|
Тропари2 и3 кондаки2 с™hмъ
|
Тропарі й Кондаки святим
|
|
Првdный пeтръ калнышeвскій
|
|
|
Nктw~врій, въ lа дeнь. |
|
|
Тропaрь с™aгw, глaсъ д7:
|
|
|
К0рень правовёріz, напоeнный бlгодaтію д¦а прес™aгw, бhлъ є3си2, бGобlжeнне всечeстне пeтре, мнw1гіz хрaмы ўстроsz, бlгочeстіz д0брое прaвило kви1лсz є3си2 лю1демъ твои6мъ, полки2 сопроти1вныхъ њдолёлъ є3си2 и3 человёки ћснw научи1лъ є3си2 служи1ти є3ди1ному въ трbцэ бGу, є3г0же моли2 сп7сти1сz нaмъ. |
|
|
И$нъ тропaрь, глaсъ №:
|
|
|
Јwвле терпёніе и3 кр0тость дв7дову стzжaвый, и4стину познaлъ є3си2, и3 и4стинную своб0ду њбрётъ, t земнhхъ къ нбcнымъ прешeлъ є3си2, пeтре првdне, тёмже тS м0лимъ: моли2 всебlгaго бGа сп7сти1сz душaмъ нaшымъ. |
|
|
И$нъ тропaрь, глaсъ є7:
|
|
|
Брeмz правлeніz ўсeрднw понесhй, цRкви вёрный сhнъ kви1лсz є3си2, пeтре првdный, во страдaніихъ терпэли1въ бhвъ, t земли2 nтцє1въ твои1хъ tлучeнъ, нбcнагw nтeчества дости1глъ є3си2, и3 гонє1ніz терпеливодyшнw претерпёвъ, дерзновeніе и4маши моли1тисz къ подвигопол0жнику хrтY сп7сти1сz душaмъ нaшымъ. |
|
|
Кондaкъ, глaсъ }:
|
|
|
Взбрaнному въ рaтехъ и3 преуд0бренному въ првdницэхъ, правослaвною мyдростію сіsющему вели1кому воев0дэ, бlгодaрствєннаz восписyемъ ти2, бlжeнне: тh же, ћкw и3мёzй дерзновeніе ў пrт0ла хrт0ва, сохранsй мlтвами твои1ми лю1ди тво‰, вёрою тS чтyщыz и3 воспэвaющыz ти2: рaдуйсz, пeтре, nтeчества нaшегw похвало2 и3 ўтверждeніе. |
|
|
Ѓпcлъ и3 є3vgали1стъ їwaннъ бGосл0въ
|
|
|
Тропaрь, глaсъ в7:
|
|
|
Ґпcле хrтY бGу возлю1бленне, потщи1сz и3збaвити лю1ди без8tвётны, пріeмлетъ бо тS припaдающа, и4же пріeмъ тz на пeрси возлeгша. є3г0же моли2 бGосл0ве, належaщее прещeніе kзhческое ћкw џблакъ разгнaти, просS нaмъ ми1ра и3 вeліz млcти |
|
|
Кондaкъ, глaсъ в7:
|
|
|
Вели1чіz твоS дёвствениче кто2 и3сповёсть; т0чиши бо чудесA, и3 и3зливaеши и3сцэлeніz, и3 м0лишисz њ душaхъ нaшихъ, ћкw бGосл0въ и3 дрyгъ хrт0въ. |
|
|
С™и1тель їwaннъ златоyстъ, ґрхіепcкпъ кwнстантjнz грaда
|
Святитель Іоанн Златоуст, архієпископ Константинопольський
|
|
Nктw~врій, въ Gi дeнь. |
26 листопада (13 жовтня) |
|
Тропaрь, глaсъ и7:
|
Тропар, глас 8
|
|
Ќстъ твои1хъ, ћкоже свётлость nгнS, возсіsвши бlгодaть, вселeнную просвэти2: не сребролю1біz мjрови сокрHвища снискA, высотY нaмъ смиреномyдріz показA. но твои1ми словесы2 наказyz, џтче їwaнне златоyсте, моли2 сл0ва хrтA бGа, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ. |
Благодать уст твоїх, засяявши, як світло вогню, освітила увесь світ, не скарби сріблолюбства світові здобула, а показала нам висоту смиренноудрости; отче Іоане Золотоустий, що навчаєш словами своїми, моли Слово, Христа Бога, спасти душі наші. |
|
Кондaкъ, глaсъ ѕ7. Под0бенъ: Е$же њ нaсъ и3сп0лнивъ:
|
Кондак, глас 6
|
|
T нб7съ пріsлъ є3си2 бжcтвенную бlгодaть, и3 твои1ми ўстнaми вс‰ ўчи1ши покланsтисz въ трbцэ є3ди1ному бGу, їwaнне златоyсте, всебlжeнне прпdбне, дост0йнw хвaлимъ тS: є3си1 бо настaвникъ, ћкw бжcтвєннаz kвлsz. |
Іоане Золотоустий, всеблаженний, преподобний! Ти Божу благодать з небес прийняв і своїми устами навчаєш усіх поклонятися Єдиному в Тройці Богові. Достойно величаємо тебе, ти-бо наставник, що Божественне являє. |
|
Великом§ница є3катерjна
|
Великомучениця Катерина
|
|
Ноeмврій, въ к7д‑й дeнь. |
7 грудня (24 листопада) |
|
Тропарь, глaсъ д7:
|
Тропар, глас 4
|
|
Ѓгница твоS, ї}се, є3катерjна зовeтъ вeліимъ глaсомъ: тебE, женишE м0й, люблю2, и3 тебE и4щущи страдaльчествую, и3 сраспинaюсz и3 спогребaюсz крещeнію твоемY, и3 страждY тебє2 рaди, ћкw да цrтвую въ тебЁ, и3 ўмирaю за тS, да и3 живY съ тоб0ю: но ћкw жeртву непор0чную пріими1 мz, съ люб0вію пожeршуюсz тебЁ: тоS мlтвами, ћкw млcтивъ, сп7си2 дyшы нaшz. |
Агниця Твоя, Ісусе, взиває великим гласом: «Тебе, Жениху мій, люблю і, Тебе шукаючи, страждаю, і співрозпинаюся, і співпогрібаюся в хрещенні Твоїм, і страждаю Тебе ради, щоб царювати з Тобою, і вмираю за Тебе, щоб жити з Тобою; прийми ж мене, як жертву непорочну, що з любов’ю принесла себе в жертву Тобі». Її молитвами, яко Милостивий, спаси душі наші. |
|
И#ли2 сeй, глaсъ т0йже:
|
Інший тропар, глас 4
|
|
Добродётельми, ћкw лучaми с0лнечными, просвэти1ла є3си2 невBрныz мудрецы2. И# ћкоже пресвётлаz лунA ходsщымъ въ нощи2, невёріz тмY tгнaла є3си2, и3 цари1цу ўвёрила є3си2, вкyпэ же и3 мучи1телz њбличи1ла є3си2, бGозвaннаz невёсто, бlжeннаz є3катерjно, желaніемъ востеклA є3си2 въ нбcный черт0гъ, къ прекрaсному женихY, хrтY, и3 t негw2 цaрскимъ вэнцeмъ вэнчaласz є3си2: є3мyже со ѓгGлы предстоsщи, за ны2 моли1сz, творsщыz пречестнyю пaмzть твою2. |
Чеснотами, як промінням сонячним, просвітила ти невірних мудреців; і, як світлий місяць, тим, що ходять уночі, темряву невір’я розігнала, і царицю привела до віри, разом же і мучителя посоромила, богозвана невісто, блаженна Катерино, жаданням піднялася ти до небесного чертога — до величного Жениха, і від Нього царським вінцем вінчалася; перед Ним же з ангелами стоїш, молися за нас, що святкуємо святу пам’ять твою. |
|
Кондaкъ, глaсъ в7. Под0бенъ: Вhшнихъ и3щS:
|
Кондак, глас 2
|
|
Ли1къ честнhй бжcтвеннэ м§николю1бцы воздви1гните нhнэ, почитaюще всемyдрую є3катерjну: сіs бо въ три1знищи хrтA проповёда, и3 ѕмjz попрA, ри1торwвъ рaзумы ўкроти1вши. |
Хор чесний божественно, складіте мучениколюбці, і почитайте премудру Катерину, бо вона на місці тризни Христа проповідала і змія потоптала, та присмирила мудрість промовців. |
|
Ґпcлъ ґндрeй первозвaнный
|
Апостол Андрій Первозванний
|
|
Ноeмврій, въ l‑й дeнь. |
13 грудня (30 листопада) |
|
Тропaрь, глaсъ д7:
|
Тропар, глас 4
|
|
Ћкw ґпcлwвъ первозвaнный и3 верх0внагw сyщій брaтъ, вLцэ всёхъ, ґндрeе, моли1сz, ми1ръ вселeннэй даровaти, и3 душaмъ нaшымъ вeлію ми1лость. |
Як з апостолів первозваний і верховного справжній брат, Владиці всіх, Андрію, молися мир вселенній дарувати і душам нашим велику милість. |
|
Кондaкъ, глaсъ в7. Под0бенъ: Въ мlтвахъ:
|
Кондак, глас 2
|
|
Мyжества тезоимени1таго бGоглаг0льника, и3 цRкве возслёдователz верх0внаго, петр0ва ср0дника восхвaлимъ: занE ћкоже дрeвле семY, и3 нhнэ нaмъ воззвA: пріиди1те, њбрэт0хомъ желaемаго. |
Мужності тезоіменитого Богопроповідника і Церкви послідовника верховного, Петрового родича прославмо, бо, як колись того, так і нині нас призиває: "Прийдіть - ми знайшли Жаданого". |
|
Мlтва ко ст70му ґпcлу ґндрeю первозвaнному:
|
Молитва до святого Андрія Первозванного
|
|
Первозвaнне ґпcле бGа и3 сп7са нaшегw ї}са хrтA, цRкве послёдователю верх0вный, всехвaльне ґндрeе. Слaвимъ и3 величaемъ ґпcльскіz труды2 тво‰, слaдцэ поминaемъ твоE бл7гословeнное къ нaмъ пришeствіе, ўбл7жaемъ честн†z страд†ніz тво‰, ±же за хrтA претерпёлъ є3си2, лобызaемъ сщ7є1нныz м0щи тво‰, чти1мъ с™yю пaмzть твою2 и3 вёруемъ, ћкw жи1въ гDь, живa же и3 душA твоS и3 съ ни1мъ во вёки пребывaеши на нб7си2, и3дёже и3 лю1биши ны2 т0южде люб0вію, є4юже возлюби1лъ є3си2 нaсъ, є3гдA д¦омъ ст7hмъ прозрёлъ є3си2 нaше, є4же ко хrтY њбращeніе, и3 не т0чію лю1биши, но и3 м0лиши њ нaсъ бGа, зрS во свётэ є3гw2 вс‰ н{жды нaшz. Тaкw вёруемъ и3 тaкw сію2 вёру нaшу и3сповёдуемъ во хрaмэ, и4же во и4мz твоE, ст7hй ґндрeе, преслaвнw создaсz, и3дёже ст7ы6z м0щи тво‰ почивaютъ: вёрующе же, пр0симъ и3 м0лимъ гDа и3 бGа и3 сп7са нaшегw ї}са хrтA, да мlтвами твои1ми, ћже при1снw послyшаетъ и3 пріeмлетъ, подaстъ нaмъ вс‰ потрє1бнаz ко сп7сeнію нaсъ грёшныхъ: да ћкоже ты2 ѓбіе по глaсу гDа, њстaвль мрє1жи сво‰, неукл0ннw є3мY послёдовалъ є3си2, си1це и3 кjйждо t нaсъ да и4щетъ не свои1хъ си2, но є4же къ созидaнію бли1жнzгw и3 њ г0рнемъ звaніи да помышлsетъ. И#мyще же тS предстaтелz и3 мlтвенника њ нaсъ, ўповaемъ, ћкw мlтва твоS мн0гw м0жетъ пред8 гдcемъ и3 сп7си1телемъ нaшимъ ї}сомъ хrт0мъ, є3мyже подобaетъ всsкаz слaва, чeсть и3 поклонeніе со nц7eмъ и3 ст7hмъ д¦омъ во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
Первозванний Апостоле Господа і Спаса нашого, верховний будівничий Церкви Христової – всехвальний Андрію! Заклик Христа іти за Ним Ти сприйняв з гарячістю й покинув свої сіті – все майно своє – та за Христом пішов навіки. Прославляємо і величаємо апостольські труди Твої; зворушливо згадуємо Благословенний Твій прихід до нас та чесні страждання, які за Христа перетерпів; в розчуленні цілуємо ікону твою; шануємо святу пам’ять Твою і непохитно віруємо, що Господь Бог є живий, жива також і душа твоя. З Ним, Господом, Ти перебуваєш на Небесах і не перестаєш любити нас любов’ю, якою полюбив раніше, коли Духом Святим передбачив наше навернення до Христа Спасителя. Люблячи ж і тепер, підносиш свої молитви до Господа про потреби всіх нас – недостойних твоїх нащадків. Святий Апостоле Андрію! Так ми віруємо і повсякчас ісповідуємо, та з цією вірою Благаємо Господа Бога Спасителя Нашого Ісуса Христа, щоб твоїми молитвами він обдарував нас усім потрібним для спасіння й життя вічного. Благай же, Андрію, Господа, щоб і кожний із нас нині шукав не земних вигод, але турбувався про ближніх своїх і скерував до Небесного, вічного. |
|
Великом§ница варвaра
|
Великомучениця Варвара
|
|
Декeмврій, въ д7‑й дeнь. |
17 грудня (4 грудня) |
|
Тропaрь, глaсъ и7:
|
Тропар, глас 8
|
|
Варвaру с™yю почти1мъ: вр†жіz бо сBти сокруши2, и3 ћкw пти1ца и3збaвисz t ни1хъ п0мощію и3 nрyжіемъ крестA, всечестнaz. |
Варвару святую шануймо: ворожі бо сіті розірвала і як птиця визволилася від них, за допомогою і зброєю Хреста, всечесная. |
|
И$нъ тропaрь с™hz, глaсъ д7:
|
Інший тропар, глас 4
|
|
Ѓгнице всебл7жeннаz варвaро, бжcтвеннэ w3зари1вшисz свётомъ с™ы1z трbцы трис0лнечнымъ и3 въ купёли ўтверди1вшисz, въ побэждeніе лeсти nтeческіz вёру и3сповёдала є3си2 хрcт0ву. тёмъ, всечcтнaz, свы1ше бл7годaть тебЁ даровA бGъ и3сцэлsти недyги и3 болBзни вс‰. є3г0же моли2, великом§нице, да сп7сeтъ дyшы нaшz. |
Агниця всеблаженна Варвара, осяяна Божественним світлом трисонячним Святої Тройці, і в купелі утверджена, перемагаючи оману батьківську, віру сповідала Христову; тому, всечесна, з неба благодать тобі дарував Бог зціляти недуги і хвороби всі. Його ж моли, великомученице, щоб Він спас душі наші. |
|
Кондaкъ, глaсъ д7. Под0бенъ: Вознесhйсz на кrтъ:
|
Кондак, глас 4
|
|
Въ трbцэ бл7гочeстнw пэвaемому, послёдовавши бGу, страстотeрпице, јдwльскаz притупи1ла є3си2 чти6лища: посредё же п0двига страдaльчествующи, варвaро, мучи1телей прещeніz не ўстраши1ласz є3си2, мужемyдреннаz, велеглaснw пою1щи при1снw: трbцу чтY, є3ди1но бжcтво2. |
В Тройці благочесно оспіваного Бога сповідуючи, страстотерпице, ти ідольські зруйнувала капища; страждаючи, Варваро, ти посеред подвигу мучителів не убоялася, мужемудра, великим гласом співаючи: Тройцю шаную, єдине Божество. |
|
С™и1тель ніколaй чудотв0рецъ.
|
Святитель Миколай, архієпископ Мир Лікійських, чудотворець
|
|
Декeмврій, въ ѕ7‑й дeнь. |
19 грудня (6 грудня) |
|
Тропaрь, глaсъ д7:
|
Тропар, глас 4
|
|
Прaвило вёры и3 џбразъ кр0тости, воздержaніz ўчи1телz kви1 тz стaду твоемY ћже вещeй и4стина. сегw2 рaди стzжaлъ є3си2 смирeніемъ высHкаz, нищет0ю бог†таz: џтче сщ7енноначaльниче нік0лае, моли2 хrтA бGа, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ. |
Правилом віри й образом лагідности, стриманости вчителем явив тебе стаду твоєму Той, Хто є істиною всіх речей. Ради цього придбав ти смиренням — високе, убогістю — багатство, отче, священноначальнику Миколаю, Моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим. |
|
Кондaкъ глaсъ G. Под0бенъ: Дв7а днeсь:
|
Кондак, глас 3
|
|
Въ мЂрэхъ, с™е, сщ7еннодёйствитель показaлсz є3си2, хrт0во бо, прпdбне, є3ђліе и3сп0лнивъ, положи1лъ є3си2 дyшу твою2 њ лю1дехъ твои1хъ, и3 спaслъ є3си2 непови6нныz t смeрти. сегw2 рaди њс™и1лсz є3си2, ћкw вели1кій таи1нникъ б9іz бlгодaти. |
У Мирах, святителю, явився ти священнослужителем: бо Христове Євангеліє виконавши, преподобний, поклав єси душу твою за людей твоїх і спас неповинних від смерти. Ради цього освятився ти як великий тайнознавець Божої благодаті. |
|
Мlтва с™и1телю хrт0ву ніколaю чудотв0рцу.
|
Молитва до святителя Миколая Чудотворця
|
|
Q всес™hй нік0лае, ўг0дниче преизрsдный гDнь, тeплый нaшъ застyпниче, и3 вездЁ въ ск0рбэхъ ск0рый пом0щниче. Помози2 мнЁ грёшному и3 ўнhлому, въ настоsщемъ сeмъ житіи2, ўмоли2 гDа бGа даровaти ми2 њставлeніе всёхъ мои1хъ грэхHвъ, є3ли1кw согрэши1хъ t ю4ности моеS, во всeмъ житіи2 моeмъ, дёломъ, сл0вомъ, помышлeніемъ и3 всёми мои1ми чyвствы: и3 во и3сх0дэ души2 моеS помози1 ми nкаsнному, ўмоли2 гDа бGа всеS твaри содётелz, и3збaвити мS воздyшныхъ мытaрствъ и3 вёчнагw мучeніz: да всегдA прославлsю nц7A, и3 сн7а, и3 с™aго д¦а, и3 твоE млcтивное предстaтельство, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
О всесвятий Миколаю, угоднику великий Господній, щирий наш заступнику і повсюди у скорботах скорий помічнику! Поможи мені, грішному й лінивому, у нинішньому цьому житті, ублагай Господа Бога дарувати мені відпущення всіх моїх гріхів, що їх я вчинив від юности моєї, в усьому житті моєму, ділом, словом, помислом і всіма моїми почуттями: і при відході душі моєї, поможи мені, окаянному, умоли Господа Бога, Творця усіх творінь, визволити мене від повітряних митарств і вічної муки, щоб я завжди славив Отця, і Сина, і Святого Духа і твоє милостиве заступництво, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
|
С™и1тель и3 чудотв0рецъ спmрідHнъ трімmfyнтскій
|
Святитель Спиридон, єпископ Триміфунтський, чудотворець
|
|
Декeмврій, въ в7i‑й дeнь. |
25 грудня (12 грудня) |
|
Тропарь, глaсъ №:
|
Тропар, глас 1
|
|
Соб0ра пeрвагw показaлсz є3си2 поб0рникъ и3 чудотв0рецъ, бGон0се спmрідHне, џтче нaшъ. тёмже мeртву ты2 во гр0бэ возгласи1въ, и3 ѕмію2 въ злaто претвори1лъ є3си2: и3 внегдA пёти тебЁ с™ы6z мл7твы, ѓгGлы сослужaщыz тебЁ и3мёлъ є3си2, сщ7eннэйшій. слaва дaвшему тебЁ крёпость: слaва вэнчaвшему тS: слaва дёйствующему тоб0ю всBмъ и3сцэлє1ніz. |
На Першому соборі став ти поборником і чудотворцем, богоносний Спиридоне, отче наш. Тому й мертву ти з гробу покликав, і змію на золото перетворив. І коли співав ти святі молитви, ангели служили з тобою, святіший. Слава Тому, Хто дав тобі могутність, слава Тому, Хто увінчав тебе, слава Тому, Хто діє через Тебе, подаючи всім зцілення. |
|
Кондaкъ, глaсъ в7. Под0бенъ: Вhшнихъ и3щS:
|
Кондак, глас 2
|
|
Люб0вію хrт0вою ўzзви1всz сщ7eннэйшій, ќмъ впери1въ зарeю д¦а, дётельнымъ видёніемъ твои1мъ дэsніе њбрёлъ є3си2, бGопріsтне, жeртвенникъ бжcтвенный бhвъ, просS всBмъ бжcтвеннагw сіsніz. |
Любов’ю Христовою уражений, святіший, розум окрилив сяйвом Духа, діяльним видінням своїм справи чинив богоугодні, жертовником Божим був ти, просячи для всіх Божественне сяйво. |
|
С™ый васjлій вели1кій, ґрхіепcкопъ кесарjи каппадокjйскіz
|
Святитель Василій Великий, архієпископ Кесарії Кападокійської
|
|
Їаннуа~рій, въ пeрвый дeнь. |
1 січня (14 січня) |
|
Тропарь, глaсъ №:
|
Тропар, глас 1
|
|
Во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе твоE, / ћкw пріeмшую сл0во твоE, / и4мже бGолёпнw научи1лъ є3си2, / є3стество2 сyщихъ ўzсни1лъ є3си2, / человёчєскіz nбhчаи ўкраси1лъ є3си2, / цrкое свzщeніе, џ§е прпdбне: / моли2 хrтA бGа // спасти1сz душaмъ нaшымъ. |
По всій землі розійшлося віщування твоє, / що прийняла слово твоє, / яким достойно навчив єси, / природу єства з’ясував єси, / людські звичаї прикрасив єси, / царське священство, преподобний отче Василію, // моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим. |
|
Кондaкъ, глaсъ д7:
|
Кондак, глас 4
|
|
Kви1лсz є3си2 њсновaніе непоколеби1мое цRкве, / подаS всBмъ некрaдомое гDство человёкwмъ, / запечатлёz твои1ми велёньми, // небоzвлeнне васjліе препод0бне. |
Явився єси непохитною основою Церкви, / подаючи всім людям скарби, що не можна вкрасти, / стверджені твоїм навчанням, // небоявлений Василію преподобний. |
|
С™и1тель григ0рій палaма, ґрхіепjскопъ fессалонjтскій, чудотв0рецъ
|
Святитель Григорій Палама, архієпископ Фессалонікійський
|
|
Недёлz вторaz с™aгw постA |
Друга неділя Великого посту |
|
Тропaрь, глaсъ }:
|
Тропар, глас 8
|
|
Правослaвіz свэти1льниче, / цRкве ўтверждeніе и3 ўчи1телю, монaхwвъ добр0то, / бGосл0вwвъ поб0рниче непребори1мый, григ0ріе чудотв0рче, / fессалонjтскаz похвало2, проповёдниче бlгодaти, // моли1сz вhну сп7сти1сz душaмъ нaшымъ. |
Православ’я світильнику, / утвердження Церкви й учителю, ченців прикрасо, / богослів’я поборнику непереможний, Григорію чудотворче, / фессалонікійська похвало, проповіднику благодаті, // завжди молися за спасіння душ наших. |
|
Кондaкъ, глaсъ д7:
|
Кондак, глас 8:
|
|
Премyдрости сщ7eнный и3 б9eственный nргaнъ, / бGосл0віz свётлую соглaснw трубY, / воспэвaемъ тS григ0ріе бGоглаг0льниче: / но ћкw ќмъ ўмY пeрвому предстоsй, / къ немY ќмъ нaшъ џтче настaви, да зовeмъ: // рaдуйсz проповёдниче бlгодaти. |
Тебе, священний і Божественний органе премудрости і ясну трубу богослів’я, одностайно прославляємо, Григорію Богопроповідниче. Ти ж, отче, як розум, що стоїть перед Найвищим Розумом, до Нього розум наш направ, щоб ми взивали: радуйся, проповідниче благодаті. |
|
|
Преподобний Іоан Ліствичник, ігумен Синайський
|
|
Недёлz четвeртаz с™aгw постA |
Четверта неділя Великого посту |
|
Тропaрь, глaсъ #:
|
Тропар, глас 1
|
|
Пустhнный жи1тель и3 въ тэлеси2 ѓгGлъ, / и3 чудотв0рецъ kви1лсz є3си2 бGон0се џтче нaшъ їwaнне: / пост0мъ, бдёніемъ, мlтвою нбcнаz даров†ніz пріи1мъ, / и3сцэлsеши нед{жныz, и3 дyшы вёрою притекaющихъ ти2. / слaва дaвшему ти2 крёпость: / слaва вэнчaвшему тS: / слaва дёйствующему тоб0ю всBмъ и3сцэлє1ніz. |
Пустельним жителем і ангелом у тілі й чудотворцем став ти, богоносний отче наш Іоане. Постом, невсипущим подвигом, молитвою небесні дарування прийнявши, ти зціляєш недужих і душі тих, що з вірою до тебе припадають. Слава Тому, Хто дав тобі силу, слава Тому, Хто увінчав тебе, слава Тому, Хто дарує тобою всім зцілення. |
|
Кондaкъ, глaсъ д7:
|
Кондак, глас 4
|
|
На высотЁ гDь воздержaніz и4стинна тS положи2, / ћкоже ѕвэздY нелeстную, свэтоводsщую концы2, / настaвниче їwaнне џтче нaшъ. |
Господь поставив тебе, наставниче, отче наш Іоане, на висоті стримання, як зорю істинну, що освітлює всі краї землі. |
|
Прпdбнаz марjа є3гЂптsнынz
|
Преподобна Марія Єгипетська
|
|
Недёлz пsтаz с™aгw постA |
П'ята неділя Великого посту |
|
Тропaрь, глaсъ }:
|
Тропар, глас 8
|
|
Въ тебЁ, м™и, и3звёстнw спасeсz є4же по џбразу: пріи1мши бо кrтъ, послёдовала є3си2 хrтY, и3 дёющи ўчи1ла є3си2 презирaти ќбw пл0ть, прех0дитъ бо, прилэжaти же њ души2, вeщи безсмeртнэй. тёмже и3 со ѓгGлы срaдуетсz, прпdбнаz марjе, дyхъ тв0й. |
У тобі, мати, вповні спаслася душа, створена за образом Божим; взявши бо хрест, пішла ти за Христом і ділом навчала не про тіло дбати, бо воно тимчасове, а про душу — єство безсмертне; тому, преподобна Маріє, разом з ангелами радіє дух твій. |
|
Кондaкъ, глaсъ G. Под0бенъ: Дв7а днeсь:
|
Кондак, глас 3
|
|
Блудaми пeрвэе преисп0лнена всsческими, хrт0ва невёста днeсь покаsніемъ kви1сz, ѓгGльское жи1тельство подражaющи, дeмwны кrтA nрyжіемъ погублsетъ. сегw2 рaди цrтвіz невёста kви1ласz є3си2 марjе преслaвнаz. |
Різними гріхами раніше сповнена, ти через покаяння Христовою невістою нині стала, ангельське життя наслідуючи, зброєю Хреста демонів нищиш; тому й стала ти невістою Царства, Маріє преславна. |
|
Сщ7енном§ник макaрій, митрополjт кjевский
|
Священномученик Макарій, митрополит Київський
|
|
Мaій, въ пeрвый дeнь. |
1 травня (14 травня) |
|
Тропaрь, глaсъ и7:
|
Тропар, глас 8
|
|
Бжcтвєнныz безкрHвныz совершaz жє1ртвы, кр0вь твою2 t безб0жныхъ ґг†рzнъ и3зліsнную, въ жeртву непор0чную принeслъ є3си2 вLцэ твоемY, пастыреначaльнику хrтY, є3г0же моли2, м0лимъ тS, проли1ти гнёвъ на kзhки, хотsщыz брaней. СтранY нaшу на вс‰ враги2 ўкрэпи2 и3 стaдо твоE t всsкихъ бёдъ невреждeнно соблюди2. тебe бо крёпкаго застyпника почитaемъ, н0вый сщ7енном§ниче кjевский, с™и1телю, бlжeнный макaріе. |
Божественні безкровні звершуючи жертви, кров твою, безбожними агарянами пролиту, в жертву непорочну приніс ти Владиці твоєму, Пастиреначальнику Христу; Його ж моли, молимо тебе, вилити гнів на народи, що бажають воєн; воїнство наше на ворогів укріпи і паству твою від усяких бід збережи, тебе бо як сильного заступника шануємо, новий священномученику, святителю блаженний Макарію. |
|
И$нъ тропaрь, глaсъ д7:
|
Інший тропар, глас 4
|
|
Ко грaду твоемY, ћкw пaстырь д0брый поспэшaz, t врагHвъ вёры є3щE въ пути2 сhй ўмерщвлeнъ бhлъ є3си2, но своE нетлённое тёло ћкw нем0лчное научeніе, посредЁ вели1кіz цeркве грaда кjева предложи1лъ є3си2, є4же бlгоговёйнw лобызaюще, м0лимъ тS, с™и1телю хrт0въ макaріе, моли2 сп7сти1сz душaмъ нaшымъ. |
До града твого Києва, як пастир добрий, поспішаючи, ворогами віри ще в путі ти був умертвлений, але своє нетлінне тіло, як невмовкне повчання, посеред великої церкви града Києва ти явив; його ж побожно цілуючи, молимо тебе, святителю Христів Макарію, молися, щоб спастися душам нашим. |
|
Кондaкъ, глaсъ G. Под0бенъ: Дв7а днeсь:
|
Кондак, глас 3
|
|
Въ мjрэ сhй не t мjра бhлъ є3си2, но нбcный граждани1нъ є3щE t млaдости твоеS показaлсz є3си2, тёмже с™и1тельскимъ сaномъ дост0йнw почтeнъ, є3щE и3 м§ническимъ вэнцeмъ ўкраси1лсz є3си2, џтче прпdбне, хrтA бGа моли2 даровaтисz нaмъ вeліей млcти. |
Будучи у світі, ти був не від світу цього, але ще від юности показав себе громадянином небесним, тому святительським саном достойно вшанований був, ще ж і мученицьким вінцем прикрасився ти, отче преподобний; Христа Бога моли, щоб Він дарував нам велику милість. |
|
|
Преподобний Феодосій, ігумен Києво-Печерський
|
|
Мaій, въ трeтій дeнь. |
3 травня (16 травня) |
|
Тропaрь прпdбнагw, глaсъ и7:
|
Тропар, глас 8
|
|
Правослaвіz настaвниче, бlгочeстіz ўчи1телю и3 чистоты2 вселeнныz свэти1льниче, ґрхіерeєвъ бGодухновeнное ўдобрeніе, fеод0сіе премyдре, ўчeньми твои1ми вс‰ просвэти1лъ є3си2, цэвни1це д¦0внаz, моли2 хrтA бGа сп7сти1сz душaмъ нaшымъ. |
Піднявшись на висоту чеснот, з молодости полюбив ти чернече життя, / бажаного мужньо досяг, оселившись у печері / і прикрасивши житіє твоє постом і подвигом у молитвах; / і, як безплотний, перебував, в українській землі, як світле світило, засяяв, отче Феодосію, / моли ж Христа Бога, щоб спастися душам нашим. |
|
Кондaкъ, глaсъ и7. Под0бенъ: Взбрaнной:
|
Кондак, глас 3
|
|
Наслёдникъ nтцє1въ бhлъ є3си2, прпdбне, тёхъ послёдуz житію2 и3 ўчeнію, nбhчаю и3 воздержaнію, мlтвэ же и3 предстоsнію: съ ни1миже, и3мёz дерзновeніе ко гDу, прощeніе согрэшeній и3 сп7сeніе и3спроси2 вопію1щымъ ти2: рaдуйсz, џтче fеод0сіе. |
Зірку землі нашої сьогодні вшануймо, / що зі сходу засяяла і до заходу прийшла, / всю бо країну нашу чудесами і добротою збагатила / і всіх нас діянням і благодаттю чернечого устава просвітила, / — блаженного Феодосія. |
|
С™jи равноапcльніи кwнстантjнъ и3 є3лeна
|
Рівноапостольні цар Костянтин і матір його цариця Олена
|
|
Тропaрь, глaсъ и7:
|
Тропар, глас 8
|
|
КrтA твоегw2 џбразъ на нб7си2 ви1дэвъ, и3 ћкоже пavелъ звaніе не t человBкъ пріeмъ, въ царёхъ ґп0столъ тв0й, гDи, цaрствующій грaдъ въ руцЁ твоeй положи2: є3г0же спасaй всегдA въ ми1рэ, мlтвами бцdы, є3ди1не чlвэколю1бче. |
Хрест Твій на небесах бачив і, як Павло, покликання не від людей прийняв у царях апостол Твій, Господи, Царгород у руки Твої віддав, його ж спасай завжди у мирі, молитвами Богородиці, єдиний Чоловіколюбче. |
|
Кондaкъ, глaсъ G. Под0бенъ: Дв7а днeсь:
|
Кондак, глас 3
|
|
Кwнстантjнъ днeсь съ мaтерію є3лeною кrтъ kвлsютъ, всечестн0е дрeво, всёхъ ќбw їудeєвъ посрамлeніе сyще, nрyжіе же на проти6вныz вёрныхъ людeй: нaсъ бо рaди kви1сz знaменіе вeліе, и3 во бранёхъ гр0зное. |
Сьогодні Костянтин з матір’ю Єленою являють всечесне древо хреста, посоромлення всіх юдеїв, зброю ж на супротивників вірним людям, заради нас бо з’явилося знамено велике і в боротьбі грізне. |
|
Прп7бный ґгaпитъ печeрский, врачь безмeздный
|
Преподобний Агапіт Печерський, лікар безмездний, в Ближніх печерах
|
|
Тропaрь, глaсъ є7:
|
Тропар, глас 5
|
|
БGон0снагw ґнтHніа ревнyz смиреномyдрію, ѓки нёкіимъ врачевств0мъ ѕeліемъ снёднымъ и3сцэлsлъ є3си2 болsщыz, прпdбне ґгaпите, тёмъ и3 врачA невёрна ўвёривъ, настaвилъ є3си2 на пyть спасeніz. Ўврачyй и3 нaша болBзни, и3 моли1сz гDви њ воспэвaющихъ тS. |
Наслідуючи смиренномудрість Богоносного Антонія, ніби ліками їстівною травою зцілював хворих, преподобний Агапіте, цим і невіруючого лікаря, змусивши увірувати, направив ти на шлях порятунку. Зціли й наші хвороби, і молись Господу за тих, хто тебе прославляє. |
|
Кондaкъ, глaсъ ѕ7:
|
Кондак, глас 6
|
|
Врaчь сhй и3зрsденъ, чyдне, kвлsz несумнeнную твою2 вёру, њбличaz же ґрмени1ново невёріе, и3 приводS є3го2 къ бlгочeстію, себЁ бли1зъ смeрти бhвшу, и3спроси1лъ є3си2 t бGа продолжeніе животA, и3 си1мъ чyдомъ того2 ўвёривъ, привeлъ є3си2 хrт0ви, є3мyже въ весeліи предстоS, моли1сz њ нaсъ, прпdбне. |
Ти був особливим лікарем, дивовижний, виявляючи щиру твою віру, викриваючи ж невіру вірменина і приводячи його до благочестя, будучи на межі смерти, ти випросив собі від Бога продовження життя і, цим дивом, змусивши його увірувати, привів його до Христа. Йому ж, у радості предстоячи, молись за нас, преподобний. |
|
Бlговёрный вели1кій кнsзь и4горь кjевский и3 черни1говскій, чудотв0рецъ
|
Благовірний великий князь Ігор Київський і Чернігівський, чудотворець
|
|
Тропaрь, глaсъ д7:
|
Тропар, глас 4
|
|
НастA днeсь всечестнaz пaмzть страстотeрпца, бlговёрнагw кнsзz и4горz, созывaющаz лю1ди въ пречи1стый хрaмъ сп7совъ, и3дёже, рaдостнw сошeдшесz, бlгочести1выхъ мн0жество мlтвеннw прaзднуютъ с™yю пaмzть твою2 и3 съ вёрою взывaютъ ти2: моли1сz, с™е, странЁ нaшей, грaду черни1гову и3 всBмъ правосл†внымъ хrтіaнwмъ въ ми1рэ и3 бlгодeнствіи сп7сти1сz. |
Просвітившись божественним хрещенням / і світлом Святого Духа осяяний, / ти в серце прийняв Христове Євангеліє, / слово Сина Божого ділами сповняючи, благовірний княже Ігорю. / Моли Всеблагого Спасителя нашого / мир дарувати і милість, і душ спасіння / нам, що чесну твою пам’ять шануємо. |
|
Кондaкъ, глaсъ ѕ7:
|
|
|
И#змэни1лъ є3си2 земнaго кнzжeніz слaву во и4ночества џбразъ смирeнный и3, страдaльчески земн0е житіE скончaвъ, нhнэ на нб7сёхъ рaдуешисz, ўсeрднэ молsсz њ чтyщихъ тS, и4горе, страдaльцєвъ похвало2. |
|
|
И$нъ кондaкъ ст7aгw, глaсъ н7:
|
Кондак, глас 8
|
|
Кнsжескую діади1му њбагри1лъ є3си2 кр0вію твоeю, бг7омyдре страстотeрпче и4горе, за ски1птръ кrтъ въ рукY пріи1мъ, kви1лсz є3си2 побэдон0сецъ, и3 жeртву непор0чну вLцэ принeслъ є3си2 себE. Ћкw бо ѓгнецъ неѕл0бивъ, t р†бъ ўбіeнъ бhлъ є3си2, и3 нhнэ, рaдуzсz, предстои1ши с™ёй трbцэ, моли1сz сп7сти1сz душaмъ нaшымъ. |
Княжий вінець обагрянив ти кров’ю твоєю, / страстотерпче богомудрий Ігоре. / Хреста як скипетр у руки взяши, переможцем явився / і в жертву непорочну приніс себе Владиці, / бо був убитий рабами, як незлобивий агнець; / і нині, з радістю стоячи перед Святою Тройцею, / молися, щоб спаслися душі наші. |
|
Прпdбный nнyфрій вели1кій
|
Преподобний Онуфрій Великий
|
|
Тропaрь, глaсъ №:
|
Тропар, глас1
|
|
Желaніемъ дух0внымъ пустhни дости1глъ є3си2, / бGомyдре nнyфріе, / и3, ћкw безпл0тенъ, въ нeй многолётнэ подвизaлсz є3си2 трудолю1бнэ, / соревнyz прbр0кwмъ и3ліи2 и3 кrти1телю, / и3, t рукY ѓгGльску тaинъ бжcтвенныхъ наслади1всz, / нhнэ во свётэ с™hz трbцы кyпнw съ ни1ми весели1шисz, / моли2 сп7сти1сz нaмъ, // твою2 пaмzть почитaющымъ. |
За бажанням духовним пустелі досягнув ти, / Богомудрий Онуфрію, / і, як безплотний, багаторічно старанно трудився в ній,/ наслідуючи пророка Іллю і Хрестителя, / і, з рук Ангельських Таїн Божественних насолодився, / нині у світлі Святої Тройці разом з ними радуєшся, / моли, щоб спаслися ми, // що пам'ять твою шануємо. |
|
Кондaкъ, глaсъ G. Под0бенъ: Дв7а днeсь:
|
Кондак, глас 3
|
|
Сіsніемъ д¦а прес™aгw, / бGомyдре, просвёщсz, / њстaвилъ є3си2 ±же въ житіи2 молвы6 / пустhню же дости1гъ, прпdбне џтче, / возвесели1лъ є3си2 и4же нaдъ всёми бGа и3 зижди1телz: / сегw2 рaди прославлsетъ тS хrт0съ, бlжeнне, // вели1кій дародaтель. |
Просвітився ти богомудрий, Сяйвом Пресвятого Духа, / і залишив життєву суєту,/ в пустелі оселився, ти преподобний отче, / звеселивши Бога і Творця всього, / тому й Христос – великий Дароподатель // прославлавив тебе, блаженний. |
|
Мlтва
|
|
|
Q преизsщный и3 превели1кій пустынножи1телю, прпdбне џтче nнyфріе! Похвалsю тво‰ неизречє1ннаz чудотворє1ніz и3 житіE пресвётлое, въ нeмже t ю4ности твоеS дaже и3 до стaрости подвизaлсz є3си2: никт0же бо и3счести2 возм0жетъ п0двиги тво‰, пречeстне, но и3 прпdбный пафнyтіи твоемY жест0кому въ пустhни житію2 ўдиви1сz, вкyпэ же и3 ѕэлw2 возрaдовасz, њбрётъ тS толи1кихъ подвигHвъ и3 совершeнства сyща w4бразъ. Сегw2 рaди и3 ѓзъ грёшный славосл0віе t недост0йныхъ ўстeнъ мои1хъ тебЁ приношY: q дрyже хrт0въ, ревни1телю и3ліи2 fесвjтzнину, їwaнну кrти1телю наслёдниче, є3гЂпту ќмнаz красото2, fивewмъ вели1кое свэти1ло, лівЂи крaснаz добр0то, фjніxе красноцвэтyщій, nрлE высокопaрный, въ поднебє1снаz возносsйсz, на нб7сёхъ же граждaнство њбрэтhй! Молю1 тz, пречyдный с™hхъ ли1кwвъ ѓгGльскихъ совсeльниче: ўслhши мS грёшнаго и3 недост0йнаго въ чaсъ сeй, и3 пріими2 сіE мaлое молeніе моE, вели1кій притекaющымъ къ тебЁ застyпниче: рукописaніе дёлъ мои1хъ сквeрныхъ и3 нечи1стыхъ мlтвою твоeю и3зглaди, твои1мъ заступлeніемъ при1снw мS покрывaй и3 ко ўгот0ванному вBрнымъ пресвётлому черт0гу мlтвами твои1ми приведи2: и4бо, по пребlгословeннэй вLчцэ нaшей бцdэ и3 приснодв7э мRjи, тебE въ теплёйшихъ пом0щницэхъ и3 застyпницэхъ почитaю. Ўмоли2 u5бо млcтиваго бGа, да tпyститъ ми2 вс‰ прегрэшє1ніz мо‰ вHльнаz и3 невHльнаz и3 вс‰ ѕл†z дэлA мн0ю сотворє1ннаz, и3 да и3збaвитъ мS твои1мъ предстaтельствомъ t вёчныхъ мyкъ, и3 спод0битъ мS рaдости вёчныz наслади1тисz, кyпнw со всёми с™hми, во вёки вэкHвъ. |
|
|
Прпdбный ґнтHній печeрскій, кjевскій
|
Преподобний Антоній Печерський, Київський, начальник усіх ченців на Русі
|
|
Тропaрь, глaсъ д7:
|
Тропар, глас 4
|
|
T мірскaгw мzтeжа и3зшeдъ, tвержeніемъ же мjра є3ђльски хrтY послёдовалъ є3си2: и3 равноaгGльное житіE пожи1въ, въ ти1хое пристaнище с™hz горы2 ґfHна дости1глъ є3си2, toнyдуже бlгословeніемъ nтцє1въ въ г0ру кjева пришeдъ, и3 тaмw трудолю1бнw жи1знь соверши1въ, nтeчество твоE просвэти1лъ є3си2, и3 мн0жеству монaшествующихъ стезю2 ведyщую къ нбcному цrтвію показaвъ, хrтY сі‰ привeлъ є3си2: є3г0же моли2, ґнтHніе прпdбне, да сп7сeтъ дyшы нaшz. |
Від мирського неспокою відійшовший відкинувши ж світ, по-євангельськи за Христом пішов ти і, рівноангельське життя проживши, тихого пристановища святої гори Афонської досягнув ти, звідти ж з благословення отців на гори київські прийшов і там трудолюбно життя завершив; вітчизну свою просвітив ти і множеству чернечу стежку, що веде до Небесного Царства, показав — до Христа їх привів ти: Його ж моли, Антонію преподобний, щоб спас душі наші. |
|
Кондaкъ, глaсъ и7. Под0бенъ: Возбрaнной:
|
Кондак, глас 8
|
|
Возложи1въ себE бGу, пaче всёхъ возлю1бленному t ю4ности, прпdбне, томY t всеS души2 люб0вію послёдовалъ є3си2: мjраже тлBннаz нивочт0же вмэни1въ, въ земли2 пещeру содёлалъ є3си2, и3 въ нeй д0брэ проти1ву неви1димагw врагA к0зней подвизaвсz, ћкw свэтозaрное с0лнце во вс‰ концы2 земли2 возсіsлъ є3си2: toнyдуже веселsсz прешeлъ є3си2 къ нбcнымъ черт0гwмъ. и3 нhнэ со ѓгGлы вLчню прест0лу предстоS, поминaй нaсъ чтyщихъ пaмzть твою2, да зовeмъ ти2: рaдуйсz, ґнтHніе џтче нaшъ. |
Присвятивши себе Богу, більше за всіх улюбленому, преподобний, від юности за Ним від усієї душі з любов’ю ти пішов; тлінне ж світу цього на ніщо перетворивши, в землі печеру ти викопав, і в ній добре проти невидимого ворога і спокус змагався; як світлосяйне сонце, в усіх кінцях землі засяяв ти, звідти ж, радіючи, перейшов ти в небесні оселі. І нині, стоячи з ангелами перед небесним престолом, поминай нас, що шануємо пам’ять твою і взиваємо до тебе: радуйся, Антонію, отче наш. |
|
С™az равноапcльнаz вели1каz кнzги1нz џльга
|
Свята рівноапостольна княгиня Ольга
|
|
Тропaрь, глaсъ №:
|
Тропар, глас 1
|
|
Крилaми бGоразyміz впери1вши тв0й ќмъ, / возлетёла є3си2 превhше ви1димыz твaри, / взыскaвши бGа и3 творцA всsческихъ: / и3 того2 њбрётши, пaки рождeніе кRщeніемъ пріsла є3си2: / дрeва жив0тнагw наслаждaющисz, нетлённа во вёки пребывaеши, // џльго приснослaвнаz. |
Крилами богопізнання піднісши свій розум, злетіла ти вище видимого творіння; знайшовши Бога і Творця всього і Його придбавши, духовне народження хрещенням прийняла Ти; життєносним древом насолоджуючись, нетлінною навіки перебуваєш, Ольго всеславна. |
|
Кондaкъ џльги, глaсъ д7. Под0бенъ: Kви1лсz є3си2 днeсь:
|
Кондак, глас 4
|
|
Воспоeмъ днeсь бlгодётелz всёхъ бGа, / прослaвльшаго въ руси2 џльгу бGомyдрую, / да мlтвами є3S / подaстъ душaмъ нaшымъ // грэхHвъ њставлeніе. |
Оспівуємо нині Благодійника всіх Бога, що прославив у Русі Ольгу богомудру; нехай молитвами її подасть душам нашим визволення від гріхів. |
|
Великом§нкъ и3 цэли1тель пантелеи1монъ
|
Великомученик і цілитель Пантелеймон
|
|
Тропaрь, глaсъ G:
|
Тропар, глас 3
|
|
Страстотeрпче с™hй и3 цэлeбниче пантелеи1моне, / моли2 млcтиваго бGа, / да прегрэшeній њставлeніе // подaстъ душaмъ нaшымъ. |
Страстотерпче святий і цілителю Пантелеймоне, моли Милостивого Спаса, щоб гріхів прощення подав душам нашим. |
|
Кондaкъ, глaсъ є7:
|
Кондак, глас 5
|
|
Подражaтель сhй млcтивагw, / и3 и3сцэлeній бlгодaть t негw2 пріeмъ, / страстотeрпче и3 м§ниче хrтA бGа, / мlтвами твои1ми душє1вныz нaшz недyги и3сцэли2, / tгонS при1снw борцA соблaзны t вопію1щихъ вёрнw: // сп7си1 ны, гDи. |
Наслідувач цей милостивого Бога — і зцілень благодать від Нього прийняв; страстотерпче і мученику Христа Бога, молитвами твоїми душевні наші недуги зціли, відганяючи завжди спокуси від тих, що співають вірно: спаси нас, Господи. |
|
Мlтва великом§нику и3 цэли1телю пантелеи1мону:
|
Молитва святому великомученику і цілителю Пантелеймону
|
|
Q вели1кій ўг0дниче хrт0въ, страстотeрпче и3 врачY многомлcтивый пантелеи1моне! Ўмилосeрдисz нaдо мн0ю грёшнымъ раб0мъ, ўслhши стенaніе и3 в0пль м0й, ўмлcтиви нбcнаго верх0внаго врачA дyшъ и3 тэлeсъ нaшихъ, хrтA бGа нaшего, да дaруетъ ми2 и3сцэлeніе t недyга мS гнетyщагw. Пріими2 недост0йное молeніе грёшнэйшагw пaче всёхъ человBкъ. Посэти1 мz бlгодaтнымъ посэщeніемъ. Не возгнушaйсz грэх0вныхъ ћзвъ мои1хъ, помaжи и5хъ є3лeемъ млcти твоеS, и3 и3сцэли1 мz: да здрaвъ сhй душeю и3 тёломъ, њстaтокъ днeй мои1хъ, бlгодaтію б9іею, возмогY провести2 въ покаsніи и3 ўгождeніи бGу, и3 спод0блюсz воспріsти бlгjй конeцъ житіS моегw2. Е$й, ўг0дниче б9ій! ўмоли2 хrтA бGа, да предстaтельствомъ твои1мъ дaруетъ здрaвіе тёлу моемY, и3 сп7сeніе души2 моeй. Ґми1нь. |
О, великий угоднику Христовий, страстотерпче і лікаре многомилостивий Пантелеймоне! Змилосердися наді мною, грішним рабом Божим, вислухай благання і благання моє, змилостив Небесного, верховного Лікаря душ і тілес наших, Христа Бога нашого, нехай дарує нам зцілення від жорсткого гнітучого мене недугу. Прийми недостойне моління грішнійшого від усіх людей. Відвідай мене благодатним відвідуванням твоїм. Не возгнушайся гріховних виразок моїх, помажеш їх єлеєм милості твоєї і зціли мене; та здоровий сущи душею і тілом, залишок днів моїх, за допомогою благодаті Божої, зміг провести в покаянні і догоджанні Богу, і сподоблюся восприяти благий кінець живота мого. Гей, угоднику Божий! Умоли Христа Бога, щоб дарував мені заступництвом твоїм здоров’я тіла і спасіння душі моєї. Амінь. |
|
Прпdбный сeргій, и3гyменъ рaдонежскій и3 всеS руси2 чудотв0рецъ:
|
Преподобний Сергій, ігумен Радонезький
|
|
Тропaрь, глaсъ д7:
|
Тропар, глас 4
|
|
И$же добродётелей подви1жникъ, / ћкw и4стинный в0инъ хrтA бGа, / на стр†сти вельми2 подвизaлсz є3си2 въ жи1зни врeменнэй, / въ пёніихъ, бдёніихъ же, и3 пощeніихъ џбразъ бhвъ твои6мъ ўченикHмъ. / тёмже и3 всели1сz въ тS прес™hй д¦ъ, / є3гHже дёйствіемъ свётлw ўкрaшенъ є3си2: / но ћкw и3мёz дерзновeніе ко с™ёй трbцэ, / поминaй стaдо, є4же собрaлъ є3си2, мyдре, / и3 не забyди, ћкоже њбэщaлсz є3си2, / посэщaz ч†дъ твои1хъ, // сeргіе прпdбне, џтче нaшъ. |
Чеснот подвижник, / як істинний воїн Христа Бога, / проти пристрастей вельми подвизався ти в житті тимчасовому, / в співах, а також бдіннях і пості образом був ти для твоїх учеників, / тому й оселися в тобі Пресвятий Дух, / Його ж дією світло прикрашений; / та, маючи сміливість перед Святою Тройцею / поминай стадо, яке зібрав ти, мудрий, / і не забудь, як і обіцяв ти, / відвідуючи чад твоїх, // Сергію, преподобний отче наш. |
|
Кондaкъ, глaсъ и7:
|
Кондак, глас 8 (подібний: Побідоносній Воєводі)
|
|
Хrт0вою люб0вію ўzзви1всz, прпdбне, / и3 томY невозврaтнымъ желaніемъ послёдовавъ, / всsкое наслаждeніе плотск0е возненави1дэлъ є3си2, / и3 ћкw с0лнце nтeчеству твоемY возсіsлъ є3си2: / тёмъ и3 хrт0съ дaромъ чудeсъ њбогати1 тz, / поминaй нaсъ, чтyщихъ пресвётлую пaмzть твою2, да зовeмъ ти2: // рaдуйсz, сeргіе бGомyдре. |
Христовою любов'ю уражений, преподобний,/ і за Ним безповоротним бажанням пішовши,/ всяку насолоду плотську зненавидів ти/ і, як сонце, для Вітчизни твоєї засяяв ти;/ тому й Христос збагатив тебе даром чудес./ Поминай нас, що шануємо пресвітлу пам'ять твою, щоб взивали до тебе:// радуйся, Сергію богомудрий. |
|
Мlтва ко ст70му прпdбному сeргію, и3гyмену рaдонежскому и3 всеS руси2 чудотв0рцу:
|
Молитва преподобному Сергію Радонезькому
|
|
Q сщ7eннаz главо2, прпdбне и3 бGон0сне џтче нaшъ сeргіе, мlтвою твоeю, и3 вёрою и3 люб0вію ћже къ бGу и3 чистот0ю сeрдца, є3щE на земли2 во nби1тель прес™hz трbцы дyшу твою2 ўстр0ивый, и3 ѓгг7льскагw nбщeніz и3 прес™hz бцdы посэщeніz спод0бивыйсz, и3 дaръ чудодёйственныz бlгодaти пріeмый, по tшeствіи же твоeмъ t земнhхъ наипaче къ бGу прибли1живыйсz, и3 нбcныz си1лы пріwбщи1выйсz, но и3 t нaсъ дyхомъ любвE твоеS не tступи1вый, и3 честны6z тво‰ м0щи, ћкw сосyдъ бlгодaти п0лный и3 преизливaющійсz, нaмъ њстaвивый! Вeліе и3мёz дерзновeніе ко всемлcтивому вLцэ, моли2 сп7сти2 рабы6 є3гw2, сyщей въ тебЁ бlгодaти є3гw2 вёрующыz и3 къ тебЁ съ люб0вію притекaющыz. И#спроси2 нaмъ t великодарови1тагw бGа нaшегw всsкій дaръ, всBмъ и3 коемyждо бlгопотрeбенъ, вёры непор0чны соблюдeніе, градHвъ нaшихъ ўтверждeніе, мjра ўмирeніе, t глaда и3 пaгубы и3збавлeніе, t нашeствіz и3ноплемeнныхъ сохранeніе, скорбsщымъ ўтэшeніе, недyгующымъ и3сцэлeніе, пaдшымъ возставлeніе, заблуждaющымъ на пyть и4стины и3 сп7сeніz возвращeніе, подвизaющымсz ўкрэплeніе, бlгодёлающымъ въ дёлэхъ бlги1хъ преуспёzніе и3 бlгословeніе, младeнцємъ воспитaніе, ю4нымъ наставлeніе, невёдущымъ вразумлeніе, сиротaмъ и3 вдови1цамъ заступлeніе, tходsщымъ t сегw2 врeменнагw житіS къ вёчному бlг0е ўготовлeніе и3 напyтствіе, tшeдшымъ бlжeнное ўпокоeніе, и3 вс‰ ны2 споспэшествyющими твои1ми мlтвами спод0би въ дeнь стрaшнагw судA шyіz чaсти и3збaвитисz, деснhz же страны2 џбщники бhти и3 бlжeнный џный глaсъ вLки хrтA ўслhшати: пріиди1те, бlгословeнніи nц7A моегw2, наслёдуйте ўгот0ванное вaмъ цrтвіе t сложeніz мjра. Ґми1нь. |
О, священна гла́во, преподобний і богоносний отче наш Сергію! Молитвою твоєю, і вірою, і любов’ю до Бога, і чистотою серця в обитель Пресвятої Тройці душу твою ще на землі влаштував ти, і спілкування з ангелами, і відвідання Пресвятої Богородиці сподобився, і дар чудодійної благодаті прийняв. Після ж відходу твого від земного життя ти ще більше до Бога наблизився і небесної сили сподобився, але й від нас духом любові своєї не відступив, і чесні твої мощі, як сосуд, сповнений і переповнений благодаті, нам залишив. Маючи велику відвагу до всемилостивого Владики, благай, щоб спаслися раби Його, які вірять, що в тобі діє Його благодать, і до тебе з любов’ю звертаються. Вимоли у великодаровитого Бога нашого всякий дар, усім і кожному потрібний на благо: віри непорочної збереження, міст наших утвердження, світу примирення, від голоду й пошесті позбавлення, заблудлим на путь істинну та спасіння повернення, від нашестя чужинців оборону, скорботним — утіху, хворим — зцілення, упалим — піднесення, тим, хто подвизався, — укріплення, благодійникам — добрий успіх і благословення, дітям — виховання, юним — настановлення, нерозумним — напоумлення, сиротам і вдовам — заступництво, тим, хто відходить від тимчасового життя до вічного, — добре приготування й напу́ття, хто відійшов, — блаженне упокоєння. І всіх нас, з допомогою твоїх молитов, сподоби в день Страшного суду позбутися стояння ліворуч, а стати спільниками тих, хто стоїть праворуч і почути блаженний голос Владики Христа: прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте приготоване вам від створення світу Царство. Амінь. |
