |
|
6
|
6
|
| пію1щіи процэжeное віно2 и3 пeрвыми вонsми мaжущіисz, и3 не страдaху ничес0же въ сокрушeніи їHсифовэ. | п’єте з чаш вино, намащуєтеся найкращими мастями, і не уболіваєте за біду Йосифа! |
|
7
|
7
|
| Сегw2 рaди нн7э плBнницы бyдутъ t начaла си1льныхъ, и3 tи1метсz ржaніе к0нско t є3фрeма. | За те нині підуть вони у полон на чолі полонених, і скінчиться радість зніжених. |
|
8
|
8
|
| Ћкw клsтсz гDь соб0ю, гlетъ гDь бGъ си1лъ: понeже гнушaюсz ѓзъ всeю ўкори1зною їaкwва и3 сeла є3гw2 возненави1дэхъ, и3 tвeргу грaдъ со всёми живyщими въ нeмъ. | Клянеться Господь Бог Самим Собою, і так говорить Господь Бог Саваоф: гребую зарозумілістю Якова і ненавиджу чертоги його, і віддам місто і все, що наповнює його. |
|
9
|
9
|
| И# бyдетъ, ѓще њстaнутсz дeсzть мужeй во є3ди1нэмъ домY, ќмрутъ, и3 њстaнутсz њстaточніи: | І буде: якщо в якому домі залишиться десять чоловік, то помруть і вони, |
|
10
|
10
|
| и3 в0змутъ свои2 и4хъ, и3 понyдzтсz и3знести2 кHсти и4хъ и3з8 д0му. И# речeтъ настоsтелємъ д0му: є3щe ли є4сть ў тебE; И# речeтъ: нёсть є3щE. И# речeтъ: молчи2, не и3меновaніz рaди и4мене гDнz. | і візьме їх родич їхній або спалювач, щоб винести кістки їхні з дому, і скаже тому, хто знаходиться у домі: чи є ще у тебе хтось? Той відповість: немає нікого. І скаже цей: мовчи! бо не можна згадувати імені Господнього. |
|
11
|
11
|
| Понeже, сE, гDь заповёдаетъ и3 побіeтъ д0мъ вели1кій толчeніемъ и3 д0мъ мaлый разсэдeніемъ. | Бо ось, Господь дасть повеління й уразить великі доми розпадинами, а малі доми — тріщинами. |
|
12
|
12
|
| Ѓще поженyтъ въ кaменіzхъ к0ни; и3 ѓще ўм0лкнутъ въ жeнстэмъ п0лу; ћкw њбрати1сте на гнёвъ сyдъ, и3 пл0дъ прaвды на г0ресть, | Чи бігають коні по скелі? чи можна розорювати її волами? Ви тим часом суд перетворюєте на отруту і плід правди на гіркоту; |
|
13
|
13
|
| веселsщіисz ни њ є3ди1нэмъ сл0вэ блaзэ, глаг0лющіи: не крёпостію ли нaшею и4мамы р0ги; | ви, що захоплюєтеся нікчемними речами і говорите: «чи не своєю силою ми придбали собі могутність?» |
|
14
|
14
|
| Тёмже, сE, ѓзъ воздви1гну на вы2, д0ме ї}левъ, kзhкъ, гlетъ гDь бGъ си1лъ, и3 сокрушaтъ вaсъ є4же не вни1ти во є3мafъ и3 до водотeчи зaпадwвъ. | Ось Я, — говорить Господь Бог Саваоф, — підніму народ проти вас, доме Ізраїлів, і будуть тіснити вас від входу в Емаф до потоку в пустелі. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
