|
Кафизма 12
|
Кафизма 12
|
|
Псалом 85
|
Псалом 85
|
| Молитва Давида.1Прихили, Господи, вухо Твоє і почуй мене, бо я немічний і вбогий.2Охорони душу мою, бо я відданий Тобі. Боже мій, спаси раба Твого, що уповає на Тебе.3Помилуй мене, Господи, бо я взиваю до Тебе кожного дня.4Звесели душу раба Твого, бо до Тебе я підношу душу мою.5Бо Ти, Господи, благий і лагідний і многомилостивий до тих, що призивають Тебе.6Почуй, Господи, молитву мою і вислухай голос благання мого.7В день скорботи моєї я взиваю до Тебе, бо Ти почуєш мене, Боже.8Немає між богами такого, як Ти, Господи, і ніщо не може зрівнятися з ділами Твоїми.9Всі народи, що їх створив Ти, прийдуть і поклоняться Тобі, Господи, і прославлять ім’я Твоє.10Бо Ти великий і твориш чудеса. Ти — Бог єдиний.11Настав мене, Господи, на путь Твою, і буду ходити в істині Твоїй. Утверди серце моє в страху перед іменем Твоїм.12Буду вихваляти Тебе, Господи, Боже мій, всім серцем моїм і прославлятиму ім’я Твоє повіки.13Бо велика милість Твоя наді мною: Ти визволив душу мою з пекла найглибшого.14Боже! Беззаконники повстали проти мене, і натовп сильних шукає душі моєї, і не мають Тебе перед собою.15Ти ж, Господи, щедрий і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий і істинний.16Зглянься на мене і помилуй мене; дай силу рабу Твоєму, спаси сина раби Твоєї.17Покажи на мені ознаку милости Твоєї, щоб побачили ненависники мої і посоромилися, бо Ти, Господи, допоміг мені і втішив мене. | Моли́тва Дави́ду, 85.1Приклони́, Го́споди, у́хо Твоє́, і усли́ши м'я, я́ко нищ і убо́г єсьм аз.2Сохрани́ ду́шу мою́, я́ко преподо́бен єсьм; спаси́ раба́ Твоєго́, Бо́же мой, упова́ющаго на Тя.3Поми́луй м'я, Го́споди, я́ко к Тебі́ воззову́ весь день.4Возвесели́ ду́шу раба́ Твоєго́, я́ко к Тебі́ взях ду́шу мою́.5Я́ко Ти, Го́споди, благ і кро́ток і многоми́лостив всім призива́ющим Тя.6Внуши́, Го́споди, моли́тву мою́ і воньми́ гла́су моле́нія моєго́.7В день ско́рби моєя́ воззва́х к Тебі́, я́ко усли́шал м'я єси́.8Ність подо́бен Тебі́ в бозі́х, Го́споди, і ність по діло́м Твої́м.9Всі язи́ци, єли́кі сотвори́л єси́, при́йдуть і покло́няться пред Тобо́ю, Го́споди, і просла́в'ять і́м'я Твоє́;10я́ко ве́лій єси́ Ти і творя́й чудеса́, Ти єси́ Бог єди́н.11Наста́ви м'я, Го́споди, на путь Твой, і пойду́ во і́стині Твоє́й; да возвесели́ться се́рдце моє́ боя́тися і́мене Твоєго́.12Іспові́мся Тебі́, Го́споди Бо́же мой, всім се́рдцем мої́м і просла́влю і́м'я Твоє́ в вік;13я́ко ми́лость Твоя́ ве́лія на мні, і ізба́вил єси́ ду́шу мою́ от а́да преіспо́днійшаго.14Бо́же, законопресту́пници воста́ша на м'я, і сонм держа́вних взиска́ша ду́шу мою́, і не предложи́ша Тебе́ пред собо́ю.15І Ти, Го́споди Бо́же мой, ще́дрий і ми́лостивий, долготерпіли́вий і многоми́лостивий і і́стинний,16при́зри на м'я і поми́луй м'я; даждь держа́ву Твою́ о́троку Твоєму́ і спаси́ си́на раби́ Твоєя́.17Сотвори́ со мно́ю зна́меніє во бла́го; і да ви́дять ненави́дящії м'я, і постидя́ться, я́ко Ти, Го́споди, помо́гл мі і уті́шил м'я єси́. |
|
Псалом 86
|
Псалом 86
|
| 1Псалом синів Кореєвих. Пісня (про Єрусалим, що є прообраз Єрусалима небесного).2Основи його на горах святих, любить Господь врата Сиону більше за поселення Якова.3Преславне говорять про тебе, місто Боже.4Згадаю Єгипет і Вавилон перед тими, що знають мене. Ось филистимляни і Тир з людьми ефіопськими скажуть: це все сталося там.5І про Сион скажуть: і цей, і той чоловік народився в ньому, і Сам Всевишній заснував його.6Господь напише в переписі народів: ось такий народився там.7Бо в Тобі оселя всіх, що співають і веселяться. | 1Сино́м коре́йовим, псало́м пі́сні, 86.2Основа́нія Єго́ на гора́х святи́х; лю́бить Госпо́дь врата́ Сіо́ня па́че всіх селе́ній Іа́ковлих.3Пресла́вная глаго́лашася о Тебі́, гра́де Бо́жий.4Пом'яну́ Раа́в і Вавило́на ві́дущим м'я; і се, іноплеме́нници і Тир і лю́діє Ефіо́пстії, сі́ї би́ша та́мо.5Ма́ти Сіо́н рече́ть: челові́к і челові́к роди́ся в нем, і Той основа́ ї Ви́шній.6Госпо́дь пові́сть в писа́нії люді́й і князе́й, сих би́вших в нем.7Я́ко веселя́щихся всіх жили́ще в Тебі́. |
|
Псалом 87
|
Псалом 87
|
| 1Начальнику хору на махалаф, для співу. Повчання Емана Езрахіта. Псалом синів Кореєвих. (Пісня-молитва.)2Господи, Боже спасіння мого, вдень я взиваю і вночі перед Тобою.3Нехай дійде до Тебе молитва моя, прихили вухо Твоє до моління мого.4Бо стражданнями сповнилася душа моя, і життя моє до пекла наблизилося.5Приєднався я до тих, що сходять у могилу: я став як людина без сили,6між мертвими кинутий я, — як убиті, що сплять у гробі, про яких Ти вже не згадуєш і які від руки Твоєї відринуті.7Ти поклав мене у рові преісподнім, у темряві і тіні смертній.8На мені утвердилася ярість Твоя, і всі хвилі Твої навів Ти [на мене].9Віддалив Ти знайомих моїх від мене, зробив мене огидним для них. Я в неволі й не можу вийти.10Очі мої знемоглися від горя. Взивав до Тебе, Господи, весь день, підносив до Тебе руки мої.11Хіба для мертвих Ти твориш чудеса? А чи мертві воскреснуть і прославлятимуть Тебе?12Хіба розповість хто у гробі про милість Твою і про істину Твою — в погибелі?13Чи пізнані будуть у темряві чудеса Твої і правда Твоя — в землі забуття?14Я ж до Тебе, Господи, взиваю, і вранці молитва моя упередить Тебе.15Чому, Господи, відкидаєш душу мою, відвертаєш лице Твоє від мене?16Убогий я, і страждаю від юности моєї, смирився і знеміг.17По мені пройшов гнів Твій, і страхання Твої сокрушили мене.18Оточили мене, як вода, весь день, облягли мене всі вкупі.19Віддалив Ти від мене друга й ближнього, знайомих моїх — від моїх пристрастей.Слава… | 1Піснь псалма́ сино́м Коре́йовим, в коне́ць, о Маєле́фі* є́же отвіща́ти, ра́зума Ема́ну Ізра́їльтянину, 87.2Го́споди Бо́же спаcе́нія моєго́, во дні воззва́х і в нощі́ пред Тобо́ю;3да вни́деть пред Тя моли́тва моя́, приклони́ у́хо Твоє́ к моле́нію моєму́.4Я́ко іспо́лнися зол душа́ моя́, і живо́т мой а́ду прибли́жися.5Привміне́н бих с низходя́щими в ров; бих я́ко челові́к без по́мощі,6в ме́ртвих свобо́дь; я́ко я́звеннії сп'я́щії во гро́бі, ї́хже не пом'яну́л єси́ ктому́, і ті́ї от руки́ Твоєя́ отринове́ні би́ша.7Положи́ша м'я в ро́ві преіспо́днім, в те́мних і сі́ні сме́ртній.8На мні утверди́ся я́рость Твоя́, і вся во́лни Твоя́ наве́л єси́ на м'я.9Уда́лил єси́ зна́ємих мої́х от мене́; положи́ша м'я ме́рзость себі́; пре́дан бих і не ісхожда́х.10О́чі мої́ ізнемого́сті от нищети́; воззва́х к Тебі́, Го́споди, весь день, возді́х к Тебі́ ру́ці мої́.11Єда́ ме́ртвими твори́ши чудеса́? Іли́ вра́чеве воскреся́ть, і іспові́дяться Тебі́?12Єда́ пові́сть кто во гро́бі ми́лость Твою́ і і́стину Твою́ в поги́белі?13Єда́ позна́на бу́дуть во тьмі чудеса́ Твоя́ і пра́вда Твоя́ в землі́ забве́нній?14І аз к Тебі́, Го́споди, воззва́х, і у́тро моли́тва моя́ предвари́ть Тя.15Вску́ю, Го́споди, отрі́єши ду́шу мою́? Отвраща́єши лице́ Твоє́ от мене́?16Нищ єсьм аз і в труді́х от ю́ности моєя́; возне́сжеся смири́хся і ізнемого́х.17На мні прейдо́ша гні́ви Твої́, устраше́нія Твоя́ возмути́ша м'я;18обидо́ша м'я я́ко вода́ весь день, одержа́ша м'я вку́пі.19Уда́лил єси́ от мене́ дру́га і і́скренняго, і зна́ємих мої́х от страсте́й.Сла́ва: |
|
Псалом 88
|
Псалом 88
|
| 1Повчання Ефама Езрахіта.2Милості [Твої], Господи, повіки співатиму, з роду в рід сповіщатиму істину Твою устами моїми.3Бо Ти сказав: навіки милість перебуватиме, на небесах приготується істина Твоя.4«Я заповів завіт обраним Моїм, клявся Давидові, рабу Моєму:5навіки утверджу нащадків твоїх і збудую з роду в рід престіл твій».6Прославлятимуть небеса дивні діла Твої, Господи, і правду Твою в Церкві святих.7Бо хто на небесах зрівняється з Господом? І хто подібний до Нього між синами Божими?8Бог, що Його прославляють собори святих, великий і страшний для всіх, хто навкруги Нього.9Господи, Боже Сил! Хто подібний до Тебе?! Всесильний Ти, Господи, і правда Твоя навкруги Тебе.10Ти володарюєш над силою моря і втихомирюєш розбурхані хвилі його.11Ти смирив гордого, немов пораненого, і кріпкістю сили Твоєї Ти розсипав ворогів Твоїх.12Твої небеса і Твоя земля. Ти створив всесвіт і все, що наповнює його.13Північ і південь Ти створив єси. Фавор і Єрмон іменем Твоїм радуються.14Сильні рамена Твої, міцна рука Твоя, високо піднесена правиця Твоя.15Правосуддя і справедливість — основа Престолу Твого. Милість і істина йдуть перед лицем Твоїм.16Блаженні люди, що знають глас святковий: Господи, у світлі лиця Твого вони ходять,17і іменем Твоїм вони радуються весь день, і правдою Твоєю підносяться.18Бо Ти похвала сили їхньої, і милістю Твоєю підноситься ріг наш.19Бо Господь — Захист наш і Святий Ізраїлів — Цар наш.20Колись говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: «Я подав поміч мужньому, підніс обраного з людей Моїх.21Я знайшов Давида, слугу Мого, і миром святим Моїм помазав його.22Рука Моя захистить його і сила Моя підкріпить його.23Не подолає ворог його, і син беззаконня не візьме в неволю його.24Розіб’ю перед ним ворогів його, і знищу ненависників його.25Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його.26І покладу на море руку його і на ріки — правицю його.27І буде він звати Мене: «Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.»28І Я первенця піднесу Мого* високо, вище царів землі.29Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому.30І продовжу навіки рід його, і престіл його — як дні неба.31А якщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми,32якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть,33то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою — на неправду їх.34Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї,35не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх.36Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду.37Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його — як сонце переді Мною,38як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний».39А ось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого.40Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його.41Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну.42Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх.43Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його.44Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою.45Відібрав славу його і престіл його повалив на землю.46Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом.47Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій?48Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських?49Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла?50Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй?51Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів.52Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого.53Благословен Господь навіки. Амінь, амінь.Слава… | 1Ра́зума Ефа́ма Ізра́їльтянина, 88.2Ми́лості Твоя́, Го́споди, во вік воспою́, в род і род возвіщу́ і́стину Твою́ усти́ мої́ми.3Зане́ рекл єси́: в вік ми́лость сози́ждеться, на небесі́х угото́виться і́стина Твоя́.4Завіща́х заві́т ізбра́нним Мої́м, кля́хся Дави́ду, рабу́ Моєму́:5до ві́ка угото́ваю сі́м'я твоє́, і сози́жду в род і род престо́л твой.6Іспові́дять небеса́ чудеса́ Твоя́, Го́споди, і́бо і́стину Твою́ в Це́ркві святи́х.7Я́ко кто во о́блаціх уравни́ться Го́сподеві? Уподо́биться Го́сподеві в сині́х Бо́жиїх?8Бог прославля́єм в сові́ті святи́х, ве́лій і стра́шен єсть над всі́ми окре́стними Єго́.9Го́споди Бо́же сил, кто подо́бен Тебі́? Си́лен єси́, Го́споди, і і́стина Твоя́ о́крест Тебе́.10Ти влади́чествуєши держа́вою морсько́ю, возмуще́ніє же волн єго́ Ти укроча́єши.11Ти смири́л, єси́, я́ко я́звена, го́рдаго, ми́шцею си́ли Твоєя́ расточи́л єси́ враги́ Твоя́.12Твоя́ суть небеса́, і Твоя́ єсть земля́; вселе́нную і ісполне́ніє єя́ Ти основа́л єси́.13Сі́вер і мо́ре Ти созда́л єси́; Фаво́р і Єрмо́н о і́мені Твоє́м возра́дуєтася.14Твоя́ ми́шця с си́лою, да укріпи́ться рука́ Твоя́, і вознесе́ться десни́ця Твоя́.15Пра́вда і судьба́ — угото́ваніє Престо́ла Твоєго́; ми́лость і і́стина преди́деті пред лице́м Твої́м.16Блаже́нні лю́діє ві́дущії воскликнове́ніє: Го́споди, во сві́ті лиця́ Твоєго́ по́йдуть,17і о і́мені Твоє́м возра́дуються весь день, і пра́вдою Твоє́ю вознесу́ться.18Я́ко похвала́ си́ли їх Ти єси́, і во благоволе́нії Твоє́м вознесе́ться рог наш.19Я́ко Госпо́днє єсть заступле́ніє і Свята́го Ізра́їлева Царя́ на́шего.20Тогда́ глаго́лал єси́ в виді́нії синово́м Твої́м і рекл єси́: положи́х по́мощ на си́льнаго, вознесо́х ізбра́ннаго от люді́й Мої́х;21обріто́х Дави́да, раба́ Моєго́, єле́єм святи́м Мої́м пома́зах єго́.22І́бо рука́ моя́ засту́пить єго́, і ми́шця моя́ укріпи́ть єго́;23нічто́же успі́єть враг на него́, і син беззако́нія не приложи́ть озло́бити єго́.24І ссіку́ от лиця́ єго́ враги́ єго́, і ненави́дящия єго́ побіжду́;25і і́стина Моя́ і ми́лость Моя́ с ним, і о і́мені Моє́м вознесе́ться рог єго́;26і положу́ на мо́рі ру́ку єго́, і на ріка́х десни́цю єго́.27Той призове́ть М'я: Оте́ць мой єси́ Ти, Бог мой і засту́пник спаcе́нія моєго́.28І Аз пе́рвенця положу́ єго́, висока́ па́че царе́й земни́х;29в вік сохраню́ єму́ ми́лость Мою́, і заві́т Мой ві́рен єму́;30і положу́ в вік ві́ка сі́м'я єго́, і престо́л єго́ я́ко дні́є не́ба.31А́ще оста́в'ять си́нове єго́ зако́н Мой і в судьба́х Мої́х не по́йдуть,32а́ще оправда́нія Моя́ оскверня́ть і за́повідій Мої́х не сохраня́ть,33посіщу́ жезло́м беззако́нія їх і ра́нами непра́вди їх,34ми́лость же Мою́ не разорю́ от них, ні преврежду́ во і́стині Моє́й;35ніже́ оскверню́ заві́та Моєго́ і ісходя́щих от уст Мої́х не отве́ргуся.36Єди́ною кля́хся о святі́м Моє́м: а́ще Дави́ду солжу́?37Сі́м'я єго́ во вік пребу́деть, і престо́л єго́ — я́ко со́лнце пре́до Мно́ю,38і я́ко луна́ соверше́на в вік, і свиді́тель на небесі́ ві́рен.39Ти же отри́нул єси́ і унічижи́л, негодова́л єси́ пома́заннаго Твоєго́;40разори́л єси́ заві́т раба́ Твоєго́, оскверни́л єси́ на землі́ святи́ню єго́;41разори́л єси́ вся опло́ти єго́, положи́л єси́ тве́рдая єго́ страх.42Расхища́ху єго́ всі мимоходя́щії путе́м, бисть поноше́ніє сосі́дом свої́м.43Возви́сил єси́ десни́цю стужа́ющих єму́, возвесели́л єси́ вся враги́ єго́;44отврати́л єси́ по́мощ меча́ єго́ і не заступи́л єси́ єго́ во бра́ні;45разори́л єси́ от очище́нія єго́, престо́л єго́ на зе́млю пове́ргл єси́:46Ума́лил єси́ дні вре́мене єго́, облія́л єси́ єго́ студо́м.47Доко́лі, Го́споди, отвраща́єшися в коне́ць, разжже́ться я́ко огнь гнів Твой?48Пом'яни́, кий мой соста́в: єда́ бо всу́є созда́л єси́ вся си́ни челові́чеськія?49Кто єсть челові́к, і́же поживе́ть і не у́зрить сме́рти, ізба́вить ду́шу свою́ із руки́ а́дови?50Гді суть ми́лості Твоя́ дре́внія, Го́споди, ї́миже кля́лся єси́ Дави́ду во і́стині Твоє́й?51Пом'яни́, Го́споди, поноше́ніє раб Твої́х, є́же удержа́х в ні́дрі моє́м мно́гих язи́к;52і́мже поноси́ша вразі́ Твої́, Го́споди, і́мже поноси́ша ізміне́нію христа́ Твоєго́.53Благослове́н Госпо́дь во вік! Бу́ди, бу́ди.Сла́ва: |
|
Псалом 89
|
Псалом 89
|
| 1Молитва Мойсея, чоловіка Божого.2Господи! Пристановищем нашим був Ти з роду в рід.3Перше, ніж з’явилися гори і створилися Земля і Вселенна, — од віку й до віку Ти єси.4Ти повертаєш людину у тління і кажеш: «Верніться, сини людські!»5Бо тисяча літ перед очима Твоїми — як день учорашній, що пройшов, як сторожа нічна.6Ти, наче повінню, зносиш їх. Вони як сон, як трава, що зранку зеленіє й цвіте, а ввечері опадає, в’яне й сохне.7Бо ми в страху від гніву Твого, і від ярости Твоєї ми в тривозі.8Ти поклав перед Собою беззаконня наші і таємне наше перед світлом лиця Твого.9Всі дні наші минають у гніві Твоїм, і роки наші щезають, як мрії.10Дні віку нашого — сімдесят літ, а як при силі — вісімдесят літ, і найкраща пора їх — труд і хвороби: час швидко минає, і ми зникаємо.11Хто знає силу гніву Твого, щоб страхом перед Тобою виміряти ярість Твою?12Навчи нас так обчисляти дні наші, щоб ми придбали серце мудре.13Повернися, Господи, доки ж? Змилосердься над слугами Твоїми.14Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимось.15Звесели нас у всі дні наші — за ті дні, коли Ти смиряв нас, за літа, коли ми бачили зло.16І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої і навчи синів їх.17І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас. Діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам. | 1Моли́тва Моїсе́я, челові́ка Бо́жия, 89.2Го́споди, прибі́жище бил єси́ нам в род і род.3Пре́жде да́же гора́м не би́ти і созда́тися землі́ і вселе́нній, і от ві́ка і до ві́ка Ти єси́.4Не отврати́ челові́ка во смире́ніє, і рекл єси́: обраті́теся, си́нове челові́честії.5Я́ко ти́сяща літ пред очи́ма Твої́ма, Го́споди, я́ко день вчера́шній, і́же ми́мо і́де, і стра́жа нощна́я.6Уничиже́нія їх лі́та бу́дуть; у́тро я́ко трава́ ми́мо і́деть, у́тро процвіте́ть і пре́йдеть; на ве́чер отпаде́ть, ожесті́єть і і́зсхнеть;7я́ко ізчезо́хом гні́вом Твої́м, і я́ростію Твоє́ю смути́хомся.8Положи́л єси́ беззако́нія на́ша пред Тобо́ю, вік наш в просвіще́ніє лиця́ Твоєго́.9Я́ко всі дні́є на́ші оскуді́ша, і гні́вом Твої́м ізчезо́хом;10лі́та на́ша я́ко паучи́на поуча́хуся; дні́є літ на́ших в ни́хже се́дьмдесят літ, а́ще же в си́лах — о́сьмдесят літ, і мно́жає їх труд і болі́знь: я́ко при́йде кро́тость на ни, і нака́жемся.11Кто вість держа́ву гні́ва Твоєго́, і от стра́ха Твоєго́ я́рость Твою́ ізчести́?12Десни́цю Твою́ та́ко скажи́ мі, і окова́нния* се́рдцем в му́дрості.13Обрати́ся, Го́споди, доко́лі? І умоле́н бу́ди на раби́ Твоя́.14Іспо́лнихомся зау́тра ми́лости Твоєя́, Го́споди, і возра́довахомся і возвесели́хомся;15во вся дні на́ша возвесели́хомся, за дні, в ня́же смири́л ни єси́, лі́та, в ня́же ви́діхом зла́я.16І при́зри на раби́ Твоя́ і на діла́ Твоя́, і наста́ви си́ни їх.17І бу́ди сві́тлость Го́спода Бо́га на́шего на нас, і діла́ рук на́ших іспра́ви на нас, і ді́ло рук на́ших іспра́ви. |
|
Псалом 90
|
Псалом 90
|
| [Хвалебна пісня Давида] (у євреїв не надписаний).1Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться.2Каже він до Господа: «Ти пристановище і захист мій, Бог мій, і я уповаю на Тебе».3Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної.4Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його.5Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень.6Ані пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні.7Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться.8Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити.9Бо ти сказав: «Господь — надія моя», і Всевишнього ти обрав за оборонця собі.10Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї.11Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх.12На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь.13На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія.14Бо каже Господь: «За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє.15Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його.16Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє».Слава… |
Хвала́ пі́сні Дави́дови, не надпи́сан у євре́й, 90.1Живи́й в по́мощі Ви́шняго, в кро́ві Бо́га Небе́снаго водвори́ться,2рече́ть Го́сподеві: засту́пник мой єси́ і прибі́жище моє́, Бог мой, і упова́ю на Него́.3Я́ко Той ізба́вить тя от сі́ті ло́вчі і от словесе́ м'яте́жна;4Плещма́ Свої́ма осіни́ть тя, і под крилі́ Єго́ наді́єшися; ору́жієм оби́деть тя і́стина Єго́.5Не убої́шися от стра́ха нощна́го, от стріли́ летя́щия во дні,6от ве́щі во тьмі преходя́щия, от сря́ща* і бі́са полу́деннаго.7Паде́ть от страни́ твоєя́ ти́сяща і тьма одесну́ю тебе́, к тебі́ же не прибли́житься;8оба́че очи́ма твої́ма смо́триши і воздая́ніє грі́шников у́зриши.9Я́ко Ти, Го́споди, упова́ніє моє́; Ви́шняго положи́л єси́ прибі́жище твоє́.10Не при́йдеть к тебі́ зло, і ра́на не прибли́житься тілесі́ твоєму́*;11я́ко а́нгелом Свої́м запові́сть о тебі́ сохрани́ти тя во всіх путе́х твої́х.12На рука́х во́зьмуть тя, да не когда́ преткне́ши о ка́мень но́гу твою́;13на а́спида і васили́ска насту́пиши і попере́ши льва і змі́я.14Я́ко на М'я упова́, і ізба́влю ї; покри́ю ї, я́ко позна́ і́м'я Моє́.15Воззове́ть ко Мні, і усли́шу єго́; с ним єсьм в ско́рбі, ізму́ єго́ і просла́влю єго́;16Долгото́ю дній іспо́лню єго́ і явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́.1001 Сла́ва: |
|
Після 12-ї кафизми Трисвяте, Пресвята Тройце,.. Отче наш.. і тропарі, глас 7:
|
Після 12-ї кафизми, Трисвято́є. І по О́тче наш: тропарі, глас 7:
|
|
Господи, Ти прийняв сльози Петра і блудниці, Ти й митаря виправдав, що зітхнув з глибини душі. Тому й я в покаянні припадаю до Тебе й молю: зглянься й на мене, Спасе, і помилуй мене. Слава… Прийми мене, Господи, як митаря, і, як блудницю, очисти мене, Владико; як хананеянку, помилуй з великої Твоєї милости. І нині… Мати Світла, благословенна Богородице, моли Христа Бога, щоб засяяв душам нашим великою Своєю милістю. |
Блудни́ці сле́зи і Петро́ви приє́мий, Го́споди, і митаря́ оправда́вий, із глубини́ воздохну́вша; і мене́ во умиле́нії припа́дающа уще́дри, Спа́се, і поми́луй м'я. Сла́ва: Прийми́, я́ко митаря́, Го́споди, я́ко блудни́цю, очи́сти м'я, Влади́ко, я́ко ханане́ю, поми́луй, по вели́цій Твоє́й ми́лості. І ни́ні: Ма́ти Сві́та, благослове́нная Богоро́дице, моли́ся Христу́ Бо́гу совозсія́ти у́тро, і ве́лію ми́лость душа́м на́шим. |
|
Господи помилуй, 40 разів. І молитва:
|
Го́споди поми́луй, 40 разів. І молитва:
|
|
Господи Боже мій! Єдиний благий і чоловіколюбний, єдиний милостивий і лагідний, єдиний істинний і праведний, єдиний щедрий і милосердний, Боже наш! Нехай найде на мене, грішного і нікчемного раба Твого, сила Твоя і нехай укріпить мене Євангелієм Божественного вчення Твого! Владико, Чоловіколюбче любомилосердний! Просвіти моє тіло й очисти мене від усякої злоби й гріховности. Збережи мене в чистоті й непорочності від усякого дійства диявольского. Даруй мені за Твоєю милістю вчення Твоє розуміти, про Тебе думати, за Твоїми заповідями жити, Твого гніву боятися і чинити тільки угодне Тобі до останнього мого зітхання. Збережи милосердям Твоїм мою душу і тіло, розум і думки і весь мій тілесний храм від супротивної спокуси, Господи, мій Господи! Покрий мене милосердям Твоїм і не покинь мене, негідного раба Твого, бо Ти захисник мій, Господи, і про Тебе пісня моя завжди. І Тобі возсилаю славу, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
Го́споди Бо́же мой, єди́н благи́й і человіколюби́вий, єди́н ми́лостивий і кро́ткий, єди́н і́стинний і пра́ведний, єди́н ще́дрий і ми́лостивий Бо́же наш; да при́йдеть си́ла Твоя́ на м'я, грі́шнаго і непотре́бнаго раба́ Твоєго́, і да укріпи́ть мой храм Єва́нгелієм Боже́ственнаго уче́нія Твоєго́. Влади́ко і Человіколю́бче, Любоблаже, Любоблагоутро́бне, просвіти́ моя́ утро́би і вся у́ди Твоє́ю во́лею; очи́сти м'я от вся́кия зло́би і гріха́, соблюди́ м'я нескве́рна і непоро́чна от вся́каго наї́тія і ді́йства дия́воля, і да́руй мі по Твоє́й бла́гості Твоя́ разумі́ти, Твоя́ му́дрствовати і в Твої́х хоті́ніїх жи́ти, Твоєго́ стра́ха страши́тися, є́же твори́ти Тебі́ благоуго́дная до послі́дняго моєго́ іздиха́нія, я́ко да по неісповіди́мой Твоє́й ми́лості соблюде́ши моє́ ті́ло і ду́шу, ум же і ми́слі, неіскуше́н вся́кия сопротиволежа́щия сі́ті храм. Го́споди мой, Го́споди, покри́й м'я Твої́м благоутро́бієм і не оста́ви м'я, грі́шнаго, і нечи́стаго, і недосто́йнаго раба́ Твоєго́; я́ко Ти єси́ Защи́титель мой, Го́споди, і о Тебі́ пі́ніє моє́ ви́ну, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь. |
