|
Главa G
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| Q, грaде кровeй, вeсь лжи1вый, п0лнъ непрaвды! не њсsжетсz лови1тва. | Горе місту крови! все воно повне обману і вбивства; не припиняється у ньому грабіжництво. |
|
2
|
2
|
| Глaсъ бичeй и3 глaсъ трyса колeсъ, и3 конS текyща и3 колесни1цы шумsщіz, | Чутні ляскіт бича і стукіт коліс, що крутяться, іржання коня і гуркіт колісниці, що скаче. |
|
3
|
3
|
| и3 к0нника э4дуща, и3 блистaюща мечA и3 блистaющихъ nрyжій, и3 мн0жества ћзвеныхъ и3 тsжкагw падeніz, и3 не бsше концA kзhкwмъ є3S: и3 и3знем0гутъ въ тэлесёхъ свои1хъ t мн0жества блужeніz. | Мчить кіннота, виблискує меч і блищать списи; убитих безліч і купи трупів: немає кінця трупам, спотикаються об трупи їх. |
|
4
|
4
|
| Блудни1ца добрA и3 пріsтна, начaлница волхвовaній, продаю1щаz kзhки во блужeніи своeмъ и3 племенA въ чародэsніихъ свои1хъ. | Це — за численні блудодіяння розпусниці приємної зовнішности, майстерної у чародійстві, яка блудодіяннями своїми продає народи і чаклуваннями своїми — племена. |
|
5
|
5
|
| СE, ѓзъ на тS, гlетъ гDь бGъ вседержи1тель, и3 tкрhю з†днzz тво‰ къ лицY твоемY, и3 покажY kзhкwмъ срамотY твою2 и3 цaрствамъ безчeстіе твоE, | Ось, Я — на тебе! — говорить Господь Саваоф. І підніму на лице твоє краї одягу твого і покажу народам наготу твою і царствам сором твій. |
|
6
|
6
|
| и3 возвeргу на тS њгнушeніе по нечистотaмъ твои6мъ, и3 положy тz въ при1тчу. | І закидаю тебе мерзотами, зроблю тебе ганебною і виставлю тебе на позорище. |
|
7
|
7
|
| И# бyдетъ, всsкъ ви1дzй тS сни1детъ съ тебє2 и3 речeтъ: њкаsннаz нінеvjа, кто2 постенeтъ по нeй; tкyду взыщY ўтэшeніе є4й; | І буде те, що всякий, побачивши тебе, побіжить від тебе і скаже: «розорена Ниневія! Хто пошкодує за нею? де знайду я утішителів для тебе?» |
|
8
|
8
|
| Ўгот0вити чaсть, ўстр0ити струнY, ўгот0вити чaсть ґммHну, живyщаz въ рэкaхъ, водA w4крестъ є3S, є4йже начaло м0ре, и3 водA забр†ла є3S: | Хіба ти краще за Но-Аммона, що знаходиться між ріками, оточений водою, валом якого було море, і море служило стіною його? |
|
9
|
9
|
| и3 є3fі0піа крёпость є3S и3 є3гЂпетъ, и3 нёсть концA бёгству твоемY: и3 фyдъ и3 лівЂане бhша помHщницы є3S. | Ефіопія і Єгипет з незлічимою безліччю інших служили йому підкріпленням; копти і лівійці приходили на допомогу тобі. |
|
10
|
10
|
| И# сіS въ преселeніе п0йдетъ плённица, и3 младeнцы є3S разбію1тъ въ начaлэхъ всёхъ путjй є3S, и3 њ всёхъ слaвныхъ є3S вeргутъ жрє1біz, и3 вси2 воевHды є3S свsжутсz п{ты. | Але і він переселений, пішов у полон; навіть і немовлята його розбиті на перехрестях усіх вулиць, а щодо знатних його кидали жереб, і всі вельможі його закуті ланцюгами. |
|
11
|
11
|
| И# ты2 ўпіeшисz и3 бyдеши презрёна, и3 ты2 самA себЁ взhщеши п0мощи t вр†гъ. | Так і ти – сп’янієш і сховаєшся; так і ти будеш шукати захисту від ворога. |
|
12
|
12
|
| Вс‰ твердBли тво‰ ћкw смокви1чіе стрaжу и3мyщее: ѓще поколeблютсz, впадyтъ во ўстA kдyщагw. | Усі укріплення твої подібні до смоковниці зі стиглими плодами: якщо труснути їх, то вони впадуть прямо у рот того, хто бажає їсти. |
|
13
|
13
|
| СE, лю1діе твои2, ћкw жєны2 въ тебЁ: врагHмъ твои6мъ њтворsєма њтворsтсz вратA земли2 твоеS, и3 поsстъ џгнь верєи2 тво‰. | Ось, і народ твій, як жінки у тебе: ворогам твоїм навстіж відчиняться ворота землі твоєї, вогонь пожере запори твої. |
|
14
|
14
|
| В0ду њдержaніz восхи1ти себЁ самA и3 ўтверди2 твердBли тво‰: влёзи въ брeніе и3 попери1сz въ плeвахъ, ўтверди2 пaче плjнfа. | Начерпай води на час облоги; зміцнюй укріплення твої; піди у багно, топчи глину, полагоди піч для випалювання цеглин. |
|
15
|
15
|
| Тaмw поsстъ тS џгнь, потреби1тъ тS мeчь, поzдsтъ тS ѓки прyзи, и3 њтzгчaеши ѓки мши1ца. | Там пожере тебе вогонь, посіче тебе меч, поїсть тебе, як гусінь, хоч би ти розмножилася, як гусінь, розмножилася, як сарана. |
|
16
|
16
|
| Ўмн0жила є3си2 к{пли тво‰ пaче ѕвёздъ небeсныхъ: мши6цы ўстреми1шасz и3 возлетёша. | Купців у тебе стало більше, ніж зірок на небі; але ця сарана розсіється і полетить. |
|
17
|
17
|
| Возскочи2 ѓки прyгъ смёсникъ тв0й, ѓки ґкрjда восходsщаz на њгрaду въ дeнь студeный: с0лнце взhде, и3 tлетЁ, и3 не познaсz мёсто є3S: лю1тэ и5мъ! | Князі твої — як сарана, і воєначальники твої — як рої мошок, які під час холоду гніздяться у щілинах стін, і коли зійде сонце, то розлітаються, і не узнаєш місця, де вони були. |
|
18
|
18
|
| Воздремaшасz пастуси2 твои2, цaрь ґссmрjйскъ ўспи2 си6льныz тво‰, воздвиг0шасz лю1діе твои2 на г0ры, и3 не бsше пріeмлющагw. | Сплять пастирі твої, царю Ассирійський, спочивають вельможі твої; народ твій розсіявся по горах, і немає кому зібрати його. |
|
19
|
19
|
| Нёсть цэльбы2 сокрушeнію твоемY, разгорёсz ћзва твоS: вси2 слhшащіи вёсть твою2 восплeщутъ рукaми њ тебЁ: понeже на кого2 не нaйде ѕл0ба твоS всегдA; | Немає лікування для рани твоєї, болюча виразка твоя. Усі, хто почув звістку про тебе, будуть плескати у долоні за тебе, бо на кого не простягалася безупинно злість твоя? |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
