|
Каfjсма }.
|
Кафизма 8
|
|
Paл0мъ н7є.
|
Псалом 55
|
| №.Въ конeцъ, њ лю1дехъ t с™hхъ ўдалeнныхъ, дв7ду въ столпописaніе, внегдA ўдержaша и5 и3ноплемє1нницы въ гefэ, pал0мъ, н7е7.в7.Поми1луй мS, б9е, ћкw попрa мz человёкъ: вeсь дeнь борS стужи1 ми.G.Попрaша мS врази2 мои2 вeсь дeнь: ћкw мн0зи борю1щіи мS съ высоты2.д7.Въ дeнь не* въ нёкіихъ не и3мёетсz] ўбою1сz, ѓзъ же ўповaю на тS.є7.Њ бз7э похвалю2 словесA мо‰: на бGа ўповaхъ, не ўбою1сz: что2 сотвори1тъ мнЁ пл0ть;ѕ7.Вeсь дeнь словeсъ мои1хъ гнушaхусz: на мS вс‰ помышлє1ніz и4хъ на ѕло2.з7.Вселsтсz и3 скрhютъ, тjи пsту мою2 сохранsтъ, ћкоже потерпёша дyшу мою2*.}.Ни њ чес0мже tри1неши |, гнёвомъ лю1ди низведeши.f7.Б9е, жив0тъ м0й возвэсти1хъ тебЁ: положи1лъ є3си2 слeзы мо‰ пред8 тоб0ю, ћкw и3 во њбэтовaніи твоeмъ.‹.Да возвратsтсz врази2 мои2 вспsть, въ џньже ѓще дeнь призовy тz: сE, познaхъ, ћкw бGъ м0й є3си2 ты2.№i.Њ бз7э похвалю2 гlг0лъ, њ гDэ похвалю2 сл0во.в7i.На бGа ўповaхъ, не ўбою1сz: что2 сотвори1тъ мнЁ человёкъ;Gi.Во мнЁ, б9е, моли1твы, ±же воздaмъ хвалы2 твоеS:д7i.ћкw и3збaвилъ є3си2 дyшу мою2 t смeрти, џчи мои2 t слeзъ и3 н0зэ мои2 t поползновeніz: благоугождY пред8 гDемъ во свётэ живhхъ. | 1В коне́ць, о лю́дех от святи́х удале́нних, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ удержа́ша ї іноплеме́нници в Ге́фі, псало́м, 55.2Поми́луй м'я, Бо́же, я́ко попра́ м'я челові́к; весь день боря́ стужи́ мі.3Попра́ша м'я вразі́ мої́ весь день; я́ко мно́зі борю́щії м'я с висоти́.4В день не* в ні́кіїх не імі́ється] убою́ся, аз же упова́ю на Тя.5О Бо́зі похвалю́ словеса́ моя́; на Бо́га упова́х, не убою́ся; что сотвори́ть мні плоть?6Весь день слове́с мої́х гнуша́хуся; на м'я вся помишле́нія їх на зло.7Вселя́ться і скри́ють, ті́ї п'я́ту мою́ сохраня́ть, я́коже потерпі́ша ду́шу мою́*.8Ні о чесо́мже отри́неши я, гні́вом лю́ди низведе́ши.9Бо́же, живо́т мой возвісти́х Тебі́; положи́л єси́ сле́зи моя́ пред Тобо́ю, я́ко і во обітова́нії Твоє́м.10Да возвратя́ться вразі́ мої́ всп'ять, в о́ньже а́ще день призову́ Тя; се позна́х, я́ко Бог мой єси́ Ти.11О Бо́зі похвалю́ глаго́л, о Го́споді похвалю́ сло́во.12На Бо́га упова́х, не убою́ся; что сотвори́ть мні челові́к?13Во мні, Бо́же, моли́тви, я́же возда́м хвали́ Твоєя́;14я́ко ізба́вил єси́ ду́шу мою́ от сме́рти, о́чі мої́ от слез і но́зі мої́ от поползнове́нія; благоугожду́ пред Го́сподем во сві́ті живи́х. |
|
Paл0мъ н7ѕ.
|
Псалом 56
|
| №.Въ конeцъ, да не растли1ши, дв7ду въ столпописaніе, внегдA є3мY tбэгaти t лицA саyлова въ пещeру, н7ѕ7.в7.Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS: ћкw на тS ўповA душA моS, и3 на сёнь крил{ твоє1ю надёюсz, д0ндеже прeйдетъ беззак0ніе.G.ВоззовY къ бGу вhшнему, бGу бlгодёzвшему мнЁ.д7.ПослA съ нб7сE и3 сп7сe мz, дадE въ поношeніе попирaющыz мS: послA бGъ млcть свою2 и3 и4стину свою2,є7.и3 и3збaви дyшу мою2 t среды2 скЂмнwвъ. Поспaхъ смущeнъ: сhнове человёчестіи, зyбы и4хъ nр{жіz и3 стрёлы, и3 љзhкъ и4хъ мeчь џстръ.ѕ7.Вознеси1сz на нб7сA, б9е, и3 по всeй земли2 слaва твоS.з7.Сёть ўгот0ваша ногaмъ мои6мъ, и3 слzк0ша дyшу мою2: и3скопaша пред8 лицeмъ мои1мъ ћму, и3 впад0ша въ ню2.}.Гот0во сeрдце моE, б9е, гот0во сeрдце моE: воспою2 и3 пою2 во слaвэ моeй.f7.Востaни, слaва моS, востaни, pалти1рю и3 гyсли: востaну рaнw.‹.И#сповёмсz тебЁ въ лю1дехъ, гDи, воспою2 тебЁ во kзhцэхъ:№i.ћкw возвели1чисz до нб7съ млcть твоS и3 дaже до w4блакъ и4стина твоS.в7i.Вознеси1сz на нб7сA, б9е, и3 по всeй земли2 слaва твоS. | 1В коне́ць, да не растли́ши, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ єму́ отбіга́ти от лиця́ Сау́лова в пеще́ру, 56.2Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я; я́ко на Тя упова́ душа́ моя́, і на сінь крилу́ Твоє́ю наді́юся, до́ндеже пре́йдеть беззако́ніє.3Воззову́ к Бо́гу Ви́шнему, Бо́гу благоді́явшему мні.4Посла́ с небесе́ і спасе́ м'я, даде́ в поноше́ніє попира́ющия м'я; посла́ Бог ми́лость Свою́ і і́стину Свою́,5і ізба́ви ду́шу мою́ от среди́ ски́мнов. Поспа́х смуще́н; си́нове челові́честії, зу́би їх ору́жія і стрі́ли, і язи́к їх меч остр.6Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, і по всей землі́ сла́ва Твоя́.7Сіть угото́ваша нога́м мої́м, і сляко́ша ду́шу мою́; іскопа́ша пред лице́м мої́м я́му, і впадо́ша в ню.8Гото́во се́рдце моє́, Бо́же, гото́во се́рдце моє́; воспою́ і пою́ во сла́ві моє́й.9Воста́ни, сла́ва моя́, воста́ни, псалти́рю і гу́слі; воста́ну ра́но.10Іспові́мся Тебі́ в лю́дех, Го́споди, воспою́ Тебі́ во язи́ціх;11я́ко возвели́чися до небе́с ми́лость Твоя́ і да́же до о́блак і́стина Твоя́.12Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, і по всей землі́ сла́ва Твоя́. |
|
Paл0мъ н7з.
|
Псалом 57
|
| №.Въ конeцъ, да не растли1ши, дв7ду въ столпописaніе, н7з7.в7.Ѓще вои1стинну ќбw прaвду глаг0лете, пр†ваz суди1те, сhнове человёчестіи.G.И$бо въ сeрдцы беззак0ніе дёлаете на земли2, непрaвду рyки вaшz сплетaютъ.д7.Њчужди1шасz грBшницы t ложeснъ, заблуди1ша t чрeва, глаг0лаша лжY.є7.Ћрость и4хъ по под0бію ѕміинY, ћкw ѓспіда глyха и3 затыкaющагw ќши свои2,ѕ7.и4же не ўслhшитъ глaса њбавaющихъ, њбавaемь њбавaетсz t премyдра.з7.БGъ сокруши1тъ зyбы и4хъ во ўстёхъ и4хъ: членHвныz львHвъ сокруши1лъ є4сть гDь.}.Ўничижaтсz ћкw водA мимотекyщаz: напрzжeтъ лyкъ св0й, д0ндеже и3знем0гутъ.f7.Ћкw в0скъ растazвъ tи1мутсz: падE џгнь на ни1хъ, и3 не ви1дэша с0лнца.‹.Прeжде є4же разумёти тє1рніz вaшегw рaмна, ћкw жи6вы, ћкw во гнёвэ пожрeтъ |.№i.Возвесели1тсz првdникъ, є3гдA ўви1дитъ tмщeніе: рyцэ свои2 ўмhетъ въ кр0ви грёшника.в7i.И# речeтъ человёкъ: ѓще ќбw є4сть пл0дъ првdнику, u5бо є4сть бGъ судS и5мъ на земли2.Слaва: | 1В коне́ць, да не растли́ши, Дави́ду в столпописа́ніє, 57.2А́ще воі́стину у́бо пра́вду глаго́лете, пра́вая суді́те, си́нове челові́честії.І́бо в се́рдці беззако́ніє ді́лаєте на землі́, непра́вду ру́ки ва́ша сплета́ють.4Очужди́шася грі́шници от ложе́сн, заблуди́ша от чре́ва, глаго́лаша лжу.5Я́рость їх по подо́бію зміїну́, я́ко а́спида глу́ха і затика́ющаго у́ші свої́,6і́же не усли́шить гла́са обава́ющих*, обава́єм обава́ється от прему́дра.7Бог сокруши́ть зу́би їх во усті́х їх; члено́вния* львов сокруши́л єсть Госпо́дь.8Унічижа́ться, я́ко вода́ мимотеку́щая; напряже́ть лук свой, до́ндеже ізнемо́гуть.9Я́ко воск раста́яв оти́муться; паде́ огнь на них, і не ви́діша со́лнця.10Пре́жде є́же разумі́ти те́рнія ва́шего ра́мна, я́ко жи́ви, я́ко во гні́ві пожре́ть я.11Возвесели́ться пра́ведник, єгда́ уви́дить отмще́ніє; ру́ці свої́ уми́єть в кро́ві грі́шника.12І рече́ть челові́к: а́ще у́бо єсть плод пра́веднику, у́бо єсть Бог судя́ їм на землі́.Сла́ва: |
|
Paл0мъ н7и.
|
Псалом 58
|
| №.Въ конeцъ, да не растли1ши, дв7ду въ столпописaніе, внегдA послA саyлъ и3 стрежE д0мъ є3гw2, є4же ўмертви1ти є3го2, н7}.в7.И#зми1 мz t вр†гъ мои1хъ, б9е, и3 t востаю1щихъ на мS и3збaви мS:G.и3збaви мS t дёлающихъ беззак0ніе, и3 t м{жъ кровeй сп7си1 мz.д7.Ћкw сE, ўлови1ша дyшу мою2, напад0ша на мS крёпцыи: нижE беззак0ніе моE, нижE грёхъ м0й, гDи:є7.без8 беззак0ніz тек0хъ и3 и3спрaвихъ: востaни въ срётеніе моE и3 ви1ждь.ѕ7.И# ты2, гDи б9е си1лъ, б9е ї}левъ, вонми2 посэти1ти вс‰ kзhки: да не ўщeдриши вс‰ дёлающыz беззак0ніе.з7.Возвратsтсz на вeчеръ, и3 взaлчутъ ћкw пeсъ, и3 њбhдутъ грaдъ.}.СE, тjи tвэщaютъ ўсты6 свои1ми, и3 мeчь во ўстнaхъ и4хъ: ћкw кто2 слhша;f7.И# ты2, гDи, посмэeшисz и5мъ, ўничижи1ши вс‰ kзhки.‹.Держaву мою2 къ тебЁ сохраню2: ћкw ты2, б9е, застyпникъ м0й є3си2.№i.БGъ м0й, млcть є3гw2 предвари1тъ мS: бGъ м0й, kви1тъ мнЁ на вразёхъ мои1хъ.в7i.Не ўбjй и5хъ, да не когдA забyдутъ зак0нъ тв0й: расточи2 | си1лою твоeю и3 низведи2 |, защи1тниче м0й, гDи,Gi.грёхъ ќстъ и4хъ, сл0во ўстeнъ и4хъ: и3 ћти да бyдутъ въ гордhни своeй, и3 t клsтвы и3 лжи2 возвэстsтсz въ кончи1нэ,д7i.во гнёвэ кончи1ны, и3 не бyдутъ: и3 ўвёдzтъ, ћкw бGъ вLчествуетъ їaкwвомъ и3 концы6 земли2.є7i.Возвратsтсz на вeчеръ, и3 взaлчутъ ћкw пeсъ, и3 њбhдутъ грaдъ:ѕ7i.тjи разhдутсz ћсти: ѓще ли же не насhтzтсz, и3 пор0пщутъ.з7i.Ѓзъ же воспою2 си1лу твою2 и3 возрaдуюсz заyтра њ млcти твоeй: ћкw бhлъ є3си2 застyпникъ м0й и3 прибёжище моE въ дeнь ск0рби моеS.}i.Пом0щникъ м0й є3си2, тебЁ пою2: ћкw бGъ застyпникъ м0й є3си2, б9е м0й, млcть моS. | В коне́ць, да не растли́ши, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ посла́ Сау́л і стреже́ дом єго́, є́же умертви́ти єго́, 58.2Ізми́ м'я от враг мої́х, Бо́же, і от возстаю́щих на м'я ізба́ви м'я;3ізба́ви м'я от ді́лающих беззако́ніє, і от муж крове́й спаси́ м'я.4Я́ко се, улови́ша ду́шу мою́, нападо́ша на м'я крі́пції; ніже́ беззако́ніє моє́, ніже́ гріх мой, Го́споди;5без беззако́нія теко́х і іспра́вих; воста́ни в срі́теніє моє́ і виждь.6І Ти, Го́споди Бо́же Сил, Бо́же Ізра́їлев, воньми́ посіти́ти вся язи́ки; да не уще́дриши вся ді́лающия беззако́ніє.7Возвратя́ться на ве́чер, і вза́лчуть, я́ко пес, і оби́дуть град.8Се, ті́ї отвіща́ють усти́ свої́ми, і меч во устна́х їх: я́ко кто сли́ша?9І Ти, Го́споди, посміє́шися їм, уничижи́ши вся язи́ки.10Держа́ву мою́ к Тебі́ сохраню́; я́ко Ти, Бо́же, Засту́пник мой єси́.11Бог мой, ми́лость Єго́ предвари́ть м'я; Бог мой, яви́ть мні на вразі́х мої́х.12Не убі́й їх, да не когда́ забу́дут зако́н Твой; расточи́ я си́лою Твоє́ю і низведи́ я, Защи́тниче мой, Го́споди,13гріх уст їх, сло́во усте́н їх; і я́ти да бу́дуть в горди́ни своє́й, і от кля́тви і лжі возвістя́ться в кончи́ні,14во гні́ві кончи́ни, і не бу́дуть; і уві́дять, я́ко Бог влади́чествуєть Іа́ковом і конці́ землі́.15Возвратя́ться на ве́чер, і вза́лчуть, я́ко пес, і оби́дуть град;16ті́ї рази́дуться я́сти; а́ще ли же не наси́тяться, і поро́пщуть.17Аз же воспою́ си́лу Твою́ і возра́дуюся зау́тра о ми́лості Твоє́й; я́ко бил єси́ засту́пник мой і прибі́жище моє́ в день ско́рби моєя́.18Помо́щник мой єси́, Тебі́ пою́; я́ко Бог Засту́пник мой єси́, Бо́же мой, ми́лость моя́. |
|
Paл0мъ н7f.
|
Псалом 59
|
| №.Въ конeцъ, њ и3змэни1тисz хотsщихъ, въ столпописaніе дв7ду, въ научeніе:в7.внегдA сожжE средорёчіе сmрjйское и3 сmрjю совaлскую, и3 возврати1сz їwaвъ и3 порази2 є3дHма въ дeбри солeй дванaдесzть тhсzщъ, н7f7.G.Б9е, tри1нулъ ны2 є3си2 и3 низложи1лъ є3си2 нaсъ, разгнёвалсz є3си2 и3 ўщeдрилъ є3си2 нaсъ.д7.Стрsслъ є3си2 зeмлю и3 смути1лъ є3си2 ю5: и3зцэли2 сокрушeніе є3S, ћкw подви1жесz.є7.Показaлъ є3си2 лю1демъ твои6мъ жестHкаz: напои1лъ є3си2 нaсъ він0мъ ўмилeніz.ѕ7.Дaлъ є3си2 боsщымсz тебє2 знaменіе, є4же ўбэжaти t лицA лyка.з7.Ћкw да и3збaвzтсz возлю1бленніи твои2, сп7си2 десни1цею твоeю и3 ўслhши мS.}.БGъ возгlа во с™ёмъ своeмъ: возрaдуюсz, и3 раздэлю2 сіки1му, и3 ю3д0ль жили1щъ размёрю.f7.М0й є4сть галаaдъ, и3 м0й є4сть манассjй, є3фрeмъ крёпость главы2 моеS, їyда цaрь м0й.‹.Мwaвъ кон0бъ ўповaніz моегw2: на їдумeю прострY сап0гъ м0й: мнЁ и3ноплемє1нницы покори1шасz.№i.Кто2 введeтъ мS во грaдъ њграждeніz; и3ли2 кто2 настaвитъ мS до їдумeи;в7i.Не тh ли, б9е, tри1нувый нaсъ; и3 не и3зhдеши, б9е, въ си1лахъ нaшихъ;Gi.Дaждь нaмъ п0мощь t ск0рби: и3 сyетно спасeніе человёческо.д7i.Њ бз7э сотвори1мъ си1лу: и3 т0й ўничижи1тъ стужaющыz нaмъ. | 1В коне́ць, о ізміни́тися хотя́щих, в столпописа́ніє Дави́ду, в науче́ніє;2внегда́ сожже́ Средорі́чіє Сирі́йськоє і Cирі́ю Cова́лськую, і возврати́ся Іоа́в і порази́ Едо́ма в де́брі соле́й двана́десять ти́сящ, 59.3Бо́же, отри́нул ни єси́ і низложи́л єси́ нас, разгні́вался єси́ і уще́дрил єси́ нас.4Стрясл єси́ зе́млю і смути́л єси́ ю; ізціли́ сокруше́ніє єя́, я́ко подви́жеся.5Показа́л єси́ лю́дем Твої́м жесто́кая; напої́л єси́ нас вино́м умиле́нія.6Дал єси́ боя́щимся Тебе́ зна́меніє, є́же убіжа́ти от лиця́ лу́ка.7Я́ко да ізба́в'яться возлю́бленнії Твої́, спаси́ десни́цею Твоє́ю і усли́ши м'я.8Бог возглаго́ла во святі́м Своє́м: возра́дуюся, і разділю́ Сики́му, і юдо́ль жили́щ размі́рю.9Мой єсть Галаа́д, і Мой єсть Манассі́й, Єфре́м — крі́пость глави́ Моєя́, Іу́да — цар Мой.10Моа́в — коно́б упова́нія Моєго́; на Ідуме́ю простру́ сапо́г Мой; Мні іноплеме́нници покори́шася.11Кто введе́ть м'я во град огражде́нія? Іли́ кто наста́вить м'я до Ідуме́ї?12Не Ти ли, Бо́же, отри́нувий нас? І не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших?13Даждь нам по́мощ от ско́рби; і су́єтно спасе́ніє челові́чесько.14О Бо́зі сотвори́м си́лу; і Той унічижи́ть стужа́ющия нам. |
|
Paл0мъ ….
|
Псалом 60
|
| №.Въ конeцъ, въ пёснехъ, дв7ду pал0мъ, ….в7.Ўслhши, б9е, молeніе моE, вонми2 моли1твэ моeй:G.t конє1цъ земли2 къ тебЁ воззвaхъ, внегдA ўны2 сeрдце моE: на кaмень вознeслъ мS є3си2, настaвилъ мS є3си2,д7.ћкw бhлъ є3си2 ўповaніе моE, ст0лпъ крёпости t лицA врaжіz.є7.Вселю1сz въ селeніи твоeмъ во вёки, покрhюсz въ кр0вэ кри1лъ твои1хъ.ѕ7.Ћкw ты2, б9е, ўслhшалъ є3си2 моли6твы мо‰, дaлъ є3си2 достоsніе боsщымсz и4мене твоегw2.з7.Дни6 на дни6 царє1вы приложи1ши, лBта є3гw2 до днE р0да и3 р0да.}.Пребyдетъ въ вёкъ пред8 бGомъ: млcть и3 и4стину є3гw2 кто2 взhщетъ;f7.Тaкw воспою2 и4мени твоемY во вёки, воздaти ми2 моли6твы мо‰ дeнь t днE.Слaва: | 1В коне́ць, в пі́снех, Дави́ду псало́м, 60.2Усли́ши, Бо́же, моле́ніє моє́, воньми́ моли́тві моє́й;3от коне́ць землі́ к Тебі́ воззва́х, внегда́ уни́ се́рдце моє́; на ка́мень возне́сл м'я єси́, наста́вил м'я єси́,4я́ко бил єси́ упова́ніє моє́, столп крі́пости от лиця́ вра́жия.5Вселю́ся в селе́нії Твоє́м во ві́ки, покри́юся в кро́ві крил Твої́х.6Я́ко Ти, Бо́же, усли́шал єси́ моли́тви моя́, дал єси́ достоя́ніє боя́щимся і́мене Твоєго́.7Дні на дні царе́ви приложи́ши, лі́та єго́ до дне ро́да і ро́да.8Пребу́деть в вік пред Бо́гом; ми́лость і і́стину Єго́ кто взи́щеть?9Та́ко воспою́ і́мені Твоєму́ во ві́ки, возда́ти мі моли́тви моя́ день от дне.Сла́ва: |
|
Paл0мъ …а.
|
Псалом 61
|
| Pал0мъ№.Въ конeцъ, њ їдіfyмэ, pал0мъ дв7ду, …№.в7.Не бGу ли повинeтсz душA моS; t тогH бо сп7сeніе моE.G.И$бо т0й бGъ м0й и3 сп7съ м0й, застyпникъ м0й: не подви1жусz наипaче.д7.Док0лэ належитE на человёка; ўбивaете вси2 вы2, ћкw стэнЁ преклонeнэ и3 њпл0ту возриновeну.є7.Nбaче цёну мою2 совэщaша tри1нути, тек0ша въ жaжди: ўсты6 свои1ми благословлsху, и3 сeрдцемъ свои1мъ кленsху.ѕ7.Nбaче бGови повини1сz, душE моS: ћкw t тогw2 терпёніе моE.з7.И$бо т0й бGъ м0й и3 сп7съ м0й, застyпникъ м0й: не преселю1сz.}.Њ бз7э сп7сeніе моE и3 слaва моS: бGъ п0мощи моеS, и3 ўповaніе моE на бGа.f7.Ўповaйте на него2, вeсь с0нмъ людjй: и3зліsйте пред8 ни1мъ сердцA в†ша, ћкw бGъ пом0щникъ нaшъ.‹.Nбaче сyетни сhнове человёчестіи, лжи1ви сhнове человёчестіи въ мёрилэхъ є4же непрaвдовати: тjи t суеты2 вкyпэ.№i.Не ўповaйте на непрaвду, и3 на восхищeніе не желaйте: богaтство ѓще течeтъ, не прилагaйте сeрдца.в7i.Е#ди1ною гlа бGъ, дв0z сі‰ слhшахъ, занE держaва б9іz,Gi.и3 твоS, гDи, млcть: ћкw ты2 воздaси комyждо по дэлHмъ є3гw2. | Псало́м1В коне́ць, о Ідіфу́мі, псало́м Дави́ду, 61.2Не Бо́гу ли повине́ться душа́ моя́? От Того́ бо спасе́ніє моє́.3І́бо Той — Бог мой і Спас мой, Засту́пник мой; не подви́жуся найпа́че.4Доко́лі належите́ на челові́ка? Убива́єте всі ви, я́ко стіні́ преклоне́ні і опло́ту возринове́ну.5Оба́че ці́ну мою́ совіща́ша отри́нути, теко́ша в жа́жді; усти́ свої́ми благословля́ху, і се́рдцем свої́м кленя́ху.6Оба́че Бо́гові повини́ся, душе́ моя́, я́ко от Того́ терпі́ніє моє́.7І́бо Той — Бог мой і Спас мой, Засту́пник мой; не преселю́ся.8О Бо́зі спасе́ніє моє́ і сла́ва моя́; Бог по́мощі моєя́, і упова́ніє моє́ на Бо́га.9Упова́йте на Него́, весь сонм люді́й; ізлія́йте пред Ним сердця́ ва́ша, я́ко Бог помо́щник наш.10Оба́че су́єтні си́нове челові́честії, лжи́ві си́нове челові́честії в мі́риліх є́же непра́вдовати; ті́ї от суєти́ вку́пі.11Не упова́йте на непра́вду і на восхище́ніє не жела́йте; бога́тство а́ще тече́ть, не прилага́йте се́рдця.12Єди́ною глаго́ла Бог, дво́я сія́ сли́шах, зане́ держа́ва Бо́жия,13і Твоя́, Го́споди, ми́лость; я́ко Ти возда́си кому́ждо по діло́м єго́. |
|
Paл0мъ …в.
|
Псалом 62
|
| №.Pал0мъ дв7ду, внегдA бhти є3мY въ пустhни їудeйстэй, …в7.в7.Б9е, б9е м0й, къ тебЁ ќтренюю: возжадA тебE душA моS, к0ль мн0жицею тебЁ пл0ть моS, въ земли2 пyстэ и3 непрох0днэ и3 безв0днэ.G.Тaкw во с™ёмъ kви1хсz тебЁ, ви1дэти си1лу твою2 и3 слaву твою2.д7.Ћкw лyчши млcть твоS пaче живHтъ: ўстнЁ мои2 похвали1тэ тS.є7.Тaкw благословлю1 тz въ животЁ моeмъ и3 њ и4мени твоeмъ воздэжY рyцэ мои2.ѕ7.Ћкw t тyка и3 мaсти да и3сп0лнитсz душA моS, и3 ўстнaма рaдости восхвaлzтъ тS ўстA мо‰.з7.Ѓще поминaхъ тS на постeли моeй, на ќтреннихъ поучaхсz въ тS:}.ћкw бhлъ є3си2 пом0щникъ м0й, и3 въ кр0вэ крил{ твоє1ю возрaдуюсz.f7.ПрильпE душA моS по тебЁ: менe же пріsтъ десни1ца твоS.‹.Тjи же всyе и3скaша дyшу мою2: вни1дутъ въ преиспHднzz земли2:№i.предадsтсz въ рyки nрyжіz, ч†сти ли1совwмъ бyдутъ.в7i.Цaрь же возвесели1тсz њ бз7э: похвaлитсz всsкъ кленhйсz и4мъ, ћкw загради1шасz ўстA глаг0лющихъ непрaвєднаz. | 1Псало́м Дави́ду, внегда́ би́ти єму́ в пусти́ні Іуде́йстій, 62.2Бо́же, Бо́же мой, к Тебі́ у́тренюю; возжада́ Тебе́ душа́ моя́, коль мно́жицею Тебі́ плоть моя́, в землі́ пу́сті і непрохо́дні і безво́дні.3Та́ко во святі́м яви́хся Тебі́ ви́діти си́лу Твою́ і сла́ву Твою́.4Я́ко лу́чші ми́лость Твоя́ па́че живо́т; устні́ мої́ похвали́ті Тя.5Та́ко благословлю́ Тя в животі́ моє́м і о і́мені Твоє́м воздіжу́ ру́ці мої́.6Я́ко от ту́ка і ма́сти да іспо́лниться душа́ моя́, і устна́ма ра́дости восхва́лять Тя уста́ моя́.7А́ще помина́х Тя на посте́лі моє́й, на у́тренніх поуча́хся в Тя;8я́ко бил єси́ Помо́щник мой, і в кро́ві крилу́ Твоє́ю возра́дуюся.9Прильпе́ душа́ моя́ по Тебі́; мене́ же прия́т десни́ця Твоя́.10Ті́ї же всу́є іска́ша ду́шу мою́; вни́дуть в преіспо́дняя землі́;11предадя́ться в ру́ки ору́жія, ча́сті ли́совом бу́дуть.12Цар же возвесели́ться о Бо́зі; похва́литься всяк клени́йся Ім, я́ко загради́шася уста́ глаго́лющих непра́ведная. |
|
Paл0мъ …г.
|
Псалом 63
|
| №.Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, …G.в7.Ўслhши, б9е, глaсъ м0й, внегдA моли1тимисz къ тебЁ: t стрaха врaжіz и3зми2 дyшу мою2.G.Покрhй мS t с0нма лукaвнующихъ, t мн0жества дёлающихъ непрaвду:д7.и5же и3з8wстри1ша ћкw мeчь љзhки сво‰, напрzг0ша лyкъ св0й, вeщь г0рьку,є7.сострэлsти въ тaйныхъ непор0чна: внезaпу сострэлsютъ є3го2, и3 не ўбоsтсz.ѕ7.Ўтверди1ша себЁ сл0во лукaвое: повёдаша скрhти сёть, рёша: кто2 ќзритъ и5хъ;з7.И#спытaша беззак0ніе: и3зчез0ша и3спытaющіи и3спыт†ніz: пристyпитъ человёкъ, и3 сeрдце глубоко2.}.И# вознесeтсz бGъ: стрёлы младeнєцъ бhша ћзвы и4хъ,f7.и3 и3знемог0ша на нS kзhцы и4хъ: смути1шасz вси2 ви1дzщіи и5хъ.‹.И# ўбоsсz всsкъ человёкъ: и3 возвэсти1ша дэлA б9іz, и3 творє1ніz є3гw2 разумёша.№i.Возвесели1тсz првdникъ њ гDэ и3 ўповaетъ на него2: и3 похвaлzтсz вси2 прaвіи с®цемъ.Слaва: | 1В коне́ць, псало́м Дави́ду, 63.2Усли́ши, Бо́же, глас мой, внегда́ моли́тимися к Тебі́; от стра́ха вра́жия ізми́ ду́шу мою́.3Покри́й м'я от со́ньма лука́внующих, от мно́жества ді́лающих непра́вду;4і́же ізостри́ша я́ко меч язи́ки своя́, напряго́ша лук свой, вещ го́рку,5состріля́ти в та́йних непоро́чна; внеза́пу состріля́ють єго́, і не убоя́ться.6Утверди́ша себі́ сло́во лука́воє; пові́даша скри́ти сіть, рі́ша: кто у́зрить їх?7Іспита́ша беззако́ніє; ізчезо́ша іспита́ющії іспита́нія; присту́пить челові́к, і се́рдце глубоко́.8І вознесе́ться Бог; стрі́ли младе́нець би́ша я́зви їх,9і ізнемого́ша на ня язи́ци їх; смути́шася всі ви́дящії їх.10І убоя́ся всяк челові́к; і возвісти́ша діла́ Бо́жія, і творе́нія Єго́ разумі́ша.11Возвесели́ться пра́ведник о Го́споді і упова́єть на Него́; і похва́ляться всі пра́вії се́рдцем.Сла́ва: |
|
По }-й каfjсмэ, Трис™0е. И# по Џ§е нaшъ: Тaже тропари2, глaсъ є7:
|
Після 8-ї кафизми, Трисвято́є. І по О́тче наш: тропарі, глас 5:
|
|
Во глубины6 мS грэхA поп0лзшасz, треволнeніе њбуревaетъ tчazніz: но предвари2 хrтE, ћкw всеси1ленъ ўпрaвителю всёхъ, и3 ко пристaнищу ти1хому ўстреми2 безстрaстіz, за бlгоутр0біе сп7се, и3 сп7си1 мz. Слaва: ДушE, ±же здЁ приврeмєнна, тaмw же вBчна: зрю2 суди1лище, и3 на пrт0лэ судію2, и3 трепeщу и3зречeніz. Пр0чее душE њбрати1сz, сyдъ непрощaемь. И# нhнэ: Надeжде ненадёемыхъ, п0моще безпом0щныхъ, заступлeніе на тS ўповaющихъ, с™az вLчце бцdе, п0мощь твою2 низпосли2 нaмъ. |
Во глубини́ м'я гріха́ попо́лзшася, треволне́ніє обурева́єть отча́янія; но предвари́, Христе́, я́ко Всеси́лен упра́вителю всіх, і ко приста́нищу ти́хому устреми́ безстра́стія, за благоутро́біє, Спа́се, і спаси́ м'я. Сла́ва: Душе́, я́же зді привре́менна, та́мо же ві́чна; зрю суди́лище, і на престо́лі Судію́, і трепе́щу ізрече́нія. Про́чеє, душе́, обрати́ся, суд непроща́єм. І ни́ні: Наде́жде ненаді́ємих, По́моще безпомо́щних, Заступле́ніє на Тя упова́ющих, свята́я Влади́чице Богоро́дице, по́мощ Твою́ низпосли́ нам. |
|
ГDи поми1луй, м7. И3 мlтва:
|
Го́споди поми́луй, 40 разів. І молитва:
|
|
ГDи щeдрый, и3 млcтивый, долготерпэли1ве и3 многомлcтиве, внуши2 мlтву, и3 вонми2 глaсу молeніz моегw2, сотвори2 со мн0ю знaменіе во бlго, настaви мS на пyть тв0й, є4же ходи1ти во и4стинэ твоeй: возвесели2 сeрдце моE, во є4же боsтисz и4мене твоегw2 с™aгw. Занeже вeлій є3си2, и3 творsй чудесA, ты2 є3си2 бGъ є3ди1нъ, и3 нёсть под0бенъ тебЁ въ бозёхъ гDи, си1льный въ млcти, и3 бlгjй въ крёпости, во є4же помогaти, и3 ўтэшaти, и3 сп7сaти вс‰ ўповaющыz на и4мz твоE, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
Го́споди ще́дрий і ми́лостивий, долготерпіли́ве і многоми́лостиве, внуши́ моли́тву і воньми́ гла́су моле́нія моєго́, сотвори́ со мно́ю зна́меніє во бла́го, наста́ви м'я на путь Твой, є́же ходи́ти во і́стині Твоє́й; возвесели́ се́рдце моє́, во є́же боя́тися і́мене Твоєго́ свята́го. Зане́же ве́лій єси́ і творя́й чудеса́, Ти єси́ Бог єди́н, і ність подо́бен Тебі́ в бозі́х, Го́споди, си́льний в ми́лості, і благи́й в крі́пості, во є́же помога́ти, і утіша́ти, і спаса́ти вся упова́ющия на і́м'я Твоє́, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь. |
