Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Неемjи
Книга Неємії
Главa №
Глава 1
1
1
СловесA неемjи сhна ґхалjина. И# бhсть въ мцcэ хаселevъ, двадесsтагw лёта, и3 ѓзъ бёхъ въ сусaнъ-ґвірЁ. Слова́ Неємії, сина Ахалиїнового. У місяці Кислеві, у двадцятому році, я перебував у Сузах, престольному місті.
2
2
И# пріи1де (ко мнЁ) ґнанjа є3ди1нъ t брaтій мои1хъ съ м{жи їyдwвы, и3 вопроси1хъ и5хъ њ спaсшихсz, и5же њстaшасz t плэнeніz, и3 њ їеrли1мэ. І прийшов Ханані, один із братів моїх, він і кілька людей з Юдеї. І запитав я їх про уцілілих юдеїв, які залишилися від полону, і про Єрусалим.
3
3
И# рек0ша ми2: њстaвшіисz t плэнeніz тaмw во странЁ, во њѕлоблeніи вели1цэ и3 въ поношeніи, и3 стёны їеrли6мскіz разорє1ны, и3 вратA є3гw2 сожжє1на nгнeмъ. І сказали вони мені: ті, які залишилися від полону, знаходяться там, у країні своїй, у великій біді й у приниженні; і стіна Єрусалима зруйнована, і ворота його спалені вогнем.
4
4
И# бhсть є3гдA ўслhшахъ словесA сі‰, сэд0хъ и3 плaкахъ и3 рыдaхъ дни6 (мнHги), и3 бёхъ постsсz и3 молsсz пред8 лицeмъ бGа нбcнагw, Почувши ці слова, я сів і заплакав, і сумний був кілька днів, і постився і молився перед Богом небесним
5
5
и3 рек0хъ: молю2 тS, гDи б9е нбcный, крёпкій, вели1кій и3 стрaшный, хранsй завётъ и3 млcрдіе лю1бzщымъ тS и3 хранsщымъ зaпwвэди тво‰: і говорив: Господи Боже небес, Боже великий і страшний, що зберігаєш завіт і милість до тих, хто любить Тебе і дотримується заповідей Твоїх!
6
6
да бyдутъ ќши твои2 внeмлющэ и3 џчи твои2 tвeрстэ, є4же слhшати моли1тву рабA твоегw2, є4юже ѓзъ молю1сz пред8 тоб0ю днeсь, дeнь и3 н0щь, њ сынёхъ ї}левыхъ рабёхъ твои1хъ: и3 и3сповёдаюсz њ грэсёхъ сынHвъ ї}левыхъ, и4миже согрэши1хомъ пред8 тоб0ю, и3 ѓзъ и3 д0мъ nтцA моегw2 согрэши1хомъ: Нехай будуть вуха Твої уважні й очі Твої відкриті, щоб почути молитву раба Твого, якою я тепер день і ніч молюся перед Тобою за синів Ізраїлевих, рабів Твоїх, і сповідуюся в гріхах синів Ізраїлевих, якими згрішили ми перед Тобою, згрішили — і я і дім батька мого.
7
7
преступлeніемъ преступи1хомъ тебЁ и3 не сохрани1хомъ зaповэдій (твои1хъ) и3 повелёній и3 судeбъ, ±же повелёлъ є3си2 мwmсeю рабY твоемY: Ми стали злочинцями перед Тобою і не зберегли заповідей і уставів і постанов, які Ти заповів Мойсеєві, рабу Твоєму.
8
8
помzни2 u5бо сл0во, є4же заповёдалъ є3си2 мwmсeю рабY твоемY гlz: ѓще престyпите вы2, ѓзъ расточY вы2 въ лю1ди, Але пом’яни слово, яке Ти заповів Мойсеєві, рабу Твоєму, говорячи: якщо ви станете злочинцями, то Я розсію вас по народах;
9
9
и3 ѓще њбратитeсz ко мнЁ и3 сохранитE зaпwвэди мо‰ и3 сотворитE |, ѓще бyдетъ разсёzніе вaше до концA небесE, tтyду соберY вы2 и3 введY вы2 въ мёсто, є4же и3збрaхъ всели1тисz и4мени моемY тaмw: коли ж навернетеся до Мене і будете зберігати заповіді Мої і виконувати їх, то хоч би ви були вигнані на край неба, і звідти зберу вас і приведу вас на місце, яке обрав Я, щоб поставити там ім’я Моє.
10
10
и3 тjи раби2 твои2 и3 лю1діе твои2, и5хже и3скупи1лъ є3си2 си1лою твоeй вели1кою и3 рук0ю твоeю крёпкою: Вони ж раби Твої і народ Твій, який Ти відкупив силою Твоєю великою і рукою Твоєю могутньою.
11
11
молю2, гDи, да бyдетъ ќхо твоE внeмлющее на моли1тву рабA твоегw2 и3 на моли1тву рабHвъ твои1хъ хотsщихъ боsтисz и4мене твоегw2: и3 бlгопоспэши2 u5бо рабY твоемY днeсь, и3 дaждь є3го2 въ щедрHты пред8 мyжемъ си1мъ. И# ѓзъ бhхъ віночeрпчій царeвъ. Молю Тебе, Господи! Нехай буде вухо Твоє уважне до молитви раба Твого і до молитви рабів Твоїх, які люблять благоговіти перед ім’ям Твоїм. І благопоспіши рабові Твоєму тепер, і введи його в милість у людини цієї. Я був виночерпієм у царя.
Главa в7
Глава 2
1
1
И# бhсть въ мцcэ нісaнэ лёта двадесsтагw ґртаxeрxа царS, и3 віно2 бЁ предо мн0ю: и3 взsхъ віно2 и3 дaхъ царю2, и3 не бЁ и4нъ пред8 ни1мъ. У місяці Нисані, у двадцятий рік царя Артаксеркса, було перед ним вино. І я взяв вино і подав цареві, і, здавалося, не був сумним перед ним.
2
2
И# речe ми цaрь: чесw2 рaди лицE твоE приск0рбно є4сть, ґ нёси болёзнуzй; и3 нёсть сіE, рaзвэ ск0рбь сeрдца. И# ўбоsхсz ѕэлw2 Але цар сказав мені: чому обличчя в тебе сумне; ти не хворий, цього нема, а справді сум на серці? Я дуже злякався
3
3
и3 рек0хъ царю2: царю2, во вёки живи2: кaкw не бhти приск0рбну лицY моемY, понeже грaдъ, д0мъ гробHвъ nтє1цъ мои1хъ њпустЁ, и3 вратA є3гw2 сожжє1на сyть nгнeмъ. і сказав цареві: нехай живе цар повіки! Як не бути сумним обличчю моєму, коли місто, дім гробів батьків моїх, у запустінні, і ворота його спалені вогнем!
4
4
И# речe ми цaрь: почто2 њ сeмъ ты2 вопрошaеши; И# помоли1хсz гDу бGу нбcному І сказав мені цар: чого ж ти бажаєш? Я помолився Богу небесному
5
5
и3 рек0хъ ко царю2: ѓще царю2 ви1дитсz блaго, и3 ѓще ўг0денъ бyдетъ рaбъ тв0й пред8 тоб0ю, да п0слеши менE во їудeю, во грaдъ гробHвъ nтє1цъ мои1хъ, и3 возсози1жду є3го2. і сказав цареві: якщо царю благоугодно, і якщо у благоволінні раб твій перед лицем твоїм, то пошли мене в Юдею, в місто, де гроби батьків моїх, щоб я відбудував його.
6
6
Речe же ми2 цaрь, и3 нал0жница сэдsше бли1з8 є3гw2: до к0егw врeмене бyдетъ пyть тв0й, и3 когдA возврати1шисz; И# ўг0дно бhсть пред8 лицeмъ царeвымъ, и3 послa мz, и3 положи1хъ є3мY врeмz. І сказав мені цар і цариця, яка сиділа поруч з ним: скільки часу триватиме путь твоя, і коли повернешся? І благоугодно було цареві послати мене, після того як я призначив час.
7
7
И# рек0хъ царю2: ѓще царю2 ви1дитсz блaго, дaждь мнЁ послaніе ко воев0дамъ стрaнъ за рэк0ю, да преведyтъ менE, д0ндеже пріидY во їудeю, І сказав я царю: якщо царю благоугодно, то дав би мені листи до зарічних областеначальників, щоб вони давали мені перепустку, доки я не дійду до Юдеї,
8
8
и3 послaніе ко ґсaфу стрaжу дубрaвы царeвы, да дaстъ ми2 древA покрhти вратA столпA д0му, и3 на стёны гр†дныхz, и3 на д0мъ, въ џньже вни1ду. И# дадe ми цaрь, ћкоже рукA б9іz бlгaz (бЁ) со мн0ю. і лист до Асафа, охоронця царських лісів, щоб він дав мені дерев для воріт фортеці, яка при домі Божому, і для міської стіни, і для дому, в якому б мені жити. І дав мені цар, тому що благодійна рука Бога мого була наді мною.
9
9
И# пріид0хъ ко воев0дамъ стрaнъ за рэк0ю и3 дaхъ и5мъ послaніе царeво: послa же цaрь со мн0ю начaлники си1лы и3 кHнницы. І прийшов я до зарічних областеначальників і віддав їм царські листи. Послав же зі мною цар військових начальників з вершниками.
10
10
И# ўслhша санаваллaтъ ґрwнjтинъ и3 тwвjа рaбъ ґммwнjтинъ, и3 ѕло2 и4ма бhсть, ћкw пріи1де человёкъ взыскaти блaга сыновHмъ ї}лєвымъ. Коли почув це Санаваллат, Хоронит і Товія, аммонитський раб, то їм було дуже прикро, що прийшов чоловік піклуватися про благо синів Ізраїлевих.
11
11
И# пріид0хъ во їеrли1мъ и3 бhхъ тY три2 дни6. І прийшов я в Єрусалим. І пробувши там три дні,
12
12
И# востaхъ н0щію ѓзъ и3 мyжіе не мн0зи со мн0ю, и3 ни комyже возвэсти1хъ, что2 бGъ даeтъ въ сeрдце моE сотвори1ти со ї}лемъ, и3 скотA не бЁ со мн0ю, т0кмw ск0тъ, на нeмже ѓзъ сэдsхъ. устав я вночі з небагатьма людьми, які були зі мною, і нікому не сказав, що́ Бог мій поклав мені на серце зробити для Єрусалима; тварини ж не було зі мною ніякої, крім тієї, на якій я їхав.
13
13
И# внид0хъ во вратA ю3д0ли н0щію, ко ќстію и3ст0чника смок0вничнагw и3 ко вратHмъ гнHйнымъ, и3 бhхъ размышлsz њ стэнЁ їеrли1мстэй разорeнэй и3 њ вратaхъ є3гw2 поzдeныхъ nгнeмъ. І проїхав я вночі через ворота Долини перед джерелом Драконовим до воріт Гнойових, і оглянув я стіни Єрусалима зруйновані і його ворота, спалені вогнем.
14
14
И# пріид0хъ ко вратHмъ и3ст0чника и3 ко купёли царeвэ, и3 не бhсть мёста скотY, на нeмже сэдsхъ, да пр0йдетъ. І під’їхав я до воріт Джерела і до царської водойми, але там не було місця пройти тварині, яка була піді мною, —
15
15
И# взыд0хъ на стёну пот0ка н0щію, и3 размышлsхъ њ стэнЁ, и3 бёхъ во вратёхъ ю3д0ли, и3 возврати1хсz. і я піднявся назад по лощовині вночі й оглядав стіну і, проїхавши знову воротами Долини, повернувся.
16
16
Стрегyщіи же не вёдzху, кaмw ходи1хъ и3 что2 ѓзъ творю2, и3 їудewмъ и3 свzщeнникwмъ, и3 честны6мъ и3 воев0дамъ и3 пр0чымъ творsщымъ дэлA дaже до тогдA не сказaхъ. І начальники не знали, куди я ходив і що я роблю: ні юдеям, ні священикам, ні вельможам, ні начальникам, ні іншим виконавцям робіт я до того нічого не відкривав.
17
17
И# рек0хъ и5мъ: вы2 ви1дите њѕлоблeніе сіE, въ нeмже є3смы2, кaкw їеrли1мъ њпустошeнъ, и3 вратA є3гw2 прє1дана nгню2: пріиди1те, и3 сози1ждемъ стёны їеrли1ма, и3 не бyдемъ ктомY въ поношeніе. І сказав я їм: ви бачите біду, в якій ми знаходимося; Єрусалим спустошений і ворота його спалені вогнем; ходімо, побудуємо стіну Єрусалима, і не будемо надалі в такому приниженні.
18
18
И# сказaхъ и5мъ рyку б9ію, ћже є4сть бlгA со мн0ю, и3 словесA царє1ва, ±же глаг0ла мнЁ, и3 рек0хъ: востaнемъ и3 сози1ждемъ. И# ўкрэпи1шасz рyцы и4хъ во благ0е. І я розповів їм про руку Бога мого, що благодіє мені, а також і слова царя, які він говорив мені. І сказали вони: будемо будувати, — й укріпили руки свої на благу справу.
19
19
И# ўслhша санаваллaтъ ґрwнjтинъ и3 тwвjа рaбъ ґммwнjтинъ и3 гисaмъ ґравjтинъ, и3 посмэsшасz нaмъ, и3 пріид0ша къ нaмъ, и3 ўничижи1ша, и3 рек0ша: что2 дёло сіE, є4же вы2 творитE; є3дA вы2 проти1ву царS tметaетесz; Почувши це, Санаваллат, Хоронит і Товія, аммонитський раб, і Гешем аравитянин глузували з нас і з презирством говорили: що це за справа, яку ви робите? чи не думаєте вже повстати проти царя?
20
20
И# воздaхъ и5мъ сл0во и3 рек0хъ къ ни6мъ: бGъ нб7сE, т0й бlгопоспэши1тъ нaмъ, и3 мы2 раби2 є3гw2 чи1стіи, (востaнемъ) и3 сози1ждемъ: вaмъ же нёсть чaсти и3 прaвды и3 пaмzти во їеrли1мэ. Я дав їм відповідь і сказав їм: Бог Небесний, Він благопоспішить нам, і ми, раби Його, станемо будувати, а вам немає частки і права і пам’яті в Єрусалимі.
Главa G
Глава 3
1
1
И# востA є3ліасyвъ свzщeнникъ вели1кій и3 брaтіz є3гw2 свzщeнницы, и3 создaша вратA w4вчаz: сjи њсвzти1ша и5хъ и3 постaвиша двє1ри и4хъ и3 дaже до столпA стA лакHтъ њсвzти1ша и5хъ, дaже до столпA ґнамеи1лz. І встав Елияшив, великий священик, і брати його священики і побудували Овечі ворота: вони освятили їх і вставили двері їх, і від вежі Меа освятили їх до вежі Хананела.
2
2
И# бли1з8 є3гw2 созидaша мyжіе їеріхHнстіи, и3 бли1з8 и4хъ созидA закхyръ сhнъ ґманjинъ. І біля нього будували єрихонці, а біля них будував Закхур, син Імрія.
3
3
Вратa же ры6бнаz созидaша сhнове ґсанaєвы: сjи покрhша и5хъ и3 постaвиша двє1ри и4хъ и3 завHры и4хъ и3 верєи2 и4хъ. Ворота Рибні будували уродженці Сенаї: вони покрили їх, і вставили двері їх, замки їх і засуви їх.
4
4
И# бли1з8 и4хъ созидaше и3з8 рамHfы сhнъ ўрjинъ, сhна ґккHсова: и3 бли1з8 є3гw2 созидaше мосоллaмъ сhнъ варахjинъ, сhна мазеви1лz: и3 бли1зъ и4хъ созидaше садHкъ сhнъ ваанaевъ: Біля них лагодив стіну Меремоф, син Урії, син Гаккоца; біля них лагодив Мешуллам, син Берехії, син Мешизабела; біля них лагодив Садок, син Баани;
5
5
и3 бли1з8 и4хъ созидaша fекwjми, си1льніи же и4хъ не положи1ша вhи своеS въ дёло гDа бGа своегw2. біля них лагодили фекойці; втім, найзнатніші з них не нахилили шиї своєї попрацювати для Господа свого.
6
6
И# вратA ст†раz созидaше їwідA сhнъ фасeковъ и3 месуллaмъ сhнъ васwдjевъ: тjи покрhста и5хъ и3 постaвиста двє1ри и4хъ и3 завHры и3 верєи2 и4хъ. Старі ворота лагодили Іоіада, син Пасеаха, і Мешуллам, син Бесодії: вони покрили їх і вставили двері їх, і замки їх і засуви їх.
7
7
И# бли1з8 и4хъ созидaша малтjа гаваwнjтинъ и3 є3vарHнъ мирwнwfjтъ, мyжіе t гаваHна и3 мaсфы, дaже до прест0ла кнsзz (и4же бhсть) њб8 w4нъ п0лъ рэки2. Біля них лагодив Мелатія гаваонитянин, та Іадон з Меронофа, з жителями Гаваона і Мицфи, підвладними зарічному областеначальнику.
8
8
И# бли1з8 є3гw2 созидA nзіи1лъ сhнъ ґрахjевъ златaрь: и3 бли1з8 є3гw2 созидA ґнанjа сhнъ рwкеjма, и3 возстaвиша їеrли1мъ дaже до стэны2 шир0кіz. Поруч з ним лагодив Уззиїл, син Харгаії, срібляр, а біля нього лагодив Хананія, син Гараккахима. І відновили Єрусалим до стіни широкої.
9
9
И# бли1з8 и4хъ созидaше рафаjа сhнъ сyринъ, начaлникъ полови1ны њкрeстныz страны2 їеrли1мли. Поруч з ними лагодив Рефаія, син Хура, начальник половини округу Єрусалимського.
10
10
И# бли1з8 и4хъ созидaше їедeа сhнъ є3рwмaфовъ, и3 проти1ву д0му є3гw2: и3 бли1з8 є3гw2 созидA ґттyfъ сhнъ ґсаванjинъ. Біля них і навпроти дому свого лагодив Ієдаія, син Харумафа, а поруч з ним лагодив Хаттуш, син Хашавнії.
11
11
И# вторyю чaсть созидaше мелхjа сhнъ и3рaмовъ и3 ґсyвъ сhнъ фаafъ-мwaвль, и3 дaже до столпA пeщнагw. На другій ділянці лагодив Малхія, син Харима, і Хашшув, син Пахаф-Моава; вони ж лагодили і вежу Пічну.
12
12
И# бли1з8 є3гw2 созидaше саллyмъ сhнъ ґллwи1совъ, начaлникъ полови1ны страны2 њкрeстныz їеrли1мли, т0й и3 дщє1ри є3гw2. Поруч з ними лагодив Шаллум, син Галлохеша, начальник половини округу Єрусалимського, він і дочки його.
13
13
ВратA ю3д0ли созидaша ґнyнъ и3 њбитaющіи въ занHнэ: тjи создaша и5хъ и3 постaвиша двє1ри и4хъ и3 завHры и4хъ и3 верєи2 и4хъ, и3 тhсzща лакHтъ въ стэнЁ дaже до врaтъ гн0йныхъ. Ворота Долини лагодив Ханун і жителі Заноаха: вони побудували їх, і вставили двері їх, замки їх і засуви їх, і ще лагодили вони тисячу ліктів стіни до воріт Гнойових.
14
14
И# вратA гнHйнаz созидaше мелхjа сhнъ рихaвль, начaлникъ њкрeстныz страны2 виfакрaмскіz, т0й и3 сhнове є3гw2, и3 покрhша и5хъ и3 постaвиша двє1ри и4хъ и3 завHры и4хъ и3 верєи2 и4хъ. А ворота Гнойові лагодив Малхія, син Рехава, начальник Бефкаремського округу: він побудував їх і вставив двері їх, замки їх і засуви їх.
15
15
И# вратA и3ст0чника созидaше соломHнъ сhнъ халезeовъ, начaлникъ страны2 масфы2: т0й создA и5хъ и3 покры2 и5хъ, и3 постaви двє1ри и4хъ и3 завHры и4хъ и3 верєи2 и4хъ, и3 стёну купёли сілwaмли ко вертогрaду царeву и3 дaже до степeней низходsщихъ t грaда давjдова. Ворота Джерела лагодив Шаллум, син Колхозея, начальник округу Мицфи: він побудував їх, і покрив їх, і вставив двері їх, замки їх і засуви їх, — він же лагодив стіну біля водоймища Селах навпроти царського саду і до сходинок, що спускаються від міста Давидового.
16
16
По нeмже созидaше неемjа сhнъ завyховъ, начaлникъ полови1ны страны2 виfсyровы, дaже до вертогрaда гр0ба давjдова и3 дaже до купёли ўстр0еныz и3 дaже до д0му си1льныхъ. За ним лагодив Неємія, син Азбука, начальник половини округу Бефцурського, до гробниць Давидових і до викопаного ставка і до дому хоробрих.
17
17
По нeмъ созидaша леvjти, раyмъ сhнъ ванаи1мль: по нeмъ созидaше ґсавjа, начaлникъ полови1ны страны2 кеілы2 на странЁ своeй, За ним лагодили левити: Рехум, син Ванія; біля нього лагодив Хашавія, начальник половини округу Кеїльського, за свій округ.
18
18
и3 по нeмъ созидaша брaтіz и4хъ, венeй сhнъ и3надaдовъ, начaлникъ полови1ны њкрeстныz страны2 кеілы2. За ним лагодили брати їхні: Баввай, син Хенадада, начальник Кеїльського напівокругу.
19
19
И# созидaше бли1з8 є3гw2 ґзyръ сhнъ їисyсовъ, начaлникъ масфы2, мёру вторyю столпA восх0да касaющагwсz ќглу. А біля нього лагодив Езер, син Ісуса, начальник Мицфи, на другій ділянці, навпроти виходу до зброярні на розі.
20
20
И# по нeмъ созидaше варyхъ, сhнъ завyевъ, мёру вторyю t ќгла дaже до врaтъ д0му є3ліасyва свzщeнника вели1кагw. За ним ревно лагодив Варух, син Забвая, на другій ділянці, від рогу до дверей дому Елияшивового, великого священика.
21
21
По нeмъ созидaше мерамHfъ сhнъ ўрjи, сhна ґккHсова, мёру вторyю t врaтъ д0му є3ліасyвова дaже до концA д0му є3ліасyвова. За ним лагодив Меремоф, син Урії, син Гаккоца, на другій ділянці, від дверей дому Елияшивового до кінця дому Елияшивового.
22
22
И# по нeмъ созидaша свzщeнницы, мyжіе t п0лz (їoрдaнска). За ним лагодили священики з околиць.
23
23
И# по нeмъ созидaста веніамjнъ и3 ґсyвъ проти1ву домHвъ свои1хъ: и3 по нeмъ созидaше ґзарjа сhнъ маасjевъ, сhна ґнанjина, бли1з8 д0му своегw2. За ними лагодив Веніамін і Хашшув, навпроти дому свого; за ними лагодив Азарія, син Маасеї, син Ананії, біля дому свого.
24
24
По нeмъ созидaше ванeй сhнъ ґдaдовъ мёру вторyю t д0му ґзарjи дaже до ќгла и3 дaже до ўклонeніz. За ним лагодив Биннуй, син Хенадада, на другій ділянці, від дому Азарії до рогу і повороту.
25
25
Фалaхъ сhнъ ўзaинъ проти1ву ќгла и3 столпA возвышeнагw и3з8 д0му царeва выс0кw, и4же во дворЁ темни1чнэмъ: и3 по нeмъ фадаjа сhнъ фор0совъ. За ним Фалал, син Узая, навпроти рогу і вежі, що виступає від верхнього дому царського, яка біля двору в’язничного. За ним Федаія, син Пароша.
26
26
И# наfінjми њбитaша во њфaлэ, дaже до вертогрaда врaтъ в0дныхъ ко вост0кwмъ и3 дaже до столпA, и4же бЁ возвышeнъ. Нефинеї ж, які жили в Офелі, полагодили навпроти Водяних воріт на схід і до вежі, що виступає.
27
27
И# по ни1хъ созидaша fекwjми мёру вторyю t страны2 столпA вели1кагw и3 выс0кагw дaже до стэны2 nфлы2. За ними лагодили фекойці, на другій ділянці, від місця навпроти великої вежі, що виступає до стіни Офела.
28
28
Вhшше врaтъ к0нскихъ созидaша свzщeнницы, є3ди1нъ кjйждо проти1ву д0му своегw2. Далі за воротами Кінськими лагодили священики, кожен навпроти свого дому.
29
29
И# по нeмъ созидaше саддyкъ сhнъ є3мми1рь проти1ву д0му своегw2: и3 по нeмъ созидaше самаjа сhнъ сехенjевъ, стрaжъ врaтъ вост0чныхъ. За ними лагодив Садок, син Іммера, навпроти свого дому, а за ним лагодив Шемаія, син Шеханії, сторож східних воріт.
30
30
По нeмъ созидaше ґнанjа сhнъ селемjевъ и3 ґнHмъ сhнъ селeфовъ шестhй мёру вторyю: по нeмъ созидaше месуллaмъ сhнъ варахjевъ проти1ву сокр0вищницы своеS. За ним лагодив Хананія, син Шелемії, і Ханун, шостий син Цалафа, на другій ділянці. За ним лагодив Мешуллам, син Берехії, навпроти кімнати своєї.
31
31
По нeмъ созидaше мелхjа сhнъ сарефjевъ дaже до д0му наfінjмлz и3 щиты2 продаю1щихъ, проти1ву врaтъ сyдныхъ, и3 дaже до г0рницы ќгла. За ним лагодив Малхія, син Гацорфія, до дому нефинеїв і торговців, навпроти воріт Гаммифкад і до кутового житла.
32
32
И# посредЁ врaтъ џвчихъ созидaша кwвачи2 и3 щитопродaвцы. А між кутовим житлом до воріт Овечих лагодили сріблярі і торговці.
Главa д7
Глава 4
1
1
И# бhсть є3гдA ўслhша санаваллaтъ, ћкw мы2 созидaемъ стёны, и3 ѕло2 є3мY вмэни1сz, и3 разгнёвасz ѕэлw2, и3 посмэsшесz їудewмъ, Коли почув Санаваллат, що ми будуємо стіну, він розсердився і багато досадував і знущався з юдеїв;
2
2
и3 речE пред8 брaтіею своeю, и5же бsху си1ла сом0рwвъ, и3 речE: что2 їудeє сjи созидaютъ св0й грaдъ; є3дA жрeти бyдутъ; и3ли2 возм0гутъ; и3ли2 днeсь и3зцэлsтъ кaменіе, повнегдA бhти и5мъ въ прaхъ земли2 сожжє1ннымъ; і говорив при братах своїх і при самарійських військових людях, і сказав: що роблять ці жалюгідні юдеї? невже їм це дозволять? невже будуть вони приносити жертви? невже вони коли-небудь закінчать? невже вони оживлять камені з куп пороху, і притому попалені?
3
3
И# тwвjа ґмманjтzнинъ бли1з8 є3гw2 пріи1де и3 речE и5мъ: є3дA пожрyтъ, и3ли2 ћсти и4мутъ на мёстэ своeмъ; не взhдетъ ли лиси1ца и3 разори1тъ стёну кaменей и4хъ; А Товія аммонитянин, який був поруч з ним, сказав: нехай будують їх; піде лисиця, і зруйнує їхню кам’яну стіну.
4
4
И# речE неемjа: ўслhши, б9е нaшъ, ћкw сотворeни є3смы2 въ посмэsніе, Почуй, Боже наш, у якій ми зневазі, і оберни ганьбу їх на їхню голову, і віддай їх на презирство в землі полону;
5
5
и3 њбрати2 поношeніе и4хъ на главY и4хъ, и3 дaждь и5хъ въ посмэsніе въ зeмлю плэнeніz, і не покривай беззаконня їх, і гріх їх нехай не згладиться перед лицем Твоїм, тому що вони засмутили тих, що будують!
6
6
и3 не покрhй беззак0ніz и4хъ. Ми однак же будували стіну, і складена була вся стіна до половини її. І в народу вистачало ретельности працювати.
7
7
Бhсть же є3гдA ўслhша санаваллaтъ и3 тwвjа, и3 ґрaвлzне и3 ґмманjте, ћкw взhде tрaсль стёнъ їеrли1мскихъ, занE начaша разсBлины заграждaти, и3 ѕло2 и5мъ kви1сz ѕэлw2. Коли почув Санаваллат і Товія, й аравитяни, й аммонитяни, і азотяни, що стіни Єрусалимські відновлюються, що пошкодження почали лагодитися, то їм стало дуже прикро.
8
8
И# собрaшасz вси2 вкyпэ, да пріи1дутъ и3 њполчaтсz на їеrли1мъ и3 разорsтъ є3го2. І змовилися всі разом піти війною на Єрусалим і зруйнувати його.
9
9
И# моли1хомсz ко бGу нaшему и3 постaвихомъ стрaжы на стэнЁ проти1ву и4хъ дeнь и3 н0щь t лицA и4хъ. І ми молилися Богу нашому, і ставили проти них варту вдень і вночі, для порятунку від них.
10
10
Речe же їyда: и3стомлeна є4сть си1ла (t) вр†гъ, и3 землS мн0га є4сть, и3 мы2 не м0жемъ созидaти стэны2. Але юдеї сказали: ослабла сила в носіїв, а сміття багато; ми не в змозі будувати стіну.
11
11
И# рек0ша њскорблsющіи нaсъ: не познaютъ и3 не ўви1дzтъ, д0ндеже пріи1демъ посредЁ и4хъ и3 ўбіeмъ и5хъ, и3 престaти сотвори1мъ дёлу. А вороги наші говорили: не дізнаються і не побачать, як раптом ми ввійдемо в середину їх і переб’ємо їх, і зупинимо справу.
12
12
И# бhсть є3гдA пріид0ша їудeє, и5же њбитaху бли1з8 и4хъ, и3 рёша нaмъ: восх0дzтъ t всёхъ kзы6къ на ны2. Коли приходили юдеї, які жили поряд з ними, і говорили нам разів десять, з усіх місць, що вони нападуть на нас,
13
13
И# постaвихъ въ нижaйшихъ мёстэхъ созади2 стёнъ въ закровeніи, и3 постaвихъ лю1ди по племенHмъ съ мєчи2 и4хъ и3 съ сyлицами и4хъ и3 съ лyками. тоді в низинних місцях біля міста, за стіною, на місцях сухих поставив я народ за племенами з мечами їхніми, зі списами їхніми і луками їхніми.
14
14
И# ви1дэхъ, и3 востaхъ, и3 рек0хъ ко чєстнhмъ и3 къ воев0дамъ и3 ко пр0чымъ лю1демъ: не ўб0йтесz t лицA и4хъ, помzни1те гDа бGа нaшего вели1каго и3 стрaшнаго, и3 њполчи1тесz за брaтію вaшу, за сhны вaшz и3 дщє1ри вaшz, жєны2 вaшz и3 д0мы вaшz. І оглянув я, і став, і сказав найзнатнішим і начальникам і решті народу: не бійтеся їх; пом’ятайте Господа великого і страшного і воюйте за братів своїх, за синів своїх і за дочок своїх, за дружин своїх і за доми свої.
15
15
Бhсть же є3гдA ўслhшаша врази2 нaши, ћкw вёдомо бhсть нaмъ, и3 разори2 бGъ совётъ и4хъ: и3 возврати1хомсz вси2 мы2 на стёны, кjйждо ко дёлу своемY. Коли почули вороги наші, що нам відомий намір їхній, тоді зруйнував Бог задум їхній, і всі ми повернулися до стіни, кожен на свою роботу.
16
16
И# бhсть t днE тогw2, п0лъ вчинeныхъ дёлаху дёло, и3 полови1на и4хъ ўгот0вана бhсть ко брaни съ сyлицами и3 щитaми, и3 л{ки и3 бронsми, и3 нач†лницы созади2 всегw2 д0му їyдина. З того дня половина молодих людей у мене займалася роботою, а інша половина їх тримала списи, щити і луки і лати; і начальники знаходилися позаду всього дому Іудиного.
17
17
Созидaющіи стёну и3 носsщіи бременA со nрyжіемъ: є3ди1ною рук0ю своeю творsху дёло, ґ друг0ю держaху мeчь. Ті, що будували стіну і носили важке, яке накладали на них, однією рукою виконували роботу, а другою тримали спис.
18
18
Созидaющымъ же є3ди1ному коемyждо мeчь бhсть њпоsсанъ при бедрЁ є3гw2, и3 созидaху, и3 трубsху трубaми бли1з8 и4хъ. Кожен із тих, що будували, підперезаний був мечем по стегнах своїх, і так вони будували. Біля мене знаходився сурмач.
19
19
И# рек0хъ ко чєстнhмъ и3 ко старёйшинамъ и3 ко пр0чымъ лю1демъ: дёло вели1ко є4сть и3 прострaнно, и3 мы2 разлучeни є3смы2 на стэнЁ далeче кjйждо t брaта своегw2: І сказав я найзнатнішим і начальникам і решті народу: робота велика і об’ємна, і ми розсіяні по стіні і віддалені один від одного;
20
20
на мёстэ и3дёже ўслhшите глaсъ трyбный, тaмw тецhте къ нaмъ, и3 бGъ нaшъ њполчи1тсz њ нaсъ. тому звідки ви почуєте звук труби, в те місце збирайтеся до нас: Бог наш буде воювати за нас.
21
21
И# мы2 бhхомъ творsще дёло, и3 п0лъ нaсъ держaху с{лицы t восх0да зари2 ќтренніz дaже до восх0да ѕвёздъ. Так виконували ми роботу; і половина тримала списи від сходу зорі до появи зірок.
22
22
Во врeмz же то2 рек0хъ лю1демъ: кjйждо со џтрокомъ свои1мъ да пребывaетъ въ средЁ їеrли1ма: и3 бyдетъ вaмъ н0щь на стрaжу, ґ дeнь на дёланіе. Крім цього, у той же час я сказав народу, щоб в Єрусалимі ночували всі з рабами своїми, — і будуть вони у нас вночі на варті, а вдень на роботі.
23
23
Ѓзъ же и3 брaтіz мои2 и3 џтроцы и3 мyжіе стрaжи, и5же бsху созади2 менє2, не снимaхомъ њдэsній нaшихъ тaмw ни є3ди1нъ t нaсъ. І ні я, ні брати мої, ні слуги мої, ні вартові, які супроводжували мене, не знімали із себе одягу свого, у кожного були під рукою меч і вода.
Главa є7
Глава 5
1
1
И# бhсть в0пль людjй и3 жeнъ и4хъ вели1къ на брaтію свою2 їудє1и. І зробилося велике ремство в людях і у дружин їхніх на братів своїх юдеїв.
2
2
И# бhша нёцыи глаг0люще: сhнове нaши и3 дщє1ри нaшz мн0зи сyть нaмъ, и3 да в0змемъ (за цёну) пшени1цу и3 kди1мъ и3 жи1ви бyдемъ. Були такі, які говорили: нас, синів наших і дочок наших багато; і ми бажали б діставати хліб і годуватися і жити.
3
3
И# бhша нёцыи глаг0люще: сeла н†ша и3 віногрaды нaшz и3 д0мы нaшz мы2 да дади1мъ въ зал0гъ, и3 в0змемъ пшени1цу, и3 ћсти бyдемъ. Були і такі, які говорили: поля свої, і виноградники свої, і доми свої ми закладаємо, щоб дістати хліба від голоду.
4
4
И# бhша нёцыи глаг0люще: взаи1мъ взsхомъ сребро2 на д†ни царє1вы, дади1мъ сeла н†ша и3 віногрaды нaшz и3 д0мы нaшz: Були і такі, які говорили: ми позичаємо срібло на подать царю під заставу полів наших і виноградників наших;
5
5
и3 нн7э ћкоже пл0ть брaтій нaшихъ, пл0ть нaша, ћкоже сhнове и4хъ, сhнове нaши: и3 сE, мы2 порабощaемъ сhны нaшz и3 дщє1ри нaшz въ рабы6, и3 сyть t дщeрей нaшихъ порабощє1ны, и3 нёсть си1лы въ рукaхъ нaшихъ (tкупи1ти) и3 сeла н†ша и3 віногрaды нaшz ў вельм0жъ. у нас такі самі тіла, як тіла у братів наших, і сини наші такі самі, як їхні сини; а ось, ми повинні віддавати синів наших і дочок наших у раби, і деякі з дочок наших уже знаходяться в поневоленні. Немає ніяких засобів для викупу в руках наших; і поля наші і виноградники наші в інших.
6
6
И# њскорбёхъ ѕэлw2, є3гдA ўслhшахъ в0пль и4хъ и3 словесA сі‰. Коли я почув ремство їх і такі слова, я дуже розсердився.
7
7
И# ўсовётова сeрдце моE во мнЁ, и3 воспрети1хъ держ†внымъ и3 нач†лнымъ и3 рек0хъ и5мъ: ли1хвы ли кjйждо t брaта своегw2 и3стsжетъ, ю4же вы2 и3стzзyете; и3 собрaхъ проти1ву и5мъ собрaніе вели1ко Серце моє обурилося, і я суворо дорікнув найзнатнішим і начальникам і сказав їм: ви берете лихву з братів своїх. І скликав я проти них велике зібрання
8
8
и3 рек0хъ и5мъ: мы2 и3скупи1хомъ брaтію нaшу їудеHвъ, пр0даныхъ kзhкwмъ, по си1лэ нaшей: вh же продaсте брaтію вaшу, и3 tдадyтсz нaмъ; И# ўмолчaша, и3 не њбрэт0ша что2 tвэщaти. і сказали їм: ми викуповували братів своїх, юдеїв, проданих народам, скільки було сил у нас, а ви продаєте братів своїх, і вони продаються нам? Вони мовчали і не знаходили відповіді.
9
9
И# рек0хъ: не добро2 дёло, є4же вы2 творитE: тaкw не во стрaсэ бGа нaшегw (ходsще) ўбэжитe ли t поношeніz kзhкwвъ врагHвъ нaшихъ; І сказав я: недобре ви робите. Чи не в страху Бога нашого повинні ходити ви, щоб уникнути ганьблення від народів, ворогів наших?
10
10
и3 ѓзъ и3 брaтіz мо‰ и3 знaеміи мои2 взаи1мъ дaхомъ и5мъ пBнzзи и3 пшени1цу: њстaвимъ u5бо лихои1мство сіE: І я також, брати мої і ті, що служили при мені, давали їм у борг і срібло і хліб: залишимо їм борг цей.
11
11
возврати1те же и5мъ днeсь сeла и4хъ и3 віногрaды и4хъ и3 м†слины и4хъ и3 д0мы и4хъ, и3 t сребрA пшени1цу и3 віно2 и3 є3лeй tдади1те и5мъ. Поверніть їм нині ж поля їхні, виноградні й оливні сади їхні, і доми їхні, і ріст, за який зі срібла і хліба, і вина й олії, за який ви позичили їм.
12
12
И# рек0ша: tдади1мъ и3 t ни1хъ не взhщемъ, тaкw сотвори1мъ, ћкоже ты2 глаг0леши. И# призвaхъ свzщeнникwвъ и3 заклsхъ и5хъ сотвори1ти по словеси2 семY. І сказали вони: повернемо і не будемо з них вимагати; зробимо так, як ти говориш. І покликав я священиків і звелів їм дати клятву, що вони так зроблять.
13
13
И# њтрzс0хъ nдeжду мою2 и3 рек0хъ: тaкw да и3стрzсeтъ бGъ всsкаго мyжа, и4же не и3сп0лнитъ сл0ва сегw2, t д0му є3гw2 и3 t трудHвъ є3гw2, и3 да бyдетъ тaкw tтрzсeнъ и3 т0щь. И# речE всE мн0жество: ґми1нь. И# восхвали1ша бGа. И# сотвори1ша лю1діе по глаг0лу семY. І витрусив я одяг мій і сказав: так нехай витрусить Бог усяку людину, що не стримає слова цього, з дому його і з маєтку його, і так нехай буде в нього витрясено і порожньо! І сказало все зібрання: амінь. І прославили Бога; і народ виконав слово це.
14
14
T днE тогw2, въ џньже повелЁ (цaрь) мнЁ бhти вождeмъ и4хъ въ земли2 їyдинэ, t лёта двадесsтагw и3 дaже до лёта три1десzть вторaгw ґртаxeрxа царS, лётъ дванaдесzть, ѓзъ и3 брaтіz мо‰ њбр0ку и4хъ не kд0хомъ. Ще: з того дня, як визначений я був областеначальником їхнім у землі Юдейській, від двадцятого року до тридцять другого року царя Артаксеркса, протягом дванадцяти років я і брати мої не їли хліба областеначальників.
15
15
И# њбр0кwвъ пeрвыхъ, и4миже прeжде менє2 њтzгчи1ша и5хъ, и3 пріsша t ни1хъ въ хлёбэ и3 въ вінЁ, по си1хъ сребрA (на всsкъ дeнь) дідрaхмъ четhредесzть: и3 служє1бницы и4хъ њбладaша людьми2. Ѓзъ же не сотвори1хъ тaкw рaди стрaха б9іz. А попередні областеначальники, що були до мене, обтяжували народ і брали з нього хліб і вино, крім сорока сиклів срібла; навіть і слуги їхні панували над народом. Я ж не робив так зі страху Божого.
16
16
И# въ дёлэ стёны сі‰ созидaхъ: и3 селA не стzжaхъ, и3 вси2 џтроцы мои2 с0брани бsху тaмw на дёло. При цьому роботи на стіні цій я підтримував; і полів ми не закуповували, й усі слуги мої збиралися туди на роботу.
17
17
Їудє1й же и3 начaлникwвъ сто2 пzтьдесsтъ мужeй, и3 приходsщіи къ нaмъ t kзы6къ, и5же w4крестъ нaсъ, при трапeзэ моeй. Юдеїв і начальників по сто п’ятдесят людей бувало за столом у мене, крім тих, хто приходив до нас з навколишніх народів.
18
18
И# бЁ ўгот0вано мнЁ на всsкъ дeнь: телeцъ є3ди1нъ и3 nвeцъ шeсть и3збрaнныхъ и3 козeлъ бhша мнЁ (и3 пти6цы), и3 междY десzти2 днjй всBмъ вінA мн0гw: и3 съ си1ми хлёба госп0дству моемY не взыскaхъ, занE тzжкA раб0та на лю1дехъ си1хъ. І ось що бувало приготоване на один день: один бик, шість добірних овець і птахи готувалися у мене; і за десять днів витрачалося безліч усякого вина. І, попри все те, хліба областеначальничого я не вимагав, тому що важка служба лежала на народі цьому.
19
19
Помzни1 мz, б9е м0й, во блaго по всBмъ, є3ли6ка сотвори1хъ лю1демъ си6мъ. Пом’яни, Боже мій, на благо мені усе, що я зробив для народу цього!
Главa ѕ7
Глава 6
1
1
Бhсть же є3гдA ўслhша санаваллaтъ и3 тwвjа и3 гисaмъ ґравjйскій и3 пр0чіи врази2 нaши, ћкw создaхъ стёну, и3 не њстaсz въ ни1хъ сквaжнz: и3 ѓзъ дaже до врeмене џнагw двeрій не постaвихъ во вратёхъ: Коли дійшло до вух Санаваллата і Товії і Гешема аравитянина й інших ворогів наших, що я відбудував стіну, і не залишалося в ній пошкоджень — втім, до того часу я ще не ставив дверей у ворота, —
2
2
и3 послA санаваллaтъ и3 гисaмъ ко мнЁ, глагHлюща: пріиди2, и3 соберeмсz вкyпэ въ вeсехъ на п0ли њнw2 (глаг0лемэмъ). Тjи же помышлsста мнЁ сотвори1ти ѕл0е. тоді прислали Санаваллат і Гешем до мене сказати: прийди, і зійдемося в одному із сіл на рівнині Оно. Вони замишляли зробити мені зло.
3
3
И# послaхъ къ ни1ма послHвъ, глаг0лz: дёло вели1ко ѓзъ творю2 и3 не могY сни1ти, да не престaнетъ дёло: є3гдa же совершY є5, взhду къ вaма. Але я послав до них послів сказати: я зайнятий великою справою, не можу зійти; справа зупинилася б, якби я залишив її і зійшов до вас.
4
4
И# послaста ко мнЁ, ћкоже глаг0лъ сeй, четhрижды, и3 послaхъ къ ни1ма по си6мъ. Чотири рази присилали вони до мене з таким самим запрошенням, і я відповідав їм те саме.
5
5
И# прислA ко мнЁ санаваллaтъ пsтое џтрока своего2, и3 послaніе tвeрсто въ рукY є3гw2, и3 бЁ напи1сано въ нeмъ: Тоді прислав до мене Санаваллат у п’ятий раз свого слугу, в якого в руці був відкритий лист.
6
6
во kзhцэхъ ўслhшано є4сть, и3 гисaмъ речE, ћкw ты2 и3 їудeє мhслите tступи1ти, сегw2 рaди ты2 созидaеши стёну, и3 ты2 да бyдеши и5мъ въ царS: У ньому було написано: чутка носиться в народах, і Гешем говорить, начебто ти і юдеї задумали відпасти, для чого і будуєш стіну і хочеш бути в них царем, за тими ж чутками;
7
7
и3 къ си6мъ прор0ки постaвилъ є3си2 себЁ, да бyдеши во їеrли1мэ царeмъ над8 їyдою: и3 нн7э возвэстsтсz царю2 словесA сі‰: и3 сегw2 рaди нн7э пріиди2, да сотвори1ма совётъ вкyпэ. і пророків поставив ти, щоб вони розголошували про тебе в Єрусалимі і говорили: цар Юдейський! І такі розмови дійдуть до царя. Отже, приходь, і порадимося разом.
8
8
И# послaхъ къ немY, глаг0лz: не сотвори1сz по словесeмъ си6мъ, ћкоже ты2 глаг0леши, занE t сeрдца твоегw2 ты2 лжeши въ си1хъ: Але я послав до нього сказати: нічого такого не було, про що ти говориш; ти вигадав це своїм розумом.
9
9
ћкw вси2 страшaтъ нaсъ, глаг0люще: њслабёютъ рyцы и4хъ t дёла сегw2, и3 не сотвори1тсz: и3 нн7э ўкрэпи1хъ рyки мо‰. Бо всі вони залякували нас, думаючи: опустяться руки їхні від цієї справи, і вона не відбудеться; але я тим більше зміцнив руки мої.
10
10
И# ѓзъ внид0хъ въ д0мъ семeа сhна далаjева, сhна метавеи1лева, и3 т0й заключeнъ, и3 речE: да соберeмсz въ д0мъ б9ій посредЁ є3гw2 и3 заключи1мъ двє1ри є3гw2, ћкw прих0дzтъ н0щію, да ўбію1тъ тS. Прийшов я в дім Шемаії, сина Делаії, сина Мегетавелового, і він замкнувся і сказав: ходімо в дім Божий, всередину храму, і замкнемо за собою двері храму, тому що прийдуть убити тебе, і прийдуть убити тебе вночі.
11
11
И# рек0хъ: кт0 є3сть мyжъ, kк0въ ѓзъ, и3 ўбэжи1тъ; и3ли2 кто2 ћкw ѓзъ, и4же вни1детъ въ д0мъ, и3 жи1въ бyдетъ; не вни1ду. Але я сказав: чи може втікати така людина, як я? Чи може такий, як я, увійти в храм, щоб залишитися живим? Не піду.
12
12
И# ўразумёхъ, и3 сE, бGъ не послA є3гw2: ћкw прор0чествова сл0во на мS. Я знав, що не Бог послав його, хоча він пророче говорив мені, але що Товія і Санаваллат підкупили його.
13
13
И# тwвjа и3 санаваллaтъ наsста на мS нар0дъ, да ўстрашyсz, и3 сотворю2 тaкw, и3 согрэшY, и3 да бyду и5мъ во и4мz ѕло2, ћкw да пон0сzтъ ми2. Для того він був підкуплений, щоб я злякався і зробив так і згрішив, і щоб мали про мене недобру думку і переслідували мене за це докорами.
14
14
Помzни2, б9е, тwвjю и3 санаваллaта по дэлHмъ и4хъ си6мъ, и3 нwадjа прор0ка и3 пр0чихъ прорHкъ, и5же страшaху мS. Пом’яни, Боже мій, Товію і Санаваллата за цими справами їхніми, а також пророчицю Ноадію й інших пророків, які хотіли залякати мене!
15
15
И# соверши1сz стэнA въ двaдесzть пsтый мцcа є3лyла въ пzтьдесsтъ и3 двA дни6. Стіна була зроблена у двадцять п’ятий день місяця Елула, за п’ятдесят два дні.
16
16
И# бhсть є3гдA ўслhшаша вси2 врази2 нaши, и3 ўбоsшасz вси2 kзhцы, и5же w4крестъ нaсъ, и3 нападE стрaхъ вели1къ пред8 џчи и4хъ, и3 познaша, ћкw t гDа бGа нaшегw совершeно бhсть дёло сіE. Коли почули про це всі вороги наші, і побачили це всі народи, які навколо нас, тоді вони дуже впали в очах своїх і пізнали, що це діло зроблено Богом нашим.
17
17
И# во дни6 w4ны t мн0гихъ держaвныхъ їyдиныхъ посл†ніz прихождaху къ тwвjи, и3 тwв‡ина (посл†ніz) прихождaху къ ни6мъ. Зверх того в ті дні найзнатніші юдеї багато писали листів, які посилалися до Товії, а Товіїні листи приходили до них.
18
18
Мн0зи бо во їудeи клsшасz є3мY, ћкw зsть бЁ сехенjи сhна и3рaева: и3 їwнаfaнъ сhнъ є3гw2 поS дщeрь месулaма сhна варахjина въ женY. Тому що багато хто в Юдеї був у клятвеному союзі з ним, бо він був зятем Шеханії, сина Арахового, а син його Іоханан узяв за себе дочку Мешуллама, сина Верехії.
19
19
И# словесA є3гw2 бhша глаг0лющіи ко мнЁ, и3 словесA мо‰ бhша и3зносsщіи є3мY. И# послaніе послA тwвjа, да ўстраши1тъ менE. Навіть про доброту його вони говорили при мені, і мої слова переносилися до нього. Товія надсилав листи, щоб залякати мене.
Главa з7
Глава 7
1
1
И# бhсть є3гдA создaсz стэнA, и3 постaвихъ двє1ри, и3 сочт0хъ придвє1рники и3 пэвцы2 и3 леvjты: Коли стіна була побудована, і я вставив двері, і поставлені були на своє служіння воротарі і співці і левити,
2
2
и3 повелёхъ ґнанjи брaту моемY и3 ґнанjи начaлнику д0му, и4же во їеrли1мэ: т0й бо бЁ ћкw мyжъ и4стиненъ и3 боsйсz бGа пaче пр0чихъ: тоді наказав я братові моєму Ханані і начальникові єрусалимської фортеці Хананію, бо він більше за багатьох інших був людиною вірною і богобоязкою,
3
3
и3 рек0хъ и4ма: да не tвeрзутсz вратA їеrли6мскаz, д0ндеже взhдетъ с0лнце: и3 є3щE и5мъ бдsщымъ, да заключaтсz вратA и3 зас{нута да бyдутъ зас0вами: и3 постaви стрaжы t њбитaющихъ во їеrли1мэ, кjйждо во стрaжи своeй и3 кjйждо проти1ву д0му своегw2. і сказав я їм: нехай не відчиняють воріт єрусалимських, доки не обігріє сонце, і доки вони стоять, нехай зачиняють і замикають двері. І поставив я сторожами жителів Єрусалима, кожного на свою варту і кожного навпроти дому його.
4
4
Грaдъ же бhсть шир0къ и3 вели1къ, и3 людjй мaлw въ нeмъ, и3 не бsху д0мы с0здани. Але місто було просторе і велике, а народу в ньому було небагато, і доми не були побудовані.
5
5
И# дадE бGъ въ сeрдце моE, и3 собрaхъ честнhхъ и3 кнzзeй и3 нар0дъ въ собрaніе: и3 њбрэт0хъ кни1гу сочислeніz тёхъ, и5же взыд0ша пeрвэе, и3 њбрэт0хъ напи1сано въ нeй: І поклав мені Бог мій на серце зібрати найзнатніших і начальників і народ, щоб зробити перепис. І знайшов я родовідний перепис тих, які прийшли спочатку, і в ньому написано:
6
6
и3 тjи сhнове страны2 возшeдшіи t плэнeніz преселeніz, и5хже пресели2 навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій, и3 возврати1шасz во їеrли1мъ и3 їудeю, кjйждо мyжъ во грaдъ св0й, ось жителі країни, які вирушили, із полонених, переселених Навуходоносором, царем Вавилонським, і повернулися в Єрусалим і Юдею, кожен у своє місто, —
7
7
съ зоровaвелемъ и3 їисyсомъ и3 неемjею, ґзaріа и3 веелмA, наемaнъ, мардохeй, ваасaнъ, маасфарafъ, є4здра, вогуjа, їнаyмъ, ваанA, масфaръ, мyжіе людjй ї}левыхъ: ті, які пішли з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Азарією, Раамією, Нахманієм, Мардохеєм, Билшаном, Мисферефом, Бигваєм, Нехумом, Вааною. Кількість людей народу Ізраїлевого:
8
8
сhнове фор0сwвы двЁ тhсzщы сто2 сeдмьдесzтъ двA, синів Пароша дві тисячі сто сімдесят два.
9
9
сhнове сафатjєвы три1ста сeдмьдесzтъ двA, Синів Сафатії триста сімдесят два.
10
10
сhнове и3рaєвы шeсть сHтъ пzтьдесsтъ двA, Синів Араха шістсот п’ятдесят два.
11
11
сhнове фаafъ-мw†вли сынHвъ їисyсовыхъ и3 їwaвлихъ двЁ тhсzщы шeсть сHтъ и3 nсмьнaдесzть, Синів Пахаф-Моава, із синів Ісуса й Іоава, дві тисячі вісімсот вісімнадцять.
12
12
сhнове є3лaмwвы тhсzща двёсти пzтьдесsтъ четhри, Синів Елама тисяча двісті п’ятдесят чотири.
13
13
сhнове соffyєвы џсмь сHтъ четhредесzть пsть, Синів Заффу вісімсот сорок п’ять.
14
14
сhнове захaнєвы сeдмь сHтъ шестьдесsтъ, Синів Закхая сімсот шістдесят.
15
15
сhнове вануjєвы шeсть сHтъ четhредесzть џсмь, Синів Биннуя шістсот сорок вісім.
16
16
сhнове вереjєвы шeсть сHтъ двaдесzть џсмь, Синів Бевая шістсот двадцять вісім.
17
17
сhнове гетaдwвы двЁ тhсzщы три1ста двaдесzть двA, Синів Азгада дві тисячі триста двадцять два.
18
18
сhнове ґдwнік†мли шeсть сHтъ шестьдесsтъ сeдмь, Синів Адоникама шістсот шістдесят сім.
19
19
сhнове вагуjєвы двЁ тhсzщы шестьдесsтъ сeдмь, Синів Бигвая дві тисячі шістсот сім.
20
20
сhнове и3д‡ни шeсть сHтъ пzтьдесsтъ четhри, Синів Адина шістсот п’ятдесят п’ять.
21
21
сhнове ґти1рwвы и3 сhнове є3зекjєвы дeвzтьдесzтъ џсмь, Синів Атера з дому Єзекії дев’яносто вісім.
22
22
сhнове и3самjєвы три1ста двaдесzть џсмь, Синів Хашума триста двадцять вісім.
23
23
сhнове васеjєвы три1ста двaдесzть четhри, Синів Вецая триста двадцять чотири.
24
24
сhнове ґрjфwвы сто2 дванaдесzть, сhнове ґсeнwвы двёсти двaдесzть три2, Синів Харифа сто дванадцять.
25
25
сhнове гаваw6ни дeвzтьдесzтъ пsть, Уродженців Гаваона дев’яносто п’ять.
26
26
сhнове веfале‡мли сто2 двaдесzть три2, сhнове ґтHфwвы пzтьдесsтъ шeсть, Жителів Вифлеєма і Нетофи сто вісімдесят вісім.
27
27
сhнове ґнаfHfwвы сто2 двaдесzть џсмь, Жителів Анафофа сто двадцять вісім.
28
28
сhнове ґзамHfwвы, мyжіе ви1fwвы, четhредесzть двA, Жителів Беф-Азмавефа сорок два.
29
29
мyжіе каріаfіар‡мли, кафjрwвы и3 вирHfwвы сeдмь сHтъ четhредесzть три2, Жителів Кириаф-Іарима, Кефири і Беерофа сімсот сорок три.
30
30
мyжіе ґрaма и3 гавaа шeсть сHтъ двaдесzть є3ди1нъ, Жителів Рами і Геви шістсот двадцять один.
31
31
мyжіе махимaсwвы сто2 двaдесzть двA, Жителів Михмаса сто двадцять два.
32
32
мyжіе веfи6ли и3 ґjєвы сто2 двaдесzть три2, мyжіе ґнавjа другaгw сто2 пzтьдесsтъ двA, Жителів Вефиля і Гая сто двадцять три.
33
33
сhнове мегевHсwвы сто2 пzтьдесsтъ шeсть, Жителів Нево другого п’ятдесят два.
34
34
мyжіе и3ламaєвы тhсzща двёсти пzтьдесsтъ двA, Синів Елама другого тисяча двісті п’ятдесят чотири.
35
35
сhнове и3р†мли три1ста двaдесzть, Синів Харима триста двадцять.
36
36
сhнове їерjхwвы три1ста четhредесzть пsть, Уродженців Єрихона триста сорок п’ять.
37
37
сhнове лHдwвы, ґдjдwвы и3 w4нwвы сeдмь сHтъ двaдесzть є3ди1нъ, Уродженців Лода, Хадида й Оно сімсот двадцять один.
38
38
сhнове ґнанjни три2 тhсzщы дeвzть сHтъ три1десzть: Уродженців Сенаї три тисячі дев’ятсот тридцять.
39
39
свzщeнницы, сhнове їwдaєвы въ домY їисyсовэ дeвzть сHтъ сeдмьдесzтъ три2, Священиків, синів Ієдаії, з дому Ісусового, дев’ятсот сімдесят три.
40
40
сhнове є3мми1рwвы тhсzща пzтьдесsтъ двA, Синів Іммера тисяча п’ятдесят два.
41
41
сhнове фассеyрwвы тhсzща двёсти четhредесzть сeдмь, Синів Пашхура тисяча двісті сорок сім.
42
42
сhнове и3рaмwвы тhсzща седмьнaдесzть: Синів Харима тисяча сімнадцять.
43
43
леvjти, сhнове їисyса кадміи1льскагw t сынHвъ ўдуи1лихъ сeдмьдесzтъ четhри: Левитів: синів Ісуса, з дому Кадмиїлового, з дому синів Годеви, сімдесят чотири.
44
44
пэвцы2, сhнове ґсaфwвы сто2 двaдесzть џсмь: Співців: синів Асафа сто сорок вісім.
45
45
двє1рницы сhнове селл{мли, Воротарі: сини Шаллума, сини Атера, сини Талмона, сини Аккува, сини Хатити, сини Шовая — сто тридцять вісім.
46
46
сhнове ґти1рwвы, сhнове телмw6ни, сhнове ґккyвwвы, сhнове ґтjтwвы, сhнове сав‡ины сто2 три1десzть џсмь: Нефинеї: сини Цихи, сини Хасуфи, сини Таббаофа,
47
47
наfінjми, сhнове и3лaєвы, сhнове ґсeфwвы, сhнове заваHfwвы, сини Кироса, сини Сиї, сини Фадона,
48
48
сhнове кірaсwвы, сhнове сис†іны, сhнове фадw6ни, сhнове лав†ни, сhнове ґгaвwвы, сhнове ґкyвwвы, сини Левана, сини Хагави, сини Салмая,
49
49
сhнове ўтaєвы, сhнове китaрwвы, сhнове гaвwвы, сhнове селмеjни, сhнове ґнaнwвы, сини Ханана, сини Гиддела, сини Гахара,
50
50
сhнове саде‡ны, сhнове гаaрwвы, сhнове раа‡ины, сини Реаії, сини Рецина, сини Некоди,
51
51
сhнове раасw6ни, сhнове некHдwвы, сини Газзама, сини Уззи, сини Пасеаха,
52
52
сhнове гиз†мли, сhнове w4зіны, сhнове фeссwвы, сини Весая, сини Меунима, сини Нефишсима,
53
53
сhнове вис‡ины, сhнове меінHнwвы, сhнове нефwс†ины, сини Бакбука, сини Хакуфи, сини Хархура,
54
54
сhнове ваквyкwвы, сhнове ґхjфwвы, сhнове ґр{рины, сини Бацлифа, сини Мехиди, сини Харши,
55
55
сhнове васалHfwвы, сhнове мідaєвы, сhнове ґдас†ни, сини Баркоса, сини Сисари, сини Фамаха,
56
56
сhнове варкyєвы, сhнове сісарafwвы, сhнове fимaєвы, сини Нециаха, сини Хатифи.
57
57
сhнове ніс‡ины, сhнове ґтjфwвы: сhнове рабHвъ соломHновыхъ, Сини рабів Соломонових: сини Сотая, сини Соферефа, сини Фериди,
58
58
сhнове сутє1ины, сhнове сафарaтwвы, сhнове фер‡дины, сини Іаали, сини Даркона, сини Гиддела,
59
59
сhнове лели6лины, сhнове доркw6ни, сhнове гадаи6ли, сhнове фарахaсwвы, сини Сафатії, сини Хаттила, сини Похереф-Гаццеваїма, сини Амона.
60
60
сhнове саваи6ни, сhнове и3мми6ни: Усіх нефинеїв і синів рабів Соломонових триста дев’яносто два.
61
61
вси2 наfінjми и3 сhнове слyгъ соломHновыхъ три1ста дeвzтьдесzтъ двA. І ось ті, що вийшли з Тел-Мелаха, Тел-Харши, Херув-Аддона й Іммера; але вони не могли показати про покоління своє і про плем’я своє, чи від Ізраїля вони.
62
62
И# сjи взыд0ша t fелмefа, fеласaръ, харyвъ, и3рHнъ, їеми1ръ, и3 не мог0ша сказaти домHвъ nтeчествъ свои1хъ и3 сёмене своегw2, t ї}лz ли бhша: Сини Делаії, сини Товії, сини Некоди — шістсот сорок два.
63
63
сhнове далеaєвы, сhнове вуaєвы, сhнове тwв‡ины, сhнове некwдaєвы, шeсть сHтъ четhредесzть двA: І з священиків: сини Ховаії, сини Гаккоца, сини Верзеллія, який взяв дружину з дочок Верзеллія галаадитянина і став називатися їхнім іменем.
64
64
и3 t свzщє1нникъ сhнове ґвjєвы, сhнове ґккHсwвы, сhнове верзелл†ины, ћкw поsша t дщeрей верзеллaа галаадjтина жєны2 и3 прозвaшасz по и4мени и4хъ. Вони шукали родовідного свого запису, і не знайшлося, і тому виключені зі священства.
65
65
Сjи и3скaша писaніz своегw2 родосл0віz, и3 не њбрэт0ша, и3 и3звeржени сyть t свzщeнства. І Тиршафа сказав їм, щоб вони не їли великої святині, доки не постане священик з уримом і тумимом.
66
66
Речe же ґfерсаfA и5мъ, да не kдsтъ t с™†z с™hхъ, д0ндеже востaнетъ свzщeнникъ и3з8zвлszй. Усе суспільство разом складалося із сорока двох тисяч трьохсот шістдесяти людей,
67
67
И# бhсть вeсь соб0ръ є3динодyшнw ѓки четhредесzть двЁ тhсzщы три1ста шестьдесsтъ, крім рабів їхніх і рабинь їхніх, яких було сім тисяч триста тридцять сім; і при них співців і співачок двісті сорок п’ять.
68
68
кромЁ рабHвъ и4хъ и3 рабhнь и4хъ, и4хже бsху сeдмь тhсzщъ три1ста три1десzть сeдмь: и3 пэвцы2 и3 пэвни6цы двёсти три1десzть шeсть. Коней у них було сімсот тридцять шість, мулів у них двісті сорок п’ять,
69
69
К0ни (и4хъ) сeдмь сHтъ три1десzть шeсть, мски2 и4хъ двёсти четhредесzть пsть, велблю1ды и4хъ четhре ст† три1десzть пsть, nслы2 и4хъ шeсть тhсzщъ сeдмь сHтъ двaдесzть. верблюдів чотириста тридцять п’ять, ослів шість тисяч сімсот двадцять.
70
70
И# t чaсти начaлникwвъ nтeчествъ дaша въ дёло ґfерсаfЁ, дaша въ сокр0вище златhхъ тhсzщу, фі†лъ пzтьдесsтъ и3 ри1зъ жрeческихъ три1десzть. Деякі глави поколінь дали внески на провадження робіт. Тиршафа дав у скарбницю золотом тисячу драхм, п’ятдесят чаш, п’ятсот тридцять священичих одеж.
71
71
И# t начaлникwвъ nтeчествъ дaша въ сокр0вище дёла злaта дрaхмъ двaдесzть тhсzщъ и3 сребрA мн†съ двЁ тhсzщы и3 три1ста. І деякі з глав поколінь дали в скарбницю на провадження робіт двадцять тисяч драхм золота і дві тисячі двісті мин срібла.
72
72
И# дaша пр0чіи лю1діе злaта дрaхмъ двaдесzть тhсzщъ и3 сребрA мн†съ двЁ тhсzщы и3 двёсти, и3 ри1зъ свzщeнническихъ шестьдесsтъ сeдмь. Інші з народу дали двадцять тисяч драхм золота і дві тисячі мин срібла і шістдесят сім священичих одеж.
73
73
И# сэд0ша свzщeнницы и3 леvjти и3 двє1рницы и3 пэвцы2 и3 пр0чій нар0дъ и3 наfінjми и3 вeсь ї}ль во градёхъ свои1хъ. І стали жити священики і левити, і воротарі і співці, і народ і нефинеї, і весь Ізраїль у містах своїх.
Главa }
Глава 8
1
1
И# пріи1де мцcъ седмhй, сhнове же ї}лєвы бsху во градёхъ свои1хъ: и3 собрaшасz вси2 лю1діе ћкw мyжъ є3ди1нъ на прострaнство, є4же пред8 враты2 воднhми, и3 рек0ша є4здрэ пи1сарю, да принесeтъ кни1гу зак0на мwmсeова, є3г0же заповёда гDь ї}лю. Коли настав сьомий місяць, і сини Ізраїлеві жили по містах своїх, тоді зібрався весь народ, як одна людина, на площу, яка перед Водяними воротами, і сказали книжнику Ездрі, щоб він приніс книгу закону Мойсеєвого, який заповів Господь Ізраїлю.
2
2
И# принесE є4здра свzщeнникъ зак0нъ пред8 мн0жество t мужeй дaже до жeнъ, и3 всBмъ, и5же можaху разумёти слhшаще, въ дeнь пeрвый мцcа седмaгw, І приніс священик Ездра закон перед зібрання чоловіків і жінок, і всіх, які могли розуміти, у перший день сьомого місяця;
3
3
и3 чтE въ нeмъ (ћвнw на прострaнствэ, є4же пред8 враты2 воднhми), t ќтра дaже до полyдне, пред8 м{жи и3 женaми, и3 сjи бsху разумёюще, и3 ќши всёхъ людjй ко кни1зэ зак0на. і читав з нього на площі, яка перед Водяними воротами, від світанку до полудня, перед чоловіками і жінками і всіма, які могли розуміти; і вуха всього народу були прихилені до книги закону.
4
4
И# стA є4здра писeцъ на степeни древsнэмъ, є3г0же сотвори1ша къ народовэщaнію, и3 стaша бли1з8 є3гw2 матfаfjа и3 самeа, и3 ґнанjа и3 ўрjа, и3 хелкjа и3 маасjа њдеснyю є3гw2, њшyюю же фадаjа и3 місаи1лъ, и3 мелхjа и3 њсaмъ, и3 ґсавадмA и3 захaріа и3 месоллaмъ. Книжник Ездра стояв на дерев’яному підвищенні, яке для цього зробили, а поруч з ним, праворуч від нього, стояли Маттифія і Шема, й Анаія й Урія, і Хелкія і Маасея, а ліворуч від нього Федаія і Мисаїл, і Малхія і Хашум, і Хашбаддана, і Захарія і Мешуллам.
5
5
И# разгнY є4здра кни1гу пред8 всёми людьми2, ћкw т0й бЁ над8 людьми2, и3 бhсть є3гдA разгибaше ю5, стaша вси2 лю1діе. І відкрив Ездра книгу перед очима всього народу, тому що він стояв вище за весь народ. І коли він відкрив її, весь народ встав.
6
6
И# благослови2 є4здра гDа бGа вели1каго, и3 tвэщaша вси2 лю1діе и3 рёша ґми1нь, воздви1гше рyцэ свои2, и3 преклони1шасz и3 поклони1шасz гDеви лицeмъ на зeмлю. І благословив Ездра Господа Бога великого. І весь народ відповів: амінь, амінь, піднімаючи догори руки свої, — і поклонялися і падали перед Господом лицем до землі.
7
7
Їисyсъ же и3 ванаjа и3 саравjа, ґкaнъ, саватeй, камптaсъ, ґзарjа, їwзавадaнъ, ґнифанeсъ и3 леvjти бsху вразумлsюще людjй въ зак0нэ: лю1діе же стоsху на стоsніи своeмъ. Ісус, Ванаія, Шеревія, Іамин, Аккув, Шавтай, Годія, Маасея, Клита, Азарія, Іозавад, Ханан, Фелаія і левити пояснювали народу закон, тим часом як народ стояв на своєму місці.
8
8
И# чт0ша въ кни1зэ зак0на б9іz, и3 поучaше є4здра и3 и3з8zснsше ко разумёнію гDню, и3 разумёша лю1діе чтeніе. І читали з книги, із закону Божого, виразно, і приєднували тлумачення, і народ розумів прочитане.
9
9
Речe же неемjа и3 є4здра свzщeнникъ и3 писeцъ, и3 леvjти и3 толкyющіи лю1демъ, и3 рёша всBмъ лю1демъ: дeнь с™ъ є4сть гDу бGу нaшему, не рыдaйте и3 не плaчите. Понeже плaкаша вси2 лю1діе, є3гдA ўслhшаша словесA зак0на. Тоді Неємія, він же Тиршафа, і книжник Ездра, священик, і левити, які учили народ, сказали всьому народові: день цей святий Господу Богу вашому; не засмучуйтеся і не плачте, тому що весь народ плакав, слухаючи слова закону.
10
10
И# речE и5мъ: и3ди1те и3 kди1те т{чнаz и3 пjйте сл†дкаz, и3 посли1те ч†сти не и3мyщымъ, ћкw с™ъ є4сть дeнь гDеви нaшему, и3 не печaлитесz, и4бо рaдость гDнz сіS є4сть си1ла нaша. І сказав їм: підіть, їжте жирне і пийте солодке, і посилайте частки тим, у кого нічого не приготовано, тому що день цей святий Господу нашому. І не засмучуйтеся, тому що радість перед Господом — підкріплення для вас.
11
11
Леvjти же молчaніе творsху во всёхъ лю1дехъ, глаг0люще: молчи1те, ћкw дeнь с™ъ є4сть, и3 не тужи1те. І левити заспокоювали весь народ, говорячи: припиніть, тому що день цей святий, не засмучуйтеся.
12
12
И# tид0ша вси2 лю1діе ћсти и3 пи1ти, и3 послaти ч†сти, и3 сотвори1ти весeліе вели1ко, ћкw разумёша словесA, и5мже научи1ша и5хъ. І пішов увесь народ їсти, і пити, і посилати частки, і святкувати з великою радістю, тому що зрозуміли слова, які сказали їм.
13
13
И# въ дeнь вторhй собрaшасz кнsзіе nтeчествъ со всёми людьми2, свzщeнницы и3 леvjти ко є4здрэ писцY, да протолкyетъ всBмъ словесA закHннаz. На другий день зібралися глави поколінь від усього народу, священики і левити до книжника Ездри, щоб він пояснював їм слова закону.
14
14
И# њбрэт0ша пи1сано въ зак0нэ, є3г0же заповёда гDь рук0ю мwmсeовою, да њбитaютъ сhнове ї}лєвы въ кyщахъ въ прaздникъ мцcа седмaгw, І знайшли написане в законі, який Господь дав через Мойсея, щоб сини Ізраїлеві в сьомому місяці, у свято, жили в кущах.
15
15
и3 да проповёдzтъ трубaми во всёхъ градёхъ и4хъ и3 во їеrли1мэ. И# речE є4здра: и3зыди1те на г0ру, и3 принеси1те вBтви м†сличны, и3 вBтви древeсъ кmпарjсныхъ, и3 вBтви мmрс‡нныz, и3 вBтви фjнікwвы, и3 вBтви древeсъ дубрaвныхъ, сотвори1ти кyщы по пи1саному. І тому оголосили і проголосили по всіх містах своїх і в Єрусалимі, говорячи: підіть на гору і несіть гілки оливи садової і гілки оливи дикої, і гілки миртові і гілки пальмові, і гілки інших широколистих дерев, щоб зробити кущі за написаним.
16
16
И# и3зыд0ша лю1діе, и3 принес0ша, и3 сотвори1ша себЁ кyщы кjйждо на кр0вэ своeмъ и3 во дв0рэхъ свои1хъ, и3 во дв0рэхъ д0му б9іz и3 на прострaнствэ врaтъ в0дныхъ и3 на прострaнствэ врaтъ є3фрeмлихъ. І пішов народ, і принесли, і зробили собі кущі, кожен на своїй покрівлі і на дворах своїх, і на дворах дому Божого, і на площі біля Водяних воріт, і на площі біля Єфремових воріт.
17
17
И# сотвори1ша вeсь с0нмъ возврати1выйсz t плэнeніz кyщы, и3 сэд0ша въ кyщахъ, ћкw не сотвори1ша t днjй їисyса сhна наvи1на тaкw сhнове ї}лєвы дaже до днE тогw2. И# бhсть весeліе вели1ко. Уся громада тих, що повернулися з полону, зробила кущі і жила в кущах. Від днів Ісуса, сина Навина, до цього дня не робили так сини Ізраїлеві. Радість була дуже велика.
18
18
И# читaху въ кни1зэ зак0на б9іz на всsкъ дeнь, t днE пeрвагw дaже до днE послёднzгw. И# сотвори1ша прaздникъ сeдмь днjй, и3 въ дeнь nсмhй собрaніе по њбhчаю. І читали із книги закону Божого щодня, від першого дня до останнього дня. І святкували свято сім днів, а у восьмий день післясвято за уставом.
Главa f7
Глава 9
1
1
Въ дeнь же двaдесzть четвeртый мцcа сегw2 собрaшасz сhнове ї}лєвы въ постЁ и3 во врeтищихъ, и3 пeрсть на главaхъ и4хъ. У двадцять четвертий день цього місяця зібралися всі сини Ізраїлеві, постячись і у веретищі і з попелом на головах своїх.
2
2
И# tлучи1шасz сhнове ї}лєвы t всsкагw сhна чyжда, и3 и3сповёдаху грэхи2 сво‰ и3 беззакHніz nтє1цъ свои1хъ. І відокремилося сім’я Ізраїлеве від усіх інородців, і встали і сповідувалися у гріхах своїх і в злочинах батьків своїх.
3
3
И# стaша на стоsніи своeмъ и3 чт0ша въ кни1зэ зак0на гDа бGа своегw2 четвери1цею въ дeнь, и3 бsху и3сповёдающесz гDеви и3 покланsющесz гDу бGу своемY. І стояли на своєму місці, і чверть дня читали з книги закону Господа Бога свого, і чверть сповідувалися і поклонялися Господу Богу своєму.
4
4
И# стaша на степeни леvjтwвъ їисyсъ и3 сhнове кадміи6ли, саханjа сhнъ саравjинъ, сhнове хан†ни, и3 возопи1ша глaсомъ вели1кимъ ко гDу бGу своемY, І стали на підвищене місце левити: Ісус, Ванія, Кадмиїл, Шеванія, Вунній, Шеревія, Ванія, Хенані, і голосно взивали до Господа Бога свого.
5
5
и3 рек0ша леvjти, їисyсъ и3 кадміи1лъ: востaните, благослови1те гDа бGа нaшего t вёка дaже до вёка: и3 благословsтъ и4мz слaвы твоеS, и3 вознесyтъ во всsцэмъ благословeніи и3 хвалЁ. І сказали левити — Ісус, Кадмиїл, Ванія, Хашавнія, Шеревія, Годія, Шеванія, Петахія: встаньте, славте Господа Бога вашого, від віку і до віку. Нехай славословлять достославне і превище за всяке славослів’я і хвалу ім’я Твоє!
6
6
И# речE є4здра: ты2 є3си2 сaмъ гDь є3ди1нъ, ты2 сотвори1лъ є3си2 нб7о и3 нб7о нб7сE и3 вс‰ в0и и4хъ, зeмлю и3 вс‰, є3ли6ка на нeй сyть, морS и3 вс‰, ±же въ ни1хъ, и3 ты2 њживлsеши вс‰, и3 в0и нбcніи покланsютсz тебЁ: [І сказав Ездра:] Ти, Господи, єдиний, Ти створив небо, небеса небес і все воїнство їх, землю і все, що на ній, моря й усе, що в них, і Ти живиш усе це, і небесні воїнства Тобі поклоняються.
7
7
ты2 є3си2 гDь бGъ, ты2 и3збрaлъ є3си2 ґврaма и3 и3звeлъ є3си2 є3го2 t страны2 халдeйскіz, и3 положи1лъ є3си2 и4мz є3мY ґвраaмъ, Ти Сам, Господи Боже, обрав Аврама, і вивів його з Ура халдейського, і дав йому ім’я Авраама,
8
8
и3 њбрёлъ є3си2 сeрдце є3гw2 вёрно пред8 тоб0ю, и3 завэщaлъ є3си2 съ ни1мъ завётъ дaти є3мY зeмлю хананeйску и3 хеттeйску, и3 ґморрeйску и3 ферезeйску, и3 їевусeйску и3 гергесeйску, и3 сёмени є3гw2: и3 ўтверди1лъ є3си2 словесA тво‰, ћкw првdнъ є3си2: і знайшов серце його вірним перед Тобою, й уклав з ним завіт, щоб дати [йому і] сімені його землю хананеїв, хеттеїв, аморреїв, ферезеїв, ієвусеїв і гергесеїв. І Ти виконав слово Своє, тому що Ти праведний.
9
9
и3 ви1дэлъ є3си2 њѕлоблeніе nтє1цъ нaшихъ во є3гЂптэ, и3 в0пль и4хъ ўслhшалъ є3си2 на м0ри чермнёмъ, Ти побачив біду батьків наших в Єгипті і почув волання їх біля Червоного моря,
10
10
и3 дaлъ є3си2 знaмєніz и3 чудесA во є3гЂптэ на фараHна и3 на вс‰ рабы6 є3гw2 и3 на вс‰ лю1ди земли2 є3гw2: познaлъ бо є3си2, ћкw возгордёшасz на ни1хъ, и3 сотвори1лъ є3си2 себЁ и4мz, ћкоже дeнь сeй: і явив знамення і чудеса над фараоном і над усіма рабами його, і над усім народом землі його, тому що Ти знав, що вони гордовито поводилися з ними, і зробив Ти Собі ім’я до сьогодні.
11
11
и3 м0ре раст0рглъ є3си2 пред8 ни1ми, и3 проид0ша посредЁ м0рz по сyху, и3 гони1тєли и4хъ ввeрглъ є3си2 въ глубинY, ћкw кaмень въ водЁ ѕёлнэй: Ти розсік перед ними море, і вони серед моря пройшли по суші, і тих, що гналися за ними, Ти вверг у глибини, як камінь у великі води.
12
12
и3 въ столпЁ w4блачнэ води1лъ є3си2 и5хъ во дни2 и3 въ столпЁ џгненнэ въ нощи2, є4же њсвэти1ти и5мъ пyть, по немyже и3д0ша: У стовпі хмарному Ти вів їх вдень і в стовпі вогненному — вночі, щоб освітлювати їм шлях, яким вони йшли.
13
13
и3 на г0ру сінaйскую сшeлъ є3си2, и3 гlалъ є3си2 къ ни6мъ съ нб7сE, и3 дaлъ є3си2 и5мъ судбы6 пр†вы и3 зак0нъ и4стинный, повєлёніz и3 зaпwвэди бlги: І зійшов Ти на гору Синай і говорив з ними з неба, і дав їм суди справедливі, закони вірні, устави і заповіді добрі.
14
14
и3 суббHту с™yю твою2 kви1лъ є3си2 и5мъ, зaпwвэди, повелBніz и3 зак0нъ повелёлъ є3си2 и5мъ рук0ю мwmсeа рабA твоегw2: І вказав їм святу Твою суботу і заповіді, й устави і закон дав їм через раба Твого Мойсея.
15
15
хлёбъ же съ небесE дaлъ є3си2 и5мъ во ѓлчбэ и4хъ въ пи1щу и5мъ, и3 в0ду и3з8 кaмене и3звeлъ є3си2 и5мъ въ жaжди и4хъ, и3 рeклъ є3си2 и5мъ, да вни1дутъ и3 наслёдzтъ зeмлю, на ню1же простeрлъ є3си2 рyку твою2 дaти и5мъ: І хліб з неба Ти давав їм у голоді їх, і воду з каменю виточував їм у спразі їх, і сказав їм, щоб вони пішли й оволоділи землею, яку Ти, піднявши руку Твою, клявся дати їм.
16
16
тjи же и3 nтцы2 нaши возгордёшасz и3 њжесточи1ша вы6z сво‰ и3 не послyшаша зaповэдій твои1хъ, Але вони і батьки наші були упертими, і шию свою тримали пружно, і не слухали заповідей Твоїх;
17
17
и3 не восхотёша слhшати, и3 не воспомzнyша чудeсъ твои1хъ, ±же сотвори1лъ є3си2 и5мъ: и3 њжесточи1ша вhю свою2, и3 дaша начaло возврати1тисz на раб0ту свою2 во є3гЂпетъ: тh же, б9е, млcтивъ и3 щeдръ, долготерпэли1въ и3 многомлcтивъ, и3 не њстaвилъ є3си2 и5хъ: не захотіли підкорюватися і не згадали дивних діл Твоїх, які Ти чинив з ними, і тримали шию свою пружно, і, з упертости своєї, поставили над собою вождя, щоб повернутися в рабство своє. Але Ти Бог, що любиш прощати, благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий, і Ти не залишив їх.
18
18
є3щe же сотвори1ша себЁ и3 телцA сліsна и3 рек0ша: сjи б0зи и3звед0ша нaсъ и3з8 є3гЂпта: и3 сотвори1ша раздражє1ніz вє1ліz: І хоча вони зробили собі відлитого тельця, і сказали: ось бог твій, який вивів тебе з Єгипту, і хоча робили великі обра́зи,
19
19
тh же въ щедр0тахъ твои1хъ мн0гихъ не њстaвилъ є3си2 и4хъ въ пустhни, ст0лпъ w4блачный не ўклони1лъ є3си2 t ни1хъ во дни2, є4же настaвити и5хъ на пyть, и3 ст0лпъ џгненный въ нощи2, є4же њсвэти1ти и5мъ пyть по немyже и3д0ша, але Ти, з великого милосердя Твого, не залишав їх у пустелі; стовп хмарний не відходив від них удень, щоб вести їх по шляху, і стовп вогненний — уночі, щоб світити їм на шляху, яким вони йшли.
20
20
и3 д¦ъ тв0й бlгjй дaлъ є3си2, є4же научи1ти и5хъ, и3 мaнны твоеS не лиши1лъ є3си2 t ќстъ и4хъ, и3 в0ду дaлъ є3си2 и5мъ въ жaжди и4хъ, І Ти дав їм Духа Твого благого, щоб наставляти їх, і манну Твою не віднімав від вуст їх, і воду давав їм для утамування спраги їх.
21
21
и3 четhредесzть лётъ препитaлъ є3си2 и5хъ въ пустhни, ничт0же и5мъ њскудЁ: њдэ‰ніz и5хъ не состарёшасz, и3 сапози2 и4хъ не раздрaшасz: Сорок років Ти годував їх у пустелі; вони ні в чому не терпіли нестачі; одяг їхній не старів, і ноги їхні не пухли.
22
22
и3 дaлъ є3си2 и5мъ ц†рства, и3 лю1ди раздэли1лъ є3си2 и5мъ, и3 наслёдиша зeмлю сиHна царS є3севHнска и3 зeмлю w4га царS васaнска: І Ти дав їм царства і народи і розділив їм, і вони оволоділи землею Сигона, і землею царя Есевонського, і землею Ога, царя Васанського.
23
23
и3 ўмн0жилъ є3си2 сhны и4хъ ћкw ѕвёзды небє1сныz, и3 ввeлъ є3си2 и5хъ въ зeмлю, њ нeйже гlалъ є3си2 nтцє1мъ и4хъ вни1ти и3 наслёдити ю5: І синів їхніх Ти розмножив, як зірки небесні, і ввів їх у землю, про яку Ти говорив батькам їхнім, що вони прийдуть володіти нею.
24
24
(и3 внид0ша сhнове и4хъ) и3 наслёдиша зeмлю: и3 сокруши1лъ є3си2 пред8 ни1ми њбитaющихъ въ земли2 хананeйстэй, и3 дaлъ є3си2 и5хъ въ рyку и4хъ, и3 цари6 и4хъ и3 лю1ди земли2, да сотворsтъ и5мъ ћкоже ўг0дно пред8 ни1ми: І ввійшли сини їхні, й оволоділи землею. І Ти підкорив їм жителів землі, хананеїв, і віддав їх у руки їхні, і царів їх, і народи землі, щоб вони чинили з ними за своєю волею.
25
25
и3 взsша грaды высHкіz, и3 њдержaша д0мы пHлны всёхъ благи1хъ, кл†дzзи њграждє1ны кaменіемъ, віногрaды и3 м†слины и3 всsко дрeво снёдное во мн0жество, и3 kд0ша и3 насhтишасz, и3 ўтолстёша и3 разшири1шасz во бlгости твоeй вели1цэй: І зайняли вони укріплені міста і плодючу землю, і узяли у володіння доми, наповнені всяким добром, водойми, висічені з каменю, виноградні й оливкові сади і безліч дерев із плодами для їжі. Вони їли, насичувалися, повнішали і насолоджувалися з великої благости Твоєї;
26
26
и3 и3змэни1шасz и3 tступи1ша t тебє2, и3 поверг0ша зак0нъ тв0й созади2 пл0ти своеS, и3 прbр0ки тво‰ и3зби1ша, и5же засвидётелствоваху и5мъ, да њбратsтсz къ тебЁ, и3 сотвори1ша хулы6 вєли1ки: і зробилися впертими й обурилися проти Тебе, і знехтували закон Твій, убивали пророків Твоїх, які умовляли їх навернутися до Тебе, і робили великі обра́зи.
27
27
и3 дaлъ є3си2 и5хъ въ рyку њскорблsющихъ |, и3 њѕл0биша и5хъ: и3 во брeмz печaли своеS возопи1ша къ тебЁ, и3 ты2 съ нб7сE твоегw2 ўслhшалъ є3си2, и3 по щедр0тамъ твои6мъ мнHгимъ дaлъ є3си2 и5мъ спаси1телей, и3 спcлъ є3си2 и5хъ t рyкъ вр†гъ и4хъ: І Ти віддав їх у руки ворогів їхніх, які пригнічували їх. Але коли, у скрутний для них час, вони волали до Тебе, Ти вислуховував їх з небес і, з великого милосердя Твого, давав їм спасителів, і вони рятували їх від рук ворогів їхніх.
28
28
и3 є3гдA ўпок0ишасz, возврати1шасz сотвори1ти лукaвое пред8 тоб0ю: и3 њстaвилъ є3си2 и5хъ въ рукaхъ вр†гъ и4хъ, и3 њбладaша и4ми: и3 пaки возопи1ша къ тебЁ, тh же t нб7сE ўслhшалъ є3си2, и3 и3збaвилъ є3си2 и5хъ въ щедр0тахъ твои1хъ мн0зэхъ, Коли ж заспокоювалися, то знову починали робити лихе перед лицем Твоїм, і Ти віддавав їх у руки ворогів їхніх, і вони панували над ними. Але коли вони знову волали до Тебе, Ти вислуховував їх з небес, з великого милосердя Твого, визволяв їх багаторазово.
29
29
и3 засвидётелствовалъ є3си2 и5мъ, да њбратsтсz къ зак0ну твоемY: nни1 же возгордёшасz и3 не послyшаша, но въ зaповэдехъ твои1хъ и3 въ судбaхъ твои1хъ согрэши1ша, ±же сотвори1въ человёкъ жи1въ бyдетъ въ ни1хъ: и3 дaша плещы2 непокwри1выz, и3 вhю свою2 њжесточи1ша, и3 не послyшаша: Ти нагадував їм навернутися до закону Твого, але вони були упертими і не слухали заповідей Твоїх, і ухилялися від уставів Твоїх, якими жила б людина, якби виконувала їх, і хребет свій зробили твердим, і шию свою тримали пружно, і не слухали.
30
30
и3 продолжи1лъ є3си2 на ни1хъ лBта мнHга, и3 засвидётелствовалъ є3си2 и5мъ д¦омъ твои1мъ и3 рук0ю прbрHкъ твои1хъ, и3 не внsша, и3 прeдалъ є3си2 и5хъ въ рyку людjй земнhхъ: Очікуючи їхнього навернення, Ти барився багато років і нагадував їм Духом Твоїм через пророків Твоїх, але вони не слухали. І Ти віддав їх у руки іноземних народів.
31
31
въ млcрдіихъ же твои1хъ мн0гихъ не сотвори1лъ є3си2 и5хъ въ скончaніе, нижE њстaвилъ є3си2 и5хъ, ћкw бGъ си1ленъ є3си2 и3 млcтивъ и3 щeдръ: Але, з великого милосердя Твого, Ти не знищив їх до кінця, і не залишав їх, тому що Ти Бог благий і милостивий.
32
32
и3 нн7э, б9е нaшъ крёпкій, вели1кій, держaвный и3 стрaшный, хранsй завётъ тв0й и3 млcть твою2, да не kви1тсz мaлъ пред8 тоб0ю всsкъ трyдъ, и4же њбрёте нaсъ и3 цари6 нaшz, и3 начaлники нaшz и3 свzщeнники нaшz, и3 прbр0ки нaшz и3 nтцы2 нaшz и3 вс‰ лю1ди тво‰, t днjй царeй ґссyрскихъ и3 дaже до днE сегw2: І нині, Боже наш, Боже великий, сильний і страшний, який зберігає завіт і милість! нехай не буде малим перед лицем Твоїм усе страждання, яке осягало нас, царів наших, князів наших, і священиків наших, і пророків наших, і батьків наших і весь народ Твій від днів царів ассирійських до цього дня.
33
33
и3 ты2 првdнъ во всёхъ, ±же пріид0ша на нaсъ, ћкw и4стину сотвори1лъ є3си2, мh же согрэши1хомъ: В усьому, що було з нами, Ти праведний, тому що Ти робив за правдою, а ми винні.
34
34
и3 цaріе нaши и3 нач†лницы нaши, и3 свzщeнницы нaши и3 nтцы2 нaши не сотвори1ша зак0на твоегw2 и3 не внимaша повелёніємъ твои6мъ и3 свидёніємъ твои6мъ, и4миже засвидётелствовалъ є3си2 и5мъ, Царі наші, князі наші, священики наші і батьки наші не виконували закону Твого, і не слухали заповідей Твоїх і нагадувань Твоїх, якими Ти нагадував їм.
35
35
и3 тjи во цrтвіи твоeмъ и3 во бlгостhни твоeй мн0зэ, ю4же дaлъ є3си2 и5мъ, и3 въ земли2 шир0цэй и3 тyчнэй, ю4же дaлъ є3си2 пред8 ни1ми, не послужи1ша тебЁ и3 не tврати1шасz t начинaній свои1хъ лукaвыхъ: І в царстві своєму, при великому добрі Твоєму, яке Ти давав їм, і на широкій і родючій землі, яку Ти відділив їм, вони не служили Тобі і не наверталися від злих діл своїх.
36
36
сE, мы2 днeсь є3смы2 раби2, и3 землS, ю4же дaлъ є3си2 nтцє1мъ нaшымъ ћсти пл0дъ є3S и3 благ†z є3S, сE, є3смы2 раби2 на нeй: І ось, ми нині раби; на тій землі, яку Ти дав батькам нашим, щоб годуватися її плодами і її добром, ось, ми стали рабами.
37
37
и3 плоды2 є3S мн0зи царє1мъ, и5мже прeдалъ є3си2 нaсъ за грэхи2 нaшz, и3 тэлесы2 нaшими владhчествуютъ и3 скwты2 нaшими, ћкоже ўг0дно и5мъ, и3 въ печaли вели1цэй є3смы2: І плоди свої вона в безлічі приносить для царів, яким Ти підкорив нас за гріхи наші. І тілами нашими і худобою нашою вони володіють за своєю сваволею, і ми у великому пригніченні.
38
38
и3 во всёхъ си1хъ мы2 полагaемъ завётъ вёренъ и3 пи1шемъ, и3 печaтаютъ вси2 нач†лницы нaши, леvjти нaши и3 свzщeнницы нaши. За всим цим ми даємо тверде зобов’язання і підписуємо, і на підписі печатка князів наших, левитів наших і священиків наших.
Главa ‹
Глава 10
1
1
И# въ печатлёющихъ бhша сjи: неемjа ґртасaста сhнъ ґхалjевъ и3 седекjа Ті, які приклали печатки, були: Неємія-Тиршафа, син Гахалії, і Седекія,
2
2
сhнъ ґраjевъ, и3 ґзарjа и3 їеремjа, Сераія, Азарія, Єремія,
3
3
фасyръ, ґмарjа, мелхjа, Пашхур, Амарія, Малхія,
4
4
ґттyсъ, севанjа, маллyхъ, Хаттуш, Шеванія, Маллух,
5
5
їрaмъ, мерамHfъ, ґвдjа, Харим, Меремоф, Овадія,
6
6
даніи1лъ, ганаfHнъ, варyхъ, Даниїл, Гиннефон, Варух,
7
7
месуллaмъ, ґвjа, міамjнъ, Мешуллам, Авия, Миямин,
8
8
маазjа, велгаJ, самаjа: сjи свzщeнницы. Маазія, Вилгай, Шемаія: це священики.
9
9
Леvjти же: їисyсъ сhнъ ґзарjинъ, ванeй t сынHвъ и3надaдовыхъ, кадміи1лъ Левити: Ісус, син Азанії, Биннуй, із синів Хенадада, Кадмиїл,
10
10
и3 брaтіz є3гw2 саванjа, њдуjа, калітaнъ, фелjа, ґнaнъ, і брати їхні: Шеванія, Годія, Клита, Фелаія, Ханан,
11
11
міхA, роHвъ, ґсевjа, Миха, Рехов, Хашавія,
12
12
закхHръ, саравjа, севанjа, Закхур, Шеревія, Шеванія,
13
13
њдyа, сhнове вануjни. Годія, Ваній, Венинуй.
14
14
Нач†лницы людjй: фор0съ, фаafъ-мwaвъ, и3лaмъ, заfуjа, Глави народу: Парош, Пахаф-Моав, Елам, Заффу, Ванія,
15
15
сhнове ванн‡ины ґзгaдъ, вивaй, Вунній, Азгар, Бевай,
16
16
ґнанjа, ваг0й, и3дjнъ, Адонія, Бигвай, Адин,
17
17
ґти1ръ, є3зекjа, ґзyръ, Атер, Єзекія, Азур,
18
18
њдувjа, и3сaмъ, висjй, Годія, Хашум, Бецай,
19
19
ґрjфъ, ґнаfHfъ, нwвaй, Хариф, Анафоф, Невай,
20
20
мегафи1съ, месуллaмъ, и3зjръ, Магпиаш, Мешуллам, Хезир,
21
21
месwзеви1лъ, садyкъ, їеддyа, Мешезавел, Садок, Іаддуй,
22
22
фалтjа, ґнaнъ, ґнаjа, Фелатія, Ханан, Анаія,
23
23
њсjа, ґнанjа, ґсyвъ, Осія, Хананія, Хашшув,
24
24
ґдHй, фалaа, сwви1къ, Лохеш, Пилха, Шовек,
25
25
раyмъ, є3ссаванA, маасjа Рехум, Хашавна, Маасея,
26
26
и3 ґjа, є3нaнъ, и3нaмъ, Ахия, Ханан, Анан,
27
27
малyхъ, и3рaмъ, ваанA. Маллух, Харим, Ваана.
28
28
И# пр0чіи t людjй, свzщeнницы, леvjти, двє1рницы, пэвцы2, наfінjми и3 всsкъ приходsй t людjй зeмскихъ ко зак0ну б9ію, жєны2 и4хъ, сhнове и4хъ, дщє1ри и4хъ, всsкъ вёдzй и3 разумёzй, І решта народу, священики, левити, воротарі, співці, нефинеї і всі, що відійшли від народів іноземних до закону Божого, дружини їхні, сини їхні і дочки їхні, усі, які могли розуміти,
29
29
ўкрэплsхусz над8 брaтіею своeю, и3 заклинaша и5хъ, и3 внид0ша въ клsтву и3 въ ротY, є4же ходи1ти въ зак0нэ б9іи, и4же дaнъ є4сть рук0ю мwmсeа рабA б9іz, да сотворsтъ и3 сохранsтъ вс‰ зaпwвэди гDни и3 судбы6 є3гw2 и3 повелBніz є3гw2, приєдналися до братів своїх, до найпочесніших з них, і вступили в зобов’язання з клятвою і прокляттям — чинити за законом Божим, даним рукою Мойсея, раба Божого, і дотримуватися і виконувати всі заповіді Господа Бога нашого, й устави Його і постанови Його,
30
30
и3 є4же не дaти дщeрей нaшихъ лю1демъ зє1мскимъ, и3 дщeрей и4хъ не в0змемъ сыновHмъ нaшымъ: і не віддавати дочок своїх іноземним народам, і їхніх дочок не брати за синів своїх;
31
31
лю1діе же земли2 носsщіи продає1маz и3 вс‰ купyємаz во дни2 суббHты продавaти, не кyпимъ t ни1хъ въ суббw6ты, ни въ дeнь свzтhй: и3 њстaвимъ лёто седм0е, и3 даsніе всёхъ рyкъ. і коли іноземні народи будуть привозити товари і все, що продається, в суботу, не брати в них у суботу і в священний день, і в сьомий рік залишати борги всякого роду.
32
32
И# постaвимъ над8 нaми зaповэдь даsти нaмъ трeтію чaсть дідрaхмы на лёто, на дёло д0му бGа нaшегw, І поставили ми собі в закон давати від себе по третині сикля в рік на потреби для дому Бога нашого:
33
33
на хлёбы предложeніz и3 на жє1ртвы повседнє1вныz, и3 во всесожжeніе пrное суббHтъ, новомчcій, въ прaздники и3 во с™†z, и3 ±же њ грэсёхъ, помоли1тисz за ї}лz, и3 на дэлA д0му бGа нaшегw. на хліби предкладення, на повсякчасне хлібне приношення і на повсякчасне всепалення, на суботи, на новомісяччя, на свята, на священні речі і на жертви за гріх для очищення Ізраїля, і на все, що звершується в домі Бога нашого.
34
34
И# жрeбій метнyхомъ њ ношeніи древeсъ, свzщeнницы и3 леvjти и3 лю1діе, носи1ти въ д0мъ бGа нaшегw, по домHмъ nтeчествъ нaшихъ, t врeмене до врeмене, t лёта до лёта возжигaти на nлтари2 гDу бGу нaшему, ћкоже пи1сано є4сть въ зак0нэ, І кинули ми жереби про доставку дров, священики, левити і народ, коли якому поколінню нашому в призначені часи, з року в рік, привозити їх до дому Бога нашого, щоб вони горіли на жертовнику Господа Бога нашого, за написаним у законі.
35
35
и3 приноси1ти перворHднаz земли2 нaшеz и3 перворHднаz плодA всsкагw дрeва, t лёта до лёта, въ д0мъ гDень, І зобов’язалися ми щороку приносити в дім Господній початки з землі нашої і початки всяких плодів з усякого дерева;
36
36
и3 пeрвенцы сынHвъ нaшихъ и3 скотHвъ нaшихъ, ћкоже пи1сано є4сть въ зак0нэ, и3 пeрвенцы волHвъ нaшихъ и3 стaдъ нaшихъ приноси1ти въ д0мъ бGа нaшегw, свzщeнникwмъ служaщымъ въ домY бGа нaшегw: також приводити в дім Бога нашого до священиків, що служать у домі Бога нашого, первістків із синів наших і з худоби нашої, як написано в законі, і первородне від великої і дрібної худоби нашої.
37
37
и3 начaтки жи6тъ нaшихъ и3 пл0дъ всsкагw дрeва, вінA и3 є3лeа, приноси1ти бyдемъ свzщeнникwмъ въ сокр0вище д0му б9іz, и3 десzти1ну земли2 нaшеz леvjтwмъ, и3 тjи леvjти десzти1ну пріeмлютъ во всёхъ градёхъ дёлъ нaшихъ. І початки з меленого хліба нашого і приношень наших, і плодів з усякого дерева, вина й оливи ми будемо доставляти священикам у комори при домі Бога нашого і десятину з землі нашої левитам. Вони, левити, будуть брати десятину в усіх містах, де у нас землеробство.
38
38
Бyдетъ же свzщeнникъ сhнъ ґарHновъ съ леv‡ты въ десzти1нахъ леvjтwвъ, и3 леvjти и4мутъ приноси1ти десsтую чaсть десzти1ны въ д0мъ бGа нaшегw въ сокр0вище д0му б9іz, При левитах, коли вони будуть брати левитську десятину, буде знаходитися священик, син Аарона, щоб левити десятину зі своїх десятин відвозили в дім Бога нашого в кімнати, виділені для комори,
39
39
ћкw въ сокрHвища принесyтъ сhнове ї}лєвы и3 сhнове леvjтстіи начaтки пшени1цы и3 вінA и3 є3лeа, и3 тaмw (бyдутъ) сосyди свzтjи, и3 свzщeнницы и3 служи1теліе и3 двє1рницы и3 пэвцы2, и3 не њстaвимъ д0му бGа нaшегw. тому що в ці кімнати як сини Ізраїлеві, так і левити повинні доставляти принесене в дар: хліб, вино й оливу. Там священні сосуди, і священики, які служать, і воротарі, і співці. І ми не залишимо дому Бога нашого.
Главa №i
Глава 11
1
1
И# всели1шасz нач†лницы людjй во їеrли1мэ, и3 пр0чіи лю1діе метнyша жрє1біz взsти є3ди1наго t десzти2, да пребывaетъ во їеrли1мэ грaдэ свzтёмъ, и3 дeвzть частeй во градёхъ. І жили начальники народу в Єрусалимі, а інші з народу кинули жереби, щоб одна з десяти частин їх ішла на проживання у святе місто Єрусалим, а дев’ять залишалися в інших містах.
2
2
И# благослови1ша лю1діе всёхъ мужeй, и5же сaми произв0лиша њбитaти во їеrли1мэ. І благословив народ усіх, які добровільно погодилися жити в Єрусалимі.
3
3
И# сjи нач†лницы страны2, и5же њбитaша во їеrли1мэ: и3 во градёхъ їyдиныхъ њбитaше кjйждо во њдержaніи своeмъ, во градёхъ свои1хъ ї}левыхъ, свzщeнницы и3 леvjти, и3 наfінeє и3 сhнове рабHвъ соломHновыхъ. Ось глави країни, які жили в Єрусалимі, — а в містах Юдеї жили, кожен у своєму володінні, по містах своїх: ізраїльтяни, священики, левити і нефинеї і сини рабів Соломонових; —
4
4
И# во їеrли1мэ њбитaша t сынHвъ їyдиныхъ и3 t сынHвъ веніамjнихъ. T сынHвъ їyдиныхъ ґfаjа сhнъ nзjинъ, сhнъ захaріинъ, сhнъ самарjинъ, сhнъ сафатjевъ, сhнъ масеи1ль и3 t сынHвъ фарeсовыхъ, у Єрусалимі жили з синів Іуди і з синів Веніаміна. Із синів Іуди: Афаія, син Уззії, син Захарії, син Амарії, син Сафатії, син Малелеїла, із синів Фареса,
5
5
и3 маасjа, сhнъ варyховъ, сhнъ халaзовъ, сhнъ nзjевъ, сhнъ ґдаjевъ, сhнъ їwарjвль, сhнъ захaріевъ, сhнъ силwнjевъ: і Маасея, син Варуха, син Колхозея, син Хазаії, син Адаії, син Іоіарива, син Захарії, син Шилонія.
6
6
вси2 сhнове фарeсwвы, и5же њбитaша во їеrли1мэ, четhреста шестьдесsтъ џсмь мyжіе крёпцы. Усіх синів Фареса, які жили в Єрусалимі, чотириста шістдесят вісім, люди відмінні.
7
7
Сjи же сhнове веніам‡ни: силHнъ сhнъ месулaевъ, сhнъ їwaдовъ, сhнъ фадаjевъ, сhнъ кwлjевъ, сhнъ маасjевъ, сhнъ є3fіи1ль, сhнъ їессjевъ, І ось сини Веніаміна: Саллу, син Мешуллама, син Іоеда, син Федаії, син Колаії, син Маасеї, син Іфиїла, син Ісаї,
8
8
и3 по нeмъ гевеи1лъ, силjевъ, дeвzть сHтъ двaдесzть џсмь. і за ним Габбай, Саллай — дев’ятсот двадцять вісім.
9
9
И# їwи1ль сhнъ зехрjнъ настоsтель над8 ни1ми, и3 їyда сhнъ ґсанaевъ, t грaда, вторhй. Іоїль, син Зихри, був начальником над ними, а Іуда, син Сенуї, був другим над містом.
10
10
T свzщeнникwвъ: и3 їадjа сhнъ їwарjвль, їахjнь, Зі священиків: Ієдаія, син Іоіарива, Іахин,
11
11
сарeа сhнъ є3лхjевъ, сhнъ месулaмовъ, сhнъ саддyковъ, сhнъ маріHfовъ, сhнъ є3тHfовъ, начaлникъ д0му б9іz, Сераія, син Хелкії, син Мешуллама, син Садока, син Мераїофа, син Ахитува, який начальником у домі Божому,
12
12
и3 брaтіz и4хъ дёлающе дёло цeркве џсмь сHтъ двaдесzть двA: и3 ґдаjа сhнъ їероaмль, сhна фалалjина, сhна намaсова, сhна захaріина, сhна фасеfyрова, сhна мелхjина, і брати їхні, які відправляли службу в домі Божому, — вісімсот двадцять два; й Адаія, син Ієрохама, син Фелалії, син Амція, син Захарії, син Пашхура, син Малхії,
13
13
и3 брaтіz є3гw2 нач†лницы nтeчествъ двёсти четhредесzть двA: и3 ґмесaй сhнъ є3зріи1ль, сhна сакхjева, сhна масарімHfова, сhна є3мми1рова, і брати його, гла́ви поколінь — двісті сорок два; і Амашсай, син Азариїла, син Ахзая, син Мешиллемофа, син Іммера,
14
14
и3 брaтіz є3гw2 си1льніи во брaнехъ сто2 двaдесzть џсмь: и3 настоsтель и4хъ сохріи1лъ, сhнъ вели1кихъ. і брати його, люди відмінні — сто двадцять вісім. Начальником над ними був Завдиїл, син Гагедолима.
15
15
И# t леv‡тъ: самаjа сhнъ ґсyва, сhна є3зрікaма, сhна ґсавjи, сhна в0нни, А із левитів: Шемаія, син Хашшува, син Азрикама, син Хашавії, син Вуннія,
16
16
и3 савваfeй, и3 їwсавaдъ над8 дэлaми д0му б9іz внёшнzгw и3 t начaлникwвъ леvjтскихъ, і Шавфай, і Іозавад із глав левитів у зовнішніх справах дому Божого,
17
17
и3 матfанjа, сhнъ міхaевъ, сhнъ зехрjевъ, сhна ґсaфова, начaлникъ хвалeніz, и3 їyда моли1твы, и3 вокхjа вторhй t брaтій свои1хъ, и3 ґвдjа сhнъ самeа сhна галeлова, сhна їдіfyнова: і Матфанія, син Михи, син Завдія, син Асафа, головний зачинатель славослів’я під час молитви, і Бакбукія, другий після нього з братів його, й Авда, син Шаммуя, син Галала, син Ідифуна.
18
18
всёхъ леvjтwвъ во грaдэ свzтёмъ двёсти џсмьдесzтъ четhре. Усіх левитів у святому місті двісті вісімдесят чотири.
19
19
И# двє1рницы: ґкyвъ, теламjнъ и3 брaтіz и4хъ, стрегyщіи врaтъ, сто2 сeдмьдесzтъ двA. А воротарі: Аккув, Талмон і брати їхні, які несли сторожу біля воріт — сто сімдесят два.
20
20
Пр0чіи же t ї}лz їерeє же и3 леvjти во всёхъ градёхъ їудeи кjйждо въ наслёдіи своeмъ. Інші ізраїльтяни, священики, левити жили по всіх містах Юдеї, кожен у своєму наділі.
21
21
И# наfінeє, и5же њбитaша во nфлЁ, сіaй и3 гeсфъ t наfінeєвъ. А нефинеї жили в Офелі; над нефинеями Циха і Гишфа.
22
22
И# начaлникъ леvjтwвъ во їеrли1мэ nзjй сhнъ ванjинъ сhна савjева, сhна матfанjева, сhна міхaева, t сынHвъ ґсaфовыхъ пою1щихъ над8 дёломъ д0му б9іz, Начальником над левитами в Єрусалимі був Уззій, син Ванія, син Хашавії, син Матфанії, син Михи, із синів Асафових, які були співцями при служінні в домі Божому,
23
23
ћкw зaповэдь царeва (бЁ) и5мъ: и3 пребывaше вёрнw над8 пэвцaми њбр0къ коегHждо днE въ дeнь св0й. тому що від царя було про них особливе повеління, і призначено було на кожен день для співців відповідне утримання.
24
24
И# фаfeа, сhнъ массизави1ловъ t сынHвъ зaриныхъ, сhна їyдина, при руцЁ царeвэ всsкіz потрeбы рaди людjй. І Петахія, син Мешезавела, із синів Зари, сина Іуди, був довіреним від царя в усяких справах, що стосуються народу.
25
25
И# при дворёхъ, и5же на сeлэхъ и4хъ: и3 t сынHвъ їyдиныхъ њбитaша въ каріаfарв0цэ и3 въ сeлэхъ є3гw2, и3 въ девHнэ и3 въ сeлэхъ є3гw2, и3 въ каfсеи1лэ и3 въ сeлэхъ є3гw2, З тих, що жили в селах, на полях своїх, сини Іуди жили в Кириаф-Арбі і залежних від неї містах, у Дивоні і залежних від нього містах, у Ієкавцеїлі і селах його,
26
26
и3 во їисyсэ, и3 въ мwлaдэ, и3 въ веfфалaтэ, у Ієшуї, у Моладі й у Беф-Палеті,
27
27
и3 во ґсерсwaлэ, и3 въ вирсавeи и3 въ сeлэхъ є3S, у Хацар-Шуалі, у Вирсавії і залежних від неї містах,
28
28
и3 въ секелaгэ, и3 мaвнэ и3 въ сeлэхъ є3S, у Секелагу, у Мехоні і залежних від неї містах,
29
29
и3 въ рема0нэ, и3 въ сaрэ, и3 во їерімyfэ, у Ен-Риммоні, у Цорі й у Іармуфі,
30
30
и3 въ занн0и, и3 во nдоллaмэ и3 въ сeлэхъ и4хъ, и3 въ лахjсэ и3 въ сeлэхъ є3гw2, и3 во ґзи1кэ и3 въ сeлэхъ є3S: и3 њполчи1шасz въ вирсавeи дaже до дeбри є3ннHнъ. у Заноаху, Одолламі і селах їх, у Лахисі і на полях його, в Азеці і залежних від неї містах. Вони розташувалися від Вирсавії і до долини Енномової.
31
31
И# сhнове веніам‡ни t гаваи2 и3 магмaса и3 веfи1лz и3 t вeсей є3гw2, Сини Веніамінові, починаючи від Геви, у Михмасі, Гаї, у Вефилі і залежних від нього містах,
32
32
и3 во ґнаfHfэ, въ н0вэ, во ґнjи, у Анафофі, Нові, Ананії,
33
33
во ґсHрэ, въ рамЁ, въ геfаи1мэ, Гацорі, Рамі, Гиффаїмі,
34
34
въ ґд0дэ, въ севои1мэ, въ навалaтэ, Хадиді, Цевоїмі, Неваллаті,
35
35
въ лjддэ и3 во nнwгіарасjмъ. Лоді, Оно, в долині Харашимі.
36
36
И# t леvjтwвъ ч†сти ї{дины и3 веніам‡ни. І левити мали житла свої на ділянках Іуди і Веніаміна.
Главa в7i
Глава 12
1
1
И# сjи сyть свzщeнницы и3 леvjти, возшeдшіи съ зоровaвелемъ сhномъ салаfіи1левымъ и3 їисyсомъ: сараjа, їеремjа, є4здра, Ось священики і левити, які прийшли з Зоровавелем, сином Салафиїловим, і з Ісусом: Сераія, Єремія, Ездра,
2
2
ґмарjа, малyхъ, ґттyй, Амарія, Маллух, Хаттуш,
3
3
сехенjа, реyмъ, марімHfъ, Шеханія, Рехум, Меремоф,
4
4
ґдaіа, генаfHнъ, ґвjа, Іддо, Гиннефой, Авия,
5
5
міамjнъ, маадjа, велгA, Миямин, Маадія, Вилга,
6
6
семjа, їwіарjвъ, їдjа, Шемаія, Іоіарив, Ієдаія,
7
7
салyй, ґмyкъ хелкjа, њдуjа: сjи нач†лницы свzщeнникwвъ и3 брaтіz и4хъ во дни6 їисyса. Саллу, Амок, Хелкія, Ієдаія. Це глави священиків і брати їхні у дні Ісуса.
8
8
И# леvjти: їисyсъ, ванyй, кадміи1лъ, саравjа, їwдaй и3 матfанjа, при рукaхъ т0й, и3 брaтіz и4хъ въ чредны6z служє1ніz: А левити: Ісус, Биннуй, Кадмиїл, Шеревія, Іуда, Матфанія, головний при славослів’ї, він і брати його,
9
9
и3 ваквакjа и3 ґнaй, брaтіz и4хъ, прsмw и4хъ во чреды6 днєвнhz. і Бакбукія й Унній, брати їхні, які нарівні з ними тримали сторожу.
10
10
Їисyсъ же роди2 їwакjма, їwакjмъ роди2 є3ліасjва, є3ліасjвъ роди2 їwдaа, Ісус породив Іоакима, Іоаким породив Елиашива, Елиашив породив Іоіаду,
11
11
їwдaй же роди2 їwнаfaна, и3 їwнаfaнъ роди2 ґдyа. Іоіада породив Іонафана, Іонафан породив Іаддуя.
12
12
Во дни6 же їwакjма бёху брaтіz є3гw2 свzщeнницы и3 нач†лницы nтeчествъ: сараjи ґмарjа, їеремjи ґнанjа, У дні Іоакима були священики, гла́ви поколінь: із дому Сераії Мераія, із дому Єремії Хананія,
13
13
є4здрэ месуллaмъ, ґмарjи їwанaнъ, із дому Ездри Мешуллам, із дому Амарії Іоханан,
14
14
ґмалyху їwнаfaнъ, сехенjи їHсифъ, із дому Мелиха Іонафан, із дому Шеванії Йосиф,
15
15
ґрeсу є3днaсъ, маріHfу є3лкeй, із дому Харима Адна, з дому Мераїофа Хелкія,
16
16
ґддaю захaріа, ганаfHну месуллaмъ, з дому Іддо Захарія, з дому Гиннефона Мешуллам,
17
17
ґвjи зехрjй, міамjну маадaй, фелетjю, із дому Авиї Зихрій, з дому Миніаміна, з дому Моадії Пилтай,
18
18
валгaсу самуeй, семjи їwнаfaнъ, із дому Вилги Шаммуй, із дому Шемаії Іонафан,
19
19
їwарjву матfанaй, є3дjю nзjй, із дому Іоіарива Мафнай, із дому Ієдаії Уззій,
20
20
салаjю калаjа, ґмeку ґвeдъ, із дому Саллая Каллай, із дому Амока Евер,
21
21
є3лкjи ґсавjа, їедjи наfанаи1лъ. із дому Хелкії Хашавія, із дому Ієдаії Нафанаїл.
22
22
Леvjти во дни6 є3ліасjва, їwaда и3 їwA, и3 їwанaнъ и3 їдyа, напи1сани нач†лницы nтeчествъ, и3 свzщeнницы въ цaрство дaріа пeрсскагw. Левити, гла́ви поколінь, внесені в запис у дні Елиашива, Іоіади, Іоханана й Іаддуя, і також священики в царювання Дарія Перського.
23
23
И# сhнове леvjи нач†лницы nтeчествъ пи1сани въ кни1зэ словeсъ днjй и3 дaже до днjй їwанaна сhна є3лісyева. Сини Левія, гла́ви поколінь, вписані в літопис до днів Іоханана, сина Елиашивового.
24
24
И# нач†лницы леvjтwмъ ґсавjа и3 саравjа и3 їисyсъ, и3 сhнове кадміи1лwвы и3 брaтіz и4хъ пред8 ни1ми въ пёснехъ хвали1ти и3 и3сповёдовати, по зaповэди давjда человёка б9іz, по чредaмъ t днE до днE. Гла́ви левитів: Хашавія, Шеревія, та Ісус, син Кадмиїла, і брати їхні, при них поставлені для славослів’я при подяках, за встановленням Давида, чоловіка Божого — зміна за зміною.
25
25
Матfанjа и3 ваквакjа, ґвдjа, месуллaмъ, телмHнъ, ґкyвъ, стрегyщіи двє1рницы стрaжу, внегдA собрaти ми2 двeрники. Матфанія, Бакбукія, Овадія, Мешуллам, Талмон, Аккув — вартові, воротарі на сторожі біля порогів воріт.
26
26
Во дни6 їwакjма сhна їисyсова, сhна їwседeкова, и3 во дни6 неемjи и3 є4здры свzщeнника и3 книг0чіи, Вони були у дні Іоакима, сина Ісусового, сина Іоседекового, й у дні областеначальника Неємії і книжника Ездри, священика.
27
27
и3 во њбновлeніи стэны2 їеrли1мскіz, взыскaша леvjтwвъ въ мёстэхъ и4хъ да возведyтъ и5хъ во їеrли1мъ сотвори1ти њбновлeніе и3 весeліе во хвалeніи и3 пёснехъ, въ кmмвaлэхъ и3 pалти1рехъ и3 гyслехъ. При освяченні стіни Єрусалимської запросили левитів з усіх місць їхніх, наказуючи їм прийти в Єрусалим для звершення освячення і радісного свята зі славослів’ями і піснями при звуках кимвалів, псалтирів і гуслів.
28
28
И# собрaшасz сhнове пою1щихъ и3 t страны2 њкрeстныz во їеrли1мъ, и3 t сeлъ нетwфатjевыхъ, І зібралися сини співців з округи єрусалимської і з сіл Нетофафських,
29
29
и3 t д0му (галгaлъ) и3 t стрaнъ (гевA и3 ґзмавeтъ), ћкw сeла создaша себЁ пэвцы2 w4крестъ їеrли1ма: і з Беф-Гаггилгала, і з полів Геви й Азмавета, тому що співці побудували собі села в околицях Єрусалима.
30
30
и3 њчи1стишасz свzщeнницы и3 леvjти, и3 њчи1стиша людjй и3 вратA и3 стёну. І очистилися священики і левити, й очистили народ і ворота, і стіну.
31
31
И# возвед0хъ начaлникwвъ їyдиныхъ на стёну, и3 постaвихъ двA кли6роса вели6ка, хвалы2 рaди, и3 проид0ша t деснhz страны2 на стёну ко вратHмъ гнHйнымъ. Тоді я повів начальників Юдеї на стіну і поставив два великих хори для шестя, і один з них ішов праворуч стіни до Гнойових воріт.
32
32
И# и3д0ша за ни1ми њсаjа и3 полови1на начaлникwвъ їyдиныхъ, За ними йшов Гошаія і половина начальників Юдеї,
33
33
и3 ґзарjа и3 є4здра и3 месуллaмъ, Азарія, Ездра і Мешуллам,
34
34
їyда и3 веніамjнъ, и3 самаjа и3 їеремjа: Іуда і Веніамін, і Шемаія і Єремія,
35
35
и3 t сынHвъ свzщeнничихъ съ трубaми захaріа сhнъ їwнаfaновъ, сhнъ самаjи, сhнъ маfанjинъ, сhнъ міхаи1нъ, сhнъ закхyровъ, сhнъ ґсaфовъ, а із синів священичих із трубами: Захарія, син Іонафана, син Шемаії, син Матфанії, син Михея, син Закхура, син Асафа,
36
36
и3 брaтіz є3гw2 самаjа и3 nзіи1лъ, гелHлъ, маjа, наfанаи1лъ и3 їyда и3 ґнанjй, є4же хвали1ти въ пёснехъ давjда человёка б9іz: і брати його: Шемаія, Азариїл, Милалай, Гилалай, Маай, Нафанаїл, Іуда і Хананій з музичними інструментами Давида, чоловіка Божого, і книжник Ездра попереду них.
37
37
и3 є4здра книг0чій пред8 ни1ми при вратёхъ и3ст0чника, хвали1ти прsмw и4хъ. И# взыд0ша на лBствицы грaда давjдова, на восх0дъ стэны2 вhше д0му давjдова и3 дaже до врaтъ воднhхъ къ вост0ку. Біля воріт Джерела, навпроти них, вони зійшли по сходах міста Давидового, по сходах, які ведуть на стіну поверх дому Давидового до Водяних воріт на схід.
38
38
И# кли1росъ вторhй хвалY воздаю1щихъ и3дsше сопроти1въ и4хъ, и3 ѓзъ по нeмъ, и3 полови1на людjй по стэнЁ, верхY столпA fанури1млz и3 дaже до стэны2 прострaннэйшіz, Другий хор ішов навпроти них, і за ним я і половина народу, по стіні від Пічної вежі і до широкої стіни,
39
39
и3 на вратA є3фраjма, и3 на вратA ст†раz, и3 на вратA ры6бнаz, и3 на ст0лпъ ґнамеи1ль, и3 на ст0лпъ є3мafъ, и3 дaже до врaтъ џвчихъ. і від воріт Єфремових, мимо старих воріт і воріт Рибних, і вежі Хананела, і вежі Меа, до Овечих воріт, і зупинилися біля воріт В’язничних.
40
40
И# стaша на вратёхъ стрaжи, стaша же двA кли6роса хв†лzща въ домY б9іи, и3 ѓзъ и3 полови1на воев0дъ со мн0ю, Потім обидва хори стали біля дому Божого, і я і половина начальників зі мною,
41
41
и3 свzщeнницы є3ліакjмъ, маасjа, міамjнъ, міхeа, є3ліwнA, захaріа, ґнанjа съ трубaми, і священики: Елиаким, Маасея, Миніамін, Михей, Елиоенай, Захарія, Хананія з трубами,
42
42
и3 маасjа и3 семеjа, и3 є3леазaръ и3 nзjа, и3 їwанaнъ и3 мелхjа, и3 є3леамjй и3 їезyръ. И# слhшани бhша пэвцы2 и3 їезрjа, и3 соглsдани, и3 восхвали1ша. і Маасея і Шемаія, і Єлеазар і Уззій, і Іоханан і Малхія, і Елам і Езер. І співали співці голосно; головним у них був Ізрахія.
43
43
И# пожр0ша въ дeнь т0й жє1ртвы вели6кіz и3 возвесели1шасz, ћкw бGъ возвесели2 и5хъ вельми2: и3 жєны2 и4хъ и3 ч†да и4хъ рaдовахусz, и3 слhшано бhсть весeліе то2 во їеrли1мэ и3здалeча. І приносили в той день великі жертви і веселилися, тому що Бог дав їм велику радість. Веселилися і дружини і діти, і радість Єрусалима було чути далеко.
44
44
И# постaвиша въ дeнь т0й мужeй над8 сокр0вищными храни6лищи, на начaтки и3 десzти6ны, и3 да собирaютъ си1ми начaлниками t градHвъ ч†сти свzщeнникwмъ и3 леvjтwмъ, ћкw весeліе бЁ во їудeи, во свzщeнницэхъ и3 въ леvjтэхъ предстоsщихъ, У той же день були приставлені люди до коморних кімнат для приношень початків і десятин, щоб збирати з полів при містах частки, покладені законом для священиків і левитів, тому що юдеям радісно було дивитися на священиків і левитів,
45
45
и3 стрежaху стрaжу бGа своегw2, и3 хранeніе њчищeніz, и3 пэвцє1въ и3 двeрникwвъ, по повелёнію давjда и3 соломHна сhна є3гw2. які стояли і звершували службу Богу своєму і діла очищення і були співцями і воротарями за встановленням Давида і сина його Соломона.
46
46
Ћкw во дни6 давjдwвы ґсaфъ t начaла пeрвый въ пэвцёхъ и3 въ пёснехъ и3 хвалeніи бGу, Бо здавна у дні Давида й Асафа були встановлені глави співців і пісні Богу, хвалебні і подячні.
47
47
и3 вeсь ї}ль во дни6 зоровaвелz и3 во дни6 неемjи даsху њбр0къ пэвцє1мъ и3 двeрникwмъ t днE до днE и3 њсвzщaху леvjтwмъ, леvjти же њсвzщaху сыновHмъ ґарw6нимъ. Усі ізраїльтяни у дні Зоровавеля й у дні Неємії давали частки співцям і воротарям на кожен день і віддавали святині левитам, а левити віддавали святині синам Аарона.
Главa Gi
Глава 13
1
1
Въ дeнь т0й чтeно бhсть въ кни1зэ мwmсeовэ во слhшаніе лю1демъ, и3 њбрётесz напи1сано въ нeй: да не и4мутъ вни1ти ґмманjтzне и3 мwавjтzне въ цeрковь б9ію дaже до вёка, У той день було читано з книги Мойсеєвої вголос народу і знайдено написане в ній: аммонитянин і моавитянин не може ввійти в громаду Божу повіки,
2
2
понeже не срэт0ша сынHвъ ї}левыхъ со хлёбомъ и3 вод0ю и3 наsша на ни1хъ валаaма на проклsтіе и4хъ: и3 њбрати2 бGъ нaшъ проклsтство на благословeніе. тому що вони не зустріли синів Ізраїля з хлібом і водою і найняли проти нього Валаама, щоб проклясти його, але Бог наш обернув проклін на благословення.
3
3
И# бhсть є3гдA слhшаху зак0нъ, и3 tлучи1ша всёхъ чужди1хъ t ї}лz. Почувши цей закон, вони відокремили все іноплемінне від Ізраїля.
4
4
И# прeжде сегw2 є3ліасjвъ свzщeнникъ живsше въ сокр0вищнэмъ домY бGа нaшегw, ср0дникъ тwвjинъ, А раніше того священик Елиашив, приставлений до кімнат при домі Бога нашого, близький родич Товії,
5
5
и3 сотвори2 є3мY сокр0вищный д0мъ вели1къ: тaможе бsху прeжде приносsще жeртву и3 лівaнъ, и3 сосyды и3 десzти1ну пшени1цы и3 вінA и3 є3лeа, ўстaвлєнаz леvjтwмъ и3 пэвцє1мъ и3 двeрникwмъ, и3 начaтки свzщeнничєскіz. приготував для нього велику кімнату, в яку раніше клали хлібне приношення, ладан і сосуди, і десятини хліба, вина й оливи, призначені законом для левитів, співців і воротарів, і приношення для священиків.
6
6
Во всёхъ же си1хъ не бhхъ во їеrли1мэ, понeже въ лёто три1десzть втор0е ґртаxeрxа царS вавmлHнскагw пріид0хъ ко царю2: и3 по скончaніи днjй и3спроси1хъ t царS Коли все це відбувалося, я не був у Єрусалимі, тому що в тридцять другому році Вавилонського царя Артаксеркса я ходив до царя, і після декількох днів знову випросився в царя.
7
7
и3 пріид0хъ во їеrли1мъ, и3 ўразумёхъ ѕло2, є4же сотвори2 є3ліасjвъ тwвjи, сотвори1ти є3мY сокр0вищный д0мъ во дворЁ д0му б9іz, Коли я прийшов у Єрусалим і дізнався про лиху справу, яку зробив Елиашив, приготувавши для Товії кімнату на дворах дому Божого,
8
8
и3 ѕло2 kви1сz ми2 ѕэлw2: и3 и3зверг0хъ вс‰ сосyды д0му тwвjева в0нъ и3з8 д0му сокр0вищнагw, тоді мені було дуже неприємно, і я викинув усі домашні речі Товії геть з кімнати
9
9
и3 рек0хъ, и3 њчи1стиша сокр0вищный д0мъ: и3 возврати1хъ nнaмw сосyды д0му б9іz, жeртву и3 лівaнъ. і сказав, щоб очистили кімнати, і повелів знову внести туди сосуди дому Божого, хлібне приношення і ладан.
10
10
И# познaхъ, ћкw ч†сти леv‡тскіz не бhша даны2, и3 побэг0ша кjйждо на село2 своE леvjти и3 пэвцы2 творsщіи дёло. Ще дізнався, що частки левитам не віддаються, і що левити і співці, які робили свою справу, розбіглися, кожен на своє поле.
11
11
И# прsхсz со страти1гами и3 рек0хъ: чесw2 рaди њстaвленъ бhсть д0мъ б9ій; И# собрaхъ и5хъ и3 постaвихъ џныхъ во стоsніихъ свои1хъ. Я зробив за це догану начальникам і сказав: навіщо залишений нами дім Божий? І я зібрав їх і поставив їх на місце їхнє.
12
12
И# вeсь їyда принес0ша десzти1ну пшени1цы и3 вінA и3 є3лeа въ сокрHвища под8 рyку селемjи свzщeнника и3 садHка писцA и3 фадаjи t леv‡тъ, І всі юдеї стали приносити десятини хліба, вина й оливи в комори.
13
13
и3 при ни1хъ ґнaнъ сhнъ закхyровъ, сhнъ матfанjевъ, ћкw вёрни и3скушeни сyть над8 ни1ми раздэлsти брaтіzмъ свои6мъ. І приставив я до комор Шелемію священика і Садока книжника і Федаію з левитів, і при них Ханана, сина Закхура, сина Матфанії, тому що вони вважалися вірними. І на них покладено роздавати частки братам своїм.
14
14
Помzни1 мz, б9е, тогw2 рaди, и3 да не поги1бнетъ ми1лость моS, ю4же сотвори1хъ въ домY гDа бGа моегw2 и3 въ чинёхъ є3гw2. Пом’яни мене за це, Боже мой, і не згладь ревних діл моїх, які я зробив для дому Бога мого і для служіння при ньому!
15
15
Во днeхъ тёхъ ви1дэхъ во їyдэ т0пчущихъ точи1ло въ суббHту, и3 носsщихъ снопы2, и3 возлагaющихъ на nслы2 и3 віно2, и3 гр0здіе, и3 смHквы, и3 всsкое брeмz, и3 носsщихъ во їеrли1мъ во дни6 суббw6тныz: и3 засвидётелствовахъ и5мъ въ дeнь продаsніz и4хъ. У ті дні я побачив у Юдеї, що в суботу топчуть точила, возять снопи і нав’ючують ослів вином, виноградом, смоквами і всяким вантажем, і відвозять у суботній день у Єрусалим. І я суворо виговорив їм у той же день, коли вони продавали харчі.
16
16
И# тЂрzне њбитaша въ нeмъ приносsще ры6бы, и3 вс‰ продає1маz продаю1ще въ суббw6ты сыновHмъ їyдинымъ и3 во їеrли1мэ. І тиряни жили в Юдеї і привозили рибу і всякий крам і продавали в суботу жителям Юдеї і в Єрусалимі.
17
17
И# њбличи1хъ сынHвъ їyдиныхъ своб0дныхъ и3 рек0хъ и5мъ: что2 сіS вeщь ѕлaz, ю4же вы2 творитE, и3 сквернитE дeнь суббHтный; І я зробив догану найзнатнішим з юдеїв і сказав їм: навіщо ви робите таке зло і оскверняєте день суботній?
18
18
не сі‰ ли сотвори1ша nтцы2 вaши, и3 наведE на ни1хъ бGъ нaшъ и3 на нaсъ вс‰ ѕл†z сі‰, и3 на грaдъ сeй, и3 вы2 прилагaете гнёвъ на ї}лz, сквернsще суббHту; Чи не так чинили батьки ваші, і за те Бог наш навів на нас і на місто це все цю біду? А ви збільшуєте гнів Його на Ізраїля, оскверняючи суботу.
19
19
Бhсть же є3гдA постaвишасz вратA во їеrли1мэ прeжде суббHты, и3 рек0хъ, и3 запр0ша двє1ри и3 повелёхъ, да не tверзaютъ и5хъ дaже по суббHтэ: и3 t џтрwкъ мои1хъ постaвихъ над8 враты2, да ни є3ди1нъ вн0ситъ брeмz въ дeнь суббHтный. Після цього, коли смеркалося біля воріт єрусалимських, перед суботою, я звелів замикати двері і сказав, щоб не відмикали їх до ранку після суботи. І слуг моїх я поставив біля воріт, щоб ніяка ноша не проходила в день суботній.
20
20
И# стaша вси2 и3 творsху кyплю внЁ їеrли1ма є3ди1нощи и3 двaщи. І ночували торговці і продавці всякого товару поза Єрусалимом раз і два.
21
21
И# засвидётелствовахъ њ ни1хъ и3 рек0хъ и5мъ: что2 вы2 пребывaете пред8 стэн0ю; ѓще втори1цею сіE сотворитE, прострY рyку мою2 на вaсъ. И# t врeмене тогw2 не пріид0ша въ суббHту. Але я суворо виговорив їм і сказав їм: навіщо ви ночуєте біля стіни? Якщо зробите це в інший раз, я накладу руку на вас. З того часу вони не приходили в суботу.
22
22
И# рек0хъ леvjтwмъ, и5же бsху њчищeни, дабы2 приходи1ли храни1ти врaтъ и3 свzти1ти дeнь суббHтный. И# си1хъ рaди помzни1 мz, б9е, и3 прости1 ми по мн0жеству млcти твоеS. І сказав я левитам, щоб вони очистилися і прийшли тримати варту біля воріт, щоб святити день суботній. І за це пом’яни мене, Боже мій, і пощади мене з великої милости Твоєї!
23
23
И# во днeхъ џнэхъ ви1дэхъ їудeєвъ поeмшихъ жєны2 ґзw6тскіz, ґмманjтzны, мwав‡тскіz, Ще в ті дні я бачив юдеїв, що взяли собі дружин з азотянок, аммонитянок і моавитянок;
24
24
и3 сhнове и4хъ t полY глаг0лаху ґзHтскимъ љзhкомъ и3 не ўмёzху глаг0лати їудeйски: і тому сини їхні наполовину говорять азотською, або мовою інших народів, і не вміють говорити юдейською.
25
25
и3 запрети1хъ и5мъ, и3 проклsхъ и5хъ, и3 порази1хъ t ни1хъ мужeй, и3 њплэши1хъ и5хъ, и3 заклsхъ и5хъ бGомъ, ѓще дади1те дщє1ри вaшz сыновHмъ и4хъ и3 ѓще п0ймете t дщeрей и4хъ сыновHмъ вaшымъ и3 себЁ: Я зробив за це догану і проклинав їх, і деяких з чоловіків бив, рвав на них волосся і заклинав їх Богом, щоб вони не віддавали дочок своїх за синів їхніх і не брали дочок їхніх за синів своїх і за себе.
26
26
не тaкw ли согрэши2 соломHнъ цaрь ї}левъ; и3 во kзhцэхъ мн0зэхъ не бhсть цaрь под0бенъ є3мY, и3 возлю1бленъ бGу бЁ, и3 постaви є3го2 бGъ царeмъ над8 всёмъ ї}лемъ, и3 того2 прельсти1ша жєны2 чужд‡z: Чи не через них, говорив я, грішив Соломон, цар Ізраїлів? У багатьох народів не було такого царя, як він. Він був любимим Богом своїм, і Бог поставив його царем над усіма ізраїльтянами; і однак же чужоземні дружини ввели в гріх і його.
27
27
и3 мы2 послyшаемъ ли вaсъ твори1ти всsко ѕло2 сіE, согрэши1ти бGу нaшему, є4же поsти жєны2 и3ноплемє1нничи; І чи можна нам чути про вас, що ви робите все це велике зло, грішите перед Богом нашим, приймаючи у співжиття чужоземних дружин?
28
28
И# t сынHвъ їwaда сhна є3льтyва свzщeнника вели1кагw, зsтz санаваллaтова ўранjтина, и3 и3згнaхъ є3го2 t менє2. І з синів Іоіади, сина великого священика Елиашива, один був зятем Санаваллата, хоронита. Я прогнав його від себе.
29
29
Помzни2 и5мъ, б9е, за њсквернeніе свzщeнства и3 завёта свzщeнническа и3 леvjтска. Пом’яни їм, Боже мій, що вони осквернили священство і завіт священичий і левитський!
30
30
И# њчи1стихъ и5хъ t всsкіz чуждjz нечистоты2, и3 постaвихъ чрєды2 свzщeнникwмъ и3 леvjтwмъ, комyждо по дёлу є3гw2, Так очистив я їх від усього чужоземного і відновив служби священиків і левитів, кожного у справі його,
31
31
и3 даsніе древeсъ во временёхъ ўстaвленыхъ и3 первор0дныхъ. Помzни1 мz, б9е нaшъ, во бlг0е. і доставку дров у призначені часи і початки. Пом’яни мене, Боже мій, на благо мені!
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.