Главa №
|
Глава 1
|
1
|
1
|
Да л0бжетъ мS t лобзaній ќстъ свои1хъ: ћкw бл†га сосц† тво‰ пaче вінA, | Нехай цілує він мене цілуванням уст своїх! Бо пестощі твої кращі за вино. |
2
|
2
|
и3 вонS мЂра твоегw2 пaче всёхъ ґрwм†тъ. МЂро и3зліsное и4мz твоE: сегw2 рaди nтрокови6цы возлюби1ша тS. | Від запашности мастей твоїх ім’я твоє — як розлите миро; тому дівчата люблять тебе. |
3
|
3
|
Привлек0ша тS: в8слёдъ тебє2 въ воню2 мЂра твоегw2 течeмъ. Введe мz цaрь въ л0жницу свою2: возрaдуемсz и3 возвесели1мсz њ тебЁ, возлю1бимъ сосц† тво‰ пaче вінA: прaвость возлюби1 тz. | Приваблюй мене, ми побіжимо за тобою; — цар увів мене у палаци свої, — будемо захоплюватися і радіти тобою, звеличувати пестощі твої більше, ніж вино; достойно люблять тебе! |
4
|
4
|
ЧернA є4смь ѓзъ и3 добрA, дщє1ри їеrли6мскіz, ћкоже селє1ніz кид†рска, ћкоже завBсы соломw6ни. | Дочки єрусалимські! чорна я, але красива, як намети кидарські, як завіси Соломонові. |
5
|
5
|
Не зри1те менE, ћкw ѓзъ є4смь њчернeна, ћкw њпали1 мz с0лнце: сhнове мaтере моеS сварsхусz њ мнЁ, положи1ша мS стрaжа въ віногрaдэхъ: віногрaда моегw2 не сохрани1хъ. | Не дивіться на мене, що я смуглява, бо сонце обпалило мене: сини матері моєї розгнівалися на мене, поставили мене стерегти виноградники, — мого власного виноградника я не стерегла. |
6
|
6
|
Возвэсти2 ми2, є3г0же возлюби2 душA моS, гдЁ пасeши; гдЁ почивaеши въ полyдне; да не когдA бyду ћкw њблагaющаzсz над8 стaды другHвъ твои1хъ. | Скажи мені, ти, якого любить душа моя: де пасеш ти? де відпочиваєш опівдні? для чого мені бути блукачкою біля стад товаришів твоїх? |
7
|
7
|
Ѓще не ўвёси сaмую тебE, д0браz въ женaхъ, и3зhди ты2 въ пzтaхъ пaствъ и3 паси2 кHзлища тво‰ ў кyщей пaстырскихъ. | Якщо ти не знаєш цього, найкрасивіша з жінок, то йди собі слідами овець і паси козенят твоїх біля наметів пастуших. |
8
|
8
|
К0нємъ мои6мъ въ колесни1цэхъ фараHновыхъ ўпод0бихъ тS, бли1жнzz моS. | Кобилиці моїй у колісниці фараоновій я уподібнив тебе, кохано моя. |
9
|
9
|
Что2 ўкрaшєны лани6ты тво‰ ћкw гHрлицы, вhz твоS ћкw мwни1сты; | Прекрасні щоки твої під підвісками, шия твоя у намистах; |
10
|
10
|
подHбіz злaта сотвори1мъ ти2 съ пестротaми сребрA. | золоті підвіски ми зробимо тобі із срібними блискітками. |
11
|
11
|
Д0ндеже (бyдетъ) цaрь на восклонeніи своeмъ, нaрдъ м0й дадE воню2 свою2. | Доки цар був за столом своїм, нард мій виточував пахощі свої. |
12
|
12
|
Вzзaніе стaкти брaтъ м0й мнЁ, посредЁ сосц{ моє1ю водвори1тсz: | Мировий пучок — коханий мій у мене, біля грудей моїх перебуває. |
13
|
13
|
грeзнъ кЂпровъ брaтъ м0й мнЁ въ віногрaдэхъ є3нгaддовыхъ. | Як гроно киперу, коханий мій у мене у виноградниках енгедських. |
14
|
14
|
СE, є3си2 добрA, и4скреннzz моS, сE, є3си2 добрA: џчи твои2 голуби6нэ. | О, ти прекрасна, кохана моя, ти прекрасна! очі твої голубині. |
15
|
15
|
СE, є3си2 д0бръ, брaтъ м0й, и3 є3щE красeнъ: џдръ нaшъ со њсэнeніемъ, | О, ти прекрасний, коханий мій, і люб’язний! і ложе у нас — зелень; |
16
|
16
|
прекл†ди д0му нaшегw кeдровіи, дски6 нaшz кmпар‡сныz. | покрівлі домів наших — кедри, стелі наші кипариси. |