|
Молитви за померлих
|
Мlтвы њ ўмeршихъ
|
|
Молитва на вихід душі
|
Мlтва на и3сх0дъ души2
|
|
Владико Господи Вседержителю, Отче Господа нашого Ісуса Христа, Ти хочеш, щоб усі люди спаслися й пізнали істину; не хочеш Ти смерти грішника, але його навернення і життя. Молимо і благаємо Тебе, душу раба Твого (ім’я) від усяких пут розгріши та від усякої клятви визволи; відпусти йому провини, учинені від юності його, відомі й невідомі, ділом і словом, щиро сповідані чи від сорому затаєні. Ти бо єдиний розв’язуєш те, що зв’язано, і розбите відновлюєш. Ти, Надіє безнадійним, можеш відпустити гріхи кожній людині, що на Тебе надію покладає. Так, людинолюбний Господи, накажи, щоб звільнився від плотських і гріховних пут, і прийми у спокій душу раба Твого (ім’я) та упокой її у вічних оселях зі святими Твоїми благодаттю Єдинородного Сина Твого, Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа, що з Ним благословенний Ти з Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. |
ВLко гDи вседержи1телю, џ§е гDа нaшегw ї}са хrтA, и4же всBмъ человёкwмъ хотsй сп7сти1сz, и3 въ рaзумъ и4стины пріити2: не хотsй смeрти грёшному, но nбращeніz и3 животA: м0лимсz, и3 ми1ли сz ти2 дёемъ, дyшу рабA твоегw2 [и4м>къ], t всsкіz ќзы разрэши2, и3 t всsкіz клsтвы свободи2, њстaви прегрэшє1ніz є3мY, ±же t ю4ности, вёдwмаz и3 невёдwмаz, въ дёлэ и3 сл0вэ, и3 чи1стw и3сповBданнаz, и3ли2 забвeніемъ, и3ли2 студ0мъ ўтає1наz. тh бо є3ди1нъ є3си2 разрэшazй св‰занныz, и3 и3справлszй сокрушє1нныz, надeжда неначaємымъ, могjй њставлsти грэхи2 всsкому человёку, на тS ўповaніе и3мyщему. є4й, чlвэколюби1вый гDи, повели2, да tпyститсz t ќзъ плотски1хъ и3 грэх0вныхъ, и3 пріими2 въ ми1ръ дyшу рабA твоегw2 сегw2 [и4м>къ], и3 пок0й ю5 въ вёчныхъ nби1телехъ со с™hми твои1ми, бlгодaтію є3динор0днагw сн7а твоегw2, гDа бGа и3 сп7са нaшегw ї}са хrтA: съ ни1мже бlгословeнъ є3си2, съ прес™hмъ и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
|
Молитва за всякого померлого
|
Мlтва њ всsкомъ ўс0пшемъ.
|
|
Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого (ім'я) і, як Благий і Чоловіколюбець, що гріхи відпускаєш і неправду знищуєш, ослаб, відпусти і прости всі провини його вільні й невільні, визволи його від вічної муки і вогню геєнського і даруй йому причастя й насолоду вічних Твоїх благ, що Ти приготував для тих, хто любить Тебе. Бо він хоч і згрішив, але не відступив від Тебе, а несумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа вірував, у Тройці славимого Бога, і Єдиницю в Тройці і Тройцю в Єдинстві православно до останнього подиху свого сповідував. Тому милостивим будь до нього, і віру в Тебе замість діл прийми, і зі святими Твоїми, як Щедрий, упокой, бо немає людини, що б жила і не згрішила. Бо Ти один без усякого гріха, і правда Твоя – правда вічна; і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
Помzни2, гDи б9е нaшъ, въ вёрэ и3 надeжди животA вёчнагw, престaвльшагосz рабA твоего [и4м>къ] и3, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ, tпущazй грэхи2, и3 потреблszй непр†вды, њслaби, њстaви, и3 прости2 вс‰ вHльнаz є3гw согрэшє1ніz и3 невHльнаz: и3збaви є3го2 вёчныz мyки, и3 nгнS геeнскагw, и3 дaруй є3мY причaстіе и3 наслаждeніе вёчныхъ твои1хъ бlги1хъ, ўгот0ванныхъ лю1бzщымъ тS. Ѓще бо и3 согрэши2, но не tступи2 t тебE, и3 несумнённw во nц7A, и3 сн7а, и3 с™aго д¦а, бGа тS въ трbцэ слaвимаго вёрова, и3 є3ди1ницу въ трbцэ, и3 трbцу во є3ди1нствэ, правослaвнw дaже до послёднzгw своегw2 и3здыхaніz и3сповёда. Тёмже млcтивъ томY бyди, и3 вёру, ћже въ тS, вмёстw дёлъ вмэни2, и3 со с™hми твои1ми ћкw щeдръ ўпок0й: нёсть бо человёка, и4же поживeтъ и3 не согрэши1тъ: но ты2 є3ди1нъ є3си2 кромЁ всsкагw грэхA, и3 прaвда твоS, прaвда во вёки: и3 ты2 є3си2 є3ди1нъ бGъ млcти и3 щедр0тъ, и3 чlвэколю1біz: и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
|
Заупокійна літія (для звершення мирянами)
|
Заупок0йнаz літjz
|
|
Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь. Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі). Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Пресвятая Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імені Твого ради. Господи, помилуй (тричі). Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. |
Мlтвами с™hхъ nтє1цъ нaшихъ, гDи ї}се хrтE б9е нaшъ, поми1луй нaсъ. Ґми1нь. С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды.] Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и пrнw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчcти грэхи2 нaша: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди. ГDи, поми1луй. [Три1жды.] Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 пrнw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Џ§е нaшъ, и4же є3си на нб7сёхъ: да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоs, ћко на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нaша, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw. |
|
Тропарі, глас 4:
|
Тропари3, глaсъ д7:
|
|
З духами спочилих праведників душу раба Твого, Спасе, упокой і прийми його до блаженного життя Твого, Чоловіколюбче. В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу раба Твого, бо Ти Єдиний Чоловіколюбець. Слава… Ти єси Бог, що зійшов до пекла і розбив кайдани закованих, Сам і душу раба Твого упокой. I нині… Єдина Чиста і Непорочна Діво, що Бога без сімени породила, молися за спасіння душі його. |
Со дyхи првdныхъ скончaвшихсz, дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS], сп7се, ўпок0й, сохранsz ю55 во бlжeннэй жи1зни, ћже ў тебє2, чlвэколю1бче. Въ пок0ищи твоeмъ, гDи, и3дёже вси2 с™jи твои2 ўпокоевaютсz, ўпок0й и3 дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS], ћко є3ди1н є3си2 чlвэколю1бецъ. Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у. Ты2 є3си2 бGъ, сошeдый во ѓдъ, и3 ќзы њковaнныхъ разрэши1вый, сaмъ и3 дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS] ўпок0й. И# нhнэ и3 пrнw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. Е#ди1на чcтаz и3 непор0чнаz дв7о, бGа без8 сёмене р0ждшаz, моли2 сп7сти1сz души2 єгw2 [и3ли2: єS]. ГDи поми1луй. [в7i.] |
|
Молитва
|
Мlтва
|
|
Помzни2 гDи б9е нaшъ, въ вёрэ и3 надeжди животA вёчнагw, престaвльшагосz рабA твоего2 [и3ли2: престAвльшуюсz рабу твою] [и4м>къ] и3 ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ, tпущazй грэхи2, и3 потреблszй непр†вды, њслaби, њстaви, и3 прости2 вс‰ вHльнаz є3гw2 [и3ли2: еS] согрэшє1ніz и3 невHльнаz: и3збaви є3го2 [и3ли2: ю5] вёчныz мyки, и3 nгнS геeнскагw, и3 дaруй є3мY [и3ли2: е4й] причaстіе и3 наслаждeніе вёчныхъ твои1хъ бlги1хъ, ўгот0ванныхъ лю1бzщымъ тS. Ѓще бо и3 согрэши2, но не tступи2 t тебE, и3 несумнённw во nц7A, и3 сн7а, и3 с™aго д¦а, бGа тS въ трbцэ слaвимаго вёрова, и3 є3ди1ницу въ трbцэ, и3 трbцу во є3ди1нствэ, правослaвнw дaже до послёднzгw своегw2 и3здыхaніz и3сповёда. Тёмже млcтивъ томY [и3ли2: т0й] бyди, и3 вёру, ћже въ тS, вмёстw дёлъ вмэни2, и3 со с™hми твои1ми ћкw щeдръ ўпок0й: нёсть бо человёка, и4же поживeтъ и3 не согрэши1тъ: но ты2 є3ди1нъ є3си2 кромЁ всsкагw грэхA, и3 прaвда твоS, прaвда во вёки: и3 ты2 є3си2 є3ди1нъ бGъ млcти и3 щедр0тъ, и3 чlвэколю1біz: и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
|
|
Честнійшую...
|
ЧCтнёйшую...
|
|
ЧCтнёйшую херув‡мъ и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz серафи6мъ, без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, сyщую бцdу тS величaемъ. Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 пrнw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. ГDи, поми1луй. [Три1жды.] ГDи, ї}се хrтE, сн7е б9ій, мlтвами пречcтыz твоеS м™ре, прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ и3 всёхъ с™hхъ поми1луй и3 ўпок0й дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS] [и4м>къ], в безконє1чныz вёки, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ. Ґми1нь. Вёчнаz пaмzть. [Три1жды.] |
