|
Послання до Филип’ян святого апостола Павла
|
Къ філіпписjємъ
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Павло і Тимофій, раби Ісуса Христа, всім святим у Христі Ісусі, що перебувають у Филипах, з єпископами і дияконами: | (За? ©lе7.) Пavелъ и3 тімоfeй, раби2 ї}съ хrтHвы, всBмъ с™ы6мъ њ хrтЁ ї}сэ сyщымъ въ філjппэхъ, съ є3пjскwпы и3 діaкwны: |
|
2
|
2
|
| благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. | блгdть вaмъ и3 ми1ръ t бGа nц7A нaшегw и3 гDа ї}са хrтA. |
|
3
|
3
|
| Дякую Богові моєму при всякій згадці про вас, | Благодарю2 бGа моего2 њ всeй пaмzти вaшей, |
|
4
|
4
|
| завжди у кожній молитві моїй про всіх вас, приносячи з радістю молитву мою, | всегдA во всsцэй моли1твэ моeй за всёхъ вaсъ съ рaдостію моли1тву мою2 творS, |
|
5
|
5
|
| за вашу участь у благовістуванні від першого дня аж донині, | њ nбщeніи вaшемъ въ бlговэствовaніе t пeрвагw днE дaже и3 донн7э, |
|
6
|
6
|
| будучи впевнений у тому, що той, хто почав у вас добре діло, вершитиме його аж до дня Ісуса Христа, | надёzвсz на сіE и4стое, ћкw начнhй дёло бlго въ вaсъ соверши1тъ є5 дaже до днE ї}съ хrт0ва: |
|
7
|
7
|
| як і належить мені думати про всіх вас, бо я маю вас у серці у кайданах моїх, при захисті та утвердженні благовістя, вас усіх, як співучасників моїх у благодаті. | ћкоже є4сть прaведно мнЁ сіE мyдрствовати њ всёхъ вaсъ, за є4же и3мёти ми2 въ сeрдцы вaсъ, во ќзахъ мои1хъ и3 во tвётэ и3 и3звэщeніи бlговёстіz, соo1бщникwвъ мнЁ блгdти всёхъ вaсъ сyщихъ. |
|
8
|
8
|
| Бог — свідок, що я люблю всіх вас любов’ю Ісуса Христа | (За? ©lѕ7.) Свидётель бо ми2 є4сть бGъ, ћкw люблю2 всёхъ вaсъ по млcти ї}съ хrт0вэ [ўтр0бою ї}съ хrт0вою]: |
|
9
|
9
|
| і молюся за те, щоб любов ваша ще більше і більше зростала в пізнанні та всякому почутті, | и3 њ сeмъ молю1сz, да люб0вь вaша є3щE пaче и3 пaче и3збhточествуетъ въ рaзумэ и3 во всsцэмъ чyвствіи, |
|
10
|
10
|
| щоб, пізнаючи те, що краще, ви були чисті і не спіткнулися в день Христа, | во є4же и3скушaти вaмъ л{чшаz, да бyдете чи1сти и3 непреткновeнни въ дeнь хrт0въ, |
|
11
|
11
|
| наповнені плодами праведности Ісусом Христом, на славу і похвалу Божу. | и3сп0лнени плодHвъ прaвды ї}съ хrт0мъ, въ слaву и3 похвалY б9ію. |
|
12
|
12
|
| Бажаю, браття, аби ви знали, що те‚ що зі мною сталося‚ послужило більшому успіху благовістя, | (За? ©lз7.) Разумёти же хощY вaмъ, брaтіе, ћкw ±же њ мнЁ пaче во ўспёхъ бlговэствовaніz пріид0ша, |
|
13
|
13
|
| бо моє ув’язнення за Христа стало відомим усій преторії та всім іншим, | ћкw ќзы мо‰ kвлє1нны њ хrтЁ бhша во всeмъ суди1щи и3 въ пр0чихъ всёхъ, |
|
14
|
14
|
| і більшість з братів у Господі, підбадьорившись кайданами моїми, почали сміливіше, безбоязно проповідувати слово Боже. | и3 мн0жайшіи брaтіz њ гDэ, надёzвшіисz њ ќзахъ мои1хъ, пaче дерзaютъ без8 стрaха сл0во б9іе глаг0лати. |
|
15
|
15
|
| Деякі, правда, через заздрощі і суперництво, а інші з доброї волі Христа проповідують. | Нёцыи ќбw по зaвисти и3 рeвности, друзjи же и3 за благоволeніе хrтA проповёдаютъ: |
|
16
|
16
|
| Одні з суперництва проповідують Христа не чисто, думаючи збільшити тягар кайданів моїх, | џви ќбw t рвeніz хrтA возвэщaютъ нечи1стэ, мнsще печaль нанести2 ќзамъ мои6мъ: |
|
17
|
17
|
| а інші — з любови, знаючи, що я поставлений захищати благовістя. | џви же t любвE, вёдzще, ћкw во tвётэ бlговэствовaніz лежY [во tвётъ бlговэствовaніz ўчинeнъ є4смь]. |
|
18
|
18
|
| Але що до того? Як би не проповідували Христа, удавано або щиро, я й тому радію і радітиму, | Что2 ќбw; Nбaче всsцэмъ w4бразомъ, ѓще вин0ю [лицемёріемъ], ѓще и4стиною хrт0съ проповёдаемь є4сть, и3 њ сeмъ рaдуюсz, но и3 возрaдуюсz: |
|
19
|
19
|
| бо знаю, що це послужить мені на спасіння за вашою молитвою і співдіянням Духа Ісуса Христа, | вёмъ бо, ћкw сіE сбyдетсz ми2 во спcніе вaшею моли1твою и3 подаsніемъ д¦а ї}съ хrт0ва, |
|
20
|
20
|
| при впевненості й надії моїй, що я ні в чому не буду осоромлений, але при всякому дерзновенні і тепер, як і завжди, возвеличиться Христос у тілі моєму, чи то життям, чи смертю. | по чazнію и3 ўповaнію моемY, (За? ©l}.) ћкw ни њ є3ди1нэмъ же постыжyсz, но во всsцэмъ дерзновeніи, ћкоже всегдA, и3 нн7э возвели1читсz хrт0съ въ тёлэ моeмъ, ѓще живот0мъ, ѓще ли смeртію. |
|
21
|
21
|
| Бо для мене життя — Христос, і смерть — надбання. | Мнё бо є4же жи1ти, хrт0съ, и3 є4же ўмрeти, приwбрётеніе (є4сть). |
|
22
|
22
|
| Якщо ж життя у плоті дає плід моєму ділу, то не знаю, що обрати; | Ѓще же, є4же жи1ти (ми2) тёломъ, сіE мнЁ пл0дъ дёла: и3 что2 и3зв0лю, не вёмъ. |
|
23
|
23
|
| вабить мене те й інше: маю бажання визволитися і бути з Христом, бо це незрівнянно краще; | Њбдержи1мь же є4смь t nбою2, желaніе и3мhй разрэши1тисz и3 со хrт0мъ бhти, мн0гw пaче лyчше: |
|
24
|
24
|
| а залишатися в плоті потрібніше для вас. | ґ є4же пребывaти во пл0ти, нyжнэйше (є4сть) вaсъ рaди. |
|
25
|
25
|
| І я певно знаю, що зостанусь і буду з усіма вами для вашого успіху й радости у вірі, | И# сіE и3звёстнэ вёмъ, ћкw бyду и3 спребyду вaмъ всBмъ въ вaшъ ўспёхъ и3 рaдость вёры, |
|
26
|
26
|
| щоб похвала ваша у Христі Ісусі примножилася через мене, при моєму другому приході до вас. | ћкw да похвалA вaша и3збhточествуетъ њ хrтЁ ї}сэ во мнЁ, мои1мъ пришeствіемъ пaки къ вaмъ. |
|
27
|
27
|
| Тільки живіть достойно благовістя Христового, щоб мені, чи прийду я і побачу вас, чи не прийду, чути про вас, що ви стоїте в одному дусі, змагаючись однодушно за віру євангельську. | (За? ©lf7.) Т0чію дост0йнэ бlговэствовaнію хrт0ву жи1телствуйте, да ѓще пришeдъ и3 ви1дэвъ вaсъ, ѓще и3 не сhй ў вaсъ, ўслhшу ±же њ вaсъ, ћкw (и4стиною) стоитE во є3ди1нэмъ дyсэ, и3 є3динодyшнэ сподвизaющесz по вёрэ бlговэствовaніz (в0лею), |
|
28
|
28
|
| Hе лякайтесь ні в чому противників; це для них ознака погибелі, а для вас — спасіння. І це від Бога, | и3 не колeблющесz ни њ є3ди1нэмъ же t сопроти1вныхъ: є4же тBмъ ќбw є4сть kвлeніе поги1бели, вaмъ же спcніz. И# сіE t бGа: |
|
29
|
29
|
| тому що вам дано ради Христа не тільки вірувати в Hього, але й страждати за Hього, | ћкw вaмъ даровaсz, є4же њ хrтЁ, не т0кмw є4же въ него2 вёровати, но и3 є4же по нeмъ страдaти, |
|
30
|
30
|
| таким самим подвигом, який ви бачили в мені і нині чуєте про мене. | т0йже п0двигъ и3мyще, kк0въ же во мнЁ ви1дэсте и3 нн7э слhшите њ мнЁ. |
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| Отже, коли є яке втішення у Христі, коли є яка втіха любови, коли є яке єднання духу, коли є яке милосердя і жалісливість, | Ѓще u5бо к0е ўтэшeніе њ хrтЁ, (и3ли2) ѓще кaz ўтёха любвE, ѓще к0е nбщeніе дyха, ѓще к0е милосeрдіе и3 щедрHты, |
|
2
|
2
|
| то доповніть мою радість: майте одні думки, майте ту саму любов, будьте однодушні та однодумнi; | и3сп0лните мою2 рaдость, да т0жде мyдрствуете, тy же люб0вь и3мyще, є3динодyшни, є3диномyдренни: |
|
3
|
3
|
| нічого не робіть з суперництва або чванливости, але в покірності шануйте один одного вищим за себе. | ничт0же по рвeнію и3ли2 тщеслaвію, но смиреномdріемъ дрyгъ дрyга чeстію б0лша себє2 творsще. |
|
4
|
4
|
| Hе про себе тільки кожен турбуйся, але кожний і про інших, | Не свои1хъ си2 кjйждо, но и3 дрyжнихъ кjйждо смотрsйте. |
|
5
|
5
|
| бо у вас повинні бути ті самі почування, як і в Христі Ісусі: | (За? ©м7.) Сіe бо да мyдрствуетсz въ вaсъ, є4же и3 во хrтЁ ї}сэ: |
|
6
|
6
|
| Він, будучи образом Божим, не вважав за захват бути рівним Боговi‚ | и4же, во w4бразэ б9іи сhй, не восхищeніемъ непщевA бhти рaвенъ бGу: |
|
7
|
7
|
| але принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подібним до людей, і з вигляду став як чоловік; | но себE ўмaлилъ [и3стощи1лъ], зрaкъ рабA пріи1мъ, въ под0біи человёчестэмъ бhвъ, и3 w4бразомъ њбрётесz ћкоже человёкъ: |
|
8
|
8
|
| упокорив Себе, був слухняним аж до смерти, і смерти хресної. | смири1лъ себE, послушли1въ бhвъ дaже до смeрти, смeрти же кrтныz. |
|
9
|
9
|
| Тому і Бог звеличив Його і дав Йому ім’я вище над усяке ім’я, | Тёмже и3 бGъ є3го2 превознесE и3 даровA є3мY и4мz, є4же пaче всsкагw и4мене, |
|
10
|
10
|
| щоб перед іменем Ісуса схилилося всяке коліно небесних, земних і пекельних | да њ и4мени ї}совэ всsко колёно поклони1тсz нбcныхъ и3 земнhхъ и3 преисп0днихъ, |
|
11
|
11
|
| і всякий язик сповідував, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця. | и3 всsкъ љзhкъ и3сповёсть, ћкw гDь ї}съ хrт0съ въ слaву бGа nц7A. |
|
12
|
12
|
| Отже, улюблені мої, оскільки ви завжди були слухняні, не тільки в присутності моїй, але значно більше тепер, під час моєї відсутности, зі страхом і трепетом дбайте про своє спасіння; | (За? ©м7№.) Тёмже, возлю1бленніи мои2, ћкоже всегдA послyшасте менє2, не ћкоже въ пришeствіи моeмъ т0чію, но нн7э мн0гw пaче во tшeствіи моeмъ, со стрaхомъ и3 трeпетомъ своE спcніе содэвaйте: |
|
13
|
13
|
| тому що Бог створює в нас і хотіння, і діяння за Своїм благоволінням. | бGъ бо є4сть дёйствуzй въ вaсъ и3 є4же хотёти и3 є4же дёzти њ бlговолeніи. |
|
14
|
14
|
| Усе робіть без нарікання й сумніву, | Вс‰ твори1те без8 роптaніz и3 размышлeніz, |
|
15
|
15
|
| щоб вам бути бездоганними й чистими, дітьми Божими‚ непорочними серед непокірного й розбещеного роду, в якому ви сяєте, як світила у світі, | да бyдете непови1нни и3 цёли, ч†да б9іz непорHчна посредЁ р0да стропти1ва и3 развращeна, въ ни1хже kвлsетесz ћкоже свэти6ла въ мjрэ, |
|
16
|
16
|
| зберігаючи Слово життя, на похвалу мені в день Христа, що я не даремно біг і не даремно трудився. | сл0во жив0тно придержaще, въ похвалY мнЁ въ дeнь хrт0въ, (За? ©м7в7.) ћкw не вотщE тек0хъ, ни вотщE труди1хсz. |
|
17
|
17
|
| Та коли я і роблюся жертвою за жертву і служіння віри вашої, то радію і співрадію усім вам. | Но ѓще и3 жрeнъ бывaю њ жeртвэ и3 слyжбэ вёры вaшеz, рaдуюсz и3 сорaдуюсz всBмъ вaмъ: |
|
18
|
18
|
| Про це саме і ви радійте і співрадійте мені. | тaкожде и3 вы2 рaдуйтесz и3 сорaдуйтесz мнЁ. |
|
19
|
19
|
| Hадіюсь же в Господі Ісусі незабаром прислати до вас Тимофія, щоб і я, довідавшись про ваші обставини, утішився духом. | Ўповaю же њ гDэ ї}сэ тімоfeа вск0рэ послaти къ вaмъ, да и3 ѓзъ благодyшствую, ўвёдэвъ ±же њ вaсъ. |
|
20
|
20
|
| Бо я нікого не маю такого старанного, хто б так щиро турбувався про вас. | Ни є3ди1нагw бо и4мамъ равнодyшна, и4же пrнэе њ вaсъ попечeтсz: |
|
21
|
21
|
| Бо всі шукають свого, а не того, що угодно Ісусу Христу. | вси1 бо свои1хъ си2 и4щутъ, (ґ) не ±же хrтA ї}са. |
|
22
|
22
|
| А його вірність вам відома, бо він, як син батькові, служив мені у благовістуванні. | И#скyсство же є3гw2 знaете, занE ћкоже nтцY чaдо, со мн0ю пораб0талъ въ бlговёстіи. |
|
23
|
23
|
| Отже, я маю надію послати його негайно, як тільки дізнаюсь, що буде зі мною. | Сег0 же u5бо ўповaю послaти ѓбіе, повнегдA ўвёмъ ±же њ мнЁ. |
|
24
|
24
|
| Я впевнений у Господі, що й сам скоро прийду до вас. | (За? ©м7G.) Надёюсz же њ гDэ, ћкw и3 сaмъ ск0рw пріидY къ вaмъ. |
|
25
|
25
|
| А втім, я вважав за потрібне послати до вас Епафродита, брата і співробітника та сподвижника мого, а вашого посланника і служителя в потребі моїй, | Потрeбнэе же возмнёхъ є3пафродjта брaта и3 споспёшника и3 св0инника моего2, вaшего же послaнника и3 служи1телz потрeбэ моeй, послaти къ вaмъ, |
|
26
|
26
|
| бо він дуже бажав бачити всіх вас і тяжко тужив за тим, що до вас дійшла чутка про його хворобу. | понeже желaніемъ желaше ви1дэти всёхъ вaсъ, и3 тужaше, занE слhшасте, ћкw болЁ. |
|
27
|
27
|
| Бо він був смертельно хворий, але Бог помилував його, і не його тільки, але й мене, щоб не додалася мені печаль до печалі. | И$бо болЁ бли1з8 смeрти: но бGъ поми1лова є3го2, не є3г0 же т0кмw, но и3 менE, да не ск0рбь на ск0рбь пріимY. |
|
28
|
28
|
| Тому я скоріше послав його, щоб ви, побачивши його знову, зраділи і я був менше засмучений. | Скорёе u5бо послaхъ є3го2, да ви1дэвше є3го2 пaки, возрaдуетесz, и3 ѓзъ безпечaленъ пребyду. |
|
29
|
29
|
| Прийміть же його в Господі з усякою радістю і таких майте в пошані, | Пріими1те u5бо є3го2 њ гDэ со всsкою рaдостію, и3 такwвhz чє1стны и3мёйте, |
|
30
|
30
|
| бо він за діло Христове близький був до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння мені. | занE за дёло хrт0во дaже до смeрти прибли1жисz, понyдивъ себE вседyшнw [презрёвъ дyшу свою2], да и3сп0лнитъ вaше лишeніе слyжбы ћже ко мнЁ. |
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| Втім, браття мої, радуйтесь у Господі. Писати про те саме для мене необтяжливо, а для вас повчально. | (За? ©м7д7.) Пр0чее же, брaтіе мо‰, рaдуйтесz њ гDэ. Т†zжде (бо) писaти вaмъ, мнЁ ќбw нелёностно, вaмъ же твeрдо. |
|
2
|
2
|
| Стережіться псів, стережіться лихих працівників, стережіться обрізання, | Блюди1тесz t псHвъ, блюди1тесz t ѕлhхъ дёлателей, блюди1тесz t сэчeніz: |
|
3
|
3
|
| бо обрізання — ми, що служимо Богові духом і хвалимось Ісусом Христом, а не надіємось на плоть. | мh бо є3смы2 њбрёзаніе, и5же дyхомъ бGу слyжимъ и3 хвaлимсz њ хrтЁ ї}сэ, ґ не въ пл0ти надёемсz: |
|
4
|
4
|
| Хоч я можу надіятись і на плоть. Якщо хто інший думає надіятись на плоть, то я більше, | и4бо и3 ѓзъ и3мёю надёzніе тaкожде во пл0ти. Ѓще кто2 и4нъ мни1тъ надёzтисz во пл0ти, ѓзъ пaче, |
|
5
|
5
|
| обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїлевого, коліна Веніамінового, єврей з євреїв, за законом фарисей, | њбрёзанъ nсмоднeвнw, t р0да ї}лева, колёна веніамjнова, є3врeинъ t є3врє1й, по зак0ну фарісeй, |
|
6
|
6
|
| за ревністю — гонитель Церкви Божої, за правдою законною — непорочний. | по рeвности гони1хъ цRковь б9ію, по прaвдэ зак0ннэй бhвъ непор0ченъ. |
|
7
|
7
|
| Але те, що для мене було перевагою, заради Христа я вважав за ніщо. | Но ±же ми2 бsху приwбрётєніz, сі‰ вмэни1хъ хrтA рaди тщетY. |
|
8
|
8
|
| Та і все я вважаю за ніщо заради переваги пізнання Христа Ісуса, Господа мого: для Hього я від усього відмовився і все вважаю за сміття, щоб придбати Христа | Но u5бо вмэнsю вс‰ тщетY бhти за превосходsщее разумёніе хrтA ї}са гDа моегw2, (За? ©м7е7.) є3гHже рaди всёхъ њтщети1хсz, и3 вмэнsю вс‰ ўмeты бhти, да хrтA приwбрsщу |
|
9
|
9
|
| і знайтись у Hьому не зі своєю праведністю, яка від закону, але з тією, що через віру в Христа, з праведністю від Бога за вірою; | и3 њбрsщусz въ нeмъ, не и3мhй моеS прaвды, ћже t зак0на, но ћже вёрою (ї}съ) хrт0вою, сyщую t бGа прaвду въ вёрэ: |
|
10
|
10
|
| щоб пізнати Його і силу воскресіння Його, і участь у стражданнях Його, уподібнюючись смерті Його, | ћкw [є4же] разумёти є3го2, и3 си1лу воскrніz є3гw2, и3 соoбщeніе стrтeй є3гw2, соwбразyzсz см7рти є3гw2, |
|
11
|
11
|
| щоб досягти воскресіння мертвих. | ѓще кaкw дости1гну въ воскrніе мeртвыхъ. |
|
12
|
12
|
| Кажу так не тому, що я вже досяг або вдосконалився, але прагну, чи не досягну я, як досяг мене Христос Ісус. | Не занE ўжE достиг0хъ, и3ли2 ўжE соверши1хсz: гоню1 же, ѓще и3 пости1гну, њ нeмже и3 постижeнъ бhхъ t хrтA ї}са. |
|
13
|
13
|
| Браття, я не вважаю, що я вже досяг, а тільки, забуваючи те, що позаду, я пориваюсь вперед. | Брaтіе, ѓзъ себE не u5 помышлsю дости1гша: є3ди1но же, з†днzz ќбw забывaz, въ прє1днzz же простирazсz, |
|
14
|
14
|
| Прагну до мети, до почести вишнього покликання Божого в Христі Ісусі, | со ўсeрдіемъ гоню2 [къ намёренному текY], къ п0чести вhшнzгw звaніz б9іz њ хrтЁ ї}сэ. |
|
15
|
15
|
| отже, хто з вас довершений, так повинен думати; якщо ж ви про щось інакше думаєте, то і це Бог вам відкриє. | Е#ли1цы u5бо совершeнни, сіE да мyдрствуимъ: и3 є4же ѓще и4но что2 мhслите, и3 сіE бGъ вaмъ tкрhетъ. |
|
16
|
16
|
| Втім, чого ми досягли, так і повинні думати і за тим правилом жити. | Nбaче въ нeже достиг0хомъ, т0же да мyдрствуемъ и3 тёмже прaвиломъ жи1телствуемъ. |
|
17
|
17
|
| Hаслідуйте, браття, мене і дивіться на тих, що діють за образом, який маєте в нас. | Под0бни ми2 бывaйте, брaтіе, и3 смотрsйте тaкw ходsщыz, ћкоже и4мате w4бразъ нaсъ. |
|
18
|
18
|
| Багато тих, про кого я часто говорив вам, а тепер навіть із сльозами кажу, поводяться як вороги хреста Христового. | Мн0зи бо х0дzтъ, и5хже мн0гажды глаг0лахъ вaмъ, нн7э же и3 плaчz глаг0лю, враги2 кrтA хrт0ва: |
|
19
|
19
|
| Кінець їхній — погибель, бог їхній — черево, і слава їхня — в соромі, вони думають про земне. | и5мже кончи1на поги1бель, и5мже б0гъ чрeво, и3 слaва въ студЁ и4хъ, и5же земн†z мyдрствуютъ. |
|
20
|
20
|
| А наше життя — на небесах, звідкіля ми чекаємо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа, | (За? ©м7ѕ7.) Нaше бо житіE на нб7сёхъ є4сть, toнyдуже и3 сп7си1телz ждeмъ, гDа (нaшего) ї}са хrтA, |
|
21
|
21
|
| Який перемінить тіло смирення нашого так, що воно буде відповідне славному Тілу Його, силою, якою Він діє і підкоряє Собі все. | и4же преwбрази1тъ тёло смирeніz нaшегw, ћкw бhти семY соwбрaзну тёлу слaвы є3гw2, по дёйству є4же возмогaти є3мY и3 покори1ти себЁ всsчєскаz. |
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| Отже, браття мої улюблені й жадані, радість і вінець мій, стійте так у Господі, улюблені. | Тёмже, брaтіе мо‰ возлю1блєннаz и3 вождєлённаz, рaдосте и3 вёнче м0й, тaкw ст0йте њ гDэ, возлю1бленніи. |
|
2
|
2
|
| Благаю Єводію, благаю й Синтихію мислити те саме в Господі. | Е#v0дію молю2 и3 сmнтЂхію молю2 т0жде мyдрствовати њ гDэ: |
|
3
|
3
|
| Так, благаю і тебе, щирий співробітнику, допомагай їм, тим, що в благовісті працювали разом зі мною і з Климентом та з іншими співробітниками моїми, чиї імена — в книзі життя. | є4й, молю2 и3 тебE, супрyжниче пrный, споспёшествуй и5мъ, ±же во бlговэствовaніи сподвизaшасz со мн0ю и3 съ кли1ментомъ и3 съ пр0чими споспBшники мои1ми, и4хже и3менA въ кни1гахъ жив0тныхъ. |
|
4
|
4
|
| Радійте завжди в Господі, і ще кажу: радійте. | (За? ©м7з7.) Рaдуйтесz всегдA њ гDэ: и3 пaки рекY: рaдуйтесz. |
|
5
|
5
|
| Лагідність ваша нехай буде відома всім людям. Господь близько. | Кр0тость вaша разyмна да бyдетъ всBмъ человёкwмъ. ГDь бли1з8. |
|
6
|
6
|
| Hе турбуйтесь ні про що, але завжди в молитві та проханні з подякою відкривайте свої бажання перед Богом, | Ни њ чeмже пецhтесz, но во всeмъ моли1твою и3 молeніемъ со благодарeніемъ прошє1ніz в†ша да сказyютсz къ бGу: |
|
7
|
7
|
| і мир Божий, який перевищує всякий розум, збереже серця ваші й помисли ваші в Христі Ісусі. | и3 ми1ръ б9ій, превосходsй всsкъ ќмъ, да соблюдeтъ сердцA в†ша и3 разумBніz в†ша њ хrтЁ ї}сэ. |
|
8
|
8
|
| Hарешті, браття мої, що тільки істинне, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що гідне слави, що тільки чеснота й похвала, про те помишляйте. | Пр0чее же, брaтіе (мо‰), є3ли6ка сyть и4стинна, є3ли6ка чтcна, є3ли6ка првdна, є3ли6ка пречcта, є3ли6ка прелюбє1зна, є3ли6ка доброхв†льна, ѓще кaz добродётель и3 ѓще кaz похвалA, сі‰ помышлsйте. |
|
9
|
9
|
| Чого ви навчились, що прийняли й чули та бачили в мені, те виконуйте, — і Бог миру буде з вами. | И%мже и3 научи1стесz, и3 пріsсте, и3 слhшасте, и3 ви1дэсте во мнЁ, сі‰ твори1те: и3 бGъ ми1ра бyдетъ съ вaми. |
|
10
|
10
|
| Я дуже зрадів у Господі, що ви вже знову почали турбуватися про мене; ви і раніше турбувались, але вам не сприяли обставини. | (За? ©м7}.) Возрaдовахсz же њ гDэ вельми2, ћкw ўжE когдA воспомzнyсте пещи1сz њ мнЁ: понeже и3 печaстесz, но непог0днымъ [неуд0бнымъ] врeменемъ њбдержaстесz. |
|
11
|
11
|
| Говорю не тому, що маю потребу, бо я навчився бути задоволеним тим, що в мене є, | Не ћкw по скyдости глаг0лю: ѓзъ бо навык0хъ, въ ни1хже є4смь, дов0ленъ бhти: |
|
12
|
12
|
| умію жити і в злиднях, вмію жити і в достатку; вчився всього і в усьому, насичуватись і терпіти голод, бути і в достатку, і в нестатках. | вёмъ и3 смири1тисz, вёмъ и3 и3збhточествовати: во всeмъ и3 во всёхъ навык0хъ, и3 насыщaтисz и3 ґлкaти, и3 и3збhточествовати и3 лишaтисz. |
|
13
|
13
|
| Усе можу в Ісусі Христі, Який мене зміцнює. | Вс‰ могY њ ўкрэплsющемъ мS (ї}сэ) хrтЁ. |
|
14
|
14
|
| А втім, ви добре зробили, взявши участь у моїй скорботі. | Nбaче д0брэ сотвори1сте, сприwбщи1вшесz печaли моeй. |
|
15
|
15
|
| Ви знаєте, филип’яни, що з початку благовістя, коли я вийшов із Македонії, жодна церква не взяла участі у подаванні мені та прийманні мене, крім вас одних; | Вёсте же и3 вы2, філіпписjане, ћкw въ начaлэ бlговэствовaніz, є3гдA и3зыд0хъ t макед0ніи, ни є3ди1на ми2 цRковь њбщевaсz въ сл0во даsніz и3 пріsтіz, т0чію вы2 є3ди1ни: |
|
16
|
16
|
| ви й до Солуня і раз і два присилали мені на потреби. | ћкw и3 въ солyнь и3 є3ди1ною и3 двaщи въ трeбованіе (моE) послaсте ми2. |
|
17
|
17
|
| Кажу це не тому, що я шукав подаяння, але шукаю плоду, який примножується на користь вашу. | Не ћкw и3щY даsніz, но и3щY плодA мн0жащагwсz въ сл0во вaше [въ п0льзу вaшу]. |
|
18
|
18
|
| Я одержав усе і маю з достатком; я задоволений, одержавши від Епафродита надіслане вами, як запашне куріння, жертву приємну, благоугодну Богові. | Пріsхъ же вс‰ и3 и3збhточествую: и3сп0лнихсz, пріeмь t є3пафродjта пHсланнаz t вaсъ, воню2 благоухaніz, жeртву пріsтну, бlгоуг0дну бGу. |
|
19
|
19
|
| Бог мій нехай сповнить усяку потребу вашу, за багатством Своїм у славі, Христом Ісусом. | БGъ же м0й да и3сп0лнитъ всsкое трeбованіе вaше по богaтству своемY въ слaвэ, њ хrтЁ ї}сэ. |
|
20
|
20
|
| Богові ж і Отцеві нашому слава на віки віків. Амінь. | БGу же и3 nц7Y нaшему слaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
|
21
|
21
|
| Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас усі браття, що перебувають зі мною. | Цэлyйте всsкаго с™а њ хrтЁ ї}сэ. Цэлyютъ вы2 с{щаz со мн0ю брaтіz. |
|
22
|
22
|
| Вітають вас усі святі‚ а найбільше з Кесаревого дому. | Цэлyютъ вы2 с™jи вси2, пaче же и5же t кeсарева д0му. |
|
23
|
23
|
| Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь. | Блгdть гDа нaшегw ї}са хrтA со всёми вaми. Ґми1нь. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
