Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Левит
Леvjтъ
Глава 1
Главa №
1
1
І воззвав Господь до Мойсея і сказав йому зі скинії зібрання, говорячи: И# воззвA гDь мwmсeа, и3 речE є3мY и3з8 ски1ніи свидёніz, гlz:
2
2
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли хто з вас хоче принести жертву Господу, то, якщо з худоби, приносьте жертву вашу з худоби великої і дрібної. глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ, и3 речeши къ ни6мъ: человёкъ t вaсъ ѓще принесeтъ дaры гDу, t скотHвъ и3 t говsдъ и3 t nвeцъ да принесeте дaры вaшz:
3
3
Якщо жертва його є всепаленням з великої худоби, нехай принесе її чоловічої статі, без вад; нехай приведе її до дверей скинії зібрання, щоб придбати йому благовоління перед Господом; ѓще всесожжeніе дaръ є3гw2, t говsдъ мyжескъ п0лъ непор0ченъ принесeтъ, пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz да принесeтъ є5 пріsтно пред8 гDемъ,
4
4
і покладе руку свою на голову жертви всепалення — і придбає він благовоління, в очищення гріхів його; и3 да возложи1тъ рyку на главY приношeніz, пріsтно є3мY, ўми1лостивити њ нeмъ:
5
5
і заколе тельця перед Господом; сини ж Ааронові, священики, принесуть кров і покроплять кров’ю з усіх боків на жертовник, який при вході у скинію зібрання; и3 да зак0лютъ телцA пред8 гDемъ: и3 да принесyтъ сhнове ґарHнwвы жерцы2 кр0вь, и3 да пролію1тъ кр0вь на nлтaрь w4крестъ, и4же ў двeрій ски1ніи свидёніz,
6
6
і зніме шкуру з жертви всепалення і розсіче її на частини; и3 њдрaвше всесожжeніе, да раздробsтъ є5 на ќды,
7
7
сини ж Ааронові, священики, покладуть на жертовник вогонь і на вогні розкладуть дрова; и3 да возложaтъ сhнове ґарw6ни жерцы2 џгнь на nлтaрь, и3 да вскладyтъ дровA на џгнь:
8
8
і розкладуть сини Ааронові, священики, частини, голову і жир на дровах, що на вогні, на жертовнику; и3 да вскладyтъ сhнове ґарw6ни жерцы2 раздроблє1наz, и3 главY, и3 тyкъ на дровA с{щаz на nгни2 ±же на nлтари2,
9
9
а нутрощі жертви і ноги її вимиє він водою, і спалить священик усе на жертовнику: це всепалення, жертва, пахощі, приємні Господу. ўтр0бу же и3 н0ги да и3змhютъ вод0ю: и3 да возложи1тъ жрeцъ вс‰ на nлтaрь: приношeніе є4сть жeртва, вонS благоухaніz гDу.
10
10
Якщо жертва всепалення його [Господу] з дрібної худоби, з овець, або з кіз, нехай принесе її чоловічої статі, без вад, [і нехай покладе руку на голову її,] Ѓще же t nвeцъ дaръ св0й гDви (принесeтъ) t ѓгнєцъ и3 t к0злищъ во всесожжeніе, мyжескъ п0лъ непор0ченъ да принесeтъ и5,
11
11
і заколе її перед Господом на північній стороні жертовника, і сини Ааронові, священики, покроплять кров’ю її на жертовник з усіх боків; и3 да возложи1тъ рyку на главY є3гw2, и3 да зак0лютъ є5 въ странЁ nлтарS къ сёверу пред8 гDемъ: и3 да пролію1тъ сhнове ґарw6ни жерцы2 кр0вь є3гw2 на nлтaрь w4крестъ:
12
12
і розсічуть її на частини, відокремивши голову її і жир її, і розкладе їх священик на дровах, які на вогні, на жертовнику, и3 да раздробsтъ є3го2 на ќды, и3 главY, и3 тyкъ є3гw2, и3 да вскладyтъ | жерцы2 на дровA с{щаz на nгни2 ±же на nлтари2,
13
13
а нутрощі і ноги вимиє водою, і принесе священик усе і спалить на жертовнику: це всепалення, жертва, пахощі, приємні Господу. и3 ўтр0бу и3 н0ги и3змhютъ вод0ю: и3 принесeтъ жрeцъ вс‰, и3 да возложи1тъ на nлтaрь: приношeніе є4сть жeртва, вонS благоухaніz гDу.
14
14
Якщо ж із птахів приносить він Господу всепалення, нехай принесе жертву свою з горлиць, або з молодих голубів; Ѓще же t пти1цъ приношeніе принесeтъ дaръ св0й гDу, и3 принесeтъ t г0рлицъ и3ли2 t г0лубwвъ дaръ св0й,
15
15
священик принесе її до жертовника, і скрутить їй голову, і спалить на жертовнику, а кров вицідить до стіни жертовника; и3 да принесeтъ и5 жрeцъ ко nлтарю2, и3 да tт0ргнетъ главY є3гw2, и3 да возложи1тъ жрeцъ на nлтaрь и3 и3сцэди1тъ кр0вь ў стоsла nлтарS:
16
16
зоб її з пір’ям її відніме і кине його поряд з жертовником на східну сторону, де попіл; и3 да tлучи1тъ гортaнь съ пeріемъ, и3 и3звeргнетъ ю5 t nлтарS на вост0къ на мёсто пeпела:
17
17
і надламає її в крилах її, не відокремлюючи їх, і спалить її священик на жертовнику, на дровах, які на вогні: це всепалення, жертва, пахощі, приємні Господу. и3 да и3зл0митъ є3го2 t кри1лъ, и3 да не раздэли1тъ: и3 да возложи1тъ є5 жрeцъ на nлтaрь на дровA, ±же на nгни2: приношeніе є4сть жeртва, вонS благоухaніz гDу.
Глава 2
Главa в7
1
1
Якщо яка душа хоче принести Господу жертву приношення хлібного, нехай принесе пшеничного борошна, й увіллє на нього єлею, і покладе на нього ливану, Ѓще же душA принесeтъ дaръ жeртву гDу, мукA пшени1чна да бyдетъ дaръ є3гw2, и3 да возліeтъ на ню2 є3лeй, и3 возложи1тъ на ню2 лівaнъ: жeртва є4сть:
2
2
і принесе його до синів Ааронових, священиків, і візьме повну жменю борошна з єлеєм і з усім ливаном, і спалить це священик у пам’ять на жертовнику; це жертва, пахощі, приємні Господу; и3 да принесeтъ ю5 къ сынHмъ ґарw6нимъ жерцє1мъ, и3 в0зметъ t неS п0лну г0рсть муки2 пшени1чны съ є3лeемъ и3 вeсь лівaнъ є3S, и3 да возложи1тъ жрeцъ пaмzть є3S на nлтaрь: жeртва вонS благоухaніz гDу:
3
3
а залишки від приношення хлібного Аарону і синам його: це велика святиня з жертв Господніх. и3 њстaнокъ t жeртвы ґарHну и3 сынHмъ є3гw2: с™0е с™hхъ t жeртвъ гDнихъ.
4
4
Якщо ж приносиш жертву приношення хлібного зі спеченого в печі, то принось пшеничні хліби прісні, змішані з єлеєм, і коржі прісні, помазані єлеєм. Ѓще же принесeтъ дaръ жeртву печeну въ пещи2 t муки2 пшени1чны, хлёбы прBсны спрsжєны съ є3лeемъ и3 њпрэсн0ки пом†заны є3лeемъ.
5
5
Якщо жертва твоя — приношення хлібне зі сковороди, то це повинно бути пшеничне борошно, змішане з єлеєм, прісне; Ѓще же жeртва t сковрады2 дaръ тв0й, мукA пшени1чна смёшена со є3лeемъ, прBсна да бyдутъ:
6
6
розламай його на шматки й влий на нього єлею: це приношення хлібне [Господеві]. и3 да разл0миши | на ўкрyхи, и3 возліeши на нS є3лeй: жeртва є4сть гDу.
7
7
Якщо жертва твоя — приношення хлібне з горщика, то потрібно зробити це із пшеничного борошна з єлеєм, Ѓще же жeртву t nгни1ща дaръ тв0й, мукA пшени1чна съ є3лeемъ да сотворeна бyдетъ:
8
8
і принеси приношення, що з цього складено, Господу; представ це священику, а він принесе його до жертовника; и3 принесeтъ жeртву, ю4же ѓще сотвори1тъ t си1хъ гDу, и3 да принесeтъ къ жерцY:
9
9
і візьме священик із цієї жертви частину в пам’ять і спалить на жертовнику: це жертва, пахощі, приємні Господеві; и3 приступи1въ ко nлтарю2, да tи1метъ жрeцъ t жeртвы пaмzть є3S, и3 да возложи1тъ жрeцъ на nлтaрь: приношeніе вонS благов0ніz гDу:
10
10
а залишки приношення хлібного Аарону і синам його: це велика святиня з жертв Господніх. њстaнокъ же t жeртвы ґарHну и3 сынHмъ є3гw2: с™†z с™hхъ t приношeній гDу.
11
11
Ніякого приношення хлібного, яке приносите Господу, не робіть квасного, тому що ні квасного, ні меду не повинні ви спалювати в жертву Господу; Всsку жeртву, ю4же ѓще прин0сите гDу, не сотвори1те квaсну: всsкъ бо квaсъ и3 всsкъ мeдъ да не принесeте t негw2, є4же приноси1ти гDу дaръ.
12
12
як приношення початків приносьте їх Господеві, а на жертовник не можна возносити їх у приємні пахощі. T начaткwвъ да принесeте | гDу: на nлтaрь же да не вознесyтсz въ воню2 благов0ніz гDу.
13
13
Всяке приношення твоє хлібне соли́ сіллю, і не залишай жертви твоєї без соли завіту Бога твого: при всякому приношенні твоєму принось [Господу Богу твоєму] сіль. И# всsкъ дaръ жeртвы вaшеz с0лію да њсоли1тсz: да не tстaвите с0ли завёта гDнz t жeртвъ вaшихъ, во всsкомъ дaрэ вaшемъ да принесeте гDу бGу вaшему с0ль.
14
14
Якщо приносиш Господу приношення хлібне з перших плодів, принось у дар від перших плодів твоїх з колосся, висушеного на вогні, розтовчені зерна, Ѓще же принесeши жeртву t начaткwвъ жи6тъ гDу, нHвы спрsжєны зелє1ны клaсы и3стлaчєны гDу, и3 принесeши жeртву t начaткwвъ жи6тъ:
15
15
і влий на них єлею, і поклади на них ливану: це приношення хлібне; и3 да возліeши на ню2 є3лeй, и3 да возложи1ши на ню2 лівaнъ: жeртва є4сть:
16
16
і спалить священик у пам’ять частину зерен і єлею з усім ливаном: це жертва Господу. и3 да вознесeтъ жрeцъ пaмzть є3S t спрsженыхъ съ є3лeемъ, и3 вeсь лівaнъ є3S: прин0съ є4сть гDу.
Глава 3
Главa G
1
1
Якщо жертва його жертва мирна, і якщо він приносить з великої худоби, чоловічої або жіночої статі, нехай принесе Господу її, що не має вад, Ѓще же жeртва спасeніz дaръ є3гw2 гDу, ѓще ќбw t говsдъ є5 принесeтъ, ѓще мyжескъ п0лъ и3ли2 жeнскъ, непор0ченъ да принесeтъ є5 пред8 гDа:
2
2
і покладе руку свою на голову жертви своєї, і заколе її біля дверей скинії зібрання; сини ж Ааронові, священики, покроплять кров’ю на жертовник з усіх боків; и3 возложи1тъ рyцэ свои2 на главY дaра, и3 да зак0летъ и5 пред8 гDемъ ў двeрій ски1ніи свидёніz: и3 да возлію1тъ сhнове ґарw6ни жерцы2 кр0вь на nлтaрь всесожжeній w4крестъ,
3
3
і принесе він з мирної жертви в жертву Господу жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах, и3 да принесyтъ t жeртвы спасeніz прин0съ гDу, тyкъ покрывaющій ўтр0бу, и3 вeсь тyкъ и4же на ўтр0бэ,
4
4
і обидві нирки і жир, який на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками він відокремить це; и3 џбэ пHчки, и3 тyкъ и4же на ни1хъ и3 и4же на стeгнахъ, и3 преп0нку, ћже на пeчени, съ п0чками tи1метъ:
5
5
і сини Ааронові спалять це на жертовнику разом із всепаленням, яке на дровах, на вогні: це жертва, пахощі, приємні Господу. и3 да вознесyтъ | сhнове ґарw6ни жерцы2 на nлтaрь во всесожжє1ніz на дровA с{щаz на nгни2, ±же на nлтари2: прин0съ вонS благов0ніz гDу.
6
6
А якщо з дрібної худоби приносить він мирну жертву Господу, чоловічої або жіночої статі, нехай принесе її, що не має вад. Ѓще же t nвeцъ дaръ є3гw2 жeртва спасeніz гDу, мyжескъ п0лъ и3ли2 жeнскъ, непор0ченъ да принесeтъ є5.
7
7
Якщо з овець приносить він жертву свою, нехай представить її перед Господом, Ѓще ѓгнца принесeтъ дaръ св0й, да приведeтъ є3го2 пред8 гDа,
8
8
і покладе руку свою на голову жертви своєї, і заколе її перед скинією зібрання, і сини Ааронові покроплять кров’ю її на жертовник з усіх боків; и3 да возложи1тъ рyку на главY дaра своегw2, и3 да зак0летъ є3го2 ў двeрій ски1ніи свидёніz: и3 да пролію1тъ сhнове ґарw6ни жерцы2 кр0вь на nлтaрь w4крестъ,
9
9
і нехай принесе з мирної жертви у жертву Господу жир її, весь курдюк, відрізавши його по саму хребтову кістку, і жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах, и3 да принесeтъ t жeртвы спасeніz прин0съ гDу, тyкъ и3 чрeсла чи6ста съ лsдвіzми да tлучи1тъ и5: и3 вeсь тyкъ покрывaющій ўтр0бу, и3 вeсь тyкъ и4же на ўтр0бэ,
10
10
і обидві нирки і жир, що на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками він відокремить це; и3 џбэ пHчки, и3 тyкъ и4же на ни1хъ, и4же на стeгнахъ: и3 преп0нку, ћже на пeчени, съ п0чками teмь,
11
11
священик спалить це на жертовнику; це пожива вогню — жертва Господу. да вознесeтъ жрeцъ на nлтaрь: вонS благоухaніz, прин0съ гDви.
12
12
А якщо він приносить жертву з кіз, нехай представить її перед Господом, Ѓще же t козлHвъ дaръ є3гw2 гDу, да принесeтъ пред8 гDа:
13
13
і покладе руку свою на голову її, і заколе її перед скинією зібрання, і покроплять сини Ааронові кров’ю її на жертовник з усіх боків; и3 возложи1тъ рyцэ на главY є3гw2, и3 да зак0лютъ є5 пред8 гDемъ ў двeрій ски1ніи свидёніz: и3 да пролію1тъ сhнове ґарw6ни жерцы2 кр0вь на nлтaрь w4колw:
14
14
і принесе з неї в приношення, у жертву Господу жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах, и3 да вознесeтъ t негw2 прин0съ гDу, тyкъ покрывaющій ўтр0бу, и3 вeсь тyкъ и4же на ўтр0бэ,
15
15
і обидві нирки і жир, що на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками він відокремить це и3 џбэ пHчки, и3 вeсь тyкъ, и4же на ни1хъ, и4же на стeгнахъ, и3 преп0нку, ћже на пeчени, съ п0чками tлучи1тъ:
16
16
і спалить їх священик на жертовнику: це пожива вогню — приємні пахощі [Господу]; весь жир Господу. и3 да вознесeтъ жрeцъ на nлтaрь, прин0съ вонS благов0ніz гDу: вeсь тyкъ гDу.
17
17
Ця постанова вічна в роди ваші, в усіх оселях ваших; ніякого жиру і ніякої крови не їжте. Зак0нное въ вёки въ р0ды вaшz, во всsкомъ њбитaніи вaшемъ: всsкагw тyка и3 всsкіz кр0ве да не ћсте.
Глава 4
Главa д7
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, кажучи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
скажи синам Ізраїлевим: якщо яка душа згрішить помилково проти яких-небудь заповідей Господніх і зробить що-небудь, чого не треба робити; рцы2 къ сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: душA ѓще согрэши1тъ пред8 гDемъ не хотsщи t всёхъ повелёній гDнихъ, и4хже не лёть є4сть твори1ти, и3 сотвори1тъ є3ди1но что2 t ни1хъ:
3
3
якщо священик помазаний згрішить і зробить винним народ, — то за гріх свій, яким згрішив, нехай принесе з великої худоби тельця, без вад, Господу в жертву за гріх, ѓще ќбw ґрхіерeй помaзанный согрэши1тъ, во є4же лю1демъ согрэши1ти, и3 да приведeтъ њ грэсЁ своeмъ, и4мже согрэши1лъ, телцA t говsдъ непор0чна гDви њ грэсЁ:
4
4
і приведе тельця до дверей скинії зібрання перед Господом, і покладе руки свої на голову тельця, і заколе тельця перед Господом; и3 да приведeтъ телцA къ двeремъ ски1ніи свидёніz пред8 гDа, и3 да возложи1тъ рyку свою2 на главY телцA пред8 гDемъ, и3 да зак0летъ телцA пред8 гDемъ:
5
5
і візьме священик помазаний, [освячений довершеним освяченням,] крови тельця і внесе її в скинію зібрання, и3 взeмъ жрeцъ помaзанный совершeнъ рукaми t кр0ве телцA, и3 да внесeтъ ю5 въ ски1нію свидёніz,
6
6
і вмочить священик перст свій у кров і покропить кров’ю сім разів перед Господом перед завісою святилища; и3 да њм0читъ жрeцъ пeрстъ въ кр0ви, и3 да покропи1тъ t кр0ве седми1жды пeрстомъ пред8 гDемъ, ў завёсы с™hни:
7
7
і покладе священик кров [тельця] перед Господом на роги жертовника запашного кадіння, що у скинії зібрання, а решту крови тельця виллє до підніжжя жертовника всепалень, що біля входу скинії зібрання; и3 да возложи1тъ жрeцъ t кр0ве тeлчи на р0ги nлтарS fmміaма сложeніz и4же пред8 гDемъ, и4же є4сть въ ски1ніи свидёніz, и3 всю2 кр0вь тeлчу да и3зліeтъ ў стоsла nлтарS всесожжeній, и4же є4сть ў двeрій ски1ніи свидёніz,
8
8
і вийме з тельця за гріх весь жир його, жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах, и3 вeсь тyкъ телцA, и4же њ грэсЁ, да tи1метъ t негw2, тyкъ покрывaющій ўтр0бу, и3 вeсь тyкъ и4же на ўтр0бэ,
9
9
і обидві нирки і жир, що на них, що на стегнах, і сальник на печінці; з нирками відокремить він це, и3 џбэ пHчки, и3 тyкъ и4же на ни1хъ, и4же є4сть на стeгнахъ, и3 преп0нку, ћже на пeчени, съ п0чками tи1метъ є5,
10
10
як відокремлюється з тельця жертви мирної; і спалить їх священик на жертовнику всепалення; ћкоже teмлетсz џное t телцA жeртвы спасeніz, и3 да вознесeтъ жрeцъ на nлтaрь приношeніz:
11
11
а шкуру тельця і все м’ясо його з головою і з ногами його, і нутрощі його і нечистоту його, и3 к0жу тeлчу, и3 всю2 є3гw2 пл0ть со глав0ю, и3 съ крaйними частми2, и3 со ўтр0бою, и3 съ мwтhлы:
12
12
усього тельця нехай винесе поза стан на чисте місце, де висипається попіл, і спалить його вогнем на дровах; де висипається попіл, там нехай спалений буде. и3 да и3знесyтъ всего2 телцA внЁ полкA на мёсто чи1сто, и3дёже и3зсыпaютъ пeпелъ, и3 да сожгyтъ є3го2 на дровaхъ nгнeмъ: на мёстэ и3зсыпaніz пeпела да сожжeнъ бyдетъ.
13
13
Якщо ж уся громада Ізраїлева згрішить помилково і сховане буде діло від очей зібрання, і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало робити, і буде винна, Ѓще же вeсь с0нмъ сынHвъ ї}левыхъ согрэши1тъ не хотsщь, и3 ўтаи1тсz глаг0лъ t лицA с0нма, и3 сотворsтъ є3ди1ну t всёхъ зaповэдій гDнихъ, є3sже не лёть є4сть твори1ти, и3 согрэшaтъ,
14
14
то, коли викритий буде гріх, яким вони згрішили, нехай від усієї громади принесуть з великої худоби тельця в жертву за гріх і приведуть його перед скинію зібрання; и3 ўвёстсz и5мъ грёхъ, и4мже согрэши1ша въ нeмъ: и3 да приведeтъ с0нмъ телцA t волHвъ непор0чна њ грэсЁ, и3 приведeтъ и5 пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz:
15
15
і покладуть старійшини громади руки свої на голову тельця перед Господом і заколють тельця перед Господом; и3 да возложaтъ стaрцы с0нма рyки сво‰ на главY телцA пред8 гDемъ, и3 да зак0лютъ телцA пред8 гDемъ,
16
16
І внесе помазаний священик кров тельця в скинію зібрання, и3 да внесeтъ жрeцъ помaзанный t кр0ве тeлчи въ ски1нію свидёніz,
17
17
і вмочить священик перст свій у кров [тельця] і покропить сім разів перед Господом перед завісою [святилища], и3 да њм0читъ жрeцъ пeрстъ св0й въ кр0ви тeлчи, и3 да покропи1тъ седми1жды пред8 гDемъ, пред8 завёсою с™hни:
18
18
і покладе кров на роги жертовника [запашного куріння], який перед лицем Господнім у скинії зібрання, а решту крови виллє до підніжжя жертовника всепалення, що при вході скинії зібрання; и3 t кр0ве да возложи1тъ жрeцъ на р0ги nлтарS fmміaмwвъ сложeніz, и4же є4сть пред8 гDемъ, и4же є4сть въ ски1ніи свидёніz: и3 всю2 кр0вь да и3зліeтъ ў стоsла nлтарS приношeній, и4же є4сть ў двeрій ски1ніи свидёніz,
19
19
і весь жир його вийме з нього і спалить на жертовнику; и3 вeсь тyкъ є3гw2 да в0зметъ t негw2, и3 вознесeтъ на nлтaрь:
20
20
і зробить з тельцем те, що робиться з тельцем за гріх: так повинен зробити з ним, і так очистить їх священик, і прощено буде їм; и3 сотвори1тъ телцY семY, ћкоже сотвори2 телцY, и4же њ грэсЁ, тaкw сотвори1тсz: и3 да пом0литсz њ ни1хъ жрeцъ, и3 њстaвитсz и5мъ грёхъ:
21
21
і винесе тельця поза стан, і спалить його так, як спалив попереднього тельця. Це жертва за гріх громади. и3 да и3знесyтъ телцA всего2 внЁ полкA, и3 да сожгyтъ телцA, ћкоже сожг0ша телцA пeрвагw: грёхъ (бо) с0нма є4сть.
22
22
А якщо згрішить начальник, і зробить помилково що-небудь проти заповідей Господа, Бога свого, чого не належало робити, і буде винен, Ѓще же кнsзь согрэши1тъ, и3 сотвори1тъ є3ди1ну t всёхъ зaповэдій гDа бGа своегw2, не хотS, и4же не лёть є4сть твори1ти, и3 согрэши1тъ, и3 престyпитъ,
23
23
то, коли пізнаний буде ним гріх, яким він згрішив, нехай приведе він у жертву козла без вад, и3 ўвёстсz є3мY грёхъ, и4мже согрэши2 въ нeмъ: да принесeтъ дaръ св0й козлA t к0зъ мyжескъ п0лъ непор0ченъ грэхA рaди,
24
24
і покладе руку свою на голову козла, і заколе його на місці, де заколюються всепалення перед Господом: це жертва за гріх; и3 возложи1тъ рyку свою2 на главY козлA: и3 да зак0лютъ є3го2 на мёстэ, и3дёже закалaютъ всесожжє1ніz пред8 гDемъ: њ грэсё (бо) є4сть:
25
25
і візьме священик перстом своїм крови від жертви за гріх і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови його виллє до підніжжя жертовника всепалення; и3 да возложи1тъ жрeцъ t кр0ве, ћже њ грэсЁ, пeрстомъ на р0ги nлтарS всесожжeній, и3 всю2 кр0вь є3гw2 да и3зліeтъ ў стоsла nлтарS всесожжeній,
26
26
і весь жир його спалить на жертовнику, подібно як жир жертви мирної, і так очистить його священик від гріха його, і прощено буде йому. и3 вeсь тyкъ є3гw2 вознесeтъ на nлтaрь, ћкоже тyкъ жeртвы спасeніz: и3 да пом0литсz њ нeмъ жрeцъ грэхA рaди є3гw2, и3 њстaвитсz є3мY.
27
27
Якщо ж хто з народу землі згрішить помилково і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало робити, і винен буде, Ѓще же душA є3ди1на согрэши1тъ не хотsщи t людjй земли2, внегдA сотвори1ти є3ди1ну t всёхъ зaповэдій гDнихъ, є4же не лёть є4сть твори1ти, и3 согрэши1тъ,
28
28
то, коли пізнаний буде ним гріх, яким він згрішив, нехай приведе він у жертву козу без вад за гріх свій, яким він згрішив, и3 ўвёстсz є3мY грёхъ, и4мже согрэши2 въ нeмъ, и3 да принесeтъ дaръ св0й к0зу t к0зъ жeнскъ п0лъ непор0чну, да принесeтъ грэхA рaди, и4мже согрэши2:
29
29
і покладе руку свою на голову жертви за гріх, і заколють [козу] у жертву за гріх на місці, [де заколюють] жертву всепалення; и3 да возложи1тъ рyку свою2 на главY грэхA своегw2: и3 зак0лютъ к0зу, ћже грэхA рaди, на мёстэ, и3дёже закалaютъ всесожжє1ніz:
30
30
і візьме священик крови її перстом своїм, і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови її виллє до підніжжя жертовника; и3 да в0зметъ жрeцъ t кр0ве є3S пeрстомъ, и3 да возложи1тъ на р0ги nлтарS всесожжeній, и3 всю2 кр0вь є3S и3зліeтъ ў стоsла nлтарS:
31
31
і весь жир її відокремить, подібно як відокремлюється жир із жертви мирної, і спалить його священик на жертовнику в приємні пахощі Господу; і так очистить його священик, і прощено буде йому. и3 вeсь тyкъ да tи1метъ, ћкоже teмлетсz тyкъ t жeртвы спасeніz, и3 да вознесeтъ жрeцъ на nлтaрь въ воню2 благов0ніz гDу: и3 да пом0литсz жрeцъ њ нeмъ, и3 њстaвитсz є3мY.
32
32
А якщо з отари овець захоче він принести жертву за гріх, нехай принесе жіночої статі, без вад, Ѓще же џвцу принесeтъ дaръ св0й грэхA рaди, жeнскъ п0лъ непор0ченъ да принесeтъ ю5:
33
33
і покладе руку свою на голову жертви за гріх, і заколе її в жертву за гріх на тому місці, де заколюють жертву всепалення; и3 да возложи1тъ рyку свою2 на главY ћже њ грэсЁ, и3 да зак0лютъ ю5 грэхA рaди на мёстэ, на нeмже закалaютъ всесожжeніz (на мёстэ с™э):
34
34
і візьме священик перстом своїм крови від цієї жертви за гріх і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови її виллє до підніжжя жертовника; и3 взeмъ жрeцъ t кр0ве, ћже њ грэсЁ, пeрстомъ свои1мъ, да возложи1тъ на р0ги nлтарS всесожжeніz: и3 всю2 кр0вь є3S да и3зліeтъ ў стоsла nлтарS всесожжeніz,
35
35
і весь жир її відокремить, як відокремлюється жир вівці з жертви мирної, і спалить це священик на жертовнику в жертву Господу; і так очистить його священик від гріха, яким він згрішив, і прощено буде йому. и3 вeсь тyкъ є3S да tи1метъ, ћкоже teмлетсz тyкъ nвцы2 t жeртвы спасeніz: и3 да возложи1тъ є3го2 жрeцъ на nлтaрь на всесожжeніе гDне: и3 да пом0литсz за него2 жрeцъ њ грэсЁ, и4мже согрэши2, и3 њстaвитсz є3мY.
Глава 5
Главa є7
1
1
Якщо хто згрішить тим, що чув голос прокляття і був свідком, або бачив, або знав, але не оголосив, то він понесе на собі гріх. Ѓще же душA согрэши1тъ, и3 ўслhшитъ глaсъ клsтвы, и3 сeй свидётель и3ли2 ви1дэ и3ли2 свёда, ѓще не возвэсти1тъ, пріи1метъ грёхъ.
2
2
Або якщо доторкнеться до чого-небудь нечистого, або до трупа звіра нечистого, або до трупа худоби нечистої, або до трупа гада нечистого, але не знав того, то він нечистий і винний. ДушA џна, ћже ѓще прик0снетсz ко всsкой вeщи нечи1стэй, и3ли2 мертвечи1нэ, и3ли2 ѕвэроsдинэ нечи1стэй, и3ли2 мертвечи1намъ гнyсностей нечи1стыхъ, и3ли2 мертвечи1намъ скотHвъ нечи1стыхъ, и3 мертвечи1нэ г†дъ нечи1стыхъ, и3 забhвъ и5хъ њскверни1тсz:
3
3
Або якщо доторкнеться до нечистоти людської, яка б то не була нечистота, від якої оскверняються, і він не знав того, але після довідається, то він винний. и3ли2 прик0снетсz нечистотЁ человёчи, t всsкіz нечистоты2 є3гw2, є4йже прикоснyвсz њскверни1тсz, и3 забyдетъ, посeмъ же ўвёсть, пови1ненъ бyдетъ грэхY.
4
4
Або якщо хто безрозсудно устами своїми поклянеться зробити що-небудь зле або добре, яка б то не була справа, в якій люди безрозсудно клянуться, і він не знав того, але після довідався, то він винний в тому. ДушA беззак0ннаz, ѓще њбэщaетъ ўстнaма свои1ма ѕлЁ и3ли2 д0брэ сотвори1ти, по всBмъ, є3ли6ка и3зречeтъ человёкъ съ клsтвою, и3 ўтаи1тсz є3гw2 пред8 nчесы2, и3 сeй ўвёсть, и3 согрэши1тъ є3ди1но что2 t си1хъ,
5
5
Якщо він винний в чому-небудь із цього, і сповідається, у чому він згрішив, и3 и3сповёсть грёхъ, и4мже согрэши2 проти1ву себє2:
6
6
то нехай принесе Господу за гріх свій, яким він згрішив, жертву за провину з дрібної худоби, вівцю або козу, за гріх, і очистить його священик від гріха його. и3 да принесeтъ гDу њ грэсЁ, и4мже согрэши2, жeнскъ п0лъ, t nвeцъ ѓгницу, и3ли2 к0зу t к0зъ грэхA рaди: и3 да пом0литсz њ нeмъ жрeцъ грэхA рaди є3гw2, и4мже согрэши2, и3 њстaвитсz є3мY грёхъ.
7
7
Якщо ж він не в змозі принести вівці, то в провину за гріх свій нехай принесе Господу двох горлиць або двох молодих голубів, одного в жертву за гріх, а іншого у всепалення; Ѓще же не м0жетъ рукA є3гw2 дов0лства и3мёти на џвцу, да принесeтъ грэхA рaди своегw2, и4мже согрэши2, двЁ гHрлицы, и3ли2 двA птєнцA голуби6на гDу, є3ди1нъ грэхA рaди и3 є3ди1нъ во всесожжeніе:
8
8
нехай принесе їх до священика, і [священик] представить перше того із цих птахів, що за гріх, і надломить голову її від шиї її, але не відокремить; и3 принесeтъ | къ жерцY, и3 приведeтъ жрeцъ є4же за грёхъ прeжде, и3 да tт0ргнетъ жрeцъ главY є3гw2 созади2, но да не tлучи1тъ:
9
9
і покропить кров’ю цієї жертви за гріх стіну жертовника, а решту крови вицідить до підніжжя жертовника: це жертва за гріх; и3 да покропи1тъ t кр0ве, ћже за грёхъ, на стёну nлтарS, њстaнокъ же кр0ве да и3сцэди1тъ на стоsло nлтарS: њ грэсё бо є4сть:
10
10
а іншу вживе у всепалення за встановленням; і так очистить його священик від гріха його, яким він згрішив, і прощено буде йому. и3 вторhмъ да сотвори1тъ всесожжeніе, ћкоже подобaетъ, и3 да пом0литсz њ нeмъ жрeцъ грэхA рaди є3гw2, и4мже согрэши2, и3 њстaвитсz є3мY.
11
11
Якщо ж він не в змозі принести двох горлиць або двох молодих голубів, нехай принесе за те, що згрішив, десяту частину ефи пшеничного борошна в жертву за гріх; нехай не ллє на неї єлею, і ливану нехай не кладе на неї, тому що це жертва за гріх; Ѓще же не њбрsщетъ рукA є3гw2 супрyга г0рлицъ, и3ли2 двyхъ птенцє1въ голуби1ныхъ, и3 принесeтъ дaръ св0й за грёхъ, десsтую чaсть мBры є4фі муки2 пшени1чны за грёхъ: да не возліeтъ на ню2 є3лeа, нижE да возложи1тъ на ню2 лівaна, понeже њ грэсЁ є4сть:
12
12
і принесе її до священика, а священик візьме з неї повну жменю в пам’ять і спалить на жертовнику в жертву Господу: це жертва за гріх; и3 да принесeтъ ю5 къ жерцY, и3 взeмъ жрeцъ t неS п0лну г0рсть въ пaмzть є3гw2, возложи1тъ на жeртвенникъ всесожжeніz гDнz: њ грэсё (бо) є4сть:
13
13
і так очистить його священик від гріха його, яким він згрішив в якому-небудь із цих випадків, і прощено буде йому; [залишок] же належить священикові, як приношення хлібне. и3 да пом0литсz њ нeмъ жрeцъ грэхA рaди є3гw2, и4мже согрэши2 t є3ди1нагw си1хъ, и3 њстaвитсz є3мY: њстaнокъ же бyдетъ жерцY, ћкоже жeртва муки2 пшени1чны.
14
14
І сказав Господь Мойсеєві, кажучи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
15
15
якщо хто вчинить злочин і помилково згрішить проти посвяченого Господу, нехай за вину свою принесе Господу з отари овець барана без вад, за твоєю оцінкою, срібними сиклями по сиклю священному, у жертву за провину; душA ћже ѓще забyдетъ забвeніемъ, и3 согрэши1тъ не хотsщи t с™hнь гDнихъ, и3 да принесeтъ њ преступлeніи своeмъ гDу nвнA непор0чна t nвeцъ, є3мyже цэнA сребрA сjклєвъ, по сjклю свzтhхъ, њ нeмже согрэши2:
16
16
за ту святиню, проти якої він згрішив, нехай віддасть і додасть до того п’яту частку, і віддасть це священикові, і священик очистить його бараном жертви за провину, і прощено буде йому. и3 є4же согрэши2 t с™hхъ, да tдaстъ є5, и3 пsтую чaсть приложи1тъ нaнь, и3 дaстъ є5 жерцY: и3 жрeцъ да пом0литсz њ нeмъ nвн0мъ преступлeніz є3гw2, и3 њстaвитсz є3мY.
17
17
Якщо хто згрішить і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало чинити, і з невідання зробиться винним і понесе на собі гріх, И# душA ћже ѓще согрэши1тъ, и3 сотвори1тъ є3ди1ну t всёхъ зaповэдій гDнихъ, и4хже не лёть є4сть твори1ти, и3 не ўвёдэ, и3 согрэши1тъ, и3 пріи1метъ грёхъ св0й,
18
18
нехай принесе до священика в жертву за провину барана без вад, за оцінкою твоєю, і загладить священик провину його, в чому він переступив з невідання, і прощено буде йому. и3 да принесeтъ nвнA непор0чна t nвeцъ, цэн0ю сребрA грэхA рaди, къ жерцY: и3 да пом0литсz њ нeмъ жрeцъ, њ невёдэніи є3гw2, є3гHже не вёдэ, и3 сaмъ не вёдzше, и3 њстaвитсz є3мY:
19
19
Це жертва за провину, якою він провинився перед Господом. согрэши1 бо согрэшeніемъ пред8 гDемъ.
Глава 6
Главa ѕ7
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, кажучи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
якщо хто згрішить і вчинить злочин перед Господом і стане заперечувати перед ближнім своїм у тім, що йому доручено, або у нього покладено, або ним украдено, або обмане ближнього свого, душA ћже ѓще согрэши1тъ, и3 презрёвъ прeзритъ зaпwвэди гDнz, и3 солжeтъ къ дрyгу њ вдaніи, и3ли2 њ џбщинэ, и3ли2 њ хищeніи, и3ли2 преwби1дэ чи1мъ бли1жнzго,
3
3
або знайде загублене і заперечуватиме це, і поклянеться неправдиво в чому-небудь, що люди роблять і тим грішать, — и3ли2 њбрёте погублeное, и3 солжeтъ њ нeмъ, и3 кленeтсz въ непрaвду њ є3ди1нэмъ t всёхъ, ±же ѓще сотвори1тъ человёкъ ћкw согрэши1ти въ ни1хъ:
4
4
то, згрішивши і зробившись винним, він повинен повернути вкрадене, що вкрав, або відібране, що відібрав, або доручене, що йому доручено, або загублене, що він знайшов; и3 бyдетъ є3гдA согрэши1тъ и3 престyпитъ, и3 tдaстъ похищeное, є4же похи1ти, и3ли2 nби1ду, є4юже преwби1дэ, и3ли2 вдaніе, є4же вдано2 бhсть є3мY, и3ли2 поги1бшее, є4же њбрёте:
5
5
або якщо він у чомусь поклявся неправдиво, то повинен віддати сповна, і докласти до того п’яту частку і віддати тому, кому належить, у день приношення жертви за провину; t всsкіz вeщи, є3sже рaди клsсz въ непрaвду, и3 да tдaстъ сaмое то2 и4стое, и3 пsтую чaсть свою2 приложи1тъ ктомY: є3гHже є4сть, томY да tдaстъ, въ џньже дeнь њбличи1тсz:
6
6
і за провину свою нехай принесе Господу до священика в жертву за провину із отари овець барана без вад, за оцінкою твоєю; и3 њ преступлeніи своeмъ да принесeтъ гDу nвнA t nвeцъ непор0чна, цэн0ю въ нeмже прегрэши2:
7
7
і очистить його священик перед Господом, і прощено буде йому, що він не зробив би, усе, в чому він став винним. и3 да пом0литсz жрeцъ њ нeмъ пред8 гDемъ, и3 њстaвитсz є3мY за є3ди1но t всёхъ, ±же сотвори2 и3 преступи2 въ нeмъ.
8
8
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
9
9
заповідай Аарону і синам його: ось закон всепалення: всепалення нехай залишається на місці спалення на жертовнику всю ніч до ранку, і вогонь жертовника нехай горить на ньому [і не вгасає]; заповёждь ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, глаг0лz: сeй зак0нъ всесожжeніz: сіE всесожжeніе на горёніи є3гw2 на nлтари2 всю2 н0щь до заyтра, и3 џгнь nлтарS да гори1тъ на нeмъ, и3 не ўгасaетъ:
10
10
і нехай священик зодягнеться в лляний одяг свій, і одягне на тіло своє лляне нижнє убрання, і зніме попіл від всепалення, яке спалив вогонь на жертовнику, і покладе його біля жертовника; и3 да њблечeтсz жрeцъ въ срачи1цу [Грeч.: хітHнъ.] льнsну, и3 надр†ги льн‰ны да возвлечeтъ на тёло своE, и3 да и3знесeтъ прин0съ, є3г0же ѓще и3зжжeтъ џгнь всесожжeніz t nлтарS, и3 да постaвитъ бли1з8 nлтарS:
11
11
і нехай зніме із себе одяг свій, і зодягне інший одяг, і винесе попіл поза стан на чисте місце; и3 да совлечeтъ ри6зы сво‰, и3 да њблечeтсz въ ри6зы и4ны, и3 да и3знесeтъ прин0съ внЁ полкA на мёсто чи1сто:
12
12
а вогонь на жертовнику нехай горить [і] не вгасає; і нехай священик запалює на ньому дрова кожного ранку, і розкладає на ньому всепалення, і спалює на ньому жир мирної жертви; и3 џгнь на nлтари2 да гори1тъ на нeмъ и3 не ўгасaетъ: и3 да возжжeтъ на нeмъ жрeцъ дровA по вс‰ ќтра, и3 да воскладeтъ нaнь всесожжeніе, и3 да возложи1тъ нaнь тyкъ спасeніz:
13
13
вогонь безперестанно нехай горить на жертовнику і не вгасає. и3 џгнь всегдA да гори1тъ на nлтари2, не ўгасaетъ:
14
14
Ось закон про приношення хлібне: [священики] сини Ааронові повинні приносити його перед Господом до жертовника; сeй зак0нъ жeртвы, ю4же принесyтъ сhнове ґарw6ни жерцы2 пред8 гDемъ, прsмw nлтарS:
15
15
і нехай візьме [священик] жменею своєю з приношення хлібного і пшеничного борошна і єлею і весь ливан, що на жертві, і спалить на жертовнику: це приємні пахощі, у пам’ять перед Господом; и3 да в0зметъ t негw2 (жрeцъ) г0рсть муки2 пшени1чны жeртвенныz съ є3лeемъ є3S и3 со всёмъ лівaномъ є3S, сyщими на жeртвэ: и3 да вознесeтъ на nлтaрь прин0съ въ воню2 благов0ніz, въ пaмzть є3S гDу:
16
16
а решту з нього нехай їдять Аарон і сини його; прісним слід їсти його на святому місці, у дворі скинії зібрання нехай їдять його; њстaвшеесz же t неS снёстъ ґарHнъ и3 сhнове є3гw2: прBсна да снэдsтсz въ мёстэ с™э, въ притв0рэ ски1ніи свидёніz да снэдsтъ |:
17
17
не слід пекти його квасним. Це даю Я їм у частку з жертв Моїх. Це велика святиня, подібно як жертва за гріх і жертва за провини. да не и3спечeтсz квaсна: чaсть сію2 дaхъ и5мъ t прин0сwвъ гDнихъ: с™†z с™hхъ сyть, ћкоже є4же њ грэсЁ, и3 ћкоже є4же њ преступлeніи:
18
18
Усі нащадки Ааронові чоловічої статі можуть їсти її. Це вічна частка в роди ваші з жертв Господніх. Усе, що доторкається до них, освятиться. всsкъ мyжескъ п0лъ жрeческъ да снэдsтъ ю5: зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz t принHсъ гDнихъ: всsкъ, и4же ѓще прик0снетсz и5мъ, њс™и1тсz.
19
19
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
20
20
ось приношення від Аарона і синів його, яке принесуть вони Господу в день помазання його: десята частина ефи пшеничного борошна в жертву постійну, половина цього для ранку і половина для вечора; сeй дaръ ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, є3г0же принесyтъ гDу въ дeнь, въ џньже ѓще помaжеши є3го2: десsтую чaсть мёры є4фі муки2 пшени1чны въ жeртву всегдA, п0лъ є3S заyтра и3 п0лъ є3S въ вeчеръ:
21
21
на сковороді в єлеї вона має бути приготована; просякнуту єлеєм принось її в шматках, як розломлюється на шматки приношення хлібне; принось її в приємні пахощі Господу; на сковрадЁ въ є3лeи да сотвори1тсz, спрsжену да принесeтъ ю5 витyю жeртву t ўкрyхwвъ, жeртву въ воню2 благов0ніz гDу:
22
22
і священик, помазаний на місце його із синів його, повинен робити це: це вічний устав Господа. Уся вона повинна бути спалена; жрeцъ помaзанный, и4же вмёстw є3гw2 t сынHвъ є3гw2, да сотвори1тъ ю5: зак0ннw вёчнw, всE да соверши1тсz:
23
23
і всяке хлібне приношення від священика все нехай буде спалене, а не з’їдене. и3 всsка жeртва жрeческа всесожжeнна да бyдетъ и3 да не снёстсz.
24
24
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь бGъ мwmсeю, гlz:
25
25
скажи Аарону і синам його: ось закон про жертву за гріх: жертва за гріх повинна бути заколена перед Господом на тому місці, де заколюється всепалення; це велика святиня; рцы2 ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, глаг0лz: сeй зак0нъ согрэшeніz: на мёстэ, на нeмже закалaютъ всесожжє1ніz, да закалaютъ ±же грэхA рaди пред8 гDемъ: с™†z (бо) с™hхъ сyть:
26
26
священик, який звершує жертву за гріх, повинен їсти її; вона має бути з’їдена на святому місці, у дворі скинії зібрання; жрeцъ приносsй ю5 да снёстъ ю5: въ мёстэ с™э да снёстсz, въ притв0рэ ски1ніи свидёніz:
27
27
усе, що доторкнеться до м’яса її, освятиться; і якщо кров’ю її окропленим буде одяг, то забризкане омий на святому місці; всsкъ прикасaйсz мsсъ є3S њс™и1тсz: и3 є3мyже ѓще воскропи1тсz t кр0ве є3S на ри1зу, ћже ѓще воскропи1тсz на ню2, да и3сперeтсz на мёстэ с™э:
28
28
глиняну посудину, в якій вона варилася, слід розбити; якщо ж вона варилася у мідній посудині, то треба її вичистити і вимити водою; и3 сосyдъ гли1нzнъ, въ нeмже вари1тсz, да разбіeтсz: ѓще же въ мёдzнъ сосyдэ свари1тсz, да и3стрeтъ є3го2, и3 и3змhетъ вод0ю:
29
29
вся чоловіча стать священичого роду може їсти її: це велика святиня [у Господа]; всsкъ мyжескъ п0лъ въ жерцёхъ да снёстъ ю5: с™†z (бо) с™hхъ сyть гDу:
30
30
а всяка жертва за гріх, від якої кров вноситься в скинію зібрання для очищення у святилищі, не повинна бути з’їдена; її слід спалювати на вогні. и3 вс‰, ±же њ грэсЁ ѓще принесyтсz t кр0ве и4хъ въ ски1нію свидёніz, ко њчищeнію во с™hни, да не снэдsтсz, nгнeмъ да сожгyтсz.
Глава 7
Главa з7
1
1
Ось закон про жертву за провину: це велика святиня; И# сeй зак0нъ nвнA и4же њ преступлeніи: с™†z с™hхъ сyть:
2
2
жертву за провину слід заколоти на тому місці, де заколюється всепалення, і кров’ю її кропити жертовник з усіх боків; на мёстэ, на нeмже закалaютъ всесожжeніе, да зак0лютъ nвнA и4же њ преступлeніи пред8 гDемъ, и3 кр0вь да пролію1тъ на стwsла nлтарS w4крестъ:
3
3
той, хто приносить, повинен представити з неї весь жир, курдюк і жир, що вкриває нутрощі, и3 вeсь тyкъ є3гw2 да принесeтъ t негw2, и3 чрeсла, и3 вeсь тyкъ покрывaющій ўтр0бу, и3 вeсь тyкъ и4же на ўтр0бэ,
4
4
і обидві нирки і жир, який на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками нехай він відокремить це; и3 џбэ пHчки, и3 тyкъ и4же на ни1хъ, и4же на стeгнахъ, и3 преп0нку, ћже на пeчени, съ п0чками да tи1метъ |:
5
5
і спалить це священик на жертовнику в жертву Господу: це жертва за провину. и3 вознесeтъ | жрeцъ на nлтaрь, прин0съ въ воню2 благов0ніz гDу: њ преступлeніи (бо) є4сть:
6
6
Вся чоловіча стать священичого роду може їсти її; на святому місці слід їсти її: це велика святиня. всsкъ мyжескъ п0лъ t жрє1цъ да снёстъ |, на мёстэ с™э да снэдsтъ |: с™†z с™hхъ сyть:
7
7
Як про жертву за гріх, так і про жертву за провину закон один: вона належить священикові, який очищає через неї. ћкоже грэхA рaди, тaкw и3 преступлeніz рaди, зак0нъ є3ди1нъ и4хъ: жрeцъ и4же пом0литсz њ нeмъ, є3мY да бyдетъ:
8
8
І коли священик приносить чиюсь жертву всепалення, шкіра від жертви всепалення, яку він приносить, належить священикові; и3 жрeцъ приносsй всесожжeніе человёчо, к0жа всесожжeніz, є4же прин0ситъ џнъ, є3мY да бyдетъ:
9
9
і всяке приношення хлібне, яке печене в печі, і всяке приготоване у горщику або на сковороді, належить священикові, який приносить його; и3 всsка жeртва, ћже сотвори1тсz въ пещи2, и3 всsка, ћже сотвори1тсz на nгни1щи, и3ли2 на сковрадЁ, жерцY, и4же прин0ситъ ю5, томY да бyдетъ:
10
10
і всяке приношення хлібне, змішане з єлеєм і сухе, належить усім синам Аароновим, як одному, так і іншому. и3 всsка жeртва спрsжена съ є3лeемъ, и3 ћже не спрsжена, всBмъ сынHмъ ґарw6нимъ комyждо рaвнw да бyдетъ.
11
11
Ось закон про жертву мирну, яку приносять Господу: Сeй зак0нъ жeртвы спасeніz, ю4же принесyтъ гDу:
12
12
якщо хто в подяку приносить її, то при жертві подяки він повинен принести прісні хліби, змішані з єлеєм, і прісні коржі, помазані єлеєм, і пшеничне борошно, просякнуте єлеєм, хліби, змішані з єлеєм; ѓще ќбw похвалeніz рaди принесeтъ ю5, и3 принесeтъ на жeртву хвалeніz хлёбы t муки2 пшени1чны прsжєны въ є3лeи, и3 њпрэсн0ки пом†заны є3лeемъ, и3 мукY пшени1чну смёшену съ є3лeемъ:
13
13
крім коржів, нехай він приносить у приношення своє квасний хліб, при мирній жертві подячній; съ хлBбы квaсными да принесeтъ дaръ св0й на жeртву хвалeніz спаси1телнагw:
14
14
одне що-небудь з усього приношення свого нехай принесе він для возношення Господу: це належить священикові, який кропить кров’ю мирної жертви; и3 да принесeтъ є3ди1нъ t всёхъ дарHвъ свои1хъ ўчaстіе гDу: жерцY возливaющему кр0вь жeртвы спасeніz, томY да бyдетъ:
15
15
м’ясо мирної жертви подяки слід з’їсти в день приношення її, не слід залишати від нього до ранку. и3 мzсA жeртвы хвалeніz спаси1телнагw томY да бyдутъ, и3 въ џньже дeнь принесyтсz, да снэдsтсz: да не њстaвzтъ t негw2 на ќтріе:
16
16
Якщо ж хто приносить жертву за обітницею, або від ревности, то жертву його слід їсти в день приношення, і на другий день те, що залишиться від неї, їсти можна, и3 ѓще њбётъ бyдетъ, и3ли2 в0льный пожрeтъ дaръ св0й, въ џньже ѓще дeнь жeртву свою2 принесeтъ, да снёстсz, и3 на ќтріе:
17
17
а що залишилося від жертовного м’яса до третього дня, треба спалити на вогні; и3 њстaвшеесz t мsсъ жeртвы до днE трeтіzгw на nгни2 да сожжeтсz:
18
18
якщо ж будуть їсти м’ясо мирної жертви на третій день, то вона не буде благоприємна; хто її принесе, тому ні у що не буде ставитися: це осквернення, і хто буде їсти її, той понесе на собі гріх; ѓще же kдhй снёстъ t мsсъ въ дeнь трeтій, не пріи1метсz приносsщему ю5, нижE вмэни1тсz є3мY: њсквернeніе є4сть: душa же, ћже ѓще снёстъ t ни1хъ, грёхъ пріи1метъ:
19
19
м’яса цього, якщо воно доторкнеться до чого-небудь нечистого, не слід їсти, але треба спалити його на вогні; а м’ясо чисте може їсти всякий чистий; и3 мzсA, ±же ѓще прик0снутсz всsкому нечи1сту, да не снэдsтсz, на nгни2 да сожгyтсz: всsкъ чи1стый да снёстъ мzсA:
20
20
якщо ж яка душа, маючи на собі нечистоту, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого; душa же, ћже ѓще снёстъ t мsсъ жeртвы спасeніz, ћже є4сть гDу, и3 нечистотA є3гw2 на нeмъ, поги1бнетъ душA џна t людjй свои1хъ:
21
21
і якщо яка душа, доторкнувшись до чого-небудь нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до якого-небудь нечистого плазуна, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого. и3 душA, ћже ѓще прик0снетсz всsкой вeщи нечи1стэй, и3ли2 t нечистоты2 человBчи и3ли2 t четверон0гихъ нечи1стыхъ, и3ли2 всsкой мeрзости нечи1стэй, и3 снёстъ t мsсъ жeртвы спасeніz, ћже є4сть гDнz, поги1бнетъ душA тA t людjй свои1хъ.
22
22
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
23
23
скажи синам Ізраїлевим: ніякого жиру ні з вола, ні з вівці, ні з козла не їжте. рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: всsкагw тyка говsжа и3 џвча и3 к0зіz да не снёсте:
24
24
Жир з мертвого і жир з роздертого звіром можна вживати на всяку справу; а їсти не їжте його; и3 тyкъ мертвечи1ненъ и3 ѕвэроsдный да сотвори1тсz на всsко дёло, въ kдeніи же да не снёстсz:
25
25
тому що, хто буде їсти жир з худоби, що приноситься в жертву Господу, знищиться душа та з народу свого; всsкъ kдhй тyкъ t скотHвъ, t ни1хже принесeтъ дaръ гDу, поги1бнетъ душA тA t людjй свои1хъ:
26
26
і ніякої крови не їжте в усіх оселях ваших ні з птахів, ні з худоби; всsкіz кр0ве да не снёсте во всёхъ селeніихъ вaшихъ и3 t скотHвъ и3 t пти1цъ:
27
27
а хто буде їсти яку-небудь кров, знищиться душа та з народу свого. всsка душA, ћже ѓще снёстъ кр0вь, поги1бнетъ душA тA t людjй свои1хъ.
28
28
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
29
29
скажи синам Ізраїлевим: хто представляє мирну жертву свою Господу, той з мирної жертви частину повинен принести для приношення Господу; и3 сынHмъ ї}лєвымъ речeши, глаг0лz: приносsй жeртву спасeніz гDу да принесeтъ дaръ св0й гDу, и3 t жeртвы спасeніz:
30
30
своїми руками повинен він принести в жертву Господу: жир із грудьми повинен він принести [і сальник на печінці], потрясаючи грудьми перед лицем Господнім; рyцэ є3гw2 да принесyтъ прин0съ гDу: тyкъ и4же на грyдехъ, и3 преп0нку пeчени да принесeтъ |, ћкоже возложи1ти дaръ пред8 гDа:
31
31
жир спалить священик на жертовнику, а груди належать Ааронові й синам його; и3 да вознесeтъ жрeцъ тyкъ и4же на грyдехъ, на nлтaрь, и3 гр{ди да бyдутъ ґарHну и3 сынHмъ є3гw2,
32
32
і праве плече, як возношення, з мирних жертв ваших віддавайте священикові: и3 рaмо десн0е да дaстсz ўчaстіе жерцY t жeртвъ спасeніz вaшегw:
33
33
хто з синів Ааронових приносить кров із мирної жертви і жир, тому і праве плече в частку; приносsщему кр0вь спасeніz и3 тyкъ t сынHвъ ґарHновыхъ, томY да бyдетъ рaмо десн0е во ўчaстіе:
34
34
бо Я беру від синів Ізраїлевих з мирних жертв їхніх груди потрясання і плече возношення, і віддаю їх Аарону священику і синам його у вічну частку від синів Ізраїлевих. грyдь бо возложeніz и3 рaмо ўчaстіz взsхъ t сынHвъ ї}левыхъ t жeртвъ спасeніz вaшегw, и3 дaхъ | ґарHну жерцY и3 сынHмъ є3гw2, зак0ннw вёчнw t сынHвъ ї}левыхъ.
35
35
Ось частина Аарону і частина синам його з жертв Господніх від дня, коли вони стануть перед Господом для священнодійства, СіE помaзаніе ґарHне и3 помaзаніе сынHвъ є3гw2 t прин0сwвъ гDнихъ, въ џньже дeнь приведE | жрeти гDу:
36
36
яку повелів Господь давати їм від дня помазання їх від синів Ізраїлевих. Це вічна постанова в роди їх. — ћкоже заповёда гDь дaти и5мъ, въ џньже дeнь помaза | t сынHвъ ї}левыхъ: зак0ннw вёчнw въ р0ды и4хъ.
37
37
Ось закон про всепалення, про приношення хлібне, про жертву за гріх, про жертву за провини, про жертву посвячення і про жертву мирну, Сeй зак0нъ всесожжeній и3 жeртвы, и3 њ грэсЁ и3 њ преступлeніи, и3 совершeніи и3 жeртвэ спасeніz:
38
38
який дав Господь Мойсею на горі Синаї, коли повелів синам Ізраїлевим, у пустелі Синайській, приносити Господу приношення їх. ћкоже заповёда гDь мwmсeю на горЁ сінaйстэй, въ џньже дeнь заповёда сынHмъ ї}лєвымъ приноси1ти дaры сво‰ пред8 гDа, въ пустhни сінaйстэй.
Глава 8
Главa }
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
візьми Аарона і синів його з ним, і одежу і єлей помазання, і тельця для жертви за гріхи і двох баранів, і кошик опрісноків, поими2 ґарHна и3 сhны є3гw2, и3 ри6зы є3гw2, и3 є3лeй помaзаніz, и3 телцA и4же за грёхъ, и3 двA nвн†, и3 к0шницу њпрэсн0кwвъ,
3
3
і збери всю громаду при вході до скинії зібрання. и3 вeсь с0нмъ собери2 пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz.
4
4
Мойсей зробив так, як повелів йому Господь, і зібралася громада при вході у скинію зібрання. И# сотвори2 мwmсeй, ћкоже повелЁ є3мY гDь: и3 собрA с0нмъ пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz.
5
5
І сказав Мойсей до громади: ось що повелів Господь зробити. И# речE мwmсeй къ с0нму: сіE є4сть сл0во, є4же завэщA гDь сотвори1ти.
6
6
І привів Мойсей Аарона і синів його й обмив їх водою; И# приведE мwmсeй ґарHна и3 сhны є3гw2 и3 и3змы2 | вод0ю:
7
7
і поклав на нього хітон, і оперезав його поясом, і вдягнув на нього верхню ризу, і поклав на нього ефод, і оперезав його поясом ефода і прикріпив ним ефод на ньому, и3 њблечE є3го2 въ срачи1цу [Грeч.: хітHнъ.], и3 њпоsса є3го2 п0zсомъ, и3 њблечE є3го2 въ и3сп0днюю ри1зу [Грeч.: v3подЂтисъ и3 є3пендЂтисъ.], и3 возвлечE нaнь вeрхнюю ри1зу [Грeч.: є3пwмjсъ, є3вр.: є3фyдъ.]:
8
8
і поклав на нього наперсник, і на наперсник поклав урим і тумим, и3 њпоsса є3го2 по ўстроeнію є3фyда, и3 сти1сне є3го2 и4мъ: и3 возложи2 нaнь сл0во [Грeч.: логjонъ.], и3 возложи2 на сл0во kвлeніе и3 и4стину:
9
9
і поклав на голову його кидар, а на кидар з передньої сторони його поклав поліровану дощечку, діадему святині, як повелів Господь Мойсеєві. и3 возложи2 ўвsсло [Грeч.: мjтра.] на главY є3гw2, и3 возложи2 на ўвsсло проти1въ лицA є3гw2 дщи1цу златyю њсщ7eнную с™yю, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю.
10
10
І взяв Мойсей єлей помазання, і помазав скинію й усе, що в ній, і освятив це; И# взS мwmсeй t є3лeа помaзаніz,
11
11
і покропив ним жертовник сім разів, і помазав жертовник й усе приладдя його й умивальник і підніжжя його, щоб освятити їх; и3 воскропи2 t негw2 на nлтaрь седми1жды, и3 помaза nлтaрь и3 њсвzти2 є3го2 и3 вс‰ сосyды є3гw2, и3 ўмывaлницу и3 стоsло є3S, и3 њсвzти2 |, и3 помaза ски1нію и3 вс‰ сосyды є3S, и3 њсвzти2 ю5,
12
12
і полив [Мойсей] єлей помазання на голову Аарона і помазав його, щоб освятити його. и3 возліS мwmсeй t є3лeа помaзаніz на главY ґарHню, и3 помaза є3го2, и3 њсвzти2 є3го2.
13
13
І привів Мойсей синів Ааронових, і вдяг їх у хітони, і оперезав їх поясом, і поклав на них кидари, як повелів Господь Мойсеєві. И# приведE мwmсeй сhны ґарw6ни, и3 њблечE | въ срачи6цы, и3 њпоsса | пHzсы, и3 возложи2 на нS клобуки2 [Въ грeч.: кjдарісъ.], ћкоже повелЁ гDь мwmсeю.
14
14
І привів [Мойсей] тельця для жертви за гріх, і Аарон та сини його поклали руки свої на голову тельця за гріх; И# приведE мwmсeй телцA и4же за грёхъ, и3 возложи2 ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 рyки на главY телцA и4же за грёхъ,
15
15
і заколов його [Мойсей] і взяв крови, і перстом своїм поклав на роги жертовника з усіх боків, і очистив жертовник, а решту крови вилив до підніжжя жертовника, і освятив його, щоб зробити його чистим. и3 заклA є3го2. И# взS мwmсeй t кр0ве, и3 возложи2 на р0ги nлтарS w4крестъ пeрстомъ, и3 њчи1сти nлтaрь: и3 кр0вь проліS на стоsло nлтарS, и3 њсвzти2 є3го2, є4же моли1тисz ў негw2.
16
16
І взяв [Мойсей] весь жир, який на нутрощах, і сальник на печінці, і обидві нирки і жир їх, і спалив Мойсей на жертовнику; И# взS мwmсeй вeсь тyкъ и4же на ўтр0бэ, и3 преп0нку ћже на пeчени, и3 џбэ пHчки, и3 тyкъ и4же на ни1хъ, и3 вознесE мwmсeй на nлтaрь:
17
17
а тельця і шкуру його, і м’ясо його, і нечистоту його спалив на вогні поза станом, як повелів Господь Мойсеєві. телцa же и3 к0жу є3гw2, и3 мzсA є3гw2 и3 мwтhлы є3гw2, сожжE | nгнeмъ внЁ полкA, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю.
18
18
І привів [Мойсей] барана для всепалення, і поклали Аарон та сини його руки свої на голову барана; И# приведE мwmсeй nвнA и4же во всесожжeніе, и3 возложи2 ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 рyки сво‰ на главY џвню.
19
19
і заколов його Мойсей і покропив кров’ю жертовник з усіх боків; И# заклA мwmсeй nвнA, и3 проліS мwmсeй кр0вь на nлтaрь w4крестъ:
20
20
і розсік барана на частини, і спалив Мойсей голову і частини і жир, nвнa же раздроби2 на ќды є3гw2, и3 вознесE мwmсeй главY и3 ќды и3 тyкъ, и3 ўтр0бу и3 н0ги и3змы2 вод0ю:
21
21
а нутрощі і ноги обмив водою, і спалив Мойсей усього барана на жертовнику: це всепалення для приємних пахощів, це жертва Господу, як повелів Господь Мойсеєві. и3 вознесE мwmсeй всего2 nвнA на nлтaрь: всесожжeніе є4сть въ воню2 благов0ніz: прин0съ є4сть гDу, ћкоже заповёда гDь мwmсeю.
22
22
І привів [Мойсей] іншого барана, барана освячення, і поклали Аарон та сини його руки свої на голову барана; И# приведE мwmсeй nвнA вторaго, nвнA совершeніz: и3 возложи2 ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 рyки сво‰ на главY џвню,
23
23
і заколов його Мойсей, і взяв крови його, і поклав на край правого вуха Ааронового і на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його. и3 заклA є3го2: и3 взS мwmсeй t кр0ве є3гw2, и3 возложи2 на крaй ќха ґарHнz деснaгw, и3 на крaй руки2 є3гw2 деснhz, и3 на крaй ноги2 є3гw2 деснhz.
24
24
І привів Мойсей синів Ааронових, і поклав крови на край правого вуха їх і на великий палець правої руки їх і на великий палець правої ноги їх, і покропив Мойсей кров’ю жертовник з усіх боків. И# приведE мwmсeй сhны ґарw6ни, и3 возложи2 мwmсeй t кр0ве на крaй ўшeсъ и4хъ деснhхъ, и3 на крaй рyкъ и4хъ деснhхъ, и3 на крaй н0гъ и4хъ деснhхъ: и3 проліS мwmсeй кр0вь на nлтaрь w4крестъ:
25
25
І взяв [Мойсей] жир і курдюк і весь жир, який на нутрощах, і сальник на печінці, і обидві нирки і жир їх і праве плече; и3 взS мwmсeй тyкъ и3 чрeсла, и3 тyкъ и4же на ўтр0бэ, и3 преп0нку пeчени, и3 џбэ пHчки, и3 тyкъ и4же на ни1хъ, и3 рaмо десн0е,
26
26
і з кошика з опрісноками, що перед Господом, взяв один опріснок і один хліб з єлеєм і один корж, і поклав на жир і на праве плече; и3 t к0шницы совершeніz, ћже є4сть пред8 гDемъ, и3 взS хлёбъ є3ди1нъ прёсный, и3 хлёбъ є3лeенъ є3ди1нъ, и3 њпрэсн0къ є3ди1нъ, и3 возложи2 на тyкъ, и3 рaмо десн0е:
27
27
і поклав усе це на руки Аарону і на руки синам його, і приніс це, потрясаючи перед лицем Господнім; и3 возложи2 вс‰ на рyцэ ґарw6ни и3 на рyцэ сынHвъ є3гw2, и3 вознесE | ўчaстіе пред8 гDа.
28
28
і взяв це Мойсей з рук їхніх і спалив на жертовнику з усепаленням: це жертва посвячення для приємних пахощів, це жертва Господу. И# взS мwmсeй t рyкъ и4хъ и3 вознесE | на nлтaрь на всесожжeніе совершeніz, є4же є4сть вонS благоухaніz: прин0съ є4сть гDу.
29
29
І взяв Мойсей груди і приніс їх, потрясаючи перед лицем Господнім: це була частка Мойсеєва від барана посвячення, як повелів Господь Мойсеєві. И# взeмъ мwmсeй грyдь, tлучи2 ю5 возложeніе пред8 гDемъ t nвнA совершeніz: и3 бhсть мwmсeю въ чaсть, ћкоже заповёда гDь мwmсeю.
30
30
І взяв Мойсей єлею помазання і крови, що на жертовнику, і покропив Аарона й одяг його, і синів його й одяг синів його з ним; і так освятив Аарона й одежу його, і синів його й одежу синів його з ним. И# взS мwmсeй t є3лeа помaзаніz и3 t кр0ве ћже на nлтари2, и3 воскропи2 на ґарHна и3 на ри6зы є3гw2, и3 на сhны є3гw2 и3 на ри6зы сынHвъ є3гw2 съ ни1мъ: и3 њсвzти2 ґарHна и3 ри6зы є3гw2, и3 сhны є3гw2 и3 ри6зы сынHвъ є3гw2 съ ни1мъ.
31
31
І сказав Мойсей Аарону і синам його: зваріть м’ясо при вході у скинію зібрання і там їжте його з хлібом, що у кошику посвячення, як мені повелено і сказано: Аарон і сини його повинні їсти його; И# речE мwmсeй ґарHну и3 сынHмъ є3гw2: свари1те мsса во дворЁ ски1ніи свидёніz на мёстэ с™э, и3 тaмw да снёсте |, и3 хлёбы и5же въ к0шницэ совершeніz, ћкоже заповёдано бhсть мнЁ гlz: ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 да снэдsтъ |:
32
32
а залишки м’яса і хліба спаліть на вогні. и3 њстaнокъ мsсъ и3 хлёбwвъ на nгни2 да сожжeте:
33
33
Сім днів не відходьте від дверей скинії зібрання, доки не виповняться дні посвячення вашого, тому що сім днів повинно відбуватися посвячення ваше; и3 и3з8 двeрій ски1ніи свидёніz да не и3зhдете сeдмь днjй, д0ндеже дeнь скончaетсz, дeнь совершeніz вaшегw: въ сeдмь бо днjй соверши1тъ рyки вaшz:
34
34
як сьогодні було зроблено, так повелів Господь робити для очищення вас; ћкоже сотвори2 въ дeнь сeй, въ џньже заповёда гDь сотвори1ти, ћкw моли1тисz њ вaсъ:
35
35
при вході у скинію зібрання будьте день і ніч упродовж семи днів і будьте на сторожі у Господа, щоб не вмерти, тому що так мені повелено [від Господа Бога]. и3 ў двeрій ски1ніи свидёніz сэди1те сeдмь днjй, дeнь и3 н0щь, и3 сохрани1те повелBніz гDнz, да не ќмрете: тaкw бо заповёда мнЁ гDь бGъ.
36
36
І виконав Аарон і сини його все, що повелів Господь через Мойсея. И# сотвори2 ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 вс‰ словесA, ±же завэщA гDь мwmсeю.
Глава 9
Главa f7
1
1
У восьмий день покликав Мойсей Аарона і синів його і старійшин Ізраїлевих И# бhсть въ дeнь nсмhй, призвA мwmсeй ґарHна и3 сhны є3гw2 и3 стaрцы ї}лєвы,
2
2
і сказав Аарону: візьми собі з волів тельця в жертву за гріх і барана у всепалення, обох без вад, і представ перед лице Господнє; и3 речE мwmсeй ко ґарHну: возми2 себЁ телцA t говsдъ грэхA рaди и3 nвнA на всесожжeніе, непорHчны, и3 принеси2 | пред8 гDа:
3
3
і синам Ізраїлевим скажи: візьміть козла в жертву за гріх, [і барана,] і тельця, і агнця, однолітніх, без вад, у всепалення, и3 стaрцемъ ї}лєвымъ речeши, глаг0лz: возми1те козлA t к0зъ є3ди1наго њ грэсЁ, и3 nвнA, и3 телцA и3 ѓгнца є3динолётна, въ приношeніе, непорHчны:
4
4
і вола й барана в жертву мирну, щоб звершити жертвоприношення перед лицем Господнім, і приношення хлібне, змішане з єлеєм, тому що сьогодні Господь явиться вам. и3 телцA t говsдъ, и3 nвнA на жeртву спасeніz пред8 гDа, и3 мукY пшени1чну спрsжену съ є3лeемъ: занE днeсь гDь kви1тсz въ вaсъ.
5
5
І принесли те, що наказав Мойсей, перед скинію зібрання, і прийшла вся громада і стала перед лицем Господнім. И# взsша, ћкоже заповёда мwmсeй пред8 ски1ніею свидёніz: и3 пріи1де вeсь с0нмъ, и3 стaша пред8 гDемъ.
6
6
І сказав Мойсей: ось що повелів Господь зробити, і явиться вам слава Господня. И# речE мwmсeй: сіE сл0во, є4же речE гDь, сотвори1те, и3 kви1тсz въ вaсъ слaва гDнz.
7
7
І сказав Мойсей Аарону: приступи до жертовника і зверши жертву твою за гріх і всепалення твоє, й очисти себе і народ, і зроби приношення від народу, й очисти їх, як повелів Господь. И# речE мwmсeй ґарHну: приступи2 ко nлтарю2 и3 сотвори2 є4же грэхA рaди твоегw2, и3 всесожжeніе твоE, и3 помоли1сz њ себЁ и3 њ д0мэ твоeмъ: и3 сотвори2 дaры людск‡z, и3 помоли1сz њ ни1хъ, ћкоже заповёда гDь мwmсeю.
8
8
І приступив Аарон до жертовника і заколов тельця, який за нього, у жертву за гріх: И# приступи2 ґарHнъ ко nлтарю2, и3 заклA телцA, и4же грэхA рaди є3гw2.
9
9
сини Ааронові піднесли йому кров, і він омочив перст свій у крові і поклав на роги жертовника, а решту крови вилив до підніжжя жертовника, И# принес0ша сhнове ґарw6ни кр0вь къ немY: и3 њмочи2 пeрстъ св0й въ кр0вь, и3 возложи2 на р0ги nлтарS, и3 кр0вь и3зліS ў стоsла nлтарS:
10
10
а жир і нирки і сальник на печінці від жертви за гріх спалив на жертовнику, як повелів Господь Мойсеєві; и3 тyкъ, и3 џбэ пHчки, и3 преп0нку пeчени, ћже грэхA рaди, возложи2 на nлтaрь, ћкоже заповёда гDь мwmсeю:
11
11
м’ясо ж і шкуру спалив на вогні поза станом. мzсa же и3 к0жу сожжE на nгни2 внЁ полкA,
12
12
І заколов всепалення, і сини Ааронові піднесли йому кров; він покропив нею жертовник з усіх боків; и3 заклA всесожжeніе. И# принес0ша сhнове ґарw6ни кр0вь къ немY: и3 проліS на nлтaрь w4крестъ.
13
13
і принесли йому всепалення у шматках і голову, і він спалив на жертовнику, И# всесожжeніе принес0ша къ немY по ќдамъ: сі‰ и3 главY возложи2 на nлтaрь,
14
14
а нутрощі і ноги вимив і спалив з усепаленням на жертовнику. и3 и3змы2 ўтр0бу и3 н0ги вод0ю, и3 возложи2 во всесожжeніе на nлтaрь.
15
15
І приніс приношення від народу, і взяв від народу козла за гріх, і заколов його, і приніс його в жертву за гріх, як і попереднього. И# принесE дaръ людскjй: и3 взS козлA, и4же грэхA рaди лю1дска, и3 заклA є3го2, и3 њчи1сти є3го2, ћкоже и3 пeрваго,
16
16
І приніс всепалення і зробив його за уставом. и3 принесE всесожжeніе, и3 сотвори2 є5, ћкоже дост0итъ.
17
17
І приніс приношення хлібне, і наповнив ним руки свої, і спалив на жертовнику зверх ранкового всепалення. И# принесE жeртву, и3 нап0лни рyцэ t неS, и3 возложи2 на nлтaрь кромЁ всесожжeніz ќтреннzгw,
18
18
І заколов вола й барана, які від народу, у жертву мирну; і сини Ааронові піднесли йому кров, і він покропив нею жертовник з усіх боків; и3 заклA телцA и3 nвнA жeртвы спасeніz лю1дска. И# принес0ша сhнове ґарw6ни кр0вь къ немY: и3 проліS на nлтaрь w4крестъ.
19
19
піднесли і жир з вола, і з барана курдюк, і [жир], що покриває [нутрощі], нирки і сальник на печінці, И# тyкъ тeлчій, и3 w4внzz чреслA, и3 тyкъ покрывaющій ўтр0бу, и3 џбэ пHчки, и3 тyкъ и4же на ни1хъ, и3 преп0нку пeчени:
20
20
і поклали жир на груди, і він спалив жир на жертовнику; и3 возложи2 тyки на гр{ди, и3 вознесE тyки на nлтaрь:
21
21
груди ж і праве плече приніс Аарон, потрясаючи перед лицем Господнім, як повелів Мойсей. и3 гр{ди и3 рaмо десн0е tS ґарHнъ ўчaстіе пред8 гDемъ, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю.
22
22
І підняв Аарон руки свої, звернувшись до народу, і благословив його, і зійшов, звершивши жертву за гріх, всепалення і жертву мирну. И# воздви1гъ ґарHнъ рyцэ къ лю1демъ, благослови2 |: и3 сни1де сотвори1въ приношeніе грэхA рaди, и3 всесожжeніе, и3 ±же њ спасeніи.
23
23
І ввійшли Мойсей і Аарон у скинію зібрання, і вийшли, і благословили народ. І явилася слава Господня всьому народові: И# вни1де мwmсeй и3 ґарHнъ въ ски1нію свидёніz, и3 и3зшeдше благослови1ста вс‰ лю1ди. И# kви1сz слaва гDнz всBмъ лю1демъ:
24
24
і вийшов вогонь від Господа і спалив на жертовнику всепалення і жир; і бачив весь народ, і викликнув з радости, й упав на лице своє. и3 и3зhде џгнь t гDа, и3 поzдE ±же на nлтари2, и3 всесожжє1ніz и3 тyки. И# ви1дэша вси2 лю1діе, и3 ўжас0шасz, и3 пад0ша на лицE.
Глава 10
Главa ‹
1
1
Надав і Авиуд, сини Ааронові, узяли кожен свою кадильницю, і поклали в них вогню, і вклали в нього куріння, і принесли перед Господом вогонь чужий, якого Він не велів їм; И# взeмше двA сы6на ґарw6нz, надaвъ и3 ґвіyдъ, кjйждо свою2 кади1лницу, вложи1ста въ нS џгнь и3 возложи1ста нaнь fmміaмъ, и3 принес0ста пред8 гDа џгнь чyждь, є3гHже не повелЁ и4ма гDь.
2
2
і вийшов вогонь від Господа і спалив їх, і померли вони перед лицем Господнім. И# и3зhде џгнь t гDа, и3 поzдE |, и3 ўмр0ста пред8 гDемъ.
3
3
І сказав Мойсей Аарону: ось про що говорив Господь, коли сказав: у тих, хто наближається до Мене, освячусь і перед усім народом прославлюсь. Аарон мовчав. И# речE мwmсeй ко ґарHну: сіE є4сть, є4же речE гDь, гlz: въ приближaющихсz мнЁ њсщ7yсz и3 во всeмъ с0нмэ прослaвлюсz. И# ўмили1сz ґарHнъ.
4
4
І покликав Мойсей Мисаїла й Елцафана, синів Узиїла, дядька Ааронового, і сказав їм: підіть, винесіть братів ваших зі святилища за стан. И# призвA мwmсeй місаи1ла и3 є3лісафaна, сhны nзіи1лєвы, сhны брaта nтцA ґарHнz, и3 речE и5мъ: приступи1те и3 возми1те брaтій свои1хъ t лицA с™hхъ внЁ полкA.
5
5
І пішли і винесли їх у хітонах їхніх за стан, як сказав Мойсей. И# приступи1ша, и3 взsша и5хъ въ ри1захъ и4хъ, (и3 и3знес0ша) внЁ полкA, ћкоже речE мwmсeй.
6
6
Аарону ж і Єлеазару й Іфамару, синам його, Мойсей сказав: голів ваших не оголюйте й одягу вашого не роздирайте, щоб вам не померти і не навести гніву на всю громаду; але брати ваші, весь дім Ізраїлів, можуть плакати за спаленими, яких спалив Господь, И# речE мwmсeй ко ґарHну и3 є3леазaру и3 їfамaру, сынHмъ є3гw2 њстaвшымсz: глaвъ вaшихъ не tкрывaйте и3 ри1зъ вaшихъ не раздирaйте, да не ќмрете, и3 на вeсь с0нмъ бyдетъ гнёвъ: брaтіz же вaшz вeсь д0мъ ї}левъ да плaчутсz запалeніz, и4мже запали1шасz t гDа:
7
7
і з дверей скинії зібрання не виходьте, щоб не померти вам, тому що на вас єлей помазання Господнього. І зробили за словом Мойсея. и3 и3з8 двeрій ски1ніи свидёніz не и3сходи1те, да не ќмрете: є3лeй бо помaзаніz, и4же t гDа, на вaсъ є4сть. И# сотвори1ша по словеси2 мwmсeову.
8
8
І сказав Господь Аарону, говорячи: И# речE гDь ко ґарHну, гlz:
9
9
вина і міцних напоїв не пий ти і сини твої з тобою, коли входите в скинію зібрання, [або приступаєте до жертовника,] щоб не померти. Це вічна постанова в роди ваші, вінA и3 сікeра не пjйте, ты2 и3 сhнове твои2 съ тоб0ю, є3гдA вх0дите въ ски1нію свидёніz, и3ли2 приступaющымъ вaмъ ко nлтарю2, да не ќмрете: (и3 бyдетъ сіE) зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz:
10
10
щоб ви могли відрізняти священне від несвященного і нечисте від чистого, tлучи1ти междY вещми2 с™hми и3 междY сквернaвыми, и3 междY нечи1стыми и3 междY чи1стыми,
11
11
і навчати синів Ізраїлевих усіх уставів, про які говорив їм Господь через Мойсея. и3 ўстр0ити сынHмъ ї}лєвымъ вс‰ закHннаz, ±же гlа гDь къ ни6мъ рук0ю мwmсeовою.
12
12
І сказав Мойсей Аарону та Єлеазару й Іфамару, які залишилися з синів його: візьміть приношення хлібне, що залишилося від жертв Господніх, і їжте його прісним біля жертовника, бо це велика святиня; И# речE мwmсeй ко ґарHну, и3 є3леазaру и3 їfамaру, сынHмъ є3гw2 њстaвшымсz: возми1те жeртву њстaвшуюсz t прин0сwвъ гDнихъ и3 kди1те њпрэсн0ки ў nлтарS: ћкw с™†z с™hхъ сyть:
13
13
і їжте його на святому місці, бо це частка твоя і частка синів твоїх від жертв Господніх: так мені наказано [від Господа]; и3 kди1те | на мёстэ свsтэ: зак0нно бо тебЁ є4сть, и3 зак0нно сынHмъ твои6мъ сіE t прин0сwвъ гDнихъ: си1це бо ми2 заповёда гDь:
14
14
і груди потрясіння і плече підношення їжте на чистому місці, ти і сини твої і дочки твої з тобою, тому що це дано в частку тобі й у частку синам твоїм з мирних жертв синів Ізраїлевих; и3 гр{ди ўчaстіz и3 рaмо ўчaстіz kди1те на мёстэ свsтэ ты2 и3 сhнове твои2, и3 д0мъ тв0й съ тоб0ю: зак0ннw бо тебЁ, и3 зак0ннw сынHмъ твои6мъ дадeсz t жeртвъ спасeніи сынHвъ ї}левыхъ:
15
15
плече підношення і груди потрясання повинні вони приносити з жертвами жиру, потрясаючи перед лицем Господнім, і нехай буде це вічною часткою тобі і синам твоїм [і дочкам твоїм] з тобою, як повелів Господь [Мойсеєві]. рaмо ўчaстіz и3 гр{ди ўчaстіz въ прин0сэхъ тyчныхъ да принесyтъ, ўчaстіе є4же приноси1ти пред8 гDа: и3 да бyдетъ тебЁ и3 сынHмъ твои6мъ и3 дщeремъ твои6мъ съ тоб0ю зак0ннw вёчнw, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю.
16
16
І козла жертви за гріхи шукав Мойсей, і ось, він спалений. І розгнівався [Мойсей] на Єлеазара й Іфамара, які залишилися з синів Ааронових, і сказав: И# козлA, и4же грэхA рaди, взыскyz взыскA мwmсeй: и3 сeй сожжeнъ бsше. И# разгнёвасz мwmсeй на є3леазaра и3 їfамaра, сhны ґарw6ни њстaвльшыzсz, глаг0лz:
17
17
чому ви не їли жертви за гріх на святому місці? бо вона святиня велика, і вона дана вам, щоб знімати гріхи з громади й очищати їх перед Господом; почто2 не снэд0сте на мёстэ свsтэ, є4же грэхA рaди; ћкw с™†z с™hхъ сyть, сіE дадE вaмъ ћсти, да tи1мете грёхъ с0нма и3 пом0литесz њ ни1хъ пред8 гDемъ:
18
18
ось, кров її не внесена всередину святилища, а ви повинні були їсти її на святому місці, як повелено мені. не внесeсz бо t кр0ве є3гw2 въ с™0е: пред8 лицeмъ внyтрь да ћсте є5 на мёстэ свsтэ, ћкоже повелЁ мнЁ гDь.
19
19
Аарон сказав Мойсеєві: ось, сьогодні принесли вони жертву свою за гріх і всепалення своє перед Господом, і це трапилось зі мною; якщо я сьогодні з’їм жертву за гріх, чи буде це вгодно Господу? И# речE ґарHнъ къ мwmсeю, глаг0лz: ѓще днeсь принес0ша ±же грэхA рaди своегw2 и3 всесожжeніz своегw2 пред8 гDа, и3 случи1шасz мнЁ сицев†z, и3 снёмъ, ±же грэхA рaди, днeсь, є3дA ўг0дно бyдетъ гDу;
20
20
І почув Мойсей і схвалив. И# слhша мwmсeй, и3 ўг0дно є3мY бhсть.
Глава 11
Главa №i
1
1
І сказав Господь Мойсеєві й Ааронові, говорячи їм: И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz:
2
2
скажіть синам Ізраїлевим: ось тварини, що їх можна вам їсти з усієї худоби на землі: рцhте сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0люще: сjи ск0ти, и5хже и4мате ћсти t всёхъ скотHвъ, и5же на земли2:
3
3
усяку худобу, у якої роздвоєні копита і на копитах глибокий розріз, і яка жує жуйку, їжте; всsкъ ск0тъ раздвоsющь копhто и3 пaзнwкти и3мёющь на дв0е, и3 tрыгazй жвaніе въ скотёхъ, сі‰ да ћсте:
4
4
тільки цих не їжте з тих, що жують жуйку і що мають роздвоєні копита: верблюда, тому що він жує жуйку, але копита в нього не роздвоєні, нечистий він для вас; т0кмw t си1хъ да не снёсте t tрыгaющихъ жвaніе и3 t раздвоsющихъ кwпhта и3 дэлsщихъ пaзнwкти: велблю1да, ћкw сeй и3зн0ситъ жвaніе, но пaзнwктей не дэли1тъ на дв0е, нечи1стъ сeй вaмъ:
5
5
і тушканчика, тому що він жує жуйку, але копита в нього не роздвоєні, нечистий він для вас, и3 хірогрЂлz, ћкw и3зн0ситъ жвaніе, ґ пaзнwктей не дэли1тъ, нечи1стъ сeй вaмъ:
6
6
і зайця, тому що він жує жуйку, але копита в нього не роздвоєні, нечистий він для вас; и3 зazца, и4же tрыгaетъ жвaніе, но пaзнwктей не дэли1тъ на дв0е, нечи1стъ сeй вaмъ:
7
7
і свині, тому що копита в неї роздвоєні і на копитах розріз глибокий, але вона не жує жуйки, нечиста вона для вас; и3 свиніи2, ћкw дэли1тъ пaзнwкти на дв0е и3 копhто раздвоsетъ, но не tрыгaетъ жвaніz, нечистA сіS вaмъ:
8
8
м’яса їх не їжте і до трупів їх не доторкайтеся; нечисті вони для вас. t мsсъ и4хъ да не ћсте и3 мертвечи1нэ и4хъ да не прикасaетесz, нечи6ста сі‰ вaмъ.
9
9
З усіх тварин, які у воді, їжте цих: у яких є пір’я і луска у воді, чи у морях, або ріках, тих їжте; И# сі‰ да ћсте t всёхъ, ±же въ водaхъ: вс‰, и5мже сyть пeріе и3 чешуS въ водaхъ, и3 въ морsхъ и3 въ є3зeрахъ, сі‰ да ћсте:
10
10
а всі ті, у яких немає пір’я і луски, чи у морях, або ріках, із усіх, що плавають у водах і з усього, що живе у водах, нечисте для вас; и3 всBмъ, и5мже нёсть пeріz ни чешуи2 въ водaхъ, и3 въ морsхъ и3 въ є3зeрахъ, t всёхъ, ±же и3зн0сzтъ в0ды, и3 всsка душA живyщаz въ водЁ, сквeрна є4сть, и3 сквє1рна да бyдутъ вaмъ:
11
11
вони повинні бути нечистими для вас: м’яса їх не їжте і трупами їх гребуйте; t мsсъ и4хъ да не kди1те и3 мертвечи1ны и4хъ гнушaйтесz:
12
12
усі тварини, в яких немає пір’я і луски у воді, нечисте для вас. и3 вс‰, и5мже нёсть пeріz и3 чешуи2, и5же въ водaхъ, сквє1рна сі‰ сyть вaмъ.
13
13
Із птахів же цурайтеся цих [не слід їх їсти, нечисті вони]: орла, грифа і морського орла, И# си1хъ гнушaйтесz t пти1цъ, и3 да не ћсте и4хъ, гнyсни сyть: nрлA и3 грЂфа и3 морскaгw nрлA,
14
14
шуліку і сокола з породою його, и3 неsсыти и3 їктjна и3 под0бныхъ си6мъ:
15
15
усякого ворона з породою його, и3 стрyfа и3 совы2, и3 сухолaплz и3 под0бныхъ и5мъ:
16
16
страуса, сови, чайки і яструба з породою його, и3 всsкагw врaна и3 под0бныхъ є3мY: и3 ћстреба и3 под0бныхъ є3мY:
17
17
пугача, риболова й ібіса, и3 врaна нощнaгw и3 лили1ка и3 јвіна,
18
18
лебедя, пелікана і сипа, и3 порфmріHна и3 пелекaна и3 лeбедz,
19
19
чаплі, зуя з породою його, удода і нетопиря. и3 є3рwдjа и3 харадрі0на и3 под0бныхъ є3мY: и3 вд0да и3 нощнaгw нетопырS.
20
20
Усі тварини, що плазують, крилаті, що ходять на чотирьох ногах, нечисті для нас; И# вс‰ гaды пти6чіz, и5же х0дzтъ на четhрехъ, мeрзость є4сть вaмъ:
21
21
з усіх плазунів, крилатих, що ходять на чотирьох ногах, тих тільки їжте, у яких є гомілки вище ніг, щоб скакати ними по землі; но сі‰ да ћсте t всёхъ г†дъ пти1чныхъ, и5же х0дzтъ четверонHжны, и5же и4мутъ г0лєни вhше плесн{ своє1ю, скакaти и4ми по земли2:
22
22
цих їжте з них: сарану з її породою, солам з її породою, харгол з її породою і хагаб з її породою. и3 сі‰ да ћсте [Въ Nстр0жской, и3 съ неS печaтанной прeжде въ москвЁ, пред8 си1мъ сл0вомъ ћсте, приложено2 не, но тогw2 во всёхъ грeч. не и3мёетсz.] t си1хъ: врyха и3 подHбнаz є3мY, и3 ґттaка и3 подHбнаz є3мY, nфі0маха и3 є4же под0бно къ немY, и3 ґкрjду и3 подHбнаz є4й:
23
23
Всяке інше, що плазує, крилате, у якого чотири ноги, нечисте для вас; и3 всsкъ гaдъ t пти1цъ, и5мже сyть четhри н0ги, мeрзость є4сть вaмъ, и3 въ си1хъ да не њсквернитeсz:
24
24
від них ви будете нечисті: усякий, хто доторкнеться до трупа їх, нечистий буде до вечора; всsкъ прикасazйсz мертвечи1нэ и4хъ нечи1стъ бyдетъ до вeчера:
25
25
і всякий, хто візьме труп їх, повинен вимити одяг свій і буде нечистий до вечора. и3 всsкъ взeмлzй мертвечи1ну и4хъ да и3змhетъ ри6зы сво‰ и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера.
26
26
Усяка худоба, у якої копита раздвоєні, але немає глибокого розрізу, і яка не жує жуйки, нечиста для вас: усякий, хто доторкнеться до неї, буде нечистий [до вечора]. Во всёхъ скотёхъ, и4же раздвоsетъ копhто и3 пaзнwкти и3мёетъ, ґ жвaніz не tрыгaетъ, нечи6ста да бyдутъ вaмъ: всsкъ прикасazйсz мертвечи1нэ и4хъ нечи1стъ бyдетъ дaже до вeчера:
27
27
З усіх звірів чотириногих ті, які ходять на лапах, нечисті для вас: усякий, хто доторкнеться до трупа їх, нечистий буде до вечора; и3 всsкъ и4же х0дитъ на лaпахъ, во всёхъ ѕвэрeхъ, и5же х0дzтъ на четhрехъ, нечи6ста бyдутъ вaмъ: всsкъ прикасazйсz мертвечи1нэ и4хъ нечи1стъ бyдетъ до вeчера:
28
28
хто візьме труп їх, той повинен вимити одяг свій і буде нечистий до вечора: нечисті вони для вас. и3 взeмлzй мертвечи1ну и4хъ да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера: нечи6ста сі‰ бyдутъ вaмъ.
29
29
Ось що нечисте для вас з тварин, які плазують по землі: кріт, миша, ящірка з її породою, И# сі‰ вaмъ нечи6ста t г†дъ плёжущихъ по земли2: лaсица и3 мhшъ и3 крокоди1лъ земнhй,
30
30
анака, хамелеон, летаа, хомет і тиншемет, — мmгaли и3 хамелеHнъ, и3 халавHтисъ и3 ћщеръ и3 кроторhz:
31
31
ці нечисті для вас з усіх плазунів: усякий, хто доторкнеться до них мертвих, нечистий буде до вечора. сjи нечи1сти вaмъ t всёхъ г†дъ плёжущихъ по земли2: всsкъ прикасazйсz мертвечи1нэ и4хъ нечи1стъ бyдетъ до вeчера.
32
32
І все, на що впаде яке-небудь з них мертве, всяка дерев’яна посудина, або одяг, або шкіра, або мішок, і всяка річ, що вживається для справи, будуть нечисті: у воду треба покласти їх, і нечисті будуть до вечора, потім будуть чисті; И# всsко, въ нeже ѓще впадeтъ t ни1хъ нёчто t мертвечи1ны и4хъ, нечи1стъ бyдетъ всsкъ сосyдъ древsнъ, и3ли2 ри1за, и3ли2 к0жа, и3ли2 врeтище: всsкій сосyдъ, въ нeмже твори1тсz дёло, въ водЁ погрузи1тсz и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера, и3 по си1хъ чи1стъ бyдетъ:
33
33
якщо ж яке-небудь з них упаде в якусь глиняну посудину, то те, що знаходиться в ньому, буде нечисте, і саму [посудину] розбийте. и3 всsкъ сосyдъ гли1нzнъ, въ џньже ѓще впадeтъ t си1хъ внyтрь, є3ли6ка сyть въ нeмъ, нечи6ста бyдутъ, и3 сосyдъ да разбіeтсz.
34
34
Всяка їжа, яку їдять, на якій була вода з такої посудини, нечиста буде [для вас], і всяке питво, яке п’ють, у всякій такій посудині нечисте буде. И# всsка снёдь ю4же ћсте, на ню1же ѓще возліeтсz водA, нечи1ста бyдетъ вaмъ: и3 всsкое питіE, є4же піeте во всsкомъ сосyдэ, нечи1сто бyдетъ (вaмъ):
35
35
Все, на що впаде що-небудь від трупа їхнього, нечисте буде: піч і вогнище слід розламати, вони нечисті; і вони повинні бути нечисті для вас; и3 всE, є4же ѓще впадeтъ въ нE t мертвечи1ны и4хъ, нечи1сто бyдетъ: пє1щи и3 nгни6ща да сокрушaтсz, нечи6ста сі‰ сyть и3 нечи6ста бyдутъ вaмъ.
36
36
тільки джерело і колодязь, що містить воду, залишаються чистими; а хто доторкнеться до трупа їх, той нечистий. КромЁ и3стHчникъ воднhхъ, и3 потHкъ, и3 собрaній воднhхъ, бyдутъ чи1сти: ґ и4же прикасaетсz мертвечи1намъ и4хъ, нечи1стъ бyдетъ.
37
37
І якщо що-небудь від трупа їх упаде на яке-небудь насіння, яке сіють, то воно чисте; Ѓще же впадeтъ t мертвечи1ны и4хъ на всsко сёмz сёмzнное, є4же сёетсz, чи1сто бyдетъ:
38
38
якщо ж тоді, коли вода налита на насіння, упаде на нього що-небудь від трупа їх, то воно нечисте для вас. ѓще же возліeтсz водA на всsко сёмz, и3 впадeтъ t мертвечи1ны и4хъ на нE, нечи1сто бyдетъ вaмъ.
39
39
І коли помре яка-небудь худоба, яка вживається вами в їжу, то той, хто доторкнеться до трупа її, нечистий буде до вечора; Ѓще же ќмретъ t скотA, є3г0же вaмъ ћсти, прикасazйсz мертвечи1нэ є3гw2, нечи1стъ бyдетъ до вeчера:
40
40
і той, хто буде їсти мертвечину її, повинен вимити одяг свій і нечистий буде до вечора; і той, хто понесе труп його, повинен вимити одяг свій і нечистий буде до вечора. и3 kдhй t мертвечи1нъ си1хъ да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера: и3 взeмлzй мертвечи1ну и4хъ да и3змhетъ ри6зы сво‰ и3 и3змhетсz вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера.
41
41
Всяка тварина, що плазує по землі, нечиста для вас, не слід їсти її; И# всsкъ гaдъ плёжущій по земли2 мeрзость вaмъ є4сть сіE, да не снёстсz.
42
42
всього, що плазує на череві, і всього, що ходить на чотирьох ногах, і багатоногих з тварин, що плазують по землі, не їжте, бо вони нечисті; И# всsко ходsщее на чрeвэ, и3 всsко ходsщее на четhрехъ всегдA, и3 (всsко) многон0жное во всёхъ гaдэхъ, и5же плёжутъ по земли2, да не снёсте є5, ћкw мeрзость вaмъ є4сть:
43
43
не оскверняйте душ ваших якою-небудь твариною, що плазує, і не робіть себе через них нечистими, щоб бути через них нечистими, и3 да не њмерзитE дyшъ вaшихъ во всёхъ гaдэхъ плёжущихъ по земли2, и3 да не њсквернитeсz и4ми, и3 да не бyдете нечи1сти въ ни1хъ,
44
44
бо Я — Господь Бог ваш: освячуйтеся і будьте святими, бо Я [Господь, Бог ваш] святий; і не оскверняйте душ ваших якою-небудь твариною, що плазує по землі, ћкw ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ: и3 да њсвzтитeсz и3 бyдете свsти, ћкw с™ъ є4смь ѓзъ гDь бGъ вaшъ: и3 да не њскверни1те дyшъ вaшихъ во всёхъ гaдэхъ дви1жущихсz по земли2,
45
45
тому що Я — Господь, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб бути вашим Богом. Отже, будьте святими, тому що Я святий. ћкw ѓзъ є4смь гDь, и3зведhй вaсъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, да бyду вaмъ бGъ, и3 бyдете свsти, ћкw с™ъ є4смь ѓзъ гDь.
46
46
Ось закон про худобу, про птахів, про всіх тварин, що живуть у водах, і про всіх тварин, що плазують по землі, Сeй зак0нъ њ скотёхъ и3 њ пти1цахъ, и3 всsкой души2 дви1жущейсz въ водaхъ и3 всsкой души2 пресмыкaющейсz по земли2,
47
47
щоб відрізняти нечисте від чистого, і тварин, яких можна їсти, від тварин, яких їсти не можна. разлучи1ти междY нечи1стыми и3 междY чи1стыми, и3 научи1ти сhны ї}лєвы междY њживлsющими kдHмаz и3 междY њживлsющими не kдHмаz.
Глава 12
Главa в7i
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
скажи синам Ізраїлевим: якщо жінка зачне і народить немовля чоловічої статі, то вона нечиста буде сім днів; як у дні нечистоти від місячних її, вона буде нечиста; глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ, глаг0лz: женA, ћже ѓще зачнeтъ и3 роди1тъ мyжескъ п0лъ, нечистA бyдетъ сeдмь днjй: по днє1мъ (є3стeственнагw) разлучeніz сквeрны є3S, нечистA бyдетъ:
3
3
у восьмий же день обріжеться у нього крайня плоть його; и3 въ дeнь nсмhй да њбрёжетъ пл0ть конeчную є3гw2:
4
4
і тридцять три дні повинна вона сидіти, очищаючись від крови своєї; ні до чого священного не повинна доторкатися і до святилища не повинна приходити, доки не виповняться дні очищення її. и3 сидёти бyдетъ три1десzть и3 три2 дни6 въ кр0ви нечи1стэй своeй: всsкой вeщи с™ёй да не прик0снетсz и3 въ свzти1лище да не вни1детъ, д0ндеже скончaютсz днjе њчищeніz є3S.
5
5
Якщо ж вона народить немовля жіночої статі, то під час очищення свого вона буде нечиста два тижні, і шістдесят шість днів повинна сидіти, очищаючись від крови своєї. Ѓще же жeнскъ п0лъ роди1тъ, и3 нечистA бyдетъ четыренaдесzть днjй по (є3стeственнэй) сквeрнэ є3S, и3 шестьдесsтъ и3 шeсть днjй сидёти бyдетъ въ кр0ви нечистоты2 своеS.
6
6
Після закінчення днів очищення свого за сина або за дочку вона повинна принести однолітнього агнця у всепалення і молодого голуба або горлицю в жертву за гріх, до входу в скинію зібрання до священика; И# є3гдA и3сп0лнzтсz днjе њчищeніz є3S њ сhнэ є3S и3ли2 дщeри, да принесeтъ ѓгнца непор0чна є3динолётна во всесожжeніе, и3 птенцA голуби1на и3ли2 г0рлицу грэхA рaди, пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz къ жерцY,
7
7
він принесе це перед Господом і очистить її, і вона буде чиста від течі крови її. Ось закон про тих, хто народжує дитину чоловічої або жіночої статі. и3 да принесeтъ є5 пред8 гDа: и3 пом0литсz њ нeй жрeцъ и3 њчи1ститъ ю5 t т0ка кр0ве є3S: сeй зак0нъ раждaющіz мyжескъ п0лъ и3ли2 жeнскъ.
8
8
Якщо ж вона не в змозі принести агнця, те нехай візьме двох горлиць або двох молодих голубів, одного у всепалення, а іншого в жертву за гріх, і очистить її священик, і вона буде чиста. Ѓще же не њбрsщетъ рукA є3S дов0лнагw на ѓгнца, и3 да в0зметъ двЁ гHрлицы и3ли2 двA птенц† голуби6на, є3ди1наго на всесожжeніе и3 другaго грэхA рaди: и3 пом0литсz њ нeй жрeцъ, и3 њчи1ститсz.
Глава 13
Главa Gi
1
1
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz:
2
2
коли в кого з’явиться на шкірі тіла його пухлина, або лишаї, або пляма, і на шкірі тіла його зробиться наче виразка прокази, то слід привести його до Аарона священика, або до одного із синів його, священиків; человёку є3мyже ѓще бyдетъ на к0жи пл0ти є3гw2 стрyпъ знaменіz и3ли2 блeскъ, и3 бyдетъ на к0жи пл0ти є3гw2 ћзва прокажeніz, да приведeтсz ко ґарHну жерцY и3ли2 ко є3ди1ному t сынHвъ є3гw2 жерцHвъ:
3
3
священик огляне виразку на шкірі тіла, і якщо волосся на виразці змінилося на біле, і виразка виявилася заглибленою у шкіру тіла його, то це виразка прокази; священик, оглянувши його, оголосить його нечистим. и3 ќзритъ жрeцъ ћзву на к0жи пл0ти є3гw2, и3 влaсъ въ ћзвэ и3змэни1тсz въ бёло, и3 вз0ръ ћзвы ўмaленъ t к0жи пл0ти є3гw2, ћзва прокaзы є4сть: и3 ќзритъ жрeцъ, и3 њскверни1тъ є3го2.
4
4
А якщо на шкірі тіла його пляма біла, але вона не виявиться заглибленою у шкіру, і волосся на ній не змінилося на біле, то священик повинен замкнути того, хто має виразку, на сім днів; Ѓще же и3 блeскъ бёлъ бyдетъ на к0жи пл0тнэй є3гw2, и3 не мeншій бyдетъ вз0ръ є3гw2 t к0жи, и3 влaсъ є3гw2 не и3змэни1сz во влaсъ бёлъ, и3 т0й є4сть тeменъ, и3 tлучи1тъ жрeцъ ћзву на сeдмь днjй:
5
5
у сьомий день священик огляне його, і якщо виразка залишається у своєму вигляді і не поширюється виразка по шкірі, то священик повинен замкнути його на інші сім днів; и3 ќзритъ жрeцъ ћзву въ дeнь седмhй, и3 сE, ћзва пребывaетъ пред8 ни1мъ, и3 не и3змэни1сz ћзва на к0жи, и3 tлучи1тъ є3го2 жрeцъ на друг‡z сeдмь днjй:
6
6
у сьомий день знову священик огляне його, і якщо виразка менше помітна і не поширилася виразка по шкірі, то священик повинен оголосити його чистим: це лишаї, і нехай вимиє одежу свою, і буде чистим. и3 ќзритъ є3го2 жрeцъ въ седмhй дeнь втори1цею, и3 сE, ћзва потемнЁ, и3 не и3змэни1сz ћзва на к0жи, и3 њчи1ститъ є3го2 жрeцъ: знaменіе бо є4сть: и3 и3змhвъ ри6зы сво‰, чи1стъ бyдетъ.
7
7
Якщо ж лишаї стануть поширюватися по шкірі, після того як він з’являвся до священика для очищення, то він удруге повинен з’явитися до священика; Ѓще же и3змэнsющеесz и3змэни1тсz знaменіе на к0жи, повнегдA ви1дэти є3го2 жерцY є4же њчи1стити є3го2, и3 kви1тсz втор0е жерцY: и3 ќзритъ є3го2 жрeцъ, и3 сE, и3змэни1сz знaменіе въ к0жи,
8
8
священик, побачивши, що лишаї поширюються по шкірі, оголосить його нечистим: це проказа. и3 да њскверни1тъ є3го2 жрeцъ: прокaза бо є4сть.
9
9
Якщо буде на кому виразка прокази, то слід привести його до священика; И# ћзва прокажeніz ѓще бyдетъ на человёцэ, и3 пріи1детъ къ жерцY:
10
10
священик огляне, і якщо пухлина на шкірі біла, і волосся змінилося на біле, і на пухлині живе м’ясо, и3 ќзритъ жрeцъ, и3 сE, стрyпъ бёлъ на к0жи, и3 сeй и3змэни1лъ влaсъ бёлъ, и3 t здрaвыz пл0ти живhz въ стрyпэ:
11
11
то це застаріла проказа на шкірі тіла його; і священик оголосить його нечистим і ізолює його, бо він нечистий. прокaза вeтха є4сть на к0жи пл0ти є3гw2, и3 њскверни1тъ є3го2 жрeцъ и3 tлучи1тъ є3го2, ћкw нечи1стъ є4сть.
12
12
Якщо ж проказа розцвіте на шкірі, і покриє проказа всю шкіру хворого від голови його до ніг, скільки можуть бачити очі священика, Ѓще же процвэтaz процвэтeтъ прокaза на к0жи, и3 покрhетъ прокажeніе всю2 к0жу ћзвою, t главы2 до ногY є3гw2, по всемY вз0ру жерц0ву:
13
13
і побачить священик, що проказа покрила все тіло його, то він оголосить хворого чистим, тому що все перетворилося на біле: він чистий. и3 ќзритъ жрeцъ, и3 сE, покрhло прокажeніе всю2 к0жу пл0ти є3гw2, да њчи1ститъ жрeцъ ћзву: ћкw всS и3змэни1сz въ бёло, чи1стъ є4сть.
14
14
Коли ж виявиться на ньому живе м’ясо, то він нечистий; И# въ џньже дeнь ѓще kви1тсz на нeмъ пл0ть живA, њскверни1тсz:
15
15
священик, побачивши живе м’ясо, оголосить його нечистим; живе м’ясо нечисте: це проказа. и3 ќзритъ жрeцъ пл0ть здрaву, и3 њскверни1тъ є3го2 пл0ть здрaва, ћкw нечистA є4сть, прокажeніе є4сть.
16
16
Якщо ж живе м’ясо зміниться і перетвориться на біле, нехай він прийде до священика; Ѓще же состaвитсz пл0ть здрaва, и3 и3змэни1тсz въ бёло, и3 пріи1детъ къ жерцY:
17
17
священик огляне його, і якщо виразка перетвориться на біле, священик оголосить хворого чистим; він чистий. и3 ќзритъ жрeцъ, и3 сE, и3змэни1сz ћзва въ бёло, и3 њчи1ститъ жрeцъ ћзву, чи1стъ є4сть.
18
18
Якщо в кого на шкірі тіла був нарив і загоївся, И# тёло ѓще бyдетъ на к0жи є3гw2 болsчка гн0йна, и3 и3сцэлёетъ,
19
19
і на місці нариву з’явилася біла пухлина, чи пляма біла або червонувата, то він повинен з’явитися до священика; и3 бyдетъ на мёстэ болsчки стрyпъ бёлъ, и3ли2 блeскъ бэлёющьсz и3ли2 рдsщьсz, и3 kви1тсz жерцY:
20
20
священик огляне його, і якщо воно виявиться нижче шкіри, і волосся його змінилося на біле, то священик оголосить його нечистим: це виразка прокази, вона розцвіла на нариві; и3 ќзритъ жрeцъ, и3 сE, вз0ръ нижaе к0жи, и3 влaсъ є3гw2 и3змэни1сz въ бёло, и3 њскверни1тъ є3го2 жрeцъ, ћкw блeскъ прокажeніz є4сть, на болsчкэ процвэтE.
21
21
якщо ж священик побачить, що волосся на ній не біле, і вона не нижче шкіри, і притому мало примітна, то священик ізолює його на сім днів; Ѓще же ўви1дитъ жрeцъ, и3 сE, нёсть въ нeмъ влaсъ бёлъ, и3 не нижaе є4сть t к0жи плотскjz, и3 сeй є4сть тeменъ, и3 tлучи1тъ є3го2 жрeцъ на сeдмь днjй.
22
22
якщо вона стане дуже поширюватися по шкірі, то священик оголосить його нечистим: це виразка; Ѓще ли разсhпаніемъ разсhплетсz по к0жи, и3 њскверни1тъ є3го2 жрeцъ, блeскъ прокажeніz є4сть, на болsчкэ процвэтE.
23
23
якщо ж пляма залишається на своєму місці і не поширюється, то це запалення нариву, і священик оголосить його чистим. Ѓще ли на мёстэ своeмъ пребывaетъ блeскъ и3 не разсыпaетсz, стрyпъ болsчки є4сть, и3 њчи1ститъ є3го2 жрeцъ.
24
24
Або якщо в кого на шкірі тіла буде опік, і на опіку, що загоївся, виявиться червонувата або біла пляма, И# пл0ть ѓще бyдетъ на к0жи є3гw2 жжeніе џгнено, и3 бyдетъ на к0жи є3гw2 и3сцэлёвшее t жжeніz блещaщеесz бёло и3ли2 червлeно и3ли2 пробэлyющеесz:
25
25
і священик побачить, що волосся на плямі змінилося на біле, і вона виявиться заглибленою у шкіру, то це проказа, вона розцвіла на опіку; і священик оголосить його нечистим: це виразка прокази; и3 ќзритъ є3го2 жрeцъ, и3 сE, премэни1сz влaсъ бёлъ въ блещaщійсz, и3 вз0ръ є3мY нижaе t к0жи, прокажeніе є4сть, во жжeніи процвэтE, и3 њскверни1тъ є3го2 жрeцъ, ћзва прокажeніz є4сть.
26
26
якщо ж священик побачить, що волосся на плямі не біле, і вона не нижче шкіри, і притому мало помітна, то священик ізолює його на сім днів; Ѓще же ўви1дитъ є3го2 жрeцъ, и3 сE, нёсть на блещaщемсz влaсъ бёлъ, и3 не нижaе є4сть t к0жи, сaмо же тeмно, и3 tлучи1тъ є3го2 жрeцъ на сeдмь днjй:
27
27
у сьомий день священик огляне його, і якщо вона дуже поширюється по шкірі, то священик оголосить його нечистим: це виразка прокази; и3 ќзритъ є3го2 жрeцъ въ дeнь седмhй, и3 ѓще разсhпаніемъ разсhплетсz по к0жи, и3 њскверни1тъ є3го2 жрeцъ: ћзва прокажeніz є4сть, бо гн0й процвэтE.
28
28
якщо ж пляма залишається на своєму місці і не поширюється по шкірі, і притому мало примітна, те це пухлина від опіку; священик оголосить його чистим, бо це запалення від опіку. Ѓще же на мёстэ пребyдетъ блещaніе и3 не разсhплетсz по к0жи, сіe же тeмно є4сть, стрyпъ сожжeніz є4сть, да њчи1ститъ є3го2 жрeцъ: w4бразъ бо сожжeніz є4сть.
29
29
Якщо у чоловіка або у жінки буде виразка на голові або на бороді, Мyжу же и3ли2 женЁ, ѓще бyдетъ на ни1хъ ћзва прокажeніz на главЁ и3ли2 на брадЁ,
30
30
і огляне священик виразку, і вона виявиться заглибленою в шкірі, і волосся на ній жовтувате тонке, то священик оголосить їх нечистими: це паршивість, це проказа на голові або на бороді; и3 ќзритъ жрeцъ ћзву, и3 сE, њбли1чіе є3S глубочaе к0жи, въ нeйже влaсъ желтyzсz т0нокъ, и3 њскверни1тъ є3го2 жрeцъ: врeдъ є4сть, прокажeніе главы2 и3ли2 прокажeніе брады2 є4сть.
31
31
якщо ж священик огляне виразку паршивости і вона не виявиться заглибленою в шкірі, і волосся на ній не чорне, то священик того, хто має виразку паршивости, ізолює на сім днів; И# ѓще ўви1дитъ жрeцъ ћзву врeда, и3 сE, не бyдетъ њбли1чіе нижaе к0жи, и3 влaсъ желтyzсz не бyдетъ въ нeмъ, да tлучи1тъ жрeцъ ћзву врeда на сeдмь днjй:
32
32
у сьомий день священик огляне виразку і, якщо паршивість не поширюється і немає на ній жовтуватого волосся, і паршивість не виявиться заглибленою в шкірі, и3 ќзритъ жрeцъ ћзву въ дeнь седмhй, и3 сE, не разсhпасz врeдъ, и3 влaсъ желтyzсz нёсть въ нeмъ, и3 њбли1чіе врeда нёсть нижaе к0жи:
33
33
то хворого слід обстригти, але паршивого місця не обстригати, і священик повинен паршивого вдруге ізолювати на сім днів; и3 њстрижeтъ к0жу, врeдъ же да не њстрижeтсz, и3 tлучи1тъ жрeцъ врeдъ на сeдмь днjй втор0е:
34
34
у сьомий день священик огляне паршивість, і якщо паршивість не поширюється на шкірі і не виявиться заглибленою в шкірі, то священик оголосить його чистим; нехай він вимиє одежу свою, і буде чистий. и3 ќзритъ жрeцъ врeдъ въ дeнь седмhй, и3 сE, не разсhпасz врeдъ по к0жи по њстрижeніи є3гw2, и3 њбли1чіе врeда нёсть нижaе к0жи, и3 њчи1ститъ є3го2 жрeцъ, и3 и3змhвъ ри6зы, чи1стъ бyдетъ.
35
35
Якщо ж після очищення його буде дуже поширюватися паршивість по шкірі, Ѓще же разсhпаніемъ разсhплетсz врeдъ по к0жи по њчищeніи є3гw2:
36
36
і священик побачить, що паршивість поширюється по шкірі, то священик нехай не шукає жовтуватого волосся: він нечистий. и3 ќзритъ є3го2 жрeцъ, и3 сE, разсhпасz врeдъ по к0жи, да не присэти1тъ жрeцъ њ влaсэ желтёющемсz, ћкw нечи1стъ є4сть.
37
37
Якщо ж паршивість залишається у своєму вигляді, і показується на ній волосся чорне, то паршивість минула, він чистий; священик оголосить його чистим. Ѓще же пред8 ни1мъ бyдетъ на мёстэ врeдъ, и3 влaсъ чeрнъ kви1тсz въ нeмъ, и3сцэлЁ врeдъ, чи1стъ є4сть, и3 њчи1ститъ є3го2 жрeцъ.
38
38
Якщо у чоловіка або у жінки на шкірі тіла їх будуть плями, плями білі, Мyжу же и3ли2 женЁ, ѓще бyдутъ на к0жи пл0ти є3гw2 блещ†ніz блещ†щаz бэлBющаzсz:
39
39
і священик побачить, що на шкірі тіла їх плями блідо-білі, то це лишай, що розцвів на шкірі: він чистий. и3 ўви1дитъ жрeцъ, и3 сE, на к0жи пл0ти є3гw2 блещ†ніz и3 блещ†щаz бэлBющаzсz, лишaй є4сть, процвэтE на к0жи пл0ти є3гw2, чи1стъ є4сть.
40
40
Якщо в кого на голові вилізло волосся, то це плішивий: він чистий; Ѓще же комY њблёзе главA, плэши1въ є4сть, чи1стъ є4сть:
41
41
а якщо на передній частині голови вилізло волосся, то це лисий: він чистий. ѓще же спреди2 њблёзе главA, взлhсъ є4сть, чи1стъ є4сть:
42
42
Якщо ж на пліші або на лисині буде біла або червонувата пляма, то на пліші його або на лисині його розцвіла проказа; ѓще же бyдетъ на плэши2 є3гw2 и3ли2 на взлhсинэ є3гw2 блeскъ бёлъ и3ли2 червленyzсz, прокажeніе процвэтaющее на плэши2 є3гw2 и3ли2 на взлhсинэ є3гw2:
43
43
священик огляне його, і якщо побачить, що пухлина виразки біла або червонувата на пліші його або на лисині його, і на вигляд схожа на проказу шкіри тіла, и3 ўви1дитъ є3го2 жрeцъ, и3 сE, њбли1чіе блeска бёло и3ли2 червлeно на плэши2 є3гw2 и3ли2 на взлhсинэ є3гw2, ћкw њбли1чіе прокажeніz на к0жи пл0ти є3гw2:
44
44
то він прокажений, нечистий він; священик повинен оголосити його нечистим, у нього на голові виразка. человёкъ прокажeнъ є4сть, њсквернeніемъ њскверни1тъ є3го2 жрeцъ, на главЁ є3гw2 блeскъ є3гw2.
45
45
У прокаженого, на якому ця виразка, повинна бути розідрана одежа, і голова його повинна бути не покрита, і до вуст він повинен бути закритим і кричати: нечистий! нечистий! И# прокажeнъ, на нeмже є4сть ћзва, ри6зы є3гw2 да бyдутъ раздр†ны, и3 главA є3гw2 не покровeна, и3 w4колw ќстъ свои1хъ да њбвіeтсz, и3 нечи1стъ прозовeтсz:
46
46
В усі дні, поки на ньому виразка, він повинен бути нечистим, нечистий він; він повинен жити окремо, поза станом житло його. вс‰ дни6, въ нsже бyдетъ на нeмъ ћзва, нечи1стъ сhй, нечи1стъ бyдетъ: tлучeнъ да сэди1тъ, внЁ полкA да бyдетъ є3мY пребывaніе.
47
47
Якщо виразка прокази буде на одязі, на одязі вовняному, або на одязі лляному, И# ри1за ѓще бyдетъ на нeй ћзва прокажeніz, на ри1зэ сукнsнэ, и3ли2 на и3згрeбійней,
48
48
або на основі, або на утоці з льону або вовни, або на шкірі, або на якому-небудь виробі шкіряному, и3ли2 на прsденэ, и3ли2 на кр0кахъ [кудeль], и3ли2 на льнёхъ, и3ли2 на в0лнэ, и3ли2 на к0жи, и3ли2 на всsкой к0жи дёланэй,
49
49
і пляма буде зеленкувата або червонувата на одязі, або на шкірі, або на основі, або на утоці, або на якій-небудь шкіряній речі, — то це виразка прокази: треба показати її священикові; и3 kви1тсz ћзва зелeна и3ли2 червленyzсz на к0жи, и3ли2 на ри1зэ, и3ли2 на прsденэхъ, и3ли2 на кр0кахъ, и3ли2 на всsкомъ дёлэ к0жанэмъ, ћзва прокажeніz є4сть, и3 покaжетъ жерцY:
50
50
священик огляне виразку і ізолює заражене виразкою на сім днів; и3 ўви1дитъ жрeцъ ћзву, и3 tлучи1тъ жрeцъ ћзву на сeдмь днjй.
51
51
у сьомий день огляне священик заражене, і якщо виразка поширилася по одягу, або по основі, або по утоку, або по шкірі, або по якому-небудь виробу, зробленому зі шкіри, то це проказа їдка, виразка нечиста; И# да ўви1дитъ жрeцъ ћзву въ дeнь седмhй: ѓще же разсhпасz ћзва по ри1зэ, и3ли2 по прsденэ, и3ли2 по кр0кахъ, и3ли2 по к0жи, по всемY є3ли6ка творsтсz к0жы въ дёланіи, прокажeніе и4сто є4сть ћзва, нечи1стъ є4сть:
52
52
він повинен спалити одяг, або основу, або утік вовняний або лляний, або яку б то не було шкіряну річ, на якій буде виразка, бо це проказа їдка: слід спалити на вогні. да сожжeтъ ри1зу, и3ли2 прzдє1ніz, и3ли2 крHки, и3ли2 на в0лнэ, и3ли2 на льнЁ, и3ли2 на всsкомъ сосyдэ к0жанэ, на нeмже ѓще бyдетъ ћзва: понeже прокажeніе и4сто є4сть, на nгни2 да сожжeтсz.
53
53
Якщо ж священик побачить, що виразка не поширилася по одягу, або по основі, або по утоку, або на якій би то не було шкіряній речі, Ѓще ли ќзритъ жрeцъ, и3 не разсhплетсz ћзва по ри1зэ, и3ли2 по прsденэ, и3ли2 по кр0кахъ, и3ли2 по всsкому сосyду к0жану:
54
54
то священик накаже вимити те, на чому виразка, і вдруге ізолює на сім днів; и3 повели1тъ жрeцъ, и3 и3змhетъ, на нeмже бyдетъ ћзва, и3 да tлучи1тъ жрeцъ ћзву на друг‡z сeдмь днjй:
55
55
якщо після обмивання зараженої речі священик побачить, що виразка не змінила вигляду свого і не поширилася виразка, то вона нечиста, спали її на вогні; це виїдена ямка на лицьовій стороні або на вивороті; и3 ўви1дитъ жрeцъ по и3змhтіи є3гw2 ћзву, и3 ѓще не и3змэни1ла ћзва лицA своегw2, и3 ћзва не разсhпасz, нечи1сто є4сть, на nгни2 да сожжeтсz: ўтверди1сz бо на ри1зэ, и3ли2 на прsденэ, и3ли2 на кр0кахъ.
56
56
якщо ж священик побачить, що виразка після обмивання її зробилася менш примітною, то священик нехай відірве її від одежі, або від шкіри, або від основи, або від утоку. И# ѓще ўви1дитъ жрeцъ, и3 бyдетъ темнA ћзва по и3спрaніи є3S, да tт0ргнетъ є5 t ри1зы, и3ли2 t прsдена, и3ли2 t кр0къ, и3ли2 t к0жи.
57
57
Якщо ж вона знову покажеться на одязі, або на основі, або на утоці, або на якій-небудь шкіряній речі, то це виразка, що розквітає: спали на вогні те, на чому виразка. И# ѓще kви1тсz є3щE на ри1зэ и3ли2 на прsденэ, и3ли2 на кр0кахъ, и3ли2 на всsкомъ сосyдэ к0жанэ, прокажeніе процвэтaющее є4сть, на nгни2 да сожжeтсz, на нeмже є4сть ћзва.
58
58
Якщо ж одяг, або основу, або утік, або яку-небудь шкіряну річ вимиєш, і зійде з них виразка, то слід вимити їх удруге, і вони будуть чисті. И# ри1за, и3ли2 прsдено, и3ли2 крHки, и3ли2 всsкъ сосyдъ к0жанъ, є4же и3сперeтсz, и3 tстyпитъ t негw2 ћзва, и3 и3змhетсz втор0е, и3 чи1сто бyдетъ.
59
59
Ось закон про виразку прокази на одязі вовняному або лляному, або на основі і на утоці, або на якій-небудь шкіряній речі, як оголосити її чистою або нечистою. Сeй зак0нъ ћзвэ прокажeніz ри1зы сукнsны, и3ли2 и3згрeбійны, и3ли2 прsдены, и3ли2 кудeлныz, и3ли2 всsкагw сосyда к0жана, во є4же њчи1стити є5, и3ли2 њскверни1ти є5.
Глава 14
Главa д7i
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
ось закон про прокаженого, коли потрібно його очистити: приведуть його до священика; сeй зак0нъ прокажeнному, въ џньже дeнь ѓще њчи1ститсz, и3 приведeтсz къ жерцY:
3
3
священик вийде геть зі стану, і якщо священик побачить, що прокажений зцілився від хвороби прокаження, и3 да и3зhдетъ жрeцъ внЁ полкA, и3 ќзритъ жрeцъ, и3 сE, и3сцэлЁ ћзва прокажeніz t прокажeннагw:
4
4
то священик накаже взяти для того, хто очищається, двох птахів живих чистих, кедрового дерева, червлену нитку та ісопу, и3 повели1тъ жрeцъ, да в0змутсz њчищeнному двA пти6чища жи6ва чи6ста и3 дрeво кeдрово, и3 соскaна червлени1ца и3 v3ссHпъ:
5
5
і накаже священик заколоти одного птаха над глиняною посудиною, над живою водою; и3 повели1тъ жрeцъ, да зак0лютъ пти1чище є3ди1но въ сосyдъ гли1нzнъ, над8 вод0ю жив0ю,
6
6
а сам він візьме живого птаха, кедрове дерево, червлену нитку та ісоп, і омочить їх і живого птаха у крові птаха, заколотого над живою водою, и3 жив0е пти1чище да в0зметъ, и3 дрeво кeдрово и3 соскaну червлени1цу и3 v3ссHпъ, и3 да њм0читъ и5хъ и3 пти1чище жив0е въ кр0ви заклaнагw пти1чища над8 вод0ю жив0ю:
7
7
і покропить того, хто очищається від прокази, сім разів, і оголосить його чистим, і пустить живого птаха в поле. и3 да воскропи1тъ на њчи1стившагосz t прокажeніz седми1жды, и3 чи1стъ бyдетъ: и3 да tпyститъ пти1чище жив0е на п0ле:
8
8
Той, хто очищається, омиє одежу свою, обстриже усе волосся своє, омиється водою, і буде чистий; потім увійде в стан і пробуде сім днів поза наметом своїм; и3 да и3сперeтъ њчи1стивыйсz ри6зы сво‰ и3 да њстрижeтъ вс‰ власы2 сво‰ и3 да и3змhетсz вод0ю, и3 чи1стъ бyдетъ: и3 по си1хъ да вни1детъ въ п0лкъ и3 да пребyдетъ внЁ д0му своегw2 сeдмь днjй.
9
9
у сьомий день поголить усе волосся своє, голову свою, бороду свою, брови очей своїх, усе волосся своє поголить, і вимиє одежу свою, і обмиє тіло своє водою, і буде чистий; И# бyдетъ въ дeнь седмhй, њбрjютсz вси2 власы2 є3гw2, главA є3гw2 и3 брадA и3 брHви, и3 всsкъ влaсъ є3гw2 да њбрjетсz: и3 да и3змhетъ ри6зы сво‰, и3 да њмhетсz тёло є3гw2 вод0ю, и3 чи1стъ бyдетъ.
10
10
у восьмий день візьме він двох баранів [однолітніх] без вад, і одну вівцю однолітню без вад, і три десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного, і один лог єлею; И# въ дeнь nсмhй да в0зметъ двA ѓгнца є3динолBтна непорHчна и3 џвцу є3ди1ну є3динолётну непор0чну, и3 три2 десzти6ны муки2 пшени1чны на жeртву смёшаныz съ є3лeемъ и3 мёру є3лeа є3ди1ну:
11
11
священик, який очищає, поставить людину, що очищається, з ними перед Господом при вході у скинію зібрання; и3 да постaвитъ жрeцъ њчищazй человёка њчищaемаго и3 сі‰ пред8 гDемъ, ў двeрій ски1ніи свидёніz:
12
12
і візьме священик одного барана, і представить його в жертву за провину, і лог єлею, і принесе це, потрясаючи перед Господом; и3 в0зметъ жрeцъ ѓгнца є3ди1наго и3 приведeтъ є3го2 преступлeніz рaди, и3 чaшу є3лeа, и3 tлучи1тъ | жрeцъ во tлучeніе пред8 гDемъ:
13
13
і заколе барана на тому місці, де заколюють жертву за гріх і всепалення, на місці святому, тому що ця жертва за провину, подібно до жертви за гріх, належить священикові: це велика святиня; и3 зак0лютъ ѓгнца на мёстэ, и3дёже закалaютъ всесожжє1ніz и3 ±же грэхA рaди, на мёстэ свsтэ: є4сть бо є4же грэхA рaди, ћкоже и3 преступлeніz рaди є4сть жерцY: с™†z с™hхъ сyть:
14
14
і візьме священик крови жертви за провину, і покладе священик на край правого вуха того, хто очищається, і на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його; и3 в0зметъ жрeцъ t кр0ве ћже преступлeніz рaди, и3 возложи1тъ жрeцъ на њбyшіе ќха њчищaемагw деснaгw, и3 на крaй руки2 є3гw2 деснhz, и3 на крaй ноги2 є3гw2 деснhz:
15
15
і візьме священик з лога єлею і поллє на ліву свою долоню; и3 взeмъ жрeцъ t чaши є3лeа, возліeтъ на рyку лёвую свою2:
16
16
й омочить священик правий перст свій у єлей, який на лівій долоні його, і покропить єлеєм з перста свого сім разів перед лицем Господа; и3 да њм0читъ жрeцъ пeрстъ св0й деснhй въ є3лeй, и4же є4сть въ руцЁ є3гw2 лёвэй, и3 да воскропи1тъ t є3лeа пeрстомъ седми1жды пред8 гDемъ:
17
17
єлей же, що залишився, який на долоні його, покладе священик на край правого вуха того, хто очищається, на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його, на місця, де кров жертви за провину; њстaвшійсz же є3лeй, и4же въ руцЁ є3гw2, да возложи1тъ жрeцъ на њбyшіе ќха њчищaемагw деснaгw, и3 на крaй руки2 є3гw2 деснhz, и3 на крaй ноги2 є3гw2 деснhz, на мёсто кр0ве ћже преступлeніz рaди:
18
18
а решту єлею, який на долоні священика, покладе він на голову того, хто очищається, і очистить його священик перед лицем Господа. њстaвшійсz же є3лeй, и4же въ руцЁ жерцA, да возложи1тъ жрeцъ на главY њчищeнному: и3 пом0литсz њ нeмъ жрeцъ пред8 гDемъ:
19
19
І звершить священик жертву за гріх, і очистить того, хто очищається, від нечистоти його; після того заколе жертву всепалення; и3 сотвори1тъ жрeцъ є4же грэхA рaди, и3 пом0литсz жрeцъ t њчищaющемсz t грэхA своегw2: и3 по сeмъ зак0летъ жрeцъ всесожжeніе:
20
20
і покладе священик всепалення і приношення хлібне на жертовник; і очистить його священик, і він буде чистий. и3 вознесeтъ жрeцъ всесожжeніе и3 жeртву на nлтaрь пред8 гDемъ, и3 пом0литсz њ нeмъ жрeцъ, и3 њчи1ститсz.
21
21
Якщо ж він бідний і не має достатку, то нехай візьме одного барана в жертву за провину для потрясання, щоб очистити себе, і одну десяту частину ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного, і лог єлею, Ѓще же ўб0гъ є4сть, и3 рукA є3гw2 не дости1гнетъ, да в0зметъ ѓгнца є3динолётнаго є3ди1наго, въ џньже преступи1лъ на tлучeніе, ћкw помоли1тисz њ нeмъ, и3 десzти1ну муки2 пшени1чны смёшаны съ є3лeемъ въ жeртву, и3 чaшу є3лeа є3ди1ну,
22
22
і двох горлиць або двох молодих голубів, що дістане рука його, одного з птахів у жертву за гріх, а іншого у всепалення; и3 двA гHрличища, и3ли2 двA птєнцA голуби6на, є3ли6ка њбрёте рукA є3гw2, и3 да бyдетъ є3ди1нъ грэхA рaди, и3 другjй во всесожжeніе:
23
23
і принесе їх у восьмий день очищення свого до священика до входу у скинію зібрання, перед лице Господа; и3 да принесeтъ | въ дeнь nсмhй, во є4же њчи1стити є3го2, къ жерцY, пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz пред8 гDа:
24
24
священик візьме барана жертви за провину і лог єлею, і принесе це священик, потрясаючи перед Господом; и3 взeмъ жрeцъ ѓгнца и4же преступлeніz рaди, и3 чaшу є3лeа, возложи1тъ | возложeніе пред8 гDемъ,
25
25
і заколе барана в жертву за провину, і візьме священик крови жертви за провину, і покладе на край правого вуха того, хто очищається, і на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його; и3 зак0летъ ѓгнца и4же преступлeніz рaди, и3 в0зметъ жрeцъ t кр0ве ћже преступлeніz рaди, и3 возложи1тъ на њбyшіе ќха њчищaемагw деснaгw, и3 на крaй руки2 є3гw2 деснhz, и3 на крaй ноги2 є3гw2 деснhz:
26
26
і наллє священик єлею на ліву свою долоню, и3 t є3лeа возліeтъ жрeцъ на рyку свою2 лёвую,
27
27
і єлеєм, що на лівій долоні його, покропить священик правим перстом своїм сім разів перед лицем Господнім; и3 воскропи1тъ жрeцъ пeрстомъ свои1мъ деснhмъ t є3лeа, и4же въ руцЁ є3гw2 лёвэй, седми1жды пред8 гDемъ:
28
28
і покладе священик єлей, що на долоні його, на край правого вуха того, хто очищається, на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його, на місця, де кров жертви за провину; и3 возложи1тъ жрeцъ t є3лeа сyщагw въ руцЁ є3гw2 на њбyшіе ќха њчищaемагw деснaгw, и3 на крaй руки2 є3гw2 деснhz, и3 на крaй ноги2 є3гw2 деснhz, на мёстэ кр0ве ћже преступлeніz рaди:
29
29
а решту єлею, що на долоні священика, покладе він на голову того, хто очищається, щоб очистити його перед лицем Господа; њстaвшеесz же t є3лeа, є4же є4сть въ руцЁ жерцA, да возложи1тъ на главY њчи1стившемусz: и3 пом0литсz њ нeмъ жрeцъ пред8 гDемъ,
30
30
і принесе одну з горлиць або одного з молодих голубів, що дістане рука того, хто очищається, и3 сотвори1тъ є3ди1ну t г0рлицъ, и3ли2 t птенцє1въ голуби1ныхъ, ћкоже њбрёте рукA є3гw2,
31
31
з того, що дістане рука його, одного птаха в жертву за гріх, а іншого у всепалення, разом із приношенням хлібним; і очистить священик того, хто очищається, перед лицем Господа. є3ди1ну грэхA рaди, и3 другyю во всесожжeніе съ жeртвою: и3 пом0литсz жрeцъ њ њчищaемэмъ пред8 гDемъ.
32
32
Ось закон про прокаженого, який в час очищення свого не має достатку. Сeй зак0нъ въ нeмже є4сть ћзва прокажeніz, и3 не њбрэтaющему рук0ю во њчищeніе своE.
33
33
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz:
34
34
коли ввійдете в землю Ханаанську, яку Я даю вам у володіння, і Я наведу виразку прокази на доми в землі володіння вашого, є3гдA вни1дете въ зeмлю ханаaнску, ю4же ѓзъ даю2 вaмъ въ притzжaніе, и3 дaмъ ћзву прокажeніz въ домёхъ земли2 притzжaнныz вaмъ:
35
35
тоді той, чий дім, повинен піти і сказати священикові: у мене в домі показалася ніби виразка. и3 пріи1детъ, є3гHже д0мъ, и3 повёсть жерцY глаг0лz: ѓки ћзва kвлsетсz въ домY моeмъ.
36
36
Священик накаже спорожнити дім, раніше ніж увійде священик оглядати виразку, щоб не зробилося нечистим усе, що в домі; після цього прийде священик оглядати дім. И# повели1тъ жрeцъ и3спраздни1ти сосyды д0му, прeжде нeже вни1ти жерцY ви1дэти ћзву, и3 да не бyдутъ нечи6ста вс‰ ±же въ домY. По си1хъ же вни1детъ жрeцъ соглsдати д0мъ:
37
37
Якщо він, оглянувши виразку, побачить, що виразка на стінах дому складається з зеленкуватих або червонуватих ямок, які виявляться заглибленими у стіні, и3 ќзритъ жрeцъ ћзву, и3 сE, ћзва на стэнaхъ д0му ўд0ліz зеленёющаzсz и3ли2 червленёющаzсz, и3 њбли1чіе и4хъ худёе стёнъ:
38
38
то священик вийде з дому до дверей дому і замкне дім на сім днів. и3зшeдъ жрeцъ и3з8 д0му къ двeремъ д0му, и3 tлучи1тъ жрeцъ д0мъ на сeдмь днjй.
39
39
У сьомий день знову прийде священик і, якщо побачить, що виразка поширилася по стінах дому, И# возврати1тсz жрeцъ въ седмhй дeнь, и3 ќзритъ д0мъ, и3 сE, разсhпасz ћзва по стэнaмъ д0му:
40
40
то священик накаже виламати камені, на яких виразка, і кинути їх поза містом на місце нечисте; и3 повели1тъ жрeцъ, да и3з8и1мутъ кaменіе, на ни1хже є4сть ћзва, и3 да и3знесyтъ є5 в0нъ и3з8 грaда на мёсто нечи1сто:
41
41
а дім усередині нехай весь вишкребуть, і обмазку, яку вишкребуть, висиплять поза містом на місце нечисте; и3 да пострyжутъ и3звнутри2 д0мъ w4крестъ, и3 и3зсhплютъ пeрсть состр0ганую внЁ грaда на мёсто нечи1сто:
42
42
і візьмуть інші камені, і вставлять замість тих каменів, і візьмуть іншу глину, і обмажуть дім. и3 да в0змутъ кaменіе и4но њстр0гано, и3 вл0жатъ | вмёстw кaменіz: и3 пeрсть и4ну да в0змутъ, и3 помaжутъ д0мъ.
43
43
Якщо виразка знову з’явиться і буде цвісти на домі після того, як виламали камені і обшкребли дім і обмазали, Ѓще же пaки нaйдетъ ћзва, и3 kви1тсz въ домY по и3знесeніи кaменіz и3 по њстрогaніи д0му и3 по помaзаніи,
44
44
то священик прийде й огляне, і якщо виразка на домі поширилася, то це їдка проказа на домі, нечистий він; и3 вни1детъ жрeцъ, и3 ќзритъ: ѓще разсhпасz ћзва въ домY, прокажeніе пребывaющее є4сть въ домY, нечи1стъ є4сть:
45
45
слід розламати цей дім, і камені його і дерево його і всю глину дому винести поза місто на місце нечисте; и3 разорsтъ д0мъ, и3 древA є3гw2 и3 кaменіе є3гw2 и3 всю2 пeрсть д0му и3знесyтъ внЁ грaда, на мёсто нечи1сто.
46
46
хто входить у дім за весь час, коли він замкнений, той нечистий до вечора; И# входsй въ д0мъ вс‰ дни6, въ нsже є4сть tлучeнъ, нечи1стъ бyдетъ до вeчера:
47
47
і хто спить у домі тім, той повинен вимити одежу свою [і нечистий буде до вечора]; і хто їсть у домі тім, той повинен вимити одежу свою [і нечистий буде до вечора]. и3 спsй въ домY да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера: и3 kдhй въ домY да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера.
48
48
Якщо ж священик прийде і побачить, що виразка на домі не поширилася після того, як обмазали дім, то священик оголосить дім чистим, бо виразка минула. Ѓще же пришeдый вни1детъ жрeцъ, и3 ўви1дитъ: и3 сE, разсhпаніемъ не разсhпасz ћзва въ домY но помaзаніи д0му, да њчи1ститъ жрeцъ д0мъ, ћкw и3сцэлЁ ћзва:
49
49
І щоб очистити дім, візьме він два птахи, кедрового дерева, червлену нитку та ісопу, и3 в0зметъ њчи1стити д0мъ, двA пти6чища жи6ва чи6ста и3 дрeво кeдрово, и3 соскaну червлени1цу и3 v3ссHпъ:
50
50
і заколе одного птаха над глиняною посудиною, над живою водою; и3 да зак0летъ пти1чище є3ди1но въ сосyдъ гли1нzнъ над8 вод0ю жив0ю:
51
51
і візьме кедрове дерево та ісоп, і червлену нитку і живого птаха, і омочить їх у крові птаха заколотого й у живій воді, і покропить дім сім разів; и3 в0зметъ дрeво кeдрово и3 соскaніе червлeное, и3 v3ссHпъ и3 пти1чище жив0е, и3 да њм0читъ є5 въ кр0вь пти1чища заклaнагw над8 вод0ю жив0ю, и3 да њкропи1тъ и4ми въ домY седми1жды:
52
52
і очистить дім кров’ю птаха і живою водою, і живим птахом і кедровим деревом, і ісопом і червленою ниткою; и3 њчи1ститъ д0мъ кр0вію пти1чищною и3 вод0ю жив0ю, и3 пти1чищемъ живhмъ и3 дрeвомъ кeдровымъ, и3 v3ссHпомъ и3 соскaною червлени1цею:
53
53
і пустить живого птаха поза містом у поле й очистить дім, і буде чистий. и3 да tпyститъ пти1чище жив0е внЁ грaда на п0ле и3 пом0литсz њ д0мэ, и3 чи1стъ бyдетъ.
54
54
Ось закон про всяку виразку прокази і про паршивість, Сeй зак0нъ њ всsкой ћзвэ прокажeніz и3 врeда,
55
55
і про проказу на одязі і на домі, і про пухлини, і про лишаї, і про плями, — и3 прокажeніz ри1зы и3 д0му,
56
56
щоб указати, коли це нечисте і коли чисте. Ось закон про проказу. и3 стрyпа, и3 знaменіz, и3 блещaщагwсz,
Глава 15
Главa є7i
1
1
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz:
2
2
оголосіть синам Ізраїлевим і скажіть їм: якщо у кого буде теча з тіла його, то від течі своєї він нечистий. глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: мyжу, мyжу, є3мyже ѓще бyдетъ и3зліsніе t тёла є3гw2, и3зліsніе є3гw2 нечи1сто є4сть.
3
3
І ось [закон] про нечистоту його від течі його: коли тече з тіла його теча його, і коли затримується в тілі його теча його, це нечистота його; И# сeй зак0нъ нечистоты2 є3гw2: и3зливazй сёмz и3з8 тёла своегw2, t и3зліsніz, и4мже состaвлено є4сть тёло є3гw2 и3зліsніемъ, сіS нечистотA є3гw2 въ нeмъ: вс‰ дни6 и3зліsніz тёла є3гw2, и4мже состaвлено тёло є3гw2 и3зліsніемъ є3гw2, нечистотA є3гw2 є4сть:
4
4
усяка постіль, на якій ляже той, хто має течу, нечиста, і всяка річ, на яку сяде [той, хто має течу сімені], нечиста; всsко л0же, на нeмже ѓще лsжетъ и3зливazй сёмz, нечи1сто є4сть: и3 всsкъ сосyдъ, на нeмже ѓще сsдетъ верхY є3гw2 и3зливazй сёмz, нечи1стъ бyдетъ:
5
5
і хто доторкнеться до постелі його, той повинен вимити одежу свою й омитися водою і нечистим буде до вечора; и3 человёкъ, и4же ѓще прик0снетсz л0жа є3гw2, да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да њмhетъ тёло своE вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера:
6
6
хто сяде на будь-яку річ, на якій сидів той, хто має течу, той повинен вимити одежу свою й омитися водою і нечистий буде до вечора; и3 сэдsй на сосyдэ, на нeмже ѓще сsдетъ верхY є3гw2 и3зливazй сёмz, да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да њмhетсz вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера:
7
7
і хто доторкнеться до тіла того, хто має течу, той повинен вимити одежу свою й омитися водою і нечистий буде до вечора; и3 прикоснyвыйсz къ пл0ти и3зливaющагw сёмz да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да њмhетсz вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера.
8
8
якщо той, хто має течу, плюне на чистого, то цей повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора; Ѓще же плю1нетъ и3зливazй сёмz на чи1стаго, да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да и3змhетсz вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера:
9
9
і всякий візок, в якому їхав той, хто має течу, нечистий [буде до вечора]; и3 всsко сэдло2 џслее, на нeже ѓще всsдетъ верхY є3гw2 и3зливazй сёмz, нечи1сто бyдетъ до вeчера:
10
10
і всякий, хто доторкнеться до чого-небудь, що було під ним, нечистий буде до вечора; і хто понесе це, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора; и3 всsкъ прикоснyвыйсz всBмъ, ±же сyть под8 ни1мъ, нечи1стъ бyдетъ до вeчера: и3 взeмлzй | да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 њмhетсz вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера:
11
11
і всякий, до кого доторкнеться той, хто має течу, не омивши рук своїх водою, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора; и3 є3ли6кимъ ѓще к0снетсz и3зливazй сёмz и3 рyкъ свои1хъ не њмhетъ вод0ю, да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 њмhетъ тёло вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера:
12
12
глиняну посудину, до якої доторкнеться той, хто має течу, слід розбити, а всяку дерев’яну посудину треба вимити водою [і буде чистою]. и3 сосyдъ гли1нzнъ, є3мyже ѓще прик0снетсz и3зливazй сёмz, да разбіeтсz: ґ сосyдъ древsный да и3змhетсz вод0ю, и3 чи1стъ бyдетъ.
13
13
А коли той, хто має течу, звільниться від течі своєї, тоді повинен він відрахувати собі сім днів для очищення свого і вимити одежу свою, й омити тіло своє живою водою, і буде чистий; Ѓще же њчи1ститсz и3зливazй сёмz t и3зліsніz своегw2, и3 и3счи1слитъ себЁ сeдмь днjй на њчищeніе своE, и3 и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 њмhетъ тёло своE вод0ю жив0ю, и3 чи1стъ бyдетъ:
14
14
і у восьмий день візьме він собі двох горлиць або двох молодих голубів, і прийде перед лице Господнє до входу в скинію зібрання, і віддасть їх священикові; и3 въ дeнь nсмhй да в0зметъ себЁ двA гHрличища и3ли2 двA птєнцA голуби6на, и3 да принесeтъ | пред8 гDа къ двeремъ ски1ніи свидёніz, и3 дaстъ | жерцY:
15
15
і принесе священик з цих птахів одного в жертву за гріх, а іншого у всепалення, і очистить його священик перед Господом від течі його. и3 сотвори1тъ | жрeцъ є3ди1нъ грэхA рaди, и3 другjй во всесожжeніе: и3 да пом0литсz њ нeмъ жрeцъ пред8 гDемъ њ и3зліsніи є3гw2.
16
16
Якщо в кого трапиться виливання сімені, то він повинен омити водою все тіло своє, і нечистий буде до вечора; И# человёкъ, є3мyже ѓще и3зhдетъ t л0жа є3гw2 сёмz, и3 да њмhетъ вод0ю всE тёло своE, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера:
17
17
і всякий одяг і всяка шкіра, на яку потрапить сíм’я, повинні бути вимиті водою, і нечистими будуть до вечора; и3 всsка ри1за и3 всsка к0жа, на нeйже ѓще бyдетъ л0же сёменное, да и3змhетсz вод0ю, и3 нечистA бyдетъ до вeчера.
18
18
якщо чоловік ляже з жінкою і буде в нього виливання сімені, то вони повинні омитися водою, і нечисті будуть до вечора. И# ѓще лsжетъ мyжъ съ жен0ю своeю на л0жи сёмене, да и3змhютсz вод0ю, и3 нечи6сты бyдутъ до вeчера.
19
19
Якщо жінка має течу крови, що тече з тіла її, то вона повинна сидіти сім днів під час очищення свого, і всякий, хто доторкнеться до неї, нечистий буде до вечора; И# женA ћже ѓще бyдетъ кр0вь точaщи, и3 бyдетъ течeніе є3S въ тэлеси2 є3S, сeдмь днjй да бyдетъ въ сквeрнэ своeй: и3 всsкъ прикасazйсz є4й нечи1стъ бyдетъ до вeчера:
20
20
і все, на чому вона ляже під час очищення свого, нечисте; і все, на чому сяде, нечисте; и3 всE, на нeмже ѓще сэди1тъ въ течeніи своeмъ, нечи1сто бyдетъ, и3 всsко, на нeже ѓще присsдетъ (nнA), нечи1сто бyдетъ:
21
21
і всякий, хто доторкнеться до постелі її, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора; и3 всsкъ, и4же ѓще прик0снетсz л0жа є3S, да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да и3змhетъ вод0ю тёло своE, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера:
22
22
і всякий, хто доторкнеться до якої-небудь речі, на якій вона сиділа, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора; и3 всsкъ прикасazйсz всsкому сосyду, на нeмже ѓще сsдетъ, да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да и3змhетсz вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера:
23
23
і якщо хто доторкнеться до чого-небудь на постелі або на тій речі, на якій вона сиділа, нечистий буде до вечора; ѓще же на л0жи є4й сyщей, и3ли2 на сосyдэ, на нeмже ѓще сsдетъ (nнA), є3гдA прик0снетсz кто2 є4й, нечи1стъ бyдетъ до вeчера.
24
24
якщо переспить з нею чоловік, то нечистота її буде на ньому; він нечистий буде сім днів, і всяка постіль, на якій він ляже, буде нечиста. Ѓще же кто2 бyдетъ на л0жи съ нeю, и3 бyдетъ нечистотA є3S на нeмъ, нечи1стъ бyдетъ сeдмь днjй: и3 всsко л0же, на нeмже ѓще лsжетъ, нечи1сто бyдетъ.
25
25
Якщо в жінки тече кров багато днів не під час очищення її, або якщо вона має течу довше звичайного очищення її, то весь час витікання нечистоти її, подібно як упродовж очищення свого, вона нечиста; И# женA ѓще т0читъ течeніе кр0ве дни6 мнHги, не во врeмz сквeрны є3S, ѓще и3 течeтъ по њсквернeніи є3S, вс‰ дни6 течeніz нечистоты2 є3S, ћкоже дни6 сквeрны є3S, нечистA бyдетъ:
26
26
усяка постіль, на якій вона ляже в усі дні очищення свого, буде нечиста, подібно як постіль упродовж очищення її; і всяка річ, на яку вона сяде, буде нечиста, як нечисте це під час очищення її; и3 всsко л0же, на нeмже ѓще лsжетъ вс‰ дни6 течeніz є3S, по л0жи сквeрны є3S бyдетъ є4й: и3 всsкъ сосyдъ, на нeмже ѓще сsдетъ, нечи1стъ бyдетъ по нечистотЁ сквeрны є3S:
27
27
і всякий, хто доторкнеться до них, буде нечистий, і повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора. и3 всsкъ прикасazйсz є4й нечи1стъ бyдетъ, да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 њмhетъ вод0ю тёло своE, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера.
28
28
А коли вона звільниться від течі своєї, тоді повинна відрахувати собі сім днів, і потім буде чиста; Ѓще же њчи1ститсz t течeніz своегw2, да сочтeтъ себЁ сeдмь днjй, и3 по си1хъ чистA бyдетъ:
29
29
у восьмий день візьме вона собі двох горлиць або двох молодих голубів і принесе їх до священика до входу у скинію зібрання; и3 во nсмhй дeнь да в0зметъ себЁ двA гHрличища и3ли2 двA птєнцA голуби6на, и3 принесeтъ | къ жерцY къ двeремъ ски1ніи свидёніz,
30
30
і принесе священик одного з птахів у жертву за гріх, а іншого у всепалення, і очистить її священик перед Господом від течі нечистоти її. и3 да сотвори1тъ жрeцъ, є3ди1нъ грэхA рaди и3 другjй во всесожжeніе, и3 да пом0литсz њ нeй жрeцъ пред8 гDемъ њ течeніи нечистоты2 є3S.
31
31
Так охороняйте синів Ізраїлевих від нечистоти їх, щоб вони не померли в нечистоті своїй, оскверняючи оселю Мою, яка серед них: И# благоговBйны сотвори1те сhны ї}лєвы t нечист0тъ и4хъ: и3 да не ќмрутъ нечистоты2 рaди своеS, внегдA њскверни1ти и5мъ ски1нію мою2 ћже въ ни1хъ.
32
32
ось закон про того, хто має течу, і про того, у кого трапиться виливання сімені, що робить його нечистим, Сeй зак0нъ и3зливaющему сёмz, и3 ѓще комY и3зhдетъ и3з8 негw2 л0же сёменное, ћкоже њскверни1тисz въ нeмъ,
33
33
і про ту, що страждає очищенням своїм, і про тих, хто має витікання, чоловіка або жінку, і про чоловіка, який переспить з нечистою. и3 точaщей кр0вь въ сквeрнэ своeй, и3 и3зливaющему сёмz во и3зліsніи своeмъ мyжеску п0лу и3ли2 жeнску, и3 мyжу, и4же ѓще поспи1тъ со сквернaвою.
Глава 16
Главa ѕ7i
1
1
І говорив Господь Мойсеєві після смерти двох синів Ааронових, коли вони, приступивши [з чужим огнем] перед лице Господнє, померли, И# гlа гDь къ мwmсeю, по ўмeртвіи двyхъ сынHвъ ґарHнихъ, є3гдA принес0ста џгнь чуждjй пред8 гDа и3 скончaстасz.
2
2
і сказав Господь Мойсеєві: скажи Аарону, братові твоєму, щоб він не в усякий час входив у святилище за завісу перед кришку [очистилище], що на ковчезі [одкровення], щоб йому не померти, бо над кришкою Я буду являтися у хмарі. И# речE гDь къ мwmсeю: глаг0ли ґарHну, брaту твоемY, да не вх0дитъ по вс‰ часы2 въ с™0е внyтрь завёсы, пред8 лицE њчисти1лища, є4же є4сть над8 ківHтомъ свидёніz, и3 да не ќмретъ: во w4блацэ бо kвлю1сz над8 њчисти1лищемъ:
3
3
Ось з чим повинен входити Аарон у святилище: з тельцем у жертву за гріх і з бараном у всепалення; си1це вни1детъ ґарHнъ въ с™0е: съ телцeмъ t говsдъ грэхA рaди, и3 со nвн0мъ на всесожжeніе,
4
4
священний лляний хітон повинен він надівати, нижній одяг лляний нехай буде на тілі його, і лляним поясом нехай підперезується, і лляний кидар одягає: це священні одежі; і нехай омиває він тіло своє водою і зодягає їх; и3 въ ри1зу льнsну њсвzщeну да њблечeтсz, и3 надр†ги льн‰ны да бyдутъ на тёлэ є3гw2, и3 п0zсомъ льнsнымъ да њпоsшетсz, и3 клобyкъ [Въ грeч.: кjдарісъ.] льнsнъ да возложи1тъ, ри6зы св‰ты сyть: и3 да њмhетъ вод0ю всE тёло своE, и3 да њблечeтсz въ нS:
5
5
і від громади синів Ізраїлевих нехай візьме [з отари кіз] двох козлів у жертву за гріх і одного барана у всепалення. и3 t с0нма сынHвъ ї}левыхъ да в0зметъ двA кwзлA t к0зъ грэхA рaди, и3 nвнA є3ди1наго во всесожжeніе,
6
6
І принесе Аарон тельця в жертву за гріх за себе й очистить себе і дім свій. и3 да приведeтъ ґарHнъ телцA, и4же грэхA рaди своегw2, и3 да пом0литсz њ себЁ и3 њ д0мэ своeмъ,
7
7
І візьме двох козлів і поставить їх перед лицем Господнім при вході до скинії зібрання; и3 да в0зметъ двA кwзлA, и3 постaвитъ | пред8 гDемъ ў двeрій ски1ніи свидёніz:
8
8
і кине Аарон щодо обох козлів жереби: один жереб для Господа, а інший жереб для відпущення; и3 да возложи1тъ ґарHнъ на џба кwзлA жрє1біz: жрeбій є3ди1нъ гDу и3 жрeбій другjй tпущeнію.
9
9
і приведе Аарон козла, на якого випав жереб для Господа, і принесе його в жертву за гріх, И# да приведeтъ ґарHнъ козлA, на нeмже падE жрeбій гDу, и3 да принесeтъ грэхA рaди:
10
10
а козла, на якого випав жереб для відпущення, поставить живого перед Господом, щоб звершити над ним очищення і відіслати його в пустелю для відпущення [і щоб він поніс на собі їхні беззаконня в землю непрохідну]. и3 козлA, на нeмже падE жрeбій tпущeніz, да постaвитъ є3го2 жи1ва пред8 гDемъ, ћкw помоли1тисz над8 ни1мъ и3 ћкw tпусти1ти є3го2 во tпущeніе, и3 да tпyститъ є3го2 въ пустhню: и3 в0зметъ козeлъ на сS беззакHніz и4хъ въ зeмлю непроходи1му.
11
11
І приведе Аарон тельця в жертву за гріх за себе, і очистить себе і дім свій, і заколе тельця в жертву за гріх за себе; И# да приведeтъ ґарHнъ телцA, и4же грэхA рaди своегw2, и3 да пом0литсz њ себЁ и3 њ д0мэ своeмъ: и3 да зак0летъ телцA, и4же грэхA рaди своегw2.
12
12
і візьме розпаленого вугілля повну кадильницю з жертовника, який перед лицем Господнім, і запашного дрібно стовченого куріння повну жменю, і внесе за завісу; И# да в0зметъ кади1лникъ п0лнъ ќгліz џгненна t nлтарS, и4же пред8 гDемъ, и3 да нап0лнитъ рyцэ fmміaма сложeніz чи1ста, и3 да принесeтъ внyтрь завёсы:
13
13
і покладе куріння на вогонь перед лицем Господнім, і хмара куріння покриє кришку, що над ковчегом одкровення, щоб йому не померти; и3 да возложи1тъ fmміaмъ на џгнь пред8 гDемъ, и3 покрhетъ дhмъ fmміaмный њчисти1лище є4же на свидёніихъ, и3 не ќмретъ.
14
14
і візьме крови тельця і покропить перстом своїм кришку спереду і перед кришкою, сім разів покропить кров’ю з перста свого. И# да в0зметъ t кр0ве телцA, и3 да воскропи1тъ пeрстомъ на њчисти1лище на вост0ки: пред8 лицeмъ њчисти1лища да воскропи1тъ седми1жды t кр0ве пeрстомъ свои1мъ.
15
15
І заколе козла в жертву за гріх за народ, і внесе кров його за завісу, і зробить з кров’ю його те саме, що робив із кров’ю тельця, і покропить нею кришку і перед кришкою, — И# да зак0летъ козлA и4же грэхA рaди, и4же за лю1ди, пред8 гDемъ: и3 да внесeтъ t кр0ве є3гw2 внyтрь завэсы2, и3 да сотвори1тъ кр0ви є3гw2, ћкоже сотвори2 кр0ви тeлчи, и3 да воскропи1тъ кр0вію є3гw2 на њчисти1лище прsмw њчисти1лищу,
16
16
і очистить святилище від нечистот синів Ізраїлевих і від злочинів їхніх, в усіх гріхах їхніх. Так повинен вчинити він і зі скинією зібрання, що знаходиться в них, серед нечистот їхніх. и3 њчи1ститъ с™0е t нечист0тъ сынHвъ ї}левыхъ и3 t непрaвдъ и4хъ, њ всёхъ грэсёхъ и4хъ: и3 тaкw сотвори1тъ ски1ніи свидёніz сотворeннэй въ ни1хъ посредЁ нечистоты2 и4хъ.
17
17
Жодна людина не повинна бути в скинії зібрання, коли входить він для очищення святилища, до самого виходу його. І так очистить він себе, дім свій і всю громаду Ізраїлеву. И# всsкъ человёкъ да не бyдетъ въ ски1ніи свидёніz, є3гдA вх0дитъ моли1тисz во с™0е, д0ндеже и3зhдетъ: и3 да пом0литсz њ себЁ и3 њ д0мэ своeмъ и3 њ всeмъ с0нмэ сынHвъ ї}левыхъ.
18
18
І вийде він до жертовника, який перед лицем Господнім, і очистить його, і візьме крови тельця і крови козла, і покладе на роги жертовника з усіх боків, И# и3зhдетъ ко nлтарю2, и4же є4сть пред8 гDемъ, и3 пом0литсz на нeмъ, и3 да в0зметъ t кр0ве телцA и3 t кр0ве козлA, и3 возложи1тъ на р0ги nлтарS w4крестъ:
19
19
і покропить його кров’ю з перста свого сім разів, і очистить його, і освятить його від нечистот синів Ізраїлевих. и3 да воскропи1тъ пeрстомъ свои1мъ нaнь седми1жды t кр0ве, и3 њчи1ститъ є3го2 и3 њсвzти1тъ є3го2 t нечист0тъ сынHвъ ї}левыхъ.
20
20
І звершивши очищення святилища, скинії зібрання і жертовника [і очистивши священиків], приведе він живого козла, И# соверши1тъ њчищaz с™0е и3 ски1нію свидёніz и3 nлтaрь, и3 t жерцёхъ њчи1ститъ, и3 приведeтъ козлA живaго:
21
21
і покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і сповідає над ним усі беззаконня синів Ізраїлевих і всі злочини їхні і всі гріхи їхні, і покладе їх на голову козла, і відішле з призначеною людиною в пустелю: и3 да возложи1тъ ґарHнъ џбэ рyцэ свои2 на главY козлA живaгw, и3 да и3сповёсть на нeмъ вс‰ беззакHніz сынHвъ ї}левыхъ и3 вс‰ непр†вды и4хъ и3 вс‰ грэхи2 и4хъ: и3 возложи1тъ | на главY козлA живaгw, и3 tпyститъ рук0ю человёка ўгот0ваннагw въ пустhню:
22
22
і понесе козел на собі всі беззаконня їхні у землю непрохідну, і пустить він козла в пустелю. и3 в0зметъ козeлъ на сS непр†вды и4хъ въ зeмлю непроходи1му: и3 да tпyститъ козлA въ пустhню.
23
23
І ввійде Аарон у скинію зібрання і зніме лляний одяг, який одягав, входячи у святилище, і залишить його там, И# да вни1детъ ґарHнъ въ ски1нію свидёніz, и3 да совлечeтъ ри6зы льн‰ны, въ нsже њболчeнъ бsше, входsщу є3мY во с™0е, и3 положи1тъ | тaмw:
24
24
і омиє тіло своє водою на святому місці, і зодягне одежу свою, і вийде і звершить всепалення за себе і всепалення за народ, і очистить себе, [дім свій] і народ [і священиків]; и3 њмhетъ тёло своE вод0ю на мёстэ с™э и3 да њблечeтсz въ ри6зы сво‰, и3 и3зшeдъ да сотвори1тъ всесожжeніе своE и3 всепл0діе людск0е, и3 да пом0литсz њ себЁ и3 њ д0мэ своeмъ, и3 њ лю1дехъ ћкоже и3 њ жерцёхъ:
25
25
а жиром жертви за гріх покадить на жертовнику. и3 тyкъ и4же грэхHвъ рaди да вознесeтъ на nлтaрь.
26
26
І той, хто відводив козла для відпущення, повинен вимити одежу свою, омити тіло своє водою, і потім може ввійти у стан. И# tпусти1вый козлA tпущeнаго во tпущeніе да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да њмhетъ пл0ть свою2 вод0ю, и3 по си1хъ да вни1детъ въ п0лкъ.
27
27
А тельця за гріх і козла за гріх, кров яких внесена була для очищення святилища, нехай винесуть геть зі стану і спалять на вогні шкури їх і м’ясо їх і нечистоту їх; И# телцA и4же грэхA рaди, и3 козлA и4же грэхA рaди, и4хже кр0вь внесeсz на њчищeніе во с™0е, да и3знесyтъ | внЁ полкA и3 да сожгyтъ | на nгни2, и3 к0жы и4хъ и3 мzсA и4хъ и3 мwтhла и4хъ:
28
28
хто спалить їх, той повинен вимити одежу свою й омити тіло своє водою, і після того може ввійти у стан. сожигazй же | да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да њмhетъ тёло своE вод0ю, и3 по сeмъ да вни1детъ въ п0лкъ.
29
29
І нехай буде це для вас вічною постановою: у сьомий місяць, в десятий [день] місяця смиряйте душі ваші і ніякої справи не робіть, ні тубілець, ні прибулець, що оселився між вами, И# бyдетъ сіE вaмъ зак0нное вёчное: въ мцcъ седмhй, въ десsтый дeнь мцcа, покори1те дyшы вaшz, и3 всsкагw дёла да не сотворитE, ни тузeмецъ, ни пришлeцъ прилежaй въ вaсъ:
30
30
тому що в цей день очищають вас, щоб зробити вас чистими від усіх гріхів ваших, щоб ви були чисті перед лицем Господнім; въ т0й бо дeнь пом0литсz њ вaсъ, є4же њчи1стити вaсъ t всёхъ грэхHвъ вaшихъ пред8 гDемъ, и3 чи1сти бyдете:
31
31
це субота спокою для вас, смиряйте душі ваші: це постанова вічна. суббHта суббHтъ пок0й да бyдетъ сіS вaмъ, и3 покори1те дyшы вaшz, зак0ннw вёчнw.
32
32
Очищати ж повинен священик, який помазаний і який освячений, щоб священнодіяти йому замість батька свого: і зодягне він лляну одежу, одежу священну, Пом0литсz жрeцъ, є3г0же ѓще помaжутъ и3 є3г0же ѓще совершaтъ рyцэ є3гw2, є4же жрeти є3мY по nтцЁ своeмъ, и3 да њблечeтсz въ ри1зу льнsну свою2, ри1зу с™у,
33
33
і очистить Святе Святих і скинію зібрання, і жертовник очистить, і священиків і весь народ громади очистить. и3 да њчи1ститъ с™0е с™aгw и3 ски1нію свидёніz, и3 nлтaрь да њчи1ститъ, и3 њ жерцёхъ и3 њ всeмъ с0нмэ да пом0литсz.
34
34
І нехай буде це для вас вічною постановою: очищати синів Ізраїлевих від усіх гріхів їхніх один раз на рік. І зробив він так, як повелів Господь Мойсеєві. И# бyдетъ сіE вaмъ зак0нное вёчное, є4же моли1тисz њ сынёхъ ї}левыхъ њ всёхъ грэсёхъ и4хъ, є3ди1ною въ лёто да сотвори1тсz, ћкоже заповёда гDь мwmсeю.
Глава 17
Главa з7i
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
оголоси Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим і скажи їм: ось що повеліває Господь: глаг0ли ґарHну и3 сынHмъ є3гw2 и3 ко всBмъ сынHмъ ї}лєвымъ, и3 речeши къ ни6мъ: сіE сл0во є4же заповёда гDь, гlz:
3
3
якщо хто з дому Ізраїлевого [або з прибульців, що приєдналися до вас] заколе тельця або вівцю чи козу в стані, або якщо хто заколе поза станом человёкъ человёкъ t сынHвъ ї}левыхъ и3ли2 t пришeлєцъ, и5же прилежaтъ въ вaсъ, и4же ѓще зак0летъ телцA и3ли2 џвцу и3ли2 к0зу въ полцЁ, и3 и4же ѓще зак0летъ внЁ полкA
4
4
і не приведе до входу скинії зібрання, [щоб принести у всепалення або в жертву за спасіння, угодну Господу, у приємні пахощі, і якщо хто заколе поза станом і до входу в скинію зібрання не принесе,] щоб представити в жертву Господу перед оселею Господньою, то людині тій буде поставлена кров: він пролив кров, і знищиться людина та з народу свого; и3 пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz не принесeтъ, ћкоже сотвори1ти є5 во всесожжeніе и3ли2 спасeніе гDу пріsтно, въ воню2 благов0ніz: и3 и4же ѓще зак0летъ внЁ и3 пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz не принесeтъ є3гw2, ћкw принести2 дaръ гDу пред8 ски1нію гDню: и3 вмэни1тсz человёку томY кр0вь: кр0вь проліsлъ, да потреби1тсz душA џна t людjй свои1хъ:
5
5
це для того, щоб приводили сини Ізраїлеві жертви свої, які вони заколюють на полі, щоб приводили їх перед Господом до входу в скинію зібрання, до священика, і заколювали їх Господу в жертви мирні; ћкw да принесyтъ сhнове ї}лєвы жє1ртвы сво‰, є3ли6ки ѓще сjи зак0лютъ на п0ли, и3 да принесyтъ | ко гDу къ двeремъ ски1ніи свидёніz къ жерцY, и3 пожрyтъ | въ жeртву спасeніz гDу.
6
6
і покропить священик кров’ю жертовник Господній при вході у скинію зібрання і спалить жир у приємні пахощі Господу, И# да возліeтъ жрeцъ кр0вь на nлтaрь w4крестъ пред8 гDемъ ў двeрій ски1ніи свидёніz: и3 да вознесeтъ тyкъ въ воню2 благоухaніz гDу:
7
7
щоб вони надалі не приносили жертв своїм ідолам, за якими блудно ходять вони. Це нехай буде для них постановою вічною в роди їх. и3 да не пожрyтъ ктомY жeртвъ свои1хъ сyєтнымъ, и5мже сaми блудодёйствуютъ в8слёдъ и4хъ: зак0нное вёчное бyдетъ вaмъ въ р0ды вaшz.
8
8
Ще скажи їм: якщо хто з дому Ізраїлевого і з прибульців, які живуть між вами, приносить всепалення або жертву И# речeши къ ни6мъ: человёкъ человёкъ t сынHвъ ї}левыхъ и3ли2 t сынHвъ пришeлцwвъ прилежaщихъ въ вaсъ, и4же ѓще сотвори1тъ всесожжeніе и3ли2 жeртву,
9
9
і не приведе до входу у скинію зібрання, щоб принести її Господу, то знищиться людина та з народу свого. и3 къ двeремъ ски1ніи свидёніz не принесeтъ сотвори1ти є5 гDви, потреби1тсz душA тA t людjй свои1хъ.
10
10
Якщо хто з дому Ізраїлевого і з прибульців, які живуть між вами, буде їсти яку-небудь кров, то зверну лице Моє на душу того, хто буде їсти кров, і знищу її з народу її, И# человёкъ человёкъ t сынHвъ ї}левыхъ и3ли2 t пришeлєцъ прилежaщихъ въ вaсъ, и4же ѓще ћстъ всsкую кр0вь, и3 ўтвержY лицE моE на дyшу kдyщую кр0вь, и3 погублю2 ю5 t людjй свои1хъ:
11
11
тому що душа тіла в крові, і Я призначив її вам для жертовника, щоб очищати душі ваші, бо кров ця душу очищає; занE душA всsкіz пл0ти кр0вь є3гw2 є4сть, и3 ѓзъ дaхъ ю5 вaмъ ў nлтарS ўмолsти њ душaхъ вaшихъ: кр0вь бо є3гw2 вмёстw души2 ўмоли1тъ.
12
12
тому Я і сказав синам Ізраїлевим: жодна душа з вас не повинна їсти крови, і прибулець, що живе між вами, не повинен їсти крови. Сегw2 рaди рек0хъ сынHмъ ї}лєвымъ: всsка душA t вaсъ да не снёстъ кр0ве, и3 пришлeцъ прилежaщій въ вaсъ да не снёстъ кр0ве.
13
13
Якщо хто із синів Ізраїлевих і з прибульців, що живуть між вами, на ловитві упіймає звіра або птаха, якого можна їсти, то він повинен дати витекти крові її і покрити її землею, И# человёкъ человёкъ t сынHвъ ї}левыхъ и3ли2 t пришлє1цъ прилежaщихъ въ вaсъ, и4же ѓще ўл0витъ лови1тву ѕвёрz и3ли2 пти1цу, є4же ћстсz: проліeтъ кр0вь є3S, и3 покрhетъ ю5 землeю:
14
14
тому що душа всякого тіла є кров його, вона душа його; тому Я сказав синам Ізраїлевим: не їжте крови ні з якого тіла, тому що душа всякого тіла є кров його: усякий, хто буде їсти її, знищиться. душa бо всsкіz пл0ти кр0вь є3гw2 є4сть. И# рек0хъ сынHмъ ї}лєвымъ: кр0ве всsкіz пл0ти да не снёсте, ћкw душA всsкіz пл0ти кр0вь є3гw2 є4сть: всsкъ kдhй ю5 потреби1тсz:
15
15
І всякий, хто буде їсти мертвечину або роздерте звіром, тубілець або прибулець, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора, а потім буде чистий; и3 всsка душA ћже ћстъ мертвечи1ну и3ли2 ѕвэроsдину, t тузeмєцъ и3ли2 t пришeлєцъ, да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да њмhетъ тёло вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера, по сeмъ же чи1стъ бyдетъ:
16
16
якщо ж не вимиє [одягу свого] і не обмиє тіла свого, то понесе на собі беззаконня своє. ѓще же не и3сперeтъ ри1зъ свои1хъ, ни њмhетъ тёла вод0ю, то2 пріи1метъ беззак0ніе своE.
Глава 18
Главa }i
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: Я Господь, Бог ваш. глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: ѓзъ гDь бGъ вaшъ:
3
3
За ділами землі Єгипетської, у якій ви жили, не чиніть, і за ділами землі Ханаанської, у яку Я веду вас, не чиніть, і за встановленнями їх не ходіть: по дэлHмъ земли2 є3гЂпетскіz, въ нeйже њбитaсте, да не сотворитE, и3 по начинaніємъ земли2 ханаaнскіz, въ ню1же ѓзъ ведy вы тaмw, не сотвори1те, и3 по зак0нwмъ и4хъ не ходи1те:
4
4
Мої закони виконуйте і Моїх постанов дотримуйтеся, чинячи за ними. Я Господь, Бог ваш. судбы6 мо‰ сотвори1те, и3 повелBніz мо‰ сохрани1те и3 ходи1те въ ни1хъ: ѓзъ гDь бGъ вaшъ:
5
5
Додержуйтесь постанов Моїх і законів Моїх, виконуючи які людина буде живою. Я Господь [Бог ваш]. и3 сохрани1те вс‰ повелBніz мо‰ и3 вс‰ судбы6 мо‰, и3 сотвори1те |: сотвори1вый т† человёкъ жи1въ бyдетъ въ ни1хъ: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
6
6
Ніхто ні до якої родички за плоттю не повинен наближатися з тим, щоб відкрити наготу. Я Господь. Человёкъ человёкъ ко всsкому бли1жнему пл0ти своеS да не пристyпитъ tкрhти срамоты2: ѓзъ гDь.
7
7
Наготи батька твого і наготи матері твоєї не відкривай: вона мати твоя, не відкривай наготи її. Срамоты2 nтцA твоегw2 и3 срамоты2 мaтере твоеS да не tкрhеши: мaти бо твоS є4сть, да не tкрhеши срамоты2 є3S.
8
8
Наготи дружини батька твого не відкривай: це нагота батька твого. Срамоты2 жены2 nтцA твоегw2 да не tкрhеши: срамотA nтцA твоегw2 є4сть.
9
9
Наготи сестри твоєї, дочки батька твого або дочки матері твоєї, народженої в домі або поза домом, не відкривай наготи їх. Срамоты2 сестры2 твоеS ћже t nтцA твоегw2 и3ли2 t мaтере твоеS, въ домY рождeнныz и3ли2 внЁ рождeнныz, да не tкрhеши срамоты2 и4хъ.
10
10
Наготи дочки сина твого або дочки дочки твоєї, не відкривай наготи їх, тому що вони твоя нагота. Срамоты2 дщeре сhна твоегw2 и3ли2 дщeре дщeре твоеS, да не tкрhеши срамоты2 и4хъ, ћкw твоS срамотA є4сть.
11
11
Наготи дочки дружини батька твого, яка народилася від батька твого, вона сестра твоя [за батьком], не відкривай наготи її. Срамоты2 дщeре жены2 nтцA твоегw2 да не tкрhеши, є3диноo1тча сестрa ти є4сть, да не tкрhеши срамоты2 є3S.
12
12
Наготи сестри батька твого не відкривай, вона єдинокровна батькові твоєму. Срамоты2 сестры2 nтцA твоегw2 да не tкрhеши, своs бо nтцY твоемY є4сть.
13
13
Наготи сестри матері твоєї не відкривай, бо вона єдинокровна матері твоїй. Срамоты2 сестры2 мaтере твоеS да не tкрhеши, своs бо мaтери твоeй є4сть.
14
14
Наготи брата батька твого не відкривай і до дружини його не наближайся: вона тітка твоя. Срамоты2 брaта nтцA твоегw2 да не tкрhеши и3 къ женЁ є3гw2 да не вни1деши, ср0дникъ бо ти2 є4сть.
15
15
Наготи невістки твоєї не відкривай: вона дружина сина твого, не відкривай наготи її. Срамоты2 невёстки твоеS да не tкрhеши, женa бо сhна твоегw2 є4сть, да не tкрhеши срамоты2 є3S.
16
16
Наготи дружини брата твого не відкривай, це нагота брата твого. Срамоты2 жены2 брaта твоегw2 да не tкрhеши, срамотA брaта твоегw2 є4сть.
17
17
Наготи дружини і дочки її не відкривай; дочки сина її і дочки дочки її не бери, щоб відкрити наготу їхню, вони єдинокровні її; це беззаконня. Срамоты2 жены2 и3 дщeре є3S, да не tкрhеши, дщeре сhна є3S, и3 дщeри дщeре є3S да не п0ймеши tкрhти срамоты2 и4хъ, бли1жніи бо ти2 сyть, нечeстіе є4сть.
18
18
Не бери дружини разом із сестрою її, щоб зробити її суперницею, щоб відкрити наготу її при ній, за життя її. СестрY жены2 твоеS да не п0ймеши въ нал0жницу, tкрhти срамотY є3S пред8 нeю, є3щE жи1вэ сyщей є4й.
19
19
І до дружини під час очищення нечистот її не наближайся, щоб відкрити наготу її. И# къ женЁ во tлучeніи нечистоты2 є3S да не вни1деши tкрhти срамоты2 є3S.
20
20
І з дружиною ближнього твого не лягай, щоб вилити сíм’я і осквернитися з нею. И# къ женЁ бли1жнzгw твоегw2 да не дaси л0жа сёмене твоегw2, њскверни1тисz съ нeю.
21
21
Із дітей твоїх не віддавай на служіння Молоху і не знечещуй імені Бога твого. Я Господь. И# t сёмене твоегw2 да не дaси служи1ти мол0ху, да не њскверни1ши и4мене с™aгw: ѓзъ гDь.
22
22
Не лягай з чоловіком як з жінкою: це мерзенність. И# съ мyжескимъ п0ломъ да не лsжеши жeнскимъ л0жемъ, мeрзость бо є4сть.
23
23
І ні з якою худобою не лягай, щоб вилити [сíм’я] і осквернитися від цього; і жінка не повинна ставати перед худобою для злучення з нею: це мерзенно. И# всsкому четверон0гому да не дaси л0жа своегw2 въ сэменeніе, њскверни1тисz съ ни1мъ: и3 женA да не стaнетъ ко всsкому четверон0гому сни1тисz, гнyсно бо є4сть.
24
24
Не опоганюйте себе нічим цим, тому що всім цим опоганили себе народи, яких Я проганяю від вас: Не њсквернsйтесz во всёхъ си1хъ: во всёхъ бо си1хъ њскверни1шасz kзhцы, и5хже ѓзъ tженY пред8 лицeмъ вaшимъ:
25
25
і опоганилася земля, і Я споглянув на беззаконня її, і звергла з себе земля тих, що жили на ній. и3 њскверни1сz землS, и3 воздaхъ непрaвду и5мъ є3S рaди: и3 возненави1дэ землS сэдsщихъ на нeй.
26
26
А ви дотримуйтеся постанов Моїх і законів Моїх і не робіть усіх цих гидот, ні тубілець, ні прибулець, що живе між вами, И# сохрани1те вс‰ зак0ны мо‰ и3 вс‰ повелBніz мо‰, и3 не сотвори1те t всёхъ гнyсностей си1хъ, тузeмецъ и3 прибhвшій пришлeцъ въ вaсъ:
27
27
тому що всі ці мерзоти робили люди цієї землі, що перед вами, і опоганилася земля; вс‰ бо сі‰ гнyснwсти сотвори1ша человёцы земнjи, бhвшіи прeжде вaсъ, и3 њскверни1сz землS.
28
28
щоб і вас не звергла із себе земля, коли ви станете опоганювати її, як вона звергла народи, що були раніше вас; И# да не вознегодyетъ на вaсъ землS, внегдA њскверни1ти вaмъ ю5, и4мже w4бразомъ вознегодовA на kзhки и5же прeжде вaсъ:
29
29
бо якщо хто буде робити усі ці мерзоти, то душі, які роблять це, знищені будуть з народу свого. ћкw всsкъ, и4же ѓще сотвори1тъ t всёхъ гнyсностей си1хъ, потребsтсz дyшы творsщыz сіE t людjй свои1хъ.
30
30
Отже, дотримуйтеся повелінь Моїх, щоб не чинити за гидотними звичаями, за якими чинили раніше за вас, і щоб не опоганюватися ними. Я Господь, Бог ваш. И# сохрани1те повелBніz мо‰, ћкw да не сотворитE t всёхъ закHнъ гнyсныхъ, и5же бёша прeжде вaсъ: и3 да не њсквернитeсz въ ни1хъ, ћкw ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
Глава 19
Главa f7i
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
оголоси всій громаді синів Ізраїлевих і скажи їм: будьте святими, бо святий Я Господь, Бог ваш. глаг0ли всемY с0нму сынHвъ ї}левыхъ, и3 речeши къ ни6мъ: свsти бyдите, ћкw ѓзъ с™ъ (є4смь) гDь бGъ вaшъ.
3
3
Бійтеся кожен матері своєї і батька свого і суботи Мої зберігайте. Я Господь, Бог ваш. Кjйждо nтцA своегw2 и3 мaтере своеS да бои1тсz, и3 суббw6ты мо‰ сохрани1те: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
4
4
Не звертайтеся до ідолів і богів відлитих не робіть собі. Я Господь, Бог ваш. Не послёдуйте јдwлwмъ, и3 богHвъ сліsныхъ не сотвори1те себЁ: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
5
5
Коли будете приносити Господу жертву мирну, то приносьте її, щоб придбати собі благовоління: И# ѓще пожретE жeртву спcніz гDу, пріsтну вaмъ пожри1те:
6
6
у день жертвоприношення вашого і на другий день слід з’їсти її, а те, що залишилося до третього дня, треба спалити на вогні; въ џньже дeнь ѓще пожретE, (въ т0й дeнь) да снёстсz, и3 на ќтріе: и3 ѓще њстaнетсz до трeтіzгw днE, на nгни2 да сожжeтсz:
7
7
якщо ж хто стане їсти її на третій день, це мерзенно, це не буде благоприємне; ѓще же ли kдeніемъ с8sстсz въ дeнь трeтій, не жeртвенно є4сть, не пріи1метсz:
8
8
хто стане їсти її, той понесе на собі гріх, бо він осквернив святиню Господню, і знищиться душа та з народу свого. и3 и4же ћстъ є5, грёхъ пріи1метъ, ћкw с™†z гDнz њскверни2: и3 потребsтсz дyшы kдyщыz t людjй свои1хъ.
9
9
Коли будете жати жнива на землі вашій, не дожинай до краю поля твого, і залишків від жнив твоїх не підбирай, И# пожинaющымъ вaмъ жaтву земли2 вaшеz, да не скончaете жaтвы вaшеz, ни1вы твоеS пожинaніz: и3 пaдающихъ кл†съ t жaтвы твоеS да не соберeши:
10
10
і виноградника твого не оббирай дочиста, і ягід, що попа́дали у винограднику, не підбирай; залиш це бідному і прибульцеві. Я Господь, Бог ваш. и3 віногрaда твоегw2 втори1цею да не њберeши, нижE грє1знъ віногрaда твоегw2 да соберeши: ни1щему и3 пришeлцу да њстaвиши |: ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ.
11
11
Не крадіть, не говоріть неправди і не обманюйте одне одного. Не ўкрaдите, ни солжи1те, нижE да њклеветaетъ кjйждо бли1жнzго.
12
12
Не клянись ім’ям Моїм у неправді, і не знечещуй імені Бога твого. Я Господь [Бог ваш]. И# не клени1тесz и4менемъ мои1мъ въ непрaвдэ, и3 да не њсквернитE и4мене с™aгw бGа вaшегw: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
13
13
Не кривди ближнього твого і не грабуй. Плата найманцеві не повинна залишатися в тебе до ранку. Да не њби1диши бли1жнzгw: и3 да не tи1меши, и3 да не прележи1тъ мздA наeмника твоегw2 ў тебє2 до ќтріz.
14
14
Не лихослов глухого і перед сліпим не клади нічого, щоб не спіткнувся він; бійся [Господа] Бога твого. Я Господь [Бог ваш]. ЅлA да не речeши глух0му, и3 пред8 слэпhмъ да не положи1ши претыкaніz: и3 да ўбои1шисz гDа бGа твоегw2: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
15
15
Не чиніть неправди на суді; не будь упереджений до жебрака і не догоджай лицю великого; за правдою суди ближнього твого. Не сотвори1те непрaвды въ судЁ: да не пріи1меши лицA ни1щагw, нижE почуди1шисz лицY могyщагw: по прaвдэ да сyдиши бли1жнему твоемY.
16
16
Не ходи пліткарем у народі твоєму і не повставай на життя ближнього твого. Я Господь [Бог ваш]. Да не х0диши лeстію во своeмъ kзhцэ, и3 не востaнеши на кр0вь бли1жнzгw твоегw2: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
17
17
Не ворогуй на брата твого у серці твоєму; викрий ближнього твого, і не понесеш за нього гріха. Да не возненави1диши брaта твоегw2 во ўмЁ твоeмъ, њбличeніемъ да њбличи1ши бли1жнzго твоего2: и3 не пріи1меши рaди є3гw2 грэхA.
18
18
Не мстися і не май злоби на синів народу твого, але люби ближнього твого, як самого себе. Я Господь [Бог ваш]. И# да не tмщaетъ рукA твоS, и3 да не враждyеши на сhны людjй свои1хъ, и3 возлю1биши бли1жнzго своего2 ћкw сaмъ себE: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
19
19
Уставів Моїх додержуйте; худоби твоєї не зводь з іншою породою; поля твого не засівай двома родами насіння; в одяг з різнорідних ниток, з вовни і льону, не одягайся. Зак0нъ м0й сохрани1те: и3 скотA твоегw2 да не смэси1ши со скот0мъ и3нaгw р0да, и3 віногрaда твоегw2 да не насади1ши разли1чна: и3 ри1зы и3з8 двyхъ (вещeй) соткaныz гнyсныz да не возложи1ши на сS.
20
20
Якщо хто переспить з жінкою, а вона раба, заручена з чоловіком, але ще не викуплена, або свобода ще не дана їй, то слід покарати їх, але не смертю, тому що вона невільна: И# ѓще кто2 бyдетъ съ жен0ю л0жемъ сёмене, и3 сіS бsше рабA храни1ма мyжу, и3 цэн0ю не и3скупленA и3ли2 своб0да не данA є4й, нак†заны да бyдутъ: не ќмрутъ, ћкw не свободи1сz:
21
21
нехай приведе він Господу до входу в скинію зібрання жертву за провину, барана в жертву за провину свою; и3 да приведeтъ за преступлeніе своE гDу къ двeремъ ски1ніи свидёніz nвнA преступлeніz,
22
22
і очистить його священик бараном за провину перед Господом від гріха, яким він згрішив, і прощений буде йому гріх, яким він згрішив. и3 да пом0литсz њ нeмъ жрeцъ nвн0мъ преступлeніz пред8 гDемъ њ грэсЁ и4мже согрэши2, и3 њстaвитсz є3мY грёхъ, є3г0же сотвори2.
23
23
Коли прийдете в землю, [яку Господь Бог дасть вам,] і посадите яке-небудь плодове дерево, то плоди його вважайте за необрізані: три роки слід вважати їх за необрізані, не слід їсти їх; Е#гдa же вни1дете въ зeмлю, ю4же гDь бGъ вaшъ даeтъ вaмъ, и3 насади1те всsко дрeво снёдное, и3 њчи1стите нечистотY є3гw2, пл0дъ є3гw2 три2 лBта нечи1стъ да бyдетъ вaмъ, да не снёстсz:
24
24
а на четвертий рік усі плоди його повинні бути посвячені для свят Господніх; въ лёто же четвeртое бyдетъ всsкъ пл0дъ є3гw2 с™ъ, похвaленъ гDу:
25
25
на п’ятий же рік ви можете їсти плоди його і збирати собі всі здобутки його. Я Господь, Бог ваш. въ лёто же пsтое да снёсте пл0дъ є3гw2, прибhтокъ вaмъ плоды2 є3гw2: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
26
26
Не їжте з кров’ю; не ворожіть і не гадайте. Не kди1те на горaхъ, и3 не вражи1те, и3 ни срsща смотри1те t пти1цъ.
27
27
Не стрижіть голови вашої навкруги, і не псуй краю бороди твоєї. Не сотвори1те њбстрижeніz круг0мъ t вл†съ глaвъ вaшихъ, нижE брjете брaдъ вaшихъ.
28
28
Заради померлого не робіть нарізів на тілі вашому і не наколюйте на собі письмен. Я Господь [Бог ваш]. И# кроeніz не сотвори1те на тёлэ вaшемъ њ души2: и3 ћзвъ настрекaнныхъ да не сотворитE въ вaсъ: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
29
29
Не оскверняй дочки твоєї, допускаючи її до блуду, щоб не блудодіяла земля і не наповнилася земля розпустою. Да не њскверни1ши дщeре твоеS є4же блуди1ти є4й: и3 да не прелюбы2 дёетъ землS, и3 нап0лнитсz землS беззак0ній.
30
30
Суботи Мої зберігайте і святилище Моє шануйте. Я Господь. Суббw6ты мо‰ сохрани1те, и3 t с™hхъ мои1хъ ўб0йтесz: ѓзъ гDь.
31
31
Не звертайтеся до тих, хто викликає мертвих, і до чарівників не ходіть, і не доводьте себе до опоганення від них. Я Господь, Бог ваш. Не послёдуйте ўтрHбнымъ бaснемъ, и3 къ волхвHмъ не прилэпи1тесz, њскверни1тисz въ ни1хъ: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
32
32
Перед лицем сивого вставай і шануй лице старця, і бійся [Господа] Бога твого. Я Господь [Бог ваш]. Пред8 лицeмъ сэдaгw востaни и3 почти2 лицE стaрчо, и3 да ўбои1шисz гDа бGа твоегw2: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
33
33
Коли оселиться прибулець у землі вашій, не пригноблюйте його: Ѓще же кто2 пріи1детъ къ вaмъ пришлeцъ въ зeмлю вaшу, не стужи1те є3мY:
34
34
прибулець, який оселився у вас, нехай буде для вас те саме, що тубілець ваш; люби його, як себе; тому що і ви були прибульцями в землі Єгипетській. Я Господь, Бог ваш. ћкоже тузeмецъ бyдетъ въ вaсъ пришлeцъ, и4же пріи1детъ къ вaмъ, и3 возлю1биши є3го2 ћкw сaмъ себE: ћкw (и3 вы2) пришeлцы бёсте въ земли2 є3гЂпетстэй: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
35
35
Не чиніть неправди в суді, у мірі, у вазі й у вимірі: Не сотвори1те непрaвды въ судЁ, въ мёрахъ и3 въ вёсахъ и3 въ мёрилэхъ:
36
36
нехай будуть у вас терези правильні, гирі правильні, ефа правильна і гин правильний. Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської. мBрила прaвєдна и3 вёсы прaвєдны и3 мёра прaведна да бyдетъ въ вaсъ: ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ, и3зведhй вaсъ t земли2 є3гЂпетскіz.
37
37
Дотримуйтесь усіх уставів Моїх і всіх законів Моїх і виконуйте їх. Я Господь [Бог ваш]. И# сохрани1те вeсь зак0нъ м0й и3 вс‰ повелBніz мо‰, и3 сотвори1те |: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
Глава 20
Главa к7
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
скажи це синам Ізраїлевим: хто із синів Ізраїлевих і з прибульців, що живуть між ізраїльтянами, дасть дітей своїх Молоху, той нехай буде відданий на смерть: народ землі нехай поб’є його камінням; рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: ѓще кто2 t сынHвъ ї}левыхъ, и3ли2 t прибhвшихъ пришeлцєвъ во ї}ли, и4же ѓще дaстъ t сёмене своегw2 мол0ху, смeртію да ќмретъ: лю1діе земли2 да побію1тъ є3го2 кaменіемъ:
3
3
і Я зверну лице Моє на людину ту і знищу її з народу її за те, що вона дала дітей своїх Молохові, щоб осквернити святилище Моє і зганьбити святе ім’я Моє; и3 ѓзъ ўтвержY лицE моE на человёка того2 и3 погублю2 є3го2 t людjй є3гw2, ћкw t сёмене своегw2 дадE мол0ху, да њскверни1тъ с™hню мою2 и3 њскверни1тъ и4мz њсщ7eнныхъ мнЁ.
4
4
і якщо народ землі не зверне очей своїх на людину ту, коли вона дасть дітей своїх Молохові, і не умертвить її, Ѓще же презрёніемъ прeзрzтъ тузeмцы земли2 nчи1ма свои1ма t человёка тогw2, внегдA дaти є3мY t сёмене своегw2 мол0ху, є4же не ўби1ти є3го2:
5
5
то Я зверну лице Моє на людину ту і на рід її і винищу його з народу його, і всіх, хто блудить слідами її, щоб ходити блудно услід Молохові. и3 ўтвержY лицE моE на человёка того2 и3 на ср0дники є3гw2, и3 погублю2 є3го2 и3 всёхъ є3диномhслzщихъ съ ни1мъ, є4же соблуждaти є3мY со јдwлы t людjй свои1хъ.
6
6
І якщо яка душа звернеться до тих, хто викликає мертвих і до чаклунів, щоб блудно ходити услід їм, то Я зверну лице Моє на ту душу і знищу її з народу її. И# душA ћже ѓще послёдуетъ ўтрHбнымъ бaснемъ и3ли2 волхвHмъ, ћкw соблуди1ти в8слёдъ и4хъ, ўтвержY лицE моE на дyшу тY и3 погублю2 ю5 t людjй є3S.
7
7
Освячуйте себе і будьте святими, бо Я Господь, Бог ваш, [святий]. И# бyдете свsти, ћкw ѓзъ с™ъ гDь бGъ вaшъ.
8
8
Дотримуйтеся постанов Моїх і виконуйте їх, бо Я Господь, що освячує вас. И# сохрани1те повелBніz мо‰ и3 сотвори1те |: ѓзъ гDь њсщ7azй вaсъ.
9
9
Хто буде лихословити батька свого або матір свою, той нехай буде відданий на смерть; батька свого і матір свою він лихословив: кров його на ньому. Человёкъ человёкъ, и4же ѓще ѕло2 речeтъ nтцY своемY и3ли2 мaтери своeй, смeртію да ќмретъ: nтцY своемY и3ли2 мaтери своeй ѕлЁ речE, пови1ненъ бyдетъ.
10
10
Якщо хто буде перелюбствувати з жінкою одруженою, якщо хто буде перелюбствувати з дружиною ближнього свого, — нехай будуть віддані на смерть і перелюбник і перелюбниця. Человёкъ человёкъ, и4же ѓще прелюбы2 содёетъ съ мyжнею жен0ю, и3ли2 кто2 прелюбы2 содёетъ съ жен0ю бли1жнzгw своегw2, смeртію да ќмрутъ прелюбодёй и3 прелюбодёйца.
11
11
Хто ляже з дружиною батька свого, той відкрив наготу батька свого: обоє вони нехай будуть віддані на смерть, кров їхня на них. И# и4же ѓще пребyдетъ съ жен0ю nтцA своегw2, срамотY nтцA своегw2 tкрhлъ є4сть, смeртію да ќмрутъ џба, пови1нни сyть.
12
12
Якщо хто ляже з невісткою своєю, то обоє вони нехай будуть віддані на смерть: мерзотність зробили вони, кров їхня на них. И# ѓще кто2 бyдетъ съ невёсткою своeю, смeртію да ќмрутъ џба, нечeствоваша бо, пови1нни сyть.
13
13
Якщо хто ляже з чоловіком, як з жінкою, то обоє вони зробили мерзотність: нехай будуть віддані на смерть, кров їхня на них. И# ѓще кто2 бyдетъ съ мyжескимъ п0ломъ л0жемъ жeнскимъ, гнyсность сотвори1ша џба, смeртію да ќмрутъ, пови1нни сyть:
14
14
Якщо хто візьме собі дружину і матір її: це беззаконня; на вогні слід спалити його і їх, щоб не було беззаконня між вами. и4же ѓще п0йметъ женY и3 мaтерь є3S, беззак0ніе є4сть, nгнeмъ да сожгyтъ є3го2 и3 w4ныz, и3 не бyдетъ беззак0ніе въ вaсъ.
15
15
Хто змішається з худобою, того віддати на смерть, і худобу вбийте. И# и4же ѓще дaстъ л0же своE четверон0жному, смeртію да ќмретъ, четверон0жное же ўбіeте.
16
16
Якщо жінка піде до якої-небудь худоби, щоб злучитися з нею, то убий жінку і худобу: нехай будуть вони віддані на смерть, кров їхня на них. И# женA ћже ѓще пристyпитъ ко всsкому скотY, є4же бhти съ ни1мъ, да ўбіeте женY и3 ск0тъ, смeртію да ќмрутъ, пови1нни сyть.
17
17
Якщо хто візьме сестру свою, дочку батька свого або дочку матері своєї, і побачить наготу її, і вона побачить наготу його: це сором, нехай будуть вони знищені перед очима синів народу свого; він відкрив наготу сестри своєї: гріх свій понесе він. И$же ѓще п0йметъ сестрY свою2 t nтцA своегw2 и3ли2 t мaтере своеS, и3 ўви1дитъ срамотY є3S, и3 nнA ўви1дитъ срамотY є3гw2, ўкори1зна є4сть, да потребsтсz пред8 сы6ны р0да и4хъ: срамотY сестры2 своеS tкры2, грёхъ пріи1мутъ.
18
18
Якщо хто ляже з дружиною під час хвороби кровоочищення і відкриє наготу її, то він відкрив течу її, і вона відкрила течу крови своєї: обоє вони нехай будуть знищені з народу свого. И# мyжъ и4же бyдетъ съ жен0ю сквернaвою и3 tкрhетъ срамотY є3S, течeніе є3S tкры2, и3 nнA tкры2 течeніе кр0ве своеS, да потребsтсz џба t р0да и4хъ.
19
19
Наготи сестри матері твоєї і сестри батька твого не відкривай, бо такий оголює плоть свою: гріх свій понесуть вони. И# срамотY сестры2 nтцA твоегw2 и3 сестры2 мaтере твоеS да не tкрhеши: ќжичество бо tкры2, грёхъ понесyтъ.
20
20
Хто ляже з тіткою своєю, той відкрив наготу дядька свого; гріх свій понесуть вони, бездітними помруть. И$же ѓще бyдетъ со ср0дницею своeю, срамотY сродствA своегw2 tкры2, безчaдни и4змрутъ.
21
21
Якщо хто візьме дружину брата свого: це огидно; він відкрив наготу брата свого, бездітними будуть вони. И# человёкъ и4же ѓще п0йметъ женY брaта своегw2, нечистотA є4сть: срамотY брaта своегw2 tкрhлъ є4сть, безчaдни и4змрутъ.
22
22
Дотримуйтесь усіх уставів Моїх і всіх законів Моїх і виконуйте їх, — і не звергне вас із себе земля, в яку Я веду вас жити. И# сохрани1те вс‰ повелBніz мо‰ и3 вс‰ судбы6 мо‰ и3 сотвори1те |, и3 не вознегодyетъ на вaсъ землS, въ ню1же ѓзъ введy вы тaмw всели1тисz на нeй.
23
23
Не чиніть за звичаями народу, який Я проганяю від вас; тому що вони все це робили, і Я обурився на них, И# не ходи1те въ зак0ны kзhчєскіz, и5хже ѓзъ и3згоню2 t вaсъ: ћкw сі‰ вс‰ сотвори1ша, и3 возгнушaхсz и4ми.
24
24
і сказав Я вам: ви володарюйте землею їхньою, і вам віддаю у спадщину землю, в якій тече молоко і мед. Я Господь, Бог ваш, Який відділив вас від усіх народів. И# рёхъ къ вaмъ: вы2 наслёдите зeмлю и4хъ, и3 ѓзъ дaмъ вaмъ ю5 въ притzжaніе, зeмлю текyщую мeдомъ и3 млек0мъ, ѓзъ гDь бGъ вaшъ, tлучи1вый вaсъ t всёхъ kзы6къ.
25
25
Відрізняйте худобу чисту від нечистої і птаха чистого від нечистого і не оскверняйте душ ваших худобою і птахами і всім, що плазує по землі, що визначив Я, як нечисте. И# tлучи1те себЁ междY скwты2 чи1стыми и3 междY скwты2 нечи1стыми, и3 междY пти1цами чи1стыми и3 нечи1стыми: и3 не њсквернитE дyшъ вaшихъ въ скотёхъ и3 въ пти1цахъ и3 во всёхъ гадёхъ земнhхъ, ±же ѓзъ tлучи1хъ вaмъ въ нечистотЁ,
26
26
Будьте переді Мною святі, бо Я святий Господь [Бог ваш], і Я відокремив вас від народів, щоб ви були Мої. и3 бyдете ми2 свsти, ћкw ѓзъ с™ъ є4смь гDь бGъ вaшъ, tлучи1вый вaсъ t всёхъ kзы6къ бhти мои1ми.
27
27
Чоловік чи жінка, якщо будуть вони викликати мертвих або ворожити, нехай будуть віддані на смерть: камінням слід побити їх, кров їхня на них. И# мyжъ и3ли2 женA и4же ѓще бyдетъ t ни1хъ чревобaсникъ и3ли2 волшeбникъ, смeртію да ќмрутъ џба: кaменіемъ да побіeте и5хъ, пови1нни сyть.
Глава 21
Главa к7а
1
1
І сказав Господь Мойсеєві: оголоси священикам, синам Аароновим, і скажи їм: нехай не оскверняють себе дотиком до померлого з народу свого; И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: рцы2 жерцє1мъ сынHмъ ґарw6нимъ, и3 речeши и5мъ: над8 душaми да не њсквернsтсz въ kзhцэ своeмъ,
2
2
тільки до близького родича свого, до матері своєї і до батька свого, до сина свого і дочки своєї, до брата свого но рaзвэ въ домY бли1жнzгw своегw2, над8 nтцeмъ и3 мaтерію, и3 сынaми и3 дщeрьми, над8 брaтомъ
3
3
і до сестри своєї, дівчини, що живе при ньому і не була заміжня, можна йому доторкатися, не оскверняючи себе; и3 над8 сестр0ю своeю дёвою, ћже є4сть бли1жнzz є3мY, не данA мyжу, над8 си1ми да њсквернsтсz:
4
4
і доторканням до кого б то не було в народі своєму не повинен він оскверняти себе, щоб не стати нечистим. да не њскверни1тсz внезaпу въ лю1дехъ свои1хъ, во њсквернeніе своE.
5
5
Вони не повинні голити голови своєї і підстригати краї бороди своєї і робити нарізи на тілі своєму. И# да не њбрjете главы2 по мeртвэмъ, и3 њбли1чіz брады2 да не њбрjютъ, и3 на пл0техъ свои1хъ да не сотворsтъ ћзвъ:
6
6
Вони повинні бути святими Богові своєму і не повинні нечестити імені Бога свого, тому що вони приносять жертви Господу, хліб Богу своєму, і тому повинні бути святими. свsти да бyдутъ бGу своемY и3 не њсквернsтъ и4мене бGа своегw2: жє1ртвы бо гDни дaры бGа своегw2 сaми прин0сzтъ, и3 бyдутъ свsти.
7
7
Вони не повинні брати за себе блудницю і знечещену, не повинні брати і жінку, вигнану чоловіком своїм, бо вони святі [Господу] Богу своєму. Жены2 блудни1цы и3 њсквернeны да не п0ймутъ, и3 жены2 и3згнaныz t мyжа є3S да не п0ймутъ: ћкw свsти сyть гDу бGу своемY:
8
8
Святи́ його, бо він приносить хліб [Господу] Богу твоєму: нехай буде він у тебе святим, бо святий Я Господь, Який освячує вас. и3 да њсвzти1ши є3го2: дaры гDа бGа вaшегw сeй прин0ситъ, свsтъ бyдетъ: ћкw с™ъ ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ њсщ7az и5хъ.
9
9
Якщо дочка священика осквернить себе блудодіянням, то вона нечестить батька свого; вогнем слід спалити її. И# дщeрь человёка жерцA ѓще њскверни1тсz, є4же соблуди1ти, и4мz nтцA своегw2 сіS њсквернsетъ: nгнeмъ да сожжeтсz.
10
10
Великий же священик з братів своїх, на голову якого полито єлей помазання, і який освячений, щоб облачатися у священні одежі, не повинен оголювати голови своєї і роздирати одежі своєї; И# жрeцъ вели1кій t брaтій свои1хъ, є3мyже возліsнъ на главY є3лeй помaзаніz, и3 совершeнный, є4же њблачи1тисz въ ри6зы, главы2 да не tкрhетъ, и3 ри6зъ свои1хъ да не раздерeтъ,
11
11
і ні до якого померлого не повинен він приступати: навіть дотиком до померлого батька свого і матері своєї він не повинен оскверняти себе. и3 ко всsкой души2 ўмeршей да не пріи1детъ: над8 nтцeмъ свои1мъ и3 над8 мaтерію своeю да не њскверни1тсz,
12
12
І від святилища він не повинен відходити і нечестити святилище Бога свого, бо освячення єлеєм помазання Бога його на ньому. Я Господь. и3 t с™hхъ да не и3зhдетъ, и3 да не њскверни1тъ и4мене с™aгw бGа своегw2, ћкw с™hй є3лeй помaзаніz бGа є3гw2 на нeмъ: ѓзъ гDь.
13
13
За дружину він повинен брати дівчину [з народу свого]; Сeй въ женY дёву t р0да своегw2 да п0йметъ:
14
14
вдову, або вигнану, або знечещену, [або] блудницю, не повинен він брати, але дівчину з народу свого повинен він брати за дружину; вдови1цы же и3 и3згнaныz, и3 њсквернeныz и3 блудни1цы, си1хъ да не п0йметъ: но дэви1цу t плeмене своегw2 да п0йметъ въ женY:
15
15
він не повинен ганьбити сімені свого в народі своєму, бо Я Господь [Бог], що освячує його. и3 да не њскверни1тъ сёмене своегw2 въ лю1дехъ свои1хъ: ѓзъ гDь бGъ њсщ7azй є3го2.
16
16
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
17
17
скажи Аарону: ніхто з сімені твого в усі роди їх, у якого на тілі буде вада, не повинен приступати, щоб приносити хліб Богу своєму; рцы2 ко ґарHну, глаг0лz: человёкъ t р0да твоегw2 въ р0дэхъ вaшихъ, ѓще к0ему бyдетъ на нeмъ пор0къ, да не пристyпитъ приноси1ти дaры бGа своегw2:
18
18
ніхто, у кого на тілі є вада, не повинен приступати, ні сліпий, ні кульгавий, ні потворний, всsкъ человёкъ, є3мyже ѓще бyдетъ на нeмъ пор0къ, да не пристyпитъ: человёкъ слёпъ, и3ли2 хр0мъ, и3ли2 корн0сый, и3ли2 ўхорёзанъ,
19
19
ні такий, у якого переламана нога або переламана рука, и3ли2 человёкъ, є3мyже є4сть сокрушeніе руки2 и3ли2 сокрушeніе ноги2,
20
20
ні горбатий, ні із сухим органом, ні з більмом на оці, ні коростявий, ні паршивий, ні з пошкодженими ядрами; и3ли2 горбaтъ, и3ли2 гноеточи1въ nчи1ма, и3ли2 бэльмоo1ченъ, и3ли2 человёкъ, на нeмже сyть кр†сты ди6віz, и3ли2 лишаи6, и3ли2 є3диноsтрный:
21
21
жоден чоловік з сімені Аарона священика, у якого на тілі є вада, не повинен приступати, щоб приносити жертви Господу; вада на ньому, тому не повинен він приступати, щоб приносити хліб Богу своєму; всsкъ, є3мyже ѓще бyдетъ на нeмъ пор0къ t сёмене ґарHна жерцA, да не пристyпитъ принести2 жeртвъ бGу твоемY, занE пор0къ на нeмъ: дарHвъ б9іихъ да не пристyпитъ приноси1ти:
22
22
хліб Бога свого з великих святинь і зі святинь він може їсти; дaры бGа своегw2 с™†z с™hхъ, и3 t с™hхъ да снёстъ:
23
23
але до завіси не повинен він приходити і до жертовника не повинен приступати, тому що вада на ньому: не повинен він нечестити святилища Мого, бо Я Господь, що освячує їх. nбaче къ завёсэ да не пристyпитъ, и3 ко nлтарю2 да не прибли1житсz, ћкw пор0къ и4мать: и3 да не њскверни1тъ свzти1лища бGа своегw2, ћкw ѓзъ гDь њсщ7azй и5хъ.
24
24
І оголосив це Мойсей Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим. И# глаг0ла мwmсeй ко ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, и3 ко всBмъ сынHмъ ї}лєвымъ.
Глава 22
Главa к7в
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
скажи Аарону і синам його, щоб вони обережно поводилися зі святинями синів Ізраїлевих і не ганьбили святого імені Мого в тому, що вони посвячують Мені. Я Господь. рцы2 ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, да внимaютъ t с™hнь сынHвъ ї}левыхъ, и3 да не њсквернsтъ и4мене с™aгw моегw2, є3ли6ка nни2 њсвzщaютъ ми2: ѓзъ гDь.
3
3
Скажи їм: якщо хто з усіх нащадків ваших в роди ваші, маючи на собі нечистоту, приступить до святинь, які посвячують сини Ізраїлеві Господу, то знищиться душа та від лиця Мого. Я Господь [Бог ваш]. Рцы2 и5мъ: въ р0ды вaшz всsкъ человёкъ, и4же ѓще пристyпитъ t всsкагw сёмене вaшегw ко с™ы6мъ, є3ли6ка ѓще њсвzтsтъ сhнове ї}лєвы гDу, и3 нечистотA є3гw2 на нeмъ бyдетъ, потреби1тсz душA џнаz t менє2: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
4
4
Хто із сімені Ааронового прокажений, або має течу, той не повинен їсти святинь, поки не очиститься; і хто доторкнеться до чого-небудь нечистого від мертвого, або в кого трапиться вилив сімені, И# человёкъ t сёмене ґарHна жерцA, и3 сeй прокажeнъ, и3ли2 сёмz и3зливaетъ, t с™hхъ да не снёстъ, д0ндеже њчи1ститсz: и3 прикасazйсz всsкой нечистотЁ души2, и3ли2 человёкъ, є3мyже ѓще и3зhдетъ t є3гw2 л0жа сёмz,
5
5
або хто доторкнеться до якого-небудь гада, від якого він стане нечистим, або до людини, від якої він стане нечистим якою б то не було нечистотою, — и3ли2 и4же ѓще прик0снетсz всsкому гaду нечи1сту, и4же њскверни1тъ є3го2, и3ли2 человёку, и4же њскверни1тъ є3го2, по всsкой нечистотЁ є3гw2:
6
6
той, хто доторкнеться до цього, нечистий буде до вечора і не повинен їсти святинь, раніше ніж омиє тіло своє водою; душA, ћже ѓще прик0снетсz и4хъ, нечистA бyдетъ до вeчера: да не снёстъ t с™hхъ, ѓще не њмhетъ тёла своегw2 вод0ю,
7
7
але коли зайде сонце і він очиститься, тоді може він їсти святині, бо це його їжа. и3 зaйдетъ с0лнце, и3 чи1стъ бyдетъ: и3 тогдA да снёстъ t с™hхъ, ћкw хлёбъ є3гw2 є4сть.
8
8
Мертвечини і роздертого звіром він не повинен їсти, щоб не осквернитися цим. Я Господь. Мертвечи1ны и3 ѕвэроsдины да не снёстъ, є4же њскверни1тисz є3мY въ ни1хъ: ѓзъ гDь.
9
9
Нехай дотримуються вони повелінь Моїх, щоб не понести на собі гріха і не померти в ньому, коли порушать це. Я Господь [Бог], що освячує їх. И# да сохранsтъ повелBніz мо‰, да не пріи1мутъ си1хъ рaди грэхA, и3 и4змрутъ за ни1хъ, ѓще њсквернsтъ и5хъ: ѓзъ гDь бGъ њсщ7azй и5хъ.
10
10
Ніхто сторонній не повинен їсти святині; хто оселився у священика і найманець не повинен їсти святині; И# всsкъ и3ноплемeнникъ да не снёстъ с™hнь: присeлникъ їерeевъ и3ли2 наeмникъ да не снёстъ с™hнь.
11
11
якщо ж священик купить собі чоловіка за срібло, то цей може їсти її; також і домашні його можуть їсти хліб його. Ѓще же жрeцъ пристsжетъ дyшу пристzжaную сребр0мъ, сіS да снёстъ хлёбы є3гw2: и3 домочaдцы є3гw2, и3 сjи да снэдsтъ хлёбы є3гw2.
12
12
Якщо дочка священика вийде заміж за стороннього, то вона не повинна їсти принесених святинь; И# дщeрь человёка жерцA, ѓще посsгнетъ за мyжа и3ноплемeнника, сіS t начaткwвъ с™hхъ да не снёстъ.
13
13
коли ж дочка священика буде вдовою, або розведеною, і дітей немає в неї, і повернеться в дім батька свого, як була в молодості своїй, тоді вона може їсти хліб батька свого; а сторонній ніхто не повинен їсти його. И# дщeрь жерцA ѓще бyдетъ вдовA и3ли2 tпущeна, плодa же не бyдетъ є4й, возврати1тсz въ д0мъ nтцA своегw2, по ю4ности своeй, t хлёбwвъ nтцA своегw2 да снёстъ: всsкъ же и3ноплемeнникъ да не снёстъ t ни1хъ.
14
14
Хто помилково з’їсть що-небудь зі святині, той повинен віддати священику святиню і докласти до неї п’яту її частку. И# человёкъ, и4же ѓще ћстъ с™†z по невёдэнію, и3 да приложи1тъ пsтую свою2 чaсть ко и4стому, и3 да дaстъ сіE жерцY с™0е.
15
15
Священики самі не повинні ганьбити святині синів Ізраїлевих, які вони приносять Господу, И# да не њсквернsтъ с™hнь сынHвъ ї}левыхъ, и5хже nни2 tдэлsютъ гDу:
16
16
і не повинні накликати на себе провину в злочині, коли будуть їсти святині свої, бо Я Господь, що освячує їх. и3 да не наведyтъ на себE беззак0ніе преступлeніz, внегдA ћсти и5мъ с™hню и4хъ, ћкw ѓзъ гDь њсщ7azй и5хъ.
17
17
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
18
18
оголоси Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо хто з дому Ізраїлевого, або із прибульців, [що оселилися] між ізраїльтянами, чи за якоюсь обітницею, або з ревности приносить жертву свою, яку приносять Господу у всепалення, глаг0ли ґарHну и3 сынHмъ є3гw2 и3 всемY с0нму ї}леву и3 речeши къ ни6мъ: человёкъ человёкъ t сынHвъ ї}левыхъ, и3ли2 t пришлє1цъ прилежaщихъ къ ни6мъ во ї}ли, и4же ѓще принесeтъ дaры сво‰ по всsкому и3сповёданію своемY, и3ли2 по всsкому и3зволeнію своемY, є3ли6ка ѓще принесyтъ гDу на всесожжeніе,
19
19
то, щоб цим придбати благовоління від Бога, жертва повинна бути без вад, чоловічої статі, з великої худоби, з овець і з кіз; прі‰тны вaмъ непорHчны мyжескъ п0лъ t стaдъ волHвъ, и3ли2 t nвeцъ и3 t к0зъ:
20
20
ніякої тварини, на якій є вада, не приносьте [Господу], бо це не придбає вам благовоління. всёхъ, є3ли6ка ѓще и4мутъ пор0къ на себЁ, да не принесyтъ гDу, понeже непріsтно бyдетъ вaмъ.
21
21
І якщо хто приносить мирну жертву Господу, виконуючи обітницю, або з ревности, [або у свята ваші,] з великої худоби або з дрібної, то жертва повинна бути без вад, щоб бути угодною Богу: ніякої вади не повинно бути на ній; И# человёкъ и4же ѓще принесeтъ жeртву спcніz гDу, tлучи1въ њбётъ и3ли2 по и3зволeнію, и3ли2 въ прaздники вaшz, t стaдъ волHвъ и3ли2 t nвeцъ, непор0чно да бyдетъ въ пріsтіе, всsкъ пор0къ да не бyдетъ на нeмъ:
22
22
тварини сліпої, або пошкодженої, або потворної, або хворої, або коростявої, або паршивої, таких не приносьте Господу і в жертву не давайте їх на жертовник Господній; слёпо, и3ли2 сокрушeно, и3ли2 љзhкъ ўрёзанъ и3мyщо, и3ли2 черви1во, и3ли2 крaстово, и3ли2 лишaво, да не принесyтъ тёхъ гDу, и3 въ жeртву не дади1те t ни1хъ на nлтaрь гDви:
23
23
тельця й агнця з кінцівками, надмірно довгими або короткими, у жертву ревности принести можеш; а якщо за обітницею, то це не угодно буде Богу; и3 телцA и3ли2 џвцу ўхорёзну, и3ли2 безхв0стну, въ заколeніе сотвори1ши | себЁ (по и3зволeнію), въ њбётъ же тв0й да не пріи1метсz:
24
24
тварину, у якої ядра розчавлені, розбиті, відірвані або вирізані, не приносьте Господу й у землі вашій не робіть цього, є3мyже сyть ћтра сокрушє1на, и3 є3мyже раздaвлєна, и3 и3зрBзана, и3 и3ст0ржєна, да не принесeте си1хъ гDу, и3 въ земли2 вaшей да не сотвори1те.
25
25
і з рук іноземців не приносьте всіх таких тварин у дар Богу вашому, бо на них пошкодження, порок на них: не придбають вони вам благовоління. И# t руки2 и3ноплемeнника да не принесeте дарHвъ бGу вaшему t всёхъ си1хъ, ћкw вреждє1ніz сyть на ни1хъ, пор0къ на ни1хъ, не пріи1мутсz сі‰ t вaсъ.
26
26
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
27
27
коли народиться теля, або ягня, або козеня, то сім днів воно має пробути при матері своїй, а від восьмого дня і далі буде благовгодне для приношення в жертву Господу; телeцъ, и3ли2 nвчA, и3ли2 козлS, є3гдA роди1тсz, да бyдетъ сeдмь днjй под8 мaтерію своeю, въ дeнь же nсмhй и3 дaлэе принесeтсz въ дaръ, прин0съ гDу:
28
28
але ні корови, ні вівці не заколюйте в один день з породженням її. и3 телцA и3 nвчaте вкyпэ съ мaтерію да не зак0лете въ є3ди1нъ дeнь.
29
29
Якщо приносите Господу жертву подяки, то приносьте її так, щоб вона придбала вам благовоління; Ѓще же пожрeши жeртву њбётъ рaдованіz гDви, пріsтнw вaмъ пожри1те є5:
30
30
у той самий день слід з’їсти її, не залишайте від неї до ранку. Я Господь. сіS въ т0йже дeнь да снёстсz, да не њстaвите t мsсъ на ќтріе: ѓзъ є4смь гDь.
31
31
І дотримуйтеся заповідей Моїх і виконуйте їх. Я Господь. И# сохрани1те зaпwвэди мо‰ и3 сотвори1те |: ѓзъ гDь:
32
32
Не ганьбіть святого імені Мого, щоб Я був святим серед синів Ізраїлевих. Я Господь, Який освячує вас, и3 не њскверни1те и4мене с™aгw, и3 њсщ7yсz посредЁ сынHвъ ї}левыхъ: ѓзъ гDь њсщ7azй вaсъ,
33
33
Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб бути вашим Богом. Я Господь. и3зведhй вы2 и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, ћкw бhти вaмъ въ бGа: ѓзъ гDь.
Глава 23
Главa к7г
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм про свята Господні, в які слід скликати священне зібрання. Ось свята Мої: глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: прaздницы гDни, ±же наречeте нарHчитыz с™ы6z, сjи сyть прaздницы мои2:
3
3
шість днів можна робити справи, а в сьомий день субота спокою, священне зібрання; ніякої справи не робіть; це субота Господня у всіх оселях ваших. въ шeсть днjй да сотвори1ши дэлA, и3 въ дeнь седмhй суббHта, пок0й наречeнный с™ъ гDви, всsкагw дёла да не сотворитE: суббHта є4сть гDви во всeмъ њбитaніи вaшемъ.
4
4
Ось свята Господні, священні зібрання, які ви повинні скликати у свій час: Сjи прaздницы гDу наречє1ны с™и, ±же наречeте сі‰ во временA и4хъ:
5
5
у перший місяць, у чотирнадцятий [день] місяця увечері Пасха Господня; въ пeрвэмъ мцcэ въ четвертыйнaдесzть дeнь мцcа, междY вечeрними, пaсха гDу:
6
6
і в п’ятнадцятий день того самого місяця свято опрісноків Господу; сім днів їжте опрісноки; и3 въ пzтыйнaдесzть дeнь мцcа пeрвагw прaздникъ њпрэсн0кwвъ гDу: сeдмь днjй њпрэсн0ки да ћсте.
7
7
у перший день нехай буде у вас священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте; И# дeнь пeрвый наречeнъ с™ъ бyдетъ вaмъ: всsкагw дёла раб0тнz не сотвори1те:
8
8
і протягом семи днів приносьте жертви Господу; у сьомий день також священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте. и3 да принесeте всесожжє1ніz гDу сeдмь днjй, и3 дeнь седмhй наречeнъ с™ъ бyдетъ вaмъ: всsкагw дёла раб0тнz не сотвори1те.
9
9
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
10
10
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли прийдете в землю, яку Я даю вам, і будете жати на ній жнива, то принесіть перший сніп жнив ваших до священика; глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: є3гдA вни1дете въ зeмлю, ю4же ѓзъ даю2 вaмъ, и3 п0жнете жaтву є3S, и3 принесeте снопы2 начaтокъ жaтвы вaшеz къ жерцY,
11
11
він піднесе цей сніп перед Господом, щоб вам придбати благовоління; на другий день свята піднесе його священик; и3 вознесeтъ сн0пъ пред8 гDа пріsтенъ вaмъ: на ќтріе пeрвагw днE суббHты да вознесeтъ є3го2 жрeцъ.
12
12
і в день возношення снопа принесіть у всепалення Господу агнця однолітнього, без вад, И# сотвори1те въ дeнь, въ џньже ѓще принесeте сн0пъ, nвчA непор0чно є3динолётно во всесожжeніе гDу:
13
13
і з ним хлібного приношення дві десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, у жертву Господу, у приємні пахощі, й узливання до неї чверть гина вина; и3 жeртву є3гw2 двЁ десzти6ны муки2 пшени1чны спрsжены въ є3лeи: жeртва гDу, въ воню2 благов0ніz гDу: и3 возліsніе є3гw2 вінA четвeртую чaсть јна.
14
14
ніякого нового хліба, ні сушених зерен, ні зерен сирих не їжте до того дня, в який принесете приношення Богу вашому: це вічна постанова в роди ваші у всіх оселях ваших. И# хлёба, и3 прsженыхъ клaсwвъ н0выхъ да не снёсте, дaже до тогw2 днE самaгw, д0ндеже принесeте вы2 дaры бGу вaшему: зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz во всeмъ населeніи вaшемъ.
15
15
Відрахуйте собі від першого дня після свята, від того дня, у який приносите сніп потрясання, сім повних тижнів, И# сочти1те себЁ t наyтріz суббHтъ, t днE, въ џньже ѓще принесeте снопы2 возложeніz, сeдмь седми1цъ цёлыхъ
16
16
до першого дня після сьомого тижня відрахуйте п’ятдесят днів, і тоді принесіть нове хлібне приношення Господу: дaже до наyтріz послёдніz седми1цы да сочтeте пzтьдесsтъ днjй, и3 да принесeте жeртву н0ву гDу.
17
17
від осель ваших приносьте два хліби возношення, які повинні складатися з двох десятих частин ефи пшеничного борошна і повинні бути спечені кислі, як перший плід Господу; T вселeніz вaшегw да принесeте хлёбы возложeніе, двA хлBба: t двyхъ десzти1нъ муки2 пшени1чны да бyдутъ, квaшєны да и3спекyтсz t пeрвыхъ плодHвъ гDу:
18
18
разом із хлібами представте сім агнців без вад, однолітніх, і з великої худоби одного тельця і двох баранів [без вад]; нехай буде це у всепалення Господу, і хлібне приношення й узливання до них, у жертву, у приємні пахощі Господу. и3 да принесeте со хлёбами сeдмь ѓгнцєвъ непор0чныхъ є3динолётныхъ, и3 телцA є3ди1наго t стaдъ, и3 nвнA двA непорHчна: и3 бyдутъ во всесожжeніе гDу, и3 жє1ртвы и4хъ, и3 возлі‰ніz и4хъ, жeртва вонS благов0ніz гDу.
19
19
Приготуйте також з отари кіз одного козла в жертву за гріх і двох однолітніх агнців у жертву мирну [разом із хлібом першого плоду]; И# сотвори1те козлA t к0зъ є3ди1наго њ грэсЁ, и3 двA ѓгнца є3динолBтна въ жeртву спcніz съ хлёбами пeрвыхъ жи6тъ.
20
20
священик повинен принести це, потрясаючи перед Господом, разом з хлібами потрясіння першого плоду і з двома агнцями, і це буде святинею Господу; священикові, [який приносить, це належить]; И# да возложи1тъ | жрeцъ съ хлёбами пeрвыхъ жи6тъ, возложeніе пред8 гDемъ со nбёма ѓгнцы: с™а бyдутъ гDу, жерцY и4же прин0ситъ |, томY да бyдутъ.
21
21
і скликайте народ у цей день, священне зібрання нехай буде у вас, ніякої роботи не виконуйте: це постанова вічна у всіх оселях ваших у роди ваші. И# прозовeте сeй дeнь, нар0читъ с™ъ бyдетъ вaмъ: всsкагw дёла раб0тнz не сотвори1те въ џнь: зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz во всeмъ населeніи вaшемъ.
22
22
Коли будете жати жниво на землі вашій, не дожинай до краю поля твого, коли жнеш, і залишок від жаття твого не підбирай; бідному і прибульцеві залиш це. Я Господь, Бог ваш. И# є3гдA жнeте жaтву земли2 вaшеz, не потреби1те њстaнка жaтвы ни1вы своеS, є3гдA жнeте, и3 t пaдающихъ t жaтвы вaшеz да не соберeши: ни1щему и3 пришeлцу њстaвиши |: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
23
23
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
24
24
скажи синам Ізраїлевим: у сьомий місяць, у перший [день] місяця нехай буде у вас спокій, свято труб, священне зібрання [нехай буде у вас]; рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: мцcа седмaгw, въ пeрвый дeнь мцcа, да бyдетъ вaмъ пок0й, пaмzть трyбъ: наречeнъ с™ъ бyдетъ вaмъ:
25
25
ніякої роботи не виконуйте і приносьте жертву Господу. всsкагw дёла раб0тнz не сотвори1те, и3 принесeте всесожжeніе гDу.
26
26
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
27
27
також у дев’ятий [день] сьомого місяця цього, день очищення, нехай буде у вас священне зібрання; смиряйте душі ваші і приносьте жертву Господу; и3 въ десsтый дeнь седмaгw мцcа сегw2 дeнь њчищeніz, наречeнъ с™ъ да бyдетъ вaмъ: и3 смири1те дyшы вaшz, и3 принеси1те всесожжeніе гDу:
28
28
ніякої справи не робіть у день цей, бо це день очищення, щоб очистити вас перед лицем Господа, Бога вашого; всsкагw дёла не сотвори1те въ сaмый дeнь сeй: є4сть бо дeнь њчищeніz сeй вaмъ, ўмоли1ти њ вaсъ пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ:
29
29
а всяка душа, що не смирить себе в цей день, знищиться з народу свого; всsка бо душA, ћже не покори1тсz въ дeнь т0й, потреби1тсz t людjй свои1хъ:
30
30
і якщо яка душа буде робити яку-небудь справу в день цей, Я знищу ту душу з народу її; и3 всsка душA, ћже сотвори1тъ дёло въ сaмый дeнь сeй, поги1бнетъ душA тA t людjй свои1хъ:
31
31
ніякої справи не робіть: ця постанова вічна в роди ваші, в усіх оселях ваших; всsкагw дёла не сотвори1те, зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz, во всёхъ селeніихъ вaшихъ.
32
32
це для вас субота спокою, і смиряйте душі ваші, з вечора дев’ятого [дня] місяця; від вечора до вечора [десятого дня місяця] святкуйте суботу вашу. Суббw6ты суббHтъ бyдутъ вaмъ: и3 смири1те дyшы вaшz, t девsтагw днE мцcа t вeчера, дaже до десsтагw днE мцcа, до вeчера, суббHтствуйте суббw6ты вaшz.
33
33
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
34
34
скажи синам Ізраїлевим: з п’ятнадцятого дня того самого сьомого місяця свято кущів, сім днів Господу; рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: въ пzтыйнaдесzть дeнь мцcа седмaгw сегw2, прaздникъ кyщей сeдмь днjй гDу:
35
35
у перший день священне зібрання, ніякої роботи не виконуйте; и3 дeнь пeрвый наречeнъ с™ъ бyдетъ: всsкагw дёла раб0тнz не сотвори1те:
36
36
протягом семи днів приносьте жертву Господу; у восьмий день священне зібрання нехай буде у вас, і приносьте жертву Господу: це віддання свята, ніякої роботи не виконуйте. сeдмь днjй да принесeте всесожжє1ніz гDу: и3 дeнь nсмhй наречeнъ с™ъ бyдетъ вaмъ, и3 принесeте всесожжє1ніz гDу: и3сх0дное є4сть, всsкагw дёла раб0тнz не сотвори1те.
37
37
Ось свята Господні, в які слід скликати священне зібрання, щоб приносити у жертву Господу всепалення, хлібне приношення, заколені жертви й узливання, кожне у свій день, Сjи прaздницы гDни, ±же наречeте нарHчиты с™ы, є4же приноси1ти прин0сы гDу: всесожжє1ніz и3 жє1ртвы и4хъ, и3 возлі‰ніz и4хъ t днE до днE,
38
38
крім субот Господніх і крім дарів ваших, і крім всіх обітниць ваших і крім усього, що приноситься з ревности вашої, що ви даєте Господу. кромЁ суббHтъ гDнихъ и3 кромЁ дарHвъ вaшихъ, и3 кромЁ всёхъ њбётwвъ вaшихъ и3 кромЁ благов0льныхъ вaшихъ, ±же ѓще дади1те гDу.
39
39
А в п’ятнадцятий день сьомого місяця, коли ви збираєте врожай землі, святкуйте свято Господнє сім днів: у перший день спокій і у восьмий день спокій; И# въ пzтыйнaдесzть дeнь мцcа седмaгw сегw2, є3гдA скончaете жи6та земли2, прaзднуйте гDу сeдмь днjй: въ дeнь пeрвый пок0й, и3 въ дeнь nсмhй пок0й:
40
40
у перший день візьміть собі віття красивих дерев, віття пальмове і віття дерев широколистих і верб річкових, і веселіться перед Господом Богом вашим сім днів; и3 да в0змете себЁ въ дeнь пeрвый пл0дъ дрeва красeнъ, и3 вётвь фjніческую, и3 вBтви дрeва ч†стыz, и3 вє1рбы, и3 ѓгнwвы вBтви [сад0віе палестjнское] t пот0ка, и3 возвесели1тесz пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ сeдмь днjй въ лёто:
41
41
і святкуйте це свято Господнє сім днів у році: це постанова вічна в роди ваші; у сьомий місяць святкуйте його; зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz, въ мцcъ седмhй прaзднуйте є3го2:
42
42
у кущах живіть сім днів; усякий тубілець ізраїльтянин повинен жити в кущах, въ кyщахъ да пребyдете сeдмь днjй: всsкъ тузeмецъ во ї}ли да пребyдетъ въ кyщахъ:
43
43
щоб знали роди ваші, що в кущах оселив Я синів Ізраїлевих, коли вивів їх із землі Єгипетської. Я Господь, Бог ваш. ћкw да ўвёдzтъ р0ды вaшz, ћкw въ кyщахъ всели1хъ сhны ї}лєвы, внегдA и3звести2 мнЁ и5хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
44
44
І оголосив Мойсей синам Ізраїлевим про свята Господні. И# повёда мwmсeй прaздники гDни сынHмъ ї}лєвымъ.
Глава 24
Главa к7д
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
накажи синам Ізраїлевим, щоб вони принесли тобі єлею чистого, вичавленого, для освітлення, щоб постійно горів світильник; заповёждь сынHмъ ї}лєвымъ, да в0змутъ ти2 є3лeй t мaсличіz чи1стъ и3сцэжeнъ въ свэтёніе, да гори1тъ свэти1ло всегдA,
3
3
ззовні завіси ковчега одкровення в скинії зібрання Аарон [і сини його] повинні ставити його перед Господом з вечора до ранку завжди: це вічна постанова в роди ваші; внЁ завёсы въ ски1ніи свидёніz, и3 возжигaти бyдутъ є3го2 ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 t вeчера до заyтра пред8 гDемъ непрестaннw, зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz:
4
4
на свічнику чистому повинні вони ставити світильник перед Господом завжди. на свэти1лницэ чи1стэмъ возжигaти бyдете свэти6ла пред8 гDемъ дaже до ќтра.
5
5
І візьми пшеничного борошна і спечи з нього дванадцять хлібів; у кожному хлібі повинні бути дві десятих ефи; И# в0змете муки2 пшени1чны, и3 сотворитE t неS дванaдесzть хлёбwвъ: двY десzти1нъ да бyдетъ хлёбъ є3ди1нъ:
6
6
і поклади їх у два ряди, по шість у ряд, на чистому столі перед Господом; и3 возложи1те и5хъ на двA положє1ніz, по шести2 хлёбwвъ є3ди1но положeніе на трапeзэ чи1стэ пред8 гDемъ:
7
7
і поклади на [кожен] ряд чистого ливану [і соли], і буде це при хлібі, у пам’ять, у жертву Господу; и3 возложи1те на є3ди1но положeніе лівaнъ чи1стъ и3 с0ль, и3 да бyдутъ хлёбы въ пaмzть предлежaщыz пред8 гDемъ:
8
8
у кожен день суботи постійно слід класти їх перед Господом від синів Ізраїлевих: це завіт вічний; въ дeнь суббHты да предлагaютсz пред8 гDемъ всегдA t сынHвъ ї}левыхъ, завётъ вёчный:
9
9
вони будуть належати Аарону і синам його, які будуть їсти їх на святому місці, бо це велика святиня для них із жертв Господніх: це постанова вічна. и3 да бyдутъ ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, и3 да снэдsтъ | на мёстэ с™э, сyть бо с™†z с™hхъ: сіE и5мъ t жeртвъ гDу въ зак0нъ вёчный.
10
10
І вийшов син однієї ізраїльтянки, що народилася від єгиптянина, до синів Ізраїлевих, і посварився у стані син ізраїльтянки з ізраїльтянином; И# и3зhде сhнъ жены2 ї}лтzныни, и3 сeй бЁ сhнъ є3гЂптzнина въ сынёхъ ї}левыхъ: и3 прsхусz въ полцЁ и4же t ї}лтzныни и3 мyжъ ї}лтzнинъ:
11
11
хулив син ізраїльтянки ім’я [Господнє] і лихословив. І привели його до Мойсея [ім’я ж матері його Саломиф, дочка Давриїна, з племені Данового]; и3 нарeкъ сhнъ жены2 ї}лтzныни и4мz (гDне) проклS. И# привед0ша є3го2 къ мwmсeю. И$мz же мaтере є3гw2 салwмjfъ, дщeрь даврjина, t плeмене дaнова.
12
12
і посадили його під варту, доки не буде оголошена їм воля Господня. И# вверг0ша є3го2 въ темни1цу, разсуди1ти њ нeмъ повелёніемъ гDнимъ.
13
13
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
14
14
виведи того, хто лихословив, геть зі стану, і всі, хто чув, нехай покладуть руки свої на голову його, і вся громада поб’є його камінням; и3зведи2 клsвшаго внЁ полкA, и3 да возложaтъ вси2 слhшавшіи рyцэ свои2 на главY є3гw2, и3 да побію1тъ є3го2 кaменіемъ вeсь с0нмъ:
15
15
і синам Ізраїлевим скажи: хто буде лихословити Бога свого, той понесе гріх свій; и3 сынHмъ ї}лєвымъ глаг0ли и3 речeши къ ни6мъ: человёкъ человёкъ, и4же ѓще прокленeтъ бGа своего2, грёхъ пріи1метъ:
16
16
і хулитель ім’я Господнього повинен померти, камінням поб’є його вся громада: чи прибулець, чи тубілець стане хулити ім’я [Господнє], відданий буде на смерть. нарицazй же и4мz гDне смeртію да ќмретъ: кaменіемъ да побію1тъ є3го2 вeсь с0нмъ ї}льскій: ѓще тузeмецъ, и3ли2 пришлeцъ, є3гдA наречeтъ и4мz гDне, да ќмретъ:
17
17
Хто уб’є яку-небудь людину, той відданий буде на смерть. и3 человёкъ, и4же ѓще порази1тъ всsку дyшу человёчу, и3 ќмретъ, смeртію да ќмретъ:
18
18
Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї, худобу за худобу. и3 и4же ѓще ўдaритъ скотA, и3 ќмретъ, да воздaстъ дyшу вмёстw души2:
19
19
Хто зробить ушкодження на тілі ближнього свого, тому слід зробити те саме, що він зробив: и3 ѓще кто2 сотвори1тъ пор0къ бли1жнему, ћкоже сотвори2 є3мY, тaкожде и3 є3мY да сотворsтъ:
20
20
перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; як він зробив ушкодження на тілі людини, так і йому треба зробити. и3зломлeніе за и3зломлeніе, џко за џко, зyбъ за зyбъ: ћкоже сотвори1лъ пор0къ человёку, тaкожде да сотворsтъ и3 є3мY:
21
21
Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї; а хто уб’є людину, того треба віддати на смерть. и4же ѓще ўдaритъ человёка, и3 ќмретъ смeртію да ќмретъ:
22
22
Один суд повинен бути у вас, як для прибульця, так і для тубільця; бо Я Господь, Бог ваш. њправдaніе є3ди1но бyдетъ пришeлцу и3 тузeмцу, ћкw ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ.
23
23
І сказав Мойсей синам Ізраїлевим; і вивели того, хто лихословив, геть зі стану, і побили його камінням, і зробили сини Ізраїлеві, як повелів Господь Мойсеєві. И# глаг0ла мwmсeй къ сынHмъ ї}лєвымъ, и3 и3звед0ша клsвшаго внЁ полкA, и3 поби1ша є3го2 кaменіемъ вeсь с0нмъ: и3 сhнове ї}лєвы сотвори1ша, ћкоже заповёда гDь мwmсeю.
Глава 25
Главa к7є
1
1
І сказав Господь Мойсею на горі Синаї, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю на горЁ сінaйстэй, гlz:
2
2
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли прийдете в землю, яку Я даю вам, тоді земля повинна покоїтися в суботу Господню; глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: є3гдA вни1дете въ зeмлю, ю4же ѓзъ даю2 вaмъ, и3 почjетъ землS, ю4же ѓзъ даю2 вaмъ, суббw6ты гDу.
3
3
шість років засівай поле твоє і шість років обрізуй виноградник твій, і збирай плоди їх, Шeсть лётъ да сёеши ни1ву твою2, и3 шeсть лётъ да рёжеши віногрaдъ тв0й и3 соберeши пл0дъ є3гw2:
4
4
а в сьомий рік буде субота спокою землі, субота Господня: поля твого не засівай і виноградника твого не обрізуй; въ седм0е же лёто суббHта, пок0й да бyдетъ земли2, суббHта гDнz: ни1вы твоеS сёzти и3 віногрaда твоегw2 рёзати не бyдеши,
5
5
що саме виросте на жниві твоєму, не пожинай, і грон з необрізаної лози твоєї не знімай; нехай буде це рік спокою землі; и3 сам† соб0ю произраст†ющаz ни1вы твоеS да не п0жнеши, и3 віногрaда tлучeніz твоегw2 да не соберeши: лёто пок0z бyдетъ земли2.
6
6
і буде це упродовж суботи землі усім вам у їжу, тобі і рабові твоєму, і рабі твоїй, і найманцеві твоєму, і поселенцеві твоєму, що оселився у тебе; И# бyдутъ суббw6ты земли2 ћди тебЁ, и3 рабY твоемY и3 рабhни твоeй, и3 наeмнику твоемY и3 њбитaлнику прилежaщему къ тебЁ,
7
7
і худобі твоїй і звірам, які на землі твоїй, нехай будуть усі плоди її в їжу. и3 скотHмъ твои6мъ и3 ѕвэрє1мъ сyщымъ на земли2 твоeй да бyдетъ всsкъ пл0дъ є3гw2 въ снёдь.
8
8
І нарахуй собі сім суботніх років, сім разів по сім років, щоб було у тебе в семи суботніх роках сорок дев’ять років; И# и3счи1слиши себЁ сeдмь лётъ пок0z, сeдмь лётъ седми1жды: и3 бyдутъ тебЁ сeдмь седми1нъ лётъ, четhредесzть дeвzть лётъ.
9
9
і засурми трубою в сьомий місяць, у десятий [день] місяця, у день очищення засурміть трубою по всій землі вашій; И# возвэсти1те трyбнымъ глaсомъ во всeй земли2 вaшей мцcа седмaгw въ десsтый дeнь мцcа: въ дeнь њчищeніz возвэсти1те труб0ю во всeй земли2 вaшей.
10
10
і освятіть п’ятдесятий рік і оголосіть свободу на землі всім жителям її: нехай буде це у вас ювілей; і поверніться кожен у володіння своє, і кожен поверніться у своє плем’я. И# њсвzти1те лёто, пzтьдесsтое лёто, и3 разгласи1те њставлeніе на земли2 всBмъ живyщымъ на нeй: лёто њставлeніz знaменіе сіE бyдетъ вaмъ: и3 да tи1детъ кjйждо вaсъ въ притzжaніе своE, и3 кjйждо во nтeчество своE tи1дете.
11
11
П’ятдесятий рік нехай буде у вас ювілейний: не сійте і не жніть, що саме виросте на землі, і не знімайте ягід з необрізаної лози, Њставлeніz знaменіе сіE бyдетъ вaмъ, лёто пzтьдесsтое, лёто бyдетъ вaмъ: ни сёzти, нижE жaти бyдете, є4же сaмо произни1кнетъ на нeй, и3 да не њб8eмлеши њсвzщeнныхъ (бGу) є3S:
12
12
бо це ювілей: священним нехай буде він для вас; з поля їжте врожай його. ћкw њставлeніz знaменіе є4сть, с™о да бyдетъ вaмъ: t ни1въ kди1те плоды2 є3S:
13
13
В ювілейний рік повертайтеся кожен у володіння своє. и3 въ лёто њставлeніz знaменіz сегw2 да возврати1тсz кjйждо въ притzжaніе своE.
14
14
Якщо будеш продавати що ближньому твоєму, або будеш купувати що у ближнього твого, не кривдьте одне одного; Ѓще же tдaси кyплею бли1жнему твоемY, и3ли2 ѓще притsжеши t бли1жнzгw твоегw2, да не њскорблsетъ человёкъ бли1жнzгw:
15
15
за розрахунком років після ювілею ти повинен купувати у ближнього твого, і за розрахунком років прибутку він повинен продавати тобі; по числY лётъ по знaменіи, да притsжеши t бли1жнzгw, по числY лётъ плодHвъ да продaстсz тебЁ.
16
16
якщо багато залишається років, збільши ціну; а якщо мало років залишається, зменши ціну, бо за відповідну кількість років жнив він продає тобі. Ћкоже ѓще б0лэе лётъ, ўмн0житъ притzжaніе є3гw2, и3 ћкоже ѓще мнёе лётъ, ўменши1тъ притzжaніе є3гw2: ћкw число2 плодHвъ є3гw2, тaкw да продaстъ тебЁ.
17
17
Не кривдьте одне одного; бійся Бога твого, бо Я Господь, Бог ваш. Да не њскорби1тъ человёкъ бли1жнzгw, и3 да ўбои1шисz гDа бGа твоегw2: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
18
18
Виконуйте постанови Мої, і зберігайте закони Мої і виконуйте їх, і будете жити спокійно на землі; И# сотвори1те вс‰ њправд†ніz мо‰ и3 вс‰ суды2 мо‰, сохрани1те же и3 сотвори1те |, и3 всели1тесz на земли2 ўповaюще.
19
19
і буде земля давати плід свій, і будете їсти досита, і будете жити спокійно на ній. И# дaстъ землS плоды2 сво‰, и3 снёсте въ сhтость, и3 вселитeсz на нeй ўповaюще.
20
20
Якщо скажете: що ж нам їсти в сьомий рік, коли ми не будемо ні сіяти, ні збирати врожаї наші? Ѓще же речeте: что2 ћсти бyдемъ въ седм0е лёто сіE, ѓще не сёемъ, ни собирaемъ плодHвъ свои1хъ;
21
21
Я пошлю благословення Моє на вас у шостий рік, і він принесе врожаю на три роки; и3 послю2 блгcвeніе моE вaмъ въ лёто шест0е, и3 сотвори1тъ плоды2 сво‰ на три2 лBта:
22
22
і будете сіяти у восьмий рік, але будете їсти врожаї старі до дев’ятого року; доки не вистигне врожай його, будете їсти старе. и3 посёете въ лёто nсм0е, и3 снёсте t плодHвъ вeтхихъ дaже до лёта девsтагw: д0ндеже приспёютъ плоды2 є3S, снёсте вє1тхаz вeтхихъ.
23
23
Землю не слід продавати назавжди, бо Моя земля: ви прибульці і поселенці у Мене; И# землS да не продaстсz во ўтверждeніе: моs бо є4сть землS, ћкw пришeлцы и3 присeлницы вы2 є3стE предо мн0ю:
24
24
по всій землі володіння вашого дозволяйте викуп землі. и3 по всeй земли2 њдержaніz вaшегw, и3скyпъ дади1те земли2.
25
25
Якщо брат твій зубожіє і продасть від володіння свого, то прийде близький його родич і викупить продане братом його; Ѓще же нищeтствуетъ брaтъ тв0й, и4же съ тоб0ю, и3 продaстъ t њдержaніz своегw2, да пріи1детъ ќжикъ бли1жній є3мY и3 и3скyпитъ продaніе брaта своегw2.
26
26
якщо ж нема кому за нього викупити, але сам він буде мати достаток і знайде, скільки потрібно на викуп, Ѓще же не бyдетъ комY ќжика, и3 возм0жетъ рукA є3гw2 њбрэсти2 дов0ленъ и3скyпъ є3гw2,
27
27
то нехай він розрахує роки продажу свого і поверне залишок тому, кому він продав, і вступить знову у володіння своє; и3 и3счи1слитъ лBта продaніz є3гw2, и3 воздaстъ є4же и3зли1ше и4мать, человёку є3мyже пр0дано бЁ џное, и3 возврати1тсz во њдержaніе своE.
28
28
якщо ж не знайде рука його, скільки потрібно повернути йому, то продане ним залишиться у руках покупця до ювілейного року, а в ювілейний рік відійде воно, і він знову вступить у володіння своє. Ѓще же не њбрsщетъ рукA є3гw2 дов0лное, є4же tдaти є3мY, да бyдетъ пр0даное купи1вшему є5 дaже до шестaгw лёта њставлeніz, и3 и3зhдетъ во њставлeніе, и3 возврати1тсz во њдержaніе своE.
29
29
Якщо хто продасть житловий будинок у місті, огородженому стіною, то викупити його можна до закінчення року від продажу його: протягом року викупити його можна; Ѓще же кто2 продaстъ д0мъ њбитaемый во грaдэ њграждeннэмъ, и3 бyдетъ и3скуплeніе є3гw2, д0ндеже и3сп0лнитсz: лёто днjй бyдетъ и3скуплeніе є3гw2.
30
30
якщо ж не буде він викуплений до закінчення цілого року, то будинок, який у місті, що має стіну, залишиться назавжди у покупця його в роди його, і в ювілей не відійде від нього. Ѓще же не и3скyпитъ, д0ндеже скончaетсz лёто всE, да ўкрэпи1тсz д0мъ сyщій во грaдэ и3мyщемъ њграждeніе въ твeрдость купи1вшему є3го2, въ р0ды є3гw2, и3 не возврати1тсz во њставлeніе.
31
31
А будинки в селищах, навколо яких нема стіни, слід вважати нарівні з полем землі: викуповувати їх [завжди] можна, і в ювілей вони відходять. Д0мы же и5же на сeлэхъ, и5мже нёсть w4крестъ и4хъ њграждeніz, къ селY земли2 да приложaтсz: и3скупyємы всегдA да бyдутъ, и3 во њставлeніе да возвратsтсz.
32
32
А міста левитів, будинки в містах володіння їх, левитам завжди можна викуповувати; И# грaди леvjтстіи, д0мы градHвъ њдержaніz и4хъ, и3скупyємы да бyдутъ всегдA леvjтwмъ.
33
33
а хто з левитів не викупить, то проданий будинок у місті володіння їх у ювілей відійде, бо будинки в містах левитських складають їхнє володіння серед синів Ізраїлевих; И# и4же ѓще и3скyпитъ t леv‡тъ: и3 и3зhдетъ продaніе домHвъ грaда њдержaніz и4хъ во њставлeніе, ћкw д0мы градHвъ леvjтскихъ њдержaніе и4хъ, посредЁ сынHвъ ї}левыхъ.
34
34
і поля навколо міст їхніх продавати не можна, бо це вічне володіння їх. И# сeла tдэлє1наz градHмъ и4хъ да не продадyтсz, ћкw њдержaніе вёчное сіE и4хъ є4сть.
35
35
Якщо брат твій зубожіє і прийде в занепад у тебе, то підтримай його, чи прибулець він, або поселенець, щоб він жив з тобою; Ѓще же нищeтствуетъ брaтъ тв0й, и4же съ тоб0ю, и3 и3знем0жетъ рукaми ў тебє2, заступи2 є3го2 ћкw пришeлца и3 присeлника, да поживeтъ брaтъ тв0й съ тоб0ю:
36
36
не бери від нього лихви і прибутку і бійся Бога твого; [Я Господь,] щоб жив брат твій з тобою; да не в0змеши t негw2 ли1хвы, нижE б0лэе (*дaнагw), и3 ўбои1шисz бGа твоегw2: ѓзъ гDь: и3 поживeтъ брaтъ тв0й съ тоб0ю.
37
37
срібла твого не віддавай йому в лихву і хліба твого не віддавай йому для одержання прибутку. СребрA твоегw2 да не дaси є3мY въ ли1хву, и3 рaди прибhтка не дaси є3мY пи1щей твои1хъ.
38
38
Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб дати вам землю Ханаанську, щоб бути вашим Богом. Ѓзъ гDь бGъ вaшъ, и3зведhй вы2 и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, є4же дaти вaмъ зeмлю ханаaнску, ћкw бhти мнЁ бGу вaшему.
39
39
Коли зубожіє в тебе брат твій і буде проданий тобі, то не накладай на нього роботи рабської: Ѓще же њуб0жаетъ брaтъ тв0й ў тебє2, и3 продaстсz тебЁ, да не пораб0таетъ тебЁ раб0ты рaбскіz:
40
40
він повинен бути у тебе як найманець, як поселенець; до ювілейного року нехай працює у тебе, ѓки наeмникъ и3ли2 пришлeцъ да бyдетъ тебЁ, дaже до лёта њставлeніz дёлати бyдетъ ў тебє2,
41
41
а тоді нехай відійде він від тебе, сам і діти його з ним, і повернеться у плем’я своє, і вступить знову у володіння батьків своїх, и3 да и3зhдетъ t тебє2, и3 дёти є3гw2 съ ни1мъ въ лёто њставлeніz, и3 да tи1детъ въ р0дъ св0й, и3 во њдержaніе џтчее своE возврати1тсz,
42
42
тому що вони — Мої раби, яких Я вивів із землі Єгипетської: не слід продавати їх, як продають рабів; понeже раби2 мои2 сyть сjи, и5хже и3звед0хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, да не продaстсz продaніемъ рaбіимъ:
43
43
не пануй над ним з жорстокістю і бійся Бога твого. да не њтzготи1ши є3гw2 труд0мъ, и3 ўбои1шисz гDа бGа твоегw2.
44
44
А щоб раб твій і рабиня твоя були у тебе, то купуйте собі раба і рабиню в народів, які навколо вас; И# рaбъ и3 рабhнz, и5же ѓще бyдутъ ў тебє2 t kзы6къ, и5же w4крестъ тебє2 сyть, t тёхъ да притsжете рабA и3 рабhню.
45
45
також і з дітей поселенців, що оселилися у вас, можете купувати, і з племені їх, яке у вас, що народилося у них в землі вашій, і вони можуть бути вашою власністю; И# t сынHвъ присeлничихъ, и5же сyть въ вaсъ, t си1хъ притsжете, и3 t ср0дникwвъ и4хъ, є3ли1цы ѓще бyдутъ въ земли2 вaшей, да бyдутъ вaмъ во њдержaніе,
46
46
можете передавати їх у спадщину і синам вашим після себе, як маєток; вічно володійте ними, як рабами. А над братами вашими, синами Ізраїлевими, один над одним не володарюйте, не пануйте з жорстокістю. и3 да раздэлитE | дётемъ вaшымъ по вaсъ, и3 да бyдутъ вaмъ во њдержaніе во вёкъ: брaтіи же вaшеz, сынHвъ ї}левыхъ, кjйждо брaта своегw2 да не њтzготи1тъ є3гw2 въ трудёхъ.
47
47
Якщо прибулець або поселенець твій буде мати достаток, а брат твій перед ним зубожіє і продасться прибульцеві, що оселився у тебе, або кому-небудь із племені прибульця, Ѓще же њбрsщетъ рукA пришeлца и3ли2 присeлника и4же ў тебє2, и3 њбнищaвъ брaтъ тв0й продaстсz къ пришeлцу и3ли2 присeлнику и4же ў тебє2, и3ли2 роди1вшемусz t р0да пришeлча,
48
48
то після продажу можна викупити його; хто-небудь із братів його повинен викупити його, по продaніи є3мY, и3скyпъ да бyдетъ є3мY, є3ди1нъ t брaтій є3гw2 да и3скyпитъ є3го2:
49
49
або дядько його, або син дядька його повинен викупити його, або хто-небудь з родичів його, з племені його, повинен викупити його; або якщо буде мати достаток, сам викупиться. брaтъ nтцA є3гw2, и3ли2 сhнъ брaта nтцA є3гw2, да и3скyпитъ є3го2, и3ли2 t св0йственныхъ пл0ти плeмене є3гw2 и3скyпитъ є3го2: ѓще же возм0жетъ рукA є3гw2, и3скyпитъ себE,
50
50
І він повинен розрахуватися з покупцем його, починаючи від того року, коли він продав себе, до року ювілейного, і срібло, за яке він продав себе, слід віддати йому за кількістю років; як тимчасовий найманець він повинен бути в нього; да сочтeтсz съ притzжaвшимъ є3го2, t лёта въ нeже продaсz є3мY дaже до лёта њставлeніz, и3 бyдетъ сребро2 продaніz є3гw2 ѓки дeнь наeмника: t лёта до лёта да бyдетъ съ ни1мъ.
51
51
і якщо ще багато залишається років, то за мірою їх він повинен віддати у викуп за себе срібло, за яке він куплений; Ѓще же комY мн0жае лётъ бyдетъ, проти1въ тёхъ tдaстъ и3скyпъ св0й, t сребрA продaніz своегw2.
52
52
якщо ж мало залишається років до ювілейного року, то він повинен порахувати і за мірою років віддати за себе викуп. Ѓще же мaлw њстaнетсz t лётъ до лёта њставлeніz, и3 да сочтeтъ є3мY по лётwмъ є3гw2, и3 tдaстъ и3скyпъ є3гw2 ѓки наeмникъ:
53
53
Він повинен бути у нього, як найманець, в усі роки; він не повинен панувати над ним з жорстокістю в очах твоїх. t г0да до г0да да бyдетъ съ ни1мъ: да не њтzготи1ши є3гw2 труд0мъ пред8 тоб0ю.
54
54
Якщо ж він не викупиться таким чином, то в ювілейний рік відійде сам і діти його з ним, Ѓще же не и3скyпитсz по си6мъ, да и3зhдетъ въ лёто њставлeніz сaмъ и3 дёти є3гw2 съ ни1мъ:
55
55
тому що сини Ізраїлеві Мої раби; вони Мої раби, яких Я вивів із землі Єгипетської. Я Господь, Бог ваш. ћкw мои2 сhнове ї}лєвы раби2 сyть, џтроцы мои2 сjи сyть, и5хже и3звед0хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
Глава 26
Главa к7ѕ
1
1
Не робіть собі кумирів та ідолів, і стовпів не ставте у себе, і каменів з зображеннями не кладіть у землі вашій, щоб кланятися перед ними, бо Я Господь Бог ваш. Не сотвори1те себЁ (*њбразHвъ) рукотворeныхъ, нижE и3звazныхъ, нижE столпA постaвите себЁ, нижE кaмене постaвите въ земли2 вaшей во знaменіе, ко є4же покланsтисz є3мY: ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ.
2
2
Суботи Мої додержуйте і святилище Моє шануйте: Я Господь. Суббw6ты мо‰ сохрани1те, и3 t с™hхъ мои1хъ ўб0йтесz: ѓзъ є4смь гDь.
3
3
Якщо ви будете чинити за уставами Моїми і заповіді Мої будете зберігати і виконувати їх, Ѓще въ повелёніихъ мои1хъ х0дите, и3 зaпwвэди мо‰ сохранитE и3 сотворитE |:
4
4
то Я дам вам дощі у свій час, і земля дасть плоди свої, і дерева польові дадуть плід свій; и3 дaмъ д0ждь вaмъ во врeмz своE, и3 землS дaстъ плоды2 сво‰, и3 древесA сє1лнаz tдадsтъ пл0дъ св0й:
5
5
і молотьба хліба буде досягати у вас збирання винограду, збирання винограду буде досягати посіву, і будете їсти хліб свій досита, і будете жити на землі [вашій] безпечно; и3 пости1гнетъ вaмъ млачeніе (*жи6тъ) њбрaніе вінA, и3 њбрaніе вінA пости1гнетъ сёzтву, и3 снёсте хлёбъ вaшъ въ сhтость, и3 вселитeсz съ твeрдостію на земли2 вaшей, и3 рaть не пр0йдетъ сквозЁ зeмлю вaшу:
6
6
пошлю мир на землю [вашу], ляжете, і ніхто вас не потурбує, прожену лютих звірів із землі [вашої], і меч не пройде по землі вашій; и3 дaмъ ми1ръ въ земли2 вaшей, и3 ќснете, и3 не бyдетъ ўстрашazй вaсъ: и3 погублю2 ѕвBри лю6тыz t земли2 вaшеz:
7
7
і будете проганяти ворогів ваших, і впадуть вони перед вами від меча; и3 рaть сквозЁ зeмлю вaшу не пр0йдетъ, и3 поженeте враги2 вaшz, и3 падyтъ пред8 вaми ўбіeніемъ:
8
8
п’ятеро вас проженуть сотню, і сотня з вас прожене десять тисяч, і впадуть вороги ваші перед вами від меча; и3 поженyтъ t вaсъ пsть сто2, и3 сто2 вaсъ поженeтъ тмы6, и3 падyтъ врази2 вaши пред8 вaми мечeмъ:
9
9
зглянусь на вас [і благословлю вас], і плідними зроблю вас, і розмножу вас, і буду твердим у завіті Моїм з вами; и3 при1зрю на вaсъ и3 блгcвлю2 вaсъ, и3 возращY вaсъ и3 ўмн0жу вaсъ, и3 постaвлю завётъ м0й съ вaми:
10
10
і будете їсти старе минулорічне, і викинете старе заради нового; и3 снёсте вє1тхаz и3 вє1тхаz вeтхихъ, и3 вє1тхаz t лицA н0выхъ и3знесeте:
11
11
і поставлю оселю Мою серед вас, і душа Моя не погордує вами; и3 постaвлю завётъ м0й въ вaсъ, и3 не возгнушaетсz дш7A моS вaми:
12
12
і буду ходити серед вас і буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом. и3 похождY въ вaсъ, и3 бyду вaмъ бGъ, и3 вы2 бyдете ми2 лю1діе:
13
13
Я Господь Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб ви не були там рабами, і знищив кайдани ярма вашого, і повів вас з піднятою головою. ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ, и3зведhй вaсъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, сyщымъ вaмъ рабHмъ: и3 сокруши1хъ ќзы kрмA вaшегw, и3 и3звед0хъ вaсъ со дерзновeніемъ.
14
14
Якщо ж не послухаєте Мене і не будете виконувати всіх заповідей цих, Ѓще же не послyшаете менE, нижE сотворитE повелёній мои1хъ си1хъ,
15
15
і якщо знехтуєте Мої постанови, і якщо душа ваша зневажить Мої закони, так що ви не будете виконувати всіх заповідей Моїх, порушивший завіт Мій, — но ни покоритeсz и5мъ, и3 њ судбaхъ мои1хъ вознегодyетъ душA вaша, ћкw не твори1ти вaмъ всёхъ зaповэдій мои1хъ, ћкw разори1ти завётъ м0й,
16
16
то і Я зроблю з вами це: пошлю на вас жах, чахлість і гарячку, від яких стомляться очі і змучиться душа, і будете сіяти насіння ваше марно, і вороги ваші з’їдять його; и3 ѓзъ сотворю2 си1це вaмъ, и3 наведY на вaсъ скyдость и3 крaсту, и3 желтzни1цу вреждaющую џчи вaша и3 дyшы вaшz и3стаевaющую: и3 посёете вотщE сёмена в†ша, и3 поzдsтъ | супостaты вaшz:
17
17
відверну лице Моє від вас, і впадете перед ворогами вашими, і будуть панувати над вами вороги ваші, і побіжите, коли ніхто не буде гнатися за вами. и3 ўтвержY лицE моE на вaсъ, и3 падeте пред8 враги6 вaшими, и3 поженyтъ вы2 ненави1дzщіи вaсъ, и3 побёгнете ни комyже гонsщу вaсъ.
18
18
Якщо і після всього цього не послухаєте Мене, то Я всемеро збільшу покарання за гріхи ваші, И# ѓще до сегw2 не послyшаете менE, и3 приложY наказaти вы2 ћзвами седми1жды за грэхи2 вaшz:
19
19
і зломлю горду завзятість вашу, і небо ваше зроблю, як залізо, і землю вашу, як мідь; и3 сокрушY досаждeніе гордhни вaшеz, и3 положY нeбо вaмъ ѓки желёзно, и3 зeмлю вaшу ѓки мёдzну:
20
20
і марно буде виснажуватися сила ваша, і земля ваша не дасть плодів своїх, і дерева землі [вашої] не дадуть плодів своїх. и3 бyдетъ вотщE крёпость вaша, и3 не дaстъ землS вaша сёмене своегw2, и3 древA селA вaшегw не дадyтъ плодA своегw2.
21
21
Якщо ж [після цього] підете проти Мене і не захочете слухати Мене, то Я додам вам ударів усемеро за гріхи ваші: И# ѓще по си1хъ п0йдете стран0ю и3 не восх0щете послyшати менE, приложY вaмъ ћзвъ сeдмь по грэхHмъ вaшымъ,
22
22
пошлю на вас звірів польових, які позбавлять вас дітей, знищать худобу вашу і вас зменшать, так що опустіють дороги ваші. и3 послю2 на вы2 ѕвBри лю6тыz земны6z, и3 и3з8zдsтъ вы2 и3 потребsтъ скоты2 вaшz, и3 ўмaлєны сотворю2 вы2, и3 п{сты бyдутъ путіE вaши.
23
23
Якщо і після цього не виправитесь і підете проти Мене, И# ѓще си1ми не накaжетесz, но п0йдете ко мнЁ стран0ю,
24
24
то і Я [в люті] піду проти вас і уражу вас усемеро за гріхи ваші, пойдY и3 ѓзъ съ вaми въ ћрости стран0ю, и3 поражY вы2 и3 ѓзъ седми1жды грBхъ рaди вaшихъ,
25
25
і наведу на вас мстивий меч у помсту за завіт; якщо ж ви сховаєтеся в містах ваших, то пошлю на вас моровицю, і віддані будете в руки ворога; и3 наведY на вы2 мeчь мстsй мeсть завёта, и3 вбёгнете въ грaды вaшz: и3 послю2 на вы2 смeрть, и3 прeдани бyдете въ рyцэ вр†гъ вaшихъ:
26
26
хліб, що підкріплює людину, винищу у вас; десять жінок будуть пекти хліб ваш в одній печі і будуть віддавати хліб ваш на вагу; ви будете їсти і не будете ситі. внегдA скорбёти вaмъ скyдостію хлёбwвъ, и3 и3спекyтъ дeсzть жeнъ хлёбы вaшz въ пещи2 є3ди1нэй, и3 tдадsтъ хлёбы вaшz вёсомъ, и3 ћсти бyдете, и3 не насhтитесz.
27
27
Якщо ж і після цього не послухаєте Мене і підете проти Мене, Ѓще же въ си1хъ не послyшаете менE и3 п0йдете ко мнЁ стран0ю,
28
28
то і Я в гніві піду проти вас і покараю вас усемеро за гріхи ваші, и3 ѓзъ пойдY съ вaми въ ћрости стран0ю, и3 накажY вы2 ѓзъ седми1жды по грэхHмъ вaшымъ:
29
29
і будете їсти плоть синів ваших, і плоть дочок ваших будете їсти; и3 ћсти бyдете плHти сынHвъ вaшихъ, и3 плHти дщeрей вaшихъ ћсти и4мате,
30
30
розорю висоти ваші і зруйную стовпи ваші, і вивергну трупи ваші на уламки ідолів ваших, і гребуватиме душа Моя вами; и3 сотворю2 пуст†z к†пища в†ша и3 потреблю2 древzн†z рукотворє1ніz в†ша, и3 положY трyпы вaшz на трyпэхъ кум‡ръ вaшихъ, и3 возненави1дитъ вaсъ дш7A моS:
31
31
міста ваші зроблю пустелею, і спустошу святилища ваші, і не буду чути приємних пахощів [жертв] ваших; и3 сотворю2 грaды вaшz п{сты, и3 њпустошY с™†z в†ша, и3 не њбонsю вони2 жeртвъ вaшихъ:
32
32
спустошу землю [вашу], так що здивуються щодо неї вороги ваші, що оселилися на ній; и3 сотворю2 пyсту ѓзъ зeмлю вaшу, и3 ўдивsтсz њ нeй врази2 вaши, живyщіи на нeй:
33
33
а вас розсію між народами й вийму вслід вам меч, і буде земля ваша порожня і міста ваші зруйновані. и3 разсhплю вы2 въ kзhки, и3 потреби1тъ вы2 находsй мeчь, и3 бyдетъ землS вaша пустA, и3 грaды вaши бyдутъ п{сты.
34
34
Тоді задовольнить себе земля за суботи свої в усі дні запустіння [свого]; коли ви будете в землі ворогів ваших, тоді буде спочивати земля і задовольнить себе за суботи свої; ТогдA возблаговоли1тъ землS суббw6ты сво‰, во вс‰ дни6 запустёніz своегw2, и3 вы2 бyдете въ земли2 вр†гъ вaшихъ: тогдA воспрaзднуетъ землS и3 возблаговоли1тъ суббHты сво‰:
35
35
в усі дні запустіння [свого] буде вона спочивати, скільки не спочивала в суботи ваші, коли ви жили на ній. во вс‰ дни6 њпустёніz своегw2 воспрaзднуетъ, ±же не прaзднова въ суббHтахъ вaшихъ, є3гдA живsсте на нeй.
36
36
Хто залишиться з вас, пошлю в серця їхні полохливість на землі ворогів їхніх, і шелест листка від вітру пожене їх, і побіжать, як від меча, і впадуть, коли ніхто їх не переслідує, И# њстaвльшымсz t вaсъ вложY стрaхъ въ сердцA и4хъ въ земли2 вр†гъ и4хъ, и3 поженeтъ и5хъ глaсъ листA летsща, и3 побёгнутъ ћкw бэжaщіи t рaти, и3 падyтъ ни ки1мже гони1ми.
37
37
і спіткнуться один на одного, як від меча, між тим як ніхто не переслідує, і не буде у вас сили протистояти ворогам вашим; И# прeзритъ брaтъ брaта ѓки на рaти, ни комY напaдающу, и3 не возм0жете противустaти врагHмъ вaшымъ:
38
38
і загинете між народами, і пожере вас земля ворогів ваших; и3 поги1бнете въ kзhцэхъ, и3 потреби1тъ вaсъ землS вр†гъ вaшихъ.
39
39
а хто залишиться з вас, вичахнуть за свої беззаконня в землях ворогів ваших і за беззаконня батьків своїх вичахнуть; И# њстaвльшіисz t вaсъ и3стлёютъ за грэхи2 сво‰ и3 за грэхи2 nтє1цъ свои1хъ, въ земли2 вр†гъ свои1хъ и3стaютъ,
40
40
тоді зізнаються вони у беззаконні своїм, і в беззаконні батьків своїх, як вони чинили злочини проти Мене і йшли проти Мене, и3 и3сповёдzтъ грэхи2 сво‰ и3 грэхи2 nтє1цъ свои1хъ, ћкw преступи1ша и3 презрёша мS, и3 ћкw ходи1ша предо мн0ю стран0ю:
41
41
за що і Я [у гніві] йшов проти них і ввів їх у землю ворогів їхніх; тоді скориться необрізане серце їх, і тоді потерплять вони за беззаконня свої. и3 ѓзъ пойдY съ ни1ми въ ћрости стран0ю и3 погублю2 и5хъ въ земли2 врагHвъ и4хъ: тогдA ўсрами1тсz сeрдце и4хъ неwбрёзаное и3 тогдA познaютъ грэхи2 сво‰:
42
42
І Я згадаю завіт Мій з Яковом і завіт Мій з Ісааком, і завіт Мій з Авраамом згадаю, і землю згадаю; и3 помzнY завётъ їaкwвль и3 завётъ їсаaковъ, и3 завётъ ґвраaмль помzнY,
43
43
тоді, коли земля залишена буде ними і буде задовольняти себе за суботи свої, спустівши від них, і вони будуть терпіти за своє беззаконня, за те, що нехтували закони Мої і душа їх гребувала постановами Моїми, и3 зeмлю помzнY, и3 землS њстaнетсz t ни1хъ. ТогдA пріи1метъ землS суббw6ты сво‰, внегдA њпустёти є4й и4хъ рaди: и3 nни2 пріи1мутъ сво‰ беззакHніz, и4хже рaди презрёша судбы6 мо‰, и3 њ повелёніихъ мои1хъ вознегодовA душA и4хъ:
44
44
і тоді, коли вони будуть у землі ворогів їхніх, — Я не знехтую ними і не погребую ними до того, щоб знищити їх, щоб зруйнувати завіт Мій з ними, бо Я Господь, Бог їх; nбaче сyщымъ и5мъ въ земли2 врагHвъ свои1хъ, не презрёхъ и4хъ, нижE вознегодовaхъ њ ни1хъ, ћкw потреби1ти | и3 разори1ти завётъ м0й и4же къ ни6мъ: ѓзъ бо є4смь гDь бGъ и4хъ.
45
45
згадаю для них завіт із предками, яких вивів Я з землі Єгипетської перед очима народів, щоб бути їхнім Богом. Я Господь. И# помzнY завётъ и4хъ пeрвый, є3гдA и3звед0хъ и5хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, и3з8 д0му раб0ты пред8 kзы6ки, є4же бhти мнЁ бGу и4хъ: ѓзъ є4смь гDь.
46
46
Ось постанови і повеління і закони, які постановив Господь між Собою і між синами Ізраїлевими на горі Синаї, через Мойсея. Сі‰ судбы6 мо‰ и3 повелBніz мо‰, и3 зак0нъ, є3г0же дадE гDь междY соб0ю и3 междY сhны ї}лєвы, на горЁ сінaйстэй, рук0ю мwmсeовою.
Глава 27
Главa к7з
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо хто дає обітницю присвятити душу Господу за оцінкою твоєю, глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ, глаг0лz: человёкъ, и4же ѓще њбэщaетъ њбётъ, ћкw цёну души2 своеS гDу,
3
3
то оцінка твоя чоловіку від двадцяти років до шістдесяти повинна бути п’ятдесят сиклів срібних, за сиклем священним; да бyдетъ цэнA мyжеска п0лу t двaдесzти лётъ до шести1десzти лётъ, да бyдетъ цэнA є3гw2 пzтьдесsтъ дідрaхмъ сребрA вёсомъ с™hмъ,
4
4
якщо ж це жінка, то оцінка твоя повинна бути тридцять сиклів; жeнска же п0лу да бyдетъ цэнA три1десzть дідрaхмъ:
5
5
від п’яти років до двадцяти оцінка твоя чоловікові повинна бути двадцять сиклів, а жінці — десять сиклів; ѓще же t пzти2 лётъ до двaдесzти лётъ, да бyдетъ цэнA мyжеску п0лу двaдесzть дідрaхмъ, жeнску же п0лу дeсzть дідрaхмъ:
6
6
а від місяця до п’яти років оцінка твоя чоловікові повинна бути п’ять сиклів срібла, а жінці оцінка твоя три сиклі срібла; t мцcа же є3ди1нагw до пzти2 лётъ, да бyдетъ цэнA мyжеска п0лу пsть дідрaхмъ сребрA, жeнска же п0лу три2 дідр†хмы сребрA:
7
7
від шістдесяти років і вище чоловіку оцінка твоя повинна бути п’ятнадцять сиклів срібла, а жінці — десять сиклів. ѓще же t шести1десzти лётъ и3 вhшше, ѓще ќбw мyжескъ п0лъ бyдетъ, да бyдетъ цэнA є3гw2 пzтьнaдесzть дідрaхмъ сребрA, ѓще же жeнскъ п0лъ, дeсzть дідрaхмъ.
8
8
Якщо ж він бідний і не в силах віддати за оцінкою твоєю, то нехай представлять його священикові, і священик нехай оцінить його: відповідно до достатку того, хто дає обітницю, нехай оцінить його священик. Ѓще же ўб0гъ бyдетъ цэн0ю своeю, да стaнетъ пред8 жерцeмъ, и3 да њцэни1тъ є3го2 жрeцъ: ћкоже м0жетъ рукA њбэщaвшагwсz, тaкw њцэни1тъ є3го2 жрeцъ.
9
9
Якщо ж то буде худоба, яку приносять у жертву Господу, то усе, що дано Господу, повинно бути святим: Ѓще же t скотHвъ приноси1мыхъ t ни1хъ дaръ гDу, и4же ѓще дaстъ t си1хъ гDу, бyдетъ с™о.
10
10
не слід вимінювати його і заміняти добре гіршим, або погане добрим; якщо ж стане хто заміняти худобу на худобу, то і вона і заміна її буде святинею. Да не премэни1тъ добрA ѕлhмъ, нижE ѕлA д0брымъ: ѓще же и3змэнsz и3змэни1тъ џный ск0тъ скот0мъ, да бyдетъ и3 т0й и3 премэнeніе с™а.
11
11
Якщо ж то буде яка-небудь худоба нечиста, яку не приносять у жертву Господу, то слід представити худобу священикові, Ѓще же всsкъ ск0тъ нечи1стъ, t ни1хже не прин0ситсz дaръ гDу, да постaвитъ скотA пред8 жерцeмъ,
12
12
і священик оцінить її, добра вона чи недобра, і як оцінить священик, так і повинно бути; и3 њцэни1тъ є3го2 жрeцъ междY д0брымъ и3 междY ѕлhмъ: и3 ћкоже њцэни1тъ є3го2 жрeцъ, тaкw да бyдетъ.
13
13
якщо ж хто хоче викупити її, то нехай додасть п’яту частину до оцінки твоєї. Ѓще же и3скупyz и3скyпитъ є3го2, да приложи1тъ пsтую чaсть къ цэнЁ є3гw2.
14
14
Якщо хто освячує будинок свій у святиню Господу, то священик повинен оцінити його, добрий він чи недобрий, і як оцінить його священик, так і відбудеться; И# человёкъ, и4же ѓще њсвzти1тъ д0мъ св0й с™ъ гDу, и3 њцэни1тъ є3го2 жрeцъ междY д0брымъ и3 междY ѕлhмъ: ћкоже њцэни1тъ є3го2 жрeцъ, тaкw да стaнетъ.
15
15
якщо ж той, хто посвятив, захоче викупити будинок свій, то нехай додасть п’яту частину срібла оцінки твоєї, і тоді буде його. Ѓще же њсвzти1вый є3го2 и3скyпитъ д0мъ св0й, да приложи1тъ къ семY пsтую чaсть сребрA цэны2 є3гw2, и3 бyдетъ є3мY.
16
16
Якщо поле зі свого володіння посвятить хто Господу, то оцінка твоя повинна бути за мірою посіву: за посів хомера ячменю п’ятдесят сиклів срібла; Ѓще же t ни1въ њдержaніz своегw2 њсвzти1тъ человёкъ гDу, и3 да бyдетъ цэнA є3гw2 по сёzнію є3гw2, за спyдъ kчмeнz пzтьдесsтъ дідрaхмъ сребрA.
17
17
якщо від ювілейного року посвячує хто поле своє, — повинно відбутися за оцінкою твоєю; Ѓще же t лёта њставлeніz њсвzти1тъ ни1ву свою2, по цэнЁ є3S да стaнетъ.
18
18
якщо ж після ювілею посвячує хто поле своє, то священик повинен розрахувати срібло за кількістю років, що залишилися до ювілейного року, і слід зменшити від оцінки твоєї; Ѓще же напослёдокъ по њставлeніи њсвzти1тъ ни1ву свою2, да причтeтъ є3мY сребро2 жрeцъ къ лётwмъ њстaвшымсz дaже до лёта њставлeніz, и3 tи1метсz t цэны2 є3гw2
19
19
якщо ж захоче викупити поле той, хто посвятив його, то нехай він додасть п’яту частину срібла до оцінки твоєї, і воно залишиться за ним; Ѓще же и3скyпитъ ни1ву њсвzти1вый ю5, да приложи1тъ пsтую чaсть сребрA къ цэнЁ є3S, и3 да бyдетъ є3мY.
20
20
якщо ж він не викупить поля, і буде продане поле іншій людині, то вже не можна викупити: Ѓще же не и3скyпитъ ни1вы, и3 tдaстъ ни1ву человёку и3н0му, не ктомY да и3скyпитъ ю5:
21
21
поле те, коли воно в ювілей відійде, буде святинею Господу, ніби поле закляте; священикові дістанеться воно у володіння. но да бyдетъ ни1ва минyвшу лёту њставлeніz, свzтA хвaлна гDу, ћкоже землS tлучeнаz: жерцY да бyдетъ во њдержaніе є3гw2.
22
22
А якщо хто посвятить Господу поле куплене, яке не з полів його володіння, Ѓще же t ни1вы, ю4же стzжA, ћже нёсть t селA њдержaніz є3гw2, њсвzти1тъ гDу,
23
23
то священик повинен розрахувати йому міру оцінки до ювілейного року, і повинен він віддати за розрахунком у той самий день, як святиню Господню; да сочтeтъ є3мY жрeцъ њстaнокъ цэны2 t лёта њставлeніz, и3 да tдaстъ цёну въ т0й дeнь с™у гDу:
24
24
поле ж у ювілейний рік перейде знову до того, у кого куплене, кому належить володіння тієї землі. и3 въ лёто њставлeніz да tдaстсz ни1ва человёку, t негHже притzжA ю5, є3гHже бЁ њдержaніе земли2.
25
25
Всяка оцінка твоя повинна бути за сиклем священним, двадцять гер повинно бути у сиклі. И# всsка цэнA да бyдетъ вёсами свzтhми, двaдесzть пёнzзей бyдетъ дідрaхма.
26
26
Тільки первістків із худоби, які за першістю належать Господу, не повинен ніхто посвячувати: чи віл то, або дрібна худоба, — Господні вони. И# всsкъ пeрвенецъ, и4же ѓще роди1тсz въ скотЁ твоeмъ, да бyдетъ гDу, и3 да не њсвzти1тъ є3гw2 никт0же: ѓще телeцъ, ѓще nвчA, гDу є4сть.
27
27
Якщо ж худоба нечиста, то слід викупити за оцінкою твоєю і додати до того п’яту частину; якщо не викуплять, то слід продати за оцінкою твоєю. Ѓще же t четверон0жныхъ нечи1стыхъ, да премэни1тъ по цэнЁ є3гw2, и3 да приложи1тъ пsтую чaсть є3гw2 къ семY, и3 да бyдетъ є3мY: ѓще же не и3скyпитсz, да продaстсz по цэнЁ є3гw2.
28
28
Тільки все закляте, що під закляттям віддає людина Господу зі своєї власности, — чи людину, чи худобу, чи поле свого володіння, — не продається і не викуповується: усе закляте є велика святиня Господня; Всsкъ же њбётъ, є3г0же ѓще њбэщaетъ человёкъ гDу t всёхъ, є3ли6ка є3мY сyть, t человёка дaже до скотA, и3 t ни1въ њдержaніz є3гw2, не продaстсz, нижE и3скyпитсz всsкій њбётъ с™ъ с™hхъ бyдетъ гDу.
29
29
усе закляте, що закляте від людей, не викуповується: воно повинне бути віддане на смерть. И# всsкъ њбётъ, и4же ѓще њбэщaнъ бyдетъ t человBкъ, не и3скyпитсz, но смeртію да ўмертви1тсz.
30
30
І всяка десятина на землі з насіння землі і з плодів дерева належить Господу: це святиня Господня; Всsка десzти1на земли2, t сёмене земнaгw и3 t плодA древsнагw гDу є4сть, с™о гDу.
31
31
якщо ж хто захоче викупити десятину свою, то нехай додасть до ціни її п’яту частину. Ѓще же и3скупyz и3скyпитъ человёкъ десzти1ну свою2, пsтую чaсть є3гw2 да приложи1тъ къ немY, и3 да бyдетъ є3мY.
32
32
І всяку десятину з великої і дрібної худоби, з усього, що проходить під жезлом десяте, слід присвячувати Господу; И# всsка десzти1на волHвъ и3 nвeцъ, и3 всsко, є4же ѓще пріи1детъ въ число2 под8 жeзлъ десsтое, бyдетъ с™о гDу.
33
33
не слід розбирати, добре те чи недобре, і не слід заміняти його; якщо ж хто замінить його, то і саме воно й заміна його буде святинею і не може бути викуплене. Не премэни1ши д0брагw ѕлhмъ, нижE д0брымъ ѕлaгw: ѓще же премэнsz премэни1ши є5, то2 и3 премэнeніе є3гw2 бyдетъ с™о, да не и3скyпитсz,
34
34
Ось заповіді, які заповів Господь Мойсеєві для синів Ізраїлевих на горі Синаї. Сі‰ сyть зaпwвэди, ±же заповёда гDь мwmсeю къ сынHмъ ї}лєвымъ на горЁ сінaйстэй.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.