|
Кафизма 14
|
Кафизма 14
|
|
Псалом 101
|
Псалом 101
|
| 1Молитва скорботного, коли він у печалі виливає перед Богом благання своє.2Господи! Вислухай молитву мою, і плач мій до Тебе нехай дійде.3Не відвертай лиця Твого від мене в день, коли я в скорботі. Прихили до мене вухо Твоє в той день, [коли] призву [Тебе]; скоро вислухай мене.4Бо щезають, наче дим, дні мої, і кості мої висохли.5Я підкошений, наче трава, і висохло серце моє, бо я вже забув їсти хліб мій.6Від тяжкого зітхання мого присохли кості мої до плоті моєї.7Я став подібний до нічного птаха в пустелі, став як сова на руїнах.8Не сплю і став наче самотній птах на покрівлі.9Кожного дня зневажають мене вороги мої, і ті, що хвалили мене, проклинають мене.10Я вже попіл їм, наче хліб, і пиття моє змішую зі сльозами.11Від лиця гніву Твого і ярости Твоєї — Ти підніс і кинув мене.12Дні мої, наче тінь, зникають, і я висох, як та трава.13Ти ж, Господи, перебуваєш вічно, і пам’ять про Тебе з роду в рід.14Ти встанеш і змилосердишся над Сионом, бо вже час помилувати його, бо вже прийшов призначений час.15Бо раби Твої полюбили й каміння його, і жаль їм руїн його.16І будуть народи боятись імені Твого, і всі царі землі — слави Твоєї.17Бо відбудує Господь Сион і явиться у славі Своїй.18Він зглянеться на молитви смиренних і не відкине благання їх.19І буде написано про це для поколінь майбутніх, і люди, що народяться, будуть хвалити Господа.20Бо Він прихилився з висоти святої Своєї, поглянув Господь з небес на землю,21щоб почути стогін ув’язнених, звільнити синів, на смерть засуджених,22щоб прославляли ім’я Господнє в Сионі і хвалили Його в Єрусалимі,23коли разом зберуться народи й царства, щоб служити Господу.24Ти виснажив у дорозі сили мої, вкоротив дні віку мого.25І я сказав: «Боже мій! Не знищуй мене на половині життя мого, Твої літа в роді родів вічно.26На початку Ти, [Господи,] землю створив, і небеса — діло рук Твоїх.27Вони загинуть, Ти ж існуватимеш; вони, наче риза, постаріють; як одежу, переміниш їх, і вони зміняться.28Ти ж усе Той Самий, і літа Твої не скінчаться.29Сини рабів Твоїх будуть жити, і насліддя їх утвердиться перед лицем Твоїм повік». | 1Моли́тва ни́щаго, єгда́ уни́єть і пред Го́сподем проліє́ть моле́ніє своє́, 101.2Го́споди, усли́ши моли́тву мою́, і вопль мой к Тебі́ да при́йдеть.3Не отврати́ лиця́ Твоєго́ от мене́; в о́ньже а́ще день скорблю́, приклони́ ко мні у́хо Твоє́; в о́ньже а́ще день призову́ Тя, ско́ро усли́ши м'я.4Я́ко ізчезо́ша, я́ко дим, дні́є мої́, і ко́сті моя́, я́ко суши́ло, сосхо́шася.5Уя́звлен бих, я́ко трава́, і і́зсше се́рдце моє́, я́ко заби́х сні́сти хліб мой.6От гла́са воздиха́нія моєго́ прильпе́ кость моя́ пло́ті моє́й.7Уподо́бихся нея́сити пусти́нній, бих, я́ко нощни́й вран на ни́рищі*.8Бдіх і бих, я́ко пти́ця осо́б'ящаяся на зді*.9Весь день поноша́ху мі вразі́ мої́, і хва́лящії м'я мно́ю* кленя́хуся.10Зане́ пе́пел, я́ко хліб, ядя́х і питіє́ моє́ с пла́чем растворя́х,11от лиця́ гні́ва Твоєго́ і я́рости Твоєя́ — я́ко возне́с низве́ргл м'я єси́.12Дні́є мої́ я́ко сінь уклони́шася, і аз я́ко сі́но ізсхо́х.13Ти же, Го́споди, во вік пребива́єши, і па́м'ять Твоя́ в род і род.14Ти воскре́с уще́дриши Сіо́на; я́ко вре́м'я уще́дрити єго́, я́ко при́йде вре́м'я.15Я́ко благоволи́ша раби́ Твої́ ка́меніє* єго́, і персть єго́ уще́дрять.16І убоя́ться язи́ци і́мене Госпо́дня, і всі ца́ріє зе́мстії сла́ви Твоєя́;17я́ко сози́ждеть Госпо́дь Сіо́на і яви́ться во сла́ві Своє́й.18Призрі́ на моли́тву смире́нних і не унічижи́ моле́нія їх.19Да напи́шеться сіє́ в род ін, і лю́діє зи́ждемії восхва́лять Го́спода;20я́ко прини́че с висоти́ святи́я Своєя́, Госпо́дь с небесе́ на зе́млю призрі́,21усли́шати воздиха́ніє окова́нних, разріши́ти си́ни умерщвле́нних;22возвісти́ти в Сіо́ні і́м'я Госпо́днє і хвалу́ Єго́ во Ієрусали́мі,23внегда́ собра́тися лю́дем вку́пі і царе́м, є́же рабо́тати Го́сподеві.24Отвіща́ Єму́ на путі́ крі́пости Єго́; умале́ніє дній мої́х возвісти́ мі;25не возведи́ мене́ во преполове́ніє дній мої́х; в ро́ді родо́в лі́та Твоя́.26В нача́ліх Ти, Го́споди, зе́млю основа́л єси́, і діла́ руку́ Твоє́ю суть небеса́.27Та поги́бнуть, Ти же пребива́єши; і вся, я́ко ри́за, обетша́ють, і, я́ко оде́жду, свіє́ши я, і ізміня́ться.28Ти же То́йжде єси́, і лі́та Твоя́ не оскуді́ють.29Си́нове раб Твої́х вселя́ться, і сі́м'я їх во вік іспра́виться. |
|
Псалом 102
|
Псалом 102
|
| Псалом Давида.1Благослови, душе моя, Господа і, вся істото моя, ім’я святеє Його.2Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств Його.3Він очищає всі беззаконня твої, зціляє всі недуги твої.4Він звільняє від тління життя твоє, вінчає тебе милістю і щедротами.5Він виконує благі бажання твої: оновиться, подібно орляті, юність твоя.6Господь творить справедливість і суд усім покривдженим.7Показав путі Свої Мойсеєві, синам Ізраїлевим — хотіння Свої.8Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий.9Не до кінця прогнівається і повік не ворогуватиме.10Не за беззаконнями нашими вчинив нам і не за гріхами нашими воздав нам.11Бо як високо небо над землею, так утвердив Господь милість Свою над тими, що бояться Його.12Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас беззаконня наші.13Як отець милує дітей, так милує Господь тих, що бояться Його.14Бо Він знає сутність нашу, пам’ятає, що ми — порох землі.15Людина — як трава, дні її — немов цвіт польовий, цвіте й відцвітає.16Повіє вітер над нею, і не стане її: не знайти вже й місця по ній.17Милість же Господня від віку й до віку на тих, що бояться Його.18І правда Його на синах синів, що бережуть завіти Його і пам’ятають заповіді Його, щоб виконувати їх.19Господь на небесах уготував Престіл Свій, і Царство Його усім володіє.20Благословіть Господа, [всі] ангели Його, сильні міцністю, що виконуєте слово Його, слухаючи голосу слів Його.21Благословіть Господа, всі Сили Його, слуги Його, що творите волю Його.22Благословіть Господа, всі діла Його. На всіх місцях володіння Його благослови, душе моя, Господа! | Псало́м Дави́ду, 102.1Благослови́, душе́ моя́, Го́спода, і, вся вну́тренняя моя́, і́м'я свято́є Єго́;2благослови́, душе́ моя́, Го́спода, і не забива́й всіх воздая́ній Єго́;3очища́ющаго вся беззако́нія твоя́, ізціля́ющаго вся неду́ги твоя́,4ізбавля́ющаго от істлі́нія живо́т твой, вінча́ющаго тя ми́лостію і щедро́тами,5ісполня́ющаго во благи́х жела́ніє твоє́; обнови́ться, я́ко о́рля, ю́ность твоя́.6Творя́й ми́лостині Госпо́дь і судьбу́ всім оби́димим.7Сказа́ путі́ Своя́ Моїсе́йові, синово́м Ізра́їлевим хоті́нія Своя́.8Щедр і ми́лостив Госпо́дь, долготерпіли́в і многоми́лостив.9Не до конця́ прогні́вається, ніже́ во вік вражду́єть;10не по беззако́нієм на́шим сотвори́л єсть нам, ніже́ по гріхо́м на́шим возда́л єсть нам.11Я́ко по висоті́ небе́сній от землі́, утверди́л єсть Госпо́дь ми́лость Свою́ на боя́щихся Єго́;12єли́ко отстоя́ть восто́ци от за́пад, уда́лил єсть от нас беззако́нія на́ша.13Я́коже ще́дрить оте́ць си́ни, уще́дри Госпо́дь боя́щихся Єго́.14Я́ко Той позна́ созда́ніє на́ше, пом'яну́, я́ко персть єсьми́.15Челові́к — я́ко трава́, дні́є єго́ — я́ко цвіт се́льний, та́ко оцвіте́ть;16я́ко дух про́йде в нем, і не бу́деть, і не позна́єть ктому́ мі́ста своєго́.17Ми́лость же Госпо́дня от ві́ка і до ві́ка на боя́щихся Єго́,18і пра́вда Єго́ на сині́х сино́в, храня́щих заві́т Єго́ і по́мнящих за́повіді Єго́ твори́ти я.19Госпо́дь на небесі́ угото́ва Престо́л Свой, і Ца́рство Єго́ всі́ми облада́єть.20Благослові́те Го́спода, всі а́нгели Єго́, си́льнії крі́постію, творя́щії сло́во Єго́, усли́шати глас слове́с Єго́.21Благослові́те Го́спода, вся си́ли Єго́, слуги́ Єго́, творя́щії во́лю Єго́.22Благослові́те Го́спода, вся діла́ Єго́ на вся́ком мі́сті влади́чества Єго́; благослови́, душе́ моя́, Го́спода. |
|
Псалом 103
|
Псалом 103
|
| [Псалом Давида про сотворіння світу.]1Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, як звеличився Ти дивно. Ти прибрався у славу й у величну красу.2Ти зодягаєшся у світло, як у ризу, простираєш небеса, як шатро.3Підносиш над водами горні палаци Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш.4Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми — вогненне полум’я.5Ти поставив землю на тверді її, не захитається вона повік віку.6Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води.7Від повеління Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають.8Піднімаються на гори і сходять у долини в місце, що Ти призначив для них.9Ти поклав межу, якої не перейдуть вони і не повернуться, щоб покрити землю.10Ти посилаєш джерела в долини, поміж горами течуть [води.]11Ти напуваєш усіх звірів польових, дикі осли втамовують спрагу свою.12Над ними літають птахи небесні, голос їх лунає між віттям.13Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля.14Ти вирощуєш траву для худоби і злаки на користь людям, щоб добути хліб із землі.15І вино веселить серце людини, і єлей намащує лице її, і хліб — підкріпляє серце людини.16Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх.17Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі — найвище.18Гори високі для оленів; скелі — захисток для зайців.19Ти створив місяць, щоб визначати час, і сонце знає захід свій.20Ти насуваєш темряву, і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова.21Леви ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі.22Сходить сонце — вони вертаються назад і лягають у лігвищах своїх.23Виходить людина для справ своїх і на працю свою до вечора.24Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого.25Ось море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої.26Там плавають кораблі, і кити, що Ти їх створив вигравати у ньому.27Всі вони на Тебе сподіваються, що даси їм поживу у свій час.28Ти даєш їм — вони приймають. Ти відкриваєш руку Свою — вони наповнюються усяким благом.29Ти відвертаєш лице Твоє — вони тривожаться; віднімеш дух їх — вони щезнуть і у прах свій повернуться.30Пошлеш Духа Свого — і створяться, і Ти оновлюєш лице землі.31Нехай буде слава Господня навіки; звеселиться Господь від діл Своїх.32Він погляне на землю — і вона тремтить; торкнеться гір — і вони димлять.33Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.34Нехай буде благоприємною Йому пісня моя, і я звеселюся в Господі.35Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконників нехай більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!Слава… | Псало́м Дави́ду, о мирсті́м битії́, 103.1Благослови́, душе́ моя́, Го́спода. Го́споди Бо́же мой, возвели́чился єси́ зіло́; во іспові́даніє і в велелі́поту обле́клся єси́;2одія́йся сві́том, я́ко ри́зою, простира́яй не́бо, я́ко ко́жу;3покрива́яй вода́ми преви́спренняя Своя́, полага́яй о́блаки на восхожде́ніє Своє́, ходя́й на крилу́ ві́треню;4творя́й а́нгели Своя́ ду́хи, і слуги́ Своя́ — пла́мень о́гненний;5основа́яй зе́млю на тве́рді єя́; не преклони́ться в вік ві́ка.6Бе́здна, я́ко ри́за, одія́ніє єя́, на гора́х ста́нуть во́ди;7от запреще́нія Твоєго́ побі́гнуть, от гла́са гро́ма Твоєго́ убоя́ться.8Восхо́дять го́ри, і низхо́дять поля́, в мі́сто, є́же основа́л єси́ їм.9Преді́л положи́л єси́, єго́же не пре́йдуть, ніже́ обратя́ться покри́ти зе́млю.10Посила́яй істо́чники в де́брех, посреді́ гор про́йдуть во́ди.11Напая́ють вся зві́рі се́льния, ждуть* она́гри* в жа́жду свою́.12На тих пти́ці небе́сния привита́ють; от среди́ ка́менія дадя́ть глас.13Напая́яй го́ри от преви́спренних Свої́х; от плода́ діл Твої́х наси́титься земля́.14Прозяба́яй траву́ ското́м, і злак на слу́жбу челові́ком, ізвести́ хліб от землі́;15і вино́ весели́ть се́рдце челові́ка, ума́стити лице́ єле́єм; і хліб се́рдце челові́ка укріпи́ть.16Наси́тяться древа́ польська́я, ке́дри лива́нстії, ї́хже єси́ насади́л;17та́мо пти́ці вогніздя́ться, єроді́єво* жили́ще предводи́тельствуєть ї́ми.18Го́ри висо́кия єле́нем, ка́мень — прибі́жище за́яцем.19Сотвори́л єсть луну́ во времена́; со́лнце позна́ за́пад свой.20Положи́л єси́ тьму, і бисть нощ, в не́йже про́йдуть всі зві́ріє дубра́внії,21ски́мні рика́ющії восхи́тити і взиска́ти от Бо́га пи́щу себі́.22Возсія́ со́лнце, і собра́шася, і в ло́жах свої́х ля́гуть.23Ізи́деть челові́к на ді́ло своє́ і на ді́ланіє своє́ до ве́чера.24Я́ко возвели́чишася діла́ Твоя́, Го́споди; вся прему́дростію сотвори́л єси́; іспо́лнися земля́ тва́рі Твоєя́.25Сіє́ мо́ре вели́коє і простра́нноє; та́мо га́ди, ї́хже ність числа́, живо́тная ма́лая с вели́кими;26та́мо кораблі́ препла́вають, змій сей, єго́же созда́л єси́ руга́тися єму́.27Вся к Тебі́ ча́ють, да́ти пи́щу їм во бла́го вре́м'я.28Да́вшу Тебі́ їм, соберу́ть; отве́рзшу Тебі́ ру́ку, вся́чеськая іспо́лняться бла́гости;29отвра́щшу же Тебі́ лице́, возм'яту́ться; оти́меши дух їх, і ізче́знуть і в персть свою́ возвратя́ться;30по́слеши Ду́ха Твоєго́, і сози́ждуться, і обнови́ши лице́ землі́.31Бу́ди сла́ва Госпо́дня во ві́ки; возвесели́ться Госпо́дь о ді́ліх Свої́х;32призира́яй на зе́млю і творя́й ю трясти́ся; прикаса́яйся гора́м, і дим'я́ться.33Воспою́ Го́сподеві в животі́ моє́м, пою́ Бо́гу моєму́, до́ндеже єсьм;34да услади́ться Єму́ бесі́да моя́, аз же возвеселю́ся о Го́споді.35Да ізче́знуть грі́шници от землі́, і беззако́нници, я́коже не би́ти їм. Благослови́, душе́ моя́, Го́спода.Сла́ва: |
|
Псалом 104
|
Псалом 104
|
| (Алилуя.)1Прославляйте Господа і призивайте ім’я Його. Сповіщайте між народами про діла Його.2Співайте Йому і славте Його, розповідайте про всі чудеса Його.3Хваліться іменем святим Його. Нехай радіє серце тих, що шукають Господа.4Шукайте Господа й сили Його, шукайте лиця Його завжди.5Згадуйте чуда Його, що він створив, знамення Його й суди уст Його.6Ви, насіння Авраамове, раби Його, сини Якова — обрані Його.7Він є Господь Бог наш: по всій землі суди Його.8Він навіки пам’ятає завіт Свій, слово, [яке] заповідав у тисячі родів,9яке заповідав Авраамові, і клятву Свою Ісаакові.10І поставив його законом для Якова та Ізраїля в завіт вічний,11кажучи: «Дам тобі землю Ханаанську в поділ насліддя вашого».12Коли їх було ще мало за кількістю, дуже мало, і були вони чужинцями в ній,13і переходили вони від народу до народу, з царства до племені іншого,14Він не дозволив нікому кривдити їх і забороняв про них царям:15«Не доторкайтеся до помазаних Моїх і не чиніть зла пророкам Моїм».16І прикликав голод на землю, і знищив усяке хлібне стебло.17Послав перед ними чоловіка; в рабство був проданий Йосиф.18Скували кайданами ноги йому, в залізних путах була душа його,19аж поки сповнилося слово Його, слово Господнє випробувало його.20Послав цар і звільнив його, володар народу випустив його.21І поставив його господарем над усім домом своїм і правителем над усім володінням своїм.22Щоб він настановляв вельмож його за душею своєю і старійшин його навчав мудрости.23Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, і переселився Яків у землю Хамову.24І дуже розмножив Бог людей Своїх, і зробив їх сильнішими від ворогів їхніх.25Попустив серце єгиптян зненавидіти народ Його, чинити напасті рабам Його.26Тоді послав Мойсея, раба Свого, і Аарона, якого вибрав.27Вони показали між ними слова знамень Його і чудеса [Його] в землі Хамовій.28Наслав темряву і зробив морок, і не могли суперечити слову Його.29Перемінив воду їх на кров і поморив усю рибу їх.30Закишіла земля їх жабами, навіть у покоях царів їхніх.31Сказав Він, і роями з’явились оводи й комарі у всій країні їх.32Послав на них град замість дощу, і вогонь палючий на землю їх.33Побив виноград і смоковниці їх, і дерева поламав у країні їх.34Сказав, і прийшли сарана та гусінь — без ліку.35І пожерли всю траву на землі їх, поїли увесь урожай на полях їх.36І умертвив всякого первістка в землі їх, початки всієї сили їх.37І вивів ізраїльтян із сріблом і золотом, і не було хворого в колінах (поколіннях) їх.38Зрадів Єгипет, коли вийшли вони, бо обійняв його страх перед ними.39Господь розпростер над ними хмару, як покров [їм], і вогняний стовп, — щоб світив [їм] уночі.40Просили вони, і Він послав їм перепелиць і хлібом небесним насичував їх.41Розколов скелю, і потекла вода, зашуміла рікою по землі сухій.42Бо згадав Він слово Своє до Авраама, раба Свого,43і вивів народ Свій з радощами, обраних Своїх — з веселощами.44І дав їм землю народів, і успадкували вони працю чужих народів.45Щоб заповіді Його виконували й дотримувалися закону Його. Алилуя!Слава… | Аллилу́я, 104.1Іспові́дайтеся Го́сподеві і призива́йте і́м'я Єго́, возвісті́те во язи́ціх діла́ Єго́;2воспо́йте Єму́ і по́йте Єму́, пові́діте вся чудеса́ Єго́.3Хвалі́теся о і́мені святі́м Єго́; да возвесели́ться се́рдце і́щущих Го́спода;4взищі́те Го́спода і утверді́теся, взищі́те лиця́ Єго́ ви́ну.5Пом'яні́те чудеса́ Єго́, я́же сотвори́, чудеса́ Єго́ і судьби́ уст Єго́,сі́м'я Авраа́мле, раби́ Єго́, си́нове Іа́ковлі — ізбра́ннії Єго́.7Той — Госпо́дь Бог наш: по всей землі́ судьби́ Єго́.8Пом'яну́ в вік заві́т Свой, сло́во, є́же запові́да в ти́сящі родо́в,9є́же завіща́ Авраа́му, і кля́тву Свою́ Ісаа́ку;10і поста́ви ю Іа́кову в повелі́ніє і Ізра́їлю в заві́т ві́чен,11глаго́ля: тебі́ дам зе́млю Ханаа́ню, у́же достоя́нія ва́шего.12Внегда́ би́ти їм ма́лим число́м, малі́йшим і прише́льцем в ней,13і прейдо́ша от язи́ка в язи́к і от ца́рствія в лю́ди і́ни;14не оста́ви челові́ка оби́діти їх і обличи́ о них царі́;15не прикаса́йтеся пома́занним Мої́м, і во проро́ціх Мої́х не лука́внуйте.16І призва́ глад на зе́млю, вся́ко утвержде́ніє хлі́бноє сотри́.17Посла́ пред ни́ми челові́ка; в раба́ про́дан бисть Іо́сиф.18Смири́ша во око́вах но́зі єго́, желі́зо про́йде душа́ єго́,19до́ндеже при́йде сло́во Єго́; сло́во Госпо́днє разжже́ єго́.20Посла́ цар і разріши́ єго́, князь люді́й, і оста́ви* єго́.21Поста́ви єго́ господи́на до́му своєму́ і кня́зя всему́ стяжа́нію своєму́,22наказа́ти кня́зі єго́, я́ко себе́, і ста́рці єго́ умудри́ти.23І вни́де Ізра́їль во Єги́пет, і Іа́ков прише́льствова в зе́млю Ха́мову.24І возрасти́ лю́ди Своя́ зіло́ і укріпи́ я па́че враго́в їх.25Преврати́ се́рдце їх возненави́діти лю́ди Єго́, лесть сотвори́ти в рабі́х Єго́.26Посла́ Моїсе́я, раба́ Своєго́, Ааро́на, єго́же ізбра́ Себі́;27положи́ в них словеса́ зна́меній Свої́х і чуде́с Свої́х в землі́ Ха́мові.28Посла́ тьму і помрачи́, я́ко преогорчи́ша словеса́ Єго́.29Преложи́ во́ди їх в кров і ізмори́ ри́би їх.30Воскипі́ земля́ їх жа́бами в сокро́вищницях царе́й їх.31Рече́, і прийдо́ша пе́сія му́хи і скни́пи во вся преді́ли їх.32Положи́ дожди́ їх гра́ди, огнь попаля́ющ в землі́ їх;33і порази́ виногра́ди їх і смо́кви їх, і сотри́ вся́коє дре́во преді́л їх.34Рече́, і прийдо́ша пру́зі і гу́сениці, ї́мже не бі числа́,35і снідо́ша вся́ку траву́ в землі́ їх, і поядо́ша всяк плод землі́ їх.36І порази́ вся́каго пе́рвенця в землі́ їх, нача́ток вся́каго труда́ їх;37і ізведе́ я с сребро́м і зла́том; і не бі в колі́ніх їх боля́й.38Возвесели́ся Єги́пет во ісхожде́нії їх; я́ко нападе́ страх їх на ня.39Распростре́ о́блак в покро́в їм, і огнь, є́же просвіти́ти їм но́щію.40Проси́ша, і прийдо́ша кра́стелі*, і хлі́ба небе́снаго наси́ти я;41разве́рзе ка́мень, і потеко́ша во́ди, потеко́ша в безво́дних рі́ки;42я́ко пом'яну́ сло́во свято́є Своє́, є́же ко Авраа́му, рабу́ Своєму́.43І ізведе́ лю́ди Своя́ в ра́дості і ізбра́нния Своя́ в весе́лії.44І даде́ їм страни́ язи́к, і труди́ люді́й наслі́доваша;45я́ко да сохраня́ть оправда́нія Єго́ і зако́на Єго́ взи́щуть.Сла́ва: |
|
Після 14-ї кафизми Трисвяте, Пресвята Тройце,.. Отче наш.. і тропарі, глас 8:
|
Після 14-ї кафизми, Трисвято́є. І по О́тче наш: тропарі, глас 8:
|
|
Як блудниця, і я припадаю до Тебе, Христе Боже, щоб одержати прощення гріхів, але, замість мира, сльози Тобі від серця приношу: помилуй мене, Спасе, як її помилував, і очисти мої гріхи, визволи мене від провин моїх. Слава… Душе моя! Чому не думаєш ти про смерть? Чому не каєшся раніше, ніж засурмить сурма, щоб ти йшла на суд? Тоді вже пізно буде каятися. Згадай митаря і, як він, взивай: Згрішив я, Господи, помилуй мене І нині… Пресвята Приснодіво Богородице! Ти перевищуєш Сили Небесні, бо породила Сина Божого. Через Тебе і ми збагатилися Божеством. Молися за нас, а ми безперестанно будемо Тебе прославляти. |
Я́ко блудни́ця, припа́даю Ті, да прийму́ оставле́ніє, і вмі́сто ми́ра сле́зи от се́рдця приношу́ Ті, Христе́ Бо́же; да, я́ко о́ную, уще́дриши м'я, Спа́се, і пода́си очище́ніє гріхо́в. Я́ко о́ная бо зову́ Ті: ізба́ви м'я от тимі́нія діл мої́х. Сла́ва: Почто́ не помишля́єши, душе́ моя́, сме́рти? Почто́ не обраща́єшися про́чеє ко ісправле́нію, пре́жде труби́ глаше́нія на суді́? Тогда́ ність вре́м'я покая́нія. Прийми́ во умі́ митаря́ і блудни́цю, зову́щия: согріши́х Ті, Го́споди, поми́луй м'я. І ни́ні: Я́ко превосходя́щая воі́стину Рождество́м Твої́м Си́ли Небе́сния, Присноді́во Богоро́дице, і́же Тобо́ю Бо́жество́м обогати́вшеся, непреста́нно Тя велича́єм. |
|
Господи помилуй, 40 разів. І молитва:
|
Го́споди поми́луй, 40 разів. І молитва:
|
|
Дякуємо Тобі, Господи, Боже спасіння нашого, що Ти все чиниш на добро життя нашого; Ти дав нам спочинок у минулу пору ночі, і підняв нас з постелі нашої, і поставив нас на поклоніння святому імені Твоєму. Тому молимося Тобі, Господи, дай нам благодать і силу, щоб ми співали Тобі розумно та молились безперестанно, звертаючи очі до Тебе, Спасителя і душ наших благодійника, благаючи зі страхом про наше спасіння. Почуй, милосердний Господи, і помилуй нас. Прожени від нас невидимих ворогів наших, що поборюють нас, і прийми подяку нашу; дай нам благодать славити Тебе серцем і вустами. Навчи нас заповітів Твоїх і навчи молитися Тобі, бо ми не знаємо, як належить молитися, якщо Ти Святим Твоїм Духом не укріпиш нас. А в чому ми згрішили аж до цієї години — словом, чи ділом, чи думкою, з волі своєї чи проти волі, милостиво нам прости. Бо коли на беззаконня наші будеш зважати, Господи, хто встоїть? Очисти і не поминай, бо Ти єдиний святий, Помічник всесильний і Охоронитель життя нашого. Тебе благословляємо на віки віків. Амінь. |
Благодари́м Тя, Го́споди, Бо́же наш спасе́ній на́ших, я́ко вся твори́ши во благодія́нія жи́зні на́шея; я́ко упоко́їл єси́ нас в преше́дшем нощно́м вре́мені, і воздви́гл єси́ нас от ло́жей на́ших, і поста́вил єси́ нас в поклоне́ніє честна́го і сла́внаго і́мене Твоєго́. Ті́мже мо́лимся Тебі́ Го́споди: даждь нам благода́ть і си́лу, да сподо́бимся Тебі́ пі́ти разу́мно, і моли́тися непреста́нно, і ви́ну к Тебі́ зрі́ти, Спаси́телю і Благоді́телю на́ших душ, стра́хом і тре́петом своє́ спасе́ніє ді́йствующе. Усли́ши у́бо і поми́луй, Благоутро́бне, нас, сокруши́ под но́ги на́ша неви́димия ра́тники і враги́; прийми́ я́же по си́лі на́шей благодаре́нія; даждь нам благода́ть і си́лу во отверзе́ніє уст на́ших і научи́ нас оправда́нієм Твої́м, я́ко что помо́лимся, я́коже подоба́єть, не ві́ми, а́ще не Ти, Го́споди, Ду́хом Твої́м Святи́м наста́виши ни. А́ще же что согріши́хом да́же до настоя́щаго часа́, сло́вом, іли́ ді́лом, іли́ помишле́нієм, во́лею, іли́ нево́лею, осла́би, оста́ви, прости́. А́ще бо беззако́нія на́зриши, Го́споди, Го́споди, кто постої́ть? Я́ко у Тебе́ очище́ніє єсть, у Тебе́ ізбавле́ніє. Ти єси́ єди́н Свят, Помо́щник крі́пкий і Защи́титель жи́зні на́шея, і Тя благослови́м во вся ві́ки, амі́нь. |
