|
Главa G
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| ГDи вседержи1телю, б9е ї}левъ, душA въ тэснотЁ и3 дyхъ въ стужeніи возопи2 къ тебЁ: | Господи Вседержителю, Боже Ізраїля! пригнічена душа і сумний дух взиває до Тебе: |
|
2
|
2
|
| ўслhши, гDи, и3 поми1луй, ћкw є3си2 бGъ млcрдъ, и3 поми1луй нaсъ, ћкw согрэши1хомъ пред8 тоб0ю: | почуй, Господи, і помилуй, бо Ти Бог милосердий: помилуй, бо ми згрішили перед Тобою; |
|
3
|
3
|
| ћкw ты2 пребывazй во вёкъ, мh же погибaющіи во вёкъ. | Ти — вічно перебуваєш, а ми — вічно гинемо. |
|
4
|
4
|
| ГDи вседержи1телю, б9е ї}левъ, ўслhши моли1тву ўмeршихъ ї}левыхъ и3 сынHвъ согрэши1вшихъ пред8 тоб0ю, и5же не послyшаша глaса гDа бGа своегw2, и3 прильп0ша нaмъ ѕл†z. | Господи Вседержителю, Боже Ізраїля! почуй молитву померлого Ізраїля і синів їх, що згрішили перед Тобою, які не послухали гласу Господа Бога свого, за те й осягли нас біди. |
|
5
|
5
|
| Не помzни2 непрaвдъ nтє1цъ нaшихъ, но помzни2 рyку твою2 и3 и4мz твоE въ сіE врeмz, | Не поминай неправд батьків наших, але пом’яни руку Твою й ім’я Твоє у цей час, |
|
6
|
6
|
| ћкw ты2 гDь бGъ нaшъ, и3 похвaлимъ тS, гDи: | бо Ти — Господь Бог наш, і ми прославимо Тебе, Господи. |
|
7
|
7
|
| ћкw тогw2 рaди дaлъ є3си2 стрaхъ тв0й въ сeрдце нaше, є4же призывaти и4мz твоE, и3 похвaлимъ тS во преселeніи нaшемъ, ћкw tврати1хомъ t сeрдца нaшегw всю2 непрaвду nтє1цъ нaшихъ согрэши1вшихъ пред8 тоб0ю. | Ти для того вселив страх Твій у серце наше, щоб ми призивали ім’я Твоє; і ми будемо прославляти Тебе у переселенні нашому, бо ми відкинули від серця нашого всяку неправду батьків наших, які згрішили перед Тобою. |
|
8
|
8
|
| СE, мы2 днeсь во преселeніи нaшемъ, ѓможе ны2 разсhпалъ є3си2 на ўкори1зну и3 на клsтву и3 на ўдержaніе, по всBмъ непрaвдамъ nтє1цъ нaшихъ, и5же tступи1ша t тебє2, гDи б9е нaшъ. | Ось, ми тепер у переселенні нашому, куди Ти розсіяв нас для ганьби й прокляття і відплати за всі неправди батьків наших, які відступили від Господа Бога нашого. |
|
9
|
9
|
| Слhши, ї}лю, зaпwвэди животA, внуши2 разумёти смышлeніе. | Слухай, Ізраїлю, заповіді життя, дослухайтеся, щоб зрозуміти мудрість. |
|
10
|
10
|
| Что2 є4сть, ї}лю; что2 ћкw є3си2 на земли2 врaжіи; њбетшaлъ є3си2 на земли2 чуждeй, њскверни1лсz є3си2 съ мeртвыми, | Що це значить, Ізраїлю, що ти перебуваєш у землі ворогів? Постарів ти у чужій землі, осквернився разом з мертвими, |
|
11
|
11
|
| вмэни1лсz є3си2 съ сyщими во ѓдэ, | залічений до тих, хто знаходиться в пеклі, |
|
12
|
12
|
| њстaвилъ є3си2 и3ст0чника премyдрости. | залишив джерело премудрости. |
|
13
|
13
|
| Ѓще бы путeмъ б9іимъ ходи1лъ є3си2, жи1лъ бы въ ми1рэ во врeмz вёчное. | Якби ти ходив путями Божими, то жив би у мирі повіки. |
|
14
|
14
|
| Научи1сz, гдЁ є4сть смышлeніе, гдЁ є4сть крёпость, гдЁ є4сть мyдрость; є4же разумёти кyпнw, гдЁ є4сть долгожи1тіе и3 жи1знь, гдЁ є4сть свётъ nчeсъ и3 ми1ръ; | Пізнай, де знаходиться мудрість, де сила, де знання, щоб разом з тим дізнатися, де знаходиться довголіття і життя, де знаходиться світло очей і мир. |
|
15
|
15
|
| Кто2 њбрёте мёсто є3S, и3 кто2 вни1де въ сокрHвища є3S; | Хто знайшов місце її, і хто зійшов у скарбниці її? |
|
16
|
16
|
| ГдЁ сyть кн‰зи kзhчестіи и3 владёющіи ѕвэрьми2 сyщими на земли2, и3грaющіи пти1цами небeсными | Де князі народів і володарі звірів земних, які забавлялися птахами небесними, |
|
17
|
17
|
| и3 хранsщіи злaто и3 сребро2, на нeже ўповaша человёцы, и3 нёсть концA стzжaнію и4хъ; | і збирали срібло і золото, на які сподіваються люди, і надбанням яких немає кінця? |
|
18
|
18
|
| ћкw дёлающіи сребро2 и3 пекyщіисz, и3 нёсть и3з8wбрётеніz дёлъ и4хъ. | Де ті, які займалися срібними виробами, і виробам яких немає числа? |
|
19
|
19
|
| Погиб0ша и3 во ѓдъ снид0ша, и3 и3нjи вмёстw и4хъ востaша. | Вони зникли і зійшли у пекло, і замість них постали інші. |
|
20
|
20
|
| Ю#нёйшіи ви1дэша свётъ и3 всели1шасz на земли2, пути1 же хи1трости не ўвёдэша, | Пізніші бачили світло і жили на землі, але шляхів мудрости не пізнали; |
|
21
|
21
|
| ни разумёша стeзь є3S, нижE пріsша є3S сhнове и4хъ, t пути2 своегw2 далeче бhша. | не зрозуміли стежок її, і не досягли її сини їхні: вони були далеко від путі її. |
|
22
|
22
|
| И# не слhшасz въ ханаaнэ, нижE kви1сz во fемaнэ: | Не було чутно про неї у Ханаані, і не було видно її у Фемані. |
|
23
|
23
|
| сhнове ґгaрини взыскyющіи рaзума, и5же на земли2, купцы2 мер†ни и3 fем†ни, и3 басносл0вцы и3 взыскaтеліе рaзума, пути2 премyдрости не ўвёдэша, нижE помzнyша стeзь є3S. | Сини Агарі шукали земного знання, рівно і купці Мерри і Фемана, і байкослови і дослідники знання; але путі премудрости не пізнали і не помітили стежок її. |
|
24
|
24
|
| Q=^, ї}лю, к0ль вели1къ д0мъ б9ій и3 прострaнно мёсто селeніz є3гw2! | О, Ізраїлю! який великий дім Божий, і яке просторе місце володіння його! |
|
25
|
25
|
| Вели1ко и3 не и4мать концA, выс0ко и3 безмёрно. | Великий він і не має кінця, високий і невимірний. |
|
26
|
26
|
| Тaмw бhша и3споли1ни и3мени1тіи, бhвшіи и3спeрва ѕэлw2 вели1цы, ўмёюще воевaти. | Там були від початку славні велетні, дуже великі, хоробрі на війні. |
|
27
|
27
|
| Не си1хъ и3збрA бGъ, ни пути2 хи1тростнагw дадE и5мъ, | Але не їх обрав Бог, і не їм відкрив путі премудрости; |
|
28
|
28
|
| и3 погиб0ша, занeже не и3мёша мyдрости, погиб0ша за безсовётіе своE. | і вони загинули від того, що не мали мудрости, загинули від нерозуму свого. |
|
29
|
29
|
| Кто2 взhде на нeбо, и3 взS ю5, и3 снесE ю5 t w4блакъ; | Хто зійшов на небо, і взяв її, і зніс із хмар? |
|
30
|
30
|
| Кто2 прeйде на џну странY м0рz, и3 њбрёте ю5, и3 в0зметъ ю5 за злaто и3збрaнно; | Хто перейшов моря і знайшов її, і хто принесе її, кращу за чисте золото? |
|
31
|
31
|
| Нёсть вёдущагw пyть є3S, ни помышлsющагw стeзь є3S: | Немає нікого, хто знає путь її, ні того, хто помишляє про стежки її. |
|
32
|
32
|
| но вёдый вс‰ вёсть ю5, и3з8wбрёте ю5 смhсломъ свои1мъ: сотвори1вый зeмлю въ вёчное врeмz нап0лни ю5 скот0мъ двон0жнымъ и3 четверон0жнымъ. | Але Той, Хто знає все, знає її; Він відкрив її Своїм розумом, Той, Який створив землю на вічні часи і наповнив її чотириногими тваринами, |
|
33
|
33
|
| Посылazй свётъ, и3 и4детъ: призвA є3го2, и3 послyша є3гw2 со трeпетомъ. | Який посилає світло, і воно йде, прикликав його, і воно послухалося Його з трепетом; |
|
34
|
34
|
| Ѕвёзды же возсіsша во храни1лищихъ свои1хъ и3 возвесели1шасz. | і зірки засяяли на сторожі своїй, і звеселилися. |
|
35
|
35
|
| ПризвA |, и3 рек0ша: пріид0хомъ: возсіsша съ весeліемъ сотв0ршему |. | Він покликав їх, і вони сказали: «ось ми», і засяяли радістю перед Творцем своїм. |
|
36
|
36
|
| Сeй бGъ нaшъ, не вмэни1тсz и4нъ къ немY. | Цей є Бог наш, і ніхто інший не зрівняється з Ним. |
|
37
|
37
|
| И#з8wбрёте всsкъ пyть хи1трости и3 дадE ю5 їaкwву џтроку своемY и3 ї}лю возлю1бленному t негw2. | Він знайшов усі путі премудрости і дарував її рабові Своєму Якову й улюбленому Своєму Ізраїлю. |
|
38
|
38
|
| Посeмъ на земли2 kви1сz и3 съ человBки поживE. | Після того Він явився на землі і знаходився між людьми. |
