|
Кафизма 20
|
Каfjсма к7.
|
|
Псалом 143
|
Pал0мъ рм7г.
|
| Псалом Давида. [Проти Голіафа.]1Благословенний Господь Бог мій, що навчає руки мої до боротьби і пальці мої до битви.2Він — милість моя і охорона моя; твердиня моя і Спаситель мій; Він — щит мій, і я надіюся на Нього; Він прихиляє народ мій до мене.3Господи! Що таке людина, що Ти виявляєш їй Себе, і сини людські, що Ти піклуєшся про них?4Людина — як подих вітру; дні її — як тінь, що зникає.5Господи! Прихили небо Твоє і зійди; торкнися гір — і з них піде дим.6Блисни блискавкою — і розжени ворогів моїх; пусти стріли Твої — і розвій їх.7Простягни руку Твою з висоти, визволи мене і спаси мене з вод великих, — з руки синів чужих,8що їх уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди.9Боже! Нову пісню Тобі співаю; на десятиструннім псалтирі буду співати Тобі,10бо Ти даєш спасіння царям; визволив Давида, раба Твого, від меча лютого.11Визволи мене і спаси мене від руки синів чужих, що їхні уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди.12Нехай сини наші будуть як розквітлі рослини у молодості своїй; і дочки наші нехай будуть прибрані й прикрашені, як стовп у царських палатах.13Нехай житниці наші будуть повні і всяким хлібом багаті. Нехай множаться тисячами вівці на пасовищах наших.14Нехай воли наші будуть ситі, і не буде ні розкрадання, ні пропажі, ні стогону на вулицях наших.15Блаженний народ, у якого все це є. Блаженний народ, у якого Господь — Бог його. | Pал0мъ дв7ду, къ голіafу, Rм7G.№.Блгcвeнъ гDь бGъ м0й, научazй рyцэ мои2 на њполчeніе, пeрсты мо‰ на брaнь.в7.Млcть моS и3 прибёжище моE, застyпникъ м0й и3 и3збaвитель м0й, защи1титель м0й, и3 на него2 ўповaхъ: повинyzй лю1ди мо‰ под8 мS.G.ГDи, что2 є4сть человёкъ, ћкw познaлсz є3си2 є3мY; и3ли2 сhнъ человёчь, ћкw вмэнsеши є3гw2;д7.Человёкъ суетЁ ўпод0бисz: днjе є3гw2 ћкw сёнь прех0дzтъ.є7.ГDи, преклони2 нб7сA, и3 сни1ди: косни1сz горaмъ, и3 воздымsтсz:ѕ7.блесни2 м0лнію, и3 разженeши |: посли2 стрёлы тво‰, и3 смzтeши |.з7.Посли2 рyку твою2 съ высоты2, и3зми1 мz и3 и3збaви мS t в0дъ мн0гихъ, и3з8 руки2 сынHвъ чужди1хъ,}.и4хже ўстA глаг0лаша суетY, и3 десни1ца и4хъ десни1ца непрaвды.f7.Б9е, пёснь н0ву воспою2 тебЁ, во pалти1ри десzтострyннэмъ пою2 тебЁ:‹.даю1щему спcніе царє1мъ, и3збавлsющему дв7да рабA своего2 t мечA лю1та.№i.И#збaви мS и3 и3зми1 мz и3з8 руки2 сынHвъ чужди1хъ, и4хже ўстA глаг0лаша суетY, и3 десни1ца и4хъ десни1ца непрaвды:в7i.и4хже сhнове и4хъ ћкw новосаждє1ніz водружє1наz въ ю4ности своeй, дщє1ри и4хъ ўд0брєны, преукрaшєны ћкw под0біе хрaма:Gi.храни6лища и4хъ и3сп0лнєна, tрыг†ющаz t сегw2 въ сіE: џвцы и4хъ многоплHдны, мн0жащыzсz во и3сх0дищихъ свои1хъ: вол0ве и4хъ т0лсти:д7i.нёсть падeніz њпл0ту, нижE прох0да, нижE в0плz въ ст0гнахъ и4хъ.є7i.Ўбlжи1ша лю1ди, и5мже сі‰ сyть: бlжeни лю1діе, и5мже гDь бGъ и4хъ. |
|
Псалом 144
|
Paл0мъ рм7д.
|
| Хвала Давида.1Величатиму Тебе, Боже мій, Царю [мій], і благословлятиму ім’я Твоє повіки й повік віку.2Кожного дня благословлятиму Тебе і хвалитиму ім’я Твоє повіки й повік віку.3Великий Господь і преславний, і немає меж величі Його.4З роду в рід будуть прославляти діла Твої і сповіщати про могутність Твою,5а я буду говорити про велич слави святині Твоєї і розповідати про чуда Твої.6Скажуть про силу дивних діянь Твоїх, і я розповідатиму про велич Твою.7Будуть проголошувати пам’ять великої благости Твоєї і правдою Твоєю будуть радуватися.8Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий.9Благий Господь до всіх, і милість Його на всіх ділах Його.10Нехай славлять Тебе, Господи, всі діла Твої, і святі Твої нехай благословляють Тебе.11Нехай скажуть про славу Царства Твого і проповідують про силу Твою,12щоб дізналися сини людські про могутність Твою і про славну велич Царства Твого.13Царство Твоє — Царство всіх віків, і влада Твоя через усі роди. [Вірний Господь у всіх словах Своїх і праведний у всіх ділах Своїх.]14Зміцнює Господь усіх, що падають, і піднімає тих, що впали.15Очі всіх з надією на Тебе, Господи, дивляться, і Ти даєш їм поживу в час свій.16Відкриваєш руку Твою і насичуєш усі творіння благами Твоїми.17Праведний Господь у всіх путях Своїх і благий у всіх ділах Своїх.18Господь близько до всіх, хто призиває Його, хто призиває Його праведно.19Він сповняє бажання тих, що бояться Його, чує молитву їхню і спасає їх.20Господь охороняє всіх, що люблять Його, а всіх нечестивців знищить.21Хвалу Господню будуть виголошувати уста мої. І всі творіння нехай прославляють ім’я Його повік віку. Слава… | ХвалA дв7ду, Rм7д7.№.Вознесy тz, б9е м0й, цRю2 м0й, и3 благословлю2 и4мz твоE въ вёкъ и3 въ вёкъ вёка.в7.На всsкъ дeнь благословлю1 тz, и3 восхвалю2 и4мz твоE въ вёкъ и3 въ вёкъ вёка.G.Вeлій гDь и3 хвaленъ ѕэлw2, и3 вели1чію є3гw2 нёсть концA.д7.Р0дъ и3 р0дъ восхвaлzтъ дэлA тво‰ и3 си1лу твою2 возвэстsтъ:є7.великолёпіе слaвы с™hни твоеS возглаг0лютъ и3 чудесA тво‰ повёдzтъ:ѕ7.и3 си1лу стрaшныхъ твои1хъ рекyтъ и3 вели1чіе твоE повёдzтъ:з7.пaмzть мн0жества бlгости твоеS tрhгнутъ и3 прaвдою твоeю возрaдуютсz.}.Щeдръ и3 млcтивъ гDь, долготерпэли1въ и3 многомлcтивъ.f7.Бlгъ гDь всsчєскимъ, и3 щедрHты є3гw2 на всёхъ дёлэхъ є3гw2.‹.Да и3сповёдzтсz тебЁ, гDи, вс‰ дэлA тво‰, и3 прпdбніи твои2 да благословsтъ тS:№i.слaву цrтвіz твоегw2 рекyтъ и3 си1лу твою2 возглаг0лютъ,в7i.сказaти сыновHмъ человёчєскимъ си1лу твою2 и3 слaву великолёпіz цrтвіz твоегw2.Gi.Цrтво твоE цrтво всёхъ вэкHвъ, и3 вLчество твоE во всsкомъ р0дэ и3 р0дэ. Вёренъ гDь во всёхъ словесёхъ свои1хъ и3 прпdбенъ во всёхъ дёлэхъ свои1хъ.д7i.Ўтверждaетъ гDь вс‰ низпaдающыz и3 возставлsетъ вс‰ низвeржєнныz.є7i.Џчи всёхъ на тS ўповaютъ, и3 ты2 даeши и5мъ пи1щу во благоврeменіи:ѕ7i.tверзaеши ты2 рyку твою2 и3 и3сполнsеши всsкое жив0тно бlговолeніz.з7i.Првdнъ гDь во всёхъ путeхъ свои1хъ и3 прпdбенъ во всёхъ дёлэхъ свои1хъ.}i.Бли1з8 гDь всBмъ призывaющымъ є3го2, всBмъ призывaющымъ є3го2 во и4стинэ:f7i.в0лю боsщихсz є3гw2 сотвори1тъ, и3 моли1тву и4хъ ўслhшитъ, и3 сп7сeтъ |.к7.Храни1тъ гDь вс‰ лю1бzщыz є3го2, и3 вс‰ грёшники потреби1тъ.к7а.ХвалY гDню возглаг0лютъ ўстA мо‰: и3 да благослови1тъ всsка пл0ть и4мz с™0е є3гw2 въ вёкъ и3 въ вёкъ вёка.Слaва: |
|
Псалом 145
|
Paл0мъ рм7є.
|
| [Алилуя. Аггея й Захарії.]1Хвали, душе моя, Господа! Буду хвалити Господа, поки й життя мого.2Співатиму Богові моєму, поки й живу.3Не надійтеся на князів, на синів людських, в них нема спасіння.4Вийде дух його і вернеться в землю свою; в той день загинуть усі помисли його.5Блажен, кому Бог Якова — помічник його; у кого надія на Господа Бога свого,6що створив небо і землю, море і все, що в них; Він береже істину повік,7творить суд покривдженим, дає поживу голодним.8Господь визволяє закованих, Господь умудряє сліпців, Господь підносить повалених, Господь любить праведників;9Господь охороняє пришельців; сироту і вдову прийме, а путь грішників погубить.10Царюватиме Господь повіки, Бог твій, Сионе, з роду в рід. Алилуя. | Ґллилyіа, ґггeа и3 захaріи, Rм7е7.№.Хвали2, душE моS, гDа:в7.восхвалю2 гDа въ животЁ моeмъ, пою2 бGу моемY, д0ндеже є4смь.G.Не надёйтесz на кн‰зи, на сhны человёчєскіz, въ ни1хже нёсть спcніz.д7.И#зhдетъ дyхъ є3гw2, и3 возврати1тсz въ зeмлю свою2: въ т0й дeнь поги1бнутъ вс‰ помышлє1ніz є3гw2.є7.Бlжeнъ, є3мyже бGъ їaкwвль пом0щникъ є3гw2, ўповaніе є3гw2 на гDа бGа своего2,ѕ7.сотв0ршаго нeбо и3 зeмлю, м0ре, и3 вс‰, ±же въ ни1хъ: хранsщаго и4стину въ вёкъ,з7.творsщаго сyдъ њби6димымъ, даю1щаго пи1щу ѓлчущымъ. ГDь рэши1тъ њков†нныz:}.гDь ўмудрsетъ слэпцы2: гDь возв0дитъ низвeржєнныz: гDь лю1битъ првdники.f7.ГDь храни1тъ пришeлцы, си1ра и3 вдовY пріи1метъ, и3 пyть грёшныхъ погуби1тъ.‹.ВоцRи1тсz гDь во вёкъ, бGъ тв0й, сіHне, въ р0дъ и3 р0дъ. |
|
Псалом 146
|
Paл0мъ рм7ѕ.
|
| [Алилуя.] (Аггея й Захарії.)1Хваліть Господа, бо благо співати Богу нашому: нехай буде Йому насолодою наша хвала.2Господь будує Єрусалим, і розсіяних людей Своїх збере.3Він зціляє розбитих серцем і перев’язує рани їхні.4Знає кількість усіх зірок, і всіх їх за іменами називає.5Великий Господь наш, і велика сила [Його], і розуму Його немає числа.6Смиренних підносить Господь, а нечестивих принижує до землі.7Співайте Господу хвалу, співайте Богу нашому на гуслях.8Він покриває небо хмарами і посилає на землю дощ, вирощує на горах траву [і всяку рослину на поживу людям].9Дає поживу тваринам і всім птахам, що прославляють Його.10Не на силу коня дивиться Він, і не на швидкість людських ніг зважає.11Господь любить тих, що бояться Його і уповають на милість Його. | Ґллилyіа, Rм7ѕ7.№.Хвали1те гDа, ћкw бlгъ pал0мъ: бGови нaшему да ўслади1тсz хвалeніе.в7.Зи1ждай їеrли1ма гDь: разсBzніz ї}лєва соберeтъ:G.и3зцэлszй сокрушє1нныz сeрдцемъ и3 њбzзyzй сокрушє1ніz и4хъ:д7.и3зчитazй мн0жество ѕвёздъ, и3 всBмъ и5мъ и3менA нарицazй.є7.Вeлій гDь нaшъ, и3 вeліz крёпость є3гw2, и3 рaзума є3гw2 нёсть числA.ѕ7.Пріeмлzй крHткіz гDь, смирszй же грёшники до земли2.з7.Начни1те гDеви во и3сповёданіи, п0йте бGови нaшему въ гyслехъ:}.њдэвaющему нeбо w4блаки, ўготовлsющему земли2 д0ждь: прозzбaющему на горaхъ травY и3 ѕлaкъ на слyжбу человёкwмъ:f7.даю1щему скотHмъ пи1щу и4хъ, и3 птенцє1мъ врaнwвымъ призывaющымъ є3го2.‹.Не въ си1лэ к0нстэй восх0щетъ, нижE въ лhстэхъ мyжескихъ бlговоли1тъ:№i.бlговоли1тъ гDь въ боsщихсz є3гw2 и3 во ўповaющихъ на млcть є3гw2. |
|
Псалом 147
|
Paл0мъ рм7з.
|
| (Аггея й Захарії.)1Прославляй, Єрусалиме, Господа! Хвали Бога твого, Сионе!2Бо Він укріпив засуви врат твоїх, і благословив синів твоїх у тобі.3Він утвердив у межах твоїх мир і поживною пшеницею насичує тебе.4Він посилає слово Своє на землю, і скоро поширюється слово Його.5Сипле сніг Свій, як вовну, іній, як попіл, розсипає.6Кидає град Свій грудками, а проти морозів Його хто встоїть?7Пошле слово Своє, і розтануть вони; подме вітер Його, і потечуть води.8Він сповістив слово Своє Якову, і суди Свої — Ізраїлю.9Не вчинив Він цього нікому іншому з народів, і судів Його вони не знають. Слава… | Ґллилyіа, ґггeа и3 захaріи, Rм7з7.№.Похвали2, їеrли1ме, гDа, хвали2 бGа твоего2, сіHне:в7.ћкw ўкрэпи2 верєи2 врaтъ твои1хъ, блгcви2 сhны тво‰ въ тебЁ.G.Полагazй предёлы тво‰ ми1ръ, и3 тyка пшени1чна насыщazй тS:д7.посылazй сл0во своE земли2, до ск0рости течeтъ сл0во є3гw2,є7.даю1щагw снёгъ св0й ћкw в0лну, мглY ћкw пeпелъ посыпaющагw,ѕ7.метaющагw г0лоть св0й ћкw хлёбы: проти1ву лицA мрaза є3гw2 кто2 постои1тъ;з7.П0слетъ сл0во своE, и3 и3стaетъ |: дхнeтъ дyхъ є3гw2, и3 потекyтъ в0ды.}.Возвэщazй сл0во своE їaкwву, њправд†ніz и3 судбы6 сво‰ ї}леви:f7.не сотвори2 тaкw всsкому kзhку, и3 судбы6 сво‰ не kви2 и5мъ.Слaва: |
|
Псалом 148
|
Paл0мъ рм7и.
|
| [Алилуя.]1Хваліть Господа з небес! Хваліть Його у вишніх.2Хваліть Його, всі ангели Його, хваліть Його, всі Сили Його.3Хваліть Його, сонце й місяць, хваліть Його, всі зорі й світло.4Хваліть Його, небеса небес; і вода, що вище небес.5Нехай хвалять ім’я Господнє, бо Він [промовив — і сталося,] Він повелів — і створилося.6Поставив їх на віки вічні; дав їм закон, що не змінюється.7Хваліть Господа від землі: всі моря, всі риби і всі безодні.8Хваліть Його вогонь, град, сніг, туман, вітер буйний, що виконує волю Його;9хваліть Його гори і всі горби, дерева плодові і всі ліси,10звірі і всі тварини, всі плазуни і птахи крилаті,11царі земні і всі народи, князі і всі судді,12юнаки й діви, старі з молодими —13нехай хвалять ім’я Господнє, бо прославилось ім’я Його Одного. Слава Його на небі і на землі.14Він підніс силу людей Своїх, славу всіх святих Своїх, синів Ізраїлевих, близьких Йому. Алилуя. | Ґллилyіа, ґггeа и3 захaріи, Rм7}.№.Хвали1те гDа съ нб7съ, хвали1те є3го2 въ вhшнихъ.в7.Хвали1те є3го2 вси2 ѓгGли є3гw2: хвали1те є3го2, вс‰ си6лы є3гw2.G.Хвали1те є3го2, с0лнце и3 лунA: хвали1те є3го2 вс‰ ѕвёзды и3 свётъ.д7.Хвали1те є3го2, нб7сA нб7съ и3 водA, ћже превhше небeсъ.є7.Да восхвaлzтъ и4мz гDне: ћкw т0й речE, и3 бhша: т0й повелЁ, и3 создaшасz.ѕ7.Постaви | въ вёкъ и3 въ вёкъ вёка: повелёніе положи2, и3 не ми1мw и4детъ.з7.Хвали1те гDа t земли2, ѕмjеве и3 вс‰ бє1здны:}.џгнь, грaдъ, снёгъ, г0лоть, дyхъ бyренъ, твор‰щаz сл0во є3гw2:f7.г0ры и3 вси2 х0лми, древA плодонHсна и3 вси2 кeдри:‹.ѕвёріе и3 вси2 ск0ти, гaди и3 пти6цы перн†ты:№i.цaріе зeмстіи и3 вси2 лю1діе, кн‰зи и3 вси2 судіи6 зeмстіи:в7i.ю4нwши и3 дBвы, стaрцы съ ю4нотами.Gi.Да восхвaлzтъ и4мz гDне: ћкw вознесeсz и4мz тогw2 є3ди1нагw, и3сповёданіе є3гw2 на земли2 и3 на нб7си2.д7i.И# вознесeтъ р0гъ людjй свои1хъ: пёснь всBмъ прпdбнымъ є3гw2, сыновHмъ ї}лєвымъ, лю1демъ приближaющымсz є3мY. |
|
Псалом 149
|
Paл0мъ рм7f.
|
| [Алилуя.]1Співайте Господу пісню нову! Хвала Йому в Церкві преподобних Його.2Нехай звеселиться духовний Ізраїль Сотворителем своїм, сини Сиону нехай возрадуються Царю своєму.3Нехай хвалять ім’я Його хором, з тимпанами і гуслями нехай співають Йому,4бо любить Господь людей Своїх і покірних підносить до спасіння.5Нехай звеличаться преподобні у славі і зрадіють в оселях своїх.6Нехай буде хвала Богові в устах їхніх, і мечі двогострі в руках їхніх,7щоб учинити помсту над нечестивими і кару над беззаконними;8зв’язати царів їхніх путами і славних їхніх — кайданами залізними,9вчинити над ними суд написаний. Слава ця буде всім святим Його. Алилуя. | Ґллилyіа, Rм7f7.№.Восп0йте гDеви пёснь н0ву: хвалeніе є3гw2 въ цRкви прпdбныхъ.в7.Да возвесели1тсz ї}ль њ сотв0ршемъ є3го2, и3 сhнове сіHни возрaдуютсz њ цRи2 своeмъ.G.Да восхвaлzтъ и4мz є3гw2 въ ли1цэ, въ тmмпaнэ и3 pалти1ри да пою1тъ є3мY.д7.Ћкw бlговоли1тъ гDь въ лю1дехъ свои1хъ, и3 вознесeтъ крHткіz во спcніе.є7.Восхвaлzтсz прпdбніи во слaвэ и3 возрaдуютсz на л0жахъ свои1хъ.ѕ7.Возношє1ніz б9іz въ гортaни и4хъ, и3 мечи6 nбою1ду nстры2 въ рукaхъ и4хъ:з7.сотвори1ти tмщeніе во kзhцэхъ, њбличє1ніz въ лю1дехъ:}.свzзaти цари6 и4хъ п{ты, и3 сл†вныz и4хъ ручнhми њкHвы желёзными:f7.сотвори1ти въ ни1хъ сyдъ напи1санъ. Слaва сіS бyдетъ всBмъ прпdбнымъ є3гw2. |
|
Псалом 150
|
Paл0мъ рн7.
|
| [Алилуя.]1Хваліть Бога в святих Його, хваліть Його в утвердженні сили Його.2Хваліть Його в могутності сили Його; хваліть його за безмежну велич Його.3Хваліть Його голосом сурми; хваліть його на арфі і гуслях.4Хваліть Його хором під тимпани; хваліть його на струнах і органах.5Хваліть Його на органах милозвучних; хваліть Його на органах і зі співами.6Все, що дише, нехай хвалить Господа. Алилуя.Слава… | Ґллилyіа, Rн7.№.Хвали1те бGа во с™hхъ є3гw2, хвали1те є3го2 во ўтвержeніи си1лы є3гw2:в7.хвали1те є3го2 на си1лахъ* є3гw2, хвали1те є3го2 по мн0жеству вели1чествіz є3гw2:G.хвали1те є3го2 во глaсэ трyбнэмъ, хвали1те є3го2 во pалти1ри и3 гyслехъ:д7.хвали1те є3го2 въ тmмпaнэ и3 ли1цэ, хвали1те є3го2 во стрyнахъ и3 nргaнэ:є7.хвали1те є3го2 въ кmмвaлэхъ доброглaсныхъ, хвали1те є3го2 въ кmмвaлэхъ восклицaніz.ѕ7.Всsкое дыхaніе да хвaлитъ гDа.Слaва: |
|
Псалом 151
|
Paл0мъ рн7а.
|
| [Псалом Давида на поєдинок з Голіафом*1Я був найменшим серед братів моїх і наймолодшим у домі батька мого; пас овець батька мого.2Руки мої зробили орган, пальці мої настроювали псалтир.3І хто сповістить Господу моєму? Сам Господь, Сам почув.4Він послав ангела Свого і взяв мене від овець батька мого, і помазав мене єлеєм помазання Свого.5Брати мої прекрасні і великі, але Господь не благозволив обрати з них.6Я вийшов назустріч іноплеміннику, і він прокляв мене ідолами своїми.7Але я, вихопивши у нього меч, обезглавив його і звільнив від ганьблення синів Ізраїлевих.] | Сeй pал0мъ њс0бь пи1санъ, дв7довъ, и3 внЁ числA Rн7 pалмHвъ, внегдA є3диноб0рствоваше на голіafа№.Мaлъ бёхъ въ брaтіи моeй и3 ю4ншій въ домY nтцA моегw2: пас0хъ џвцы nтцA моегw2.в7.Рyцэ мои2 сотвори1стэ nргaнъ, и3 пeрсты мои2 состaвиша pалти1рь.G.И# кто2 возвэсти1тъ гDеви моемY; Сaмъ гDь, сaмъ ўслhшитъ:д7.Сaмъ послA ѓгGла своего2, и3 взsтъ мS t nвeцъ nтцA моегw2, и3 помaза мS є3лeемъ помaзаніz своегw2.є7.Брaтіz мо‰ добри2 и3 вели1цы: и3 не бlговоли2 въ ни1хъ гDь.ѕ7.И#зыд0хъ въ срётеніе и3ноплемeннику, и3 проклsтъ мS јдwлы свои1ми.з7.Ѓзъ же и3ст0ргнувъ мeчь t негw2, њбезглaвихъ є3го2 и3 tsхъ поношeніе t сынHвъ ї}левыхъ. |
|
Після 20-ї кафизми Трисвяте, Пресвята Тройце,.. Отче наш.. і тропарі, глас 8:
|
По к7-й каfjсмэ, Трис™0е. И# по Џ§е нaшъ: Тaже тропари2, глaсъ }:
|
|
Христе Ісусе, Боже мій! Ти — сповненення всякого блага, наповни радістю душу мою і спаси мене, як єдиний милостивий. Слава… Христе, Спасителю мій! Хоч і згрішив я перед Тобою, але іншого бога, крім тебе, істинного Бога, не знаю. Отже, сподіваючись на Твоє милосердя, благаю Тебе: прийми мене, як блудного сина, і спаси мене. І нині… Пресвята Владичице! Ти маєш сміливість молити сина Твого Христа Бога нашого: допоможи мені і спаси мене, раба Твого, бо, крім Тебе, іншої заступниці не маю. |
И#сполнeніе всёхъ бlги1хъ ты2 є3си2 хrтE м0й, и3сп0лни рaдости и3 весeліz дyшу мою2, и3 сп7си1 мz, ћкw є3ди1нъ многомлcтивъ. Слaва: Ѓще и3 согрэши1хъ, хrтE сп7се м0й, пред8 тоб0ю, и3н0гw бGа рaзвэ тебE не вёмъ: дерзaю же на твоE бlгоутр0біе: њбращaющагосz пріими1 мz бlгоутр0бне џ§е, и3 сн7е є3динор0дне, и3 дш7е с™hй, ћкw блyднаго сhна, и3 сп7си1 мz. И# нhнэ: И#н0гw прибёжища, и3 тeплагw предстaтельства, рaзвэ тебE не вёмъ: ћкw дерзновeніе и3мyщи ко и3з8 тебE рождeнному, вLчце помози2, и3 сп7си1 мz рабA твоего2. |
|
Господи помилуй, 40 разів. І молитва:
|
ГDи поми1луй, м7. И3 мlтва:
|
|
Господи Ісусе Христе, Боже мій! Помилуй мене грішного і прости мені, негідному рабові Твоєму, все, що я згрішив протягом усього життя мого аж до цього дня — вільно чи невільно, ділом і словом, розумом і думкою, чи через недбальство, чи з неуваги, з лінощів чи байдужости. Може, ім’ям Твоїм поклявся і на марне клявся або зневажив думкою; може, кого осудив або обмовив чи, може, скривдив, розгнівив та образив; може, погані думки мав та говорив неправду; може, зневажив убогого і не допоміг йому; або, коли стояв на молитві, то думки мої блукали по світу; може, аж надто догоджав собі, занадто сміявся та про святе говорив без пошани; може, впадав у гординю та самохвальство, може, колись не помолився, або марнословив, чи інше що лукаве вчинив; знаю, що гріхів моїх безліч, хоч я їх і не пам’ятаю. Тому благаю: помилуй мене, Господи, і прости мені все, щоб я мирно з надією ліг і спочив, славлячи і благословляючи Тебе з Превічним Твоїм Отцем і з Пресвятим благим і животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
ГDи ї}се хrтE б9е м0й, поми1луй мS грёшнаго, и3 прости1 ми недост0йному рабY твоемY, є3ли6ка ти2 согрэши1хъ чрез8 всE животA моегw2 врeмz, и3 дaже до днeсь, и3 ѓще что2 ћкw человёкъ согрэши1хъ, вHльнаz мо‰ прегрэшє1ніz и3 невHльнаz, дёломъ и3 сл0вомъ, ±же ўм0мъ и3 мhслію, ±же t совосхищeніz и3 невнимaніz, и3 мн0гіz моеS лёности и3 небрежeніz. Ѓще же и4менемъ твои1мъ клsхсz, ѓще же лжеклsхсz, и3ли2 хyлихъ мhслію, и3ли2 кого2 ўкори1хъ, и3ли2 њклеветaхъ, и3ли2 њпечaлихъ, и3ли2 въ нёчесомъ прогнёвахъ, и3ли2 њкрад0хъ, и3ли2 блyдствовахъ, и3ли2 солгaхъ, и3ли2 тaйнw kд0хъ: и3ли2 дрyгъ дости1же ко мнЁ, и3 презрёхъ є3го2, и3ли2 брaта њскорби1хъ и3 преwгорчи1хъ: и3ли2 стоsщу ми2 на моли1твэ и3 pалмопёніи ќмъ м0й лукaвый на лук†ваz њбхождaше: и3ли2 пaче лёпагw наслади1хсz, и3ли2 безyмнw смэsхсz, и3ли2 кощyннw глаг0лахъ, и3ли2 тщеслaвихсz, и3ли2 горди1хсz, и3ли2 добр0ту сyетную ви1дэхъ, и3 t неS прельсти1хсz, и3ли2 нелBпаz мнЁ поглуми1хсz: ѓще въ чес0мъ њ мlтвэ моeй не ради1хъ: и3ли2 зaповэдей дух0внагw моегw2 nтцA не сохрани1хъ, и3ли2 праздносл0вихъ, и3ли2 и4но что2 лукaвое сотвори1хъ: сі‰ бо вс‰ и3 вsщшаz си1хъ содёzхъ, и5хже нижE п0мню: поми1луй гDи, и3 прости1 ми вс‰, да въ ми1рэ ўснY и3 почjю, поS, и3 бlгословS, и3 слaвz тS, со безначaльнымъ твои1мъ nц7eмъ, и3 съ прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
