|
Після завершення читання кількох кафизм, або всього Псалтиря і пісень:
|
По совершeніи же нёколикихъ каfjсмъ, и3ли2 всегw2 pалти1рz, и3 пёсней:
|
|
Достойно є, і це є істина, славити Тебе, Богородицю, Присноблаженну і Пренепорочну і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо. Або За Тебе радується… Трисвяте. Після Отче наш… |
Дост0йно є4сть ћкw вои1стинну, бlжи1ти тS бцdу, приснобlжeнную, и3 пренепор0чную, и3 м™рь бGа нaшегw. ЧCтнёйшую херув‡мъ, и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz сераф‡мъ, без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, сyщую бцdу тS величaемъ. И#ли2: Њ тебЁ рaдуетсz бlгодaтнаz всsкаz твaрь, / ѓгGльскій соб0ръ, и3 чlвёческій р0дъ, / њсщ7eнный хрaме, и3 раю2 словeсный: дв7ственнаz похвало2, / и3з8 неsже бGъ воплоти1сz, и3 мLнецъ бhсть, / прeжде вBкъ сhй бGъ нaшъ: / ложеснa бо тво‰ пrт0лъ сотвори2, / и3 чрeво твоE прострaннэе нб7съ содёла. / Њ тебЁ рaдуетсz, бlгодaтнаz, всsкаz твaрь, слaва тебЁ. Трис™0е. И# по Џ§е нaшъ: |
|
Тропарі, глас 6
|
Тропари2, глaсъ ѕ7:
|
|
Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо, жодного виправдання не маючи, ми, грішні, Тобі, як Владиці, цю молитву приносимо: помилуй нас. Слава… Славне торжество пророка Твого, Господи, через Церкву показало небо; тому з людьми веселяться ангели. Його молитвами, Христе Боже, в мирі провадь життя наше, щоб ми співали Тобі: алилуя. І нині… Велике множество провин моїх, Богородице! До Тебе прибігаю, чиста, спасіння благаючи. Зглянься на немічну душу мою і моли Сина Твого й Бога нашого, щоб простив мені, що вчинив я лихого, єдина благословенна. Господи, помилуй (40 разів). |
Поми1луй нaсъ гDи, поми1луй нaсъ, всsкагw бо tвёта недоумёюще, сію1 ти мlтву ћкw вLцэ грёшніи прин0симъ: поми1луй нaсъ. Слaва: ЧCтн0е прbр0ка твоегw2 гDи торжество2, нб7о цRковь показA, съ человёки ликyютъ ѓгGли. Тогw2 мlтвами хrтE б9е, въ ми1рэ ўпрaви жив0тъ нaшъ, да поeмъ ти2: ґллилyіа. И# нhнэ: МнHгаz мн0жєства мои1хъ, бцdе, прегрэшeній: къ тебЁ прибэг0хъ чcтаz, сп7сeніz трeбуz. Посэти2 немощствyющую мою2 дyшу, и3 моли2 сн7а твоего2 и3 бGа нaшего, дaти ми2 њставлeніе, ±же содёzхъ лю1тыхъ, є3ди1на бlгословeннаz. Тaже, ГDи поми1луй, [м7.] |
|
І поклонів, скільки можливо, з молитвою святого Єфрема:
|
И# покл0нwвъ, є3ли1кw м0щно, съ мlтвою с™aгw є3фрeма:
|
|
Господи і Владико життя мого, дух лінивства, безнадійности, владолюбства й марнослів’я не дай мені. Дух же доброчесности, смиренномудрости, терпіння і любови даруй мені, рабу Твоєму. Так, Господи Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь. |
ГDи и3 вLко животA моегw2, дyхъ прaздности, ўнhніz, любоначaліz и3 праздносл0віz не дaждь ми2. [Покл0нъ.] Дyхъ же цэломyдріz, смиреномyдріz, терпёніz и3 любвE, дaруй ми2 рабY твоемY. [Покл0нъ.] Е$й гDи цRю2, дaруй ми2 зрёти мо‰ прегрэшє1ніz, и3 не њсуждaти брaта моегw2: ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ. [Покл0нъ.] |
|
Після цього промовляй молитву цю з увагою:
|
Посeмъ глаг0ли мlтву сію2 со внимaніемъ:
|
|
Многомилостивий і премилостивий Господи, і всякого добра Подателю Чоловіколюбче, і всієї вселенної Царю многоіменитий, Владико і Господи, бідний і убогий я насмілююсь призивати дивне, і страшне, і святе ім’я Твоє, перед яким усе творіння Небесних Сил зі страху тремтить. Внизу, на землі, невимовним Твоїм чоловіколюбним Промислом здивував Ти — через послання улюбленого Твого Сина, Якого Ти породив від безначального лона Твоєї Отцівської слави, нерозлучним Божеством — щоб з’єднати людей з ангелами. Пом’яни, Господи, моє смирення; будучи прахом і попелом, Тебе, невимовне Світло, призиваю: будучи немічною плоттю обтяжений, яку милостиво Бог Слово носив і Своєю смертю від ворожого рабства визволив душі наші, щоб спільники всі, які вірою тягар служіння Тобі на себе взяли, сподобилися Твоєї слави, від якої відпав лукавий сатана. Помилуй мене, затьмареного гріховними помислами, виведи розум мій, приглушений терням лінивства і непокірливості; утверди моє серце, щоб воно горіло за Тобою; очам моїм пошли джерело сліз, і під час відходу душі моєї вчини мене безпорочним Твоїм угодником, наставляючи мене ревно подвизатися перед Тобою. Пом’яни, Господи, батьків моїх милосердям Твоїм, і всіх рідних моїх, і братію, і сусідів, і всіх православних християн, і спаси мене молитвами всіх святих. І прийми у честь ці псалми і молитви, які я промовляв перед Тобою за себе, і нехай не буде перед Тобою мерзенним зітханням моління цього. Бо Ти милостивий і Чоловіколюбець, і Тебе, безначального Отця, славимо, з Єдинородним Твоїм Сином, і з Святим Духом, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
Многомлcтиве и3 премлcтиве гDи, и3 всегw2 добрA дaтелю чlвэколю1бче, и3 всеS вселeнныz цRю2 многоимени1тый, вLко и3 гDи, ни1щъ и3 ўб0гъ є4смь ѓзъ, дерзaю призывaти чyдное и3 стрaшное и3 с™0е и4мz твоE, є3гHже всS твaрь нбcныхъ си1лъ стрaхомъ трепeщутъ: ни1зу на земли2 неизречeннагw твоегw2 чlвэколю1біz смотрeніе ўдиви1лъ є3си2, послaніемъ возлю1бленнагw твоегw2 џтрока. Е#г0же t безначaльныхъ нёдръ твоеS n§ескіz слaвы, неразлyчнымъ б9еств0мъ tрhгнулъ є3си2, да человёки со ѓгGлы во є3ди1нъ состaвъ ўстр0итъ. Помzни2, гDи, моегw2 ўнhніz смирeніе: кaлъ сhй и3 пeрсть, тебE неизглаг0ланнаго свёта призывaю, нeмощію пл0ти њбложeнъ, ю4же млcтивнэ сл0во твоE понесE, и3 смeртію своeю t раб0ты врaжіz свободи1лъ є4сть дyшы нaшz, да џбщники вс‰, и5же вёрою kрeмъ раб0ты твоеS на сS взeмшыz, слaвы твоеS спод0битъ и5хъ, t неsже сатанA льсти1вый tпадE. Поми1луй мS њмрачeннаго грэх0вными п0мыслы, возведи2 ќмъ м0й ўдaвленный тeрніемъ лёности, и3 лzди1ною непок0рства: ўтверди2 сeрдце моE по тебЁ горёти, nчи1ма мои1ма и3ст0чникъ слeзъ посли2, и3 на конeцъ и3сх0да души2 моеS, сотвори1 мz безпор0чна твоего2 ўг0дника, наставлsz мS къ тебЁ подвизaтисz ўсeрднw. Помzни2 гDи, роди1тели мо‰ млcрдіемъ твои1мъ, и3 вс‰ бли6жніz мо‰, и3 брaтію, и3 дрyги, и3 сосёды, и3 вс‰ правосл†вныz хrтіaны, и3 сп7си1 мz мlтвами всёхъ с™hхъ: и3 пріими2 въ чeсть сі‰ pалмы2 и3 мlтвы, ±же глаг0лахъ пред8 тоб0ю за сS, и3 не мeрзко ти2 бyди съ воздыхaніемъ молeніе сіE, ћкw млcтивъ сhй и3 чlвэколю1бецъ, и3 тебE безначaльнаго nц7A слaвимъ, со є3динор0днымъ твои1мъ сн7омъ, и3 со с™hмъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
|
Після цього,
|
Посeмъ,
|
|
Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо. Слава… І нині… Господи, помилуй (тричі). Благослови. Якщо священик, то закінчує ієрейським чином; якщо ж чернець або мирянин, закінчує так: Господи Ісусе Христе, Сину Божий, молитвами Пречистої Твоєї Матері, силою чесного і животворчого Хреста, і святих Небесних Сил безплотних, і преподобних і богоносних отців наших і святого пророка Давида, і всіх святих, помилуй і спаси мене грішного, як благий і Чоловіколюбець. |
ЧCтнёйшую херув‡мъ, и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz сераф‡мъ, без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, сyщую бцdу тS величaемъ. Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. ГDи поми1луй, три1жды. Бlгослови2. Ѓще їерeй, кончaетъ сщ7eннически. Ѓще ли простhй, кончaетъ си1це: ГDи ї}се хrтE сн7е б9ій, мlтвъ рaди пречcтыz твоеS м™ре, си1лою чcтнaгw и3 животворsщагw кrтA, и3 с™hхъ нбcныхъ си1лъ безпл0тныхъ, и3 прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ, и3 с™aгw прbр0ка дв7да, и3 всёхъ с™hхъ, поми1луй и3 сп7си1 мz грёшнаго, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ. |
