|
Каfjсма G.
|
Кафизма 3
|
|
Pал0мъ з7i.
|
Псалом 17
|
| №.Въ конeцъ, џтроку гDню дв7ду, ±же глаг0ла гDеви словесA пёсни сеS, въ дeнь, въ џньже и3збaви є3го2 гDь t руки2 всёхъ вр†гъ є3гw2 и3 и3з8 руки2 саyли: и3 речE: з7‹.в7.Возлюблю1 тz, гDи, крёпосте моS:G.гDь ўтверждeніе моE, и3 прибёжище моE, и3 и3збaвитель м0й, бGъ м0й, пом0щникъ м0й, и3 ўповaю на него2: защи1титель м0й, и3 р0гъ спcніz моегw2, и3 застyпникъ м0й.д7.ХвалS призовY гDа и3 t вр†гъ мои1хъ спасyсz.є7.Њдержaша мS бwлёзни смє1ртныz, и3 пот0цы беззак0ніz смzт0ша мS:ѕ7.бwлёзни ѓдwвы њбыд0ша мS, предвари1ша мS сBти смє1ртныz.з7.И# внегдA скорбёти ми2, призвaхъ гDа и3 къ бGу моемY воззвaхъ: ўслhша t хрaма с™aгw своегw2 глaсъ м0й, и3 в0пль м0й пред8 ни1мъ вни1детъ во ќшы є3гw2.}.И# подви1жесz и3 трeпетна бhсть землS, и3 њснов†ніz г0ръ смzт0шасz и3 подвиг0шасz, ћкw прогнёвасz на нS бGъ.f7.Взhде дhмъ гнёвомъ є3гw2, и3 џгнь t лицA є3гw2 восплaменитсz: ќгліе возгорёсz t негw2.‹.И# приклони2 нб7сA и3 сни1де, и3 мрaкъ под8 ногaма є3гw2.№i.И# взhде на херувjмы и3 летЁ, летЁ на крил{ вётрєню.в7i.И# положи2 тмY закр0въ св0й: w4крестъ є3гw2 селeніе є3гw2: темнA водA во w4блацэхъ воздyшныхъ.Gi.T њблистaніz пред8 ни1мъ w4блацы проид0ша, грaдъ и3 ќгліе џгненное.д7i.И# возгремЁ съ нб7сE гDь, и3 вhшній дадE глaсъ св0й.є7i.НизпослA стрёлы и3 разгнA |, и3 мHлніи ўмн0жи и3 смzтE |.ѕ7i.И# kви1шасz и3ст0чницы воднjи, и3 tкрhшасz њснов†ніz вселeнныz t запрещeніz твоегw2, гDи, t дохновeніz дyха гнёва твоегw2.з7i.НизпослA съ высоты2 и3 пріsтъ мS, воспріsтъ мS t в0дъ мн0гихъ.}i.И#збaвитъ мS t врагHвъ мои1хъ си1льныхъ и3 t ненави1дzщихъ мS: ћкw ўтверди1шасz пaче менє2.f7i.Предвари1ша мS въ дeнь њѕлоблeніz моегw2: и3 бhсть гDь ўтверждeніе моE.к7.И# и3зведe мz на широтY: и3збaвитъ мS, ћкw восхотё мz.к7а.И# воздaстъ ми2 гDь по прaвдэ моeй, и3 по чистотЁ рукY моє1ю воздaстъ ми2,к7в.ћкw сохрани1хъ пути6 гDни и3 не нечeствовахъ t бGа моегw2.к7г.Ћкw вс‰ судбы6 є3гw2 предо мн0ю, и3 њправд†ніz є3гw2 не tступи1ша t менє2.к7д.И# бyду непор0ченъ съ ни1мъ и3 сохраню1сz t беззак0ніz моегw2.к7є.И# воздaстъ ми2 гDь по прaвдэ моeй и3 по чистотЁ рукY моє1ю пред8 nчи1ма є3гw2.к7ѕ.Съ прпdбнымъ прпdбнъ бyдеши, и3 съ мyжемъ непови1ннымъ непови1ненъ бyдеши,к7з.и3 со и3збрaннымъ и3збрaнъ бyдеши, и3 со стропти1вымъ разврати1шисz.к7и.Ћкw ты2 лю1ди смирє1нныz сп7сeши и3 џчи г0рдыхъ смири1ши.к7f.Ћкw ты2 просвэти1ши свэти1лникъ м0й, гDи: б9е м0й, просвэти1ши тмY мою2.l.Ћкw тоб0ю и3збaвлюсz t и3скушeніz, и3 бGомъ мои1мъ прейдY стёну.lа.БGъ м0й, непор0ченъ пyть є3гw2: словесA гDнz разжжє1на. Защи1титель є4сть всёхъ ўповaющихъ на него2.lв.Ћкw кто2 бGъ, рaзвэ гDа; и3ли2 кто2 бGъ, рaзвэ бGа нaшегw;lг.БGъ препоzсyzй мS си1лою, и3 положи2 непор0ченъ пyть м0й:lд.совершazй н0зэ мои2 ћкw є3лeни, и3 на выс0кихъ поставлszй мS:lє.научazй рyцэ мои2 на брaнь, и3 положи1лъ є3си2 лyкъ мёдzнъ мы6шца мо‰:lѕ.и3 дaлъ ми2 є3си2 защищeніе спcніz, и3 десни1ца твоS воспріsтъ мS: и3 наказaніе твоE и3спрaвитъ мS въ конeцъ, и3 наказaніе твоE то2 мS научи1тъ.lз.Ўшири1лъ є3си2 стwпы2 мо‰ подо мн0ю, и3 не и3знемог0стэ плеснB мои2.lи.ПоженY враги2 мо‰, и3 пости1гну |, и3 не возвращyсz, д0ндеже скончaютсz:lf.њскорблю2 и5хъ, и3 не возм0гутъ стaти, падyтъ под8 ногaма мои1ма.м7.И# препоsсалъ мS є3си2 си1лою на брaнь, спsлъ є3си2 вс‰ востаю1щыz на мS под8 мS.м7а.И# врагHвъ мои1хъ дaлъ ми2 є3си2 хребeтъ и3 ненави1дzщыz мS потреби1лъ є3си2.м7в.Воззвaша, и3 не бЁ спасazй: ко гDу, и3 не ўслhша и4хъ.м7г.И# и3стню2 | ћкw прaхъ пред8 лицeмъ вётра, ћкw брeніе путjй поглaжду |.м7д.И#збaвиши мS t прерэкaніz людjй: постaвиши мS во главY kзhкwвъ: лю1діе, и4хже не вёдэхъ, раб0таша ми2,м7є.въ слyхъ ќха послyшаша мS. Сhнове чуждjи солгaша ми2,м7ѕ.сhнове чуждjи њбетшaша и3 њхром0ша t стeзь свои1хъ.м7з.Жи1въ гDь, и3 блгcвeнъ бGъ, и3 да вознесeтсz бGъ спcніz моегw2,м7и.бGъ даsй tмщeніе мнЁ и3 покори1вый лю1ди под8 мS,м7f.и3збaвитель м0й t вр†гъ мои1хъ гнэвли1выхъ: t востаю1щихъ на мS вознесeши мS, t мyжа непрaведна и3збaвиши мS.н7.Сегw2 рaди и3сповёмсz тебЁ во kзhцэхъ, гDи, и3 и4мени твоемY пою2:н7а.величazй спасє1ніz царє1ва и3 творsй млcть хрістY своемY дв7ду и3 сёмени є3гw2 до вёка.Слaва: | (Пісня Давида.)1Начальнику хору. Раба Господнього Давида, який виголосив слова пісні цієї до Господа, коли Господь визволив його від рук усіх ворогів його і від руки Саула. І він сказав:2ВозлюблюТебе, Господи, кріпосте моя.3Господь — твердиня моя і пристановище моє, визволитель мій, Бог мій, поміч моя; на Нього моя надія, оборонець мій, ріг спасіння мого, заступник мій.4З хвалою прикличу Господа і від ворогів моїх спасуся.5Огорнули мене муки смертельні, і ріки беззаконня засмутили мене.6Кайдани пекельні скували мене, і сіті смертні обплутали мене.7У тісноті моїй я призивав Господа і до Бога мого взивав, і Він почув голос мій із храму [святого] Свого, і благання моє дійшло до слуху Його.8І затряслася, захиталася земля, тремтіли й тряслися підвалини гір, бо запалав гнівом [Господь].9Піднявся дим від гніву Його і з вуст Його — вогонь палючий, палаюче вугілля сипалося від Нього.10Він прихилив небеса й зійшов, і морок — під ногами Його.11І возсів на херувимів, і полетів, понісся на крилах вітру.12Хмарами, як покровом, Він покрив Себе, темними хмарами води Він огорнув Себе.13Від блиску Його перед Ним летіли хмари, град і вогненне вугілля.14І загримів у небесах Господь, і Всевишній подав голос Свій.15Пустив стріли Свої і розігнав їх. Метнув безліч блискавок і розсіяв їх.16І відкрилися джерела вод, відкрилися основи всесвіту від заборони Твоєї, Господи, від подиху гніву Твого.17Він простяг руку з висоти і взяв мене, і з глибокої води визволив мене.18Він визволив мене від ворогів моїх сильних і від ненависників моїх, що були сильнішими від мене.19Вони повстали на мене в час біди моєї, та Господь укріпив мене.20Він вивів мене на простір і визволив мене, бо Він возлюбив мене.21Господь воздав мені за правдою моєю і за чистотою рук моїх відплатив мені.22Бо я зберіг путі Господні і не був нечестивим перед Богом моїм.23Бо всі заповіді Його були переді мною, і від повелінь Його я не відхилявся.24Я був непорочний перед Ним і берігся, щоб не згрішити мені.25І воздав мені Господь за правдою моєю і за чистотою рук моїх перед очима Його.26Господи, Ти чиниш з милостивим милостиво, і з справедливим за справедливістю його,27з чистим — за чистотою його, а з лукавим — за лукавством його.28Бо Ти народ поневолений спасаєш і пиху гордих приборкуєш.29Ти засвічуєш світильник мій. Господь Бог мій просвічує темряву мою.30З Тобою я перемагаю військо, з Богом моїм я через мур перейду.31Бог мій! Непорочні путі Його, чисте слово Його, Він оборонець усіх, що надіються на Нього.32Бо хто Бог, крім Господа? Хто захисник, крім Бога нашого?33Бог підперізує мене силою, рівняє переді мною дорогу мою.34Робить ноги мої швидкими, як у оленя, і на висотах моїх ставить мене.35Привчає руки мої до боротьби і м’язи мої робить, як лук мідний.36Ти, Господи, даєш мені щит спасіння Твого, правиця Твоя підтримує мене і ласка Твоя звеличує мене.37Ти розширюєш кроки мої піді мною, і не хитаються ноги мої.38Я жену ворогів моїх і настигаю їх, і не повертаюся, аж доки не знищу їх.39Уражаю їх, і вони не можуть встати, падають під ногами моїми.40Бо Ти підперезав мене силою на битву, кинув під ноги мої тих, що повстали на мене.41Ти повернув до мене спиною ворогів моїх, і я нищив тих, що ненавиділи мене.42Вони кричали, та нікому було рятувати; до Господа — але Він не послухав їх.43Я розсіваю їх, як порох перед вітром, як багно на вулиці, топчу їх.44Ти врятував мене від людського заколоту, поставив мене на чолі народів. Народ, якого не знав я, служить мені.45Лише почувши про мене, народи підкоряються мені, чужинці запобігають переді мною,46навіть в укріпленнях своїх іноплемінники бліднуть і тремтять.47Живий Господь і благословенний Бог. І нехай прославлений буде Бог спасіння мого!48Бог, що відплачує за мене і підкорює мені народи,49Він визволив мене від ворогів моїх, підніс мене над тими, що воювали проти мене, і від чоловіка неправедного визволив мене.50За те буду славити Тебе, Господи, між народами й співатиму імені Твоєму.51Ти велично спасаєш царя і виявляєш милість до помазаника Свого Давида і роду його навіки.Слава… |
|
Pал0мъ }i.
|
Псалом 18
|
| №.Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, }‹.в7.НебесA повёдаютъ слaву б9ію, творeніе же рукY є3гw2 возвэщaетъ твeрдь.G.Дeнь дни2 tрыгaетъ глаг0лъ, и3 н0щь н0щи возвэщaетъ рaзумъ.д7.Не сyть рBчи, нижE словесA, и4хже не слhшатсz глaси и4хъ.є7.Во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе и4хъ, и3 въ концы6 вселeнныz глаг0лы и4хъ: въ с0лнцэ положи2 селeніе своE:ѕ7.и3 т0й ћкw жени1хъ и3сходsй t черт0га своегw2, возрaдуетсz ћкw и3споли1нъ тещи2 пyть.з7.T крaz небесE и3сх0дъ є3гw2, и3 срётеніе є3гw2 до крaz небесE: и3 нёсть, и4же ўкрhетсz теплоты2 є3гw2.}.Зак0нъ гDень непор0ченъ, њбращazй дyшы: свидётелство гDне вёрно, ўмудрsющее младeнцы.f7.Њправд†ніz гDнz пр†ва, весел‰щаz сeрдце: зaповэдь гDнz свэтлA, просвэщaющаz џчи.‹.Стрaхъ гDень чи1стъ, пребывazй въ вёкъ вёка: судбы6 гDни и4стинны, њправд†нны вкyпэ,№i.вожделBнны пaче злaта и3 кaмене чeстна мн0га, и3 слaждшz пaче мeда и3 с0та.в7i.И$бо рaбъ тв0й храни1тъ |: внегдA сохрани1ти |, воздаsніе мн0го.Gi.Грэхопадє1ніz кто2 разумёетъ; t тaйныхъ мои1хъ њчcти мS,д7i.и3 t чужди1хъ пощади2 рабA твоего2: ѓще не њбладaютъ мн0ю, тогдA непор0ченъ бyду, и3 њчи1щусz t грэхA вели1ка.є7i.И# бyдутъ во бlговолeніе словесA ќстъ мои1хъ, и3 поучeніе сeрдца моегw2 пред8 тоб0ю вhну, гDи, пом0щниче м0й и3 и3збaвителю м0й. | 1Начальнику хору. Псалом Давида.2Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.3День дневі сповіщає про них, і одна ніч ночі дає звістку.4Нема ні мови, ні говору, де не чувся б голос їх.5По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх. Він поставив у них сонце,6і воно, мов жених, виходить із весільного чертога свого. Радіє, мов велетень, щоб обійти коло своє.7Від краю небес вихід його, і захід його на краю їх, і ніщо не сховається від тепла його.8Закон Господній непорочний, душу оживляє: свідчення Господні вірні, навчають простих.9Повеління Господні праведні — звеселяють серце. Заповідь Господня світла — просвітлює очі.10Страх Господній чистий і перебуває вічно. Суди Господні — істина, всі справедливі,11дорожчі за золото й дорогоцінне каміння; солодші за мед із сотів.12Бо раб Твій охороняється ними. І хто додержує їх, тому нагорода велика.13Хто зрозуміє гріхи свої? І від тайних моїх очисти мене.14І від навмисних утримай мене, раба Твого, щоб не оволоділи вони мною. Тоді я буду непорочним і очищеним від гріха великого.15Нехай же слова уст моїх і думки серця мого будуть приємні Тобі, Господи, Твердине моя і Спасителю мій. |
|
Pал0мъ f7i.
|
Псалом 19
|
| №.Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, f7‹.в7.Ўслhшитъ тS гDь въ дeнь печaли, защи1титъ тS и4мz бGа їaкwвлz.G.П0слетъ ти2 п0мощь t с™aгw, и3 t сіHна застyпитъ тS.д7.Помzнeтъ всsку жeртву твою2, и3 всесожжeніе твоE тyчно бyди.є7.Дaстъ ти2 гDь по сeрдцу твоемY, и3 вeсь совётъ тв0й и3сп0лнитъ.ѕ7.Возрaдуемсz њ спcніи твоeмъ, и3 во и4мz гDа бGа нaшегw возвели1чимсz: и3сп0лнитъ гDь вс‰ прошє1ніz тво‰.з7.Нн7э познaхъ, ћкw сп7сE гDь хрістA своего2: ўслhшитъ є3го2 съ нб7сE с™aгw своегw2: въ си1лахъ спcніе десни1цы є3гw2.}.Сjи на колесни1цахъ, и3 сjи на к0нехъ: мh же во и4мz гDа бGа нaшегw призовeмъ.f7.Тjи спsти бhша и3 пад0ша: мh же востaхомъ и3 и3спрaвихомсz.‹.ГDи, спаси2 царS, и3 ўслhши ны2, въ џньже ѓще дeнь призовeмъ тS. | 1Начальнику хору. Псалом Давида.2Вислухає тебе Господь в день скорботи, захистить тебе ім’я Бога Якова.3Він пошле тобі поміч із святині і з Сиону підкріпить тебе.4Він пом’яне всі жертви твої, і всепалення твоє буде приємне.5[Господь] дасть тобі за серцем твоїм і наміри твої здійснить.6Звеселімося ж спасінням твоїм, і в ім’я Господа Бога нашого звеличмося; Господь виконає всі прохання твої.7Тепер я знаю, що Господь спасає Христа Свого; з святих небес Своїх відповідає Йому могутністю спасаючої правиці Своєї.8Одні хваляться колісницями, інші кіньми, а ми хвалимося іменем Господа Бога нашого.9Вони хитаються й падають, а ми стоїмо твердо.10Господи, спаси царя і вислухай нас, в який би день ми не звертались [до Тебе]. |
|
Pал0мъ к7.
|
Псалом 20
|
| №.Pал0мъ дв7ду, к7.в7.ГDи, си1лою твоeю возвесели1тсz цaрь, и3 њ спcніи твоeмъ возрaдуетсz ѕэлw2.G.Желaніе сeрдца є3гw2 дaлъ є3си2 є3мY, и3 хотёніz ўстнY є3гw2 нёси лиши1лъ є3го2.д7.Ћкw предвари1лъ є3си2 є3го2 блгcвeніемъ бlгостhннымъ, положи1лъ є3си2 на главЁ є3гw2 вэнeцъ t кaмене чeстна.є7.ЖивотA проси1лъ є4сть ў тебє2, и3 дaлъ є3си2 є3мY долготY днjй во вёкъ вёка.ѕ7.Вeліz слaва є3гw2 спcніемъ твои1мъ: слaву и3 велелёпіе возложи1ши на него2.з7.Ћкw дaси є3мY блгcвeніе во вёкъ вёка: возвесели1ши є3гw2 рaдостію съ лицeмъ твои1мъ.}.Ћкw цaрь ўповaетъ на гDа, и3 млcтію вhшнzгw не подви1житсz.f7.Да њбрsщетсz рукA твоS всBмъ врагHмъ твои6мъ, десни1ца твоS да њбрsщетъ вс‰ ненави1дzщыz тебE.‹.Ћкw положи1ши и5хъ ћкw пeщь џгненную во врeмz лицA твоегw2: гDь гнёвомъ свои1мъ смzтeтъ |, и3 снёсть и5хъ џгнь.№i.Пл0дъ и4хъ t земли2 погуби1ши, и3 сёмz и4хъ t сынHвъ человёческихъ.в7i.Ћкw ўклони1ша на тS ѕл†z, помhслиша совёты, и5хже не возм0гутъ состaвити.Gi.Ћкw положи1ши | хребeтъ: во и3збhтцэхъ твои1хъ ўгот0виши лицE и4хъ.д7i.Вознеси1сz, гDи, си1лою твоeю: воспоeмъ и3 поeмъ си6лы тво‰.Слaва: | 1Начальнику хору. Псалом Давида.2Господи, силою Твоєю звеселиться цар і спасінню Твоєму вельми возрадується.3Ти дав йому бажання серця його і прохання уст його Ти не відкинув.4Ти зустрів його благословенням благісним і поклав на голову його вінець із чистого золота.5Життя він просив у Тебе, і Ти дав йому довголіття на віки віків.6Велика слава його у спасінні Твоїм, славою й величчю Ти прикрасив його.7Ти дав йому благословення, навіки звеселив його радістю перед лицем Твоїм.8Бо цар уповає на Господа і милістю Всевишнього не захитається.9Рука Твоя, Господи, нехай знайде [всіх] ворогів Твоїх, правиця Твоя нехай досягне всіх, що ненавидять Тебе.10В час гніву Твого Ти розпалиш їх, як піч. У гніві Своїм Господь погубить їх, і поїсть їх вогонь.11Ти знищиш плід їх із землі і рід їх з-поміж синів людських.12Бо вони замислили ворожнечу проти Тебе — злий намір, якого не можуть [здійснити].13Ти поженеш їх перед Собою, з луків Твоїх пустиш стріли в лице їх.14Піднесися, Господи, силою Твоєю! Будемо співати й прославляти могутність Твою.Слава… |
|
Pал0мъ к7а.
|
Псалом 21
|
| №.Въ конeцъ, њ заступлeніи ќтреннемъ, pал0мъ дв7ду, к7№.в7.Б9е, б9е м0й, вонми1 ми, вскyю њстaвилъ мS є3си2; далeче t спcніz моегw2 словесA грэхопадeній мои1хъ.G.Б9е м0й, воззовY во дни2, и3 не ўслhшиши, и3 въ нощи2, и3 не въ безyміе мнЁ.д7.Тh же во с™ёмъ живeши, хвало2 ї}лева.є7.На тS ўповaша nтцы2 нaши: ўповaша, и3 и3збaвилъ є3си2 |:ѕ7.къ тебЁ воззвaша, и3 спас0шасz: на тS ўповaша, и3 не постыдёшасz.з7.Ѓзъ же є4смь чeрвь, ґ не человёкъ, поношeніе человёкwвъ и3 ўничижeніе людjй.}.Вси2 ви1дzщіи мS поругaшамисz, глаг0лаша ўстнaми, покивaша глав0ю:f7.ўповA на гDа, да и3збaвитъ є3го2, да сп7сeтъ є3го2, ћкw х0щетъ є3го2.‹.Ћкw ты2 є3си2 и3ст0ргій мS и3з8 чрeва, ўповaніе моE t сwсцY мaтере моеS.№i.Къ тебЁ привeрженъ є4смь t ложeснъ, t чрeва мaтере моеS бGъ м0й є3си2 ты2.в7i.Да не tстyпиши t менє2, ћкw ск0рбь бли1з8, ћкw нёсть помогazй ми2.Gi.Њбыд0ша мS телцы2 мн0зи, ю3нцы2 тyчніи њдержaша мS:д7i.tверз0ша на мS ўстA сво‰, ћкw лeвъ восхищazй и3 рыкazй.є7i.Ћкw водA и3зліsхсz, и3 разсhпашасz вс‰ кHсти мо‰: бhсть сeрдце моE ћкw в0скъ тazй посредЁ чрeва моегw2.ѕ7i.И$зсше ћкw скудeль крёпость моS, и3 љзhкъ м0й прильпE гортaни моемY, и3 въ пeрсть смeрти свeлъ мS є3си2.з7i.Ћкw њбыд0ша мS пси2 мн0зи, с0нмъ лукaвыхъ њдержaша мS: и3скопaша рyцэ мои2 и3 н0зэ мои2.}i.И#счет0ша вс‰ кHсти мо‰: тjи же смотри1ша и3 презрёша мS.f7i.Раздэли1ша ри6зы мо‰ себЁ, и3 њ nдeжди моeй метaша жрeбій.к7.Тh же, гDи, не ўдали2 п0мощь твою2 t менє2: на заступлeніе моE вонми2.к7а.И#збaви t nрyжіz дyшу мою2, и3 и3з8 руки2 пeсіи є3динор0дную мою2.к7в.Сп7си1 мz t ќстъ льв0выхъ, и3 t рHгъ є3динорHжь смирeніе моE.к7г.Повёмъ и4мz твоE брaтіи моeй, посредЁ цRкве воспою2 тS.к7д.Боsщіисz гDа, восхвали1те є3го2, всE сёмz їaкwвле, прослaвите є3го2, да ўбои1тсz же t негw2 всE сёмz ї}лево:к7є.ћкw не ўничижи2, нижE негодовA моли1твы ни1щагw, нижE tврати2 лицE своE t менє2, и3 є3гдA воззвaхъ къ немY, ўслhша мS.к7ѕ.T тебє2 похвалA моS, въ цRкви вели1цэй и3сповёмсz тебЁ: моли6твы мо‰ воздaмъ пред8 боsщимисz є3гw2.к7з.Kдsтъ ўб0зіи, и3 насhтzтсz, и3 восхвaлzтъ гDа взыскaющіи є3го2: жив† бyдутъ сердцA и4хъ въ вёкъ вёка.к7и.Помzнyтсz и3 њбратsтсz ко гDу вси2 концы6 земли2, и3 покл0нzтсz пред8 ни1мъ вс‰ nтeчєствіz kзы6къ:к7f.ћкw гDне є4сть цrтвіе, и3 т0й њбладaетъ kзы6ки.l.Kд0ша и3 поклони1шасz вси2 тyчніи земли2: пред8 ни1мъ припадyтъ вси2 низходsщіи въ зeмлю: и3 душA моS томY живeтъ.lа.И# сёмz моE пораб0таетъ є3мY: возвэсти1тъ гDеви р0дъ грzдyщій:lв.и3 возвэстsтъ прaвду є3гw2 лю1демъ р0ждшымсz*, ±же сотвори2 гDь. | 1Начальнику хору. При сході зорі. Псалом Давида. (Пророцтво про страждання Ісуса Христа).2Боже, Боже мій! [Зглянься на мене!] Нащо Ти покинув мене? Далекі від спасіння мого слова плачу мого.3Боже мій, взиваю вдень — і Ти не чуєш; вночі — і нема мені спокою.4Ти ж у святині живеш, хвало Ізраїля.5На Тебе надіялися батьки наші, надіялись, і Ти визволив їх.6До Тебе звертались і були спасенні, на Тебе надію покладали і не осоромились.7А я черв, а не людина, приниження в людей і зневага в народів.8Всі, хто дивиться на мене, насміхаються з мене, зневажають устами, киваючи головою:9«Він надіявся на Бога, нехай же спасе його, нехай визволить його, коли він угодний Йому».10Але Ти ж вивів мене з утроби, дав мені надію на Тебе від грудей матері моєї.11На Тебе покинутий я від утроби. Від грудей матері моєї Ти — Бог мій.12Не віддаляйся ж від мене, бо скорбота близько, а заступника нема.13Бики роз’ярені обступили мене, страшні васанські — оточили мене.14Розкрили на мене пащі свої, як лев, що шукає поживи й рикає.15Я розлився, як вода, розслабли всі кості мої, і серце моє, як віск, розтопилося в грудях моїх.16Висохла, як черепок, сила моя, і язик мій прилип до піднебіння мого. В порох смерти Ти звів мене.17Бо пси оточили мене, зграя злих обступила мене. Пробили руки й ноги мої.18Можна перелічити всі кості мої, а вони дивляться та зневажають мене.19Розділили ризи мої собі і за одежу мою кидали жереб.20Ти ж, Господи, не віддаляйся від мене. Сило моя, на поміч мені прийди!21Визволи від смерти душу мою і від псів самотню мою.22Почуй і спаси мене від пащі лева і від рогів єдинорогів визволи мене.23Я ж сповіщатиму ім’я Твоє браттям моїм, посеред церкви вірних у піснях хвалитиму Тебе.24Всі, хто боїться Господа, прославляйте Його. Всі нащадки Якова, хваліть Його; нехай же бояться Його всі покоління Ізраїля!25Бо Він не зневажив і не покинув бідного в біді його і не сховав від мене лиця Свого, а почув мене, коли благав Його.26Буду хвалитися Тобою у зібранні великому, буду визнавати Тебе, обітниці мої сповню перед тими, що бояться Його.27Будуть їсти убогі й насичуватися, і хвалитимуть Господа ті, що шукають Його, щоб жили серця ваші повіки.28Згадають і повернуться до Господа всі краї землі і поклоняться перед Ним усі племена народів.29Бо Господнє є Царство, і Він царює над народами.30Будуть споживати й поклоняться Йому всі сильні землі; поклоняться Йому всі, що сходять у землю, і душа моя для Нього живе.31Нащадки [мої] будуть служити Йому і будуть зватися Господніми повіки.32Прийдуть вони і будуть сповіщати правду Його родові майбутньому, про все, що створив Господь. |
|
Pал0мъ к7в.
|
Псалом 22
|
| Pал0мъ дв7ду, к7в7.№.ГDь пасeтъ мS, и3 ничт0же мS лиши1тъ.в7.На мёсте ѕлaчнэ, тaмw всели1 мz, на водЁ пок0йнэ воспитa мz.G.Дyшу мою2 њбрати2, настaви мS на стєзи2 прaвды, и4мене рaди своегw2.д7.Ѓще бо и3 пойдY посредЁ сёни смeртныz, не ўбою1сz ѕлA, ћкw ты2 со мн0ю є3си2: жeзлъ тв0й и3 пaлица твоS, т† мS ўтёшиста.є7.Ўгот0валъ є3си2 предо мн0ю трапeзу сопроти1въ стужaющымъ мнЁ: ўмaстилъ є3си2 є3лeомъ главY мою2, и3 чaша твоS ўпоzвaющи мS, ћкw держaвна.ѕ7.И# млcть твоS поженeтъ мS вс‰ дни6 животA моегw2, и3 є4же всели1тимисz въ д0мъ гDень въ долготY днjй. | Псалом Давида.1Господь пасе мене, і нічого мені не бракуватиме.2На місці плодючім, там Він оселив мене; біля води спокійної виховав мене.3Душу мою навернув; навів мене на стежки правди задля імені Свого.4Коли піду навіть у тіні смертній, не боятимуся зла, бо Ти зі мною; жезл Твій і палиця Твоя — вони потішили мене.5Ти наготував переді мною трапезу на очах гнобителів моїх; Ти намастив оливою голову мою, і чаша Твоя, що напоює, найкраща.6І милість [Твоя] буде йти слідом за мною по всі дні життя мого, й оселюся в домі Господнім на довгі дні. |
|
Pал0мъ к7г.
|
Псалом 23
|
| Pал0мъ дв7ду, є3ди1ныz t суббHтъ, к7G.№.ГDнz землS, и3 и3сполнeніе є3S, вселeннаz и3 вси2 живyщіи на нeй.в7.Т0й на морsхъ њсновaлъ ю5 є4сть и3 на рэкaхъ ўгот0валъ ю5 є4сть.G.Кто2 взhдетъ на г0ру гDню; и3ли2 кто2 стaнетъ на мёстэ с™ёмъ є3гw2;д7.Непови1ненъ рукaма и3 чи1стъ сeрдцемъ, и4же не пріsтъ всyе дyшу свою2 и3 не клsтсz лeстію и4скреннему своемY:є7.сeй пріи1метъ блгcвeніе t гDа и3 млcтыню t бGа сп7са своегw2.ѕ7.Сeй р0дъ и4щущихъ гDа, и4щущихъ лицE бGа їaкwвлz.з7.Возми1те вратA кн‰зи в†ша, и3 возми1тесz вратA вBчнаz: и3 вни1детъ цRь слaвы.}.Кт0 є3сть сeй цRь слaвы; гDь крёпокъ и3 си1ленъ, гDь си1ленъ въ брaни.f7.Возми1те вратA кн‰зи в†шz, и3 возми1тесz вратA вBчнаz: и3 вни1детъ цRь слaвы.‹.Кт0 є3сть сeй цRь слaвы; гDь си1лъ, т0й є4сть цRь слaвы.Слaва: | Псалом Давида. [У перший день тижня].1Господня земля і все, що наповнює її, вселенна і всі, що живуть у ній.2Він на морях заснував її і на ріках утвердив її.3Хто зійде на гору Господню, і хто стане на місці святому Його?4Той, у кого невинні руки і чисте серце, хто не марнував на суєту душу свою і не присягався [ближньому своєму] зрадливо,5той матиме благословення від Господа і милість від Бога, Спаса свого.6Це рід тих, що шукають Господа, шукають лиця Твого, Боже Яковів.7Піднімайте, врата, верхи ваші, піднімайтеся, врата вічні, — і ввійде Цар слави!8Хто є цей Цар слави? Господь кріпкий і сильний, Господь могутній в бою.9Піднімайте, врата, верхи ваші, піднімайтеся, врата вічні, — і ввійде Цар слави!10Хто є цей Цар слави? Господь Сил, Він є Цар слави.Слава… |
|
По G-й каfjсмэ, Трис™0е. И# по Џ§е нaшъ: Тaже тропари2, глaсъ G:
|
Після 3-ї кафизми Трисвяте, Пресвята Тройце,.. Отче наш.. і тропарі, глас 3:
|
|
Живyщи на земли2, душE моS, покaйсz, пeрсть во гр0бэ не поeтъ, прегрэшeній не и3збавлsетъ. Возопjй хrтY бGу: сердцевёдче, согрэши1хъ, прeжде дaже не њсyдиши мS, поми1луй мS. Док0лэ, душE моS, пребывaеши въ прегрэшeніихъ; док0лэ пріeмлеши покаsніz преложeніе; пріими2 во ўмЁ сyдъ грzдyщій, и3 возопjй гDу: сердцевёдче, согрэши1хъ, прeжде дaже не њсyдиши мS, поми1луй мS. Слaва: На стрaшномъ суди1щи без8 њглаг0льникwвъ њбличaюсz, без8 свидётелей њсуждaюсz: кни6ги бо сHвэстныz разгибaютсz, и3 дэлA сокровє1ннаz tкрывaютсz. Прeжде нeже во џномъ всенар0дномъ поз0рищи и4маши и3спытaти, ±же мн0ю содBzннаz, б9е, њчи1сти мS, и3 сп7си1 мz. И# нhнэ: Недоразумэвaемое, и3 непостижи1мое є4сть, вLчце бGобlгодaтнаz, содёzнное њ тебЁ стрaшное тaинство: неwб8eмлемаго бо зачeнши, родилA є3си2 пл0тію њбложeннаго t чcтыхъ кровeй твои1хъ. Е#г0же чcтаz, ћкw сн7а твоего2, моли2 сп7сти2 вс‰ пою1щыz тS. |
Душе моя! Доки живеш на землі, покайся, бо порох у гробі не молиться і від гріхів не визволяє. Взивай до Христа Бога: «Нагрішив я, Серцевідче! Раніш ніж осудити мене, помилуй мене». Душе моя! Доки будеш перебувати у гріхах? Доки будеш відкладати покаяння? Уяви собі суд, що надходить, і взивай до Господа: «Нагрішив я, Серцевідче! Раніш ніж осудити мене, помилуй мене». Слава… На Страшному суді без обвинувача провини виявляються, без свідків осуджуються, бо книга совісти розкривається і діла таємні виявляються. Раніш ніж у тому всенародному судищі виявити, що содіяв я, Боже, очисти і спаси мене. І нині… Незбагненне і недослідиме, Владичице Богородице Богоблагодатна, содіяне через Тебе Таїнство, бо, зачавши Невмістимого, Ти породила Вдягненого у плоть від чистої крови Твоєї. Моли ж Його, Пречиста, як Сина Твого, щоб спас усіх, хто славить Тебе. |
|
ГDи поми1луй, м7. и3 мlтва:
|
Господи помилуй, 40 разів. І молитва:
|
|
ГDи вседержи1телю, сл0ве пребезначaльнагw nц7A, самосовершeнный б9е ї}се хrтE, млcрдіz рaди безприклaднагw млcти твоеS, никaкоже разлучazйсz твои1хъ рабHвъ, но при1снw въ ни1хъ почивazй, не њстaви мS рабA твоего2 всес™hй цRю2: но дaждь мнЁ недост0йному рaдованіе сп7сeніz твоегw2, и3 просвэти2 м0й ќмъ свётомъ познaніz є3ђліа твоегw2, дyшу мою2 люб0вію кrтA твоегw2 њбzжи2, тёло же моE твои1мъ безстрaстіемъ ўкраси2, мы6сли ўмири2, и3 н0зэ мои2 сохрани2 t поползновeніz, и3 не погуби1 мz со беззак0нньми мои1ми, бlгjй гDи, но и3скуси1 мz б9е, и3 вразуми2 сeрдце моE: и3спытaй мS, и3 ўвёждь стєзи2 мо‰, и3 ви1ждь, ѓще пyть беззак0ніz во мнЁ, и3 tврати2 t негw2, и3 настaви мS на пyть вёченъ. Тh бо є3си2 пyть и3 и4стина, и3 жив0тъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со безначaльнымъ твои1мъ nц7eмъ, и3 прес™hмъ и3 бlги1мъ и3 животворsщимъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
Господи Вседержителю, Слово Безначального Твого Отця, самодовершений Боже Ісусе Христе! Ради милосердя милости Твоєї ніколи не відділяйся від Твоїх рабів, а завжди в них перебувай! Не покинь, Всесвятий Царю, і мене, раба Твого, і дай мені, недостойному, радість спасіння Твого. Просвіти розум мій світлом пізнання Євангелія Твого, душу мою любов’ю хреста Твого обв’яжи, тіло моє Твоїм безстрастям прикрась, думки очисти, ноги мої від спотикання збережи і не погуби мене з беззаконнями моїми, благий Господи, але направ мене, Боже, і врозуми серце моє, випробуй мене і перевір дороги мої, і якщо я на шляху гріховному, то відверни від нього і направ на шляхи вічні. Бо Ти є Путь, і Істина, й Життя, і Тобі славу возсилаємо, з Безначальним Твоїм Отцем, і Пресвятим, і благим, і животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
