Послёдованїе вели1кагw w3сщ7eнїz воды2 ст7hхъ бGоzвлeнїй.
|
Чин великого освячення води на свято Богоявлення
|
|
|
|
По є4же рещи2 сщ7eннику заамвHнную мlтву...
|
Після заамвонної молитви виходимо...
|
|
По є4же рещи2 сщ7eннику заамвHнную мlтву, и3сх0димъ вси2 ко крести1льницэ, пред8идyщымъ свэщен0сцємъ, по ни1хъ же дїaконwмъ и3 сщ7eнникwмъ, со є33ђлїемъ и3 кади1ломъ, брaтїи пою1щымъ настоsщыz тропари2. Глaсъ }: Глaсъ гDнь на водaхъ вопїeтъ, глаг0лz: прїиди1те, прїими1те вси2 д¦а премyдрости, д¦а рaзума, д¦а стрaха б9їz, ћвльшагwсz хrтA. [Три1жды.] Днeсь в0дъ w3свzщaетсz є3стество2, и3 раздэлsетсz їѻрдaнъ, и3 свои1хъ в0дъ возвращaетъ струи6, вLку зрS крещaема. [Двaжды.] Ћкw чlвёкъ на рэкY пришeлъ є3си2 хrтE цRю2, и3 рaбское крещeнїе прїsти тщи1шисz бlже, t прdтeчеву рук{, грBхъ рaди нaшихъ, чlвэколю1бче. [Двaжды.] Слaва, и3 нhнэ, глaсъ т0йже: Ко глaсу вопїю1щагw въ пустhни, ўгот0вайте пyть гDень, пришeлъ є3си2 гDи, зрaкъ рaбїй прїи1мъ, крещeнїz просS, не вёдый грэхA: ви1дэша тS в0ды, и3 ўбоsшасz. трeпетенъ бhсть предтeча, и3 возопи2 глаг0лz: кaкw просвэти1тъ свэти1льникъ свёта; кaкw рyку положи1тъ рaбъ на вLку; w3свzти2 менE и3 в0ды сп7се, взeмлzй мjра грёхъ.
|
Після заамвонної молитви виходимо до священної купелі на притвор або на джерела. І кладеться Чесний Хрест на столі, де приготовлена і вода в чаші, і кадить настоятель. Клірики ж співають тропарі. Глас 8: Глас Госпо́день на вода́х вопіє́ть, глаго́ля: прийді́те, приймі́те всі Ду́ха прему́дрости, Ду́ха ра́зума, Ду́ха стра́ха Бо́жия, я́вльшагося Христа́. [Тричі] Днесь вод освяща́ється єстество́ і разділя́ється Іорда́н, і свої́х вод возвраща́єть струї́, Влади́ку зря* креща́єма. [Двічі] Я́ко челові́к на ріку́ прише́л єси́, Христе́ Царю́, і ра́бськоє креще́ніє прия́ти тщи́шися, Бла́же, от Предте́чеву руку́, гріх ра́ди на́ших, Человіколю́бче. [Двічі] Сла́ва, і ни́ні, глас той самий: Ко гла́су вопію́щаго в пусти́ні, угото́вайте путь Госпо́день, прише́л єси́, Го́споди, зрак ра́бій приї́м, креще́нія прося́, не ві́дий гріха́: ви́діша Тя во́ди і убоя́шася. Тре́петен бисть Предте́ча і возопи́ глаго́ля: ка́ко просвіти́ть світи́льник Сві́та; ка́ко ру́ку положи́ть раб на Влади́ку; освяти́ мене́ і во́ди, Спа́се, взе́мляй ми́ра гріх.
|
Прор0чества и3сaїина чтeнїе: главA lє.
|
Іс. 35:1-10
|
|
И# ѓбїе стaвъ ў крести1льницы, глаг0летъ дїaконъ: Премyдрость. И# чтeцъ: Прор0чества и3сaїина чтeнїе: [главA lє.] Діaконъ: В0нмем. Тaкw глаг0летъ гDь: да возвесели1тсz пустhнz жaждущаz, да возрaдуетсz пустhнz, и3 процвэтeтъ ћкw крjнъ, и3 да прозsбнетъ, и3 вс‰ возвеселsтсz. И# возрaдуютсz пусты6ннаz їѻрдaнова, и3 слaва лївaнова данA бhсть є4й, и3 чeсть карми1лова: и3 лю1дїе мои2 ќзрzтъ слaву гDню, и3 высотY б9їю. Ўкрэпи1тесz рyки w3слaблєныz, и3 колBна разслaблєнаz ўтёшитесz. И# рцhте малод{шнымъ мhслїю, ўкрэпи1тесz, и3 не б0йтесz: сE бGъ нaшъ сyдъ воздаeтъ, т0й прїи1детъ и3 сп7сeтъ нaсъ. ТогдA tвeрзутсz nчесA слэпhхъ и3 ўшесA глухи1хъ ўслhшатъ. ТогдA ск0читъ хромhй ћкw є3лeнь, и3 ћсенъ бyдетъ љзhкъ гугни1выхъ: ћкw прорази1сz въ пустhни водA, и3 дeбрь въ земли2 жaждущей. И# бyдетъ безвHднаz въ бла6та, и3 въ жaждущей земли2 и3ст0чникъ воды2 бyдетъ. тaмw бyдетъ весeлїе пти1цъ, водворeнїе сv1рїнwвъ, и3 тр0стїй и3 блaта. Тaмw бyдетъ пyть чи1стъ, и3 пyть свsтъ наречeтсz: и3 не мимои1детъ тaмw нечи1стъ, нижE бyдетъ тaмw пyть нечи1стый, разсёzннїи же п0йдутъ по немY, и3 не заблyдzтъ. И# не бyдетъ тaмw львA, нижE ѕвэрeй лю1тыхъ взhдетъ нaнь, нижE w3брsщетсz тaмw: но п0йдутъ по немY и3збaвленнїи, и3 с0браннїи t гDа. И# w3братsтсz и3 прїи1дутъ въ сїHнъ съ весeлїемъ и3 рaдостїю, и3 весeлїе вёчное над8 глав0ю и4хъ, хвалA и3 рaдованїе и3 весeлїе пости1гнетъ и5хъ, tбэжE болёзнь, печaль и3 воздыхaнїе.
|
І відразу ставши біля хрестильниці, промовляє диякон: Прему́дрость. І чтець: Проро́чества Іса́їна чте́ніє: [Іс. 35:1-10] Диякон: Во́ньмем. Та́ко глаго́леть Госпо́дь: да возвесели́ться пусти́ня жа́ждущая, да возра́дується пусти́ня, і процвіте́ть я́ко крин, і да прозя́бнеть, і вся возвеселя́ться. І возра́дуються пусти́нная Іорда́нова, і сла́ва Лива́нова дана́ бисть єй, і честь Карми́лова: і лю́діє мої́ у́зрять сла́ву Госпо́дню, і висоту́ Божию. Укріпі́теся ру́ки осла́бления, і колі́на разсла́бленая уті́шитеся. І рці́те малоду́шним ми́слію, укріпі́теся, і не бо́йтеся: се Бог наш суд воздає́ть, той при́йдеть і спасе́ть нас. Тогда́ отве́рзуться очеса́ сліпи́х і ушеса́ глухи́х усли́шать. Тогда́ ско́чить хроми́й я́ко єле́нь, і я́сен бу́деть язи́к гугни́вих: я́ко прорази́ся в пусти́ні вода́, і дебр в землі́ жа́ждущей. І бу́деть безво́дная в бла́та, і в жа́ждущей землі́ істо́чник води́ бу́деть. Та́мо бу́деть весе́ліє птиць, водворе́ніє си́рінов, і тро́стій, і бла́та. Та́мо бу́деть путь чист, і путь свят нарече́ться: і не мимоі́деть та́мо нечи́ст, ніже́ бу́деть та́мо путь нечи́стий, разсі́яннії же по́йдуть по нему́, і не заблу́дять. І не бу́деть та́мо льва, ніже́ звіре́й лю́тих взи́деть нань, ніже́ обря́щеться та́мо: но по́йдуть по нему́ ізба́вленнії, і со́браннії от Го́спода. І обратя́ться і при́йдуть в Сіо́н с весе́лієм і ра́достію, і весе́ліє ві́чноє над главо́ю їх, хвала́ і ра́дованіє і весе́ліє пости́гнеть їх, отбіже́ болі́знь, печа́ль і воздиха́ніє.
|
Прор0чества и3сaїина чтeнїе: главA н҃є.
|
Іс. 55:1-13
|
|
Діaконъ: Прему1дрость. И# чтeцъ: Прор0чества и3сaїина чтeнїе: [главA н҃є.] Діaконъ: В0нмем. Тaкw глаг0летъ гDь: жaждущїи на в0ду и3ди1те, и3 є3ли1цы не и4мате сребрA, шeдше купи1те, и3 kди1те и3 пjйте, без8 сребрA и3 цэны2, вїно2 и3 тyкъ. Вскyю цэнитE сребро2 не въ хлёбы, и3 трyдъ вaшъ не въ сhтость; послyшайте менE, и3 снёсте блага6z, и3 наслади1тсz во бlги1хъ душA вaша. Внимaйте ўши1ма вaшима, и3 послёдуйте путє1мъ мои6мъ: ўслhшите менE, и3 живA бyдетъ во бlги1хъ душA вaша. и3 завэщaю вaмъ завётъ вёченъ, преподHбнаz дв7дwва вBрнаz. СE свидётельство во kзhцэхъ дaхъ є3го2 кнsзz и3 повели1телz во kзhцэхъ. СE kзhцы, и5же не вёдzху тS, призовyтъ тS, и3 лю1дїе, и5же не познaша тS, къ тебЁ прибёгнутъ: рaди гDа бGа твоегw2 и3 с™aгw, їзрaилева ћкw прослaвихъ тS: Взыщи1те бGа, и3 внегдA вaмъ w3брэсти2 є3го2, призови1те: є3гдa же ѓще прибли1житсz вaмъ. да w3стaвитъ нечести1вый пути6 сво‰, и3 мyжъ беззак0нный совёты сво‰. И# w3брати1тесz ко гDу бGу вaшему, и3 поми1ловани бyдете, ћкw помн0гу w3стaвитъ грэхи2 вaшz. Не сyть бо совёти мои2, ћкоже совёти вaши: нижE ћкоже путїE вaши, путїE мои2, глаг0летъ гDь. Но ћкоже tстои1тъ нб7о t земли2, тaкw tстои1тъ пyть м0й t путeй вaшихъ, и3 размышлє1нїz ва6ша t мhсли моеS. Ћкоже бо ѓще сни1детъ д0ждь и3ли2 снёгъ съ нб7сE, и3 не возврати1тсz tтyду, д0ндеже ўпои1тъ зeмлю, и3 роди1тъ и3 прозsбнетъ, и3 дaстъ сёмz сёющему, и3 хлёбъ въ снёдь: Тaкw бyдетъ глаг0лъ м0й, и4же ѓще и3зhдетъ и3з8 ќстъ мои1хъ, и3 не w3брати1тсz ко мнЁ т0щъ, д0ндеже ѓще скончaетъ вс‰, є3ли6ка восхотёхъ, и3 поспэшY пути6 мо‰, и3 повелBнїz мо‰. Весeлїемъ бо и3зhдете, и3 рaдостїю научи1тесz: г0ры бо и3 х0лми ск0чатъ, ждyще вaсъ въ рaдости, и3 вс‰ древесA сє1льнаz восплeщутъ вётвьми. И# вмёстw дрaчїz, взhдетъ кmпарjсъ, вмёстw же кропи1вы, взhдетъ мmрсjна: и3 бyдетъ гDь во и4мz и3 въ знaменїе вёчное, и3 не w3скудёетъ.
|
Диякон: Прему́дрость. І чтець: Проро́чества Іса́їна чте́ніє: [Іс. 55:1-13] Диякон: Во́ньмем. Та́ко глаго́леть Госпо́дь: жа́ждущії на во́ду іді́те, і єли́ці не і́мате сребра́, ше́дше купі́те, і яді́те і пи́йте, без сребра́ і ціни́, вино́ і тук. Вску́ю ціните́ сребро́ не в хлі́би, і труд ваш не в си́тость; послу́шайте мене́, і сні́сте блага́я, і наслади́ться во благи́х душа́ ва́ша. Внима́йте уши́ма ва́шима, і послі́дуйте путе́м Мої́м: усли́шите Мене́, і жива́ бу́деть во благи́х душа́ ва́ша. І завіща́ю вам заві́т ві́чен, преподо́бная Дави́дова ві́рная. Се свиді́тельство во язи́ціх дах єго́ кня́зя і повели́теля во язи́ціх. Се язи́ци, і́же не ві́дяху тя, призову́ть тя, і лю́діє, і́же не позна́ша тя, к тебі́ прибі́гнуть: ра́ди Господа Бога твоєго́ і Свята́го, Ізра́їлева я́ко просла́вих Тя: Взищі́те Бога, і внегда́ вам обрісти́ Єго́, призові́те: єгда́ же а́ще прибли́житься вам. Да оста́вить нечести́вий путі́ своя́, і муж беззако́нний сові́ти своя́. І обраті́теся ко Го́споду Бо́гу ва́шему, і поми́ловани бу́дете, я́ко помно́гу оста́вить гріхи́ ва́ша. Не суть бо сові́ти Мої́, я́коже сові́ти ва́ші: ніже́ я́коже путіє́ ва́ші, путіє́ Мої́, глаго́леть Госпо́дь. Но я́коже отстої́ть небо от землі́, та́ко отстої́ть путь Мой от путе́й ва́ших, і размишле́нія ва́ша от ми́слі Моєя́. Я́коже бо а́ще сни́деть дождь іли́ сніг с небесе́, і не возврати́ться отту́ду, до́ндеже упої́ть зе́млю, і роди́ть і прозя́бнеть, і дасть сі́м'я сі́ющему, і хліб в снідь: Та́ко бу́деть глаго́л Мой, і́же а́ще ізи́деть із уст Мої́х, і не обрати́ться ко мні тощ, до́ндеже а́ще сконча́єть вся, єли́ка восхоті́х, і поспішу́ путі́ моя́, і повелі́нія моя́. Весе́лієм бо ізи́дете, і ра́достію научі́теся: го́ри бо і хо́лми ско́чать, жду́ще вас в ра́дості, і вся древеса́ се́льная воспле́щуть ві́твьми. І вмі́сто дра́чія взи́деть кипари́с, вмі́сто же кропи́ви взи́деть мирси́на: і бу́деть Госпо́дь во і́м'я і в зна́меніє ві́чноє, і не оскуді́єть.
|
Прор0чества и3сaїина чтeнїе: главA в7і.
|
Іс. 12:3-6
|
|
Діaконъ: Прему1дрость. И# чтeцъ: Прор0чества и3сaїина чтeнїе: [главA в7і.] Діaконъ: В0нмем. Тaкw глаг0летъ гDь: почерпи1те в0ду съ весeлїемъ, t и3стHчникъ сп7сeнїz. И# речeши въ дeнь џнъ: и3сповёдайтесz гDеви, и3 призови1те и4мz є3гw2, возвэсти1те во kзhцэхъ слaву є3гw2: помzни1те, ћкw вознесeсz и4мz є3гw2. П0йте и4мz гDне, ћкw высHкаz сотвори2: возвэсти1те сї‰ по всeй земли2. Рaдуйтесz и3 весели1тесz живyщїи въ сїHнэ, ћкw вознесeсz ст7hй ї}левъ посредЁ є3гw2.
|
Диякон: Прему́дрость. І чтець: Проро́чества Іса́їна чте́ніє: [Іс. 12:3-6] Диякон: Во́ньмем. Та́ко глаго́леть Госпо́дь: почерпі́те во́ду с весе́лієм, от істо́чник спасе́нія. І рече́ши в день он: іспові́дайтеся Го́сподеві, і призові́те і́м'я Єго́, возвісті́те во язи́ціх сла́ву Єго́: пом'яні́те, я́ко вознесе́ся і́м'я Єго́. По́йте і́м'я Госпо́днє, я́ко висо́кая сотвори́: возвісті́те сія́ по всей землі́. Ра́дуйтеся і веселі́теся живу́щії в Сіо́ні, я́ко вознесе́ся Святий Ізра́їлев посреді́ єго́.
|
прокjменъ, глaсъ G:
|
Прокимен, глас 3
|
|
Дїaконъ: Премyдрость. Чтeцъ, прокjменъ, глaсъ G: ГDь просвэщeнїе моE, и3 сп7си1тель м0й, когw2 ўбою1сz; Стjхъ: ГDь защи1титель животA моегw2, t когw2 ўстрашyсz;
|
Диякон: Прему́дрость. Чтець, проки́мен, глас 3: Господь Просвіще́ніє моє́, і Спаси́тель мой, кого́ убою́ся; Стих: Госпо́дь Защи́титель живота́ моєго́, от кого́ устрашу́ся;
|
Ґп0столъ къ корjнfzнwмъ, зачaло рм҃г, t полY:
|
1 Кор. 10:1-4
|
|
Діaконъ: Премyдрость. Чтeцъ: Къ корjнfzнwмъ послaніz с™aго ґпcла пavла чтeніе Діaконъ: В0нмем. Ґп0столъ къ корjнfzнwмъ, зачaло рм҃г, t полY: Брaтїе, не хощY вaсъ не вёдэти, ћкw nтцы2 нaши вси2 под8 џблакомъ бhша, и3 вси2 сквозЁ м0ре проид0ша: И# вси2 въ мwmсeа крести1шасz, во џблацэ и3 въ м0ри: И# вси2 т0жде брaшно д¦0вное kд0ша: И# вси2 т0жде пи1во д¦0вное пи1ша: пїsху бо t д¦0внагw послёдующагw кaмене: кaмень же бЁ хrт0съ. Ґллилyїа, глaсъ д7. Стjхъ: Глaсъ гDнь на водaхъ, бGъ слaвы возгремЁ, гDь на водaхъ мн0гихъ.
|
Диякон: Прему́дрость. Чтець: К Кори́нфяном посла́нія свята́го апо́стола Па́вла чте́ніє. Диякон: Во́ньмем. Апостол, 1 Кор. 10:1-4: Бра́тіє, не хощу́ вас не ві́діти, я́ко отці́ на́ші всі под о́блаком би́ша, і всі сквозі́ мо́ре пройдо́ша: І всі в Моїсе́я крести́шася, во о́блаці і в мо́рі: І всі то́жде бра́шно духо́вноє ядо́ша: І всі то́жде пи́во духо́вноє пи́ша: пія́ху бо от духо́внаго послі́дующаго ка́мене: ка́мень же бі Христо́с. Аллилу́я, глас 4; Стих: Глас Госпо́день на вода́х, Бог сла́ви возгремі́, Госпо́дь на вода́х мно́гих.
|
Е#ђлїе t мaрка, зачaло в7:
|
Мк.1:9-11
|
|
Діaконъ: Премyдрость, пр0сти ўслhшимъ с™aгw є3ђліа. Сщ7eнникъ: Ми1ръ всBмъ. Ли1къ: И# дyхови твоемY. Сщ7eнникъ: T мaрка с™aгw є3ђліа чтeніе. Ли1къ: Слaва тебЁ, гDи, слaва тебЁ. Діaконъ: В0нмемъ.
Е#ђлїе t мaрка, зачaло в7: Во врeмz џно, прїи1де ї}съ t назарeта галїлeйскагw, и3 крести1сz t їwaнна во їѻрдaнэ. И# ѓбїе восходS t воды2, ви1дэ развод‰щасz нб7сA, и3 д¦ъ ћкw г0лубь сходsщь нaнь. И# глaсъ бhсть съ нб7сE: ты2 є3си2 сн7ъ м0й возлю1бленный, w3 нeмже бlговоли1хъ. Ли1къ: Слaва тебЁ, гDи, слaва тебЁ.
|
Диякон: Прему́дрость, про́сти усли́шим свята́го Єва́нгелія. Священник: Мир всім. Хор: І ду́хові твоєму́. Священник: От Ма́рка свята́го Єва́нгелія чте́ніє. Хор: Сла́ва Тебі́, Го́споди, сла́ва Тебі́. Диякон: Во́ньмем.
Євангеліє від Марка [Мк. 1:9-11]: Во вре́м'я о́но при́йде Ісу́с от Назаре́та Галиле́йськаго і крести́ся от Іоа́нна во Іорда́ні. І а́біє восходя́ от води́, ви́ді разводя́щася Небеса́, і Дух я́ко го́луб сходя́щь Нань. І глас бисть с Небесе́: Ти єси́ Син мой возлю́бленний, о Не́мже благоволи́х. Хор: Сла́ва Тебі́, Го́споди, сла́ва Тебі́.
|
Е$ктенїz:
|
Ектенія
|
|
Дїaконъ же глаг0летъ є3ктенїю2. Діaконъ: Ми1ромъ гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ свhшнэмъ ми1рэ, и3 спасeніи дyшъ нaшихъ, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ ми1рэ всегw2 мjра, бlгостоsніи с™hхъ б9іихъ цRквeй, и3 соединeніи всёхъ, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ с™ёмъ хрaмэ сeмъ, и3 съ вёрою, бlгоговёніемъ и3 стрaхомъ б9іимъ входsщихъ в0нь, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ вели1ком господи1нэ и3 nтцЁ нaшемъ ст7э1йшемъ патріaрсэ [и3ли2: бlжeннэйшемъ митрополjтэ] [и4м>къ], и3 њ господи1нэ нaшемъ высокопреwсвzщeннэйшемъ митрополjтэ [и3ли2: ґрхіепcкпэ, и3ли2: преwсщ7eннэйшемъ є3пcкпэ] [и4м>къ], честнёмъ пресвЂтерствэ, во хrтЁ діaконствэ, њ всeмъ при1чтэ и3 лю1дехъ, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ богохрани1мэй странЁ нaшей, властёхъ и3 в0инствэ є3S, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ грaдэ сeмъ, [и3ли2: њ вeси сeй, и3ли2: с™ёй nби1тели сeй], всsкомъ грaдэ, странЁ, и3 вёрою живyщихъ въ ни1хъ, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ бlгорастворeніи воздyхwвъ, њ и3з8oби1ліи плодHвъ земнhхъ, и3 врeменэхъ ми1рныхъ, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ плaвающихъ, путешeствующихъ, недyгующихъ, стрaждущихъ, плэнeнныхъ, и3 њ спасeніи и4хъ. гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Њ є4же њсвzти1тисz водaмъ си6мъ, си1лою и3 дёйствіемъ и3 наи1тіемъ с™aгw д¦а, гDу пом0лимсz.Њ є4же снизходи1ти на в0ды сі‰ њчисти1тельному пресyщныz трbцы дёйству, гDу пом0лимсz. Њ є4же даровaтисz и5мъ бlгодaти и3збавлeніz, бlгословeнію їoрдaнову, си1лою и3 дёйствомъ и3 наи1тіемъ с™aгw д¦а, гDу пом0лимсz. Њ є4же сокруши1тисz сатанЁ под8 ногaма нaшима вск0рэ, и3 разори1тисz всsкому совёту лукaвому дви1жимому на ны2, гDу пом0лимсz. Ћкw да гDь бGъ и4зметъ нaсъ t всsкагw навёта, и3 и3скушeніz сопроти1вника, и3 дост0йны содёлаетъ њбэщaнныхъ бл†гъ, гDу пом0лимсz. Њ є4же просвэти1тисz нaмъ просвэщeніемъ рaзума и3 бlгочeстіz, наи1тіемъ с™aгw д¦а, гDу пом0лимсz. Њ є4же низпослaти гDу бGу бlгословeніе їoрдaново, и3 њс™и1ти в0ды сі‰, гDу пом0лимсz. Њ є4же бhти водЁ сeй, њсщ7eніz дaру, грэхHвъ и3збавлeнію, во и3сцэлeніе души2 и3 тёла, и3 на всsкую п0льзу и3зрsдную, гDу пом0лимсz. Њ є4же бhти водЁ сeй приводz1щей въ жи1знь вёчную, гDу пом0лимсz. Њ є4же kви1тисz сeй tгнaнію всsкагw навёта ви1димыхъ и3 неви1димыхъ вр†гъ, гDу пом0лимсz. Њ чeрплющихъ и3 є4млющихъ ю5 во њсщ7eніе домHвъ, гDу пом0лимсz. Њ є4же бhти сeй, во њчищeніе дyшъ и3 тэлeсъ, всBмъ вёрою чeрплющымъ же и3 причащaющымсz t неS, гDу пом0лимсz. Њ є4же спод0битисz нaмъ и3сп0лнитисz њсщ7eніz, в0дъ си1хъ причащeніемъ, неви1димымъ kвлeніемъ с™aгw д¦а, гDу пом0лимсz. Њ є4же ўслhшати гDу бGу глaсъ молeніz нaсъ грёшныхъ, и3 поми1ловати нaсъ, гDу пом0лимсz. Њ и3збaвитисz нaмъ t всsкіz ск0рби, гнёва и3 нyжды, гDу пом0лимсz. Ли1къ: ГDи поми1луй. Заступи2, спаси2, поми1луй, и3 сохрани2 нaсъ б9е, твоeю благодaтію. Ли1къ: ГDи поми1луй. Прес™yю, пречcтую, пребlгословeнную, слaвную вLчцу нaшу бцdу и3 приснодв7у мRjю со всёми с™hми помzнyвше, сaми себE, и3 другъ дрyга, и3 вeсь жив0тъ нaшъ хrтY бGу предади1мъ. Ли1къ: ТебЁ гDи. Возглaсъ: Ћкw подобaетъ тебЁ всsкаz слaва, чeсть, и3 поклонeніе, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.
|
Після цього диякон виголошує ектенію. Диякон: Ми́ром Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. О сви́шнім ми́рі, і спасе́нії душ на́ших, Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. О ми́рі всего́ ми́ра, благостоя́нії святи́х Бо́жиїх Церкве́й і соєдине́нії всіх, Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. О святі́м хра́мі сем, і с ві́рою, благогові́нієм і стра́хом Божиїм входя́щих вонь, Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. О вели́ком господи́ні і отці́ на́шем Святі́йшем Патріа́рсі [або: Блаже́ннійшем Митрополи́ті] [ім'я], і о господи́ні на́шем високопреосвяще́ннійшем митрополи́ті [або: архієпи́скопі, або: преосвяще́ннійшем єпи́скопі] [ім'я], честні́м пресви́терстві, во Христі́ дия́констві, о всем при́чті і лю́дех, Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. О богохрани́мій страні́ на́шей, власті́х і во́їнстві єя́, Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. О гра́ді сем, [або: о ве́сі сей, або: святі́й оби́телі сей], вся́ком гра́ді, страні́ і ві́рою живу́щих в них, Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. О благорастворе́нії возду́хов, о ізоби́лії плодо́в земни́х і вре́меніх ми́рних, Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. О пла́вающих, путеше́ствующих, неду́гующих, стра́ждущих, пліне́нних і о спасе́нії їх. Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди, поми́луй. О є́же освяти́тися вода́м сім, си́лою і ді́йствієм і наї́тієм Свята́го Ду́ха, Го́споду помо́лимся. О є́же снизходи́ти на во́ди сія́ очисти́тельному пресу́щния Тро́йці ді́йству, Го́споду помо́лимся. О є́же дарова́тися їм благода́ті ізбавле́нія, благослове́нію Іорда́нову, си́лою і ді́йством і наї́тієм Свята́го Ду́ха, Го́споду помо́лимся. О є́же сокруши́тися сатані́ под нога́ма на́шима вско́рі, і разори́тися вся́кому сові́ту лука́вому, дви́жимому на ни, Го́споду помо́лимся. Я́ко да Госпо́дь Бог і́зметь нас от вся́каго наві́та і іскуше́нія сопроти́вника, і досто́йни соді́лаєть обіща́нних благ, Го́споду помо́лимся. О є́же просвіти́тися нам просвіще́нієм ра́зума і благоче́стія, наї́тієм Свята́го Ду́ха, Го́споду помо́лимся. О є́же низпосла́ти Го́споду Бо́гу благослове́ніє Іорда́ново і освяти́ти во́ди сія́, Го́споду помо́лимся. О є́же би́ти воді́ сей, освяще́нія да́ру, гріхо́в ізбавле́нію, во ісціле́ніє душі́ і ті́ла, і на вся́кую по́льзу ізря́дную, Го́споду помо́лимся. О є́же би́ти воді́ сей приводя́щей в жизнь ві́чную, Го́споду помо́лимся. О є́же яви́тися сей отгна́нію вся́каго наві́та ви́димих і неви́димих враг, Го́споду помо́лимся. О че́рплющих і є́млющих ю во освяще́ніє домо́в, Го́споду помо́лимся. О є́же би́ти сей, во очище́ніє душ і тіле́с, всім ві́рою че́рплющим же і причаща́ющимся от нея́, Го́споду помо́лимся. О є́же сподо́битися нам іспо́лнитися освяще́нія, вод сих причаще́нієм, неви́димим явле́нієм Свята́го Ду́ха, Го́споду помо́лимся. О є́же усли́шати Го́споду Богу глас моле́нія нас грі́шних і поми́ловати нас, Го́споду помо́лимся. О ізба́витися нам от вся́кия ско́рби, гні́ва і ну́жди, Го́споду помо́лимся. Хор: Го́споди поми́луй. Заступи́, спаси́, поми́луй, і сохрани́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́тію. Хор: Го́споди поми́луй. Пресвяту́ю, Пречи́стую, Преблагослове́нную, Сла́вную Влади́чицю на́шу Богоро́дицю і Присноді́ву Марі́ю со всі́ми святи́ми пом'яну́вше, са́мі себе́, і друг дру́га, і весь живо́т наш Христу́ Бо́гу предаді́м. Хор: Тебі́ Го́споди. Возглас: Я́ко подоба́єть Тебі́ вся́кая сла́ва, честь, і поклоне́ніє, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.
|
Сщ7eнникъ тaйнw мlтву сїю2 глаг0летъ...
|
Священник молиться таємно...
|
|
Си6мъ глаг0лємымъ, сщ7eнникъ тaйнw мlтву сїю2 глаг0летъ: ГDи ї}се хrтE, є3динор0дный сн7е, сhй въ нёдрэ џч7и, и4стинный б9е, и3ст0чниче жи1зни и3 безсмeртїz: свёте t свёта, пришeдый въ мjръ, є4же просвэти1ти є3го2, w3зари2 нaшу мhсль с™hмъ твои1мъ д¦омъ, и3 прїими2 нaсъ, вели1чество и3 бlгодарeнїе тебЁ приносsщихъ, w3 k̀же t вёка ди1вныхъ твои1хъ великодёйствїихъ, и3 є4же въ послBднїz вёки сп7си1тельномъ твоeмъ смотрeнїи, въ нeмже въ нaше немощн0е и3 ни1щее w3дёzвсz смэшeнїе, и3 рабHтнымъ мёрамъ снизшeдый, и4же всёхъ цRю2, є3щE и3 рaбскою рук0ю во їѻрдaнэ кrти1тисz претерпёлъ є3си2: да водн0е є3стество2 w3с™и1въ безгрёшне, путесотвори1ши нaмъ, є4же вод0ю и3 д¦омъ пaки рождeнїе, и3 къ пeрвому нaсъ ўстр0иши свобождeнїю: є3гHже б9eственнагw тaинства воспоминaнїе прaзднующе, м0лимсz тебЁ вLко чlвэколю1бче, воскропи2 и3 на ны2 недостHйныz рабы6 тво‰, по б9eственному твоемY w3бэщaнїю, в0ду чи1сту, твоегw2 бlгоутр0бїz дaръ, во є4же над8 вод0ю сeю прошeнїю нaсъ грёшныхъ бlгопрїsтну бhти твоeю бlгостїю, и3 бlгословeнїю твоемY є4й, нaмъ же и3 всBмъ вBрнымъ лю1демъ твои6мъ даровaтисz, въ слaву с™aгw и3 покланsемагw твоегw2 и4мене. Ћкw подобaетъ тебЁ всsкаz слaва, чeсть и3 поклонeнїе, со безначaльнымъ твои1мъ nц7eмъ, и3 прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ, и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. И# рeкъ въ себЁ: Ґми1нь.
|
Поки диякон виголошує ектенію, священник молиться таємно: Го́споди Ісу́се Христе́, Єдоноро́дний Си́не, сий в ні́дрі О́тчі, і́стинний Бо́же, Істо́чниче жи́зні і безсме́ртія: Сві́те от Сві́та, прише́дий в мир, є́же просвіти́ти єго́, озари́ на́шу мисль Святи́м Твої́м Ду́хом, і прийми́ нас, вели́чество і благодаре́ніє Тебі́ принося́щих, о я́же от ві́ка ди́вних Твої́х великоді́йствіїх, і є́же в послі́днія ві́ки спаси́тельном Твоє́м смотре́нії, в не́мже в на́ше немощно́є і ни́щеє оді́явся сміше́ніє, і рабо́тним мі́рам снизше́дий*, і́же всіх Царю́, єще́ і ра́бською руко́ю во Іорда́ні крести́тися претерпі́л єси́: да водно́є єстество́ освяти́в, Безгрі́шне, путесотвори́ши нам, є́же водо́ю і ду́хом па́ки рожде́ніє, і к пе́рвому нас устро́їши свобожде́нію: єго́же Бо́же́ственнаго та́їнства воспомина́ніє пра́зднующе, мо́лимся Тебі́, Влади́ко Человіколю́бче, воскропи́ і на ни недосто́йния раби́ Твоя́, по Бо́же́ственному Твоєму́ обіща́нію, во́ду чи́сту, Твоєго́ благоутро́бія дар, во є́же над водо́ю се́ю проше́нію нас грі́шних благоприя́тну би́ти Твоє́ю благостію, і благослове́нію Твоєму́ єй, нам же і всім ві́рним лю́дем Твої́м дарова́тися, в сла́ву свята́го і покланя́ємаго Твоєго́ і́мене. Я́ко подоба́єть Тебі́ вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, со Безнача́льним Твої́м Отце́м, і Пресвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. І промовляй про себе: Амі́нь.
|
Начинaетъ сщ7eнникъ велеглaснw мlтву
|
Починає священник голосно молитву...
|
|
Дїaкону же и3сп0лншу є3ктенїю2, начинaетъ сщ7eнникъ велеглaснw мlтву сїю2: Вeлїй є3си2 гDи, и3 ч{дна дэлA тво‰, и3 ниеди1но же сл0во дов0льно бyдетъ къ пёнїю чудeсъ твои1хъ. [Три1жды.] Тh бо хотёнїемъ t не сyщихъ во є4же бhти приведhй всsчєскаz, твоeю держaвою содержи1ши твaрь, и3 твои1мъ пр0мысломъ стр0иши мjръ. Ты2 t четhрехъ стїхjй твaрь сочини1вый, четhрьми времены2 крyгъ лёта вэнчaлъ є3си2. ТебE трепeщутъ ќмныz вс‰ си6лы: тебE поeтъ с0лнце, тебE слaвитъ лунA, тебЁ присyтствуютъ ѕвёзды: тебE слyшаетъ свётъ, тебE трепeщутъ бє1здны, тебЁ раб0таютъ и3ст0чницы. Ты2 простeрлъ є3си2 нб7о ћкw к0жу: ты2 ўтверди1лъ є3си2 зeмлю на водaхъ: ты2 w3гради1лъ є3си2 м0ре пэск0мъ: ты2 ко tдыхaнїємъ воздyхъ и3злїsлъ є3си2. ЃгGльскїz си6лы тебЁ слyжатъ: ґрхaгGльстїи ли1цы тебЁ клaнzютсz: многоѻчи1тїи херувjми, и3 шестокрилaтїи, серафjми, џкрестъ стоsще и3 w3блетaюще, стрaхомъ непристyпныz слaвы твоеS покрывaютсz. Тh бо бGъ сhй неwпи1санный, безначaльный же и3 неизглаг0ланный, пришeлъ є3си2 на зeмлю, зрaкъ рабA прїи1мъ, въ под0бїи чlвёчестэмъ бhвъ: не бо2 терпёлъ є3си2 вLко, млcрдїz рaди млcти твоеS, зрёти t дїaвола мyчима р0да человёча, но пришeлъ є3си2, и3 сп7слъ є3си2 нaсъ. и3сповёдуемъ бlгодaть, проповёдуемъ млcть, не таи1мъ бlгодэsнїz: є3стествA нaшегw р0ды свободи1лъ є3си2, дв7ственную w3свzти1лъ є3си2 ўтр0бу ржcтв0мъ твои1мъ, всS твaрь воспэвaетъ тS ћвльшагосz. Тh бо бGъ нaшъ, на земли2 kви1лсz є3си2, и3 съ человёки пожи1лъ є3си2: ты2 и3 їѻрда6нскїz струи6 w3ст7и1лъ є3си2, съ нб7сE низпослaвый ст7aго твоего2 д¦а, и3 главы6 тaмw гнэздsщихсz сокруши1лъ є3си2 ѕмїє1въ.
|
Після того, як диякон завершив ектенію, починає священник голосно молитву цю: Ве́лій єси́, Го́споди, і чу́дна діла́ Твоя́, і нієди́но же сло́во дово́льно бу́деть к пі́нію чуде́с Твої́х. [Тричі] Ти бо хоті́нієм от не су́щих во є́же би́ти приведи́й вся́чеськая, Твоє́ю держа́вою содержи́ши твар, і Твої́м про́мислом стро́їши мир. Ти от чети́рех стихі́й твар сочини́вий, чети́рми времені́ круг лі́та вінча́л єси́. Тебе́ трепе́щуть у́мния вся си́ли: Тебе́ поє́ть со́лнце, Тебе́ сла́вить луна́, Тебі́ прису́тствують зві́зди: Тебе́ слу́шаєть світ, Тебе́ трепе́щуть бе́здни, Тебі́ рабо́тають істо́чници. Ти просте́рл єси́ не́бо, я́ко ко́жу: Ти утверди́л єси́ зе́млю на вода́х: Ти огради́л єси́ мо́ре піско́м: Ти ко отдиха́нієм возду́х ізлія́л єси́. А́нгельськія си́ли Тебі́ слу́жать, арха́нгельстії ли́ці Тебі́ кла́няються: многоочи́тії херуви́ми, і шестокрила́тії, серафи́ми, о́крест стоя́ще і облета́юще, стра́хом непристу́пния сла́ви Твоєя́ покрива́ються. Ти бо Бог сий Неопи́санний, Безнача́льний же і Неізглаго́ланний, прише́л єси́ на зе́млю, зрак раба́ приї́м, в подо́бії челові́честім бив: не бо терпі́л єси́, Влади́ко, милосе́рдія ра́ди ми́лости Твоєя́, зрі́ти от дия́вола му́чима ро́да челові́ча, но прише́л єси́, і спасл єси́ нас. Іспові́дуєм благода́ть, пропові́дуєм ми́лость, не таї́м благодія́нія: єстества́ на́шего ро́ди свободи́л єси́, Ді́вственную освяти́л єси́ утро́бу рождество́м Твої́м, вся твар воспіва́єть Тя Я́вльшагося. Ти бо Бог наш, на землі́ яви́лся єси́, і с челові́ки пожи́л єси́: Ти і Іорда́нськія струї́ освяти́л єси́, с Небесе́ низпосла́вий Свята́го Твоєго́ Ду́ха, і глави́ та́мо гніздя́щихся сокруши́л єси́ зміє́в.
|
В0ду рук0ю бlгословлsетъ на кjйждо стjхъ
|
І далі священик благословляє рукою воду...
|
|
И# сїE ќбw сщ7eнникъ глаг0лz три1жды, и3 в0ду рук0ю бlгословлsетъ на кjйждо стjхъ: Сaмъ ќбw чlвэколю1бче цRю2, прїиди2 и3 нhнэ наи1тїемъ с™aгw твоегw2 д¦а, и3 w3свzти2 в0ду сїю2. [Три1жды.] И# дaждь є4й бlгодaть и3збавлeнїz, бlгословeнїе їѻрдaново: сотвори2 ю5 нетлёнїz и3ст0чникъ, w3сщ7eнїz дaръ, грэхHвъ разрэшeнїе, недyгwвъ и3сцэлeнїе, дeмwнwвъ губи1тельну, сопроти6внымъ си1ламъ непристyпну, ѓгGльскїz крёпости и3сп0лнену: да вси2 почерпaющїи и3 причащaющїисz и3мёютъ ю5 ко w3чищeнїю дyшъ и3 тэлeсъ, ко и3сцэлeнїю страстeй, ко w3сщ7eнїю домHвъ, и3 ко всsкой п0льзэ и3зрsдну. Тh бо є3си2 бGъ нaшъ, и4же вод0ю и3 д¦омъ w3бнови1вый w3бетшaвшее грэх0мъ є3стество2 нaше. ты2 є3си2 бGъ нaшъ, вод0ю потопи1вый при нHи грёхъ. ты2 є3си2 бGъ нaшъ, и4же м0ремъ свободи1вый t раб0ты фараHни мwmсeомъ р0дъ є3врeйскїй. тh бо є3си2 бGъ нaшъ, разрази1вый кaмень въ пустhни, и3 потек0ша в0ды, и3 пот0цы наводни1шасz, и3 жaждущыz лю1ди тво‰ насhтивый. ты2 є3си2 бGъ нaшъ, и4же вод0ю и3 nгнeмъ премэни1вый и3лїeю ї}лz t прeлести ваaловы. Сaмъ и3 нhнэ вLко, w3с™и2 в0ду сїю2 д¦омъ твои1мъ с™hмъ. [Три1жды.] Дaждь же всBмъ прикасaющымсz є4й и3 причащaющымсz, и3 мaжущымсz є4ю, w3сщ7eнїе, здрaвїе, w3чищeнїе и3 бlгословeнїе. Спаси2, гDи, и3 поми1луй вели1каго господи1на и3 nтцA нaшего [и4м>къ], свzтёйшаго патріaрха/блажeннэйшаго митрополи1та [...], и3 господи1на нaшего высокпреwсвzщeннэйшаго [и4м>къ], митрополи1та [...]. И# сохрани2 и5хъ под8 кр0вомъ твои1мъ въ ми1рэ, покори2 и5мъ всsкаго врагA и3 супостaта, дaруй и5мъ вс‰, ±же ко спасeнію прошє1ніz, и3 жи1знь вёчную: да и3 стіхjами, и3 человBки, и3 ѓгGлы, и3 ви1димыми, и3 неви1димыми слaвитсz твоE прес™0е и4мz, со nц7eмъ и3 с™hмъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.
|
І далі священик благословляє рукою воду після кожного виголошення: Сам у́бо Человіколю́бче Царю́, прийди́ і ни́ні наї́тієм Свята́го Твоєго́ Ду́ха, і освяти́ во́ду сію́. [Тричі] І даждь єй благода́ть ізбавле́нія, благослове́ніє Іорда́ново: сотвори́ ю нетлі́нія істо́чник, освяще́нія дар, гріхо́в разріше́ніє, неду́гов ісціле́ніє, де́монов губи́тельну, сопроти́вним си́лам непристу́пну, а́нгельськия крі́пости іспо́лнену: да всі почерпа́ющії і причаща́ющіїся імі́ють ю ко очище́нію душ і тіле́с, ко ісціле́нію страсте́й, ко освяще́нію домо́в, і ко вся́кой по́льзі ізря́дну. Ти бо єси́ Бог наш, І́же водо́ю і Духом обнови́вий обетша́вшеє гріхо́м єстество́ на́ше. Ти єси́ Бог наш, водо́ю потопи́вий при Но́ї гріх. Ти єси́ Бог наш, І́же мо́рем свободи́вий от рабо́ти фарао́ні Моїсе́йом род євре́йський. Ти бо єси́ Бог наш, разрази́вий ка́мень в пусти́ні, і потеко́ша во́ди, і пото́ці наводни́шася, і жа́ждущия лю́ди Твоя́ наси́тивий. Ти єси́ Бог наш, І́же водо́ю і огне́м преміни́вий Іліє́ю Ізра́їля от пре́лести Вая́лови. Сам і ни́ні, Влади́ко, освяти́ во́ду сію́ Духом Твої́м Святи́м. [Тричі] Даждь же всім прикаса́ющимся єй і причаща́ющимся, і ма́жущимся є́ю, освяще́ніє, здра́віє, очище́ніє і благослове́ніє. Спаси́, Го́споди, і поми́луй вели́каго господи́на і отця́ на́шего [ім'я], Святі́йшаго Патріа́рха/Блаже́ннійшаго Митрополи́та [...], і господи́на на́шего високопреосвяще́ннійшаго [ім'я], Митрополи́та [...]. І сохрани́ їх под кро́вом Твої́м в ми́рі, покори́ їм вся́каго врага́ і супоста́та, да́руй їм вся, яже ко спасе́нію проше́нія, і жизнь ві́чную: да і стихі́ями, і челові́ки, і а́нгели, і ви́димими, і неви́димими сла́виться Твоє́ Пресвято́є і́м'я, со Отце́м і Святи́м Духом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.
|
Сщ7eнникъ прикл0ньсz м0литсz...
|
Священик нахиляється і тихо молиться...
|
|
Сщ7eнникъ: Ми1ръ всBмъ. Ли1къ: И# дyхови твоемY. Дїaконъ: Главы6 вaшz гDеви приклони1те. Ли1къ: ТебЁ гDи. Сщ7eнникъ прикл0ньсz м0литсz: Приклони2 гDи ќхо твоE, и3 ўслhши ны2, и4же во їѻрдaнэ кrти1тисz и3зв0ливый, и3 wс™и1вый в0ды, бlгослови2 всёхъ нaсъ, и5же преклонeнїемъ своеS вhи назнaменающихъ раб0тное воwбражeнїе: и3 спод0би нaсъ и3сп0лнитисz w3сщ7eнїz твоегw2, воды2 сеS причащeнїемъ: и3 да бyдетъ нaмъ гDи, во здрaвїе души2 и3 тёла. Возглашeнїе: Тh бо є3си2 w3сщ7eнїе нaше, и3 тебЁ слaву и3 бlгодарeнїе и3 поклонeнїе возсылaемъ, со безначaльнымъ твои1мъ nц7eмъ и3 прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.
|
Священник: Мир всім. Хор: І ду́хові Твоєму́. Диякон: Глави́ ва́ша Го́сподеві приклоні́те. Хор: Тебі́ Го́споди. Священик нахиляється і тихо молиться: Приклони́, Го́споди, у́хо Твоє́ і усли́ши ни, І́же во Іорда́ні крести́тися ізво́ливий, і освяти́вий во́ди, благослови́ всіх нас, і́же преклоне́нієм своєя́ ви́ї* назна́менающих рабо́тноє воображе́ніє. І сподо́би нас іспо́лнитися освяще́нія Твоєго́, води́ сея́ причаще́нієм. І да бу́деть нам, Го́споди, во здра́віє душі́ і ті́ла. Возглашеніє: Ти бо єси́ освяще́ніє на́ше, і Тебі́ сла́ву, і благодаре́ніє, і поклоне́ніє возсила́єм, со Безнача́льним Твої́м Отце́м, і Пресвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твої́м Духом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амінь.
|
И# ѓбїе бlгословлsz в0ду...
|
Після цього священик тричі...
|
|
И# ѓбїе бlгословлsz в0ду кrтови1днw чcтнhмъ кrт0мъ, погружaетъ и5 прaвw, низводS въ в0ду, и3 возводS, держA є3го2 nбёма рукaма, поS настоsщїй тропaрь, во глaсъ №: Во їѻрдaнэ крещaющусz тебЁ гDи, трbческое kви1сz поклонeнїе: роди1телевъ бо глaсъ свидётельствоваше тебЁ, возлю1бленнагw тS сн7а и3менyz: и3 д¦ъ въ ви1дэ голуби1нэ и3звёствоваше словесE ўтверждeнїе. kвлeйсz хrтE б9е, и3 мjръ просвэщeй, слaва тебЁ. Пэвцє1мъ т0же пою1щымъ. Пaки втор0е, тaкоже кrт0мъ знaменуетъ в0ды. И# трeтїе тaкожде. И# взeмъ сщ7eнникъ сщ7eнную в0ду на блю1до, и3 w3брати1тсz на зaпадъ лицeмъ, въ лёвой руцЁ держA кrтъ, въ прaвой же васїлки2. И# прих0дитъ прeжде настоsтель, и3 цэлyетъ чcтнhй кrтъ, и3 знaменуетъ є3го2 сщ7eнникъ по лицY васїлк0мъ со сщ7eнною вод0ю. Тaже сщ7eнницы прих0дzтъ по чи1ну своемY. По томyже чи1ну и3 вс‰ брaтїz. Поeтсz же тогдA тропaрь: Во їѻрдaнэ крещaющусz тебЁ гDи: мн0гащи, д0ндеже w3ст7sтсz вс‰ брaтїz воднhмъ кроплeнїемъ. И# ѓбїе вх0димъ во хрaмъ, пою1ще самоглaсенъ, глaсъ ѕ7: Воспои1мъ вёрнїи, є4же w3 нaсъ б9їz бlгодэsнїz вели1чество: w3 нaшемъ бо прегрэшeнїи бhвъ человёкъ, нaшимъ w3чищeнїемъ w3чищaетсz во їѻрдaнэ, є3ди1нъ чи1стый и3 нетлённый, w3сщ7azй менE и3 в0ды, и3 главы6 ѕмїє1въ сокрушazй въ водЁ. почерпeмъ ќбw в0ду съ весeлїемъ, брaтїе: бlгодaть бо д¦а вёрнw почерпaющымъ, неви1димw подавaетсz t хrтA бGа, и3 сп7са дyшъ нaшихъ. Тaже, Бyди и4мz гDне бlгословeно t нhнэ и3 до вёка. [Три1жды.]
|
Після цього священик тричі, благословляючи хрестовидно воду хрестом, обома руками занурює хрест у воду і виймає з води під спів тропаря, глас 1: Во Іорда́ні креща́ющуся Тебі́, Го́споди, трої́чеськоє яви́ся поклоне́ніє: роди́телев бо глас свиді́тельствоваше Тебі́, возлю́бленнаго Тя Си́на імену́я: і Дух в ви́ді голуби́ні ізві́ствоваше словесе́ утвержде́ніє. Явле́йся, Христе́ Бо́же, і мир просвіще́й, сла́ва Тебі́. Священик цілує чесний хрест, бере його в ліву руку, повертається на захід до людей і окроплює їх освяченою водою на всі сторони. Після цього всі люди підходять до священика, цілують хрест, а він окроплює їх освяченою водою. Поки священик кропить водою, хор весь час співає тропар: Во Іорда́ні креща́ющуся Тебі́, Го́споди: мно́гащи, до́ндеже освятя́ться вся бра́тія водни́м кропле́нієм. Якщо освячення води відбувається на річці чи на озері, чи в огорожі храму, то після цього всі повертаються до храму, співаючи самогласний, глас 6: Воспої́м, ві́рнії, є́же о нас Божия благодія́нія вели́чество: о на́шем бо прегріше́нії бив челові́к, на́шим очище́нієм очища́ється во Іорда́ні, єди́н чи́стий і нетлі́нний, освяща́яй мене́ і во́ди, і глави́ зміє́в сокруша́яй в воді́. Почерпе́м у́бо во́ду с весе́лієм, бра́тіє: благода́ть бо Ду́ха ві́рно почерпа́ющим, неви́димо подава́ється от Христа́ Бога, і Спа́са душ на́ших. Та́же, Бу́ди і́м'я Госпо́днє благослове́нно от ни́ні і до ві́ка. [Тричі]
|
Pал0мъ lг, tпyстъ
|
Псалом 33, відпуст
|
|
И# Pал0мъ lг: Бlгословлю2 гDа на всsкое врeмz, вhну хвалA є3гw2 во ўстёхъ мои1хъ. Њ гDэ похвaлитсz душA моS: да ўслhшатъ кр0тцыи и3 возвеселsтсz. Возвели1чите гDа со мн0ю, и3 вознесeмъ и4мz є3гw2 вкyпэ. Взыскaхъ гDа, и3 ўслhша мS и3 t всёхъ скорбeй мои1хъ и3збaви мS. Приступи1те къ немY и3 просвэти1тесz, и3 ли1ца в†ша не постыдsтсz. Сeй ни1щій воззвA, и3 гDь ўслhша и5, и3 t всёхъ скорбeй є3гw2 сп7сE и5. Њполчи1тсz ѓгGлъ гDень w4крестъ боsщихсz є3гw2 и3 и3збaвитъ и5хъ. Вкуси1те и3 ви1дите, ћкw бlгъ гDь: бlжeнъ мyжъ, и4же ўповaетъ нaнь. Б0йтесz гDа, вси2 с™jи є3гw2, ћкw нёсть лишeніz боsщымсz є3гw2. Богaтіи њбнищaша и3 взалкaша: взыскaющіи же гDа не лишaтсz всsкагw блaга. Пріиди1те, ч†да, послyшайте менE, стрaху гDню научY вaсъ. Кт0 є3сть человёкъ хотsй жив0тъ, любsй дни6 ви1дэти блaги; Ўдержи2 љзhкъ тв0й t ѕлA и3 ўстнЁ твои2, є4же не глаг0лати льсти2. Ўклони1сz t ѕлA и3 сотвори2 блaго: взыщи2 ми1ра и3 пожени2 и5. Џчи гDни на првdныz, и3 ќши є3гw2 въ моли1тву и4хъ. Лицe же гDне на творsщыz ѕл†z, є4же потреби1ти t земли2 пaмzть и4хъ. Воззвaша првdніи, и3 гDь ўслhша и5хъ и3 t всёхъ скорбeй и4хъ и3збaви и5хъ. Бли1з8 гDь сокрушeнныхъ сeрдцемъ, и3 смирє1нныz дyхомъ сп7сeтъ. МнHги скHрби првdнымъ, и3 t всёхъ и4хъ и3збaвитъ | гDь. Храни1тъ гDь вс‰ кHсти и4хъ, ни є3ди1на t ни1хъ сокруши1тсz. Смeрть грёшникwвъ лютA, и3 ненави1дzщіи првdнаго прегрэшaтъ. И#збaвитъ гDь дyшы р†бъ свои1хъ, и3 не прегрэшaтъ вси2 ўповaющіи на него2. И# прeжде пи1вше w3сщ7eнную в0ду, взeмлемъ t сщ7eнника ґнтjдwръ. И# бывaетъ совершeнный tпyстъ: И$же во їѻрдaнэ кrти1тисz и3зв0ливый t їwaнна, нaшегw рaди сп7сeнїz, хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ, мlтвами пречcтыz своеS мт7ре, и3 всёхъ ст7hхъ, поми1луетъ и3 сп7сeтъ нaсъ, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ.
|
І Псалом 33: Благословлю́ Го́спода на вся́коє вре́м'я, ви́ну хвала́ Єго́ во усті́х мої́х. О Го́споді похва́литься душа́ моя́: да усли́шать кро́тції і возвеселя́ться. Возвели́чіте Го́спода со мно́ю, і вознесе́м і́м'я Єго́ вку́пі. Взиска́х Го́спода і усли́ша м'я і от всіх скорбе́й мої́х ізба́ви м'я. Приступі́те к Нему́ і просвіті́теся, і ли́ця ва́ша не постидя́ться. Сей ни́щий воззва́, і Госпо́дь усли́ша ї, і от всіх скорбе́й Єго́ спасе́ ї. Ополчи́ться А́нгел Госпо́день о́крест боя́щихся Єго́ і ізба́вить їх. Вкусі́те і ви́діте, я́ко Благ Госпо́дь: блаже́н муж, і́же упова́єть Нань. Бо́йтеся Го́спода всі святі́ї Єго́, я́ко ність лише́нія боя́щимся Єго́. Бога́тії обнища́ша і взалка́ша: взиска́ющії же Го́спода не лиша́ться вся́каго бла́га. Прийді́те, ча́да, послу́шайте мене́, стра́ху Госпо́дню научу́ вас. Кто єсть челові́к хотя́й живо́т, любя́й дні ви́діти бла́гі. Удержи́ язи́к Твой от зла і устні́ Твої́, є́же не глаго́лати льсти. Уклони́ся от зла і сотвори́ бла́го: взищи́ ми́ра і пожени́ ї. О́чі Госпо́дні на пра́ведния, і у́ші Єго́ в моли́тву їх. Лице́ же Госпо́днє на творя́щия зла́я, є́же потреби́ти от землі́ па́м'ять їх. Воззва́ша пра́веднії, і Госпо́дь усли́ша їх, і от всіх скорбе́й їх ізба́ви їх. Близ Госпо́дь сокруше́нних се́рдцем, і смире́нния ду́хом спасе́ть. Мно́гі ско́рби пра́ведним, і от всіх їх ізба́вить я Госпо́дь. Храни́ть Госпо́дь вся ко́сті їх, ні єди́на от них сокруши́ться. Смерть грі́шников люта́, і ненави́дящії пра́ведником прегріша́ть. Ізба́вить Госпо́дь ду́ші раб свої́х, і не прегріша́ть всі упова́ющії на Него́. І перед тим як пити освячену воду, візьмемо від священника антидор. Відпуст: І́же во Іорда́ні крести́тися ізво́ливий от Іоа́нна, на́шего ра́ди спасе́нія, Христо́с і́стинний Бог наш, моли́твами Пречи́стия Своєя́ Ма́тере, і всіх святи́х, поми́луєть і спасе́ть нас, я́ко Благ і Человіколю́бець.
|
