|
Каfjсма д7.
|
Кафизма 4
|
|
Pал0мъ к7д.
|
Псалом 24
|
| Pал0мъ дв7ду, к7д7.№.Къ тебЁ, гDи, воздвиг0хъ дyшу мою2, б9е м0й, на тS ўповaхъ, да не постыжyсz во вёкъ, нижE да посмэю1тмисz врази2 мои2:в7.и4бо вси2 терпsщіи тS не постыдsтсz.G.Да постыдsтсz беззак0ннующіи вотщE.д7.Пути6 тво‰, гDи, скажи1 ми и3 стезsмъ твои6мъ научи1 мz.є7.Настaви мS на и4стину твою2 и3 научи1 мz: ћкw ты2 є3си2 бGъ сп7съ м0й, и3 тебE терпёхъ вeсь дeнь.ѕ7.Помzни2 щедрHты тво‰, гDи, и3 млcти тво‰, ћкw t вёка сyть.з7.ГрBхъ ю4ности моеS и3 невёдэніz моегw2 не помzни2: по млcти твоeй помzни1 мz ты2, рaди бlгости твоеS, гDи.}.Бlгъ и3 прaвъ гDь, сегw2 рaди законоположи1тъ согрэшaющымъ на пути2.f7.Настaвитъ крHткіz на сyдъ, научи1тъ крHткіz путє1мъ свои6мъ.‹.Вси2 путіE гDни млcть и3 и4стина, взыскaющымъ завёта є3гw2 и3 свидёніz є3гw2.№i.Рaди и4мене твоегw2, гDи, и3 њчcти грёхъ м0й, мн0гъ бо є4сть.в7i.Кт0 є3сть человёкъ боsйсz гDа; законоположи1тъ є3мY на пути2, є3г0же и3зв0ли.Gi.ДушA є3гw2 во благи1хъ водвори1тсz, и3 сёмz є3гw2 наслёдитъ зeмлю.д7i.Держaва гDь боsщихсz є3гw2, и3 завётъ є3гw2 kви1тъ и5мъ.є7i.Џчи мои2 вhну ко гDу, ћкw т0й и3ст0ргнетъ t сёти н0зэ мои2.ѕ7i.При1зри на мS и3 поми1луй мS, ћкw є3динор0дъ и3 ни1щь є4смь ѓзъ.з7i.СкHрби сeрдца моегw2 ўмн0жишасz, t нyждъ мои1хъ и3зведи1 мz.}i.Ви1ждь смирeніе моE и3 трyдъ м0й, и3 њстaви вс‰ грэхи2 мо‰.f7i.Ви1ждь враги2 мо‰, ћкw ўмн0жишасz, и3 ненавидёніемъ непрaведнымъ возненави1дэша мS.к7.Сохрани2 дyшу мою2 и3 и3збaви мS, да не постыжyсz, ћкw ўповaхъ на тS.к7а.Неѕл0бивіи и3 прaвіи прилэплsхусz мнЁ, ћкw потерпёхъ тS, гDи.к7в.И#збaви, б9е, ї}лz t всёхъ скорбeй є3гw2. | Псалом Давида.1До Тебе, Господи, підношу душу мою.2Боже мій, на Тебе я уповаю. Не дай мені осоромитися, не допусти, щоб вороги мої втішилися перемогою наді мною.3Нехай не осоромляться всі, що надіються на Тебе, а осоромляться ті, що беззаконствують даремно.4Господи, вкажи мені путі Твої і навчи мене стежок Твоїх.5Настав мене на істину Твою і навчи, бо Ти — Бог спасіння мого, на Тебе повсякчас я надію покладаю.6Згадай про милосердя Твоє, Господи, і про милість Твою, що подаєш від віку.7Гріхів юности моєї і несвідомости моєї не поминай, пом’яни мене в милості Твоїй, Господи, заради благости Твоєї.8Господь благий і праведний, тому наставляє грішника на путь спасіння.9Він веде покірливих до правди і навчає лагідних путей Своїх.10Всі путі Господні — милість і істина для тих, хто шанує завіти Його і свідчення Його.11Ради імені Твого, Господи, прости провину мою, бо вона велика.12Хто та людина, що боїться Господа? Він укаже їй дорогу, яку треба обирати.13Душа її буде у блаженстві, і рід її успадкує землю.14Сила Господня — тим, що бояться Його, і завіт Свій відкриває їм.15Очі мої завжди до Господа, бо Він визволить із сіті ноги мої.16Зглянься на мене, Господи, і помилуй мене, бо я самотній і знесилений.17Страждання серця мого примножилися, з біди моєї визволи мене.18Поглянь на скорботи мої і знесилення моє і прости всі гріхи мої.19Поглянь на ворогів моїх, як багато їх і якою лютою ненавистю ненавидять мене!20Охорони душу мою і спаси мене, щоб я не осоромився, уповаючи на Тебе.21Непорочність і правда нехай охороняють мене, бо я надіюся на Тебе.22Спаси, Боже, народ Твій від усіх страждань його. |
|
Pал0мъ к7є.
|
Псалом 25
|
| Pал0мъ дв7ду, к7е7.№.Суди1 ми, гDи, ћкw ѓзъ неѕл0бою моeю ходи1хъ: и3 на гDа ўповaz не и3знемогY.в7.И#скуси1 мz, гDи, и3 и3спытaй мS, разжжи2 ўтрHбы мо‰ и3 сeрдце моE.G.Ћкw млcть твоS пред8 nчи1ма мои1ма є4сть, и3 благоугоди1хъ во и4стинэ твоeй.д7.Не сэд0хъ съ с0нмомъ сyетнымъ, и3 со законопрестyпными не вни1ду.є7.Возненави1дэхъ цeрковь лукaвнующихъ, и3 съ нечести1выми не сsду.ѕ7.Ўмhю въ непови1нныхъ рyцэ мои2, и3 њбhду жeртвенникъ тв0й, гDи,з7.є4же ўслhшати ми2 глaсъ хвалы2 твоеS и3 повёдати вс‰ чудесA тво‰.}.ГDи, возлюби1хъ бlголёпіе д0му твоегw2 и3 мёсто селeніz слaвы твоеS.f7.Да не погуби1ши съ нечести1выми дyшу мою2 и3 съ м{жи кровeй жив0тъ м0й,‹.и4хже въ рукY беззакHніz, десни1ца и4хъ и3сп0лнисz мзды2.№i.Ѓзъ же неѕл0бою моeю ходи1хъ: и3збaви мS, гDи, и3 поми1луй мS.в7i.НогA моS стA на правотЁ: въ цRквахъ благословлю1 тz, гDи. | Псалом Давида.1Розсуди мене, Господи, бо я ходив у невинності моїй; на Господа я надіявся і не похитнувся.2Випробуй мене, Господи, досліди мене, розпали серце моє і всю істоту мою.3Бо милість Твоя перед моїми очима, і я ходив у істині Твоїй.4Не сидів я з людьми нечестивими, і з підступними не піду.5Я зненавидів збори беззаконників і з нечестивцями не сяду.6Умию в невинності руки мої і обійду жертовник Твій, Господи,7щоб сповіщати голосом хвали про всі дивні діла Твої.8Господи, полюбив я красу дому Твого і місце оселі слави Твоєї.9Не погуби з нечестивими душі моєї і життя мого з людьми кровожерними,10що руки їхні готові на беззаконня, а правиця їхня повна підкупів.11Я ж у непорочності моїй ходжу. Спаси мене, [Господи], і помилуй мене.12Нога моя стоїть на дорозі правди. У церквах буду благословляти Тебе, Господи. |
|
Pал0мъ к7ѕ.
|
Псалом 26
|
| Pал0мъ дв7ду, прeжде помaзаніz, к7ѕ7.№.ГDь просвэщeніе моE и3 сп7си1тель м0й, когw2 ўбою1сz; гDь защи1титель животA моегw2, t когw2 ўстрашyсz;в7.ВнегдA приближaтисz на мS ѕл0бующымъ, є4же снёсти плHти мо‰, њскорблsющіи мS и3 врази2 мои2, тjи и3знемог0ша и3 пад0ша.G.Ѓще њполчи1тсz на мS п0лкъ, не ўбои1тсz сeрдце моE: ѓще востaнетъ на мS брaнь, на него2 ѓзъ ўповaю.д7.Е#ди1но проси1хъ t гDа, то2 взыщY: є4же жи1ти ми2 въ домY гDни вс‰ дни6 животA моегw2, зрёти ми2 красотY гDню и3 посэщaти хрaмъ с™hй є3гw2.є7.Ћкw скрh мz въ селeніи своeмъ въ дeнь ѕHлъ мои1хъ, покрh мz въ тaйнэ селeніz своегw2, на кaмень вознесe мz.ѕ7.И# нн7э сE, вознесE главY мою2 на враги2 мо‰: њбыд0хъ и3 пожр0хъ въ селeніи є3гw2 жeртву хвалeніz и3 воскликновeніz: пою2 и3 воспою2 гDеви.з7.Ўслhши, гDи, глaсъ м0й, и4мже воззвaхъ, поми1луй мS и3 ўслhши мS.}.ТебЁ речE сeрдце моE: гDа взыщY, взыскA тебE лицE моE, лицA твоегw2, гDи, взыщY.f7.Не tврати2 лицA твоегw2 t менє2 и3 не ўклони1сz гнёвомъ t рабA твоегw2: пом0щникъ м0й бyди, не tри1ни менE и3 не њстaви менE, б9е, сп7си1телю м0й.‹.Ћкw nтeцъ м0й и3 мaти моS њстaвиста мS, гDь же воспріsтъ мS.№i.Законоположи1 ми, гDи, въ пути2 твоeмъ, и3 настaви мS на стезю2 прaвую вр†гъ мои1хъ рaди.в7i.Не предaждь менE въ дyшы стужaющихъ ми2: ћкw востaша на мS свидётелє непрaведніи, и3 солгA непрaвда себЁ.Gi.Вёрую ви1дэти бlг†z гDнz на земли2 живhхъ.д7i.Потерпи2 гDа, мужaйсz, и3 да крэпи1тсz сeрдце твоE, и3 потерпи2 гDа.Слaва: | Псалом Давида. [До помазання].1Господь — Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся? Господь — Захисник життя мого, кого устрашуся?2Коли нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони спотикаються і падають.3Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли й ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього.4Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його.5Бо Він сховає мене в домі Своїм у день біди, сховає в оселі Своїй, на скелю піднесе мене.6Я піднесу голову мою вище за ворогів моїх, що оточують мене. Принесу в домі Його жертву хвали. Буду співати й прославляти Господа.7Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю до Тебе; зглянься на мене і помилуй мене.8Від Тебе говорить серце моє: «Шукайте Господа!» Я шукаю лиця Твого, Господи.9Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти — Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій.10Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене.11Навчи ж мене, Господи, путей Твоїх і настанови на стежку правди, задля ворогів моїх.12Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвідки і злобою палають на мене.13Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих.14Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа.Слава… |
|
Pал0мъ к7з.
|
Псалом 27
|
| Pал0мъ дв7ду, к7з7.№.Къ тебЁ, гDи, воззовY, б9е м0й: да не премолчи1ши t менє2*: да не когдA премолчи1ши t менє2*, и3 ўпод0блюсz низходsщымъ въ р0въ.в7.Ўслhши, гDи, глaсъ молeніz моегw2, внегдA моли1тимисz къ тебЁ, внегдA воздёти ми2 рyцэ мои2 ко хрaму с™0му твоемY.G.Не привлецы2 менE со грBшники, и3 съ дёлающими непрaвду не погуби2 менE, глаг0лющими ми1ръ съ бли1жними свои1ми, ѕл†z же въ сердцaхъ свои1хъ.д7.Дaждь и5мъ, гDи, по дэлHмъ и4хъ и3 по лукaвству начинaній и4хъ, по дэлHмъ рукY и4хъ дaждь и5мъ, воздaждь воздаsніе и4хъ и5мъ.є7.Ћкw не разумёша въ дэлA гDнz и3 въ дэлA рукY є3гw2: разори1ши | и3 не сози1ждеши |.ѕ7.Блгcвeнъ гDь, ћкw ўслhша глaсъ молeніz моегw2.з7.ГDь пом0щникъ м0й и3 защи1титель м0й: на него2 ўповA сeрдце моE, и3 пом0же ми2, и3 процвэтE пл0ть моS: и3 в0лею моeю и3сповёмсz є3мY.}.ГDь ўтверждeніе людjй свои1хъ и3 защи1титель спасeній хрістA своегw2 є4сть.f7.Сп7си2 лю1ди тво‰, и3 блгcви2 достоsніе твоE, и3 ўпаси2 |, и3 возми2* | до вёка. | Псалом Давида.1До Тебе, Господи, взиваю я. Боже мій! Не будь мовчазний до мене. Бо коли не будеш зважати на мене, то я стану як ті, що сходять у могилу.2Почуй, Господи, голос моління мого, коли я молюся до Тебе, коли підношу руки мої до храму святого Твого.3Не осуди мене з нечестивими і не погуби з тими, що чинять неправду, що говорять про мир до ближніх своїх, а на серці у них зло.4Воздай їм, Господи, за ділами їхніми, за лукавством вчинків їх: за ділами рук їхніх відплати їм заслужене ними.5За те, що вони не зважали на діла Господні, на діла рук Його, Він зруйнує їх і вже не відбудує.6Нехай буде благословенний Господь, бо Він почув голос моління мого.7Господь — помічник мій і захисник мій. На Нього уповало серце моє. Він допоміг мені і оновив тіло моє. Я віддам Йому хвалу піснею моєю.8Господь — кріпость людей Своїх, захист і Спаситель помазаника Свого.9Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє: паси їх і піднось їх повіки. |
|
Pал0мъ к7и.
|
Псалом 28
|
| Pал0мъ дв7ду, и3сх0да ски1ніи, к7}.№.Принеси1те гDеви, сhнове б9іи, принеси1те гDеви сhны w4вни, принеси1те гDеви слaву и3 чeсть:в7.принеси1те гDеви слaву и4мени є3гw2: поклони1тесz гDеви во дворЁ с™ёмъ є3гw2.G.Глaсъ гDень на водaхъ, бGъ слaвы возгремЁ, гDь на водaхъ мн0гихъ.д7.Глaсъ гDень въ крёпости, глaсъ гDень въ великолёпіи.є7.Глaсъ гDа, сокрушaющагw кeдры: и3 стрhетъ гDь кeдры лів†нскіz,ѕ7.и3 и3стни1тъ | ћкw телцA лівaнска: и3 возлю1бленный ћкw сhнъ є3динор0жь.з7.Глaсъ гDа, пресэцaющагw плaмень nгнS.}.Глaсъ гDа, стрzсaющагw пустhню: и3 стрzсeтъ гDь пустhню каддjйскую.f7.Глaсъ гDень, свершaющій є3лє1ни, и3 tкрhетъ дубр†вы: и3 въ хрaмэ є3гw2 всsкій глаг0летъ слaву.‹.ГDь пот0пъ населsетъ, и3 сsдетъ гDь цRь въ вёкъ.№i.ГDь крёпость лю1демъ свои6мъ дaстъ, гDь блгcви1тъ лю1ди сво‰ ми1ромъ. | Псалом Давида. [Після закінчення свята кущів].1Принесіть Господу, сини Божі, принесіть Господу молодих ягнят, принесіть Господу славу і честь.2Віддавайте Господу славу імені Його. Поклоняйтеся Господу в дивній святині Його.3Голос Господній над водами, Бог слави загримів. Загримів Господь над водами великими.4Голос Господа могутній, голос Господа величний.5Голос Господа ламає кедри, Господь сокрушає кедри ливанські.6Від голосу Його гори скачуть, як телята, Ливан і Сиріон — як молоді єдинороги.7Голос Господа викрешує полум’я вогню,8від голосу Господа трясеться пустеля. Потрясає Господь пустелю Кадеську.9Голос Господа розроджує ланей і оголює ліси. В храмі Його все говорить про Його велич.10Господь возсів на Престолі над водами великими і як Цар буде над нами повіки.11Господь дасть силу народу Своєму, Господь миром благословить людей Своїх. |
|
Pал0мъ к7f.
|
Псалом 29
|
| №.Pал0мъ пёсни њбновлeніz д0му дв7дова, к7f7.в7.Вознесy тz, гDи, ћкw под8sлъ мS є3си2, и3 не возвесели1лъ є3си2 врагHвъ мои1хъ њ мнЁ.G.ГDи б9е м0й, воззвaхъ къ тебЁ, и3 и3зцэли1лъ мS є3си2.д7.ГDи, возвeлъ є3си2 t ѓда дyшу мою2, сп7слъ мS є3си2 t низходsщихъ въ р0въ.є7.П0йте гDеви, прпdбніи є3гw2, и3 и3сповёдайте пaмzть с™hни є3гw2:ѕ7.ћкw гнёвъ въ ћрости є3гw2, и3 жив0тъ въ в0ли є3гw2: вeчеръ водвори1тсz плaчь, и3 заyтра рaдость.з7.Ѓзъ же рёхъ во nби1ліи моeмъ: не подви1жусz во вёкъ.}.ГDи, в0лею твоeю подaждь добр0тэ моeй си1лу: tврати1лъ же є3си2 лицE твоE, и3 бhхъ смущeнъ.f7.Къ тебЁ, гDи, воззовY, и3 къ бGу моемY помолю1сz.‹.Кaz п0льза въ кр0ви моeй, внегдA сходи1ти ми2 во и3стлёніе; є3дA и3сповёстсz тебЁ пeрсть; и3ли2 возвэсти1тъ и4стину твою2;№i.Слhша гDь и3 поми1лова мS: гDь бhсть пом0щникъ м0й.в7i.Њбрати1лъ є3си2 плaчь м0й въ рaдость мнЁ, растерзaлъ є3си2 врeтище моE и3 препоsсалъ мS є3си2 весeліемъ,Gi.ћкw да воспоeтъ тебЁ слaва моS, и3 не ўмилю1сz. ГDи б9е м0й, во вёкъ и3сповёмсz тебЁ.Слaва: | 1Псалом Давида; пісня на оновлення дому.2Прославлю Тебе, Господи, бо Ти підняв мене і не допустив, щоб вороги мої тішилися наді мною.3Господи, Боже мій! Я взивав до Тебе, і Ти зцілив мене.4Господи, Ти вивів душу мою з пекла, Ти повернув мене до життя, визволив мене з-поміж тих, що сходять у могилу.5Співайте Господу, всі святі Його, прославляйте святу пам’ять Його,6бо на мить гнів Його і на все життя — милість Його; звечора плач, а на ранок — радість.7І я говорив у дні благоденства мого: «Не похитнуся я повіки».8Господи, Ти з милости Своєї укріпив гору мою, але відвернув Ти лице Твоє, і я захитався.9Тоді до Тебе, Господи, я взивав і до Бога [мого] молився, кажучи:10«Яка користь у крові моїй, коли я зотлію? Чи ж буде порох славити Тебе та сповіщати про істину Твою?11Господи, почуй мене і помилуй мене; Господи, прийди на поміч мені».12І Ти змінив плач мій на радість, зняв з мене одежу смутку і одягнув мене веселістю.13Нехай же славить Тебе душа моя і не вмовкає. Господи, Боже мій, буду славити Тебе повік.Слава… |
|
Pал0мъ l.
|
Псалом 30
|
| №.Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, и3зступлeніz, l.в7.На тS, гDи, ўповaхъ, да не постыжyсz во вёкъ: прaвдою твоeю и3збaви мS и3 и3зми1 мz.G.Приклони2 ко мнЁ ќхо твоE, ўскори2 и3з8sти мS: бyди ми2 въ бGа защи1тителz и3 въ д0мъ прибёжища, є4же спcти1 мz.д7.Ћкw держaва моS и3 прибёжище моE є3си2 ты2: и3 и4мене твоегw2 рaди настaвиши мS и3 препитaеши мS.є7.И#зведeши мS t сёти сеS, ю4же скрhша ми2: ћкw ты2 є3си2 защи1титель м0й, гDи.ѕ7.Въ рyцэ твои2 предложY дyхъ м0й: и3збaвилъ мS є3си2, гDи б9е и4стины.з7.Возненави1дэлъ є3си2 хранsщыz суєты2 вотщE: ѓзъ же на гDа ўповaхъ.}.Возрaдуюсz и3 возвеселю1сz њ млcти твоeй, ћкw призрёлъ є3си2 на смирeніе моE, сп7слъ є3си2 t нyждъ дyшу мою2f7.и3 нёси менE затвори1лъ въ рукaхъ врaжіихъ, постaвилъ є3си2 на прострaннэ н0зэ мои2.‹.Поми1луй мS, гDи, ћкw скорблю2: смzтeсz ћростію џко моE, душA моS и3 ўтр0ба моS.№i.Ћкw и3зчезE въ болёзни жив0тъ м0й, и3 лBта мо‰ въ воздыхaніихъ: и3знем0же нищет0ю крёпость моS, и3 кHсти мо‰ смzт0шасz.в7i.T всёхъ вр†гъ мои1хъ бhхъ поношeніе, и3 сосёдwмъ мои6мъ ѕэлw2, и3 стрaхъ знaємымъ мои6мъ: ви1дzщіи мS в0нъ бэжaша t менє2.Gi.Забвeнъ бhхъ ћкw мeртвъ t сeрдца: бhхъ ћкw сосyдъ погублeнъ.д7i.Ћкw слhшахъ гаждeніе* мн0гихъ живyщихъ w4крестъ: внегдA собрaтисz и5мъ вкyпэ на мS, пріsти дyшу мою2 совэщaша.є7i.Ѓзъ же на тS, гDи, ўповaхъ, рёхъ: ты2 є3си2 бGъ м0й.ѕ7i.Въ рукY твоє1ю жрє1біи мои2: и3збaви мS и3з8 руки2 вр†гъ мои1хъ и3 t гонsщихъ мS.з7i.Просвэти2 лицE твоE на рабA твоего2: сп7си1 мz млcтію твоeю.}i.ГDи, да не постыжyсz, ћкw призвaхъ тS: да постыдsтсz нечести1віи, и3 сни1дутъ во ѓдъ.f7i.НBмы да бyдутъ ўстны2 льсти6выz, глаг0лющыz на првdнаго беззак0ніе, гордhнею и3 ўничижeніемъ.к7.К0ль мн0гое мн0жество бlгости твоеS, гDи, ю4же скрhлъ є3си2 боsщымсz тебє2, содёлалъ є3си2 ўповaющымъ на тS, пред8 сы6ны человёческими:к7а.скрhеши и5хъ въ тaйнэ лицA твоегw2 t мzтeжа человёческа, покрhеши и5хъ въ кр0вэ t прерэкaніz љзы6къ.к7в.Блгcвeнъ гDь, ћкw ўдиви2 млcть свою2 во грaдэ њграждeніz.к7г.Ѓзъ же рёхъ во и3зступлeніи моeмъ: tвeрженъ є4смь t лицA џчію твоє1ю: сегw2 рaди ўслhшалъ є3си2 глaсъ моли1твы моеS, внегдA воззвaхъ къ тебЁ.к7д.Возлюби1те гDа, вси2 прпdбніи є3гw2: ћкw и4стины взыскaетъ гDь и3 воздаeтъ и3зли1ше творsщымъ гордhню.к7є.Мужaйтесz, и3 да крэпи1тсz сeрдце вaше, вси2 ўповaющіи на гDа. | 1Начальнику хору. Псалом Давида. [Під час повстання].2На Тебе, Господи, уповаю. Не дай мені осоромитися повіки, правдою Твоєю спаси мене.3Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене; будь мені Богом Заступником і Домом пристановища, щоб спасти мене.4Бо Ти сила моя і пристановище моє. Заради імені Твого наставляєш мене і насичуєш мене.5Виведи мене з сіті, яку таємно поставили на мене, бо Ти Заступник мій, Господи.6В руки Твої віддаю дух мій — Ти визволив мене, Господи, Боже істини.7Я ненавиджу тих, що надіються на ідолів, я ж на Господа уповаю.8Возрадуюсь і звеселюся милістю Твоєю, бо Ти зглянувся на смирення моє і визволив з недолі душу мою.9Не віддав мене в руки ворогів, а поставив на просторі ноги мої.10Помилуй мене, Господи, бо я у скорботі; висохло від горя око моє, і душа моя і все нутро моє.11Бо виснажилося у недузі життя моє, і роки мої в зітханнях. У стражданнях моїх знемогла сила моя, і кості мої висохли.12Від нападів ворогів моїх я став посміховиськом навіть у сусідів моїх і страхіттям для знайомих моїх; ті, що бачать мене, геть тікають від мене.13Я забутий у серцях, як мертвий; я став наче посуд розбитий.14Бо я чую, як мене ганьблять ті, що живуть навколо мене, коли вони збираються та радяться, щоб взяти душу мою.15Але я на Тебе, Господи, уповаю і кажу: «Ти — Бог мій».16У руці Твоїй доля моя. Визволи мене з рук ворогів моїх, від гонителів моїх.17Просвіти лице Твоє на раба Твого, спаси мене милістю Твоєю, Господи.18Нехай не осоромлюся тим, що призиваю Тебе, нехай осоромляться нечестиві і зійдуть у пекло.19Нехай замовкнуть уста улесливі, що говорять беззаконня проти праведного, гордовито і зневажливо.20Яке велике множество благости Твоєї, Господи, яку зберігаєш Ти для тих, що бояться Тебе, яку наготував Ти для тих, що уповають на Тебе перед синами людськими!21Ти сховаєш їх у сяйві лиця Твого від заколотів людських, укриєш їх під покровом Твоїм від ворожнечі народів.22Благословенний Господь, Який явив мені дивну милість Свою у місті захищеному.23Я ж сказав у відчаї моїм: «Відкинутий я від очей Твоїх». Але почув Ти голос молитви моєї, коли я взивав до Тебе.24Любіть Господа, всі преподобні Його, бо Господь охороняє вірних Своїх і з лишком відплачує гордовитим.25Будьте мужні, і нехай кріпиться серце ваше, всі, хто уповає на Господа. |
|
Pал0мъ lа.
|
Псалом 31
|
| Pал0мъ дв7ду, рaзума, l№.№.Бlжeни, и4хже њстaвишасz беззакHніz, и3 и4хже прикрhшасz грэси2.в7.Бlжeнъ мyжъ, є3мyже не вмэни1тъ гDь грэхA, нижE є4сть во ўстёхъ є3гw2 лeсть.G.Ћкw ўмолчaхъ, њбетшaша кHсти мо‰, t є4же звaти ми2 вeсь дeнь,д7.ћкw дeнь и3 н0щь њтzготЁ на мнЁ рукA твоS: возврати1хсz на стрaсть, є3гдA ўнзe ми тeрнъ.є7.Беззак0ніе моE познaхъ и3 грэхA моегw2 не покрhхъ, рёхъ: и3сповёмъ на мS беззак0ніе моE гDеви: и3 ты2 њстaвилъ є3си2 нечeстіе сeрдца моегw2.ѕ7.За то2 пом0литсz къ тебЁ всsкъ прпdбный во врeмz благопотрeбно: nбaче въ пот0пэ в0дъ мн0гихъ къ немY не прибли1жатсz.з7.Ты2 є3си2 прибёжище моE t ск0рби њбдержaщіz мS: рaдосте моS, и3збaви мS t њбышeдшихъ мS.}.Вразумлю1 тz, и3 настaвлю тS на пyть сeй, въ џньже п0йдеши: ўтвержY на тS џчи мои2.f7.Не бyдите ћкw к0нь и3 мeскъ, и5мже нёсть рaзума: броздaми и3 ўзд0ю чє1люсти и4хъ востsгнеши, не приближaющихсz къ тебЁ.‹.МнHги р†ны грёшному: ўповaющаго же на гDа млcть њбhдетъ.№i.Весели1тесz њ гDэ и3 рaдуйтесz првdніи, и3 хвали1тесz, вси2 прaвіи с®цемъ.Слaва: | Псалом Давида. Повчання.1Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито.2Блажен муж, якому Господь не поставить у провину гріха і в устах якого нема лукавства.3Коли я замовк, постарілися кості мої від благання мого увесь день.4Бо день і ніч тяжіла наді мною рука Твоя, і свіжість лиця мого зникла, як у літню посуху.5Беззаконня мої я пізнав і гріха мого не утаїв. Я сказав: визнаю я перед Господом беззаконня мої, і Ти простив провини серця мого.6Тому помолиться Тобі кожен праведник у слушний час, навіть велика повінь не досягне його.7Ти Пристановище моє у скорботі, що огорнула мене; Радосте моя, визволи мене від тих, що оточили мене.8«Врозумлю тебе й наставлю тебе на путь, що нею ходитимеш; пильнуватиме тебе око Моє.9Не будьте як кінь і мул, що розуму не мають; віжками та вуздечкою стягни щелепи їх, якщо не наближаються до тебе».10Багато покарань грішникові, а того, хто уповає на Господа, оточить милість.11Веселіться в Господі і радуйтеся, праведні, і торжествуйте всі, праві серцем.Слава… |
|
По д7-й каfjсмэ, Трис™0е. И# по Џ§е нaшъ: Тaже тропари2, глaсъ з7:
|
Після 4-ї кафизми Трисвяте, Пресвята Тройце,.. Отче наш.. і тропарі, глас 7:
|
|
Смирeнную мою2 дyшу посэти2 гDи, во грэсёхъ всE житіE и3жди1вшую: и4мже w4бразомъ блудни1цу пріими2 и3 менE, и3 сп7си1 мz. Преплaваz пучи1ну настоsщагw житіS, помышлsю бeздну мн0гихъ мои1хъ ѕHлъ, и3 не и3мёzй њкорми1телz помышлeній, петр0въ провэщавaю ти2 глaсъ: сп7си1 мz хrтE, сп7си1 мz б9е, ћкw чlвэколю1бецъ. Слaва: Ск0рw совни1демъ въ невёстникъ хrт0въ, да вси2 ўслhшимъ бlжeнный глaсъ хrтA бGа нaшегw: пріиди1те лю1бzщіи нбcную слaву, соприч†стницы бhвше мyдрыхъ дёвъ, ўzсни1вше свэщы2 нaшz вёрою. И# нhнэ: ДушE, покaйсz прeжде и3сх0да твоегw2, сyдъ неумhтенъ грBшнымъ є4сть, и3 нестерпи1мый, возопjй гDу во ўмилeніи сeрдца: согрэши1хъ ти2 въ вёдэніи и3 не въ вёдэніи, щeдрый, мlтвами бцdы ўщeдри, и3 сп7си1 мz. |
Убогу душу мою, що в гріхах прожила життя, відвідай, Господи, і, як блудницю, прийми й мене і спаси мене. Перепливаючи пучину цього життя, я потопаю через безліч моїх гріхів і, не маючи спасіння в думках моїх, кличу до Тебе Петровим голосом: «Спаси мене, Христе! Спаси мене, Боже, як Чоловіколюбець». Слава… Скоро вийдемо назустріч Христові, як ті діви, щоб почути солодкий голос Христа Бога нашого. Ідіть же всі, що любите небесну славу, приєднайтеся до мудрих дів, засвітивши свічки наші вірою. І нині… Душе! Покайся раніше кінця твого, бо суд неминучий для грішників і нестерпний. Взивай до Господа розчуленим серцем: згрішив я свідомо й несвідомо. Щедрий! Молитвами Богородиці помилуй мене. |
|
ГDи поми1луй, м7. и3 мlтва:
|
Го́споди поми́луй, 40 разів. І молитва:
|
|
ТебЁ гDи, є3ди1ному бlг0му и3 непамzтоѕл0бному и3сповёдаю грэхи2 мо‰, тебЁ припaдаю вопіS недост0йный: согрэши1хъ гDи, согрэши1хъ, и3 нёсмь дост0инъ воззрёти на высотY нбcную t мн0жества непрaвдъ мои1хъ. Но гDи м0й гDи, дaруй ми2 слeзы ўмилeніz, є3ди1ный бlже и3 млcтивый, ћкw да и4ми тS ўмолю2, њчи1ститисz прeжде концA t всsкагw грэхA: стрaшно бо и3 гр0зно мёсто и4мамъ проити2, тёла разлучи1всz, и3 мн0жество мS мрaчное и3 безчеловёчное дeмонwвъ срsщетъ, и3 никт0же въ п0мощь спyтствуzй, и3ли2 и3збавлszй. Тёмъ припaдаю твоeй бlгости, не предaждь њби1дzщымъ мS, нижE да похвaлzтсz њ мнЁ врази2 мои2 бlгjй гDи, нижE да рекyтъ: въ рyки нaшz пришeлъ є3си2, и3 нaмъ прeданъ є3си2. Ни2, гDи, не забyди щедр0тъ твои1хъ, и3 не воздaждь ми2 по беззак0ніємъ мои6мъ, и3 не tврати2 лицA твоегw2 t менE, но ты2, гDи, накажи1 мz, nбaче млcтію и3 щедр0тами: врaгъ же м0й да не возрaдуетсz њ мнЁ, но ўгаси2 є3гw2 на мS прещє1ніz, и3 всE ўпраздни2 є3гw2 дёйство, и3 дaждь ми2 къ тебЁ пyть неук0рный, бlгjй гDи: занeже и3 согрэши1въ не прибэг0хъ ко и3н0му врачY, и3 не простр0хъ руки2 моеS къ б0гу чуждeму. Не tри1ни ќбw молeніz моегw2, но ўслhши мS твоeю бlгостію, и3 ўтверди2 моE сeрдце стрaхомъ твои1мъ, и3 да бyдетъ бlгодaть твоS на мнЁ гDи, ћкw џгнь попалszй нечи6стыz во мнЁ п0мыслы. тh бо є3си2, гDи, свётъ пaче всsкагw свёта: рaдость пaче всsкіz рaдости, ўпокоeніе пaче всsкагw ўпокоeніz: жи1знь и4стиннаz, и3 сп7сeніе, пребывaющее во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
Тобі, Господи, єдиному й незлобивому, сповідую гріхи мої. До Тебе припадаю я, недостойний, і взиваю: згрішив я, Господи, згрішив і недостойний поглянути на висоту небесну через множество неправд моїх. Але, Господи мій, Господи! Дай мені сльози покаяння, щоб я ними ублагав Тебе — єдиного благого і милостивого. Очисти мене від гріха раніше кінця мого. Бо страшне місце я маю пройти, коли відділюся від тіла мого; бо зустріне мене багато темних демонів, і ніхто не буде мене проводжати й захищати. Тому припадаю до Твого милосердя: не віддай мене тим, що хочуть уловити мене, щоб не потішалися з мене вороги мої та щоб не сказали: «Ти будеш наш!». Ні, Господи, не забудь щедрот Твоїх і не відплати мені за беззаконня мої. Не відверни лиця Твого від мене і, хоч маєш покарати мене, карай милостиво й лагідно, а ворог нехай не посміється з мене. Ти погаси його гнів і спини всі його злі дії. А мені, милосердний Господи, дай дорогу до Тебе просту й легку. Бо хоч і грішив я, але не звертався до іншого лікаря і не простягав руки моєї до бога іншого. Отже не відкидай мене, а почуй мене у благості Твоїй. Утверди серце моє страхом Твоїм, і нехай буде на мені Благодать Твоя, Господи, що, як вогнем, попалить мої нечисті помисли. Бо Ти, Господи, Світло, вище від усякого світла, Радість, вища за всі радості, упокоєння, вище за всякий спокій. Ти — Життя вічне і Спасіння, що перебуває навіки віків. Амінь. |
