|
Главa к7д
|
Глава 24
|
|
1
|
1
|
| И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: | І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: |
|
2
|
2
|
| заповёждь сынHмъ ї}лєвымъ, да в0змутъ ти2 є3лeй t мaсличіz чи1стъ и3сцэжeнъ въ свэтёніе, да гори1тъ свэти1ло всегдA, | накажи синам Ізраїлевим, щоб вони принесли тобі єлею чистого, вичавленого, для освітлення, щоб постійно горів світильник; |
|
3
|
3
|
| внЁ завёсы въ ски1ніи свидёніz, и3 возжигaти бyдутъ є3го2 ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 t вeчера до заyтра пред8 гDемъ непрестaннw, зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz: | ззовні завіси ковчега одкровення в скинії зібрання Аарон [і сини його] повинні ставити його перед Господом з вечора до ранку завжди: це вічна постанова в роди ваші; |
|
4
|
4
|
| на свэти1лницэ чи1стэмъ возжигaти бyдете свэти6ла пред8 гDемъ дaже до ќтра. | на свічнику чистому повинні вони ставити світильник перед Господом завжди. |
|
5
|
5
|
| И# в0змете муки2 пшени1чны, и3 сотворитE t неS дванaдесzть хлёбwвъ: двY десzти1нъ да бyдетъ хлёбъ є3ди1нъ: | І візьми пшеничного борошна і спечи з нього дванадцять хлібів; у кожному хлібі повинні бути дві десятих ефи; |
|
6
|
6
|
| и3 возложи1те и5хъ на двA положє1ніz, по шести2 хлёбwвъ є3ди1но положeніе на трапeзэ чи1стэ пред8 гDемъ: | і поклади їх у два ряди, по шість у ряд, на чистому столі перед Господом; |
|
7
|
7
|
| и3 возложи1те на є3ди1но положeніе лівaнъ чи1стъ и3 с0ль, и3 да бyдутъ хлёбы въ пaмzть предлежaщыz пред8 гDемъ: | і поклади на [кожен] ряд чистого ливану [і соли], і буде це при хлібі, у пам’ять, у жертву Господу; |
|
8
|
8
|
| въ дeнь суббHты да предлагaютсz пред8 гDемъ всегдA t сынHвъ ї}левыхъ, завётъ вёчный: | у кожен день суботи постійно слід класти їх перед Господом від синів Ізраїлевих: це завіт вічний; |
|
9
|
9
|
| и3 да бyдутъ ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, и3 да снэдsтъ | на мёстэ с™э, сyть бо с™†z с™hхъ: сіE и5мъ t жeртвъ гDу въ зак0нъ вёчный. | вони будуть належати Аарону і синам його, які будуть їсти їх на святому місці, бо це велика святиня для них із жертв Господніх: це постанова вічна. |
|
10
|
10
|
| И# и3зhде сhнъ жены2 ї}лтzныни, и3 сeй бЁ сhнъ є3гЂптzнина въ сынёхъ ї}левыхъ: и3 прsхусz въ полцЁ и4же t ї}лтzныни и3 мyжъ ї}лтzнинъ: | І вийшов син однієї ізраїльтянки, що народилася від єгиптянина, до синів Ізраїлевих, і посварився у стані син ізраїльтянки з ізраїльтянином; |
|
11
|
11
|
| и3 нарeкъ сhнъ жены2 ї}лтzныни и4мz (гDне) проклS. И# привед0ша є3го2 къ мwmсeю. И$мz же мaтере є3гw2 салwмjfъ, дщeрь даврjина, t плeмене дaнова. | хулив син ізраїльтянки ім’я [Господнє] і лихословив. І привели його до Мойсея [ім’я ж матері його Саломиф, дочка Давриїна, з племені Данового]; |
|
12
|
12
|
| И# вверг0ша є3го2 въ темни1цу, разсуди1ти њ нeмъ повелёніемъ гDнимъ. | і посадили його під варту, доки не буде оголошена їм воля Господня. |
|
13
|
13
|
| И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: | І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: |
|
14
|
14
|
| и3зведи2 клsвшаго внЁ полкA, и3 да возложaтъ вси2 слhшавшіи рyцэ свои2 на главY є3гw2, и3 да побію1тъ є3го2 кaменіемъ вeсь с0нмъ: | виведи того, хто лихословив, геть зі стану, і всі, хто чув, нехай покладуть руки свої на голову його, і вся громада поб’є його камінням; |
|
15
|
15
|
| и3 сынHмъ ї}лєвымъ глаг0ли и3 речeши къ ни6мъ: человёкъ человёкъ, и4же ѓще прокленeтъ бGа своего2, грёхъ пріи1метъ: | і синам Ізраїлевим скажи: хто буде лихословити Бога свого, той понесе гріх свій; |
|
16
|
16
|
| нарицazй же и4мz гDне смeртію да ќмретъ: кaменіемъ да побію1тъ є3го2 вeсь с0нмъ ї}льскій: ѓще тузeмецъ, и3ли2 пришлeцъ, є3гдA наречeтъ и4мz гDне, да ќмретъ: | і хулитель ім’я Господнього повинен померти, камінням поб’є його вся громада: чи прибулець, чи тубілець стане хулити ім’я [Господнє], відданий буде на смерть. |
|
17
|
17
|
| и3 человёкъ, и4же ѓще порази1тъ всsку дyшу человёчу, и3 ќмретъ, смeртію да ќмретъ: | Хто уб’є яку-небудь людину, той відданий буде на смерть. |
|
18
|
18
|
| и3 и4же ѓще ўдaритъ скотA, и3 ќмретъ, да воздaстъ дyшу вмёстw души2: | Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї, худобу за худобу. |
|
19
|
19
|
| и3 ѓще кто2 сотвори1тъ пор0къ бли1жнему, ћкоже сотвори2 є3мY, тaкожде и3 є3мY да сотворsтъ: | Хто зробить ушкодження на тілі ближнього свого, тому слід зробити те саме, що він зробив: |
|
20
|
20
|
| и3зломлeніе за и3зломлeніе, џко за џко, зyбъ за зyбъ: ћкоже сотвори1лъ пор0къ человёку, тaкожде да сотворsтъ и3 є3мY: | перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; як він зробив ушкодження на тілі людини, так і йому треба зробити. |
|
21
|
21
|
| и4же ѓще ўдaритъ человёка, и3 ќмретъ смeртію да ќмретъ: | Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї; а хто уб’є людину, того треба віддати на смерть. |
|
22
|
22
|
| њправдaніе є3ди1но бyдетъ пришeлцу и3 тузeмцу, ћкw ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ. | Один суд повинен бути у вас, як для прибульця, так і для тубільця; бо Я Господь, Бог ваш. |
|
23
|
23
|
| И# глаг0ла мwmсeй къ сынHмъ ї}лєвымъ, и3 и3звед0ша клsвшаго внЁ полкA, и3 поби1ша є3го2 кaменіемъ вeсь с0нмъ: и3 сhнове ї}лєвы сотвори1ша, ћкоже заповёда гDь мwmсeю. | І сказав Мойсей синам Ізраїлевим; і вивели того, хто лихословив, геть зі стану, і побили його камінням, і зробили сини Ізраїлеві, як повелів Господь Мойсеєві. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
