|
Кафизма 9
|
Каfjсма f7.
|
|
Псалом 64
|
Paл0мъ …д.
|
| 1Начальнику хору. Псалом Давида для співу.2Тобі подобає пісня, Боже, в Сионі, і Тобі піднесеться молитва [в Єрусалимі].3Почуй молитву мою. До Тебе приходить всяка плоть.4Безліч гріхів перемагає нас, але Ти очистиш беззаконня наші.5Блаженні, кого Ти обрав і прийняв, щоб він оселився у дворах твоїх. Наситимось добром дому Твого, святого храму Твого.6Дивний у правосудді, вислухай нас, Боже Спасителю наш, надія всіх кінців землі і тих, що в морі далеко.7Ти Той, що поставив гори силою Твоєю і підперезаний могутністю.8Ти втихомирюєш бурхливість моря, шуми хвиль його і повстання народів.9Устрашаться від знамень Твоїх усі, що живуть на землі. Ранок і вечір красою прославлять Тебе.10Ти дбаєш про землю і напуваєш її, примножуєш багатства її. Ріка Божа повна води. Ти вирощуєш хліб від землі, бо так впорядкував її.11Ти напоюєш борозни її, рівняєш груди її, дощами пом’якшуєш її та прикрашаєш її рослинами.12Ти благословиш вінець року благости Твоєї, і поля Твої сповняться врожаєм.13Вкриється травою пустеля, і радістю узгір’я наповняться.14Долини наповнюються отарами, і лани покриваються пшеницею. Все радіє, все співає. | №.Въ конeцъ, pал0мъ пёсни дв7ду, пёснь їеремjева и3 їезекjилева, людjй преселeніz, є3гдA хотsху и3сходи1ти, …д7.в7.ТебЁ подобaетъ пёснь, б9е, въ сіHнэ, и3 тебЁ воздaстсz моли1тва во їеrли1мэ.G.Ўслhши моли1тву мою2: къ тебЁ всsка пл0ть пріи1детъ.д7.СловесA беззакHнникъ премог0ша нaсъ: и3 нечє1стіz н†ша ты2 њчcтиши.є7.Бlжeнъ, є3г0же и3збрaлъ є3си2 и3 пріsлъ, всели1тсz во дв0рэхъ твои1хъ. И#сп0лнимсz во бlги1хъ д0му твоегw2: с™ъ хрaмъ тв0й.ѕ7.Ди1венъ въ прaвдэ, ўслhши ны2, б9е, сп7си1телю нaшъ, ўповaніе всёхъ концeй земли2 и3 сyщихъ въ м0ри далeче:з7.ўготовлszй г0ры крёпостію своeю, препоsсанъ си1лою:}.смущazй глубинY морскyю, шyму в0лнъ є3гw2 кто2 постои1тъ; смzтyтсz kзhцы,f7.и3 ўбоsтсz живyщіи въ концaхъ t знaменій твои1хъ: и3сх0ды ќтра и3 вeчера ўкраси1ши.‹.Посэти1лъ є3си2 зeмлю и3 ўпои1лъ є3си2 ю5, ўмн0жилъ є3си2 њбогати1ти ю5: рэкA б9іz нап0лнисz в0дъ: ўгот0валъ є3си2 пи1щу и5мъ, ћкw тaкw (є4сть) ўгот0ваніе.№i.Бразды6 є3S ўп0й, ўмн0жи жи6та є3S: въ кaплzхъ є3S возвесели1тсz возсіsющи*.в7i.Блгcви1ши вэнeцъ лёта блaгости твоеS, и3 полS тво‰ и3сп0лнzтсz тyка:Gi.разботёютъ кр†снаz пустhни, и3 рaдостію х0лми препоsшутсz.д7i.Њдёzшасz џвни џвчіи, и3 ўдHліz ўмн0жатъ пшени1цу: воззовyтъ, и4бо воспою1тъ. |
|
Псалом 65
|
Paл0мъ …є.
|
| Начальнику хору. Пісня.1Викликніть Господу, вся земле!2Співайте ж імені Його, віддайте славу й хвалу Йому.3Промовляйте Богові: «Як величні діла Твої, перед множеством сили Твоєї скоряться Тобі вороги Твої».4Вся земля нехай поклониться Тобі й співає Тобі. Нехай співає імені Твоєму, Всевишній!»5Прийдіть, погляньте на діла Божі, Який страшний Він у Своїх ділах над синами людськими!6Він море обернув на сушу, ріку перейшли ногами. Там ми веселилися в Ньому.7Він могутністю Своєю світом володіє вічно. Очі Його дивляться на всі народи, щоб не підносились у собі гнобителі.8Благословляйте, народи, Бога нашого і проголошуйте хвалу Йому.9Він дав життя душі нашій і не попустив, щоб ноги наші захиталися.10Ти випробував нас, Боже, Ти переплавив нас, як переплавляється срібло.11Ти попустив нам потрапити в сітку, поклав тягарі на плечі наші.12Ти допустив, щоб чужі люди сіли на шию нам. Ми йшли через вогонь і воду, але Ти вивів нас на волю.13Увійду в дім Твій з жертвами всепалення, виконаю перед Тобою обітниці мої,14що їх проголосили уста мої і висловив язик мій у скорботі моїй.15Великі жертви принесу Тобі з пахощами, принесу Тобі овець, волів і козлів.16Прийдіть усі, хто боїться Бога, послухайте мене, і я скажу вам, що вчинив Він для душі моєї.17Я взивав до Нього устами моїми і величав Його язиком моїм.18І якби була неправда в серці моїм, то не почув би мене Господь.19А Господь почув мене і прихилився до голосу благання мого.20Благословенний Господь, що не відкинув моління мого і милости Своєї не відвернув від мене. | №.Въ конeцъ, пёснь pалмA воскrніz, …е7.в7.Воскли1кните гDеви всS землS, п0йте же и4мени є3гw2, дади1те слaву хвалЁ є3гw2.G.Рцhте бGу: к0ль стр†шна дэлA тво‰; во мн0жествэ си1лы твоеS с0лжутъ тебЁ врази2 твои2.д7.ВсS землS да покл0нитсz тебЁ и3 поeтъ тебЁ, да поeтъ же и4мени твоемY, вhшній.є7.Пріиди1те и3 ви1дите дэлA б9іz, к0ль стрaшенъ въ совётэхъ пaче сынHвъ человёческихъ.ѕ7.Њбращazй м0ре въ сyшу, въ рэцЁ пр0йдутъ ногaми: тaмw возвесели1мсz њ нeмъ,з7.вLчествующемъ си1лою своeю вёкомъ: џчи є3гw2 на kзhки призирaетэ: преwгорчевaющіи да не возн0сzтсz въ себЁ.}.Благослови1те, kзhцы, бGа нaшего, и3 ўслhшанъ сотвори1те глaсъ хвалы2 є3гw2,f7.пол0жшагw дyшу мою2 въ жив0тъ, и3 не дaвшаго во смzтeніе н0гъ мои1хъ.‹.Ћкw и3скуси1лъ ны2 є3си2, б9е, разжeглъ ны2 є3си2, ћкоже разжизaетсz сребро2.№i.Ввeлъ ны2 є3си2 въ сёть, положи1лъ є3си2 скHрби на хребтЁ нaшемъ.в7i.Возвeлъ є3си2 человёки на главы6 нaшz: проид0хомъ сквозЁ џгнь и3 в0ду, и3 и3звeлъ є3си2 ны2 въ пок0й.Gi.Вни1ду въ д0мъ тв0й со всесожжeніемъ, воздaмъ тебЁ моли6твы мо‰,д7i.±же и3зрек0стэ ўстнЁ мои2, и3 глаг0лаша ўстA мо‰ въ ск0рби моeй.є7i.Всесожжє1ніz т{чна вознесY тебЁ съ кади1ломъ, и3 nвны2, вознесY тебЁ волы2 съ козлы6.ѕ7i.Пріиди1те, ўслhшите, и3 повёмъ вaмъ, вси2 боsщіисz бGа, є3ли6ка сотвори2 души2 моeй.з7i.Къ немY ўсты6 мои1ми воззвaхъ, и3 вознес0хъ под8 љзhкомъ мои1мъ.}i.Непрaвду ѓще ўзрёхъ въ сeрдцы моeмъ, да не ўслhшитъ менє2 гDь.f7i.Сегw2 рaди ўслhша мS бGъ, внsтъ глaсу молeніz моегw2.к7.Блгcвeнъ бGъ, и4же не tстaви моли1тву мою2 и3 млcть свою2 t менє2. |
|
Псалом 66
|
Paл0мъ …ѕ.
|
| 1Начальнику хору. На струнних інструментах. Псалом. Пісня.2Боже, ущедри нас і благослови нас, просвіти лице Твоє на нас і помилуй нас.3Щоб пізнали ми на землі путь Твою, в усіх народах — спасіння Твоє.4Нехай сповідують Тебе люди, Боже, нехай сповідують Тебе люди всі.5Нехай веселяться і радіють племена, бо Ти судиш народи праведно і керуєш всіма племенами на землі.6Нехай славлять Тебе народи, Боже, нехай славлять Тебе народи всі.7Земля дає плід свій: благослови нас, Боже, Боже наш.8Нехай благословить нас Бог, і нехай бояться Його всі краї землі.Слава… | №.Въ конeцъ, въ пёснехъ, pал0мъ пёсни дв7ду, …ѕ7.в7.Б9е, ўщeдри ны2 и3 блгcви1 ны, просвэти2 лицE твоE на ны2 и3 поми1луй ны2:G.познaти на земли2 пyть тв0й, во всёхъ kзhцэхъ спcніе твоE.д7.Да и3сповёдzтсz тебЁ лю1діе, б9е, да и3сповёдzтсz тебЁ лю1діе вси2.є7.Да возвеселsтсz и3 да возрaдуютсz kзhцы: ћкw сyдиши лю1демъ правот0ю, и3 kзhки на земли2 настaвиши.ѕ7.Да и3сповёдzтсz тебЁ лю1діе, б9е, да и3сповёдzтсz тебЁ лю1діе вси2.з7.ЗемлS дадE пл0дъ св0й: блгcви1 ны, б9е, б9е нaшъ,}.блгcви1 ны, б9е: и3 да ўбоsтсz є3гw2 вси2 концы6 земли2.Слaва: |
|
Псалом 67
|
Paл0мъ …з.
|
| 1Начальнику хору. Псалом Давида. Пісня. (Пророчий).2Нехай воскресне Бог і розвіються вороги Його; нехай побіжать від лиця Його всі ненависники Його.3Як щезає дим, нехай щезнуть, як тане віск від лиця вогню, так нехай згинуть грішники від лиця Божого.4А праведники нехай звеселяться, нехай радіють перед Богом, нехай святкують у радості.5Співайте Богові, співайте імені Його, рівняйте дорогу перед Тим, Хто йде, як Переможець. Господь — ім’я Йому, радійте перед лицем Його.6Отець сиріт і Суддя вдовиць — Бог, Він у святих оселях Своїх.7Бог одиноких вводить у дім; визволяє в’язнів із кайданів, а непокірні живуть у гробах.8Боже, коли йшов Ти поперед народу Твого, коли проходив Ти через пустелю,9земля тряслася, навіть небеса танули від лиця Божого, і Синай — від лиця Бога, Бога Ізраїлевого.10Рясний дощ проливав Ти, Боже, на насліддя Твоє, і коли знесилювалося воно, Ти підкріпляв його.11Народ Твій Ти оселив на землі Твоїй, і з благости Твоєї Ти все приготував для бідного.12Господь дасть слово тим, що благовістять з великою силою.13Царі з військом утікають, утікають, а ті, що сидять вдома, ділять здобич.14Коли ж ви оселялися на землях [своїх], то стали мов голубка, у якої крила — як срібло, а пір’я сяє золотом.15Коли ж Всевишній розсіяв царів на цій землі, вона забіліла, як сніг на горі Селмоні.16Гора Божа — гора велика, гора кріпка, гора висока.17Чого ви заздрите, гори високі, на гору, що на ній Бог благоволив жити і буде перебувати на ній вічно?18Колісниць Божих тьма і тисячі тисяч. Серед них Господь на Синаї, у святині.19Ти зійшов на висоту, полонив полон, прийняв дари для людей, щоб і непокірні могли жити у Господа.20Господь Бог благословенний; благословенний Господь допоможе нам кожного дня.21Бог — Спаситель наш, Бог наш, Бог, щоб спасати. У владі Господа ворота смерти.22Бог сокрушить голови ворогів Своїх, волохате тім’я того, хто закам’янів у беззаконні.23Сказав Господь: «Від Васана поверну тебе, виведу з глибини моря,24щоб обмочив ти ногу твою, як пси язик свій, у крові ворога».25Ми бачили, як ішов Ти, Боже, як ішов Ти — Цар мій і Бог мій — у святиню.26Попереду князі і ті, що співали, за ними — ті, що грали на струнах, а кругом — діви з тимпанами.27В церквах благословляйте Бога — Господа від джерел Ізраїлевих.28Там Веніамін молодший — князь їхній, князі Іуди — владики їхні, князі Завулонові, князі Неффалимові.29Бог твій дав тобі таку силу. Утверди, Боже, те, що Ти створив для нас.30Ради храму твого в Єрусалимі царі принесуть Тобі дари.31Утихомир звіра, що в очереті, зібрання биків серед тихих телят — гордих народів, що хваляться сріблом своїм; розвій тих, що готують війни.32Прийдуть з Єгипту вельможі молитися; Ефіопія простягне руку свою до Бога.33Царства землі! Хваліть Бога, оспівуйте Господа,34Який зійшов на небо небес превічно. Ось Він дає голосу Своєму голос сили.35Віддайте славу Богу; на Ізраїлі велич Його і могутність Його на хмарах.36Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів; Він дає силу й твердість народу [Своєму]. Благословенний Бог!Слава… | №.Въ конeцъ, pал0мъ пёсни дв7ду, …з7.в7.Да воскrнетъ бGъ, и3 расточaтсz врази2 є3гw2, и3 да бэжaтъ t лицA є3гw2 ненави1дzщіи є3го2.G.Ћкw и3зчезaетъ дhмъ, да и3зчeзнутъ: ћкw тaетъ в0скъ t лицA nгнS, тaкw да поги1бнутъ грBшницы t лицA б9іz:д7.ґ првdницы да возвеселsтсz, да возрaдуютсz пред8 бGомъ, да насладsтсz въ весeліи.є7.Восп0йте бGу, п0йте и4мени є3гw2: путесотвори1те возшeдшему на зaпады, гDь и4мz є3мY: и3 рaдуйтесz пред8 ни1мъ.ѕ7.Да смzтyтсz t лицA є3гw2, nц7A си1рыхъ и3 судіи2 вдови1цъ: бGъ въ мёстэ с™ёмъ своeмъ.з7.БGъ вселsетъ є3диномhслєнныz въ д0мъ, и3зводS њков†нныz мyжествомъ, тaкожде преwгорчевaющыz живyщыz во гробёхъ.}.Б9е, внегдA и3сходи1ти тебЁ пред8 людьми2 твои1ми, внегдA мимоходи1ти тебЁ въ пустhни,f7.землS потрzсeсz, и4бо небесA кaнуша t лицA бGа сінaина, t лицA бGа ї}лева.‹.Д0ждь в0ленъ tлучи1ши, б9е, достоsнію твоемY, и3 и3знем0же, тh же соверши1лъ є3си2 є5.№i.ЖивHтнаz тво‰ живyтъ на нeй: ўгот0валъ є3си2 бlгостію твоeю ни1щему, б9е.в7i.ГDь дaстъ глаг0лъ благовэствyющымъ си1лою мн0гою:Gi.цRь си1лъ возлю1бленнагw, красот0ю* д0му раздэли1ти кwрhсти.д7i.Ѓще поспитE посредЁ предBлъ, крилB голуби6нэ посрeбрєнэ, и3 междор†міz є3S въ блещaніи злaта:є7i.внегдA рaзнствитъ нбcный цари6 на нeй, њснэжaтсz въ селмHнэ.ѕ7i.ГорA б9іz, горA тyчнаz, горA ўсырeннаz, горA тyчнаz.з7i.Вскyю непщyете, г0ры ўсырє1нныz; горA, ю4же бlговоли2 бGъ жи1ти въ нeй: и4бо гDь всели1тсz до концA.}i.Колесни1ца б9іz тмaми тeмъ, тhсzща гобзyющихъ: гDь въ ни1хъ въ сінaи во с™ёмъ.f7i.Возшeлъ є3си2 на высотY, плэни1лъ є3си2 плёнъ: пріsлъ є3си2 да‰ніz въ человёцэхъ, и4бо не покарsющыzсz, є4же всели1тисz.к7.ГDь бGъ блгcвeнъ, блгcвeнъ гDь дeнь днE: поспэши1тъ нaмъ бGъ спcній нaшихъ.к7а.БGъ нaшъ бGъ є4же сп7сaти: и3 гDнz, гDнz и3схHдища смє1ртнаz.к7в.Nбaче бGъ сокруши1тъ главы6 врагHвъ свои1хъ, вeрхъ вл†съ преходsщихъ въ прегрэшeніихъ свои1хъ.к7г.РечE гDь: t васaна њбращY, њбращY во глубинaхъ морски1хъ:к7д.ћкw да њм0читсz ногA твоS въ кр0ви, љзhкъ пє1съ твои1хъ t вр†гъ t негw2.к7є.Ви6дэна бhша шє1ствіz тво‰, б9е, шє1ствіz бGа моегw2 цRS, и4же во с™ёмъ.к7ѕ.Предвари1ша кн‰зи бли1з8 пою1щихъ, посредЁ дёвъ тmмпaнницъ.к7з.Въ цRквахъ благослови1те бGа, гDа t и3стHчникъ ї}левыхъ.к7и.Тaмw веніамjнъ ю3нёйшій во ќжасэ, кн‰зи їyдовы владhки и4хъ, кн‰зи завулw6ни, кнsзи нефfал‡мли.к7f.Заповёждь, б9е, си1лою твоeю: ўкрэпи2, б9е, сіE, є4же содёлалъ є3си2 въ нaсъ.l.T хрaма твоегw2 во їеrли1мъ тебЁ принесyтъ цaріе дaры.lа.Запрети2 ѕвэрє1мъ трHстнымъ: с0нмъ ю3нє1цъ въ ю4ницахъ людски1хъ, є4же затвори1ти и3скушє1нныz сребр0мъ: расточи2 kзhки хотsщыz брaнемъ.lв.Пріи1дутъ моли6твенницы t є3гЂпта: є3fі0піа предвари1тъ рyку свою2 къ бGу.lг.Ц†рства земн†z, п0йте бGу, восп0йте гDеви,lд.возшeдшему на нб7о нб7сE на вост0ки: сE, дaстъ глaсу своемY глaсъ си1лы.lє.Дади1те слaву бGови: на ї}ли велелёпота є3гw2, и3 си1ла є3гw2 на w4блацэхъ.lѕ.Ди1венъ бGъ во с™hхъ свои1хъ: бGъ ї}левъ, т0й дaстъ си1лу и3 держaву лю1демъ свои6мъ. Блгcвeнъ бGъ.Слaва: |
|
Псалом 68
|
Paл0мъ …и.
|
| 1Начальнику хору. На шошаннимі. Псалом Давида. (Пророчий).2Спаси мене, Боже, бо води дійшли до душі [моєї].3Я загруз у глибокім болоті, і нема на чому стати. Зійшов я у глибину моря, і хвилі його заливають мене.4Я знемігся від благань, і гортань моя зашерхла. Втомилися очі мої від очікування Бога [мого].5Бо тих, що ненавидять мене без вини, більше, ніж волосся на голові моїй. Вороги мої, що переслідують мене даремно, зміцніли, і чого я не відбирав, того вимагають від мене.6Боже, Ти знаєш, як тяжко мені, і гріхи мої не втаєні від Тебе.7Нехай не осоромляться через мене ті, що надіються на Тебе, Господи, Боже Сил. Нехай не осоромляться через мене ті, що шукають Тебе, Боже.8Бо ради Тебе терплю я зневагу, і сором покриває лице моє.9Я став чужим для братів моїх і стороннім для синів матері моєї.10Бо ревність до дому Твого з’їдає мене, і зневага тих, що Тебе зневажають, впала на мене.11Коли я плакав і постом смиряв душу мою, то й тим докоряють мене.12Замість одежі я обгортав себе веретищем — і тим став посміховиськом для них.13Про мене говорять ті, що сидять біля воріт, про мене співають ті, що п’ють вино.14А я з молитвою моєю до Тебе, Господи, в час, угодний Тобі, Боже. З великої милости Твоєї, почуй мене в істині спасіння Твого.15Виведи мене з болота, щоб не потонув я, спаси мене від ненависників моїх і від глибокої води.16Нехай не затопить мене буря повені, нехай не потону я в глибині.17Вислухай мене, Господи, бо велика милість Твоя, заради великих щедрот Твоїх зглянься на мене.18Не відверни лиця Твого, бо я сумую, скоро почуй мене.19Поглянь на душу мою і спаси її, від ворогів моїх спаси мене.20Ти знаєш приниження моє, ганьбу мою і сором мій. Вороги мої всі перед Тобою.21Наруга сокрушила душу мою, і страждання. Я знеміг. Я очікував, що хтось буде співчувати мені, і не було, очікував, хто б заспокоїв мене, і не знайшлося.22І дали в їжу мені жовч і у спрагу мою напоїли мене оцтом.23Нехай буде трапеза їхня тенетами їм, і мирна вечеря — пасткою.24Нехай потемніють очі їхні, щоб не бачили, і спини їхні назавжди зігни.25Вилий на них гнів Твій, і полум’я його нехай обійме їх.26Нехай житло їхнє стане пустим, і в наметах їхніх нехай не залишиться нікого живого.27Бо кого покарав Ти, над тим вони ще й знущаються. І тому, кого поранив Ти, вони ще збільшують страждання.28Збери докупи всі беззаконня їхні, і нехай не увійдуть вони в правду Твою.29Нехай буде викреслено їх із книг живих, і між праведними нехай не напишуться.30А я бідний і страждаю, поміч Твоя, Боже, нехай визволить мене.31Я буду славити в піснях ім’я Бога [мого], буду прославляти Його хвалою.32І це буде більш приємне Господу, ніж жертви волів і телят з рогами і копитами.33Побачать це принижені і звеселяться. І оживуть серця ваші, ви, що шукаєте Господа.34Бо почув Господь убогих Своїх і не забув в’язнів Своїх.35Нехай хвалять Його небо і земля, море і все, що живе в них.36Бо спасе Господь Сион, і збудує міста Іуди для людей Своїх, і поселяться там, і будуть нащадками Його.37І нащадки рабів Його утвердяться в ньому, і ті, що люблять ім’я Його, будуть жити в ньому. | №.Въ конeцъ, њ и3змёншихсz*, pал0мъ дв7ду, …}.в7.Сп7си1 мz, б9е, ћкw внид0ша в0ды до души2 моеS.G.Ўглэб0хъ въ тимёніи глубины2, и3 нёсть постоsніz: пріид0хъ во глубины6 морск‡z, и3 бyрz потопи1 мz.д7.Ўтруди1хсz зовhй, и3змолчE гортaнь м0й: и3счез0стэ џчи мои2, t є4же ўповaти ми2 на бGа моего2.є7.Ўмн0жишасz пaче вл†съ главы2 моеS ненави1дzщіи мS тyне: ўкрэпи1шасz врази2 мои2, и3згонsщіи мS непрaведнw: ±же не восхищaхъ, тогдA воздаsхъ.ѕ7.Б9е, ты2 ўвёдэлъ є3си2 безyміе моE, и3 прегрэшє1ніz мо‰ t тебє2 не ўтаи1шасz.з7.Да не постыдsтсz њ мнЁ терпsщіи тебE, гDи, гDи си1лъ: нижE да посрaмzтсz њ мнЁ и4щущіи тебE, б9е ї}левъ.}.Ћкw тебє2 рaди претерпёхъ поношeніе, покры2 срамотA лицE моE.f7.Чyждь бhхъ брaтіи моeй и3 стрaненъ сыновHмъ мaтере моеS:‹.ћкw рeвность д0му твоегw2 снэдe мz, и3 поношє1ніz поносsщихъ ти2 напад0ша на мS.№i.И# покрhхъ пост0мъ дyшу мою2, и3 бhсть въ поношeніе мнЁ:в7i.и3 положи1хъ њдэsніе моE врeтище, и3 бhхъ и5мъ въ при1тчу.Gi.Њ мнЁ глумлsхусz сэдsщіи во вратёхъ, и3 њ мнЁ поsху пію1щіи віно2.д7i.Ѓзъ же моли1твою моeю къ тебЁ, б9е: врeмz бlговолeніz, б9е: во мн0жествэ млcти твоеS ўслhши мS, во и4стинэ спcніz твоегw2.є7i.Сп7си1 мz t брeніz, да не ўглёбну: да и3збaвлюсz t ненави1дzщихъ мS и3 t глуб0кихъ в0дъ.ѕ7i.Да не потопи1тъ менE бyрz воднaz, нижE да пожрeтъ менE глубинA, нижE сведeтъ њ мнЁ ровeнникъ ќстъ свои1хъ.з7i.Ўслhши мS, гDи, ћкw бlга млcть твоS: по мн0жеству щедр0тъ твои1хъ при1зри на мS.}i.Не tврати2 лицA твоегw2 t џтрока твоегw2, ћкw скорблю2: ск0рw ўслhши мS.f7i.Вонми2 души2 моeй и3 и3збaви ю5: вр†гъ мои1хъ рaди и3збaви мS.к7.Тh бо вёси поношeніе моE, и3 стyдъ м0й, и3 срамотY мою2: пред8 тоб0ю вси2 њскорблsющіи мS.к7а.Поношeніе чazше душA моS и3 стрaсть: и3 ждaхъ соскорбsщагw, и3 не бЁ, и3 ўтэшaющихъ, и3 не њбрэт0хъ.к7в.И# дaша въ снёдь мою2 жeлчь, и3 въ жaжду мою2 напои1ша мS џцта.к7г.Да бyдетъ трапeза и4хъ пред8 ни1ми въ сёть и3 въ воздаsніе и3 въ соблaзнъ.к7д.Да помрачaтсz џчи и4хъ, є4же не ви1дэти, и3 хребeтъ и4хъ вhну слzцы2.к7є.Пролjй на нS гнёвъ тв0й, и3 ћрость гнёва твоегw2 да пости1гнетъ и5хъ.к7ѕ.Да бyдетъ дв0ръ и4хъ пyстъ, и3 въ жили1щихъ и4хъ да не бyдетъ живhй.к7з.ЗанE є3г0же ты2 порази1лъ є3си2, тjи погнaша, и3 къ болёзни ћзвъ мои1хъ приложи1ша.к7и.Приложи2 беззак0ніе къ беззак0нію и4хъ, и3 да не вни1дутъ въ прaвду твою2.к7f.Да потребsтсz t кни1ги живhхъ, и3 съ првdными да не напи1шутсz.l.Ни1щъ и3 болsй є4смь ѓзъ: спcніе твоE, б9е, да пріи1метъ мS.lа.Восхвалю2 и4мz бGа моегw2 съ пёснію, возвели1чу є3го2 во хвалeніи:lв.и3 ўг0дно бyдетъ бGу пaче телцA ю4на, р0ги и3зносsща и3 пaзнwкти.lг.Да ќзрzтъ ни1щіи и3 возвеселsтсz: взыщи1те бGа, и3 живA бyдетъ душA вaша.lд.Ћкw ўслhша ўбHгіz гDь, и3 њков†нныz сво‰ не ўничижи2.lє.Да восхвaлzтъ є3го2 нб7сA и3 землS, м0ре и3 вс‰ жив{щаz въ нeмъ.lѕ.Ћкw бGъ сп7сeтъ сіHна, и3 сози1ждутсz грaди їудeйстіи, и3 вселsтсz тaмw и3 наслёдzтъ и5:lз.и3 сёмz рабHвъ твои1хъ ўдержи1тъ и5, и3 лю1бzщіи и4мz твоE вселsтсz въ нeмъ. |
|
Псалом 69
|
Paл0мъ …f.
|
| 1Начальнику хору. Псалом Давида. На спомин.2Боже, на поміч мені прийди, Господи, поспіши допомогти мені.3Нехай постидяться й осоромляться ті, що шукають душі моєї.4Нехай відступлять осоромленими ті, що шукають загибелі моєї. Нехай біжать назад ті, що кажуть [мені]: «Добре, добре!»5Але нехай зрадуються і звеселяться ті, що шукають Тебе, Боже. І ті, що люблять спасіння Твоє, нехай завжди кажуть: «Великий Господь!»6А я немічний і убогий: Боже, допоможи мені. Ти — Поміч моя і Спаситель мій. Господи, не забарись.Слава… | №.Въ конeцъ дв7ду, въ воспоминaніе, во є4же сп7сти1 мz гDу, …f7.в7.Б9е, въ п0мощь мою2 вонми2: гDи, помощи1 ми потщи1сz.G.Да постыдsтсz и3 посрaмzтсz и4щущіи дyшу мою2, да возвратsтсz вспsть и3 постыдsтсz хотsщіи ми2 ѕл†z:д7.да возратsтсz ѓбіе стыдsщесz глаг0лющіи ми2: блaгоже, блaгоже.є7.Да возрaдуютсz и3 возвеселsтсz њ тебЁ вси2 и4щущіи тебE, б9е: и3 да глаг0лютъ вhну, да возвели1читсz гDь, лю1бzщіи спcніе твоE.ѕ7.Ѓзъ же ни1щъ є4смь и3 ўб0гъ, б9е, помози1 ми: пом0щникъ м0й и3 и3збaвитель м0й є3си2 ты2, гDи, не закосни2.Слaва: |
|
Після 9-ї кафизми Трисвяте, Пресвята Тройце,.. Отче наш.. і тропарі, глас 6:
|
По f7-й каfjсмэ, Трис™0е. И# по Џ§е нaшъ: Тaже тропари2, глaсъ ѕ7:
|
|
Помишляю про день страшний і плачу від діянь моїх лукавих: як відповідатиму безсмертному Цареві? І як насмілюся поглянути на Суддю, блудний я? Милосердний Отче, Сину Єдинородний, Душе Святий, помилуй мене. Слава… В долину плачу, на місці, що заповідав Ти, коли Ти, милостивий, сядеш учинити суд Твій, не виявляй таємниць моїх, не осором мене перед ангелами, але пощади мене, Боже, і помилуй мене. І нині… Богородице, надійна заступнице світу! Надія і поміч тим, що до Тебе вдаються, молися з безплотними ангелами до Того, Кого породила Ти, Чоловіколюбця Бога, Який визволив душі наші від усякого зла, бо Ти єдина благословенна. |
Помышлsю дeнь стрaшный, и3 плaчу дэsній мои1хъ лукaвыхъ: кaкw tвэщaю безсмeртному цRю2; и3ли2 к0имъ дерзновeніемъ воззрю2 на судію2 блyдный ѓзъ; бlгоутр0бный џ§е, сн7е є3динор0дный, дш7е с™hй, поми1луй мS. Слaва: Во ўд0лэ плачeвнэ, на мёстэ є4же завэщaлъ є3си2, є3гдA сsдеши млcтиве, сотвори1ти првdный сyдъ, не њбличи2 мо‰ сокровє1ннаz, нижE посрами2 менE пред8 ѓгGлы: но пощади1 мz б9е, и3 поми1луй мS. И# нhнэ: Ўповaніе, и3 покр0въ держaвный къ тебЁ притекaющихъ, бGороди1тельнице, бlг0е предстaтельство мjра, моли2 со безпл0тными прилёжнw, є3г0же родилA є3си2 чlвэколю1бнэйшаго бGа, и3збaвитисz душaмъ нaшымъ t всsкагw прещeніz, є3ди1на бlгословeннаz. |
|
Господи помилуй, 40 разів. І молитва:
|
ГDи поми1луй, м7. И3 мlтва:
|
|
Владико Господи Боже наш! Ти один знаєш недуги убогої душі моєї і знаєш, як вилікувати її. Ради великої милости Твоєї, зціли її, як Сам знаєш, бо ділами моїми я не зроблю лікувального пластиря, щоб прикласти до неї, або оливи, або зігрівання. Але Ти, Який прийшов покликати не праведних, але грішників до покаяння, помилуй, прости і милостиво ущедри. Роздери рукописання моїх тяжких і ганебних діянь і настав мене на праведну дорогу Твою, щоб, ходячи в істині Твоїй, я зміг уникнути стріл лукавого і став би неосудженим перед страшним Престолом Твоїм, славлячи й оспівуючи пресвяте ім’я Твоє навіки. Амінь. |
ВLко гDи б9е нaшъ, и4же є3ди1нъ nкаsнныz моеS души2 недyгъ, и3 сеS и3сцэлeніе вёдый, и3сцэли2 ю5, ћкоже вёси рaди мн0жества млcти твоеS, и3 щедр0тъ твои1хъ: понeже t дёлъ мои1хъ нёсть плaстырz приложи1ти є4й, нижE є3лeа, ни њбzзaніz, но ты2 пришeдый не прaвєдныz призвaти, но грBшныz въ покаsніе, поми1луй, ўщeдри, прости2 ю5, раздери2 рукописaніе мн0гихъ мои1хъ и3 стyдныхъ дэsній, и3 настaви мS на прaвый пyть тв0й, да ходsй во и4стинэ твоeй, возмогY и3збэжaти стрёлъ лукaвагw, и3 си1це предстaну неoсуждeннw пред8 стрaшнымъ пrт0ломъ твои1мъ, слaвz и3 воспэвaz прес™0е твоE и4мz во вёки, ґми1нь. |
