Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa G
Глава 3
1
1
(За? н7д7.) Не мн0зи ўчи1тєліе бывaйте, брaтіе мо‰, вёдzще, ћкw б0лшее њсуждeніе пріи1мемъ, Браття мої, не багато хто ставайте учителями, знаючи, що ми підпадемо під більший осуд,
2
2
мн0гw бо согрэшaемъ вси2. Ѓще кто2 въ сл0вэ не согрэшaетъ, сeй совершeнъ мyжъ, си1ленъ њбуздaти и3 всE тёло. бо всі ми багато грішимо. Хто не грішить словом, той досконала людина, яка може приборкати і все тіло.
3
3
Сe (бо и3) к0нємъ ўзды6 во ўстA влагaемъ, да повинyютсz нaмъ, и3 всE тёло и4хъ њбращaемъ: Ось ми вкладаємо вуздечки в рот коням, щоб вони слухались нас, і керуємо всім тілом їхнім.
4
4
сE, и3 корабли6 вели1цы сyще и3 t жeстокихъ вётрwвъ заточaеми, њбращaютсz мaлымъ корми1лцемъ, ѓможе стремлeніе прaвzщагw х0щетъ: Ось і кораблі, хоч які вони великі і як не носяться сильними вітрами, та невеликим кермом спрямовуються, куди хоче керманич;
5
5
тaкожде же и3 љзhкъ мaлъ ќдъ є4сть, и3 вельми2 хвaлитсz. СE, мaлъ џгнь, (и3) к0ль вели6ки вє1щи сожигaетъ. так само і язик — невеликий член, але багато чинить. Подивись, невеликий вогонь‚ а як багато речей спалює!
6
6
И# љзhкъ џгнь, лёпота непрaвды: си1це и3 љзhкъ водворsетсz во ќдэхъ нaшихъ, сквернS всE тёло, и3 палS к0ло рождeніz нaшегw, и3 њпалszсz t геeнны: І язик — вогонь, прикраса неправди; язик поставлений так між нашими членами, що сквернить усе тіло і запалює круг життя, будучи сам запалюваний від геєни.
7
7
всsко бо є3стество2 ѕвэрeй же и3 пти1цъ, г†дъ же и3 рhбъ, ўкрощaетсz и3 ўкроти1тсz є3стеств0мъ человёческимъ, Бо всяке єство звірів і птахів, плазунів і морських тварин приборкується і приборкане людським єством,
8
8
љзhка же никт0же м0жетъ t человBкъ ўкроти1ти: не ўдержи1мо (бо) ѕло2, и3сп0лнь ћда смертон0сна. а язика приборкати ніхто з людей не може: це — невтримне зло; він повний отрути смертоносної.
9
9
Тёмъ благословлsемъ бGа и3 nц7A, и3 тёмъ кленeмъ человёки бhвшыz по под0бію б9ію: Hим благословляємо Бога і Отця, і ним же проклинаємо людей, створених за подобою Божою.
10
10
t тёхже ќстъ и3сх0дитъ благословeніе и3 клsтва. Не подобaетъ, брaтіе мо‰ возлю1бленнаz, си6мъ тaкw бывaти. З тих самих уст виходить благословення і прокляття: не повинно, браття мої, щоб це так було.
11
11
(За? н7е7.) Е#дa ли и3ст0чникъ t є3ди1нагw ќстіz и3сточaетъ слaдкое и3 г0рькое; Хіба з одного джерела тече солодка і гірка вода?
12
12
Е#дA м0жетъ, брaтіе мо‰, смок0вница м†слины твори1ти, и3ли2 віногрaднаz лозA смHквы; тaкожде ни є3ди1нъ и3ст0чникъ слaну и3 слaдку твори1тъ в0ду. Hе може, браття мої, смоковниця родити маслини або виноградна лоза — смокви. Також і з одного джерела не може виливатися солона і солодка вода.
13
13
Кто2 премyдръ и3 худ0гъ въ вaсъ, да покaжетъ t д0брагw житіS дэлA сво‰ въ кр0тости и3 премyдрости. Хто мудрий і розумний між вами? Доведи це на ділі добрим поводженням з мудрою лагідністю.
14
14
Ѓще же зaвисть г0рьку и4мате и3 рвeніе въ сердцaхъ вaшихъ, не хвали1тесz, ни лжи1те на и4стину: Але якщо у вашому серці ви маєте гірку заздрість і сварливість, то не хваліться і не говоріть неправди проти істини.
15
15
нёсть сіS премyдрость свhше низходsщи, но зeмна, душeвна, бэс0вска: Це не та мудрість, яка сходить зверху, але земна, душевна, бісівська,
16
16
и3дёже бо зaвисть и3 рвeніе, тY нестроeніе и3 всsка ѕлA вeщь. бо де заздрість і сварливість, там безладдя і все лихе.
17
17
Ґ ћже свhше премdрость, пeрвэе ќбw чтcA є4сть, пот0мъ же ми1рна, кроткA, бlгопокорли1ва, и3сп0лнь ми1лости и3 плодHвъ бlги1хъ, несумённа и3 нелицемёрна. А мудрість, яка сходить зверху, по-перше, чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милосердя і плодів благих, неупереджена і нелицемірна.
18
18
Пл0дъ же прaвды въ ми1рэ сёетсz творsщымъ ми1ръ. Плід же правди сіється у світі тими, які зберігають мир.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.