Главa ѕ7
|
Глава 6
|
1
|
1
|
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: | І сказав Господь Мойсеєві, кажучи: |
2
|
2
|
душA ћже ѓще согрэши1тъ, и3 презрёвъ прeзритъ зaпwвэди гDнz, и3 солжeтъ къ дрyгу њ вдaніи, и3ли2 њ џбщинэ, и3ли2 њ хищeніи, и3ли2 преwби1дэ чи1мъ бли1жнzго, | якщо хто згрішить і вчинить злочин перед Господом і стане заперечувати перед ближнім своїм у тім, що йому доручено, або у нього покладено, або ним украдено, або обмане ближнього свого, |
3
|
3
|
и3ли2 њбрёте погублeное, и3 солжeтъ њ нeмъ, и3 кленeтсz въ непрaвду њ є3ди1нэмъ t всёхъ, ±же ѓще сотвори1тъ человёкъ ћкw согрэши1ти въ ни1хъ: | або знайде загублене і заперечуватиме це, і поклянеться неправдиво в чому-небудь, що люди роблять і тим грішать, — |
4
|
4
|
и3 бyдетъ є3гдA согрэши1тъ и3 престyпитъ, и3 tдaстъ похищeное, є4же похи1ти, и3ли2 nби1ду, є4юже преwби1дэ, и3ли2 вдaніе, є4же вдано2 бhсть є3мY, и3ли2 поги1бшее, є4же њбрёте: | то, згрішивши і зробившись винним, він повинен повернути вкрадене, що вкрав, або відібране, що відібрав, або доручене, що йому доручено, або загублене, що він знайшов; |
5
|
5
|
t всsкіz вeщи, є3sже рaди клsсz въ непрaвду, и3 да tдaстъ сaмое то2 и4стое, и3 пsтую чaсть свою2 приложи1тъ ктомY: є3гHже є4сть, томY да tдaстъ, въ џньже дeнь њбличи1тсz: | або якщо він у чомусь поклявся неправдиво, то повинен віддати сповна, і докласти до того п’яту частку і віддати тому, кому належить, у день приношення жертви за провину; |
6
|
6
|
и3 њ преступлeніи своeмъ да принесeтъ гDу nвнA t nвeцъ непор0чна, цэн0ю въ нeмже прегрэши2: | і за провину свою нехай принесе Господу до священика в жертву за провину із отари овець барана без вад, за оцінкою твоєю; |
7
|
7
|
и3 да пом0литсz жрeцъ њ нeмъ пред8 гDемъ, и3 њстaвитсz є3мY за є3ди1но t всёхъ, ±же сотвори2 и3 преступи2 въ нeмъ. | і очистить його священик перед Господом, і прощено буде йому, що він не зробив би, усе, в чому він став винним. |
8
|
8
|
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: | І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: |
9
|
9
|
заповёждь ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, глаг0лz: сeй зак0нъ всесожжeніz: сіE всесожжeніе на горёніи є3гw2 на nлтари2 всю2 н0щь до заyтра, и3 џгнь nлтарS да гори1тъ на нeмъ, и3 не ўгасaетъ: | заповідай Аарону і синам його: ось закон всепалення: всепалення нехай залишається на місці спалення на жертовнику всю ніч до ранку, і вогонь жертовника нехай горить на ньому [і не вгасає]; |
10
|
10
|
и3 да њблечeтсz жрeцъ въ срачи1цу [Грeч.: хітHнъ.] льнsну, и3 надр†ги льн‰ны да возвлечeтъ на тёло своE, и3 да и3знесeтъ прин0съ, є3г0же ѓще и3зжжeтъ џгнь всесожжeніz t nлтарS, и3 да постaвитъ бли1з8 nлтарS: | і нехай священик зодягнеться в лляний одяг свій, і одягне на тіло своє лляне нижнє убрання, і зніме попіл від всепалення, яке спалив вогонь на жертовнику, і покладе його біля жертовника; |
11
|
11
|
и3 да совлечeтъ ри6зы сво‰, и3 да њблечeтсz въ ри6зы и4ны, и3 да и3знесeтъ прин0съ внЁ полкA на мёсто чи1сто: | і нехай зніме із себе одяг свій, і зодягне інший одяг, і винесе попіл поза стан на чисте місце; |
12
|
12
|
и3 џгнь на nлтари2 да гори1тъ на нeмъ и3 не ўгасaетъ: и3 да возжжeтъ на нeмъ жрeцъ дровA по вс‰ ќтра, и3 да воскладeтъ нaнь всесожжeніе, и3 да возложи1тъ нaнь тyкъ спасeніz: | а вогонь на жертовнику нехай горить [і] не вгасає; і нехай священик запалює на ньому дрова кожного ранку, і розкладає на ньому всепалення, і спалює на ньому жир мирної жертви; |
13
|
13
|
и3 џгнь всегдA да гори1тъ на nлтари2, не ўгасaетъ: | вогонь безперестанно нехай горить на жертовнику і не вгасає. |
14
|
14
|
сeй зак0нъ жeртвы, ю4же принесyтъ сhнове ґарw6ни жерцы2 пред8 гDемъ, прsмw nлтарS: | Ось закон про приношення хлібне: [священики] сини Ааронові повинні приносити його перед Господом до жертовника; |
15
|
15
|
и3 да в0зметъ t негw2 (жрeцъ) г0рсть муки2 пшени1чны жeртвенныz съ є3лeемъ є3S и3 со всёмъ лівaномъ є3S, сyщими на жeртвэ: и3 да вознесeтъ на nлтaрь прин0съ въ воню2 благов0ніz, въ пaмzть є3S гDу: | і нехай візьме [священик] жменею своєю з приношення хлібного і пшеничного борошна і єлею і весь ливан, що на жертві, і спалить на жертовнику: це приємні пахощі, у пам’ять перед Господом; |
16
|
16
|
њстaвшеесz же t неS снёстъ ґарHнъ и3 сhнове є3гw2: прBсна да снэдsтсz въ мёстэ с™э, въ притв0рэ ски1ніи свидёніz да снэдsтъ |: | а решту з нього нехай їдять Аарон і сини його; прісним слід їсти його на святому місці, у дворі скинії зібрання нехай їдять його; |
17
|
17
|
да не и3спечeтсz квaсна: чaсть сію2 дaхъ и5мъ t прин0сwвъ гDнихъ: с™†z с™hхъ сyть, ћкоже є4же њ грэсЁ, и3 ћкоже є4же њ преступлeніи: | не слід пекти його квасним. Це даю Я їм у частку з жертв Моїх. Це велика святиня, подібно як жертва за гріх і жертва за провини. |
18
|
18
|
всsкъ мyжескъ п0лъ жрeческъ да снэдsтъ ю5: зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz t принHсъ гDнихъ: всsкъ, и4же ѓще прик0снетсz и5мъ, њс™и1тсz. | Усі нащадки Ааронові чоловічої статі можуть їсти її. Це вічна частка в роди ваші з жертв Господніх. Усе, що доторкається до них, освятиться. |
19
|
19
|
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: | І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: |
20
|
20
|
сeй дaръ ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, є3г0же принесyтъ гDу въ дeнь, въ џньже ѓще помaжеши є3го2: десsтую чaсть мёры є4фі муки2 пшени1чны въ жeртву всегдA, п0лъ є3S заyтра и3 п0лъ є3S въ вeчеръ: | ось приношення від Аарона і синів його, яке принесуть вони Господу в день помазання його: десята частина ефи пшеничного борошна в жертву постійну, половина цього для ранку і половина для вечора; |
21
|
21
|
на сковрадЁ въ є3лeи да сотвори1тсz, спрsжену да принесeтъ ю5 витyю жeртву t ўкрyхwвъ, жeртву въ воню2 благов0ніz гDу: | на сковороді в єлеї вона має бути приготована; просякнуту єлеєм принось її в шматках, як розломлюється на шматки приношення хлібне; принось її в приємні пахощі Господу; |
22
|
22
|
жрeцъ помaзанный, и4же вмёстw є3гw2 t сынHвъ є3гw2, да сотвори1тъ ю5: зак0ннw вёчнw, всE да соверши1тсz: | і священик, помазаний на місце його із синів його, повинен робити це: це вічний устав Господа. Уся вона повинна бути спалена; |
23
|
23
|
и3 всsка жeртва жрeческа всесожжeнна да бyдетъ и3 да не снёстсz. | і всяке хлібне приношення від священика все нехай буде спалене, а не з’їдене. |
24
|
24
|
И# речE гDь бGъ мwmсeю, гlz: | І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: |
25
|
25
|
рцы2 ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, глаг0лz: сeй зак0нъ согрэшeніz: на мёстэ, на нeмже закалaютъ всесожжє1ніz, да закалaютъ ±же грэхA рaди пред8 гDемъ: с™†z (бо) с™hхъ сyть: | скажи Аарону і синам його: ось закон про жертву за гріх: жертва за гріх повинна бути заколена перед Господом на тому місці, де заколюється всепалення; це велика святиня; |
26
|
26
|
жрeцъ приносsй ю5 да снёстъ ю5: въ мёстэ с™э да снёстсz, въ притв0рэ ски1ніи свидёніz: | священик, який звершує жертву за гріх, повинен їсти її; вона має бути з’їдена на святому місці, у дворі скинії зібрання; |
27
|
27
|
всsкъ прикасaйсz мsсъ є3S њс™и1тсz: и3 є3мyже ѓще воскропи1тсz t кр0ве є3S на ри1зу, ћже ѓще воскропи1тсz на ню2, да и3сперeтсz на мёстэ с™э: | усе, що доторкнеться до м’яса її, освятиться; і якщо кров’ю її окропленим буде одяг, то забризкане омий на святому місці; |
28
|
28
|
и3 сосyдъ гли1нzнъ, въ нeмже вари1тсz, да разбіeтсz: ѓще же въ мёдzнъ сосyдэ свари1тсz, да и3стрeтъ є3го2, и3 и3змhетъ вод0ю: | глиняну посудину, в якій вона варилася, слід розбити; якщо ж вона варилася у мідній посудині, то треба її вичистити і вимити водою; |
29
|
29
|
всsкъ мyжескъ п0лъ въ жерцёхъ да снёстъ ю5: с™†z (бо) с™hхъ сyть гDу: | вся чоловіча стать священичого роду може їсти її: це велика святиня [у Господа]; |
30
|
30
|
и3 вс‰, ±же њ грэсЁ ѓще принесyтсz t кр0ве и4хъ въ ски1нію свидёніz, ко њчищeнію во с™hни, да не снэдsтсz, nгнeмъ да сожгyтсz. | а всяка жертва за гріх, від якої кров вноситься в скинію зібрання для очищення у святилищі, не повинна бути з’їдена; її слід спалювати на вогні. |