|
Главa в7
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| И# ўстaви гDь сл0во своE, є4же гlа на нaсъ и3 на судjй нaшихъ, суди1вшихъ во ї}ли, и3 на цари6 нaшz и3 на кн‰зи нaшz, и3 на всsкаго человёка ї}лева и3 їyдина, | І виконав Господь слово Своє, яке Він вирік проти нас і проти суддів наших, які судили Ізраїля, і проти царів наших, і проти князів наших, і проти всякого ізраїльтянина та юдея, |
|
2
|
2
|
| навести2 на ны2 ѕло2 вeліе, є4же не сотвори1сz под8 всёмъ небесeмъ, ћкоже сотвори1сz во їеrли1мэ, по пи6саннымъ въ зак0нэ мwmсeовэ, | що Він наведе на нас великі біди, яких не бувало під усім небом, як зробив Він у Єрусалимі, за написаним у законі Мойсеєвому, |
|
3
|
3
|
| є4же ћсти нaмъ пл0ть человёческу сhна своегw2 и3 пл0ть человёческу дщeре своеS. | що ми будемо їсти — один плоть сина свого, а інший — плоть дочки своєї. |
|
4
|
4
|
| И# дадE | подр{чны всBмъ цaрствамъ, ±же w4крестъ нaсъ, на ўкори1зну и3 въ непрохождeніе во всёхъ лю1дехъ, и5же w4крестъ нaсъ, ѓможе и5хъ разсёz гDь. | І Він віддав їх у підданство усім царствам, які навколо нас, на наругу і спустошення усім навколишнім народам, між якими розсіяв їх Господь. |
|
5
|
5
|
| И# бhхомъ во и3споди2, ґ не въ верхY, ћкw согрэши1хомъ гDеви бGу нaшему, не слyшающе глaса є3гw2. | І ми виявилися внизу, а не нагорі, тому що ми згрішили перед Господом Богом нашим, не слухаючи гласу Його. |
|
6
|
6
|
| ГDеви бGу нaшему прaвда, нaмъ же и3 nтцє1мъ нaшымъ стыдёніе ли1цъ, ћкоже дeнь сeй. | У Господа Бога нашого — правда, а в нас і батьків наших — сором на лицях, як сьогодні. |
|
7
|
7
|
| Я%же гlа гDь на нaсъ вс‰ ѕл†z, сі‰ пріид0ша на ны2, | Усі ті біди, які Господь вирік на нас, осягли нас. |
|
8
|
8
|
| занE не моли1хомсz лицY гDню, є4же tврати1тисz комyждо t мhслей сeрдца своегw2 ѕлaгw. | Ми не молилися перед лицем Господа, щоб Він відвернув кожного від думок злого серця його. |
|
9
|
9
|
| И# ўбуди1сz гDь њ ѕл0бахъ и3 наведE на нaсъ сі‰, (±же постиг0ша ны2,) ћкw првdнъ гDь во всёхъ дёлэхъ свои1хъ, ±же заповёда нaмъ. | І Господь спостерігав за цими бідами, і навів їх Господь на нас, тому що Господь праведний в усьому, що заповів нам. |
|
10
|
10
|
| И# не послyшахомъ глaса є3гw2 ходи1ти въ повелёніихъ є3гw2, ±же дадE пред8 лицeмъ нaшимъ. | Але ми не слухали гласу Його, щоб ходити у повеліннях Господніх, які Він дав перед лицем нашим. |
|
11
|
11
|
| И# нн7э, гDи б9е ї}левъ, и4же и3звeлъ є3си2 лю1ди тво‰ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz рук0ю крёпкою и3 мhшцею выс0кою, знaмєніи и3 чудесы2 и3 си1лою вели1кою, и3 сотвори1лъ є3си2 себЁ и4мz, ћкоже дeнь сeй, | І нині, Господи, Боже Ізраїлів, Ти, Який вивів народ Твій із землі Єгипетської рукою сильною, і знаменнями, і чудесами, і силою великою і м’язами високими, і створив Собі ім’я, як сьогодні: |
|
12
|
12
|
| согрэши1хомъ, нечeствовахомъ, непрaвдовахомъ, гDи б9е нaшъ, во всёхъ њправдaніихъ твои1хъ. | згрішили ми, чинили нечестиво, неправедно проти всіх уставів Твоїх, Господи Боже наш! |
|
13
|
13
|
| Да tврати1тсz u5бо t нaсъ ћрость твоS, ћкw њстaсz нaсъ мaлw во kзhцэхъ, ѓможе разсёzлъ ны2 є3си2. | Нехай відвернеться від нас лють Твоя, бо мало залишилося нас серед народів, між якими Ти розсіяв нас. |
|
14
|
14
|
| Ўслhши, гDи, моли1тву нaшу и3 прошeніе нaше, и3 и3збaви нaсъ тебє2 рaди, и3 дaждь нaмъ благодaть пред8 лицeмъ пресели1вшихъ нaсъ: | Почуй, Господи, молитву нашу і прохання наше, і визволи нас заради Тебе, і дай нам милість перед лицем тих, які переселили нас, |
|
15
|
15
|
| да ўвёсть всS землS, ћкw ты2 гDь бGъ нaшъ, и3 ћкw и4мz твоE призвaсz на ї}ли и3 на плeмени є3гw2. | щоб уся земля пізнала, що Ти — Господь Бог наш, оскільки ім’я Твоє наречене на Ізраїлі і на роді його. |
|
16
|
16
|
| ГDи, при1зри и3з8 д0му с™aгw твоегw2 на нaсъ и3 вонми2 нaмъ, и3 приклони2 ќхо твоE и3 ўслhши нaсъ. | Споглянь, Господи, від святого дому Твого і згадай про нас, і прихили, Господи, вухо Твоє, і почуй. |
|
17
|
17
|
| Tвeрзи, гDи, џчи твои2 и3 ви1ждь, ћкw не ўмeршіи, и5же во ѓдэ, и4хже взsсz дyхъ и4хъ t ўтр0бъ и4хъ, воздадsтъ тебЁ слaву и3 њправдaніе гDеви: | Відкрий очі Твої, подивися, тому що не мертві у пеклі, яких дух узятий з нутрощів їх, воздадуть славу і хвалу Господу; |
|
18
|
18
|
| но душA сётующаz њ вели1чествэ ѕлA, и4же х0дитъ слsченъ и3 болsй, и3 џчи њскудэвaющіи, и3 душA ѓлчущаz воздадsтъ тебЁ слaву и3 прaвду, гDи! | але людина, яка у скорботі через великі біди, яка ходить поникнувши й сумно, і очі потусклі і душа, яка прагне, воздадуть славу і правду Тобі, Господи. |
|
19
|
19
|
| Ћкw не по њправдaніємъ nтє1цъ нaшихъ, ни царeй нaшихъ (и3зливaемъ мwли1твы) мы2, и3 предлагaемъ мwли1твы нaшz пред8 лицeмъ твои1мъ, гDи б9е нaшъ! | Не за правдами батьків наших і царів наших ми приносимо це благання перед лицем Твоїм, Господи Боже наш; |
|
20
|
20
|
| Ћкw послaлъ є3си2 ћрость твою2 и3 гнёвъ тв0й на нaсъ, ћкоже гlалъ є3си2 рук0ю џтрwкъ твои1хъ прbрHкъ, гlz: | бо на нас Ти послав лють Твою і гнів Твій, як говорив Ти через рабів Твоїх, пророків. |
|
21
|
21
|
| тaкw речE гDь: приклони1те рaмена в†ша и3 послужи1те царю2 вавmлHнскому, и3 сэди1те на земли2, ю4же дaхъ nтцє1мъ вaшымъ: | Так сказав Господь: «схиліть плечі ваші, щоб працювати на царя Вавилонського, і будете жити на землі, яку Я дав батькам вашим; |
|
22
|
22
|
| и3 ѓще не послyшаете глaса гDнz, є4же раб0тати царю2 вавmлHнску, њскудёніе сотворю2 и3з8 градHвъ їyдиныхъ и3 внэyду їеrли1ма, | а якщо не послухаєте гласу Господа, щоб служити цареві Вавилонському, |
|
23
|
23
|
| и3 tимY (t вaсъ) глaсъ весeліz и3 глaсъ рaдованіz, глaсъ женихA и3 глaсъ невёсты, и3 бyдетъ всS землS въ непрохождeніе t живyщихъ. | Я зроблю те, що зникне у містах юдейських і околицях Єрусалима голос веселощів і голос радости, голос нареченого і голос нареченої, і не буде на всій цій землі сліду жителів». |
|
24
|
24
|
| И# не послyшахомъ глaса твоегw2 служи1ти царю2 вавmлHнску: и3 ўстaвилъ є3си2 словесA тво‰, ±же гlалъ є3си2 рук0ю џтрwкъ твои1хъ прbр0кwвъ, є4же и3знести2 кHсти царeй нaшихъ и3 кHсти nтє1цъ нaшихъ t мёста и4хъ. | Але ми не послухали гласу Твого, щоб служити цареві Вавилонському, і Ти виконав слова Твої, які говорив через рабів Твоїх, пророків, що винесені будуть кістки царів наших і кістки батьків наших із місця свого. |
|
25
|
25
|
| И# сE, сyть и3звeржєны зн0ю дневн0му и3 стyдени нощнёй, и3 и3зомр0ша болёзньми ѕлhми, глaдомъ и3 мечeмъ и3 затчeніемъ. | І ось, вони викинуті на денну спеку і нічний холод, а померли вони від злих хвороб, від голоду, від меча і вигнання. |
|
26
|
26
|
| И# положи1лъ є3си2 д0мъ тв0й, въ нeмже нарэчeсz и4мz твоE, ћкоже дeнь сeй, ѕл0бы рaди д0му ї}лева и3 д0му їyдина. | Ти залишив дім, на якому наречене ім’я Твоє, як сьогодні, за нечестя дому Ізраїлевого і дому Іудиного. |
|
27
|
27
|
| И# сотвори1лъ є3си2 въ нaсъ, гDи б9е нaшъ, по всeй ти1хости твоeй и3 по всBмъ щедр0тамъ твои6мъ вели6кимъ, | І Ти, Господи Боже наш, учинив з нами з усієї милости Твоєї і з усього великого милосердя Твого, |
|
28
|
28
|
| ћкоже гlалъ є3си2 рук0ю рабA твоегw2 мwmсeа въ дeнь, въ џньже заповёдалъ є3си2 є3мY вписaти зак0нъ тв0й пред8 сы6ны ї}левыми, гlz: | як сказав Ти через раба Твого Мойсея у той день, у який повелів йому написати закон Твій перед синами Ізраїля, говорячи: |
|
29
|
29
|
| ѓще не послyшаете глaса моегw2, мн0жество сіE вели1кое и3 мн0гое њбрати1тсz въ мaлъ kзhкъ во kзhцэхъ, ѓможе ѓзъ разсёю |: | «якщо ви не послухаєте гласу Мого, то ця велика і численна сила народу перетвориться на мале серед народів, між якими Я розсію їх. |
|
30
|
30
|
| разумёхъ бо, ћкw не и4мутъ послyшати менE, ћкw лю1діе жестоковhйни сyть, и3 њбратsтсz къ сeрдцу своемY на земли2 преселeніz своегw2, | Я знаю, що вони не послухають Мене, тому що вони — народ упертий; але вони звернуться до серця свого у землі переселення свого, |
|
31
|
31
|
| и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ гDь бGъ и4хъ: и3 дaмъ и5мъ сeрдце, (и3 ўразумёютъ,) и3 ќшы, и3 ўслhшатъ, | і пізнають, що Я — Господь Бог їх. І Я дам їм серце — і зрозуміють, і вуха — і почують. |
|
32
|
32
|
| и3 похвaлzтъ мS на земли2 преселeніz своегw2, и3 помzнyтъ и4мz моE, | І будуть прославляти Мене на землі переселення свого і згадувати ім’я Моє, |
|
33
|
33
|
| и3 њбратsтсz t хребтA своегw2 жeстокагw и3 t ѕл0бъ свои1хъ, ћкw помzнyтъ пyть nтє1цъ свои1хъ согрэши1вшихъ пред8 гDемъ: | і відвернуться від упертости своєї і від злих діл своїх; тому що згадають путь батьків своїх, які згрішили перед Господом. |
|
34
|
34
|
| и3 возвращY | на зeмлю, є4юже клsхсz nтцє1мъ и4хъ, ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву, и3 воз8wбладaютъ є4ю: и3 ўмн0жу |, и3 не ўмaлzтсz: | І Я поверну їх у землю, яку з клятвою обіцяв батькам їхнім, Аврааму й Ісааку та Якову, і вони будуть володіти нею; і примножу їх, і не зменшаться. |
|
35
|
35
|
| и3 ўстaвлю и5мъ завётъ вёченъ, є4же бhти мнЁ и5мъ въ бGа, и3 тjи бyдутъ мнЁ лю1діе: и3 не подви1гну ктомY людjй мои1хъ ї}лz и3 земли2, ю4же дaхъ и5мъ. | Й укладу з ними вічний завіт у тім, що Я буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом, і більше не вижену народу Мого Ізраїля з землі, яку дав їм». |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
