Каfjсма є7.
|
Кафизма 5
|
Pал0мъ lв.
|
Псалом 32
|
Pал0мъ дв7ду, не надпи1санъ ў є3врє1й, lв7.№.Рaдуйтесz, првdніи, њ гDэ: пр†вымъ подобaетъ похвалA.в7.И#сповёдайтесz гDеви въ гyслехъ, во pалти1ри десzтострyннэмъ п0йте є3мY:G.восп0йте є3мY пёснь н0ву, д0брэ п0йте є3мY со восклицaніемъ:д7.ћкw прaво сл0во гDне, и3 вс‰ дэлA є3гw2 въ вёрэ.є7.Лю1битъ млcтыню и3 сyдъ гDь, млcти гDни и3сп0лнь землS.ѕ7.Сл0вомъ гDнимъ небесA ўтверди1шасz, и3 д¦омъ ќстъ є3гw2 всS си1ла и4хъ:з7.собирazй ћкw мёхъ в0ды морск‡z, полагazй въ сокр0вищихъ бeздны.}.Да ўбои1тсz гDа всS землS, t негHже да подви1жутсz вси2 живyщіи по вселeннэй:f7.ћкw т0й речE, и3 бhша: т0й повелЁ, и3 создaшасz.‹.ГDь разорsетъ совёты kзhкwвъ, tметaетъ же мы6сли людjй и3 tметaетъ совёты кнzзeй.№i.Совётъ же гDень во вёкъ пребывaетъ, помышлє1ніz с®ца є3гw2 въ р0дъ и3 р0дъ.в7i.Бlжeнъ kзhкъ, є3мyже є4сть гDь бGъ є3гw2, лю1діе, ±же и3збрA въ наслёдіе себЁ.Gi.Съ нб7сE призрЁ гDь, ви1дэ вс‰ сhны человёчєскіz:д7i.t гот0вагw жили1ща своегw2 призрЁ на вс‰ живyщыz на земли2:є7i.создaвый на є3ди1нэ сердцA и4хъ, разумэвazй на вс‰ дэлA и4хъ.ѕ7i.Не спасaетсz цaрь мн0гою си1лою, и3 и3споли1нъ не спасeтсz мн0жествомъ крёпости своеS.з7i.Л0жь к0нь во спасeніе, во мн0жествэ же си1лы своеS не спасeтсz.}i.СE, џчи гDни на боsщыzсz є3гw2, ўповaющыz на млcть є3гw2:f7i.и3збaвити t смeрти дyшы и4хъ, и3 препитaти | въ глaдъ.к7.Душa же нaша чaетъ гDа, ћкw пом0щникъ и3 защи1титель нaшъ є4сть:к7а.ћкw њ нeмъ возвесели1тсz сeрдце нaше, и3 во и4мz с™0е є3гw2 ўповaхомъ.к7в.Бyди, гDи, млcть твоS на нaсъ, ћкоже ўповaхомъ на тS. | [Псалом Давида.]1Радуйтеся, праведні, у Господі; праведним подобає похвала.2Прославляйте Господа на гуслях, співайте Йому на десятиструнній псалтирі.3Співайте Йому пісню нову, співайте радісно, з піднесенням.4Бо слово Господнє праве і всі діла Його праведні.5Господь любить правду і праведний суд, милости Його повна земля.6Словом Господнім сотворено небеса, і духом уст Його — вся сила їх.7Він зібрав, наче в міх, води морські, утворив у глибині їх безодні.8Нехай боїться Господа вся земля, нехай тремтять перед Ним усі, що живуть на світі.9Бо Він сказав — і сталося, Він повелів — і створилося.10Господь нищить змови народів, відкидає злі задуми людей, [розбиває змови князів].11Рада ж Господня стоїть вічно, і думки серця Його — з роду в рід.12Блаженний народ, у якого Бог є Господом, — люди, яких обрав Господь у насліддя Собі.13Господь з неба дивиться і бачить усіх синів людських.14Дивиться з Престолу, на якому сидить, і бачить усіх, що живуть на землі.15Він створив серця всіх їх і знає всі діла їхні.16Не захистить царя велике військо його, і велетня не спасе велика сила його.17Ненадійний кінь для спасіння, не спасе він великою силою своєю.18Бо ось очі Господні на тих, що бояться Його, і на тих, що надіються на милість Його.19Він спасе душі їхні від смерти, і в часи голоду наситить їх.20Душа ж наша нехай уповає на Господа, бо Він поміч і захист наш.21Ним звеселиться серце наше, бо ми надіємося на святе ім’я Його.22Милість Твоя, Господи, нехай буде над нами, бо ми уповаємо на Тебе. |
Pал0мъ lг.
|
Псалом 33
|
№.Pал0мъ дв7ду, внегдA и3змэни2 лицE своE пред8 ґвімелeхомъ: и3 tпусти2 є3го2, и3 tи1де, lG.в7.Благословлю2 гDа на всsкое врeмz, вhну хвалA є3гw2 во ўстёхъ мои1хъ.G.Њ гDэ похвaлитсz душA моS: да ўслhшатъ кр0тцыи и3 возвеселsтсz.д7.Возвели1чите гDа со мн0ю, и3 вознесeмъ и4мz є3гw2 вкyпэ.є7.Взыскaхъ гDа, и3 ўслhша мS и3 t всёхъ скорбeй мои1хъ и3збaви мS.ѕ7.Приступи1те къ немY и3 просвэти1тесz, и3 ли1ца в†ша не постыдsтсz.з7.Сeй ни1щій воззвA, и3 гDь ўслhша и5, и3 t всёхъ скорбeй є3гw2 сп7сE и5.}.Њполчи1тсz ѓгGлъ гDень w4крестъ боsщихсz є3гw2 и3 и3збaвитъ и5хъ.f7.Вкуси1те и3 ви1дите, ћкw бlгъ гDь: бlжeнъ мyжъ, и4же ўповaетъ нaнь.‹.Б0йтесz гDа, вси2 с™jи є3гw2, ћкw нёсть лишeніz боsщымсz є3гw2.№i.Богaтіи њбнищaша и3 взалкaша: взыскaющіи же гDа не лишaтсz всsкагw блaга.в7i.Пріиди1те, ч†да, послyшайте менє2, стрaху гDню научY вaсъ.Gi.Кт0 є3сть человёкъ хотsй жив0тъ, любsй дни6 ви1дэти блaги;д7i.Ўдержи2 љзhкъ тв0й t ѕлA и3 ўстнЁ твои2, є4же не глаг0лати льсти2.є7i.Ўклони1сz t ѕлA и3 сотвори2 блaго: взыщи2 ми1ра и3 пожени2 и5.ѕ7i.Џчи гDни на првdныz, и3 ќши є3гw2 въ моли1тву и4хъ.з7i.Лицe же гDне на творsщыz ѕл†z, є4же потреби1ти t земли2 пaмzть и4хъ.}i.Воззвaша првdніи, и3 гDь ўслhша и5хъ и3 t всёхъ скорбeй и4хъ и3збaви и5хъ.f7i.Бли1з8 гDь сокрушeнныхъ сeрдцемъ, и3 смирє1нныz дyхомъ сп7сeтъ.к7.МнHги скHрби првdнымъ, и3 t всёхъ и4хъ и3збaвитъ | гDь.к7а.Храни1тъ гDь вс‰ кHсти и4хъ, ни є3ди1на t ни1хъ сокруши1тсz.к7в.Смeрть грёшникwвъ лютA, и3 ненави1дzщіи првdнаго прегрэшaтъ.к7г.И#збaвитъ гDь дyшы р†бъ свои1хъ, и3 не прегрэшaтъ вси2 ўповaющіи на него2.Слaва: | 1Псалом Давида, коли він прикинувся безумним перед Авимелехом, який через це відпустив його.2Благословлю Господа на всякий час, завжди хвала Йому в устах моїх.3Господом буде хвалитися душа моя; нехай почують вірні і звеселяться.4Величайте Господа зі мною, і прославмо ім’я Його всі вкупі.5Я шукав Господа, і Він почув мене і від усіх скорбот визволив мене.6Приступіть до Нього й просвітіться, і лиця ваші не осоромляться.7Ось убогий благав, і Господь почув його і від усіх скорбот спас його.8Ангел Господній охороняє тих, що бояться Його, і визволяє їх.9Споживіть і побачите, що благий Господь. Блажен муж, що уповає на Нього.10Бійтеся Господа, [всі] святі Його, бо не знають нестатку ті, що бояться Його.11Багаті зубожіли і зголодніли, а ті, що шукають Господа, не будуть позбавлені всякого блага.12Прийдіть, діти, послухайте мене, я страху Господнього навчу вас.13Хто з людей бажає жити і бачити дні благі —14стримуй язик свій від зла, і уста твої нехай не будуть облесливі.15Ухиляйся від всього злого і роби добро, будь мирний і пильнуй того.16Очі Господні звернені до праведних, і вуха Його до молитви їх.17Лице ж Господнє проти тих, що чинять зло, щоб знищити з землі й пам’ять про них.18Взивали [праведні], і Господь почув їх і від усіх скорбот визволив їх.19Близько Господь до скорботних серцем, і смиренних духом Він спасає.20Багато скорбот у праведника, та від усіх них визволить його Господь.21Господь охороняє всі кості їх, і ні одна з них не зламається.22Смерть же грішників люта, і ті, що ненавидять праведного, загинуть.23Господь визволить душі рабів Своїх, і не загине ніхто з тих, що уповають на Нього.Слава… |
Pал0мъ lд.
|
Псалом 34
|
Pал0мъ дв7ду, lд7.№.Суди2, гDи, њби1дzщыz мS, побори2 борю1щыz мS.в7.Пріими2 nрyжіе и3 щи1тъ и3 востaни въ п0мощь мою2:G.и3зсyни мeчь и3 заключи2 сопроти1въ гонsщихъ мS: рцы2 души2 моeй: спcніе твоE є4смь ѓзъ.д7.Да постыдsтсz и3 посрaмzтсz и4щущіи дyшу мою2, да возвратsтсz вспsть и3 постыдsтсz мhслzщіи ми2 ѕл†z.є7.Да бyдутъ ћкw прaхъ пред8 лицeмъ вётра, и3 ѓгGлъ гDень њскорблsz и5хъ:ѕ7.да бyдетъ пyть и4хъ тмA и3 п0лзокъ, и3 ѓгGлъ гDень погонszй и5хъ:з7.ћкw тyне скрhша ми2 пaгубу сёти своеS, всyе поноси1ша души2 моeй.}.Да пріи1детъ є3мY сёть, ю4же не вёсть, и3 лови1тва, ю4же скры2, да њбhметъ и5, и3 въ сёть да впадeтъ въ ню2.f7.Душa же моS возрaдуетсz њ гDэ, возвесели1тсz њ спcніи є3гw2.‹.Вс‰ кHсти мо‰ рекyтъ: гDи, гDи, кто2 под0бенъ тебЁ; и3збавлszй ни1ща и3з8 руки2 крёпльшихъ є3гw2, и3 ни1ща, и3 ўб0га t расхищaющихъ є3го2.№i.Востaвше на мS свидётелє непрaведніи, ±же не вёдzхъ, вопрошaху мS.в7i.Воздaша ми2 лук†ваz воз8 бlг†z, и3 безчaдіе души2 моeй.Gi.Ѓзъ же, внегдA nни2 стужaху ми2, њблачaхсz во врeтище и3 смирsхъ пост0мъ дyшу мою2, и3 моли1тва моS въ нёдро моE возврати1тсz.д7i.Ћкw бли1жнему, ћкw брaту нaшему, тaкw ўгождaхъ: ћкw плaчz и3 сётуz, тaкw смирsхсz.є7i.И# на мS возвесели1шасz и3 собрaшасz: собрaшасz на мS р†ны, и3 не познaхъ: раздэли1шасz, и3 не ўмили1шасz.ѕ7i.И#скуси1ша мS, подражни1ша мS подражнeніемъ, поскрежетaша на мS зубы2 свои1ми.з7i.ГDи, когдA ќзриши; ўстр0й дyшу мою2 t ѕлодёйства и4хъ, t лє1въ є3динор0дную мою2.}i.И#сповёмсz тебЁ въ цRкви мн0зэ, въ лю1дехъ тsжцэхъ восхвалю1 тz.f7i.Да не возрaдуютсz њ мнЁ враждyющіи ми2 непрaведнw, ненави1дzщіи мS тyне и3 помизaющіи nчи1ма:к7.ћкw мнЁ ќбw ми6рнаz глаг0лаху, и3 на гнёвъ лє1сти помышлsху.к7а.Разшири1ша на мS ўстA сво‰, рёша: блaгоже, блaгоже, ви1дэша џчи нaши.к7в.Ви1дэлъ є3си2, гDи, да не премолчи1ши: гDи, не tступи2 t менє2.к7г.Востaни, гDи, и3 вонми2 судY моемY, б9е м0й и3 гDи м0й, на прю2 мою2.к7д.Суди1 ми, гDи, по прaвдэ твоeй, гDи б9е м0й, и3 да не возрaдуютсz њ мнЁ.к7є.Да не рекyтъ въ сердцaхъ свои1хъ: блaгоже, блaгоже души2 нaшей: нижE да рекyтъ: пожр0хомъ є3го2.к7ѕ.Да постыдsтсz и3 посрaмzтсz вкyпэ рaдующіисz ѕлHмъ мои6мъ: да њблекyтсz въ стyдъ и3 срaмъ велерёчующіи на мS.к7з.Да возрaдуютсz и3 возвеселsтсz хотsщіи прaвды моеS: и3 да рекyтъ вhну, да возвели1читсz гDь, хотsщіи ми1ра рабY є3гw2.к7и.И# љзhкъ м0й поучи1тсz прaвдэ твоeй, вeсь дeнь хвалЁ твоeй. | Псалом Давида. (Пророчий).1Господи! Будь Суддею тих, що змагаються зі мною, і побори тих, що бажають побороти мене.2Візьми зброю Твою і щит і стань на поміч мені.3Вийми меч і загороди дорогу тим, що переслідують мене. Скажи душі моїй: «Я твоє спасіння».4Нехай осоромляться ті, що шукають душу мою. Нехай повернуть назад і покриються безчестям ті, що задумали зло проти мене.5Нехай стануть вони як той порох перед вітром, і ангел Господній нехай прожене їх.6Нехай дорога їхня буде темна і слизька, і ангел Господній нехай переслідує їх.7Бо вони без вини таємно поставили сітки свої на мене, викопали яму для душі моєї.8Нехай же несподівано прийде загибель на нього. І сітка, що він таємно на мене поставив, нехай уловить його, і в ту яму нехай сам упаде, на свою погибель.9А душа моя буде радіти у Господі, буде втішатися спасінням від Нього.10Всі кості мої скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти возволяєш слабкого від сильного, бідного і вбогого — від гнобителів його».11Стали проти мене свідки неправедні; про те, чого не знаю я, вони допитують мене.12Віддають мені злом за добро, осиротили душу мою.13Я ж, коли хворіли вони, одягався в одежу скорботи, смиряв постом душу мою, і молитва моя від серця мого не спинялася.14Наче за приятелем або за братом своїм я побивався, ходив, сумуючи та плачучи, наче за матір’ю.15А вони з нещастя мого радіють, збираються та радяться, як збільшити рани мої, ганьблять мене, не знаю, за що;16спокушаючи, насміхаються, скрегочуть на мене зубами.17Господи, чи довго будеш дивитися на це? Одведи душу мою від злочинства їхнього, від левів — самотню мою.18Я буду прославляти Тебе на великих зібраннях, серед численних народів буду хвалити Тебе,19щоб не торжествували наді мною ті, що ворогують проти мене даремно, не переморгувалися очима своїми ті, що ненавидять мене без вини.20Бо не про мир говорять вони, а проти мирних землі складають свої замисли.21Розширюють на мене уста свої і кажуть: «Добре, добре, бачили очі наші».22Ти бачив це, Господи, не мовчи. Господи, не віддаляйся від мене.23Встань, Господи і заступись за правоту мою. Розбери тяжбу мою, Господи мій і Боже мій!24Розсуди мене, Господи, за правдою Твоєю, щоб не величалися вони наді мною.25Щоб не говорили в серці своїм: «Добре, [добре!] цього ми бажали». Щоб не сказали: «Ми поглинули його».26Нехай постидяться й осоромляться ті, що радіють з мого нещастя. Нехай покриються соромом і ганьбою ті, що вихваляються проти мене.27І нехай радуються і веселяться ті, що співчувають правді моїй. І нехай завжди кажуть: «Який величний Господь, що бажає миру рабові Своєму!»28А язик мій буде звіщати правду Твою та прославляти Тебе по всі дні. |
Pал0мъ lє.
|
Псалом 35
|
№.Въ конeцъ, џтроку гDню дв7ду, lе7.в7.Глаг0летъ пребеззак0нный согрэшaти въ себЁ: нёсть стрaха б9іz пред8 nчи1ма є3гw2:G.ћкw ўльсти2 пред8 ни1мъ њбрэсти2 беззак0ніе своE, и3 возненави1дэти.д7.Глаг0лы ќстъ є3гw2 беззак0ніе и3 лeсть: не восхотЁ разумёти є4же ўблажи1ти.є7.Беззак0ніе помhсли на л0жи своeмъ: предстA всsкому пути2 неблaгу, њ ѕл0бэ же не негодовA.ѕ7.ГDи, на нб7си2 млcть твоS, и3 и4стина твоS до w4блакъ:з7.прaвда твоS ћкw г0ры б9іz, судбы6 тво‰ бeздна мн0га: человёки и3 скоты2 сп7сeши, гDи.}.Ћкw ўмн0жилъ є3си2 млcть твою2, б9е: сhнове же человёчестіи въ кр0вэ крил{ твоє1ю надёzтисz и4мутъ.f7.Ўпію1тсz t тyка д0му твоегw2, и3 пот0комъ слaдости твоеS напои1ши |.‹.Ћкw ў тебє2 и3ст0чникъ животA, во свётэ твоeмъ ќзримъ свётъ.№i.Пробaви млcть твою2 вёдущымъ тS и3 прaвду твою2 пр†вымъ сeрдцемъ.в7i.Да не пріи1детъ мнЁ ногA гордhни, и3 рукA грёшнича да не подви1житъ менE.Gi.Тaмw пад0ша вси2 дёлающіи беззак0ніе: и3зриновeни бhша, и3 не возм0гутъ стaти.Слaва: | 1Начальнику хору. Раба Господнього Давида.2Навчився беззаконник грішити в серці своїм; нема страху Божого перед очима його.3Сам себе він обманює в очах своїх, ніби шукає гріхів своїх, щоб зненавидіти їх.4Але слова уст його — неправда і лукавство, він не хоче навчитися чинити добро.5На ліжку своєму він замишляє беззаконня, стає на недобру дорогу, не соромиться зла.6Господи, милість Твоя до небес, істина Твоя понад хмарами.7Правда Твоя, — як гори Божі, а присуди Твої, — як безодня велика, про людей і про тварин піклуєшся Ти, Господи.8Яка велика милість Твоя, Боже! Сини людські під захистом крил Твоїх спокійні.9Вони живляться від достатків дому Твого, і з джерела солодощів Твоїх Ти напуваєш їх.10Бо в Тобі джерело життя: в сяйві Твоїм ми бачимо світло.11Нехай буде милість Твоя на тих, що визнають Тебе, і правда Твоя на добрих серцем.12Нехай не наступить на мене нога гордині, і рука грішника нехай не досягне мене.13Бо впали ті, що чинили беззаконня, впали і не можуть встати.Слава… |
Pал0мъ lѕ.
|
Псалом 36
|
Pал0мъ дв7ду, lѕ7.№.Не ревнyй лукaвнующымъ, нижE зави1ди творsщымъ беззак0ніе.в7.ЗанE ћкw травA ск0рw и4зсшутъ, и3 ћкw ѕeліе ѕлaка ск0рw tпадyтъ.G.Ўповaй на гDа и3 твори2 бlгостhню: и3 насели2 зeмлю, и3 ўпасeшисz въ богaтствэ є3S.д7.Наслади1сz гDеви, и3 дaстъ ти2 прошє1ніz сeрдца твоегw2.є7.Tкрhй ко гDу пyть тв0й и3 ўповaй на него2, и3 т0й сотвори1тъ.ѕ7.И# и3зведeтъ ћкw свётъ прaвду твою2 и3 судбY твою2 ћкw полyдне.з7.Повини1сz гDеви и3 ўмоли2 є3го2. Не ревнyй спёющему въ пути2 своeмъ, человёку творsщему законопреступлeніе.}.Престaни t гнёва и3 њстaви ћрость: не ревнyй, є4же лукaвновати,f7.занE лукaвнующіи потребsтсz, терпsщіи же гDа, тjи наслёдzтъ зeмлю.‹.И# є3щE мaлw, и3 не бyдетъ грёшника: и3 взhщеши мёсто є3гw2 и3 не њбрsщеши.№i.Кр0тцыи же наслёдzтъ зeмлю и3 насладsтсz њ мн0жествэ ми1ра.в7i.Назирaетъ грёшный првdнаго и3 поскрежeщетъ нaнь зубы2 свои1ми:Gi.гDь же посмэeтсz є3мY, занE прозирaетъ, ћкw пріи1детъ дeнь є3гw2.д7i.Мeчь и3звлек0ша грBшницы, напрzг0ша лyкъ св0й, низложи1ти ўб0га и3 ни1ща, заклaти пр†выz сeрдцемъ.є7i.Мeчь и4хъ да вни1детъ въ сердцA и4хъ, и3 лyцы и4хъ да сокрушaтсz.ѕ7i.Лyчше мaлое првdнику, пaче богaтства грёшныхъ мн0га.з7i.ЗанE мы6шцы грёшныхъ сокрушaтсz, ўтверждaетъ же првdныz гDь.}i.Вёсть гDь пути6 непор0чныхъ, и3 достоsніе и4хъ въ вёкъ бyдетъ.f7i.Не постыдsтсz во врeмz лю1тое и3 во днeхъ глaда насhтzтсz, ћкw грBшницы поги1бнутъ.к7.Врази1 же гDни, кyпнw прослaвитисz и5мъ и3 вознести1сz, и3зчезaюще ћкw дhмъ и3зчез0ша.к7а.Заeмлетъ грёшный и3 не возврати1тъ: првdный же щeдритъ и3 даeтъ.к7в.Ћкw благословsщіи є3го2 наслёдzтъ зeмлю, кленyщіи же є3го2 потребsтсz.к7г.T гDа стwпы2 человёку и3справлsютсz, и3 пути2 є3гw2 восх0щетъ ѕэлw2.к7д.Е#гдA падeтъ, не разбіeтсz, ћкw гDь подкрэплsетъ рyку є3гw2.к7є.Ю#нёйшій бhхъ, и4бо состарёхсz, и3 не ви1дэхъ првdника њстaвлена, нижE сёмене є3гw2 просsща хлёбы.к7ѕ.Вeсь дeнь ми1луетъ и3 взаи1мъ даeтъ првdный, и3 сёмz є3гw2 во бlгословeніе бyдетъ.к7з.Ўклони1сz t ѕлA и3 сотвори2 бlго, и3 всели1сz въ вёкъ вёка.к7и.Ћкw гDь лю1битъ сyдъ и3 не њстaвитъ прпdбныхъ свои1хъ: во вёкъ сохранsтсz: беззакHнницы же и3зженyтсz, и3 сёмz нечести1выхъ потреби1тсz.к7f.Првdницы же наслёдzтъ зeмлю и3 вселsтсz въ вёкъ вёка на нeй.l.ЎстA првdнагw поучaтсz премdрости, и3 љзhкъ є3гw2 возглаг0летъ сyдъ.lа.Зак0нъ бGа є3гw2 сeрдцы є3гw2, и3 не зaпнутсz стwпы2 є3гw2.lв.Сматрsетъ грёшный првdнаго и3 и4щетъ є4же ўмертви1ти є3го2:lг.гDь же не њстaвитъ є3гw2 въ рукY є3гw2, нижE њсyдитъ є3го2, є3гдA сyдитъ є3мY.lд.Потерпи2 гDа и3 сохрани2 пyть є3гw2, и3 вознесeтъ тS є4же наслёдити зeмлю: внегдA потреблsтисz грёшникwмъ, ќзриши.lє.Ви1дэхъ нечести1ваго превозносsщасz и3 вhсzщасz ћкw кeдры лів†нскіz:lѕ.и3 ми1мw и3д0хъ, и3 сE, не бЁ, и3 взыскaхъ є3го2, и3 не њбрётесz мёсто є3гw2.lз.Храни2 неѕл0біе и3 ви1ждь правотY, ћкw є4сть њстaнокъ человёку ми1рну.lи.БеззакHнницы же потребsтсz вкyпэ: њстaнцы же нечести1выхъ потребsтсz.lf.Сп7сeніе же првdныхъ t гDа, и3 защи1титель и4хъ є4сть во врeмz ск0рби:м7.и3 пом0жетъ и5мъ гDь и3 и3збaвитъ и5хъ, и3 и4зметъ и5хъ t грBшникъ и3 сп7сeтъ и5хъ, ћкw ўповaша на него2.Слaва: | Псалом Давида.1Не ревнуй злочинцям, не май заздрощів до тих, що чинять беззаконня,2бо вони, як трава, скоро посохнуть і, як пожовкле листя, скоро опадуть.3Надійся на Бога, твори добро, живи за правдою на землі і будеш ситий з багатства її.4Утішайся Господом, і Він дасть тобі бажання серця твого.5Відкрий Господу путь твою і надійся на Нього, Він допоможе.6Він виявить правоту твою, як світло, і правду твою, як полудень.7Підкорись Господу і надійся на Нього. Не заздри чоловікові лукавому, хоч би й щастило йому в цьому житті.8Не гнівайся і не розпалюйся, не спокушайся чинити зло.9Бо всі, хто чинить зло, будуть знищені, а ті, що надіються на Господа, успадкують землю.10Ще трохи, і не стане грішника, поглянеш на місце його і не знайдеш його.11А люди лагідні успадкують землю і будуть втішатися великим спокоєм.12Нечестивий задумує зло проти праведного і скрегоче на нього зубами своїми.13Господь же сміється з нього, бо бачить, що приходить день його.14Нечестиві виймають меч свій, готують стріли свої, щоб повалити убогого і бідного, заколоти тих, що йдуть дорогою правди.15Меч їхній увійде в їхнє ж серце, і луки їхні поламаються.16Краще мале праведника, аніж багатство у багатьох беззаконних,17бо сила грішників буде знищена, а праведних підкріпить Господь.18Господь знає дні людей непорочних, і надбання їх перебуватиме повік.19Не будуть вони посоромлені в лиху годину, і в дні голоду будуть насичені. А грішники загинуть.20Вороги Господні в пишноті й гордині своїй, як дим, щезнуть.21Нечестивий позичає і не віддає, а праведник милостивий щедро дає.22Отже, ті, хто прославляє Господа, успадкують землю, а хто проклинає Його, буде знищений.23Господь стверджує кроки такого чоловіка і сприяє йому в дорозі його.24Коли буде падати, то не впаде, бо Господь підтримує за руку його.25Я був молодим і постарів уже, але не бачив праведника покинутим або щоб діти його просили хліба.26Він щодня дає милостиню, позичає, і рід його в благословенні перебуває.27Ухиляйся від зла і твори добро, і житимеш довіку.28Бо Господь любить правду і не покидає святих Своїх; Він береже їх, [а беззаконні будуть викинуті,] і нащадки нечестивців будуть знищені.29Праведні ж успадкують землю і будуть жити на ній повік.30Уста праведного промовляють премудрість, і язик його, сповіщає правду.31Закон Бога його в серці його, і не спіткнуться ноги його.32Беззаконник підглядає за праведним і шукає — як вбити його.33Та Господь не дасть праведника в руки його і не допустить звинуватити його на суді.34Надійся на Господа і тримайся шляхів Його, Він піднесе тебе, щоб ти успадкував землю, і коли буде нищити нечестивців, ти побачиш.35Я бачив беззаконника, як він пишався і підносився, наче кедри ливанські.36Але минув він, не стало його, шукаю його і не знаходжу.37Пильнуй непорочність, дивись на праведного, бо майбутнє таких людей — мир.38А беззаконники всі будуть знищені, і майбутнє нечестивців — загибель.39Спасіння ж праведним від Господа. Він захистить їх у час скорбот.40Господь допоможе їм і визволить їх. Він визволить їх від нечестивих і спасе їх, бо вони надіялися на Нього.Слава… |
По є7-й каfjсмэ, Трис™0е. И# по Џ§е нaшъ: Тaже тропари2, глaсъ є7:
|
Після 5-ї кафизми Трисвяте, Пресвята Тройце,.. Отче наш.. і тропарі, глас 5:
|
Стрaшный тв0й пrт0лъ, лукaвое моE житіE, и3 кт0 мz и3збaвитъ тогдaшніz нyжды, ѓще не ты2 поми1луеши мS хrтE б9е, ћкw щeдръ и3 чlвэколю1бецъ; Слaва: Попечeніе житіS и3згнa мz раS, и3 что2 сотворю2 tчazнный; сегw2 рaди толкY во вратA и3 зовY: гDи гDи, tвeрзи ми2 покаsніемъ, и3 сп7си1 мz. И# нhнэ: Кjй наречeмъ хрaмъ тв0й, бцdе: пристaнище ли д¦0вное; и3ли2 рaй слaдости нбcныz, ходaтайственъ жи1зни некончaемыz; вс‰ бо и4маши дHбраz. ВсегдA моли1сz хrтY, спасти1сz душaмъ нaшымъ. |
Страшний Твій суд, Господи, а в мене лукаве життя. Хто визволить мене від грядущої біди? Помилуй мене, Христе Боже, як щедрий і Чоловіколюбець. Слава… Піклуванням про життя в достатку я позбавив себе раю. Що робити мені, нещасному? Ось стою біля дверей Твоїх, Христе, і стукаю: Господи! Відчини мені двері покаянням і спаси мене. І нині… Пресвятая Богородице! Ти наче храм святий, що дає духовне пристановище та райську насолоду нескінчену. Як всеблага, завжди молися Христові, щоб спас душі наші. |
ГDи поми1луй, м7. и3 мlтва:
|
Господи помилуй, 40 разів. І молитва:
|
Б9е првdный и3 хвaльный, б9е вели1кій и3 крёпкій, б9е превёчный, ўслhши грёшнагw мyжа мlтву въ чaсъ сeй: ўслhши мS, њбэщaвый ўслhшати во и4стинэ тS призывaющихъ, и3 не њмерзи1 мz нечи6стыz ўстнЁ и3мyща, и3 во грэсёхъ содержи1ма, ўповaніе всёхъ концє1въ земли2, и3 стрaнствующихъ далeче. Пріими2 nрyжіе и3 щи1тъ, и3 востaни въ п0мощь мою2, и3злeй мeчь, и3 заключи2 сопроти1въ гонsщихъ мS: запрети2 нечи6стымъ духовHмъ t лицA безyміz моегw2, и3 да tлучи1тсz t моеS мhсли дyхъ нeнависти, и3 ѕлопомнёніz, дyхъ зaвисти и3 лeсти, дyхъ боsзни и3 ўнhніz, дyхъ г0рдости и3 всsкіz и3нhz ѕл0бы: и3 да ўгaснетъ всsкое разжжeніе и3 движeніе пл0ти моеS, t діaвольскагw дёйства составлsемое, и3 да просвэти1тсz моS душA, и3 тёло, и3 дyхъ свётомъ твоегw2 б9eственнагw познaніz, да мн0жествомъ щедр0тъ твои1хъ дости1гну соединeніz вёры, въ мyжа совершeнна, въ мёру в0зраста, и3 прослaвлю со ѓгGлы, и3 всёми с™hми твои1ми, всечcтн0е и3 великолёпое и4мz твоE, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
Боже праведний і хвальний! Боже великий і сильний! Боже превічний! Почуй молитву грішного мужа в годину цю. Почуй мене Ти, що обіцяв почути всіх, хто чистим серцем буде Тебе призивати. І не зневаж мене, що маю нечисті уста й обтяжений гріхами. Надіє всіх кінців землі і тих, що подорожують далеко! Візьми зброю Твою і щит і прийди на поміч мені. Підійми меч Твій і зупини тих, що гонять мене. Прожени нечистих духів, що впливають на мене через безумство моє. Нехай відійде від думок моїх дух ненависти і злопам’ятства, дух заздрости і лукавства, дух боязні та відчаю, дух гордині та всякої злоби. Та нехай погасне в мені всяке розпалення й гріховне бажання в тілі моїм, що від диявольского впливу починається. Але нехай просвітяться мій дух, душа і тіло світлом Твого Божественного пізнання, щоб я з милости Твоєї досяг повноти віри,— як муж досконалий до міри зростання праведних. Щоб і я разом з ангелами і всіма святими прославляв преславне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |