Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - К філіпписиєм

Къ філіпписjємъ	Послання до Филип’ян святого апостола Павла

Главa №	Глава 1

1	1
(За? ©lе7.) Пavелъ и3 тімоfeй, раби2 ї}съ хrтHвы, всBмъ с™ы6мъ њ хrтЁ ї}сэ сyщымъ въ філjппэхъ, съ є3пjскwпы и3 діaкwны:	Павло і Тимофій, раби Ісуса Христа, всім святим у Христі Ісусі, що перебувають у Филипах, з єпископами і дияконами:
2	2
блгdть вaмъ и3 ми1ръ t бGа nц7A нaшегw и3 гDа ї}са хrтA.	благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
3	3
Благодарю2 бGа моего2 њ всeй пaмzти вaшей,	Дякую Богові моєму при всякій згадці про вас,
4	4
всегдA во всsцэй моли1твэ моeй за всёхъ вaсъ съ рaдостію моли1тву мою2 творS,	завжди у кожній молитві моїй про всіх вас, приносячи з радістю молитву мою,
5	5
њ nбщeніи вaшемъ въ бlговэствовaніе t пeрвагw днE дaже и3 донн7э,	за вашу участь у благовістуванні від першого дня аж донині,
6	6
надёzвсz на сіE и4стое, ћкw начнhй дёло бlго въ вaсъ соверши1тъ є5 дaже до днE ї}съ хrт0ва:	будучи впевнений у тому, що той, хто почав у вас добре діло, вершитиме його аж до дня Ісуса Христа,
7	7
ћкоже є4сть прaведно мнЁ сіE мyдрствовати њ всёхъ вaсъ, за є4же и3мёти ми2 въ сeрдцы вaсъ, во ќзахъ мои1хъ и3 во tвётэ и3 и3звэщeніи бlговёстіz, соo1бщникwвъ мнЁ блгdти всёхъ вaсъ сyщихъ.	як і належить мені думати про всіх вас, бо я маю вас у серці у кайданах моїх, при захисті та утвердженні благовістя, вас усіх, як співучасників моїх у благодаті.
8	8
(За? ©lѕ7.) Свидётель бо ми2 є4сть бGъ, ћкw люблю2 всёхъ вaсъ по млcти ї}съ хrт0вэ [ўтр0бою ї}съ хrт0вою]:	Бог — свідок, що я люблю всіх вас любов’ю Ісуса Христа
9	9
и3 њ сeмъ молю1сz, да люб0вь вaша є3щE пaче и3 пaче и3збhточествуетъ въ рaзумэ и3 во всsцэмъ чyвствіи,	і молюся за те, щоб любов ваша ще більше і більше зростала в пізнанні та всякому почутті,
10	10
во є4же и3скушaти вaмъ л{чшаz, да бyдете чи1сти и3 непреткновeнни въ дeнь хrт0въ,	щоб, пізнаючи те, що краще, ви були чисті і не спіткнулися в день Христа,
11	11
и3сп0лнени плодHвъ прaвды ї}съ хrт0мъ, въ слaву и3 похвалY б9ію.	наповнені плодами праведности Ісусом Христом, на славу і похвалу Божу.
12	12
(За? ©lз7.) Разумёти же хощY вaмъ, брaтіе, ћкw ±же њ мнЁ пaче во ўспёхъ бlговэствовaніz пріид0ша,	Бажаю, браття, аби ви знали, що те‚ що зі мною сталося‚ послужило більшому успіху благовістя,
13	13
ћкw ќзы мо‰ kвлє1нны њ хrтЁ бhша во всeмъ суди1щи и3 въ пр0чихъ всёхъ,	бо моє ув’язнення за Христа стало відомим усій преторії та всім іншим,
14	14
и3 мн0жайшіи брaтіz њ гDэ, надёzвшіисz њ ќзахъ мои1хъ, пaче дерзaютъ без8 стрaха сл0во б9іе глаг0лати.	і більшість з братів у Господі, підбадьорившись кайданами моїми, почали сміливіше, безбоязно проповідувати слово Боже.
15	15
Нёцыи ќбw по зaвисти и3 рeвности, друзjи же и3 за благоволeніе хrтA проповёдаютъ:	Деякі, правда, через заздрощі і суперництво, а інші з доброї волі Христа проповідують.
16	16
џви ќбw t рвeніz хrтA возвэщaютъ нечи1стэ, мнsще печaль нанести2 ќзамъ мои6мъ:	Одні з суперництва проповідують Христа не чисто, думаючи збільшити тягар кайданів моїх,
17	17
џви же t любвE, вёдzще, ћкw во tвётэ бlговэствовaніz лежY [во tвётъ бlговэствовaніz ўчинeнъ є4смь].	а інші — з любови, знаючи, що я поставлений захищати благовістя.
18	18
Что2 ќбw; Nбaче всsцэмъ w4бразомъ, ѓще вин0ю [лицемёріемъ], ѓще и4стиною хrт0съ проповёдаемь є4сть, и3 њ сeмъ рaдуюсz, но и3 возрaдуюсz:	Але що до того? Як би не проповідували Христа, удавано або щиро, я й тому радію і радітиму,
19	19
вёмъ бо, ћкw сіE сбyдетсz ми2 во спcніе вaшею моли1твою и3 подаsніемъ д¦а ї}съ хrт0ва,	бо знаю, що це послужить мені на спасіння за вашою молитвою і співдіянням Духа Ісуса Христа,
20	20
по чazнію и3 ўповaнію моемY, (За? ©l}.) ћкw ни њ є3ди1нэмъ же постыжyсz, но во всsцэмъ дерзновeніи, ћкоже всегдA, и3 нн7э возвели1читсz хrт0съ въ тёлэ моeмъ, ѓще живот0мъ, ѓще ли смeртію.	при впевненості й надії моїй, що я ні в чому не буду осоромлений, але при всякому дерзновенні і тепер, як і завжди, возвеличиться Христос у тілі моєму, чи то життям, чи смертю.
21	21
Мнё бо є4же жи1ти, хrт0съ, и3 є4же ўмрeти, приwбрётеніе (є4сть).	Бо для мене життя — Христос, і смерть — надбання.
22	22
Ѓще же, є4же жи1ти (ми2) тёломъ, сіE мнЁ пл0дъ дёла: и3 что2 и3зв0лю, не вёмъ.	Якщо ж життя у плоті дає плід моєму ділу, то не знаю, що обрати;
23	23
Њбдержи1мь же є4смь t nбою2, желaніе и3мhй разрэши1тисz и3 со хrт0мъ бhти, мн0гw пaче лyчше:	вабить мене те й інше: маю бажання визволитися і бути з Христом, бо це незрівнянно краще;
24	24
ґ є4же пребывaти во пл0ти, нyжнэйше (є4сть) вaсъ рaди.	а залишатися в плоті потрібніше для вас.
25	25
И# сіE и3звёстнэ вёмъ, ћкw бyду и3 спребyду вaмъ всBмъ въ вaшъ ўспёхъ и3 рaдость вёры,	І я певно знаю, що зостанусь і буду з усіма вами для вашого успіху й радости у вірі,
26	26
ћкw да похвалA вaша и3збhточествуетъ њ хrтЁ ї}сэ во мнЁ, мои1мъ пришeствіемъ пaки къ вaмъ.	щоб похвала ваша у Христі Ісусі примножилася через мене, при моєму другому приході до вас.
27	27
(За? ©lf7.) Т0чію дост0йнэ бlговэствовaнію хrт0ву жи1телствуйте, да ѓще пришeдъ и3 ви1дэвъ вaсъ, ѓще и3 не сhй ў вaсъ, ўслhшу ±же њ вaсъ, ћкw (и4стиною) стоитE во є3ди1нэмъ дyсэ, и3 є3динодyшнэ сподвизaющесz по вёрэ бlговэствовaніz (в0лею),	Тільки живіть достойно благовістя Христового, щоб мені, чи прийду я і побачу вас, чи не прийду, чути про вас, що ви стоїте в одному дусі, змагаючись однодушно за віру євангельську.
28	28
и3 не колeблющесz ни њ є3ди1нэмъ же t сопроти1вныхъ: є4же тBмъ ќбw є4сть kвлeніе поги1бели, вaмъ же спcніz. И# сіE t бGа:	Hе лякайтесь ні в чому противників; це для них ознака погибелі, а для вас — спасіння. І це від Бога,
29	29
ћкw вaмъ даровaсz, є4же њ хrтЁ, не т0кмw є4же въ него2 вёровати, но и3 є4же по нeмъ страдaти,	тому що вам дано ради Христа не тільки вірувати в Hього, але й страждати за Hього,
30	30
т0йже п0двигъ и3мyще, kк0въ же во мнЁ ви1дэсте и3 нн7э слhшите њ мнЁ.	таким самим подвигом, який ви бачили в мені і нині чуєте про мене.
Главa в7	Глава 2

1	1
Ѓще u5бо к0е ўтэшeніе њ хrтЁ, (и3ли2) ѓще кaz ўтёха любвE, ѓще к0е nбщeніе дyха, ѓще к0е милосeрдіе и3 щедрHты,	Отже, коли є яке втішення у Христі, коли є яка втіха любови, коли є яке єднання духу, коли є яке милосердя і жалісливість,
2	2
и3сп0лните мою2 рaдость, да т0жде мyдрствуете, тy же люб0вь и3мyще, є3динодyшни, є3диномyдренни:	то доповніть мою радість: майте одні думки, майте ту саму любов, будьте однодушні та однодумнi;
3	3
ничт0же по рвeнію и3ли2 тщеслaвію, но смиреномdріемъ дрyгъ дрyга чeстію б0лша себє2 творsще.	нічого не робіть з суперництва або чванливости, але в покірності шануйте один одного вищим за себе.
4	4
Не свои1хъ си2 кjйждо, но и3 дрyжнихъ кjйждо смотрsйте.	Hе про себе тільки кожен турбуйся, але кожний і про інших,
5	5
(За? ©м7.) Сіe бо да мyдрствуетсz въ вaсъ, є4же и3 во хrтЁ ї}сэ:	бо у вас повинні бути ті самі почування, як і в Христі Ісусі:
6	6
и4же, во w4бразэ б9іи сhй, не восхищeніемъ непщевA бhти рaвенъ бGу:	Він, будучи образом Божим, не вважав за захват бути рівним Боговi‚
7	7
но себE ўмaлилъ [и3стощи1лъ], зрaкъ рабA пріи1мъ, въ под0біи человёчестэмъ бhвъ, и3 w4бразомъ њбрётесz ћкоже человёкъ:	але принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подібним до людей, і з вигляду став як чоловік;
8	8
смири1лъ себE, послушли1въ бhвъ дaже до смeрти, смeрти же кrтныz.	упокорив Себе, був слухняним аж до смерти, і смерти хресної.
9	9
Тёмже и3 бGъ є3го2 превознесE и3 даровA є3мY и4мz, є4же пaче всsкагw и4мене,	Тому і Бог звеличив Його і дав Йому ім’я вище над усяке ім’я,
10	10
да њ и4мени ї}совэ всsко колёно поклони1тсz нбcныхъ и3 земнhхъ и3 преисп0днихъ,	щоб перед іменем Ісуса схилилося всяке коліно небесних, земних і пекельних
11	11
и3 всsкъ љзhкъ и3сповёсть, ћкw гDь ї}съ хrт0съ въ слaву бGа nц7A.	і всякий язик сповідував, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця.
12	12
(За? ©м7№.) Тёмже, возлю1бленніи мои2, ћкоже всегдA послyшасте менє2, не ћкоже въ пришeствіи моeмъ т0чію, но нн7э мн0гw пaче во tшeствіи моeмъ, со стрaхомъ и3 трeпетомъ своE спcніе содэвaйте:	Отже, улюблені мої, оскільки ви завжди були слухняні, не тільки в присутності моїй, але значно більше тепер, під час моєї відсутности, зі страхом і трепетом дбайте про своє спасіння;
13	13
бGъ бо є4сть дёйствуzй въ вaсъ и3 є4же хотёти и3 є4же дёzти њ бlговолeніи.	тому що Бог створює в нас і хотіння, і діяння за Своїм благоволінням.
14	14
Вс‰ твори1те без8 роптaніz и3 размышлeніz,	Усе робіть без нарікання й сумніву,
15	15
да бyдете непови1нни и3 цёли, ч†да б9іz непорHчна посредЁ р0да стропти1ва и3 развращeна, въ ни1хже kвлsетесz ћкоже свэти6ла въ мjрэ,	щоб вам бути бездоганними й чистими, дітьми Божими‚ непорочними серед непокірного й розбещеного роду, в якому ви сяєте, як світила у світі,
16	16
сл0во жив0тно придержaще, въ похвалY мнЁ въ дeнь хrт0въ, (За? ©м7в7.) ћкw не вотщE тек0хъ, ни вотщE труди1хсz.	зберігаючи Слово життя, на похвалу мені в день Христа, що я не даремно біг і не даремно трудився.
17	17
Но ѓще и3 жрeнъ бывaю њ жeртвэ и3 слyжбэ вёры вaшеz, рaдуюсz и3 сорaдуюсz всBмъ вaмъ:	Та коли я і роблюся жертвою за жертву і служіння віри вашої, то радію і співрадію усім вам.
18	18
тaкожде и3 вы2 рaдуйтесz и3 сорaдуйтесz мнЁ.	Про це саме і ви радійте і співрадійте мені.
19	19
Ўповaю же њ гDэ ї}сэ тімоfeа вск0рэ послaти къ вaмъ, да и3 ѓзъ благодyшствую, ўвёдэвъ ±же њ вaсъ.	Hадіюсь же в Господі Ісусі незабаром прислати до вас Тимофія, щоб і я, довідавшись про ваші обставини, утішився духом.
20	20
Ни є3ди1нагw бо и4мамъ равнодyшна, и4же пrнэе њ вaсъ попечeтсz:	Бо я нікого не маю такого старанного, хто б так щиро турбувався про вас.
21	21
вси1 бо свои1хъ си2 и4щутъ, (ґ) не ±же хrтA ї}са.	Бо всі шукають свого, а не того, що угодно Ісусу Христу.
22	22
И#скyсство же є3гw2 знaете, занE ћкоже nтцY чaдо, со мн0ю пораб0талъ въ бlговёстіи.	А його вірність вам відома, бо він, як син батькові, служив мені у благовістуванні.
23	23
Сег0 же u5бо ўповaю послaти ѓбіе, повнегдA ўвёмъ ±же њ мнЁ.	Отже, я маю надію послати його негайно, як тільки дізнаюсь, що буде зі мною.
24	24
(За? ©м7G.) Надёюсz же њ гDэ, ћкw и3 сaмъ ск0рw пріидY къ вaмъ.	Я впевнений у Господі, що й сам скоро прийду до вас.
25	25
Потрeбнэе же возмнёхъ є3пафродjта брaта и3 споспёшника и3 св0инника моего2, вaшего же послaнника и3 служи1телz потрeбэ моeй, послaти къ вaмъ,	А втім, я вважав за потрібне послати до вас Епафродита, брата і співробітника та сподвижника мого, а вашого посланника і служителя в потребі моїй,
26	26
понeже желaніемъ желaше ви1дэти всёхъ вaсъ, и3 тужaше, занE слhшасте, ћкw болЁ.	бо він дуже бажав бачити всіх вас і тяжко тужив за тим, що до вас дійшла чутка про його хворобу.
27	27
И$бо болЁ бли1з8 смeрти: но бGъ поми1лова є3го2, не є3г0 же т0кмw, но и3 менE, да не ск0рбь на ск0рбь пріимY.	Бо він був смертельно хворий, але Бог помилував його, і не його тільки, але й мене, щоб не додалася мені печаль до печалі.
28	28
Скорёе u5бо послaхъ є3го2, да ви1дэвше є3го2 пaки, возрaдуетесz, и3 ѓзъ безпечaленъ пребyду.	Тому я скоріше послав його, щоб ви, побачивши його знову, зраділи і я був менше засмучений.
29	29
Пріими1те u5бо є3го2 њ гDэ со всsкою рaдостію, и3 такwвhz чє1стны и3мёйте,	Прийміть же його в Господі з усякою радістю і таких майте в пошані,
30	30
занE за дёло хrт0во дaже до смeрти прибли1жисz, понyдивъ себE вседyшнw [презрёвъ дyшу свою2], да и3сп0лнитъ вaше лишeніе слyжбы ћже ко мнЁ.	бо він за діло Христове близький був до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння мені.
Главa G	Глава 3

1	1
(За? ©м7д7.) Пр0чее же, брaтіе мо‰, рaдуйтесz њ гDэ. Т†zжде (бо) писaти вaмъ, мнЁ ќбw нелёностно, вaмъ же твeрдо.	Втім, браття мої, радуйтесь у Господі. Писати про те саме для мене необтяжливо, а для вас повчально.
2	2
Блюди1тесz t псHвъ, блюди1тесz t ѕлhхъ дёлателей, блюди1тесz t сэчeніz:	Стережіться псів, стережіться лихих працівників, стережіться обрізання,
3	3
мh бо є3смы2 њбрёзаніе, и5же дyхомъ бGу слyжимъ и3 хвaлимсz њ хrтЁ ї}сэ, ґ не въ пл0ти надёемсz:	бо обрізання — ми, що служимо Богові духом і хвалимось Ісусом Христом, а не надіємось на плоть.
4	4
и4бо и3 ѓзъ и3мёю надёzніе тaкожде во пл0ти. Ѓще кто2 и4нъ мни1тъ надёzтисz во пл0ти, ѓзъ пaче,	Хоч я можу надіятись і на плоть. Якщо хто інший думає надіятись на плоть, то я більше,
5	5
њбрёзанъ nсмоднeвнw, t р0да ї}лева, колёна веніамjнова, є3врeинъ t є3врє1й, по зак0ну фарісeй,	обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїлевого, коліна Веніамінового, єврей з євреїв, за законом фарисей,
6	6
по рeвности гони1хъ цRковь б9ію, по прaвдэ зак0ннэй бhвъ непор0ченъ.	за ревністю — гонитель Церкви Божої, за правдою законною — непорочний.
7	7
Но ±же ми2 бsху приwбрётєніz, сі‰ вмэни1хъ хrтA рaди тщетY.	Але те, що для мене було перевагою, заради Христа я вважав за ніщо.
8	8
Но u5бо вмэнsю вс‰ тщетY бhти за превосходsщее разумёніе хrтA ї}са гDа моегw2, (За? ©м7е7.) є3гHже рaди всёхъ њтщети1хсz, и3 вмэнsю вс‰ ўмeты бhти, да хrтA приwбрsщу	Та і все я вважаю за ніщо заради переваги пізнання Христа Ісуса, Господа мого: для Hього я від усього відмовився і все вважаю за сміття, щоб придбати Христа
9	9
и3 њбрsщусz въ нeмъ, не и3мhй моеS прaвды, ћже t зак0на, но ћже вёрою (ї}съ) хrт0вою, сyщую t бGа прaвду въ вёрэ:	і знайтись у Hьому не зі своєю праведністю, яка від закону, але з тією, що через віру в Христа, з праведністю від Бога за вірою;
10	10
ћкw [є4же] разумёти є3го2, и3 си1лу воскrніz є3гw2, и3 соoбщeніе стrтeй є3гw2, соwбразyzсz см7рти є3гw2,	щоб пізнати Його і силу воскресіння Його, і участь у стражданнях Його, уподібнюючись смерті Його,
11	11
ѓще кaкw дости1гну въ воскrніе мeртвыхъ.	щоб досягти воскресіння мертвих.
12	12
Не занE ўжE достиг0хъ, и3ли2 ўжE соверши1хсz: гоню1 же, ѓще и3 пости1гну, њ нeмже и3 постижeнъ бhхъ t хrтA ї}са.	Кажу так не тому, що я вже досяг або вдосконалився, але прагну, чи не досягну я, як досяг мене Христос Ісус.
13	13
Брaтіе, ѓзъ себE не u5 помышлsю дости1гша: є3ди1но же, з†днzz ќбw забывaz, въ прє1днzz же простирazсz,	Браття, я не вважаю, що я вже досяг, а тільки, забуваючи те, що позаду, я пориваюсь вперед.
14	14
со ўсeрдіемъ гоню2 [къ намёренному текY], къ п0чести вhшнzгw звaніz б9іz њ хrтЁ ї}сэ.	Прагну до мети, до почести вишнього покликання Божого в Христі Ісусі,
15	15
Е#ли1цы u5бо совершeнни, сіE да мyдрствуимъ: и3 є4же ѓще и4но что2 мhслите, и3 сіE бGъ вaмъ tкрhетъ.	отже, хто з вас довершений, так повинен думати; якщо ж ви про щось інакше думаєте, то і це Бог вам відкриє.
16	16
Nбaче въ нeже достиг0хомъ, т0же да мyдрствуемъ и3 тёмже прaвиломъ жи1телствуемъ.	Втім, чого ми досягли, так і повинні думати і за тим правилом жити.
17	17
Под0бни ми2 бывaйте, брaтіе, и3 смотрsйте тaкw ходsщыz, ћкоже и4мате w4бразъ нaсъ.	Hаслідуйте, браття, мене і дивіться на тих, що діють за образом, який маєте в нас.
18	18
Мн0зи бо х0дzтъ, и5хже мн0гажды глаг0лахъ вaмъ, нн7э же и3 плaчz глаг0лю, враги2 кrтA хrт0ва:	Багато тих, про кого я часто говорив вам, а тепер навіть із сльозами кажу, поводяться як вороги хреста Христового.
19	19
и5мже кончи1на поги1бель, и5мже б0гъ чрeво, и3 слaва въ студЁ и4хъ, и5же земн†z мyдрствуютъ.	Кінець їхній — погибель, бог їхній — черево, і слава їхня — в соромі, вони думають про земне.
20	20
(За? ©м7ѕ7.) Нaше бо житіE на нб7сёхъ є4сть, toнyдуже и3 сп7си1телz ждeмъ, гDа (нaшего) ї}са хrтA,	А наше життя — на небесах, звідкіля ми чекаємо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа,
21	21
и4же преwбрази1тъ тёло смирeніz нaшегw, ћкw бhти семY соwбрaзну тёлу слaвы є3гw2, по дёйству є4же возмогaти є3мY и3 покори1ти себЁ всsчєскаz.	Який перемінить тіло смирення нашого так, що воно буде відповідне славному Тілу Його, силою, якою Він діє і підкоряє Собі все.
Главa д7	Глава 4

1	1
Тёмже, брaтіе мо‰ возлю1блєннаz и3 вождєлённаz, рaдосте и3 вёнче м0й, тaкw ст0йте њ гDэ, возлю1бленніи.	Отже, браття мої улюблені й жадані, радість і вінець мій, стійте так у Господі, улюблені.
2	2
Е#v0дію молю2 и3 сmнтЂхію молю2 т0жде мyдрствовати њ гDэ:	Благаю Єводію, благаю й Синтихію мислити те саме в Господі.
3	3
є4й, молю2 и3 тебE, супрyжниче пrный, споспёшествуй и5мъ, ±же во бlговэствовaніи сподвизaшасz со мн0ю и3 съ кли1ментомъ и3 съ пр0чими споспBшники мои1ми, и4хже и3менA въ кни1гахъ жив0тныхъ.	Так, благаю і тебе, щирий співробітнику, допомагай їм, тим, що в благовісті працювали разом зі мною і з Климентом та з іншими співробітниками моїми, чиї імена — в книзі життя.
4	4
(За? ©м7з7.) Рaдуйтесz всегдA њ гDэ: и3 пaки рекY: рaдуйтесz.	Радійте завжди в Господі, і ще кажу: радійте.
5	5
Кр0тость вaша разyмна да бyдетъ всBмъ человёкwмъ. ГDь бли1з8.	Лагідність ваша нехай буде відома всім людям. Господь близько.
6	6
Ни њ чeмже пецhтесz, но во всeмъ моли1твою и3 молeніемъ со благодарeніемъ прошє1ніz в†ша да сказyютсz къ бGу:	Hе турбуйтесь ні про що, але завжди в молитві та проханні з подякою відкривайте свої бажання перед Богом,
7	7
и3 ми1ръ б9ій, превосходsй всsкъ ќмъ, да соблюдeтъ сердцA в†ша и3 разумBніz в†ша њ хrтЁ ї}сэ.	і мир Божий, який перевищує всякий розум, збереже серця ваші й помисли ваші в Христі Ісусі.
8	8
Пр0чее же, брaтіе (мо‰), є3ли6ка сyть и4стинна, є3ли6ка чтcна, є3ли6ка првdна, є3ли6ка пречcта, є3ли6ка прелюбє1зна, є3ли6ка доброхв†льна, ѓще кaz добродётель и3 ѓще кaz похвалA, сі‰ помышлsйте.	Hарешті, браття мої, що тільки істинне, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що гідне слави, що тільки чеснота й похвала, про те помишляйте.
9	9
И%мже и3 научи1стесz, и3 пріsсте, и3 слhшасте, и3 ви1дэсте во мнЁ, сі‰ твори1те: и3 бGъ ми1ра бyдетъ съ вaми.	Чого ви навчились, що прийняли й чули та бачили в мені, те виконуйте, — і Бог миру буде з вами.
10	10
(За? ©м7}.) Возрaдовахсz же њ гDэ вельми2, ћкw ўжE когдA воспомzнyсте пещи1сz њ мнЁ: понeже и3 печaстесz, но непог0днымъ [неуд0бнымъ] врeменемъ њбдержaстесz.	Я дуже зрадів у Господі, що ви вже знову почали турбуватися про мене; ви і раніше турбувались, але вам не сприяли обставини.
11	11
Не ћкw по скyдости глаг0лю: ѓзъ бо навык0хъ, въ ни1хже є4смь, дов0ленъ бhти:	Говорю не тому, що маю потребу, бо я навчився бути задоволеним тим, що в мене є,
12	12
вёмъ и3 смири1тисz, вёмъ и3 и3збhточествовати: во всeмъ и3 во всёхъ навык0хъ, и3 насыщaтисz и3 ґлкaти, и3 и3збhточествовати и3 лишaтисz.	умію жити і в злиднях, вмію жити і в достатку; вчився всього і в усьому, насичуватись і терпіти голод, бути і в достатку, і в нестатках.
13	13
Вс‰ могY њ ўкрэплsющемъ мS (ї}сэ) хrтЁ.	Усе можу в Ісусі Христі, Який мене зміцнює.
14	14
Nбaче д0брэ сотвори1сте, сприwбщи1вшесz печaли моeй.	А втім, ви добре зробили, взявши участь у моїй скорботі.
15	15
Вёсте же и3 вы2, філіпписjане, ћкw въ начaлэ бlговэствовaніz, є3гдA и3зыд0хъ t макед0ніи, ни є3ди1на ми2 цRковь њбщевaсz въ сл0во даsніz и3 пріsтіz, т0чію вы2 є3ди1ни:	Ви знаєте, филип’яни, що з початку благовістя, коли я вийшов із Македонії, жодна церква не взяла участі у подаванні мені та прийманні мене, крім вас одних;
16	16
ћкw и3 въ солyнь и3 є3ди1ною и3 двaщи въ трeбованіе (моE) послaсте ми2.	ви й до Солуня і раз і два присилали мені на потреби.
17	17
Не ћкw и3щY даsніz, но и3щY плодA мн0жащагwсz въ сл0во вaше [въ п0льзу вaшу].	Кажу це не тому, що я шукав подаяння, але шукаю плоду, який примножується на користь вашу.
18	18
Пріsхъ же вс‰ и3 и3збhточествую: и3сп0лнихсz, пріeмь t є3пафродjта пHсланнаz t вaсъ, воню2 благоухaніz, жeртву пріsтну, бlгоуг0дну бGу.	Я одержав усе і маю з достатком; я задоволений, одержавши від Епафродита надіслане вами, як запашне куріння, жертву приємну, благоугодну Богові.
19	19
БGъ же м0й да и3сп0лнитъ всsкое трeбованіе вaше по богaтству своемY въ слaвэ, њ хrтЁ ї}сэ.	Бог мій нехай сповнить усяку потребу вашу, за багатством Своїм у славі, Христом Ісусом.
20	20
БGу же и3 nц7Y нaшему слaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.	Богові ж і Отцеві нашому слава на віки віків. Амінь.
21	21
Цэлyйте всsкаго с™а њ хrтЁ ї}сэ. Цэлyютъ вы2 с{щаz со мн0ю брaтіz.	Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас усі браття, що перебувають зі мною.
22	22
Цэлyютъ вы2 с™jи вси2, пaче же и5же t кeсарева д0му.	Вітають вас усі святі‚ а найбільше з Кесаревого дому.
23	23
Блгdть гDа нaшегw ї}са хrтA со всёми вaми. Ґми1нь.	Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт