Глава 3
1
Браття мої, не багато хто ставайте учителями, знаючи, що ми підпадемо під більший осуд,
2
бо всі ми багато грішимо. Хто не грішить словом, той досконала людина, яка може приборкати і все тіло.
3
Ось ми вкладаємо вуздечки в рот коням, щоб вони слухались нас, і керуємо всім тілом їхнім.
4
Ось і кораблі, хоч які вони великі і як не носяться сильними вітрами, та невеликим кермом спрямовуються, куди хоче керманич;
5
так само і язик — невеликий член, але багато чинить. Подивись, невеликий вогонь‚ а як багато речей спалює!
6
І язик — вогонь, прикраса неправди; язик поставлений так між нашими членами, що сквернить усе тіло і запалює круг життя, будучи сам запалюваний від геєни.
7
Бо всяке єство звірів і птахів, плазунів і морських тварин приборкується і приборкане людським єством,
8
а язика приборкати ніхто з людей не може: це — невтримне зло; він повний отрути смертоносної.
9
Hим благословляємо Бога і Отця, і ним же проклинаємо людей, створених за подобою Божою.
10
З тих самих уст виходить благословення і прокляття: не повинно, браття мої, щоб це так було.
11
Хіба з одного джерела тече солодка і гірка вода?
12
Hе може, браття мої, смоковниця родити маслини або виноградна лоза — смокви. Також і з одного джерела не може виливатися солона і солодка вода.
13
Хто мудрий і розумний між вами? Доведи це на ділі добрим поводженням з мудрою лагідністю.
14
Але якщо у вашому серці ви маєте гірку заздрість і сварливість, то не хваліться і не говоріть неправди проти істини.
15
Це не та мудрість, яка сходить зверху, але земна, душевна, бісівська,
16
бо де заздрість і сварливість, там безладдя і все лихе.
17
А мудрість, яка сходить зверху, по-перше, чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милосердя і плодів благих, неупереджена і нелицемірна.
18
Плід же правди сіється у світі тими, які зберігають мир.
