|
Главa д7
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| СіS кни1га повелёній б9іихъ и3 зак0нъ сhй во вёкъ: вси2 держaщіисz є3S въ жив0тъ (вни1дутъ), њстaвившіи же ю5 ќмрутъ. | Ось книга заповідей Божих і закон, який перебуває повік. Усі, хто дотримуються її, будуть жити, а ті, що залишають її, помруть. |
|
2
|
2
|
| Њбрати1сz, їaкwве, и3 и3ми1сz є3S, ходи2 ко сіsнію прsмw свёта є3S. | Звернися, Якове, і візьми її, ходи при сяйві світла її. |
|
3
|
3
|
| Не дaждь и3н0му слaвы твоеS, и3 полeзныхъ тебЁ kзhку чуждeму. | Не віддавай іншому слави твоєї, і корисного для тебе — чужому народові. |
|
4
|
4
|
| Блажeни є3смы2, ї}лю, ћкw ўгHднаz бGу нaмъ раз{мна сyть. | Щасливі ми, Ізраїлю, що ми знаємо, що благоугодно Богу. |
|
5
|
5
|
| Дерзaйте, лю1діе мои2, пaмzть ї}лева. | Дерзай, народе мій, пам’ятник Ізраїлю! |
|
6
|
6
|
| Пр0дани бhсте kзhкwмъ не на пaгубу: понeже разгнёвасте бGа, прeдани бhсте супостaтwмъ, | Ви віддані язичникам не на загибель, але за те, що ви прогнівали Бога, ви віддані ворогам; |
|
7
|
7
|
| преwгорчи1сте бо сотв0ршаго вaсъ, (бGа вёчнаго,) пожeрше бэсHмъ, ґ не бGу: | бо роздратували Того, Хто сотворив вас, приносячи жертви бісам, а не Богу. |
|
8
|
8
|
| забhсте бо гDа питaющаго вaсъ, њпечaлисте же и3 воспитaвшаго вaсъ їеrли1ма. | Ви забули вічного Бога, Який годує вас, а також засмутили і Єрусалим, який виховав вас, |
|
9
|
9
|
| Ви1дэ бо нашeдшій вaмъ гнёвъ t бGа и3 речE: слhшите, присє1лницы сіw6ни, наведe бо ми2 гDь сётованіе вели1ко, | бо він бачив гнів, який прийшов на вас від Бога, і говорив: «слухайте, співмешканці Сиону, Бог навів на мене велику скорботу, |
|
10
|
10
|
| ви1дэхъ бо плэнeніе людjй сынHвъ мои1хъ и3 дщeрей, є4же наведE и5мъ вёчный. | бо я бачив полонення синів моїх і дочок, яке навів на них Вічний. |
|
11
|
11
|
| Питaхъ бо | съ весeліемъ, и3спусти1хъ же | съ плaчемъ и3 рыдaніемъ. | Я годував їх з радістю, а відпустив із плачем і гіркотою. |
|
12
|
12
|
| Никт0же да рaдуетсz њ мнЁ вдови1цэ и3 њстaвленнэй t мн0гихъ, њпустёхъ за грэхи2 ч†дъ мои1хъ, понeже ўклони1шасz t зак0на б9іz, | Ніхто не радуйся за мене, який є вдівцем і залишений багатьма; я спорожнів за гріхи дітей моїх, бо вони ухилилися від закону Божого; |
|
13
|
13
|
| и3 њправдaній є3гw2 не познaша, и3 не ходи1ша въ путeхъ зaповэдій б9іихъ, нижE стезьми2 наказaніz въ прaвдэ є3гw2 ступaша. | не пізнали уставів Його, не ходили путями заповідей Бога, і не вступили на стежки навчання у правді Його. |
|
14
|
14
|
| Да пріи1дутъ њкрeстніи сіw6ни, и3 помzни1те плэнeніе сынHвъ мои1хъ и3 дщeрей, є4же наведE и5мъ вёчный: | Прийдіть, співмешканці Сиону, і згадаєте полон синів моїх і дочок, який навів на них Вічний. |
|
15
|
15
|
| наведe бо на нS kзhкъ и3здалeча, kзhкъ безстyдный и3 и3ноzзhчный: | Бо Він навів на них народ здалеку, народ нахабний та іншомовний, бо не посоромилися старця, і не зглянулися на дитину, |
|
16
|
16
|
| понeже не ўсрами1шасz стaрца, ни поми1ловаша nтрочaте, и3 tвед0ша любeзныхъ вдови1чихъ, и3 t дщeрей є3ди1ну њпустоши1ша. | і забрали у вдови синів улюблених і залишили самотню без дочок. |
|
17
|
17
|
| Ѓзъ же кaкw м0щенъ помощи2 вaмъ; | Я ж чим можу допомогти вам? |
|
18
|
18
|
| Наведhй бо вaмъ ѕл†z и3збaвитъ вaсъ t руки2 вр†гъ вaшихъ. | Хто навів на вас ці біди, Той і визволить вас від руки ворогів ваших. |
|
19
|
19
|
| И#ди1те, ч†да, и3ди1те: ѓзъ бо њстaхсz пустA, | Ідіть, діти, йдіть, бо я залишився порожнім. |
|
20
|
20
|
| совлек0хсz ри1зы ми1рныz, њблек0хсz же во врeтище молeніz моегw2: возопію2 къ вёчному во дни6 мо‰. | Я зняв із себе одяг світлий й одягся у веретище моління мого; буду волати до Вічного у дні мої. |
|
21
|
21
|
| Дерзaйте, ч†да, возопjйте къ бGу, и3 и3збaвитъ вaсъ t наси1ліz руки2 врaжіz. | Дерзайте, діти, взивайте до Бога, і Він визволить вас від насильства, від руки ворогів. |
|
22
|
22
|
| Ѓзъ бо (и3спeрва) надёzхсz на вёчнаго њ спасeніи вaшемъ: и3 пріи1де ми2 рaдость t с™aгw въ поми1лованіи, є4же пріи1детъ вaмъ вск0рэ t вёчнагw сп7са нaшегw. | Бо від Вічного я очікував спасіння вашого, і мені прийшла від Святого радість про милість, що скоро прийде до вас від Вічного, Спасителя нашого. |
|
23
|
23
|
| И#спусти1хъ бо вaсъ съ рыдaніемъ и3 плaчемъ, tдaстъ же ми2 бGъ вaсъ съ рaдостію и3 весeліемъ въ вёкъ. | Я відпускав вас із сумом і гіркотою, але Бог поверне мені вас з радістю і веселощами навіки. |
|
24
|
24
|
| Ћкоже бо нн7э ви1дэша присє1лницы сіw6ни вaше плэнeніе (t бGа), тaкожде ќзрzтъ вск0рэ сп7сeніе вaше t бGа, є4же пріи1детъ вaмъ со слaвою вели1кою и3 со њсвэщeніемъ вёчнагw. | Тому що, як нині співмешканці Сиону бачили полон ваш, так побачать швидке спасіння ваше від Бога, Який прийде до вас з великою славою і величчю Вічного. |
|
25
|
25
|
| Ч†да, долготерпи1те и4же t бGа нашeдшій вaмъ гнёвъ, гони1лъ бо тS врaгъ тв0й, и3 ќзриши пaгубу є3гw2 вск0рэ и3 на вhю є3гw2 настyпиши. | Діти! потерпіть гнів, який прийшов на вас від Бога: переслідував тебе ворог, але ти незабаром побачиш загибель його, і наступиш йому на шию. |
|
26
|
26
|
| Младjи мои2 ходи1ша въ пути6 жeстwки, восхищeни сyть, ћкоже стaдо похищeно врагaми. | Виховані у мене у розкошах пішли жорсткими шляхами, схоплені як стадо, розкрадене ворогами. |
|
27
|
27
|
| Дерзaйте, ч†да, и3 возопjйте къ бGу, бyдетъ бо вaмъ t навeдшагw пaмzть. | Дерзайте, діти, і взивайте до Бога, бо про вас згадає Той, Хто навів на вас це. |
|
28
|
28
|
| Ћкоже бо бhсть ќмъ вaшъ заблуди1ти вaмъ t бGа, тaкw нн7э десzти1жды ўсугуби1те њбрати1вшесz взыскaти є3го2: | Яка була рішучість ваша, щоб віддалитися від Бога, збільшіть її у десять разів, щоб навернутися і шукати Його, |
|
29
|
29
|
| наведhй бо вaмъ ѕл†z наведeтъ вaмъ вёчное весeліе со сп7сeніемъ вaшимъ. | бо Той, Хто навів на вас ці біди, подасть вам вічні веселощі зі спасінням». |
|
30
|
30
|
| Дерзaй, їеrли1ме, ўтёшитъ тS нарекjй тебE. | Дерзай, Єрусалиме! Той, Хто дарував тобі ім’я, утішить тебе. |
|
31
|
31
|
| Њкаsнни њѕл0бившіи тS и3 рaдовавшіисz њ падeніи твоeмъ, (мщeніе бyдетъ над8 ни1ми). | Нещасні ті, які ображали тебе і раділи твоєму падінню. |
|
32
|
32
|
| Њкаsнни грaди, и5мже пораб0таша ч†да тво‰, њкаsнна пріи1мшаz сhны тво‰. | Нещасні міста, яким служили діти твої, нещасна земля, яка прийняла синів твоїх, |
|
33
|
33
|
| Ћкоже бо порaдовасz њ твоeмъ падeніи и3 возвесели1сz њ разорeніи твоeмъ, тaкожде њпечaлитсz њ своeмъ запустёніи. | бо як вона раділа твоєму падінню і веселилася через твою поразку, так буде у скорботі через своє спустошення. |
|
34
|
34
|
| И# tсэкY t неS весeліе многонар0дства, и3 величaніе є3S бyдетъ въ рыдaніе. | Я відніму у неї радість за численність її народу, і хвастощі її будуть на сум; |
|
35
|
35
|
| Џгнь и3 нaйдетъ на ню2 t вёчнагw во дни6 мнHги, и3 насели1тсz бёсами на мн0жайшее врeмz. | бо прийде на неї вогонь від Вічного на довгі дні, і дуже тривалий час вона буде населена бісами. |
|
36
|
36
|
| Воззри2 на вост0къ, їеrли1ме, и3 ви1ждь весeліе грzдyщее тебЁ t бGа. | Оглянься, Єрусалиме, на схід, і подивися на радість, яка прийде до тебе від Бога. |
|
37
|
37
|
| СE, грzдyтъ сhнове твои2, и5хже и3спусти1лъ є3си2, грzдyтъ с0брани t востHкъ дaже до з†падъ сл0вомъ с™aгw, рaдующесz њ слaвэ б9іей. | Ось, ідуть сини твої, яких ти відпустив, ідуть зібрані від сходу до заходу словом Святого, радіючи славі Божій. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
