Зміст
Чин великого освячення води на свято Богоявлення
Послёдованїе вели1кагw w3сщ7eнїz воды2 ст7hхъ бGоzвлeнїй.

Після заамвонної молитви виходимо...
По є4же рещи2 сщ7eннику заамвHнную мlтву...

Після заамвонної молитви виходимо до священної купелі на притвор або на джерела. І кладеться Чесний Хрест на столі, де приготовлена і вода в чаші, і кадить настоятель. Клірики ж співають тропарі.

Глас Господній над водами лунає, промовляючи: прийдіть і прийміть усі Духа премудрості, Духа розуму, Духа страху Божого, явленого Христа (тричі).

Сьогодні вод освячується єство, і розділяється Йордан, і своїх вод повертає струмки, Владику бачачи, що охрещується (двічі).

Як чоловік на річку прийшов Ти, Христе Царю, і рабське хрещення прийняти хочеш, Благий, від Предтечевої руки, за гріхи наші, Людинолюбче (двічі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

До гласу того, що взиває в пустелі: приготуйте путь Господній, – прийшов єси, Господи, образ раба прийнявши, хрещення просячи, не знаючи гріха. Побачили Тебе води й устрашилися; тремтячим став і Предтеча і взивав, промовляючи: як може просвітити світильник Світло? Як може покласти руку раб на Владику? Освяти мене і води, Спасе, що взяв гріхи світу.

По є4же рещи2 сщ7eннику заамвHнную мlтву, и3сх0димъ вси2 ко крести1льницэ, пред8идyщымъ свэщен0сцємъ, по ни1хъ же дїaконwмъ и3 сщ7eнникwмъ, со є33ђлїемъ и3 кади1ломъ, брaтїи пою1щымъ настоsщыz тропари2.

Глaсъ }:

Глaсъ гDнь на водaхъ вопїeтъ, глаг0лz: прїиди1те, прїими1те вси2 д¦а премyдрости, д¦а рaзума, д¦а стрaха б9їz, ћвльшагwсz хrтA. [Три1жды.]

Днeсь в0дъ w3свzщaетсz є3стество2, и3 раздэлsетсz їѻрдaнъ, и3 свои1хъ в0дъ возвращaетъ струи6, вLку зрS крещaема. [Двaжды.]

Ћкw чlвёкъ на рэкY пришeлъ є3си2 хrтE цRю2, и3 рaбское крещeнїе прїsти тщи1шисz бlже, t прdтeчеву рук{, грBхъ рaди нaшихъ, чlвэколю1бче. [Двaжды.]

Слaва, и3 нhнэ, глaсъ т0йже:

Ко глaсу вопїю1щагw въ пустhни, ўгот0вайте пyть гDень, пришeлъ є3си2 гDи, зрaкъ рaбїй прїи1мъ, крещeнїz просS, не вёдый грэхA: ви1дэша тS в0ды, и3 ўбоsшасz. трeпетенъ бhсть предтeча, и3 возопи2 глаг0лz: кaкw просвэти1тъ свэти1льникъ свёта; кaкw рyку положи1тъ рaбъ на вLку; w3свzти2 менE и3 в0ды сп7се, взeмлzй мjра грёхъ.

Іс. 35:1-10
Прор0чества и3сaїина чтeнїе: главA lє.

Диякон: Премудрість.

Читець: Пророцтва Ісаї читання (Іс.35:1-10).

Диякон: Будьмо уважні.

Читець:

Так говорить Господь: нехай звеселиться пустеля спрагла, нехай зрадіє пустеля і зацвіте, як нарцис; велично буде цвісти, і всі звеселяться, і зрадіє пустеля Йорданська, бо дана буде їй слава Лівану і честь Кармілу: і люди Мої побачать славу Господню і велич Бога нашого. Зміцніть ослаблені руки і підкріпіть розслабені коліна. І скажіть слабкодухим: будьте мужніми і не бійтеся – ось Бог наш суд чинить; Він прийде і спасе нас. Тоді відкриються очі сліпих, і вуха глухих почують. Тоді кривий буде скакати, як олень, і буде співати безмовний язик, бо потече в пустелі вода, і потоки – в степу. І місце сухе стане озером, і у спраглій землі буде джерело води. Лігво шакалів, де вони спочивають, стане місцем для тростини й очерету. І буде там велика дорога, і путь та назветься святою. І не ходитиме нею нечистий; навіть і недосвідчені на ній не заблукають. Не буде там лева, і хижі звірі не ступлять на неї, і не буде їх там, а будуть ходити по ній спасенні, визволені Господом. І повернуться і прийдуть в Сіон з радісним співом, і радість вічна буде над їхньою головою. Вони знайдуть хвалу, веселість і радість, а недуги, скорбота й зітхання зникнуть.

И# ѓбїе стaвъ ў крести1льницы, глаг0летъ дїaконъ: Премyдрость.

И# чтeцъ: Прор0чества и3сaїина чтeнїе: [главA lє.]

Діaконъ: В0нмем.

Тaкw глаг0летъ гDь: да возвесели1тсz пустhнz жaждущаz, да возрaдуетсz пустhнz, и3 процвэтeтъ ћкw крjнъ, и3 да прозsбнетъ, и3 вс‰ возвеселsтсz. И# возрaдуютсz пусты6ннаz їѻрдaнова, и3 слaва лївaнова данA бhсть є4й, и3 чeсть карми1лова: и3 лю1дїе мои2 ќзрzтъ слaву гDню, и3 высотY б9їю. Ўкрэпи1тесz рyки w3слaблєныz, и3 колBна разслaблєнаz ўтёшитесz. И# рцhте малод{шнымъ мhслїю, ўкрэпи1тесz, и3 не б0йтесz: сE бGъ нaшъ сyдъ воздаeтъ, т0й прїи1детъ и3 сп7сeтъ нaсъ. ТогдA tвeрзутсz nчесA слэпhхъ и3 ўшесA глухи1хъ ўслhшатъ. ТогдA ск0читъ хромhй ћкw є3лeнь, и3 ћсенъ бyдетъ љзhкъ гугни1выхъ: ћкw прорази1сz въ пустhни водA, и3 дeбрь въ земли2 жaждущей. И# бyдетъ безвHднаz въ бла6та, и3 въ жaждущей земли2 и3ст0чникъ воды2 бyдетъ. тaмw бyдетъ весeлїе пти1цъ, водворeнїе сv1рїнwвъ, и3 тр0стїй и3 блaта. Тaмw бyдетъ пyть чи1стъ, и3 пyть свsтъ наречeтсz: и3 не мимои1детъ тaмw нечи1стъ, нижE бyдетъ тaмw пyть нечи1стый, разсёzннїи же п0йдутъ по немY, и3 не заблyдzтъ. И# не бyдетъ тaмw львA, нижE ѕвэрeй лю1тыхъ взhдетъ нaнь, нижE w3брsщетсz тaмw: но п0йдутъ по немY и3збaвленнїи, и3 с0браннїи t гDа. И# w3братsтсz и3 прїи1дутъ въ сїHнъ съ весeлїемъ и3 рaдостїю, и3 весeлїе вёчное над8 глав0ю и4хъ, хвалA и3 рaдованїе и3 весeлїе пости1гнетъ и5хъ, tбэжE болёзнь, печaль и3 воздыхaнїе.

Іс. 55:1-13
Прор0чества и3сaїина чтeнїе: главA н҃є.

Диякон: Премудрість.

Читець: Пророцтва Ісаї читання (Іс.55:1-13).

Диякон: Будьмо уважні.

Читець:

Так говорить Господь: всі спраглі, йдіть до води, навіть і ви, що не маєте срібла, йдіть, купуйте, їжте і пийте; йдіть, купуйте без срібла і без плати вино й молоко. Навіщо будете витрачати срібло на те, що не є хлібом, і працю вашу – на те, що не насичує? Послухайте Мене уважно і споживайте добро, і нехай насолоджується душа ваша ситістю. Прихиліть вухо ваше і прийдіть до Мене, послухайте, і житиме душа ваша; і дам вам завіт вічний, незмінні милості, обіцяні Давиду. Ось, Я дав його свідком для народів, вождем і наставником людей. Ось, ти покличеш народ, якого ти не знав; і люди, які тебе не знали, поспішатимуть до тебе, ради Господа Бога твого і ради Святого Ізраїлевого, бо Він прославив тебе. Шукайте Господа, поки можна знайти Його, кличте Його, поки Він близько! Нехай полишить нечестивий путь свою і беззаконник – помисли свої. І нехай навернеться до Господа, і Він помилує його, і до Бога нашого – бо Він Многомилостивий. Мої думки – не ваші думки, і ваші путі – не Мої путі, говорить Господь. Але як небо вище землі, так путі Мої вище за путі ваші, і думки Мої вищі за думки ваші. Як дощ і сніг падають з неба і назад не повертаються, але напоюють землю, щоб вона родила і вирощувала та давала насіння тому, хто сіє, і хліб тому, хто їсть, так і слово Моє, що виходить з уст Моїх, – воно не повертається до Мене марним, але чинить те, що Я хочу, і звершує те, для чого Я послав його. Отже, ви вийдете веселими і будете проваджені з миром; гори і пагорби будуть співати перед вами пісню, і всі дерева в полі рукоплескатимуть вам. Замість терня виросте кипарис; замість кропиви виросте мирт; і це буде на славу Господню, на знамення вічне, яке ніколи не буде знищене.

Діaконъ: Прему1дрость.

И# чтeцъ: Прор0чества и3сaїина чтeнїе: [главA н҃є.]

Діaконъ: В0нмем.

Тaкw глаг0летъ гDь: жaждущїи на в0ду и3ди1те, и3 є3ли1цы не и4мате сребрA, шeдше купи1те, и3 kди1те и3 пjйте, без8 сребрA и3 цэны2, вїно2 и3 тyкъ. Вскyю цэнитE сребро2 не въ хлёбы, и3 трyдъ вaшъ не въ сhтость; послyшайте менE, и3 снёсте блага6z, и3 наслади1тсz во бlги1хъ душA вaша. Внимaйте ўши1ма вaшима, и3 послёдуйте путє1мъ мои6мъ: ўслhшите менE, и3 живA бyдетъ во бlги1хъ душA вaша. и3 завэщaю вaмъ завётъ вёченъ, преподHбнаz дв7дwва вBрнаz. СE свидётельство во kзhцэхъ дaхъ є3го2 кнsзz и3 повели1телz во kзhцэхъ. СE kзhцы, и5же не вёдzху тS, призовyтъ тS, и3 лю1дїе, и5же не познaша тS, къ тебЁ прибёгнутъ: рaди гDа бGа твоегw2 и3 с™aгw, їзрaилева ћкw прослaвихъ тS: Взыщи1те бGа, и3 внегдA вaмъ w3брэсти2 є3го2, призови1те: є3гдa же ѓще прибли1житсz вaмъ. да w3стaвитъ нечести1вый пути6 сво‰, и3 мyжъ беззак0нный совёты сво‰. И# w3брати1тесz ко гDу бGу вaшему, и3 поми1ловани бyдете, ћкw помн0гу w3стaвитъ грэхи2 вaшz. Не сyть бо совёти мои2, ћкоже совёти вaши: нижE ћкоже путїE вaши, путїE мои2, глаг0летъ гDь. Но ћкоже tстои1тъ нб7о t земли2, тaкw tстои1тъ пyть м0й t путeй вaшихъ, и3 размышлє1нїz ва6ша t мhсли моеS. Ћкоже бо ѓще сни1детъ д0ждь и3ли2 снёгъ съ нб7сE, и3 не возврати1тсz tтyду, д0ндеже ўпои1тъ зeмлю, и3 роди1тъ и3 прозsбнетъ, и3 дaстъ сёмz сёющему, и3 хлёбъ въ снёдь: Тaкw бyдетъ глаг0лъ м0й, и4же ѓще и3зhдетъ и3з8 ќстъ мои1хъ, и3 не w3брати1тсz ко мнЁ т0щъ, д0ндеже ѓще скончaетъ вс‰, є3ли6ка восхотёхъ, и3 поспэшY пути6 мо‰, и3 повелBнїz мо‰. Весeлїемъ бо и3зhдете, и3 рaдостїю научи1тесz: г0ры бо и3 х0лми ск0чатъ, ждyще вaсъ въ рaдости, и3 вс‰ древесA сє1льнаz восплeщутъ вётвьми. И# вмёстw дрaчїz, взhдетъ кmпарjсъ, вмёстw же кропи1вы, взhдетъ мmрсjна: и3 бyдетъ гDь во и4мz и3 въ знaменїе вёчное, и3 не w3скудёетъ.

Іс. 12:3-6
Прор0чества и3сaїина чтeнїе: главA в7і.

Диякон: Премудрість.

Читець: Пророцтва Ісаї читання (Іс.12:3-6).

Диякон: Будьмо уважні.

Читець:

Так говорить Господь: ви в радості будете черпати воду з джерел спасіння. І в той день промовите: прославляйте Господа і закликайте ім’я Його, звіщайте між народами діла Його; нагадуйте, що велике ім’я Його. Співайте Господу, бо Він сотворив велике; звіщайте про це по всій землі. Веселіться і радуйтеся, жителі Сіону, бо великий посеред нього Святий Ізраїлів.

Діaконъ: Прему1дрость.

И# чтeцъ: Прор0чества и3сaїина чтeнїе: [главA в7і.]

Діaконъ: В0нмем.

Тaкw глаг0летъ гDь: почерпи1те в0ду съ весeлїемъ, t и3стHчникъ сп7сeнїz. И# речeши въ дeнь џнъ: и3сповёдайтесz гDеви, и3 призови1те и4мz є3гw2, возвэсти1те во kзhцэхъ слaву є3гw2: помzни1те, ћкw вознесeсz и4мz є3гw2. П0йте и4мz гDне, ћкw высHкаz сотвори2: возвэсти1те сї‰ по всeй земли2. Рaдуйтесz и3 весели1тесz живyщїи въ сїHнэ, ћкw вознесeсz ст7hй ї}левъ посредЁ є3гw2.

Прокимен, глас 3
прокjменъ, глaсъ G:

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир усім.

Читець: І духові твоєму.

Прокимен, глас 3: Господь – Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся.

Стих: Господь – Захисник життя мого, кого устрашуся.

Дїaконъ: Премyдрость.

Чтeцъ, прокjменъ, глaсъ G:

ГDь просвэщeнїе моE, и3 сп7си1тель м0й, когw2 ўбою1сz;

Стjхъ: ГDь защи1титель животA моегw2, t когw2 ўстрашyсz;

1 Кор. 10:1-4
Ґп0столъ къ корjнfzнwмъ, зачaло рм҃г, t полY:

Диякон: Премудрість.

Читець: До коринфян першого послання святого апостола Павла читання (зач.143, від половини: 1Кор.10:1-4).

Диякон: Будьмо уважні.

Читець:

Браття, не хочу, щоб ви не знали, що отці наші всі були під хмарою і всі пройшли крізь море; і всі хрестилися у Мойсея в хмарі і в морі; і всі споживали ту саму духовну їжу; і всі пили те саме духовне питво, бо пили від духовного грядущого каменя; камінь же був Христос.

Священик: Мир тобі.

Читець: І духові твоєму.

Диякон: Премудрість. Алилуя, глас 4.

Стих: Голос Господній над водами, Бог слави загримів, Господь над водами великими.

Хор: Алилуя (тричі).

Діaконъ: Премyдрость.

Чтeцъ: Къ корjнfzнwмъ послaніz с™aго ґпcла пavла чтeніе

Діaконъ: В0нмем.

Ґп0столъ къ корjнfzнwмъ, зачaло рм҃г, t полY:

Брaтїе, не хощY вaсъ не вёдэти, ћкw nтцы2 нaши вси2 под8 џблакомъ бhша, и3 вси2 сквозЁ м0ре проид0ша: И# вси2 въ мwmсeа крести1шасz, во џблацэ и3 въ м0ри: И# вси2 т0жде брaшно д¦0вное kд0ша: И# вси2 т0жде пи1во д¦0вное пи1ша: пїsху бо t д¦0внагw послёдующагw кaмене: кaмень же бЁ хrт0съ.

Ґллилyїа, глaсъ д7.

Стjхъ: Глaсъ гDнь на водaхъ, бGъ слaвы возгремЁ, гDь на водaхъ мн0гихъ.

Мк.1:9-11
Е#ђлїе t мaрка, зачaло в7:

Диякон: Премудрість. Станьмо побожно, вислухаймо свя­те Євангеліє.

Священик: Мир усім.

Хор: І духові твоєму.

Священик: Від Марка святого Євангелія читання (зач.2: Мк.1:9-11).

Хор: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик:

Одного разу прийшов Ісус із Назарета Галілейського і хрестився від Іонна в Йордані. І коли виходив з води, зараз же побачив Іоанн небеса, що розкривалися, і Духа, Який, мов голуб, сходив на Нього. І голос був з небес: Ти Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління.

Хор: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Діaконъ: Премyдрость, пр0сти ўслhшимъ с™aгw є3ђліа.

Сщ7eнникъ: Ми1ръ всBмъ.

Ли1къ: И# дyхови твоемY.

Сщ7eнникъ: T мaрка с™aгw є3ђліа чтeніе.

Ли1къ: Слaва тебЁ, гDи, слaва тебЁ.

Діaконъ: В0нмемъ.

Е#ђлїе t мaрка, зачaло в7:

Во врeмz џно, прїи1де ї}съ t назарeта галїлeйскагw, и3 крести1сz t їwaнна во їѻрдaнэ. И# ѓбїе восходS t воды2, ви1дэ развод‰щасz нб7сA, и3 д¦ъ ћкw г0лубь сходsщь нaнь. И# глaсъ бhсть съ нб7сE: ты2 є3си2 сн7ъ м0й возлю1бленный, w3 нeмже бlговоли1хъ.

Ли1къ: Слaва тебЁ, гDи, слaва тебЁ.

Ектенія
Е$ктенїz:

Після цього диякон виголошує ектенію.

Диякон: В мирі Господу помолимось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За мир з неба і спасіння душ наших Господу помолимось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За мир всього світу, за добрий стан святих Божих Церков і за з’єднання всіх Господу помолимось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господу помолимось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За (все)святішого отця нашого (або —  блаженнішого владику нашого)(ім’я, титул глави Помісної Церкви), і (високо)преосвященнішого владику нашого … (ім’я, титул єпархіяльного архиєрея), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господу помолимось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За боголюбиву і Богом бережену Україну нашу, за уряд та військо її Господу помолимось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За місто наше (або — село наше, святий монастир наш) і за всяке місто, село і країну і за тих, що по вірі живуть у них, Господу помолимось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За добре поліття, за врожай плодів земних і за часи спокійні Господу помолимось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За подорожніх на воді, на землі і в повітрі; за недужих, знеможених та поневолених і за спасіння їх Господу помолимось.

Люди: Господи, помилуй.

Щоб освятилася вода ця силою і дійством, і сходженням Святого Духа, Господу помолимось.

Хор: Господи, помилуй.

Щоб зійшла на воду цю очищувальна дія Предвічної Тройці, Господу помолимось.

Хор: Господи, помилуй.

Щоб була вода ця на зцілення душ і тіл і відганяла всяку супротивну силу, Господу помолимось.

Хор: Господи, помилуй.

Щоб дана була їй благодать визволення, благословення Йорданське силою і дією, і сходженням Святого Духа, Господу помолимось.

Хор: Господи, помилуй.

Щоб сатана був скоро під ноги наші повержений, і всякий намір його, спрямований проти нас, знищений, Господу помолимось.

Хор: Господи, помилуй.

Щоб Господь Бог визволив нас від усякого підступу та спокуси ворожої і щоб учинив нас достойними обіцяних благ, Господу помолимось.

Хор: Господи, помилуй.

Щоб через сходження Святого Духа просвітитися нам світлом розуму й побожності, Господу помолимось.

Хор: Господи, помилуй.

Щоб послав Господь Бог благословення Йорданське і освятив води ці, Господу помолимось.

Хор: Господи, помилуй.

Щоб вода ця – дар освячення і визволення від гріхів – стала на зцілення душі і тіла та на всяку особливу користь, Господу помолимось.

Хор: Господи, помилуй.

Щоб вода ця привела до життя вічного, Господу помолимось.

Хор: Господи, помилуй.

Щоб стала вона на відігнаний всякої напасті ворогів видимих і невидимих, Господу помолимось.

Хор: Господи, помилуй.

За тих, що черпають і беруть її на освячення домів, Господу помолимось.

Хор: Господи, помилуй.

Щоб стала вона на очищення душ і тіл всім, хто з вірою черпає і споживає воду цю, Господу помолимось.

Хор: Господи, помилуй.

Щоб споживанням води цієї, невидимим явленням Святого Духа сподобитися нам сповнитися освячення, Господу помолимось.

Хор: Господи, помилуй.

Щоб Господь Бог показав нас синами і спадкоємцями Царства Свого через споживання цієї води і окроплений нею, Господу помолимось.

Хор: Господи, помилуй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву, небезпеки та недолі, Господу помолимось.

Хор: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Хор: Господи, помилуй.

Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію зі всіма святими пом’янувши, самі себе і один одного, і все життя наше Христу Богу віддамо.

Хор: Тобі, Господи.

Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Дїaконъ же глаг0летъ є3ктенїю2.

Діaконъ: Ми1ромъ гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Њ свhшнэмъ ми1рэ, и3 спасeніи дyшъ нaшихъ, гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Њ ми1рэ всегw2 мjра, бlгостоsніи с™hхъ б9іихъ цRквeй, и3 соединeніи всёхъ, гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Њ с™ёмъ хрaмэ сeмъ, и3 съ вёрою, бlгоговёніемъ и3 стрaхомъ б9іимъ входsщихъ в0нь, гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Њ вели1ком господи1­нэ и3 nтцЁ нaшемъ ст7э1йшемъ патріaрсэ [и3ли2: бlжeннэйшемъ митрополjтэ] [и4м>къ], и3 њ господи1нэ нaшемъ высокопреwсвzщeннэйшемъ митрополjтэ [и3ли2: ґрхіепcкпэ, и3ли2: преwсщ7eннэйшемъ є3пcкпэ] [и4м>къ], честнёмъ пресвЂтерствэ, во хrтЁ діaконствэ, њ всeмъ при1чтэ и3 лю1дехъ, гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Њ богохрани1мэй странЁ нaшей, властёхъ и3 в0инствэ є3S, гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Њ грaдэ сeмъ, [и3ли2: њ вeси сeй, и3ли2: с™ёй nби1тели сeй], всsкомъ грaдэ, странЁ, и3 вёрою живyщихъ въ ни1хъ, гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Њ бlгорастворeніи воздyхwвъ, њ и3з8oби1ліи плодHвъ земнhхъ, и3 врeменэхъ ми1рныхъ, гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Њ плaвающихъ, путешeствующихъ, недyгующихъ, стрaждущихъ, плэнeнныхъ, и3 њ спасeніи и4хъ. гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Њ є4же њсвzти1тисz водaмъ си6мъ, си1лою и3 дёйствіемъ и3 наи1тіемъ с™aгw д¦а, гDу пом0лимсz.

Њ є4же снизходи1ти на в0ды сі‰ њчисти1тельному пресyщныz трbцы дёйству, гDу пом0лимсz.

Њ є4же даровaтисz и5мъ бlгодaти и3збавлeніz, бlгословeнію їoрдaнову, си1лою и3 дёйствомъ и3 наи1тіемъ с™aгw д¦а, гDу пом0лимсz.

Њ є4же сокруши1тисz сатанЁ под8 ногaма нaшима вск0рэ, и3 разори1тисz всsкому совёту лукaвому дви1жимому на ны2, гDу пом0лимсz.

Ћкw да гDь бGъ и4зметъ нaсъ t всsкагw навёта, и3 и3скушeніz сопроти1вника, и3 дост0йны содёлаетъ њбэщaнныхъ бл†гъ, гDу пом0лимсz.

Њ є4же просвэти1тисz нaмъ просвэщeніемъ рaзума и3 бlгочeстіz, наи1тіемъ с™aгw д¦а, гDу пом0лимсz.

Њ є4же низпослaти гDу бGу бlгословeніе їoрдaново, и3 њс™и1ти в0ды сі‰, гDу пом0лимсz.

Њ є4же бhти водЁ сeй, њсщ7eніz дaру, грэхHвъ и3збавлeнію, во и3сцэлeніе души2 и3 тёла, и3 на всsкую п0льзу и3зрsдную, гDу пом0лимсz.

Њ є4же бhти водЁ сeй приводz1щей въ жи1знь вёчную, гDу пом0лимсz.

Њ є4же kви1тисz сeй tгнaнію всsкагw навёта ви1димыхъ и3 неви1димыхъ вр†гъ, гDу пом0лимсz.

Њ чeрплющихъ и3 є4млющихъ ю5 во њсщ7eніе домHвъ, гDу пом0лимсz. Њ є4же бhти сeй, во њчищeніе дyшъ и3 тэлeсъ, всBмъ вёрою чeрплющымъ же и3 причащaющымсz t неS, гDу пом0лимсz.

Њ є4же спод0битисz нaмъ и3сп0лнитисz њсщ7eніz, в0дъ си1хъ причащeніемъ, неви1димымъ kвлeніемъ с™aгw д¦а, гDу пом0лимсz.

Њ є4же ўслhшати гDу бGу глaсъ молeніz нaсъ грёшныхъ, и3 поми1ловати нaсъ, гDу пом0лимсz.

Њ и3збaвитисz нaмъ t всsкіz ск0рби, гнёва и3 нyжды, гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Заступи2, спаси2, поми1луй, и3 сохрани2 нaсъ б9е, твоeю благодaтію.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Прес™yю, пречcтую, пребlгословeнную, слaвную вLчцу нaшу бцdу и3 приснодв7у мRjю со всёми с™hми помzнyвше, сaми себE, и3 другъ дрyга, и3 вeсь жив0тъ нaшъ хrтY бGу предади1мъ.

Ли1къ: ТебЁ гDи.

Возглaсъ: Ћкw подобaетъ тебЁ всsкаz слaва, чeсть, и3 поклонeніе, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Священник молиться таємно...
Сщ7eнникъ тaйнw мlтву сїю2 глаг0летъ...

Священик промовляє таку молитву:

Господи Ісусе Христе, Єдинородний Сину, що в лоні Отчім перебуваєш, Істинний Боже, Джерело життя і безсмерття, Світло від Світла, що прийшов у світ просвітити його, – осяй наш розум Святим Твоїм Духом і прийми нас, що приносимо Тобі величання і подяку за віковічні дивні Твої великі діяння і за спасительне Твоє Провидіння в останні віки, що через нього Ти зодягнувся в наше немічне і убоге єство і зійшов до рабського виду, Ти, Царю всіх. І Ти ще й витерпів, щоб рукою раба хреститися в Йордані, щоб, освятивши водну природу, Ти, Безгрішний, відкрив нам путь до нового народження водою і Духом і до первісної свободи приготував нас.

Святкуючи спомин про це Божественне таїнство, ми молимося Тобі, Владико Людинолюбче, окропи і нас, недостойних рабів Твоїх, за Твоєю Божественною обітницею, очищувальною водою, – даром Твого благосердя, щоб над цією водою, з Твоєї благості, було приємним наше, грішних, прохання і щоб було дароване Твоє благословення їй, і нам, і всім вірним людям Твоїм, на славу святого славного імені Твого. Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, з Безначальним Твоїм Отцем, і Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Си6мъ глаг0лємымъ, сщ7eнникъ тaйнw мlтву сїю2 глаг0летъ:

ГDи ї}се хrтE, є3динор0дный сн7е, сhй въ нёдрэ џч7и, и4стинный б9е, и3ст0чниче жи1зни и3 безсмeртїz: свёте t свёта, пришeдый въ мjръ, є4же просвэти1ти є3го2, w3зари2 нaшу мhсль с™hмъ твои1мъ д¦омъ, и3 прїими2 нaсъ, вели1чество и3 бlгодарeнїе тебЁ приносsщихъ, w3 k̀же t вёка ди1вныхъ твои1хъ великодёйствїихъ, и3 є4же въ послBднїz вёки сп7си1тельномъ твоeмъ смотрeнїи, въ нeмже въ нaше немощн0е и3 ни1щее w3дёzвсz смэшeнїе, и3 рабHтнымъ мёрамъ снизшeдый, и4же всёхъ цRю2, є3щE и3 рaбскою рук0ю во їѻрдaнэ кrти1тисz претерпёлъ є3си2: да водн0е є3стество2 w3с™и1въ безгрёшне, путесотвори1ши нaмъ, є4же вод0ю и3 д¦омъ пaки рождeнїе, и3 къ пeрвому нaсъ ўстр0иши свобождeнїю: є3гHже б9eственнагw тaинства воспоминaнїе прaзднующе, м0лимсz тебЁ вLко чlвэколю1бче, воскропи2 и3 на ны2 недостHйныz рабы6 тво‰, по б9eственному твоемY w3бэщaнїю, в0ду чи1сту, твоегw2 бlгоутр0бїz дaръ, во є4же над8 вод0ю сeю прошeнїю нaсъ грёшныхъ бlгопрїsтну бhти твоeю бlгостїю, и3 бlгословeнїю твоемY є4й, нaмъ же и3 всBмъ вBрнымъ лю1демъ твои6мъ даровaтисz, въ слaву с™aгw и3 покланsемагw твоегw2 и4мене. Ћкw подобaетъ тебЁ всsкаz слaва, чeсть и3 поклонeнїе, со безначaльнымъ твои1мъ nц7eмъ, и3 прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ, и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

И# рeкъ въ себЁ: Ґми1нь.

Починає священник голосно молитву...
Начинaетъ сщ7eнникъ велеглaснw мlтву

І проголошує священик:

Великий Ти, Господи, і дивні діла Твої, і немає жодного відповідного слова, щоб достойно оспівувати чудеса Твої (тричі).

Бо Ти Твоєю волею з небуття привів усе до буття, Твоєю владою Ти тримаєш творіння і Твоїм Промислом упорядковуєш світ. Ти з чотирьох стихій створив творіння і чотирма порами коло року увінчав. Перед Тобою тремтять усі сили розумні. Тебе хвалить сонце, Тебе славить місяць, Тебе оточують зорі, Тебе слухає світло, перед Тобою тремтять безодні, Тобі служать джерела. Ти розкинув небо, як шатро, Ти на водах поставив землю, Ти піском означив край моря, Ти для дихання повітря розлив. Тобі служать сили ангельські, Тобі кланяються чини архангельські. Многоокі херувими та шестикрилі серафими, навколо Тебе стоячи та літаючи, вкриваються страхом неприступної слави Твоєї. Бо Ти, Бог Неосяжний, Безначальний і Несказанний, прийшов на землю і образ раба прийняв, ставши подібним до людини. З милосердя та милості Твоєї не міг Ти, Владико, дивитися на рід людський, мучимий дияволом, але прийшов і спас нас. Сповідуємо благодать, проповідуємо милість, не таїмо добродійства. Ти визволив єство роду людського. Ти народженням Своїм освятив дівочу утробу. Все творіння оспівує Тебе, бо Ти, Бог наш, явився на землі і з людьми пожив. Ти освятив води Йорданські, пославши їм з неба Духа Твого Святого, і знищив голови зміїв, що там гніздилися.

Дїaкону же и3сп0лншу є3ктенїю2, начинaетъ сщ7eнникъ велеглaснw мlтву сїю2:

Вeлїй є3си2 гDи, и3 ч{дна дэлA тво‰, и3 ниеди1но же сл0во дов0льно бyдетъ къ пёнїю чудeсъ твои1хъ. [Три1жды.]

Тh бо хотёнїемъ t не сyщихъ во є4же бhти приведhй всsчєскаz, твоeю держaвою содержи1ши твaрь, и3 твои1мъ пр0мысломъ стр0иши мjръ. Ты2 t четhрехъ стїхjй твaрь сочини1вый, четhрьми времены2 крyгъ лёта вэнчaлъ є3си2. ТебE трепeщутъ ќмныz вс‰ си6лы: тебE поeтъ с0лнце, тебE слaвитъ лунA, тебЁ присyтствуютъ ѕвёзды: тебE слyшаетъ свётъ, тебE трепeщутъ бє1здны, тебЁ раб0таютъ и3ст0чницы. Ты2 простeрлъ є3си2 нб7о ћкw к0жу: ты2 ўтверди1лъ є3си2 зeмлю на водaхъ: ты2 w3гради1лъ є3си2 м0ре пэск0мъ: ты2 ко tдыхaнїємъ воздyхъ и3злїsлъ є3си2. ЃгGльскїz си6лы тебЁ слyжатъ: ґрхaгGльстїи ли1цы тебЁ клaнzютсz: многоѻчи1тїи херувjми, и3 шестокрилaтїи, серафjми, џкрестъ стоsще и3 w3блетaюще, стрaхомъ непристyпныz слaвы твоеS покрывaютсz. Тh бо бGъ сhй неwпи1санный, безначaльный же и3 неизглаг0ланный, пришeлъ є3си2 на зeмлю, зрaкъ рабA прїи1мъ, въ под0бїи чlвёчестэмъ бhвъ: не бо2 терпёлъ є3си2 вLко, млcрдїz рaди млcти твоеS, зрёти t дїaвола мyчима р0да человёча, но пришeлъ є3си2, и3 сп7слъ є3си2 нaсъ. и3сповёдуемъ бlгодaть, проповёдуемъ млcть, не таи1мъ бlгодэsнїz: є3стествA нaшегw р0ды свободи1лъ є3си2, дв7ственную w3свzти1лъ є3си2 ўтр0бу ржcтв0мъ твои1мъ, всS твaрь воспэвaетъ тS ћвльшагосz. Тh бо бGъ нaшъ, на земли2 kви1лсz є3си2, и3 съ человёки пожи1лъ є3си2: ты2 и3 їѻрда6нскїz струи6 w3ст7и1лъ є3си2, съ нб7сE низпослaвый ст7aго твоего2 д¦а, и3 главы6 тaмw гнэздsщихсz сокруши1лъ є3си2 ѕмїє1въ.

І далі священик благословляє рукою воду...
В0ду рук0ю бlгословлsетъ на кjйждо стjхъ

І далі священик благословляє рукою воду після кожного виголошення:

Сам, Людинолюбче Царю, прийди і нині через сходження Святого Твого Духа і освяти воду цю (тричі).

І далі:

І дай їй благодать визволення, благословення Йорданське. Учини її джерелом нетління, даром освячення, відпущенням гріхів, зціленням недуг, знищенням демонів, неприступною для сил ворожих, повною ангельської сили. Щоб усі, що черпають і споживають, мали її на очищення душ і тіл, на зцілення пристрастей, на освячення домів і на всяку користь велику.

Бо Ти Бог наш, Який водою і Духом оновив застарілу у гріху нашу природу. Ти Бог наш, що за Ноя гріх потопив. Ти Бог наш, що морем звільнив через Мойсея рід Твій від рабства фараона. Бо Ти Бог наш, що розбив камінь у пустелі, і потекли води, і потоки наводнилися, і спраглих людей Твоїх Ти напоїв. Ти Бог наш, що водою і вогнем через Іллю відвернув Ізраїля від спокуси Ваалової.

І священик благословляє воду рукою, промовляючи:

Сам і нині, Владико, освяти воду цю Духом Твоїм Святим (тричі).

І далі:

Спаси, Господи, і помилуй владику і отця нашого, Блаженнійшого Митрополита (ім’я) і владику нашого преосвященнійшого єпископа (ім’я), і все єпископство православних, чесне пресвітерство, у Христі дияконство і всіх людей Твоїх, Богом бережену Україну нашу, владу і військо її.

І збережи їх під покровом Твоїм у мирі, підкори їм усякого ворога і супротивника і даруй їм усе, чого просять для спасіння, і життя вічне, щоб і стихіями, і людьми, і ангелами, і видимими і невидимими славилося Твоє пресвяте ім’я з Отцем і Святим Духом нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

И# сїE ќбw сщ7eнникъ глаг0лz три1жды, и3 в0ду рук0ю бlгословлsетъ на кjйждо стjхъ:

Сaмъ ќбw чlвэколю1бче цRю2, прїиди2 и3 нhнэ наи1тїемъ с™aгw твоегw2 д¦а, и3 w3свzти2 в0ду сїю2. [Три1жды.]

И# дaждь є4й бlгодaть и3збавлeнїz, бlгословeнїе їѻрдaново: сотвори2 ю5 нетлёнїz и3ст0чникъ, w3сщ7eнїz дaръ, грэхHвъ разрэшeнїе, недyгwвъ и3сцэлeнїе, дeмwнwвъ губи1тельну, сопроти6внымъ си1ламъ непристyпну, ѓгGльскїz крёпости и3сп0лнену: да вси2 почерпaющїи и3 причащaющїисz и3мёютъ ю5 ко w3чищeнїю дyшъ и3 тэлeсъ, ко и3сцэлeнїю страстeй, ко w3сщ7eнїю домHвъ, и3 ко всsкой п0льзэ и3зрsдну. Тh бо є3си2 бGъ нaшъ, и4же вод0ю и3 д¦омъ w3бнови1вый w3бетшaвшее грэх0мъ є3стество2 нaше. ты2 є3си2 бGъ нaшъ, вод0ю потопи1вый при нHи грёхъ. ты2 є3си2 бGъ нaшъ, и4же м0ремъ свободи1вый t раб0ты фараHни мwmсeомъ р0дъ є3врeйскїй. тh бо є3си2 бGъ нaшъ, разрази1вый кaмень въ пустhни, и3 потек0ша в0ды, и3 пот0цы наводни1шасz, и3 жaждущыz лю1ди тво‰ насhтивый. ты2 є3си2 бGъ нaшъ, и4же вод0ю и3 nгнeмъ премэни1вый и3лїeю ї}лz t прeлести ваaловы.

Сaмъ и3 нhнэ вLко, w3с™и2 в0ду сїю2 д¦омъ твои1мъ с™hмъ. [Три1жды.]

Дaждь же всBмъ прикасaющымсz є4й и3 причащaющымсz, и3 мaжущымсz є4ю, w3сщ7eнїе, здрaвїе, w3чищeнїе и3 бlгословeнїе.

Спаси2, гDи, и3 поми1луй вели1каго господи1на и3 nтцA нaшего [и4м>къ], свzтёйшаго патріaрха/блажeннэйшаго митрополи1та [...], и3 господи1на нaшего высокпреwсвzщeннэйшаго [и4м>къ], митрополи1та [...]. И# сохрани2 и5хъ под8 кр0вомъ твои1мъ въ ми1рэ, покори2 и5мъ всsкаго врагA и3 супостaта, дaруй и5мъ вс‰, ±же ко спасeнію прошє1ніz, и3 жи1знь вёчную: да и3 стіхjами, и3 человBки, и3 ѓгGлы, и3 ви1димыми, и3 неви1димыми слaвитсz твоE прес™0е и4мz, со nц7eмъ и3 с™hмъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Священик нахиляється і тихо молиться...
Сщ7eнникъ прикл0ньсz м0литсz...

Священик: Мир усім.

Хор: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші вклоніть перед Господом.

Хор: Тобі, Господи.

Священик нахиляється і тихо молиться:

Прихили вухо Твоє і вислухай нас, Господи, що в Йордані хреститися зволив і освятив води. Благослови всіх нас, що схиленням голови своєї виявляєм покірність Тобі. І сподоби нас сповнитися освяченняТвого через споживання води цієї, і нехай вона буде нам, Господи, наздоров’я душі і тіла. Бо Ти єси освячення наше, і Тобі славу возсилаємо, Отцю і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Сщ7eнникъ: Ми1ръ всBмъ.

Ли1къ: И# дyхови твоемY.

Дїaконъ: Главы6 вaшz гDеви приклони1те.

Ли1къ: ТебЁ гDи.

Сщ7eнникъ прикл0ньсz м0литсz:

Приклони2 гDи ќхо твоE, и3 ўслhши ны2, и4же во їѻрдaнэ кrти1тисz и3зв0ливый, и3 wс™и1вый в0ды, бlгослови2 всёхъ нaсъ, и5же преклонeнїемъ своеS вhи назнaменающихъ раб0тное воwбражeнїе: и3 спод0би нaсъ и3сп0лнитисz w3сщ7eнїz твоегw2, воды2 сеS причащeнїемъ: и3 да бyдетъ нaмъ гDи, во здрaвїе души2 и3 тёла.

Возглашeнїе: Тh бо є3си2 w3сщ7eнїе нaше, и3 тебЁ слaву и3 бlгодарeнїе и3 поклонeнїе возсылaемъ, со безначaльнымъ твои1мъ nц7eмъ и3 прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Після цього священик тричі...
И# ѓбїе бlгословлsz в0ду...

Після цього священик тричі, благословляючи хрестовидно воду хрестом, обома руками занурює хрест у воду і виймає з води під спів тропаря, глас 1:

В Йордані хрестився Ти, Господи, і Троїчне явилося поклоніння, Отцівський бо голос засвідчив про Тебе, Улюбленим Тебе Сином іменуючи; і Дух, у вигляді голубинім, сповістив слова ствердження. Явився Ти, Христе Боже, і світ просвітив, слава Тобі.

Священик цілує чесний хрест, бере його в ліву руку, повертається на захід до людей і окроплює їх освяченою водою на всі сторони.

Після цього всі люди підходять до священика, цілують хрест, а він окроплює їх освяченою водою. Поки священик кропить водою, хор весь час співає: “В Йордані хрестився Ти, Господи…”.

Якщо освячення води відбувається на річці чи на озері, чи в огорожі храму, то після цього всі повертаються до храму, співаючи самогласний, глас 6:

Оспівуймо, вірні, велич Божого до нас благодіяння, бо за наші згрішення, ставши людиною, Він нашим очищенням очищується в Йордані, єдиний чистий і нетлінний. Він освячує мене і води, і голови зміїв знищує у воді. Почерпнімо ж воду з радістю, браття; бо благодать Духа тим, що з вірою черпають, невидимо подається від Христа, Бога і Спаса душ наших.

Хор: Нехай буде ім’я Господа благословенне від нині і до віку (тричі).

И# ѓбїе бlгословлsz в0ду кrтови1днw чcтнhмъ кrт0мъ, погружaетъ и5 прaвw, низводS въ в0ду, и3 возводS, держA є3го2 nбёма рукaма, поS настоsщїй тропaрь, во глaсъ №:

Во їѻрдaнэ крещaющусz тебЁ гDи, трbческое kви1сz поклонeнїе: роди1телевъ бо глaсъ свидётельствоваше тебЁ, возлю1бленнагw тS сн7а и3менyz: и3 д¦ъ въ ви1дэ голуби1нэ и3звёствоваше словесE ўтверждeнїе. kвлeйсz хrтE б9е, и3 мjръ просвэщeй, слaва тебЁ.

Пэвцє1мъ т0же пою1щымъ.

Пaки втор0е, тaкоже кrт0мъ знaменуетъ в0ды. И# трeтїе тaкожде.

И# взeмъ сщ7eнникъ сщ7eнную в0ду на блю1до, и3 w3брати1тсz на зaпадъ лицeмъ, въ лёвой руцЁ держA кrтъ, въ прaвой же васїлки2.

И# прих0дитъ прeжде настоsтель, и3 цэлyетъ чcтнhй кrтъ, и3 знaменуетъ є3го2 сщ7eнникъ по лицY васїлк0мъ со сщ7eнною вод0ю.

Тaже сщ7eнницы прих0дzтъ по чи1ну своемY.

По томyже чи1ну и3 вс‰ брaтїz. Поeтсz же тогдA тропaрь:

Во їѻрдaнэ крещaющусz тебЁ гDи: мн0гащи, д0ндеже w3ст7sтсz вс‰ брaтїz воднhмъ кроплeнїемъ.

И# ѓбїе вх0димъ во хрaмъ, пою1ще самоглaсенъ, глaсъ ѕ7:

Воспои1мъ вёрнїи, є4же w3 нaсъ б9їz бlгодэsнїz вели1чество: w3 нaшемъ бо прегрэшeнїи бhвъ человёкъ, нaшимъ w3чищeнїемъ w3чищaетсz во їѻрдaнэ, є3ди1нъ чи1стый и3 нетлённый, w3сщ7azй менE и3 в0ды, и3 главы6 ѕмїє1въ сокрушazй въ водЁ. почерпeмъ ќбw в0ду съ весeлїемъ, брaтїе: бlгодaть бо д¦а вёрнw почерпaющымъ, неви1димw подавaетсz t хrтA бGа, и3 сп7са дyшъ нaшихъ.

Тaже, Бyди и4мz гDне бlгословeно t нhнэ и3 до вёка. [Три1жды.]

Псалом 33, відпуст
Pал0мъ lг, tпyстъ

ПСАЛОМ 33

Читець:

Благословлю Господа на всякий час, завпеди хвала Йому в устах моїх. Господом буде хвалитися душа моя; нехай почують вірні й звеселяться. Величайте Господа зі мною, і прославмо ім’я Його всі вкупі. Я шукав Господа, і Він почув мене і від усіх скорбот визволив мене. Приступіть до Нього й просвітіться, і лиця ваші не осоромляться. Ось убогий благав, і Господь почув його і від усіх скорбот спас його. Ангел Господній охороняє тих, що бояться Його, і визволяє їх. Споживіть і побачите, що Благий Господь. Блажен муж, що уповає на Нього. Бійтеся Господа, всі святі Його, бо не знають нестатку ті, що бояться Його. Багаті зубожіли і зголодніли, а ті, що шукають Господа, не будуть позбавлені всякого блага. Прийдіть, діти, послухайте мене, я страху Господнього навчу вас: хто з людей бажає жити і бачити дні благі – стримуй язик свій від зла, і уста твої нехай не будуть облесливі. Ухиляйся від всього злого і роби добро, будь мирний і пильнуй того. Очі Господні до праведних і вуха Його до молитви їх. Лице ж Господнє проти тих, що чинять зло, щоб знищити з землі й пам’ять про них. Взивали праведні, і Господь почув їх і від усіх скорбот визволив їх. Близько Господь до скорботних серцем, і смиренних духом Він спасає. Багато скорбот у праведника, та від усіх них визволить його Господь. Господь охороняє всі кості їх, і ні одна з них не зламається. Смерть же грішників люта, і ті, що ненавидять праведного, загинуть. Господь визволить душі рабів Своїх, і не загине ніхто з тих, що уповають на Нього.

Священик: Благословення Господнє на вас Того благодаттю і людинолюбством завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі.

ВІДПУСТ

Христос, істинний Бог наш, що в Йордані від Іоана зволив хреститися ради нашого спасіння, молитвами Пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, помилує і спасе нас, бо Він Благий і Людинолюбний.

И# Pал0мъ lг:

Бlгословлю2 гDа на всsкое врeмz, вhну хвалA є3гw2 во ўстёхъ мои1хъ. Њ гDэ похвaлитсz душA моS: да ўслhшатъ кр0тцыи и3 возвеселsтсz. Возвели1чите гDа со мн0ю, и3 вознесeмъ и4мz є3гw2 вкyпэ. Взыскaхъ гDа, и3 ўслhша мS и3 t всёхъ скорбeй мои1хъ и3збaви мS. Приступи1те къ немY и3 просвэти1тесz, и3 ли1ца в†ша не постыдsтсz. Сeй ни1щій воззвA, и3 гDь ўслhша и5, и3 t всёхъ скорбeй є3гw2 сп7сE и5. Њполчи1тсz ѓгGлъ гDень w4крестъ боsщихсz є3гw2 и3 и3збaвитъ и5хъ. Вкуси1те и3 ви1дите, ћкw бlгъ гDь: бlжeнъ мyжъ, и4же ўповaетъ нaнь. Б0йтесz гDа, вси2 с™jи є3гw2, ћкw нёсть лишeніz боsщымсz є3гw2. Богaтіи њбнищaша и3 взалкaша: взыскaющіи же гDа не лишaтсz всsкагw блaга. Пріиди1те, ч†да, послyшайте менE, стрaху гDню научY вaсъ. Кт0 є3сть человёкъ хотsй жив0тъ, любsй дни6 ви1дэти блaги; Ўдержи2 љзhкъ тв0й t ѕлA и3 ўстнЁ твои2, є4же не глаг0лати льсти2. Ўклони1сz t ѕлA и3 сотвори2 блaго: взыщи2 ми1ра и3 пожени2 и5. Џчи гDни на првdныz, и3 ќши є3гw2 въ моли1тву и4хъ. Лицe же гDне на творsщыz ѕл†z, є4же потреби1ти t земли2 пaмzть и4хъ. Воззвaша првdніи, и3 гDь ўслhша и5хъ и3 t всёхъ скорбeй и4хъ и3збaви и5хъ. Бли1з8 гDь сокрушeнныхъ сeрдцемъ, и3 смирє1нныz дyхомъ сп7сeтъ. МнHги скHрби првdнымъ, и3 t всёхъ и4хъ и3збaвитъ | гDь. Храни1тъ гDь вс‰ кHсти и4хъ, ни є3ди1на t ни1хъ сокруши1тсz. Смeрть грёшникwвъ лютA, и3 ненави1дzщіи првdнаго прегрэшaтъ. И#збaвитъ гDь дyшы р†бъ свои1хъ, и3 не прегрэшaтъ вси2 ўповaющіи на него2.

И# прeжде пи1вше w3сщ7eнную в0ду, взeмлемъ t сщ7eнника ґнтjдwръ.

И# бывaетъ совершeнный tпyстъ:

И$же во їѻрдaнэ кrти1тисz и3зв0ливый t їwaнна, нaшегw рaди сп7сeнїz, хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ, мlтвами пречcтыz своеS мт7ре, и3 всёхъ ст7hхъ, поми1луетъ и3 сп7сeтъ нaсъ, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ.