Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa з7
Глава 7
1
1
Си1це показa ми гDь бGъ, и3 сE, припл0дъ прyжій и3дhй ќтренній, и3 сE, гyсеница, є3ди1нъ гHгъ цaрь. Таке видіння відкрив мені Господь Бог: ось, Він створив сарану на початку виростання пізньої трави, і це була трава після царської косовиці.
2
2
И# бyдетъ, ѓще скончaетъ kдhй травY земнyю, и3 рёхъ: гDи, гDи, млcтивъ бyди, кто2 возстaвитъ їaкwва; ћкw мaлъ є4сть. І було, коли вона закінчила їсти траву на землі, я сказав: Господи Боже! пощади; як устоїть Яків? він дуже малий.
3
3
Раскaйсz њ сeмъ, гDи: и3 сіE не бyдетъ, гlетъ гDь. І пошкодував Господь про те; «не буде цього», — сказав Господь.
4
4
Си1це показa ми гDь, и3 сE, призвA прю2 во nгни2 гDь бGъ, и3 поzдE бeздну мн0гу, и3 поzдE чaсть. Таке відіння відкрив мені Господь Бог: ось, Господь Бог зробив для суду вогонь, — і він пожер велику безодню, пожер і частину землі.
5
5
И# рёхъ: гDи, гDи, престaни нн7э, кто2 возстaвитъ їaкwва; ћкw мaлъ є4сть. І сказав я: Господи Боже! зупини; як устоїть Яків? він дуже малий.
6
6
Раскaйсz њ сeмъ, гDи: и3 сіE не бyдетъ, гlетъ гDь. І пошкодував Господь про те; «і цього не буде», — сказав Господь Бог.
7
7
Си1це показa ми гDь: и3 сE, мyжъ стоsй на њгрaдэ ґдамaнтовэ, и3 въ руцЁ є3гw2 ґдамaнтъ. Таке видіння відкрив Він мені: ось, Господь стояв на прямовисній стіні, і в руці у Нього свинцевий висок.
8
8
И# речE гDь ко мнЁ: что2 ты2 ви1диши, ґмHсе; И# рёхъ: ґдамaнтъ. И# речE гDь ко мнЁ: сE, ѓзъ ўчиню2 ґдамaнта средЁ людjй мои1хъ ї}лz, ктомY не приложY, є4же мимоити2 є3го2: І сказав мені Господь: що ти бачиш, Амосе? Я відповів: висок. І Господь сказав: ось, покладу висок серед народу Мого, Ізраїля; не буду більше прощати йому.
9
9
и3 потребsтсz трє1бища смёха, и3 трє1бы ї}лєвы њпустёютъ, и3 востaну на д0мъ їеровоaмль со nрyжіемъ. І спустошені будуть жертовні висоти Ісаакові, і зруйновані будуть святилища Ізраїлеві, і постану з мечем проти дому Ієровоамового.
10
10
И# послA ґмасjа жрeцъ веfи1льскій ко їеровоaму царю2 ї}леву глаг0лz: разврaты твори1тъ на тS ґмHсъ средЁ д0му ї}лева, не возм0жетъ землS под8sти всёхъ словeсъ є3гw2, І послав Амасія, священик вефильський, до Ієровоама, царя Ізраїльського, сказати: Амос чинить збурення проти тебе серед дому Ізраїлевого; земля не може терпіти усіх слів його.
11
11
понeже сі‰ глаг0летъ ґмHсъ: nрyжіемъ скончaетсz їеровоaмъ, ї}ль же плэнeнъ tведeтсz t земли2 своеS. Бо так говорить Амос: «від меча помре Ієровоам, а Ізраїль неодмінно відведений буде в полон із землі своєї».
12
12
И# речE ґмасjа ко ґмHсови: ви1дzй грzди2 и3 tиди2 ты2 на зeмлю їyдину, и3 тaмw живи2, и3 тaмw да прорицaеши: І сказав Амасія Амосу: провидцю! піди й відійди у землю Іудину; там їж хліб, і там пророкуй,
13
13
ґ въ веfи1ли посeмъ не приложи2 прорицaти, ћкw њсвzщeніе царS є4сть и3 д0мъ є4сть цaрства. а у Вефилі більше не пророкуй, бо він святиня царя і дім царський.
14
14
И# tвэщA ґмHсъ и3 речE ко ґмасjи: не бёхъ прbр0къ ѓзъ, нижE сhнъ прbр0чь, но пaстырь бёхъ и3 ћгwдичіz њбирaz: І відповів Амос і сказав Амасії: я не пророк і не син пророка; я був пастухом і збирав сикомори.
15
15
и3 поs мz гDь t nвeцъ и3 речE ко мнЁ: и3ди2 и3 прорцы2 на лю1ди мо‰ ї}лz. Але Господь узяв мене від овець і сказав мені Господь: «іди, пророкуй до народу Мого, Ізраїля».
16
16
И# нн7э слhши сл0во гDне: ты2 глаг0леши: не прорицaй на ї}лz и3 не возмущaй нар0да на д0мъ їaкwвль: Тепер вислухай слово Господнє. Ти говориш: «не пророкуй на Ізраїля і не промовляй слів на дім Ісааків».
17
17
сегw2 рaди сі‰ гlетъ гDь: женA твоS во грaдэ соблyдитъ, сhнове же твои2 и3 дщє1ри nрyжіемъ падyтъ, и3 землS твоS ќжемъ и3змёритсz, и3 ты2 на земли2 нечи1стэй скончaешисz, и3 ї}ль плэнeнъ tведeтсz t земли2 своеS. За це, ось що говорить Господь: дружина твоя буде збезчещена у місті, сини і дочки твої впадуть від меча, земля твоя буде розділена межевим шнуром, а ти помреш у землі нечистій, і Ізраїль неодмінно виведений буде із землі своєї.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.