Апо́стольських дія́ній сказа́теля, і Єва́нгелія Христо́ва світла́ списа́теля, Луку́ препі́таго неіспи́санна су́ща Христо́ві Це́ркві, пі́сньми свяще́нними свята́го Апо́стола похва́лим, я́ко врача́ су́ща, челові́чеськія не́мощі, єстества́ неду́ги і я́зі душ ісціля́юща, і моля́щася непреста́нно за ду́ші на́ша.

Того, хто апостольські діяння розповів нам / і Євангеліє Христове ясно написав Христовій Церкві, / Луку прехвального, святого апостола, / священними піснями прославимо, / як справжнього лікаря, / що людські немочі, недуги єства і хвороби душ зціляє / і безперестанно молиться за душі наші.

І́стиннаго благоче́стія пропові́дника, і та́їн неізрече́нних ри́тора, звізду́ церко́вную, Луку́ Боже́ственнаго восхва́лим; Сло́во бо єго́ ізбра́, с Па́влом му́дрим язи́ков учи́теля, єди́н ві́дий серде́чная.

Проповідника істинного благочестя / і провісника таїн невимовних, / зорю церковну, Луку божественного прославмо, / бо його, як і Павла мудрого, на вчителя народів вибрав Бог Слово, / Єдиний, що знає тайни серця.

Велича́єм тя, Апо́столе Христо́в і Євангели́сте Луко́, і чтим болі́зні і труди́ твоя́, ї́миже труди́лся єси́ во благові́стії Христо́ві.

Величаємо тебе, апостоле Христовий і євангелисте Луко, і шануємо страждання і труди твої, що ними потрудився ти у благовісті Христовім.