|
Тропари2 и3 кондаки2 с™hмъ
|
Тропарі й Кондаки святим
|
|
Првdный пeтръ калнышeвскій
|
|
|
Nктw~врій, въ lа дeнь. |
|
|
Тропaрь с™aгw, глaсъ д7:
|
|
|
|
|
|
И$нъ тропaрь, глaсъ №:
|
|
|
|
|
|
И$нъ тропaрь, глaсъ є7:
|
|
|
|
|
|
Кондaкъ, глaсъ }:
|
|
|
|
|
|
Ѓпcлъ и3 є3vgали1стъ їwaннъ бGосл0въ
|
|
|
Тропaрь, глaсъ в7:
|
|
|
|
|
|
Кондaкъ, глaсъ в7:
|
|
|
|
|
|
С™и1тель їwaннъ златоyстъ, ґрхіепcкпъ кwнстантjнz грaда
|
Святитель Іоанн Златоуст, архієпископ Константинопольський
|
|
Nктw~врій, въ Gi дeнь. |
26 листопада (13 жовтня) |
|
Тропaрь, глaсъ и7:
|
Тропар, глас 8
|
|
Ќстъ твои1хъ, ћкоже свётлость nгнS, возсіsвши бlгодaть, вселeнную просвэти2: не сребролю1біz мjрови сокрHвища снискA, высотY нaмъ смиреномyдріz показA. но твои1ми словесы2 наказyz, џтче їwaнне златоyсте, моли2 сл0ва хrтA бGа, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ. |
Благодать уст твоїх, засяявши, як світло вогню, освітила увесь світ, не скарби сріблолюбства світові здобула, а показала нам висоту смиренноудрости; отче Іоане Золотоустий, що навчаєш словами своїми, моли Слово, Христа Бога, спасти душі наші. |
|
Кондaкъ, глaсъ ѕ7. Под0бенъ: Е$же њ нaсъ и3сп0лнивъ:
|
Кондак, глас 6
|
|
T нб7съ пріsлъ є3си2 бжcтвенную бlгодaть, и3 твои1ми ўстнaми вс‰ ўчи1ши покланsтисz въ трbцэ є3ди1ному бGу, їwaнне златоyсте, всебlжeнне прпdбне, дост0йнw хвaлимъ тS: є3си1 бо настaвникъ, ћкw бжcтвєннаz kвлsz. |
Іоане Золотоустий, всеблаженний, преподобний! Ти Божу благодать з небес прийняв і своїми устами навчаєш усіх поклонятися Єдиному в Тройці Богові. Достойно величаємо тебе, ти-бо наставник, що Божественне являє. |
|
Великом§ница є3катерjна
|
Великомучениця Катерина
|
|
Ноeмврій, въ к7д‑й дeнь. |
7 грудня (24 листопада) |
|
Тропарь, глaсъ д7:
|
Тропар, глас 4
|
|
Ѓгница твоS, ї}се, є3катерjна зовeтъ вeліимъ глaсомъ: тебE, женишE м0й, люблю2, и3 тебE и4щущи страдaльчествую, и3 сраспинaюсz и3 спогребaюсz крещeнію твоемY, и3 страждY тебє2 рaди, ћкw да цrтвую въ тебЁ, и3 ўмирaю за тS, да и3 живY съ тоб0ю: но ћкw жeртву непор0чную пріими1 мz, съ люб0вію пожeршуюсz тебЁ: тоS мlтвами, ћкw млcтивъ, сп7си2 дyшы нaшz. |
Агниця Твоя, Ісусе, взиває великим гласом: «Тебе, Жениху мій, люблю і, Тебе шукаючи, страждаю, і співрозпинаюся, і співпогрібаюся в хрещенні Твоїм, і страждаю Тебе ради, щоб царювати з Тобою, і вмираю за Тебе, щоб жити з Тобою; прийми ж мене, як жертву непорочну, що з любов’ю принесла себе в жертву Тобі». Її молитвами, яко Милостивий, спаси душі наші. |
|
И#ли2 сeй, глaсъ т0йже:
|
Інший тропар, глас 4
|
|
Добродётельми, ћкw лучaми с0лнечными, просвэти1ла є3си2 невBрныz мудрецы2. И# ћкоже пресвётлаz лунA ходsщымъ въ нощи2, невёріz тмY tгнaла є3си2, и3 цари1цу ўвёрила є3си2, вкyпэ же и3 мучи1телz њбличи1ла є3си2, бGозвaннаz невёсто, бlжeннаz є3катерjно, желaніемъ востеклA є3си2 въ нбcный черт0гъ, къ прекрaсному женихY, хrтY, и3 t негw2 цaрскимъ вэнцeмъ вэнчaласz є3си2: є3мyже со ѓгGлы предстоsщи, за ны2 моли1сz, творsщыz пречестнyю пaмzть твою2. |
Чеснотами, як промінням сонячним, просвітила ти невірних мудреців; і, як світлий місяць, тим, що ходять уночі, темряву невір’я розігнала, і царицю привела до віри, разом же і мучителя посоромила, богозвана невісто, блаженна Катерино, жаданням піднялася ти до небесного чертога — до величного Жениха, і від Нього царським вінцем вінчалася; перед Ним же з ангелами стоїш, молися за нас, що святкуємо святу пам’ять твою. |
|
Кондaкъ, глaсъ в7. Под0бенъ: Вhшнихъ и3щS:
|
Кондак, глас 2
|
|
Ли1къ честнhй бжcтвеннэ м§николю1бцы воздви1гните нhнэ, почитaюще всемyдрую є3катерjну: сіs бо въ три1знищи хrтA проповёда, и3 ѕмjz попрA, ри1торwвъ рaзумы ўкроти1вши. |
Хор чесний божественно, складіте мучениколюбці, і почитайте премудру Катерину, бо вона на місці тризни Христа проповідала і змія потоптала, та присмирила мудрість промовців. |
|
Ґпcлъ ґндрeй первозвaнный
|
Апостол Андрій Первозванний
|
|
Ноeмврій, въ l‑й дeнь. |
13 грудня (30 листопада) |
|
Тропaрь, глaсъ д7:
|
Тропар, глас 4
|
|
Ћкw ґпcлwвъ первозвaнный и3 верх0внагw сyщій брaтъ, вLцэ всёхъ, ґндрeе, моли1сz, ми1ръ вселeннэй даровaти, и3 душaмъ нaшымъ вeлію ми1лость. |
Як з апостолів первозваний і верховного справжній брат, Владиці всіх, Андрію, молися мир вселенній дарувати і душам нашим велику милість. |
|
Кондaкъ, глaсъ в7. Под0бенъ: Въ мlтвахъ:
|
Кондак, глас 2
|
|
Мyжества тезоимени1таго бGоглаг0льника, и3 цRкве возслёдователz верх0внаго, петр0ва ср0дника восхвaлимъ: занE ћкоже дрeвле семY, и3 нhнэ нaмъ воззвA: пріиди1те, њбрэт0хомъ желaемаго. |
Мужності тезоіменитого Богопроповідника і Церкви послідовника верховного, Петрового родича прославмо, бо, як колись того, так і нині нас призиває: "Прийдіть - ми знайшли Жаданого". |
|
Мlтва ко ст70му ґпcлу ґндрeю первозвaнному:
|
Молитва до святого Андрія Первозванного
|
|
Первозвaнне ґпcле бGа и3 сп7са нaшегw ї}са хrтA, цRкве послёдователю верх0вный, всехвaльне ґндрeе. Слaвимъ и3 величaемъ ґпcльскіz труды2 тво‰, слaдцэ поминaемъ твоE бл7гословeнное къ нaмъ пришeствіе, ўбл7жaемъ честн†z страд†ніz тво‰, ±же за хrтA претерпёлъ є3си2, лобызaемъ сщ7є1нныz м0щи тво‰, чти1мъ с™yю пaмzть твою2 и3 вёруемъ, ћкw жи1въ гDь, живa же и3 душA твоS и3 съ ни1мъ во вёки пребывaеши на нб7си2, и3дёже и3 лю1биши ны2 т0южде люб0вію, є4юже возлюби1лъ є3си2 нaсъ, є3гдA д¦омъ ст7hмъ прозрёлъ є3си2 нaше, є4же ко хrтY њбращeніе, и3 не т0чію лю1биши, но и3 м0лиши њ нaсъ бGа, зрS во свётэ є3гw2 вс‰ н{жды нaшz. Тaкw вёруемъ и3 тaкw сію2 вёру нaшу и3сповёдуемъ во хрaмэ, и4же во и4мz твоE, ст7hй ґндрeе, преслaвнw создaсz, и3дёже ст7ы6z м0щи тво‰ почивaютъ: вёрующе же, пр0симъ и3 м0лимъ гDа и3 бGа и3 сп7са нaшегw ї}са хrтA, да мlтвами твои1ми, ћже при1снw послyшаетъ и3 пріeмлетъ, подaстъ нaмъ вс‰ потрє1бнаz ко сп7сeнію нaсъ грёшныхъ: да ћкоже ты2 ѓбіе по глaсу гDа, њстaвль мрє1жи сво‰, неукл0ннw є3мY послёдовалъ є3си2, си1це и3 кjйждо t нaсъ да и4щетъ не свои1хъ си2, но є4же къ созидaнію бли1жнzгw и3 њ г0рнемъ звaніи да помышлsетъ. И#мyще же тS предстaтелz и3 мlтвенника њ нaсъ, ўповaемъ, ћкw мlтва твоS мн0гw м0жетъ пред8 гдcемъ и3 сп7си1телемъ нaшимъ ї}сомъ хrт0мъ, є3мyже подобaетъ всsкаz слaва, чeсть и3 поклонeніе со nц7eмъ и3 ст7hмъ д¦омъ во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
Первозванний Апостоле Господа і Спаса нашого, верховний будівничий Церкви Христової – всехвальний Андрію! Заклик Христа іти за Ним Ти сприйняв з гарячістю й покинув свої сіті – все майно своє – та за Христом пішов навіки. Прославляємо і величаємо апостольські труди Твої; зворушливо згадуємо Благословенний Твій прихід до нас та чесні страждання, які за Христа перетерпів; в розчуленні цілуємо ікону твою; шануємо святу пам’ять Твою і непохитно віруємо, що Господь Бог є живий, жива також і душа твоя. З Ним, Господом, Ти перебуваєш на Небесах і не перестаєш любити нас любов’ю, якою полюбив раніше, коли Духом Святим передбачив наше навернення до Христа Спасителя. Люблячи ж і тепер, підносиш свої молитви до Господа про потреби всіх нас – недостойних твоїх нащадків. Святий Апостоле Андрію! Так ми віруємо і повсякчас ісповідуємо, та з цією вірою Благаємо Господа Бога Спасителя Нашого Ісуса Христа, щоб твоїми молитвами він обдарував нас усім потрібним для спасіння й життя вічного. Благай же, Андрію, Господа, щоб і кожний із нас нині шукав не земних вигод, але турбувався про ближніх своїх і скерував до Небесного, вічного. |
|
Великом§ница варвaра
|
Великомучениця Варвара
|
|
Декeмврій, въ д7‑й дeнь. |
17 грудня (4 грудня) |
|
Тропaрь, глaсъ и7:
|
Тропар, глас 8
|
|
Варвaру с™yю почти1мъ: вр†жіz бо сBти сокруши2, и3 ћкw пти1ца и3збaвисz t ни1хъ п0мощію и3 nрyжіемъ крестA, всечестнaz. |
Варвару святую шануймо: ворожі бо сіті розірвала і як птиця визволилася від них, за допомогою і зброєю Хреста, всечесная. |
|
И$нъ тропaрь с™hz, глaсъ д7:
|
Інший тропар, глас 4
|
|
Ѓгнице всебл7жeннаz варвaро, бжcтвеннэ w3зари1вшисz свётомъ с™ы1z трbцы трис0лнечнымъ и3 въ купёли ўтверди1вшисz, въ побэждeніе лeсти nтeческіz вёру и3сповёдала є3си2 хрcт0ву. тёмъ, всечcтнaz, свы1ше бл7годaть тебЁ даровA бGъ и3сцэлsти недyги и3 болBзни вс‰. є3г0же моли2, великом§нице, да сп7сeтъ дyшы нaшz. |
Агниця всеблаженна Варвара, осяяна Божественним світлом трисонячним Святої Тройці, і в купелі утверджена, перемагаючи оману батьківську, віру сповідала Христову; тому, всечесна, з неба благодать тобі дарував Бог зціляти недуги і хвороби всі. Його ж моли, великомученице, щоб Він спас душі наші. |
|
Кондaкъ, глaсъ д7. Под0бенъ: Вознесhйсz на кrтъ:
|
Кондак, глас 4
|
|
Въ трbцэ бл7гочeстнw пэвaемому, послёдовавши бGу, страстотeрпице, јдwльскаz притупи1ла є3си2 чти6лища: посредё же п0двига страдaльчествующи, варвaро, мучи1телей прещeніz не ўстраши1ласz є3си2, мужемyдреннаz, велеглaснw пою1щи при1снw: трbцу чтY, є3ди1но бжcтво2. |
В Тройці благочесно оспіваного Бога сповідуючи, страстотерпице, ти ідольські зруйнувала капища; страждаючи, Варваро, ти посеред подвигу мучителів не убоялася, мужемудра, великим гласом співаючи: Тройцю шаную, єдине Божество. |
|
С™и1тель ніколaй чудотв0рецъ.
|
Святитель Миколай, архієпископ Мир Лікійських, чудотворець
|
|
Декeмврій, въ ѕ7‑й дeнь. |
19 грудня (6 грудня) |
|
Тропaрь, глaсъ д7:
|
Тропар, глас 4
|
|
Прaвило вёры и3 џбразъ кр0тости, воздержaніz ўчи1телz kви1 тz стaду твоемY ћже вещeй и4стина. сегw2 рaди стzжaлъ є3си2 смирeніемъ высHкаz, нищет0ю бог†таz: џтче сщ7енноначaльниче нік0лае, моли2 хrтA бGа, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ. |
Правилом віри й образом лагідности, стриманости вчителем явив тебе стаду твоєму Той, Хто є істиною всіх речей. Ради цього придбав ти смиренням — високе, убогістю — багатство, отче, священноначальнику Миколаю, Моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим. |
|
Кондaкъ глaсъ G. Под0бенъ: Дв7а днeсь:
|
Кондак, глас 3
|
|
Въ мЂрэхъ, с™е, сщ7еннодёйствитель показaлсz є3си2, хrт0во бо, прпdбне, є3ђліе и3сп0лнивъ, положи1лъ є3си2 дyшу твою2 њ лю1дехъ твои1хъ, и3 спaслъ є3си2 непови6нныz t смeрти. сегw2 рaди њс™и1лсz є3си2, ћкw вели1кій таи1нникъ б9іz бlгодaти. |
У Мирах, святителю, явився ти священнослужителем: бо Христове Євангеліє виконавши, преподобний, поклав єси душу твою за людей твоїх і спас неповинних від смерти. Ради цього освятився ти як великий тайнознавець Божої благодаті. |
|
Мlтва с™и1телю хrт0ву ніколaю чудотв0рцу.
|
Молитва до святителя Миколая Чудотворця
|
|
Q всес™hй нік0лае, ўг0дниче преизрsдный гDнь, тeплый нaшъ застyпниче, и3 вездЁ въ ск0рбэхъ ск0рый пом0щниче. Помози2 мнЁ грёшному и3 ўнhлому, въ настоsщемъ сeмъ житіи2, ўмоли2 гDа бGа даровaти ми2 њставлeніе всёхъ мои1хъ грэхHвъ, є3ли1кw согрэши1хъ t ю4ности моеS, во всeмъ житіи2 моeмъ, дёломъ, сл0вомъ, помышлeніемъ и3 всёми мои1ми чyвствы: и3 во и3сх0дэ души2 моеS помози1 ми nкаsнному, ўмоли2 гDа бGа всеS твaри содётелz, и3збaвити мS воздyшныхъ мытaрствъ и3 вёчнагw мучeніz: да всегдA прославлsю nц7A, и3 сн7а, и3 с™aго д¦а, и3 твоE млcтивное предстaтельство, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
О всесвятий Миколаю, угоднику великий Господній, щирий наш заступнику і повсюди у скорботах скорий помічнику! Поможи мені, грішному й лінивому, у нинішньому цьому житті, ублагай Господа Бога дарувати мені відпущення всіх моїх гріхів, що їх я вчинив від юности моєї, в усьому житті моєму, ділом, словом, помислом і всіма моїми почуттями: і при відході душі моєї, поможи мені, окаянному, умоли Господа Бога, Творця усіх творінь, визволити мене від повітряних митарств і вічної муки, щоб я завжди славив Отця, і Сина, і Святого Духа і твоє милостиве заступництво, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
|
С™и1тель и3 чудотв0рецъ спmрідHнъ трімmfyнтскій
|
Святитель Спиридон, єпископ Триміфунтський, чудотворець
|
|
Декeмврій, въ в7i‑й дeнь. |
25 грудня (12 грудня) |
|
Тропарь, глaсъ №:
|
Тропар, глас 1
|
|
Соб0ра пeрвагw показaлсz є3си2 поб0рникъ и3 чудотв0рецъ, бGон0се спmрідHне, џтче нaшъ. тёмже мeртву ты2 во гр0бэ возгласи1въ, и3 ѕмію2 въ злaто претвори1лъ є3си2: и3 внегдA пёти тебЁ с™ы6z мл7твы, ѓгGлы сослужaщыz тебЁ и3мёлъ є3си2, сщ7eннэйшій. слaва дaвшему тебЁ крёпость: слaва вэнчaвшему тS: слaва дёйствующему тоб0ю всBмъ и3сцэлє1ніz. |
На Першому соборі став ти поборником і чудотворцем, богоносний Спиридоне, отче наш. Тому й мертву ти з гробу покликав, і змію на золото перетворив. І коли співав ти святі молитви, ангели служили з тобою, святіший. Слава Тому, Хто дав тобі могутність, слава Тому, Хто увінчав тебе, слава Тому, Хто діє через Тебе, подаючи всім зцілення. |
|
Кондaкъ, глaсъ в7. Под0бенъ: Вhшнихъ и3щS:
|
Кондак, глас 2
|
|
Люб0вію хrт0вою ўzзви1всz сщ7eннэйшій, ќмъ впери1въ зарeю д¦а, дётельнымъ видёніемъ твои1мъ дэsніе њбрёлъ є3си2, бGопріsтне, жeртвенникъ бжcтвенный бhвъ, просS всBмъ бжcтвеннагw сіsніz. |
Любов’ю Христовою уражений, святіший, розум окрилив сяйвом Духа, діяльним видінням своїм справи чинив богоугодні, жертовником Божим був ти, просячи для всіх Божественне сяйво. |
|
С™ый васjлій вели1кій, ґрхіепcкопъ кесарjи каппадокjйскіz
|
Святитель Василій Великий, архієпископ Кесарії Кападокійської
|
|
Їаннуа~рій, въ пeрвый дeнь. |
1 січня (14 січня) |
|
Тропарь, глaсъ №:
|
Тропар, глас 1
|
|
Во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе твоE, / ћкw пріeмшую сл0во твоE, / и4мже бGолёпнw научи1лъ є3си2, / є3стество2 сyщихъ ўzсни1лъ є3си2, / человёчєскіz nбhчаи ўкраси1лъ є3си2, / цrкое свzщeніе, џ§е прпdбне: / моли2 хrтA бGа // спасти1сz душaмъ нaшымъ. |
По всій землі розійшлося віщування твоє, / що прийняла слово твоє, / яким достойно навчив єси, / природу єства з’ясував єси, / людські звичаї прикрасив єси, / царське священство, преподобний отче Василію, // моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим. |
|
Кондaкъ, глaсъ д7:
|
Кондак, глас 4
|
|
Kви1лсz є3си2 њсновaніе непоколеби1мое цRкве, / подаS всBмъ некрaдомое гDство человёкwмъ, / запечатлёz твои1ми велёньми, // небоzвлeнне васjліе препод0бне. |
Явився єси непохитною основою Церкви, / подаючи всім людям скарби, що не можна вкрасти, / стверджені твоїм навчанням, // небоявлений Василію преподобний. |
|
С™и1тель григ0рій палaма, ґрхіепjскопъ fессалонjтскій, чудотв0рецъ
|
Святитель Григорій Палама, архієпископ Фессалонікійський
|
|
Недёлz вторaz с™aгw постA |
Друга неділя Великого посту |
|
Тропaрь, глaсъ }:
|
Тропар, глас 8
|
|
Правослaвіz свэти1льниче, / цRкве ўтверждeніе и3 ўчи1телю, монaхwвъ добр0то, / бGосл0вwвъ поб0рниче непребори1мый, григ0ріе чудотв0рче, / fессалонjтскаz похвало2, проповёдниче бlгодaти, // моли1сz вhну сп7сти1сz душaмъ нaшымъ. |
Православ’я світильнику, / утвердження Церкви й учителю, ченців прикрасо, / богослів’я поборнику непереможний, Григорію чудотворче, / фессалонікійська похвало, проповіднику благодаті, // завжди молися за спасіння душ наших. |
|
Кондaкъ, глaсъ д7:
|
Кондак, глас 8:
|
|
Премyдрости сщ7eнный и3 б9eственный nргaнъ, / бGосл0віz свётлую соглaснw трубY, / воспэвaемъ тS григ0ріе бGоглаг0льниче: / но ћкw ќмъ ўмY пeрвому предстоsй, / къ немY ќмъ нaшъ џтче настaви, да зовeмъ: // рaдуйсz проповёдниче бlгодaти. |
Тебе, священний і Божественний органе премудрости і ясну трубу богослів’я, одностайно прославляємо, Григорію Богопроповідниче. Ти ж, отче, як розум, що стоїть перед Найвищим Розумом, до Нього розум наш направ, щоб ми взивали: радуйся, проповідниче благодаті. |
|
|
Преподобний Іоан Ліствичник, ігумен Синайський
|
|
Недёлz четвeртаz с™aгw постA |
Четверта неділя Великого посту |
|
Тропaрь, глaсъ #:
|
Тропар, глас 1
|
|
Пустhнный жи1тель и3 въ тэлеси2 ѓгGлъ, / и3 чудотв0рецъ kви1лсz є3си2 бGон0се џтче нaшъ їwaнне: / пост0мъ, бдёніемъ, мlтвою нбcнаz даров†ніz пріи1мъ, / и3сцэлsеши нед{жныz, и3 дyшы вёрою притекaющихъ ти2. / слaва дaвшему ти2 крёпость: / слaва вэнчaвшему тS: / слaва дёйствующему тоб0ю всBмъ и3сцэлє1ніz. |
Пустельним жителем і ангелом у тілі й чудотворцем став ти, богоносний отче наш Іоане. Постом, невсипущим подвигом, молитвою небесні дарування прийнявши, ти зціляєш недужих і душі тих, що з вірою до тебе припадають. Слава Тому, Хто дав тобі силу, слава Тому, Хто увінчав тебе, слава Тому, Хто дарує тобою всім зцілення. |
|
Кондaкъ, глaсъ д7:
|
Кондак, глас 4
|
|
На высотЁ гDь воздержaніz и4стинна тS положи2, / ћкоже ѕвэздY нелeстную, свэтоводsщую концы2, / настaвниче їwaнне џтче нaшъ. |
Господь поставив тебе, наставниче, отче наш Іоане, на висоті стримання, як зорю істинну, що освітлює всі краї землі. |
