Главa д7
|
Глава 4
|
1
|
1
|
И# во0зъ пріи1де ко вратHмъ и3 сёде тaмw: и3 сE, ќжикъ мимоидsше, њ нeмже глаг0ла во0зъ. И# речE є3мY во0зъ: ўклони1всz сsди здЁ. Џнъ же ўклони1сz и3 сёде. | Вооз вийшов до воріт і сидів там. І ось, іде мимо родич, про якого говорив Вооз. І сказав йому [Вооз]: зайди сюди і сядь тут. Той зайшов і сів. |
2
|
2
|
И# поS во0зъ дeсzть мужeй t старёйшинъ грaда, и3 речE: сsдите здЁ. И# сэд0ша. | [Вооз] узяв десять чоловік із старійшин міста і сказав: сядьте тут. І вони сіли. |
3
|
3
|
И# речE во0зъ ќжику: чaсть селA, ћже є4сть брaта нaшегw є3лімелeха, ћже дадeсz ноеммjнэ возврати1вшейсz t селA мwaвлz: | І сказав [Вооз] родичеві: Ноєминь, яка повернулася з полів моавитських, продає частину поля, що належить братові нашому Елимелеху; |
4
|
4
|
ѓзъ же рек0хъ: kвлю2 тебЁ сіE во ќхо твоE, глаг0лz, пристzжи2 пред8 сэдsщими и3 пред8 старBйшины людjй мои1хъ: и3 ѓще ќжичествуеши, ќжичествуй: ѓще же не ќжичествуеши, повёждь ми2, да вёдаю: ћкw нёсть рaзвэ тебє2 є4же ќжичествовати бли1жшій, и3 ѓзъ є4смь по тебЁ. Џнъ же речE: ѓзъ є4смь, ќжичествую. | я зважився довести до вух твоїх і сказати: купи в присутності тих, що сидять тут, і в присутності старійшин народу мого; якщо хочеш викупити, викуповуй; а якщо не хочеш викупити, скажи мені, і я буду знати; бо, крім тебе, нема кому викупити; а після тебе я. Той сказав: я викуповую. |
5
|
5
|
И# речE во0зъ: въ дeнь въ џньже пристsжеши село2 t руки2 ноеммjни, и3 t рyfы мwавjтzныни жены2 ўмeршагw, и3 сію2 дост0итъ ти2 поsти, да возстaвиши и4мz ўмeршагw въ наслёдіе є3гw2. | Вооз сказав: якщо ти купиш поле в Ноємині, то повинен купити й у Руфі моавитянки, дружини померлого, і повинен взяти її заміж, щоб відновити ім’я померлого у наділі його. |
6
|
6
|
И# речE ќжикъ: не возмогY ќжичествовати себЁ, да не разсhплю наслёдіz моегw2: ќжичествуй себЁ ты2 ќжичество моE, ѓзъ бо не возмогY ќжичествовати. | І сказав той родич: не можу я взяти її собі, щоб не розладнати свого наділу; прийми її ти, бо я не можу прийняти. |
7
|
7
|
И# сіE ўправлeніе бhсть прeжде во ї}ли њ ќжичествованіи и3 њ премэнeніи, є4же ўкрэпи1ти всsкое сл0во: и3 и3ззувaше мyжъ сап0гъ св0й, и3 даsше п0другу своемY ќжичествующу ќжичество є3гw2: и3 сіE бsше свидётелство во ї}ли. | Раніше такий був звичай у Ізраїля при викупі й при обміні для підтвердження якої-небудь справи: один знімав чобіт свій і давав іншому, [який приймав право родича,] і це було свідченням в Ізраїлі. |
8
|
8
|
И# речE ќжикъ во0зу: пристzжи2 себЁ ќжичество моE. И# и3ззyвъ сап0гъ св0й, дадE є3мY. | І сказав той родич Воозу: купи собі. І зняв чобіт свій [і дав йому]. |
9
|
9
|
И# речE во0зъ старёйшинамъ и3 всBмъ лю1демъ: свидётелє вы2 днeсь, ћкw пристzжaхъ днeсь вс‰, ±же є3лімелeхwва, и3 вс‰ є3ли6ка сyть хелеHнwва и3 маалHнwва, t руки2 ноеммjни: | І сказав Вооз старійшинам і всьому народові: ви тепер свідки того, що я купую в Ноємині все Елимелехове і все Хилеонове і Махлонове; |
10
|
10
|
ксемy же рyfь мwавjтzныню женY маалHню поeмлю себЁ въ женY возстaвити и4мz ўмeршагw въ наслёдіе є3гw2, да не поги1бнетъ и4мz ўмeршагw t брaтіи є3гw2 и3 t плeмене людjй є3гw2: свидётелє вы2 днeсь. | також і Руф моавитянку, дружину Махлонову, беру собі за дружину, щоб залишити ім’я померлого у наділі його, і щоб не зникло ім’я померлого між братами його й біля воріт місцеперебування його: ви сьогодні свідки того. |
11
|
11
|
И# tвэщaша вси2 лю1діе и5же ў врaтъ: свидётелє є3смы2. И# старBйшины рёша: да дaстъ гDь женЁ твоeй, входsщей въ д0мъ тв0й, ћкоже рахи1ли и3 ћкw лjи, ±же создaша џбэ д0мъ ї}левъ, и3 сотвори1ша си1лу во є3фрafэ, и3 бyдетъ и4мz въ виfлеeмэ: | І сказав увесь народ, що біля воріт, і старійшини: ми свідки; нехай зробить Господь дружиною, ту, яка входить у дім твій, як Рахиль і як Лію, які обидві створили дім Ізраїлів; придбай багатство в Ефрафі, і нехай славиться ім’я твоє у Вифлеємі; |
12
|
12
|
и3 бyди д0мъ тв0й ћкоже д0мъ фарeсовъ, є3г0же роди2 fамaрь їyдэ, t сёмене твоегw2 дaстъ тебЁ гDь t рабы2 сеS ч†да. | і нехай буде дім твій, як дім Фареса, якого народила Фамар Іуді, від того сімені, яке дасть тобі Господь від цієї молодої жінки. |
13
|
13
|
И# поS во0зъ рyfь, и3 бhсть є3мY женA, и3 вни1де къ нeй: и3 дадE є4й гDь зачaти, и3 роди2 сhна. | І взяв Вооз Руф, і вона стала його дружиною. І увійшов він до неї, і Господь дав їй вагітність, і вона народила сина. |
14
|
14
|
И# рек0ша жєны2 къ ноеммjнэ: блгcвeнъ гDь, и4же не разсhпа ќжика твоегw2 днeсь, и3 прозовeтсz и4мz твоE во ї}ли, | І говорили жінки Ноємині: благословенний Господь, що Він не залишив тебе нині без спадкоємця! І нехай буде славне ім’я його в Ізраїлі! |
15
|
15
|
и3 бyдетъ тебЁ во њбращaющаго дyшу и3 въ прекормлeніе стaрости твоеS, ћкw снохA твоS, возлюби1вшаz тебE, роди2 сhна, ћже є4сть благA тебЁ пaче седми2 сынHвъ. | Він буде тобі втіхою і годувальником у старості твоїй, тому що його народила невістка твоя, яка любить тебе, яка для тебе краще за сім синів. |
16
|
16
|
И# взS ноеммjнь nтрочA, и3 положи2 є5 на л0нэ своeмъ, и3 бhсть є3мY корми1лица. | І взяла Ноєминь дитя це, і носила його в обіймах своїх, і була йому нянькою. |
17
|
17
|
И# прозвaша сосёди и4мz є3гw2, глаг0люще: роди1сz сhнъ ноеммjнэ. И# нарек0ша и4мz є3мY њви1дъ: сeй є4сть nтeцъ їессeа, nтцA дв7дова. | Сусідки нарекли йому ім’я і говорили: «у Ноємині народився син», і нарекли йому ім’я: Овид. Він батько Ієссея, батька Давидового. |
18
|
18
|
И# сі‰ рwдствA фарeсwва: фарeсъ роди2 є3срHма: | І ось рід Фаресів: Фарес народив Есрома; |
19
|
19
|
є3срHмъ же роди2 ґрaма: ґрaмъ же роди2 ґмінадaва: | Есром народив Арама; Арам народив Аминадава; |
20
|
20
|
ґмінадaвъ же роди2 наассHна: наассHнъ же роди2 салмHна: | Аминадав народив Наассона; Наассон народив Салмона; |
21
|
21
|
салмHнъ же роди2 во0за: во0зъ же роди2 њви1да: | Салмон народив Вооза; Вооз народив Овида; |
22
|
22
|
њви1дъ же роди2 їессeа: їессeй же роди2 дв7да. | Овид народив Ієссея; Ієссей народив Давида. |