|
М§ница татіaна и3 и5же съ нeю въ ри1мэ пострадaвшіи
|
Мучениця Тетяна і ті, що з нею в Римі постраждали
|
|
Тропaрь, глaсъ д7:
|
Тропар, глас 4
|
|
Ѓгнцу пречcтому и3 пaстырю послёдуz, / ѓгнице словeснаz татіaно, / мhсленныхъ ѕвэрeй не ўбоsласz є3си2, / но знaменіемъ кrтнымъ вооружи1вшисz, / до концA тёхъ низложи1ла є3си2, / и3 вошлa є3си2 въ нбcную њгрaду, // и3дёже помzни2 и3 нaсъ, мч7нце хrт0ва многомyдраz. |
А́гнцю Пречи́стому і Па́стирю послі́дуя, / а́гнице слове́сная Татія́но, / ми́сленних звіре́й не убоя́лася єси́, / но зна́менієм кре́стним вооружи́вшися, / до конця́ тіх низложи́ла єси́ / і вошла́ єси́ в Небе́сную огра́ду, // іді́же пом'яни́ і нас, му́ченице Христо́ва многому́драя. |
|
Кондaкъ, глaсъ д7:
|
Кондак, глас 4
|
|
Свётлw во страдaніи твоeмъ возсіsла є3си2, страстотeрпице, / t кровeй твои1хъ преиспещрeна, / и3 ћкw крaснаz голуби1ца къ нб7си2 возлетёла є3си2, татіaно: // тёмже моли2 при1снw за чтyщыz тS.. |
Сві́тло во страда́нії твоє́м возсія́ла єси́, страстоте́рпице, / от крове́й твої́х преіспещре́на*, / і, я́ко кра́сная голуби́ця, к Небесі́ возлеті́ла єси́, Татія́но: // ті́мже моли́ при́сно за чту́щия тя. |