|
Кафизма 1
|
Каfjсма №.
|
|
Псалом 1
|
Pал0мъ №.
|
| Псалом Давида (який у євреїв не надписаний)1Блажен муж, що не йде на раду нечестивих, і на путь грішників не стає, і на зборищі губителів не сидить.2Але в Законі Господнім воля його, і Закону Його повчається день і ніч.3І буде він як дерево, посаджене при витоках вод, що плоди свої дає в час свій і лист його не опадає, а все, що він робитиме, буде успішним.4Не так нечестиві, [не так]: вони як порох, що вітер змітає [з лиця землі].5Тому не встоять* нечестиві на суді, і грішники на зібранні праведних.6Бо знає Господь путь праведних, а путь нечестивих загине. | Pал0мъ дв7ду, №.№.Бlжeнъ мyжъ, и4же не и4де на совётъ нечести1выхъ, и3 на пути2 грёшныхъ не стA, и3 на сэдaлищи губи1телей не сёде:в7.но въ зак0нэ гDни в0лz є3гw2, и3 въ зак0нэ є3гw2 поучи1тсz дeнь и3 н0щь.G.И# бyдетъ ћкw дрeво насаждeное при и3сх0дищихъ в0дъ, є4же пл0дъ св0й дaстъ во врeмz своE, и3 ли1стъ є3гw2 не tпадeтъ: и3 вс‰, є3ли6ка ѓще твори1тъ, ўспёетъ.д7.Не тaкw нечести1віи, не тaкw: но ћкw прaхъ, є3г0же возметaетъ вётръ t лицA земли2.є7.Сегw2 рaди не воскрeснутъ нечести1віи на сyдъ, нижE грBшницы въ совётъ првdныхъ.ѕ7.Ћкw вёсть гDь пyть првdныхъ, и3 пyть нечести1выхъ поги1бнетъ. |
|
Псалом 2
|
Pал0мъ в7.
|
| Псалом Давида (Пророчий про Христа)1Навіщо бунтуються народи і люди замишляють марне?2Повстають царі землі, і князі змовляються разом проти Господа і проти Христа Його.3«Розірвемо, кажуть, пута їхні й скинемо з себе ярмо їхнє».4Той, Хто живе на небесах, посміється з них, Господь осоромить їх.5Тоді Він заговорить до них у гніві Своїм і обуренням Своїм розжене їх.6Я ж поставлений від Нього Царем над Сионом — горою святою Його.7Сповіщаю волю Господню: Господь сказав до Мене: «Ти Син Мій, Я нині породив Тебе».8«Проси у Мене, і дам Тобі народи у спадщину Твою і краї землі у володіння Твоє.9Будеш пасти їх жезлом залізним і, як посуд глиняний, розіб’єш їх».10Отже, нині зрозумійте, царі, навчіться, всі судді землі.11Служіть Господу зі страхом і радійте [Йому] з трепетом.12Вшануйте Сина, щоб не прогнівався Господь і щоб не загинули ви, зійшовши з путі праведної, бо скоро запалає гнів Його. Блаженні всі, хто надіється на Нього. | Pал0мъ дв7ду, в7.№.Вскyю шатaшасz kзhцы, и3 лю1діе поучи1шасz тщє1тнымъ;в7.Предстaша цaріе зeмстіи, и3 кн‰зи собрaшасz вкyпэ на гDа и3 на хrтA є3гw2.G.Раст0ргнемъ* ќзы и4хъ и3 tвeржемъ* t нaсъ и4го и4хъ.д7.Живhй на нб7сёхъ посмэeтсz и5мъ, и3 гDь поругaетсz и5мъ.є7.ТогдA возгlетъ къ ни6мъ гнёвомъ свои1мъ и3 ћростію своeю смzтeтъ |:ѕ7.ѓзъ же постaвленъ є4смь цRь t негw2 над8 сіHномъ, гор0ю с™0ю є3гw2,з7.возвэщazй повелёніе гDне. ГDь речE ко мнЁ: сн7ъ м0й є3си2 ты2, ѓзъ днeсь роди1хъ тS:}.проси2 t менє2, и3 дaмъ ти2 kзhки достоsніе твоE, и3 њдержaніе твоE концы2 земли2:f7.ўпасeши | жезл0мъ желёзнымъ, ћкw сосyды скудє1льничи сокруши1ши |.‹.И# нн7э, цaріе, разумёйте, накажи1тесz вси2 судsщіи земли2.№i.Раб0тайте гDеви со стрaхомъ, и3 рaдуйтесz є3мY со трeпетомъ.в7i.Пріими1те наказaніе, да не когдA прогнёваетсz гDь, и3 поги1бнете t пути2 првdнагw, є3гдA возгори1тсz вск0рэ ћрость є3гw2: бlжeни вси2 надёющіисz нaнь. |
|
Псалом 3
|
Pал0мъ G.
|
| 1Псалом Давида, коли він втікав від Авессалома, сина свого.2Господи, як намножилося напасників моїх, многі постають на мене,3многі кажуть душі моїй: «Нема спасіння йому в Бозі його».4Ти ж, Господи, заступник мій єси, слава моя, Ти возносиш голову мою.5Голосом моїм до Господа воззвав, і Він почув мене з гори святої Своєї.6Я лягаю, і сплю, і встаю, бо Господь заступить мене.7Не убоюся я тьми людей, що звідусіль нападають на мене.8Воскресни, Господи, спаси мене, Боже мій, бо Ти уразив усіх, що даремно ворогують зі мною, зуби грішників сокрушив єси.9Господнім є спасіння, і на людей Твоїх благословення Твоє.Слава… | №.Pал0мъ дв7ду, внегдA tбэгaше t лицA ґвессалHма сhна своегw2, G.в7.ГDи, чт0 сz ўмн0жиша стужaющіи ми2; мн0зи востаю1тъ на мS,G.мн0зи глаг0лютъ души2 моeй: нёсть спcніz є3мY въ бз7э є3гw2.д7.Тh же, гDи, застyпникъ м0й є3си2, слaва моS, и3 возносsй главY мою2.є7.Глaсомъ мои1мъ ко гDу воззвaхъ, и3 ўслhша мS t горы2 с™hz своеS.ѕ7.Ѓзъ ўснyхъ, и3 спaхъ, востaхъ, ћкw гDь застyпитъ мS.з7.Не ўбою1сz t тeмъ людjй, w4крестъ напaдающихъ на мS.}.Воскrни2, гDи, сп7си1 мz, б9е м0й: ћкw ты2 порази1лъ є3си2 вс‰ враждyющыz ми2 всyе, зyбы грёшникwвъ сокруши1лъ є3си2.f7.ГDне є4сть спcніе, и3 на лю1дехъ твои1хъ блгcвeніе твоE.Слaва: |
|
Псалом 4
|
Pал0мъ д7.
|
| 1Начальнику хору. На струнних інструментах. Псалом Давида.2Коли взиваю я, почуй мене, Боже правди моєї. В тісноті Ти давав мені простір. Помилуй мене і почуй молитву мою.3Сини людські! Доки будете ганьбити славу мою? Нащо любите марноту і шукаєте неправди?4Знайте, що Господь обрав для Себе преподобного Свого. Господь почує мене, коли я взиватиму до Нього.5Гніваючись, не зогрішайте, роздумуйте в серцях ваших, на постелях ваших заспокойтеся.6Приносьте жертву правди і уповайте на Господа.7Багато хто говорить: «хто покаже нам благо?» Ти явив нам світло лиця Твого, Господи.8Ти дав веселість в серці моїм; від плоду пшениці, вина [та єлею] вона примножилася.9В мирі я лягаю і сплю, бо Ти єдиний, Господи, Хто вселив у мене надію на життя. | №.Въ конeцъ, въ пёснехъ, pал0мъ дв7ду, д7.в7.ВнегдA призвaти ми2, ўслhша мS бGъ прaвды моеS: въ ск0рби распространи1лъ мS є3си2: ўщeдри мS и3 ўслhши моли1тву мою2.G.Сhнове человёчестіи, док0лэ тzжкосeрдіи; вскyю лю1бите суетY и3 и4щете лжи2;д7.И# ўвёдите, ћкw ўдиви2 гDь прпdбнаго своего2. ГDь ўслhшитъ мS, внегдA воззвaти ми2 къ немY.є7.Гнёвайтесz, и3 не согрэшaйте, ±же глаг0лете въ сердцaхъ вaшихъ, на л0жахъ вaшихъ ўмили1тесz:ѕ7.пожри1те жeртву прaвды и3 ўповaйте на гDа.з7.Мн0зи глаг0лютъ: кто2 kви1тъ нaмъ бlг†z; знaменасz на нaсъ свётъ лицA твоегw2, гDи.}.Дaлъ є3си2 весeліе въ сeрдцы моeмъ: t плодA пшени1цы, вінA и3 є3лeа своегw2 ўмн0жишасz:f7.въ ми1рэ вкyпэ ўснY и3 почjю, ћкw ты2, гDи, є3ди1наго на ўповaніи всели1лъ мS є3си2. |
|
Псалом 5
|
Pал0мъ є7.
|
| 1Начальнику хору. На духових інструментах. Псалом Давида.2Господи, почуй слова мої, зглянься на благання мої.3Вислухай голос моління мого, Царю мій і Боже мій, бо до Тебе молюся я,4Господи! Зранку почуй голос мій, зранку стану я перед Тобою і буду чекати.5Бо Ти Бог, що не хочеш беззаконня, і не оселиться з Тобою лукавий.6Не залишаться нечестиві перед очима Твоїми, Ти зненавидів усіх, що чинять беззаконня.7Ти погубиш усіх, хто говорить неправду. Кровожерним і підступним гидує Господь.8Я ж з великої милости Твоєї увійду в дім Твій, поклонюся до храму святого Твого зі страхом перед Тобою.9Господи, настав мене правдою Твоєю, ворогів моїх заради виправ дорогу мою перед Тобою.10Бо нема істини в устах їхніх, серце їхнє лукаве, гріб відкритий — гортань їх; язиком своїм облещують.11Осуди їх, Боже, нехай відпадуть від намірів своїх, за безліч нечестя їхнього відкинь їх, бо вони повстали проти Тебе, Господи.12І нехай звеселяться всі, що уповають на Тебе, і повіки радіють. Ти оселишся між ними, і будуть хвалитися Тобою ті, що люблять ім’я Твоє.13Бо Ти благословляєш праведника, Господи, і благоволінням, наче щитом, покриваєш його. | №.Њ наслёдствующемъ, pал0мъ дв7ду, є7.в7.Глаг0лы мо‰ внуши2, гDи, разумёй звaніе моE.G.Вонми2 глaсу молeніz моегw2, цRю2 м0й и3 б9е м0й: ћкw къ тебЁ помолю1сz, гDи.д7.Заyтра ўслhши глaсъ м0й: заyтра предстaну ти2, и3 ќзриши мS:є7.ћкw бGъ не хотsй беззак0ніz ты2 є3си2: не присели1тсz къ тебЁ лукaвнуzй,ѕ7.нижE пребyдутъ беззакHнницы пред8 nчи1ма твои1ма: возненави1дэлъ є3си2 вс‰ дёлающыz беззак0ніе,з7.погуби1ши вс‰ глаг0лющыz лжY: мyжа кровeй и3 льсти1ва гнушaетсz гDь.}.Ѓзъ же мн0жествомъ млcти твоеS вни1ду въ д0мъ тв0й, поклоню1сz ко хрaму с™0му твоемY, въ стрaсэ твоeмъ.f7.ГDи, настaви мS прaвдою твоeю, вр†гъ мои1хъ рaди и3спрaви пред8 тоб0ю пyть м0й.‹.Ћкw нёсть во ўстёхъ и4хъ и4стины, сeрдце и4хъ сyетно, гр0бъ tвeрстъ гортaнь и4хъ, љзы6ки свои1ми льщaху.№i.Суди2 и5мъ, б9е, да tпадyтъ t мhслей свои1хъ: по мн0жеству нечeстіz и4хъ и3зри1ни |, ћкw преwгорчи1ша тS, гDи.в7i.И# да возвеселsтсz вси2 ўповaющіи на тS, во вёкъ возрaдуютсz, и3 всели1шисz въ ни1хъ: и3 похвaлzтсz њ тебЁ лю1бzщіи и4мz твоE.Gi.Ћкw ты2 блгcви1ши првdника, гDи, ћкw nрyжіемъ бlговолeніz вэнчaлъ є3си2 нaсъ. |
|
Псалом 6
|
Pал0мъ ѕ7.
|
| 1Начальнику хору. На восьмиструнних інструментах. Псалом Давида.2Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене в гніві Твоїм.3Помилуй мене, Господи, бо я немічний, і зціли мене, Господи, бо стривожилися кості мої.4І душа моя дуже стривожена. А Ти ж, Господи, доки?5Зглянься, Господи, і визволи душу мою, спаси мене ради милости Твоєї.6Бо хто ж після смерти буде згадувати Тебе? І у гробі хто ж буде славити Тебе?7Я втомився від зітхання мого; кожної ночі обмиваю ложе моє сльозами моїми, зрошую ними постіль мою.8Висохло від печалі око моє. Змарніло від усіх ворогів лице моє.9Відступіть від мене всі, хто чинить беззаконня, бо почув Господь голос плачу мого!10Почув Господь благання моє, Господь молитву мою прийняв.11Нехай осоромляться і устрашаться всі вороги мої і нехай з соромом побіжать і зникнуть дуже скоро.Слава… | №.Въ конeцъ, въ пёснехъ њ nсмёмъ, pал0мъ дв7ду, ѕ7.в7.ГDи, да не ћростію твоeю њбличи1ши менE, нижE гнёвомъ твои1мъ накaжеши менE.G.Поми1луй мS, гDи, ћкw нeмощенъ є4смь: и3зцэли1 мz, гDи, ћкw смzт0шасz кHсти мо‰,д7.и3 душA моS смzтeсz ѕэлw2: и3 ты2, гDи, док0лэ;є7.Њбрати1сz, гDи, и3збaви дyшу мою2, сп7си1 мz рaди млcти твоеS:ѕ7.ћкw нёсть въ смeрти поминazй тебE, во ѓдэ же кто2 и3сповёстсz тебЁ;з7.Ўтруди1хсz воздыхaніемъ мои1мъ, и3змhю на всsку н0щь л0же моE, слезaми мои1ми постeлю мою2 њмочY.}.Смzтeсz t ћрости џко моE, њбетшaхъ во всёхъ вразёхъ мои1хъ.f7.Tступи1те t менє2, вси2 дёлающіи беззак0ніе, ћкw ўслhша гDь глaсъ плaча моегw2,‹.ўслhша гDь молeніе моE, гDь моли1тву мою2 пріsтъ.№i.Да постыдsтсz и3 смzтyтсz вси2 врази2 мои2, да возвратsтсz и3 ўстыдsтсz ѕэлw2 вск0рэ.Слaва: |
|
Псалом 7
|
Pал0мъ з7.
|
| 1Плачевна пісня Давида, яку він співав Господу з приводу Хуса, сина Веніамінового.2Господи, Боже мій! Я на Тебе надіюся, спаси мене і від усіх гонителів моїх визволи мене.3Щоб ворог не схопив, як лев, душу мою, коли нема визволителя [і спасителя].4Господи, Боже мій! Якщо я вчинив щось недобре, якщо є неправда в руках моїх,5якщо я відплатив злом приятелям моїм або чинив зло тому, хто без причини ворогував проти мене,6то нехай ворог переслідує душу мою, нехай настигне її, втопче в землю життя моє і славу мою кине в порох.7Встань, Господи, у гніві Твоїм, піднесися проти лютування ворогів моїх. Устань, Господи, Боже мій, на суд, що заповідав Ти.8І сонм народів оточить Тебе, над ним високо піднесись.9Господь судить народи. Суди мене, Господи, за правдою моєю і за невинністю моєю.10Нехай припиниться злоба грішних, а праведника підкріпи, бо Ти, Боже праведний, знаєш серця й думки.11Поміч моя від Бога, Який спасає праведних серцем.12Бог — Суддя праведний, [непохитний, довготерпеливий] і не посилає гніву щодня.13Коли ж хто не кається, Він гострить меч Свій, готує зброю Свою і направляє на нього.14Готує для нього лук; стріли Свої робить палючими.15Ось нечестивий захворів на неправду, зачав злобу і породив беззаконня.16Копав яму, і викопав її, і впав у ту яму, яку сам приготував.17І повернеться злоба його на голову його, і неправда його на тім’я його впаде.18Прославлятиму Господа за правду Його і величатиму ім’я Господа Всевишнього. | №.Pал0мъ дв7ду, є3г0же воспётъ гDеви њ словесёхъ хусjевыхъ, сhна їеменjина, з7.в7.ГDи б9е м0й, на тS ўповaхъ, сп7си1 мz t всёхъ гонsщихъ мS и3 и3збaви мS:G.да не когдA похи1титъ ћкw лeвъ дyшу мою2, не сyщу и3збавлsющу, нижE спасaющу.д7.ГDи б9е м0й, ѓще сотвори1хъ сіE, ѓще є4сть непрaвда въ рукY моє1ю,є7.ѓще воздaхъ воздаю1щымъ ми2 ѕл†, да tпадY u5бо t вр†гъ мои1хъ т0щъ:ѕ7.да поженeтъ ќбw врaгъ дyшу мою2, и3 да пости1гнетъ, и3 поперeтъ въ зeмлю жив0тъ м0й, и3 слaву мою2 въ пeрсть всели1тъ.з7.Воскrни2, гDи, гнёвомъ твои1мъ, вознеси1сz въ концaхъ вр†гъ твои1хъ, и3 востaни, гDи б9е м0й, повелёніемъ, и4мже заповёдалъ є3си2,}.и3 с0нмъ людjй њбhдетъ тS: и3 њ т0мъ на высотY њбрати1сz.f7.ГDь сyдитъ лю1демъ: суди1 ми, гDи, по прaвдэ моeй и3 по неѕл0бэ моeй на мS.‹.Да скончaетсz ѕл0ба грёшныхъ, и3 и3спрaвиши првdнаго, и3спытazй сердцA и3 ўтрHбы, б9е, првdнw.№i.П0мощь моS t бGа, сп7сaющагw пр†выz сeрдцемъ.в7i.БGъ суди1тель првdнъ, и3 крёпокъ, и3 долготерпэли1въ, и3 не гнёвъ наводsй на всsкъ дeнь.Gi.Ѓще не њбратитeсz, nрyжіе своE њчи1ститъ, лyкъ св0й напрzжE, и3 ўгот0ва и5,д7i.и3 въ нeмъ ўгот0ва сосyды смє1ртныz, стрёлы сво‰ сгарaємымъ содёла.є7i.СE, болЁ непрaвдою, зачaтъ болёзнь и3 роди2 беззак0ніе:ѕ7i.р0въ и3зры2 и3 и3скопA и5, и3 падeтъ въ ћму, ю4же содёла.з7i.Њбрати1тсz болёзнь є3гw2 на главY є3гw2, и3 на вeрхъ є3гw2 непрaвда є3гw2 сни1детъ.}i.И#сповёмсz гDеви по прaвдэ є3гw2 и3 пою2 и4мени гDа вhшнzгw. |
|
Псалом 8
|
Pал0мъ }.
|
| 1Начальнику хору. На гефському інструменті. Псалом Давида (пророчий).2Господи Боже наш, яке величне ім’я Твоє по всій землі! Слава Твоя піднеслася вище небес!3Із уст дітей і немовлят вчинив єси хвалу перед ворогами Твоїми, щоб знищити ворога і месника.4Коли погляну на небо — діло рук Твоїх, на місяць і зорі, які Ти поставив,5то що? є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський, що Ти опікуєшся ним?6Ти створив його мало чим меншим за ангелів, славою й честю увінчав його.7І поставив його над творінням рук Твоїх; все підкорив під ноги його:8овець і волів усіх, ще й звірів польових;9птахів небесних і риб морських, що ходять стежками морськими.10Господи, Боже наш, яке величне ім’я Твоє по всій землі!Слава… | №.Въ конeцъ, њ точи1лэхъ, pал0мъ дв7ду, }.в7.ГDи гDь нaшъ, ћкw чyдно и4мz твоE по всeй земли2, ћкw взsтсz великолёпіе твоE превhше нб7съ.G.И#з8 ќстъ младeнєцъ и3 ссyщихъ соверши1лъ є3си2 хвалY, вр†гъ твои1хъ рaди, є4же разруши1ти врагA и3 мeстника.д7.Ћкw ўзрю2 небесA, дэлA пє1рстъ твои1хъ, лунY и3 ѕвёзды, ±же ты2 њсновaлъ є3си2:є7.что2 є4сть человёкъ, ћкw п0мниши є3го2; и3ли2 сhнъ человёчь, ћкw посэщaеши є3го2;ѕ7.Ўмaлилъ є3си2 є3го2 мaлымъ чи1мъ t ѓгGлъ, слaвою и3 чeстію вэнчaлъ є3си2 є3го2:з7.и3 постaвилъ є3си2 є3го2 над8 дёлы рукY твоє1ю, вс‰ покори1лъ є3си2 под8 н0зэ є3гw2:}.џвцы и3 волы2 вс‰, є3щe же и3 скоты2 польск‡z,f7.пти6цы небє1сныz и3 ры6бы морск‡z, преходsщыz стєзи2 морск‡z.‹.ГDи гDь нaшъ, ћкw чyдно и4мz твоE по всeй земли2.Слaва: |
|
Після 1-ї кафизми Трисвяте, Пресвята Тройце,.. Отче наш.. і тропарі, глас 1:
|
По №-й каfjсмэ, Трис™0е. И# по Џ§е нaшъ: И# тропари2 сі‰, глaсъ №:
|
|
У беззаконнях зачатий я — блудний. Не маю сміливості дивитися на висоту небесну, але, надіючись на чоловіколюбство Твоє, до Тебе взиваю: Боже, очисти мене грішного і спаси мене. Якщо праведник ледве спасається, то де буду я, грішний, що не поніс тяготи і спеки денної? Але до працівників одинадцятої години прирівняй мене, Боже, і спаси мене. Слава… Батьківські обійми поспіши відкрити мені, Спасе, хоч я прожив своє життя блудно, але, надіючись на багатство щедрот Твоїх, до Тебе, Господи, взиваю: згрішив я проти неба і перед Тобою; не відкинь нині мого зубожілого серця… І нині… Пресвята Діво, Уповання християн! Молися з Небесними Силами до незбагненно породженного Тобою Бога, щоб дав нам прощення гріхів та виправлення життя, і щоб ми з вірою та любов’ю Тебе величали. |
Въ беззак0ніихъ зачaвсz ѓзъ блyдный, не дерзaю взирaти на высотY нбcную, но дерзaz на чlвэколю1біе твоE, зовY: б9е, њчи1сти мS грёшнаго, и3 сп7си1 мz. Ѓще првdникъ є3двA сп7сaетсz, ѓзъ гдЁ kвлю1сz грёшный; тzготы2 и3 зн0z дневнaгw не понес0хъ, но съ наeмники є3динонадесsтагw часA сопричти1 мz б9е, и3 сп7си1 мz. Слaва: Њб8‰тіz џ§а tвeрсти ми2 потщи1сz, блyднw моE и3жди1хъ житіE, на богaтство неиждивaемое взирazй щедр0тъ твои1хъ сп7се: нhнэ њбнищaвшее моE да не прeзриши сeрдце, тебё бо гDи, ўмилeніемъ зовY: согрэши1хъ на нб7о и3 пред8 тоб0ю. И# нhнэ: Ўповaніе хrтіaнъ прес™az дв7о, є3г0же родилA є3си2 бGа пaче ўмa же и3 сл0ва, непрестaннw моли2 съ г0рними си1лами, дaти њставлeніе грэхHвъ нaмъ всBмъ, и3 и3справлeніе житіS, вёрою и3 люб0вію при1снw тS чтyщымъ. |
|
Господи помилуй, 40 разів. І молитва:
|
ГDи поми1луй, м7. И# мlтва:
|
|
Владико Вседержителю, незбагнений Боже, Початок світу і прерозумна Сило, Отче іпостасного Слова, що посилаєш Єдиносильного Твого Духа! Ти ради Своєї безмежної милости і невимовної благости не зневажив людського єства, темрявою гріха покритого, але просвітив людей світлом Твого Божественного вчення через Закон і пророків. Наостанку ж послав нам Єдинородного Твого Сина і Ним нас до світла богопізнання привів. Нехай же вуха Твої і тепер чують голос молінь наших; і дай нам, Боже, пильним і тверезим сердцем усю ніч цього життя пройти в очікуванні пришестя Сина Твого Христа і Бога нашого, Судді всіх, щоб не в лінощах, а у виконанні заповідей Твоїх ми зустріли Його та ввійшли в радість Його, де не вмовкає голос святковий і не скінчується насолода тих, що бачать лиця Твого красу невимовну. Бо Ти благий і чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
ВLко вседержи1телю, непостижи1ме, начaло свёта, и3 преyмнаz си1ло, и4же v3постaснагw сл0ва nц7ъ, и3 є3диноси1льнагw твоегw2 д¦а и3спусти1тель: млcрдныz рaди млcти, и3 неизречeнныz бlгости, не презрёвый человёческагw є3стествA, тьм0ю грэхA содержи1магw, но б9eственными свёты сщ7eнныхъ твои1хъ ўчeній, зак0номъ и3 прbр0ки свэти1вый мjру, послэди1 же нaмъ того2 є3динор0днаго твоего2 сн7а бlговоли1вый пл0тію возсіsти, и3 ко њсіsнію нaсъ твоегw2 просвэщeніz настaвити: да бyдутъ ќши твои2 внeмлющэ глaсу молeніz нaшегw, и3 дaруй нaмъ б9е, во бдённомъ и3 трeзвенномъ сeрдцэ всю2 настоsщагw житіS н0щь прейти2, њжидaющымъ пришeствіz сн7а твоегw2, и3 бGа нaшегw, судіи2 всёхъ, да не возлежaще и3 спsще, но б0дрствующе и3 воздви1жени въ дёланіе зaповэдей твои1хъ њбрsщемсz, и3 въ рaдость є3гw2 совни1демъ, и3дёже прaзднующихъ глaсъ непрестaнный, и3 неизречeннаz слaдость зрsщихъ твоегw2 лицA добр0ту неизглаг0ланную. Ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
