|
Каfjсма G.
|
Кафизма 3
|
|
Pал0мъ з7i.
|
Псалом 17
|
| №.Въ конeцъ, џтроку гDню дв7ду, ±же глаг0ла гDеви словесA пёсни сеS, въ дeнь, въ џньже и3збaви є3го2 гDь t руки2 всёхъ вр†гъ є3гw2 и3 и3з8 руки2 саyли: и3 речE: з7‹.в7.Возлюблю1 тz, гDи, крёпосте моS:G.гDь ўтверждeніе моE, и3 прибёжище моE, и3 и3збaвитель м0й, бGъ м0й, пом0щникъ м0й, и3 ўповaю на него2: защи1титель м0й, и3 р0гъ спcніz моегw2, и3 застyпникъ м0й.д7.ХвалS призовY гDа и3 t вр†гъ мои1хъ спасyсz.є7.Њдержaша мS бwлёзни смє1ртныz, и3 пот0цы беззак0ніz смzт0ша мS:ѕ7.бwлёзни ѓдwвы њбыд0ша мS, предвари1ша мS сBти смє1ртныz.з7.И# внегдA скорбёти ми2, призвaхъ гDа и3 къ бGу моемY воззвaхъ: ўслhша t хрaма с™aгw своегw2 глaсъ м0й, и3 в0пль м0й пред8 ни1мъ вни1детъ во ќшы є3гw2.}.И# подви1жесz и3 трeпетна бhсть землS, и3 њснов†ніz г0ръ смzт0шасz и3 подвиг0шасz, ћкw прогнёвасz на нS бGъ.f7.Взhде дhмъ гнёвомъ є3гw2, и3 џгнь t лицA є3гw2 восплaменитсz: ќгліе возгорёсz t негw2.‹.И# приклони2 нб7сA и3 сни1де, и3 мрaкъ под8 ногaма є3гw2.№i.И# взhде на херувjмы и3 летЁ, летЁ на крил{ вётрєню.в7i.И# положи2 тмY закр0въ св0й: w4крестъ є3гw2 селeніе є3гw2: темнA водA во w4блацэхъ воздyшныхъ.Gi.T њблистaніz пред8 ни1мъ w4блацы проид0ша, грaдъ и3 ќгліе џгненное.д7i.И# возгремЁ съ нб7сE гDь, и3 вhшній дадE глaсъ св0й.є7i.НизпослA стрёлы и3 разгнA |, и3 мHлніи ўмн0жи и3 смzтE |.ѕ7i.И# kви1шасz и3ст0чницы воднjи, и3 tкрhшасz њснов†ніz вселeнныz t запрещeніz твоегw2, гDи, t дохновeніz дyха гнёва твоегw2.з7i.НизпослA съ высоты2 и3 пріsтъ мS, воспріsтъ мS t в0дъ мн0гихъ.}i.И#збaвитъ мS t врагHвъ мои1хъ си1льныхъ и3 t ненави1дzщихъ мS: ћкw ўтверди1шасz пaче менє2.f7i.Предвари1ша мS въ дeнь њѕлоблeніz моегw2: и3 бhсть гDь ўтверждeніе моE.к7.И# и3зведe мz на широтY: и3збaвитъ мS, ћкw восхотё мz.к7а.И# воздaстъ ми2 гDь по прaвдэ моeй, и3 по чистотЁ рукY моє1ю воздaстъ ми2,к7в.ћкw сохрани1хъ пути6 гDни и3 не нечeствовахъ t бGа моегw2.к7г.Ћкw вс‰ судбы6 є3гw2 предо мн0ю, и3 њправд†ніz є3гw2 не tступи1ша t менє2.к7д.И# бyду непор0ченъ съ ни1мъ и3 сохраню1сz t беззак0ніz моегw2.к7є.И# воздaстъ ми2 гDь по прaвдэ моeй и3 по чистотЁ рукY моє1ю пред8 nчи1ма є3гw2.к7ѕ.Съ прпdбнымъ прпdбнъ бyдеши, и3 съ мyжемъ непови1ннымъ непови1ненъ бyдеши,к7з.и3 со и3збрaннымъ и3збрaнъ бyдеши, и3 со стропти1вымъ разврати1шисz.к7и.Ћкw ты2 лю1ди смирє1нныz сп7сeши и3 џчи г0рдыхъ смири1ши.к7f.Ћкw ты2 просвэти1ши свэти1лникъ м0й, гDи: б9е м0й, просвэти1ши тмY мою2.l.Ћкw тоб0ю и3збaвлюсz t и3скушeніz, и3 бGомъ мои1мъ прейдY стёну.lа.БGъ м0й, непор0ченъ пyть є3гw2: словесA гDнz разжжє1на. Защи1титель є4сть всёхъ ўповaющихъ на него2.lв.Ћкw кто2 бGъ, рaзвэ гDа; и3ли2 кто2 бGъ, рaзвэ бGа нaшегw;lг.БGъ препоzсyzй мS си1лою, и3 положи2 непор0ченъ пyть м0й:lд.совершazй н0зэ мои2 ћкw є3лeни, и3 на выс0кихъ поставлszй мS:lє.научazй рyцэ мои2 на брaнь, и3 положи1лъ є3си2 лyкъ мёдzнъ мы6шца мо‰:lѕ.и3 дaлъ ми2 є3си2 защищeніе спcніz, и3 десни1ца твоS воспріsтъ мS: и3 наказaніе твоE и3спрaвитъ мS въ конeцъ, и3 наказaніе твоE то2 мS научи1тъ.lз.Ўшири1лъ є3си2 стwпы2 мо‰ подо мн0ю, и3 не и3знемог0стэ плеснB мои2.lи.ПоженY враги2 мо‰, и3 пости1гну |, и3 не возвращyсz, д0ндеже скончaютсz:lf.њскорблю2 и5хъ, и3 не возм0гутъ стaти, падyтъ под8 ногaма мои1ма.м7.И# препоsсалъ мS є3си2 си1лою на брaнь, спsлъ є3си2 вс‰ востаю1щыz на мS под8 мS.м7а.И# врагHвъ мои1хъ дaлъ ми2 є3си2 хребeтъ и3 ненави1дzщыz мS потреби1лъ є3си2.м7в.Воззвaша, и3 не бЁ спасazй: ко гDу, и3 не ўслhша и4хъ.м7г.И# и3стню2 | ћкw прaхъ пред8 лицeмъ вётра, ћкw брeніе путjй поглaжду |.м7д.И#збaвиши мS t прерэкaніz людjй: постaвиши мS во главY kзhкwвъ: лю1діе, и4хже не вёдэхъ, раб0таша ми2,м7є.въ слyхъ ќха послyшаша мS. Сhнове чуждjи солгaша ми2,м7ѕ.сhнове чуждjи њбетшaша и3 њхром0ша t стeзь свои1хъ.м7з.Жи1въ гDь, и3 блгcвeнъ бGъ, и3 да вознесeтсz бGъ спcніz моегw2,м7и.бGъ даsй tмщeніе мнЁ и3 покори1вый лю1ди под8 мS,м7f.и3збaвитель м0й t вр†гъ мои1хъ гнэвли1выхъ: t востаю1щихъ на мS вознесeши мS, t мyжа непрaведна и3збaвиши мS.н7.Сегw2 рaди и3сповёмсz тебЁ во kзhцэхъ, гDи, и3 и4мени твоемY пою2:н7а.величazй спасє1ніz царє1ва и3 творsй млcть хрістY своемY дв7ду и3 сёмени є3гw2 до вёка.Слaва: | 1В коне́ць, о́троку Госпо́дню Дави́ду, я́же глаго́ла Го́сподеві словеса́ пі́сні сея́, в день, в о́ньже ізба́ви єго́ Госпо́дь от руки́ всіх враг єго́ і із руки́ Сау́ли; і рече́: 17.2Возлюблю́ Тя, Го́споди, крі́посте моя́;3Госпо́дь — утвержде́ніє моє́, і прибі́жище моє́, і ізба́витель мой, Бог мой, помо́щник мой, і упова́ю на Него́; защи́титель мой, і рог спаcе́нія моєго́, і засту́пник мой.4Хваля́ призову́ Го́спода і от враг мої́х спасу́ся.5Одержа́ша м'я болі́зні сме́ртния, і пото́ци беззако́нія см'ято́ша м'я;6болі́зні а́дови обидо́ша м'я, предвари́ша м'я сі́ті сме́ртния.7І внегда́ скорбі́ти мі, призва́х Го́спода і к Бо́гу моєму́ воззва́х; усли́ша от хра́ма свята́го Своєго́ глас мой, і вопль мой пред Ним вни́деть во у́ші Єго́.8І подви́жеся і тре́петна бисть земля́, і основа́нія гор см'ято́шася і подвиго́шася, я́ко прогні́вася на ня Бог.9Взи́де дим гні́вом Єго́, і огнь от лиця́ Єго́ воспла́мениться; у́гліє возгорі́ся от Него́.10І приклони́ небеса́ і сни́де, і мрак под нога́ма Єго́.11І взи́де на херуви́ми і леті́, леті́ на крилу́ ві́треню.12І положи́ тьму закро́в Свой; о́крест Єго́ селе́ніє Єго́; темна́ вода́ во о́блаціх возду́шних.13От облиста́нія пред Ним о́блаці пройдо́ша, град і у́гліє о́гненноє.14І возгремі́ с небесе́ Госпо́дь, і Ви́шній даде́ глас Свой.15Низпосла́ стрі́ли і разгна́ я, і мо́лнії умно́жи і см'яте́ я.16І яви́шася істо́чници водні́ї, і откри́шася основа́нія вселе́нния от запреще́нія Твоєго́, Го́споди, от дохнове́нія ду́ха гні́ва Твоєго́.17Низпосла́ с висоти́ і прия́т м'я, восприя́т м'я от вод мно́гих.18Ізба́вить м'я от враго́в мої́х си́льних і от ненави́дящих м'я; я́ко утверди́шася па́че мене́.19Предвари́ша м'я в день озлобле́нія моєго́; і бисть Госпо́дь утвержде́ніє моє́.20І ізведе́ м'я на широту́; ізба́вить м'я, я́ко восхоті́ м'я.21І возда́сть мі Госпо́дь по пра́вді моє́й, і по чистоті́ руку́ моє́ю возда́сть мі,22я́ко сохрани́х путі́ Госпо́дні і не нече́ствовах от Бо́га моєго́.23Я́ко вся судьби́ Єго́ пре́до мно́ю, і оправда́нія Єго́ не отступи́ша от мене́.24І бу́ду непоро́чен с Ним і сохраню́ся от беззако́нія моєго́.25І возда́сть мі Госпо́дь по пра́вді моє́й і по чистоті́ руку́ моє́ю пред очи́ма Єго́.26С преподо́бним преподо́бен бу́деши, і с му́жем непови́нним непови́нен бу́деши,27і со ізбра́нним ізбра́н бу́деши, і со стропти́вим разврати́шися.28Я́ко Ти лю́ди смире́нния спасе́ши і о́чі го́рдих смири́ши.29Я́ко Ти просвіти́ши світи́льник мой, Го́споди; Бо́же мой, просвіти́ши тьму мою́.30Я́ко Тобо́ю ізба́влюся от іскуше́нія, і Бо́гом мої́м прейду́ сті́ну.31Бог мой, непоро́чен путь Єго́: словеса́ Госпо́дня разжже́на. Защи́титель єсть всіх упова́ющих на Него́.32Я́ко кто Бог, ра́зві Го́спода? Іли́ кто Бог, ра́зві Бо́га на́шего?33Бог препоясу́яй м'я си́лою, і положи́ непоро́чен путь мой;34соверша́яй но́зі мої́ я́ко єле́ні, і на висо́ких поставля́яй м'я;35науча́яй ру́ці мої́ на брань, і положи́л єси́ лук мі́дян ми́шця моя́;36і дал мі єси́ защище́ніє спаcе́нія, і десни́ця Твоя́ восприя́т м'я; і наказа́ніє Твоє́ іспра́вить м'я в коне́ць, і наказа́ніє Твоє́ то м'я научи́ть.37Ушири́л єси́ стопи́ моя́ подо мно́ю, і не ізнемого́сті плесні́ мої́.38Пожену́ враги́ моя́, і пости́гну я, і не возвращу́ся, до́ндеже сконча́ються;39оскорблю́ їх, і не возмо́гуть ста́ти, паду́ть под нога́ма мої́ма.40І препоя́сал м'я єси́ си́лою на брань, сп'ял єси́ вся востаю́щия на м'я под м'я.41І враго́в мої́х дал мі єси́ хребе́т і ненави́дящия м'я потреби́л єси́.42Воззва́ша, і не бі спаса́яй; ко Го́споду, і не усли́ша їх.43І істню́ я я́ко прах пред лице́м ві́тра, я́ко бре́ніє путі́й погла́жду я.44Ізба́виши м'я от преріка́нія люді́й; поста́виши м'я во главу́ язи́ков; лю́діє, ї́хже не ві́діх, рабо́таша мі,45в слух у́ха послу́шаша м'я. Си́нове чужді́ї солга́ша мі,46си́нове чужді́ї обетша́ша і охромо́ша от стезь свої́х.47Жив Госпо́дь, і благослове́н Бог, і да вознесе́ться Бог спаcе́нія моєго́,48Бог дая́й отмще́ніє мні і покори́вий лю́ди под м'я.49Ізба́витель мой от враг мої́х гнівли́вих; от возстаю́щих на м'я вознесе́ши м'я, от му́жа непра́ведна ізба́виши м'я.50Сего́ ра́ди іспові́мся Тебі́ во язи́ціх, Го́споди, і і́мені Твоєму́ пою́;51велича́яй спасе́нія царе́ва і творя́й ми́лость христу́ Своєму́ Дави́ду і сі́мені єго́ до ві́ка.Сла́ва: |
|
Pал0мъ }i.
|
Псалом 18
|
| №.Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, }‹.в7.НебесA повёдаютъ слaву б9ію, творeніе же рукY є3гw2 возвэщaетъ твeрдь.G.Дeнь дни2 tрыгaетъ глаг0лъ, и3 н0щь н0щи возвэщaетъ рaзумъ.д7.Не сyть рBчи, нижE словесA, и4хже не слhшатсz глaси и4хъ.є7.Во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе и4хъ, и3 въ концы6 вселeнныz глаг0лы и4хъ: въ с0лнцэ положи2 селeніе своE:ѕ7.и3 т0й ћкw жени1хъ и3сходsй t черт0га своегw2, возрaдуетсz ћкw и3споли1нъ тещи2 пyть.з7.T крaz небесE и3сх0дъ є3гw2, и3 срётеніе є3гw2 до крaz небесE: и3 нёсть, и4же ўкрhетсz теплоты2 є3гw2.}.Зак0нъ гDень непор0ченъ, њбращazй дyшы: свидётелство гDне вёрно, ўмудрsющее младeнцы.f7.Њправд†ніz гDнz пр†ва, весел‰щаz сeрдце: зaповэдь гDнz свэтлA, просвэщaющаz џчи.‹.Стрaхъ гDень чи1стъ, пребывazй въ вёкъ вёка: судбы6 гDни и4стинны, њправд†нны вкyпэ,№i.вожделBнны пaче злaта и3 кaмене чeстна мн0га, и3 слaждшz пaче мeда и3 с0та.в7i.И$бо рaбъ тв0й храни1тъ |: внегдA сохрани1ти |, воздаsніе мн0го.Gi.Грэхопадє1ніz кто2 разумёетъ; t тaйныхъ мои1хъ њчcти мS,д7i.и3 t чужди1хъ пощади2 рабA твоего2: ѓще не њбладaютъ мн0ю, тогдA непор0ченъ бyду, и3 њчи1щусz t грэхA вели1ка.є7i.И# бyдутъ во бlговолeніе словесA ќстъ мои1хъ, и3 поучeніе сeрдца моегw2 пред8 тоб0ю вhну, гDи, пом0щниче м0й и3 и3збaвителю м0й. | 1В коне́ць, псало́м Дави́ду, 18.2Небеса́ пові́дають сла́ву Бо́жию, творе́ніє же руку́ Єго́ возвіща́єть твердь.3День дні отрига́єть глаго́л, і нощ но́щі возвіща́єть ра́зум.4Не суть рі́чі, ніже́ словеса́, ї́хже не сли́шаться гла́си їх.5Во всю зе́млю ізи́де віща́ніє їх, і в конці́ вселе́нния глаго́ли їх; в со́лнці положи́ селе́ніє Своє́;6і той я́ко жени́х ісходя́й от черто́га своєго́, возра́дується я́ко ісполи́н тещи́ путь.7От кра́я небесе́ ісхо́д єго́, і срі́теніє єго́ до кра́я небесе́; і ність, і́же укри́ється теплоти́ єго́.8Зако́н Госпо́день непоро́чен, обраща́яй ду́ші; свиді́тельство Госпо́днє ві́рно, умудря́ющеє младе́нці.9Оправда́нія Госпо́дня пра́ва, веселя́щая се́рдце; за́повідь Госпо́дня світла́, просвіща́ющая о́чі.10Страх Госпо́день чист, пребива́яй в вік ві́ка; судьби́ Госпо́дні і́стинни, оправда́нни вку́пі,11вожделі́нни па́че зла́та і ка́мене че́стна мно́га, і сла́ждша па́че ме́да і со́та.12І́бо раб Твой храни́ть я; внегда́ сохрани́ти я, воздая́ніє мно́го.13Гріхопаде́нія кто разумі́єть? От та́йних мої́х очи́сти м'я,14і от чужди́х пощади́ раба́ Твоєго́; а́ще не облада́ють мно́ю, тогда́ непоро́чен бу́ду, і очи́щуся от гріха́ вели́ка.15І бу́дуть во благоволе́ніє словеса́ уст мої́х, і поуче́ніє се́рдця моєго́ пред Тобо́ю ви́ну, Го́споди, Помо́щниче мой і Ізба́вителю мой. |
|
Pал0мъ f7i.
|
Псалом 19
|
| №.Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, f7‹.в7.Ўслhшитъ тS гDь въ дeнь печaли, защи1титъ тS и4мz бGа їaкwвлz.G.П0слетъ ти2 п0мощь t с™aгw, и3 t сіHна застyпитъ тS.д7.Помzнeтъ всsку жeртву твою2, и3 всесожжeніе твоE тyчно бyди.є7.Дaстъ ти2 гDь по сeрдцу твоемY, и3 вeсь совётъ тв0й и3сп0лнитъ.ѕ7.Возрaдуемсz њ спcніи твоeмъ, и3 во и4мz гDа бGа нaшегw возвели1чимсz: и3сп0лнитъ гDь вс‰ прошє1ніz тво‰.з7.Нн7э познaхъ, ћкw сп7сE гDь хрістA своего2: ўслhшитъ є3го2 съ нб7сE с™aгw своегw2: въ си1лахъ спcніе десни1цы є3гw2.}.Сjи на колесни1цахъ, и3 сjи на к0нехъ: мh же во и4мz гDа бGа нaшегw призовeмъ.f7.Тjи спsти бhша и3 пад0ша: мh же востaхомъ и3 и3спрaвихомсz.‹.ГDи, спаси2 царS, и3 ўслhши ны2, въ џньже ѓще дeнь призовeмъ тS. | 1В коне́ць, псало́м Дави́ду, 19.2Усли́шить тя Госпо́дь в день печа́лі, защити́ть Тя і́м'я Бо́га Іа́ковля.3По́слеть ті по́мощ от свята́го, і от Сіо́на засту́пить тя.4Пом'яне́ть вся́ку же́ртву твою́, і всесожже́ніє твоє́ ту́чно бу́ди.5Дасть ті Госпо́дь по се́рдцю твоєму́, і весь сові́т твой іспо́лнить.6Возра́дуємся о спасе́нії твоє́м, і во і́м'я Го́спода Бо́га на́шего возвели́чимся; іспо́лнить Госпо́дь вся проше́нія твоя́.7Ни́ні позна́х, я́ко спасе́ Госпо́дь Христа́ Своєго́; усли́шить Єго́ с небесе́ Свята́го Своєго́; в си́лах спасе́ніє десни́ці Єго́.8Сі́ї на колесни́цях, і сі́ї на ко́нех; ми же во і́м'я Го́спода Бо́га на́шего призове́м.9Ті́ї сп'я́ті би́ша і падо́ша; ми же воста́хом і іспра́вихомся.10Го́споди, спаси́ царя́, і усли́ши ни, в о́ньже а́ще день призове́м Тя. |
|
Pал0мъ к7.
|
Псалом 20
|
| №.Pал0мъ дв7ду, к7.в7.ГDи, си1лою твоeю возвесели1тсz цaрь, и3 њ спcніи твоeмъ возрaдуетсz ѕэлw2.G.Желaніе сeрдца є3гw2 дaлъ є3си2 є3мY, и3 хотёніz ўстнY є3гw2 нёси лиши1лъ є3го2.д7.Ћкw предвари1лъ є3си2 є3го2 блгcвeніемъ бlгостhннымъ, положи1лъ є3си2 на главЁ є3гw2 вэнeцъ t кaмене чeстна.є7.ЖивотA проси1лъ є4сть ў тебє2, и3 дaлъ є3си2 є3мY долготY днjй во вёкъ вёка.ѕ7.Вeліz слaва є3гw2 спcніемъ твои1мъ: слaву и3 велелёпіе возложи1ши на него2.з7.Ћкw дaси є3мY блгcвeніе во вёкъ вёка: возвесели1ши є3гw2 рaдостію съ лицeмъ твои1мъ.}.Ћкw цaрь ўповaетъ на гDа, и3 млcтію вhшнzгw не подви1житсz.f7.Да њбрsщетсz рукA твоS всBмъ врагHмъ твои6мъ, десни1ца твоS да њбрsщетъ вс‰ ненави1дzщыz тебE.‹.Ћкw положи1ши и5хъ ћкw пeщь џгненную во врeмz лицA твоегw2: гDь гнёвомъ свои1мъ смzтeтъ |, и3 снёсть и5хъ џгнь.№i.Пл0дъ и4хъ t земли2 погуби1ши, и3 сёмz и4хъ t сынHвъ человёческихъ.в7i.Ћкw ўклони1ша на тS ѕл†z, помhслиша совёты, и5хже не возм0гутъ состaвити.Gi.Ћкw положи1ши | хребeтъ: во и3збhтцэхъ твои1хъ ўгот0виши лицE и4хъ.д7i.Вознеси1сz, гDи, си1лою твоeю: воспоeмъ и3 поeмъ си6лы тво‰.Слaва: | 1Псало́м Дави́ду, 20.2Го́споди, си́лою Твоє́ю возвесели́ться цар, і о спасе́нії Твоє́м возра́дується зіло́.3Жела́ніє се́рдця єго́ дал єси́ єму́, і хоті́нія устну́ єго́ ні́си лиши́л єго́.4Я́ко предвари́л єси́ єго́ благослове́нієм благости́нним, положи́л єси́ на главі́ єго́ віне́ць от ка́мене че́стна.5Живота́ проси́л єсть у Тебе́, і дал єси́ єму́ долготу́ дній во вік ві́ка.6Ве́лія сла́ва єго́ спасе́нієм Твої́м; сла́ву і велелі́піє возложи́ши на него́.7Я́ко да́си єму́ благослове́ніє во вік ві́ка; возвесели́ши єго́ ра́достію с лице́м Твої́м.8Я́ко цар упова́єть на Го́спода, і ми́лостію Ви́шняго не подви́житься.9Да обря́щеться рука́ Твоя́ всім враго́м Твої́м, десни́ця Твоя́ да обря́щеть вся ненави́дящия Тебе́.10Я́ко положи́ши їх, я́ко пещ о́гненную во вре́м'я лиця́ Твоєго́; Госпо́дь гні́вом Свої́м см'яте́ть я, і сність їх огнь.11Плод їх от землі́ погуби́ши, і сі́м'я їх от сино́в челові́чеських.12Я́ко уклони́ша на Тя зла́я, поми́слиша сові́ти, ї́хже не возмо́гуть соста́вити.13Я́ко положи́ши я хребе́т; во ізби́тціх Твої́х угото́виши лице́ їх.14Вознеси́ся, Го́споди, си́лою Твоє́ю; воспоє́м і поє́м си́ли Твоя́.Сла́ва: |
|
Pал0мъ к7а.
|
Псалом 21
|
| №.Въ конeцъ, њ заступлeніи ќтреннемъ, pал0мъ дв7ду, к7№.в7.Б9е, б9е м0й, вонми1 ми, вскyю њстaвилъ мS є3си2; далeче t спcніz моегw2 словесA грэхопадeній мои1хъ.G.Б9е м0й, воззовY во дни2, и3 не ўслhшиши, и3 въ нощи2, и3 не въ безyміе мнЁ.д7.Тh же во с™ёмъ живeши, хвало2 ї}лева.є7.На тS ўповaша nтцы2 нaши: ўповaша, и3 и3збaвилъ є3си2 |:ѕ7.къ тебЁ воззвaша, и3 спас0шасz: на тS ўповaша, и3 не постыдёшасz.з7.Ѓзъ же є4смь чeрвь, ґ не человёкъ, поношeніе человёкwвъ и3 ўничижeніе людjй.}.Вси2 ви1дzщіи мS поругaшамисz, глаг0лаша ўстнaми, покивaша глав0ю:f7.ўповA на гDа, да и3збaвитъ є3го2, да сп7сeтъ є3го2, ћкw х0щетъ є3го2.‹.Ћкw ты2 є3си2 и3ст0ргій мS и3з8 чрeва, ўповaніе моE t сwсцY мaтере моеS.№i.Къ тебЁ привeрженъ є4смь t ложeснъ, t чрeва мaтере моеS бGъ м0й є3си2 ты2.в7i.Да не tстyпиши t менє2, ћкw ск0рбь бли1з8, ћкw нёсть помогazй ми2.Gi.Њбыд0ша мS телцы2 мн0зи, ю3нцы2 тyчніи њдержaша мS:д7i.tверз0ша на мS ўстA сво‰, ћкw лeвъ восхищazй и3 рыкazй.є7i.Ћкw водA и3зліsхсz, и3 разсhпашасz вс‰ кHсти мо‰: бhсть сeрдце моE ћкw в0скъ тazй посредЁ чрeва моегw2.ѕ7i.И$зсше ћкw скудeль крёпость моS, и3 љзhкъ м0й прильпE гортaни моемY, и3 въ пeрсть смeрти свeлъ мS є3си2.з7i.Ћкw њбыд0ша мS пси2 мн0зи, с0нмъ лукaвыхъ њдержaша мS: и3скопaша рyцэ мои2 и3 н0зэ мои2.}i.И#счет0ша вс‰ кHсти мо‰: тjи же смотри1ша и3 презрёша мS.f7i.Раздэли1ша ри6зы мо‰ себЁ, и3 њ nдeжди моeй метaша жрeбій.к7.Тh же, гDи, не ўдали2 п0мощь твою2 t менє2: на заступлeніе моE вонми2.к7а.И#збaви t nрyжіz дyшу мою2, и3 и3з8 руки2 пeсіи є3динор0дную мою2.к7в.Сп7си1 мz t ќстъ льв0выхъ, и3 t рHгъ є3динорHжь смирeніе моE.к7г.Повёмъ и4мz твоE брaтіи моeй, посредЁ цRкве воспою2 тS.к7д.Боsщіисz гDа, восхвали1те є3го2, всE сёмz їaкwвле, прослaвите є3го2, да ўбои1тсz же t негw2 всE сёмz ї}лево:к7є.ћкw не ўничижи2, нижE негодовA моли1твы ни1щагw, нижE tврати2 лицE своE t менє2, и3 є3гдA воззвaхъ къ немY, ўслhша мS.к7ѕ.T тебє2 похвалA моS, въ цRкви вели1цэй и3сповёмсz тебЁ: моли6твы мо‰ воздaмъ пред8 боsщимисz є3гw2.к7з.Kдsтъ ўб0зіи, и3 насhтzтсz, и3 восхвaлzтъ гDа взыскaющіи є3го2: жив† бyдутъ сердцA и4хъ въ вёкъ вёка.к7и.Помzнyтсz и3 њбратsтсz ко гDу вси2 концы6 земли2, и3 покл0нzтсz пред8 ни1мъ вс‰ nтeчєствіz kзы6къ:к7f.ћкw гDне є4сть цrтвіе, и3 т0й њбладaетъ kзы6ки.l.Kд0ша и3 поклони1шасz вси2 тyчніи земли2: пред8 ни1мъ припадyтъ вси2 низходsщіи въ зeмлю: и3 душA моS томY живeтъ.lа.И# сёмz моE пораб0таетъ є3мY: возвэсти1тъ гDеви р0дъ грzдyщій:lв.и3 возвэстsтъ прaвду є3гw2 лю1демъ р0ждшымсz*, ±же сотвори2 гDь. | 1В коне́ць, о заступле́нії у́треннем, псало́м Дави́ду, 21.2Бо́же, Бо́же мой, воньми́ мі, вску́ю оста́вил м'я єси́? Дале́че от спаcе́нія моєго́ словеса́ гріхопаде́ній мої́х.3Бо́же мой, воззову́ во дні, і не усли́шиши, і в нощі́, і не в безу́міє мні.4Ти же во святі́м живе́ши, хвало́ Ізра́їлева.5На Тя упова́ша отці́ на́ші; упова́ша, і ізба́вил єси́ я;6к Тебі́ воззва́ша, і спасо́шася; на Тя упова́ша, і не постиді́шася.7Аз же єсьм черв, а не челові́к, поноше́ніє челові́ков і унічиже́ніє люді́й.8Всі ви́дящії м'я поруга́шамися, глаго́лаша устна́ми, покива́ша главо́ю;9упова́ на Го́спода, да ізба́вить єго́, да спасе́ть єго́, я́ко хо́щеть єго́.10Я́ко Ти єси́ істо́ргий м'я із чре́ва, упова́ніє моє́ от сосцю́ ма́тере моєя́.11К Тебі́ приве́ржен єсьм от ложе́сн, от чре́ва ма́тере моєя́ Бог мой єси́ Ти.12Да не отсту́пиши от мене́, я́ко скорб близ, я́ко ність помога́яй мі.13Обидо́ша м'я тельці́ мно́зі, юнці́ ту́чнії одержа́ша м'я;14отверзо́ша на м'я уста́ своя́, я́ко лев восхища́яй і рика́яй.15Я́ко вода́ ізлія́хся, і разси́пашася вся ко́сті моя́; бисть се́рдце моє́ я́ко воск та́яй посреді́ чре́ва моєго́.16І́зсше, я́ко скуде́ль, крі́пость моя́, і язи́к мой прильпе́ горта́ни моєму́, і в персть сме́рті свел м'я єси́.17Я́ко обидо́ша м'я пси мно́зі, сонм лука́вих одержа́ша м'я; іскопа́ша ру́ці мої́ і но́зі мої́.18Ісчето́ша вся ко́сті моя́; ті́ї же смотри́ша і презрі́ша м'я.19Разділи́ша ри́зи моя́ себі́, і о оде́жді моє́й мета́ша жре́бій.20Ти же, Го́споди, не удали́ по́мощ Твою́ от мене́; на заступле́ніє моє́ воньми́.21Ізба́ви от ору́жія ду́шу мою́, і із руки́ пе́сії єдоноро́дную мою́.22Спаси́ м'я от уст льво́вих, і от рог єдиноро́ж смире́ніє моє́.23Пові́м і́м'я Твоє́ бра́тії моє́й, посреді́ це́ркве воспою́ Тя.24Боя́щіїся Го́спода, восхвалі́те Єго́, все сі́м'я Іа́ковле, просла́віте Єго́, да убої́ться же от Него́ все сі́м'я Ізра́їлево;25я́ко не унічижи́, ніже́ негодова́ моли́тви ни́щаго, ніже́ отврати́ лице́ Своє́ от мене́, і єгда́ воззва́х к Нему́, усли́ша м'я.26От Тебе́ похвала́ моя́, в це́ркві вели́цій іспові́мся Тебі́; моли́тви моя́ возда́м пред боя́щимися Єго́.27Ядя́ть убо́зії і наси́тяться, і восхва́лять Го́спода взиска́ющії Єго́; жива́ бу́дуть сердця́ їх в вік ві́ка.28Пом'яну́ться і обратя́ться ко Го́споду всі конці́ землі́, і покло́няться пред ним вся оте́чествія язи́к;29я́ко Госпо́днє єсть Ца́рствіє, і Той облада́єть язи́ки.30Ядо́ша і поклони́шася всі ту́чнії землі́; пред Ним припаду́ть всі низходя́щії в зе́млю; і душа́ моя́ Тому́ живе́ть.31І сі́м'я моє́ порабо́таєть Єму́; возвісти́ть Го́сподеві род гряду́щий;32і возвістя́ть пра́вду Єго́ лю́дем ро́ждшимся*, я́же сотвори́ Госпо́дь. |
|
Pал0мъ к7в.
|
Псалом 22
|
| Pал0мъ дв7ду, к7в7.№.ГDь пасeтъ мS, и3 ничт0же мS лиши1тъ.в7.На мёсте ѕлaчнэ, тaмw всели1 мz, на водЁ пок0йнэ воспитa мz.G.Дyшу мою2 њбрати2, настaви мS на стєзи2 прaвды, и4мене рaди своегw2.д7.Ѓще бо и3 пойдY посредЁ сёни смeртныz, не ўбою1сz ѕлA, ћкw ты2 со мн0ю є3си2: жeзлъ тв0й и3 пaлица твоS, т† мS ўтёшиста.є7.Ўгот0валъ є3си2 предо мн0ю трапeзу сопроти1въ стужaющымъ мнЁ: ўмaстилъ є3си2 є3лeомъ главY мою2, и3 чaша твоS ўпоzвaющи мS, ћкw держaвна.ѕ7.И# млcть твоS поженeтъ мS вс‰ дни6 животA моегw2, и3 є4же всели1тимисz въ д0мъ гDень въ долготY днjй. | Псало́м Дави́ду, 22.1Госпо́дь пасе́ть м'я, і нічто́же м'я лиши́ть.2На мі́сте зла́чні, та́мо всели́ м'я, на воді́ поко́йні воспита́ м'я.3Ду́шу мою́ обрати́, наста́ви м'я на стезі́ пра́вди і́мене ра́ди Своєго́.4А́ще бо і пойду́ посреді́ сі́ні сме́ртния, не убою́ся зла, я́ко Ти со мно́ю єси́; жезл Твой і па́лиця Твоя́, та м'я уті́шиста.5Угото́вал єси́ пре́до мно́ю трапе́зу сопроти́в стужа́ющим мні; ума́стил єси́ єле́йом главу́ мою́, і ча́ша Твоя́ упоява́ющи м'я, я́ко держа́вна.6І ми́лость Твоя́ пожене́ть м'я вся дні живота́ моєго́, і є́же всели́тимися в дом Госпо́день в долготу́ дній. |
|
Pал0мъ к7г.
|
Псалом 23
|
| Pал0мъ дв7ду, є3ди1ныz t суббHтъ, к7G.№.ГDнz землS, и3 и3сполнeніе є3S, вселeннаz и3 вси2 живyщіи на нeй.в7.Т0й на морsхъ њсновaлъ ю5 є4сть и3 на рэкaхъ ўгот0валъ ю5 є4сть.G.Кто2 взhдетъ на г0ру гDню; и3ли2 кто2 стaнетъ на мёстэ с™ёмъ є3гw2;д7.Непови1ненъ рукaма и3 чи1стъ сeрдцемъ, и4же не пріsтъ всyе дyшу свою2 и3 не клsтсz лeстію и4скреннему своемY:є7.сeй пріи1метъ блгcвeніе t гDа и3 млcтыню t бGа сп7са своегw2.ѕ7.Сeй р0дъ и4щущихъ гDа, и4щущихъ лицE бGа їaкwвлz.з7.Возми1те вратA кн‰зи в†ша, и3 возми1тесz вратA вBчнаz: и3 вни1детъ цRь слaвы.}.Кт0 є3сть сeй цRь слaвы; гDь крёпокъ и3 си1ленъ, гDь си1ленъ въ брaни.f7.Возми1те вратA кн‰зи в†шz, и3 возми1тесz вратA вBчнаz: и3 вни1детъ цRь слaвы.‹.Кт0 є3сть сeй цRь слaвы; гDь си1лъ, т0й є4сть цRь слaвы.Слaва: | Псало́м Дави́ду, єди́ния от суббо́т, 23.1Госпо́дня земля́, і ісполне́ніє єя́, вселе́нная і всі живу́щії на ней.2Той на моря́х основа́л ю єсть і на ріка́х угото́вал ю єсть.3Кто взи́деть на го́ру Госпо́дню? Іли́ кто ста́неть на мі́сті святі́м Єго́?4Непови́нен рука́ма і чист се́рдцем, І́же не прия́т всу́є ду́шу свою́ і не кля́тся ле́стію і́скреннему своєму́;5сей при́йметь благослове́ніє от Го́спода і ми́лостиню от Бо́га Спа́са Своєго́.6Сей род і́щущих Го́спода, і́щущих лице́ Бо́га Іа́ковля.7Возьмі́те врата́ кня́зі ва́ша, і возьмі́теся врата́ ві́чная; і вни́деть Цар сла́ви.8Кто єсть сей Цар сла́ви? Госпо́дь крі́пок і си́лен, Госпо́дь си́лен в бра́ні.9Возьмі́те врата́ кня́зі ва́ша, і возьмі́теся врата́ ві́чная; і вни́деть Цар сла́ви.10Кто єсть сей Цар сла́ви? Госпо́дь сил, Той єсть Цар сла́ви.Сла́ва: |
|
По G-й каfjсмэ, Трис™0е. И# по Џ§е нaшъ: Тaже тропари2, глaсъ G:
|
Після 3-ї кафизми, Трисвято́є. І по О́тче наш: тропарі, глас 3:
|
|
Живyщи на земли2, душE моS, покaйсz, пeрсть во гр0бэ не поeтъ, прегрэшeній не и3збавлsетъ. Возопjй хrтY бGу: сердцевёдче, согрэши1хъ, прeжде дaже не њсyдиши мS, поми1луй мS. Док0лэ, душE моS, пребывaеши въ прегрэшeніихъ; док0лэ пріeмлеши покаsніz преложeніе; пріими2 во ўмЁ сyдъ грzдyщій, и3 возопjй гDу: сердцевёдче, согрэши1хъ, прeжде дaже не њсyдиши мS, поми1луй мS. Слaва: На стрaшномъ суди1щи без8 њглаг0льникwвъ њбличaюсz, без8 свидётелей њсуждaюсz: кни6ги бо сHвэстныz разгибaютсz, и3 дэлA сокровє1ннаz tкрывaютсz. Прeжде нeже во џномъ всенар0дномъ поз0рищи и4маши и3спытaти, ±же мн0ю содBzннаz, б9е, њчи1сти мS, и3 сп7си1 мz. И# нhнэ: Недоразумэвaемое, и3 непостижи1мое є4сть, вLчце бGобlгодaтнаz, содёzнное њ тебЁ стрaшное тaинство: неwб8eмлемаго бо зачeнши, родилA є3си2 пл0тію њбложeннаго t чcтыхъ кровeй твои1хъ. Е#г0же чcтаz, ћкw сн7а твоего2, моли2 сп7сти2 вс‰ пою1щыz тS. |
Живу́щи на землі́, душе́ моя́, пока́йся, персть во гро́бі не поє́ть, прегріше́ній не ізбавля́єть. Возопі́й Христу́ Бо́гу: Сердцеві́дче, согріши́х, пре́жде да́же не осу́диши м'я, поми́луй м'я. Доко́лі, душе́ моя́, пребива́єши в прегріше́ніїх? Доко́лі приє́млеши покая́нія преложе́ніє? Прийми́ во умі́ суд гряду́щий і возопи́й Го́споду: Сердцеві́дче, согріши́х, пре́жде да́же не осу́диши м'я, поми́луй м'я. Сла́ва: На Стра́шном Суди́щі без оглаго́льников облича́юся, без свиді́телей осужда́юся; кни́ги бо со́вістния разгиба́ються, і діла́ сокрове́нная открива́ються. Пре́жде не́же во о́ном всенаро́дном позо́рищі і́маши іспита́ти, я́же мно́ю соді́янная, Бо́же, очи́сти м'я, і спаси́ м'я. І ни́ні: Недоразуміва́ємоє і непостижи́моє єсть, Влади́чице Богоблагода́тная, соді́янноє о Тебі́ стра́шноє та́їнство; Необ'є́млемаго бо заче́нши, родила́ єси́ пло́тію обложе́ннаго от чи́стих крове́й Твої́х. Єго́же, Чи́стая, я́ко Си́на Твоєго́, моли́ спасти́ вся пою́щия Тя. |
|
ГDи поми1луй, м7. и3 мlтва:
|
Го́споди поми́луй, 40 разів. І молитва:
|
|
ГDи вседержи1телю, сл0ве пребезначaльнагw nц7A, самосовершeнный б9е ї}се хrтE, млcрдіz рaди безприклaднагw млcти твоеS, никaкоже разлучazйсz твои1хъ рабHвъ, но при1снw въ ни1хъ почивazй, не њстaви мS рабA твоего2 всес™hй цRю2: но дaждь мнЁ недост0йному рaдованіе сп7сeніz твоегw2, и3 просвэти2 м0й ќмъ свётомъ познaніz є3ђліа твоегw2, дyшу мою2 люб0вію кrтA твоегw2 њбzжи2, тёло же моE твои1мъ безстрaстіемъ ўкраси2, мы6сли ўмири2, и3 н0зэ мои2 сохрани2 t поползновeніz, и3 не погуби1 мz со беззак0нньми мои1ми, бlгjй гDи, но и3скуси1 мz б9е, и3 вразуми2 сeрдце моE: и3спытaй мS, и3 ўвёждь стєзи2 мо‰, и3 ви1ждь, ѓще пyть беззак0ніz во мнЁ, и3 tврати2 t негw2, и3 настaви мS на пyть вёченъ. Тh бо є3си2 пyть и3 и4стина, и3 жив0тъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со безначaльнымъ твои1мъ nц7eмъ, и3 прес™hмъ и3 бlги1мъ и3 животворsщимъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
Го́споди Вседержи́телю, Сло́ве Пребезнача́льнаго Отця́, самосоверше́нний Бо́же Ісу́се Христе́, милосе́рдія ра́ди безприкла́днаго ми́лости Твоєя́ ніка́коже разлуча́яйся Твої́х рабо́в, но при́сно в них почива́яй, не оста́ви м'я, раба́ Твоєго́, Всесвяти́й Царю́; но даждь мні, недосто́йному, ра́дованіє спасе́нія Твоєго́, і просвіти́ мой ум сві́том позна́нія Єва́нгелія Твоєго́, ду́шу мою́ любо́вію Креста́ Твоєго́ об'яжи́, ті́ло же моє́ Твої́м безстра́стієм украси́, ми́слі умири́, і но́зі мої́ сохрани́ от поползнове́нія, і не погуби́ м'я со беззако́нньми мої́ми, благи́й Го́споди, но іскуси́ м'я, Бо́же, і вразуми́ се́рдце моє́; іспита́й м'я, і уві́ждь стезі́ моя́, і виждь, а́ще путь беззако́нія во мні, і отврати́ от него́, і наста́ви м'я на путь ві́чен. Ти бо єси́ Путь, і І́стина, і Живо́т, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, со Безнача́льним Твої́м Отце́м і Пресвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь. |
