Главa ѕ7
|
Глава 6
|
1
|
1
|
Брaтъ м0й сни1де въ вертогрaдъ св0й, въ мэстA ґрwм†тъ, пaствити въ вертогрaдэхъ и3 собирaти крjны. | «Куди пішов любий твій, найпрекрасніша з жінок? куди обернувся любий твій? ми пошукаємо його з тобою». |
2
|
2
|
Ѓзъ брaту моемY и3 брaтъ м0й мнЁ, пасhй въ крjнэхъ. | Мій любий пішов у сад свій, у квітники духмяні, щоб пасти у садах і збирати лілеї. |
3
|
3
|
ДобрA є3си2, бли1жнzz моS, ћкw благоволeніе, краснA ћкw їеrли1мъ, ќжасъ ћкw вчинє1нны. | Я належу коханому моєму, а коханий мій — мені; він пасе між лілеями. |
4
|
4
|
Tврати2 џчи твои2 t менє2, ћкw тjи воскрили1ша мS: влaси твои2, ћкw стадA к0зъ, ±же взыд0ша t галаaда: | Прекрасна ти, люба моя, як Фирца, люб’язна, як Єрусалим, грізна, як полки з прапорами. |
5
|
5
|
зyбы твои2, ћкw стадA њстрижeныхъ, ±же взыд0ша t купёли, вс‰ близнsта родsщыz, и3 безчaдныz нёсть въ ни1хъ: ћкw вeрвь червлeна ўстнЁ твои2, и3 бесёда твоS краснA: | Відведи очі твої від мене, тому що вони хвилюють мене. |
6
|
6
|
ћкw њброщeніе ши1пка лани6ты тво‰, кромЁ замолчaніz твоегw2. | Волосся твоє — як стадо кіз, які сходять із Галаада; зуби твої — як отара овець, що виходять із купальні, у кожної з яких пара ягнят, і неплідної немає між ними; |
7
|
7
|
Шестьдесsтъ сyть цари1цъ и3 џсмьдесzтъ нал0жницъ, и3 ю4нотъ, и5мже нёсть числA: | як половинки гранатового яблука — щоки твої під кучерями твоїми. |
8
|
8
|
є3ди1на є4сть голуби1ца моS, совершeннаz моS: є3ди1на є4сть мaтери своeй, и3збрaнна є4сть роди1вшей ю5: ви1дэша ю5 дщє1ри и3 ўблажи1ша ю5, цари6цы и3 налHжницы, и3 восхвали1ша ю5. | Є шістдесят цариць і вісімдесят наложниць і дівчат без ліку, |
9
|
9
|
Кто2 сіS проницaющаz ѓки ќтро, добрA ћкw лунA, и3збрaнна ћкw с0лнце, ќжасъ ћкw вчинє1нны; | але єдина — вона, голубка моя, чиста моя; єдина вона у матері своєї, відзначена у родительки своєї. Побачили її дівчата, і — звеличили її, цариці і наложниці, і — хвалили її. |
10
|
10
|
Въ вертогрaдъ nрёхwвъ снид0хъ ви1дэти въ плодёхъ пот0ка, ви1дэти, ѓще процвэтE віногрaдъ и3 возраст0ша ши1пки. | Хто ця, яка блищить, немов зоря, прекрасна, як місяць, світла, як сонце, грізна, як полки з прапорами? |
11
|
11
|
Тaмw дaмъ сосц† мо‰ тебЁ: не разумЁ душA моS, положи1 мz на колесни1цэ ґмінадaвли. | Я зійшла у горіховий сад подивитися на зелень долини, подивитися, чи розпустилася виноградна лоза, чи розцвіли гранатові яблука? |
12
|
12
|
Њбрати1сz, њбрати1сz, суламjтіно, њбрати1сz, њбрати1сz, и3 ќзримъ въ тебЁ. | Не знаю, як душа моя тягла мене до колісниць знатних народу мого. |