|
Акафіст Успінню Пресвятої Владичиці нашої Богородиці
|
Ґкafістъ б9іей м™ри въ чeсть є3S всечcтнaгw ўспeніz.
|
|
Кондак 1
|
Кондaкъ №.
|
|
Обраній від усіх родів Божій Матері і Цариці, Яка підноситься від землі на небеса, благоговійний спів за пречисте Твоє успіння приносимо, раби Твої, Богородице. Ти ж, що маєш перемогу над смертю, від усяких нас смертоносних бід визволи, щоб ми взивали до Тебе: Радуйся, Обрадувана, в успінні Твоєму нас не залишаєш Ти. |
И#збрaнной t всёхъ родHвъ б9іей м™ри и3 цRи1цэ, восходsщей t земли2 къ нб7си2, бlгоговBйнаz пBніz њ пречcтнёмъ твоeмъ ўспeніи прин0симъ раби2 твои2, бцdе. тh же ћкw и3мyщаz побёду над8 смeртію, t всsкихъ нaсъ смертон0сныхъ бёдъ свободи2, да зовeмъ ти2: Рaдуйсz њбрaдованнаz, во ўспeніи твоeмъ нaсъ не њставлsющаz. |
|
Ікос 1
|
Јкосъ №.
|
|
Ангел предстоятель був посланий сказати Богородиці про відходження Її на небеса; він наперед сповістив про пришестя до Неї Сина Її і Бога, і, світло перед Нею сяючи і стоячи, взивав так: Радуйся, Мати Царева, сповнена благодаті; радуйся, небесна Царице, Мати Бога і Господа неба і землі. Радуйся, наперед вшанована величчю пришестя до Тебе Сина Твого і Бога; радуйся, звеличена сповіщенням Твого відходу до Сина. Радуйся, від усіх родів Богом Обрана; радуйся, святе Вмістилище Слова Божого. Радуйся, Сповнення пророцтва пророків; радуйся, апостолів пречесний Вінцю. Радуйся, царів Доброто і Державо; радуйся, святителів Прикрасо і священиків Похвало. Радуйся, богомудрих ченців Піднесення до горнього Царства; радуйся, бо Ти відкриваєш райські двері християнському роду, який завжди Тебе ублажає. Радуйся, Обрадувана, в успінні Твоєму нас не залишаєш Ти. |
ЃгGлъ предстaтель п0сланъ бhсть, рещи2 бцdэ ко прем‡рнымъ є3S возшeствіе: и3 пріити2 пред8zвлsше къ нeй сн7у є3S и3 бGу, свётлw њ нeй блистazсz, и3 стоS, зовhй таков†z: Рaдуйсz, прерaдованнаz м™и цReва: рaдуйсz, нбcнаz цRи1це, м™и бGа и3 гDа нб7сE и3 земли2. Рaдуйсz, предпочтeннаz превели1чествомъ пришeствіz къ тебЁ сн7а твоегw2 и3 бGа: рaдуйсz, возвели1ченнаz и3звэщeніемъ твоегw2 къ сн7у tшeствіz. Рaдуйсz, t всёхъ родHвъ бGомъ и3збрaннаz: рaдуйсz, с™0е вмэсти1лище сл0ва б9іz. Рaдуйсz, прbр0ческагw проречeніz и3сполнeніе: рaдуйсz, ґпcлwмъ пречестнhй вёнче. Рaдуйсz, с™и1телємъ ўкрашeніе, и3 сщ7eнникwмъ добр0то: рaдуйсz, прави1телємъ ўдобрeніе и3 держaво. Рaдуйсz, бGомyдрыхъ и4нокwвъ возведeніе къ г0рнему цrтвію: рaдуйсz, tверзaющаz р†йскіz двє1ри хrтіaнскому р0ду, при1снw тS блажaщему. Рaдуйсz њбрaдованнаz, во ўспeніи твоeмъ нaсъ не њставлsющаz. |
|
Кондак 2
|
Кондaкъ в7.
|
|
Побачивши собор апостолів, що всесильним порухом від усіх країв землі на хмарах прибули до всечесного Твого, Всенепорочна, успіння, священноначальники Діонисій, небесний таїнник, Єрофей дивний і Тимофій з боговеличною шаною священства співали Богові: Алилуя. |
Ви1дzще ґпcлwвъ ли1къ, всеси1льнымъ мановeніемъ t конє1цъ земли2 на џблацэхъ предстaвшихъ ко пречестн0му твоемY, пренепор0чнаz, ўспeнію, сщ7еннонач†льницы, діонЂсій нбcный таи1нникъ, їероfeй ди1вный и3 тімоfeй, съ бGолёпною чeстію сщ7eнства, поsху бGу: Ґллилyіа. |
|
Ікос 2
|
Јкосъ в7.
|
|
Розумне все творіння, ангельське старійше чиноначаліє прийшли зі своїм Царем, Який у Свої життєдайні руки прийняв душу Матері Своєї; теплий же вірою Петро з великими сльозами промовляв до Неї, взиваючи: Радуйся, Мати Творця світу, бо Ти на небеса сходиш; радуйся, просторіша за небеса, бо Ти вище небес підносишся. Радуйся, бо Ти Твоїм піднесенням освятила чотиричасні стихії; радуйся, бо Ти звеселила небесні сили Своїм переходом. Радуйся, бо Тебе прийнято в горній прекрасний Єрусалим; радуйся, бо Ти радісно ввійшла в нерукотворні храми. Радуйся, херувимів і серафимів Царице; радуйся, архангелів і ангелів Владичице. Радуйся, вірним Пристановище і Визволення; радуйся, Твоїй спадщині Поміч і Захист. Радуйся, за весь християнський світ перед Богом Заступнице; радуйся, всіляких благ Всеблага Подателько. Радуйся, Обрадувана, в успінні Твоєму нас не залишаєш Ти. |
Разyмнаz всS твaрь, старBйшаz чинонач†ліz ѓгGльскаz, пріид0ша со свои1мъ цReмъ, и4же во сво‰ живоначaльнэйшыz рyцэ дyшу м™ре своеS пріsтъ: тeплый же вёрою пeтръ со слезaми мнHгаz къ нeй и3зречE, зовhй: Рaдуйсz, ко прем‡рнымъ, м™и творцA мjру, восходsщаz: рaдуйсz, къ пренебє1снымъ, прострaннэйшаz нб7съ, взeмлющаzсz. Рaдуйсz, четверочaстное стіхjй њсвzти1вшаz твои1мъ восхождeніемъ: рaдуйсz, нбcныхъ возвесели1вшаz твои1мъ прехождeніемъ. Рaдуйсz, во їерусали1мъ г0рній прекрaсный пріsтаz: рaдуйсz, въ нерукотворє1нныz хрaмы прерaдостнw вшeдшаz. Рaдуйсz, херувjмwвъ и3 серафjмwвъ цRи1це: рaдуйсz, ґрхaгGлwвъ и3 ѓгGлwвъ вLчце. Рaдуйсz, прибёжище вBрнымъ, и3 и3збавлeніе: рaдуйсz, достоsнію твоемY п0мощь и3 защищeніе. Рaдуйсz, њ всeмъ мjрэ хrтіaнстэмъ къ бGу ходaтаице: рaдуйсz, бл†гъ всsческихъ всеблагaz подaтельнице. Рaдуйсz њбрaдованнаz, во ўспeніи твоeмъ нaсъ не њставлsющаz. |
|
Кондак 3
|
Кондaкъ G.
|
|
Сила Вишнього принесла із Індії Фому, який за якимось Божим провидінням не був на пречесному успінні Богоматері, і, будучи поставленим перед життєприємним Її гробом, бажаючи бачити Спочилу, припав до нього, але зрозумів, що Вона вознесена на небеса з тілом, і увірував у це, взиваючи: алилуя. |
Си1ла вhшнzгw восхи1ти t їндjи fwмY, за нёкое и3зволeніе б9іе не прилyчшусz є3мY въ пречcтн0е ўспeніе бGомaтере, и3 предпостaви живопріeмному є3S гр0бу, и4же престaвльшуюсz прини1къ ви1дэти, ўразумЁ вознесeнную на нб7сA съ тёломъ, и3 вёровавъ њ сeмъ, возопи2: Ґллилyіа. |
|
Ікос 3
|
Јкосъ G.
|
|
Ученик, маючи в собі помисел, що Божим провидінням трапилося не бути йому з іншими учениками разом на похованні Богоматері, зрадів Її безсмертному успінню і так взивав до Неї: Радуйся, бо Ти взята від землі руками Сина Твого; радуйся, бо Ти зійшла на небеса насолоджуватися славою Його. Радуйся, бо Тебе супроводжували в горне всі чиноначалія ангельські; радуйся, бо Тебе підняли херувими в небеса і вище небес. Радуйся, бо Тебе велично прославляли у небесних вратах старійші ангельські сили; радуйся, бо Ти була оточена всіма небесними жителями і ублаготворена. Радуйся, Земне Небо, в горні оселі піднесене; радуйся, Престоле Господній, Вознесений від землі в Царство Небесне. Радуйся, Предстательство наше і кріпке Заступництво; радуйся, Поручителько грішників у спасінні. Радуйся, Царице християн і після Бога надія на Небесне Царство; радуйся, Мати життя і після Господа уповання наше на життя вічне. Радуйся, Обрадувана, в успінні Твоєму нас не залишаєш Ти. |
И#мёz въ себЁ помышлeніе ўчени1къ, ћкw б9іимъ смотрeніемъ бЁ є3мY, не њбрэсти1сz ко провождeнію бGомaтере съ пр0чими вкyпэ, њбрaдованъ бhвъ њ безсмeртнэмъ є3S ўспeніи, сі‰ вопіsше къ нeй: Рaдуйсz, воспріeмлемаz t земли2 длaньма сн7а твоегw2: рaдуйсz, ко превы6шнимъ возшeдшаz наслаждaтисz слaвы є3гw2. Рaдуйсz, провождaемаz t всёхъ чиноначaлій ѓгGльскихъ въ гHрнzz: рaдуйсz, под8eмлемаz херувjмы въ нбcнаz и3 наднбcнаz. Рaдуйсz, въ нбcныхъ вратёхъ t старёйшихъ си1лъ велелёпнw пёсньми возноси1маz: рaдуйсz, t всёхъ нбcныхъ грaжданъ њкружaемаz и3 блажи1маz. Рaдуйсz, нeбо земн0е, къ г0рнему селeнію возвhшенное: рaдуйсz, пrт0ле гDнь, t земли2 вознесeнный въ цrтвіе нбcное. Рaдуйсz, предстaтельство нaше и3 крёпкое заступлeніе: рaдуйсz, грёшникwмъ спорyчнице во сп7сeніе. Рaдуйсz, хrтіaнwмъ цRи1це, и3 по бз7э надeждо нбcнагw цrтвіz: рaдуйсz, м™и животA, и3 по гDэ нaмъ ўповaніе жи1зни вёчныz. Рaдуйсz њбрaдованнаz, во ўспeніи твоeмъ нaсъ не њставлsющаz. |
|
Кондак 4
|
Кондaкъ д7.
|
|
Бурю невірних помислів маючи в душі, єврей Афоній, бачачи пречисте тіло Богоматері, яке несли богоносні апостоли до гробу, вдався до перевернення його, але несподівано руки його були відсічені і повисли на ложі, і він осліп; сповідавши ж вірою Матір Божу, взивав до Бога: Алилуя. |
Бyрю внyтрь и3мёz помышлeній невёрныхъ є3врeинъ ґфf0ній, и3 зрS бGон0сными ґпcлы бGомaтере пречтcн0е тёло всечcтнэ ко гр0бу несeнное, ко њпровержeнію ўстреми1сz: внезaпу же, є3гдA со њслэплeніемъ џчію, рyцэ є3гw2 tsтэ ко nдрY прилэплeнэ ви1сzстэ, вёрою м™рь б9ію и3сповёдаше, вопіS бGу: Ґллилyіа. |
|
Ікос 4
|
Јкосъ д7.
|
|
Почувши таїнники і самовидці Слова ангелів, що оспівували небесними піснями поховання Богоприємного Тіла Божої Матері, і бажаючи надати Їй богоугодну шану, поспішали єдинодушно співати, промовляючи: Радуйся, бо Ти прийняла благовістя про перехід Твій у горне Царство; радуйся, бо Ти радісно прийняла райську вітку від благовісника Гавриїла. Радуйся, бо Ти просвітила безліч пречесних херувимів; радуйся, бо Ти обрадувала преславне єство серафимів. Радуйся, патріархами Прообразована; радуйся, пророками Проречена. Радуйся, що за злу зухвалість юдеєву швидко помстилася; радуйся, бо Ти подала йому зцілення. Радуйся, бо Ти обернула у віру Афонієве невір’я; радуйся, бо Ти прийняла його сповідання віри. Радуйся, бо Ти підносиш на небеса тих, хто має до Тебе віру і любов; радуйся, бо Ти спасаєш тих, хто з вірою ім’я Твоє закликає. Радуйся, Обрадувана, в успінні Твоєму нас не залишаєш Ти. |
Слhшавше таи6нницы и3 самови1дцы сл0ва ѓгGлwвъ пою1щихъ превhшними пёсньми, при погребeніи бGопріsтнагw тёла б9іz м™ре, и3 чeсть подaти хотsще бGоуг0дную, потщaшасz соглaснw пёти, глаг0люще: Рaдуйсz, благовёстіе пріeмшаz њ прешeствіи твоeмъ въ г0рнее цrтвіе: рaдуйсz, t бlговэсти1вшагw гавріи1ла пріeмшаz рaдостнагw раS врaвіе. Рaдуйсz, пречcтн0е херувjмское мн0жество просвэти1вшаz: рaдуйсz, преслaвное серафjмское є3стество2 возрaдовавшаz. Рaдуйсz, t патріaрхwвъ проwбразовaннаz: рaдуйсz, t прbр0кwвъ предвозвэщeннаz. Рaдуйсz, ѕлyю дeрзость їудeєву ск0рw tмсти1вшаz: рaдуйсz, и3сцэлeніе томyжде подaвшаz. Рaдуйсz, њбрати1вшаz въ вёру ґфf0ніево невёріе: рaдуйсz, вёрное тогw2 пріeмшаz и3сповёданіе. Рaдуйсz, возводsщаz къ нб7си2, люб0вь и3 вёру къ тебЁ и3мyщихъ: рaдуйсz, сп7сaющаz вёрою и4мz твоE призывaющихъ. Рaдуйсz њбрaдованнаz, во ўспeніи твоeмъ нaсъ не њставлsющаz. |
|
Кондак 5
|
Кондaкъ є7.
|
|
Боготекучі зірки, апостоли святі, розсіяні в піднебессі заради Євангелія, були піднесені на хмарах по широті повітряній на поховання Матері Господньої, Її ж піснями і оспівуванням проводжаючи, з ангельськими силами взивали: Алилуя. |
БGотє1чныz ѕвёзды, ґпcли с™jи, въ поднебeснэй разсёzнніи рaди є3ђліа, восхищeни бhша на џблацэхъ, по широтЁ воздyшнэй, ко погребeнію м™ре гDни: ю4же пёньми и3 пёсньми провождaюще, съ невещeственными взывaху: Ґллилyіа. |
|
Ікос 5
|
Јкосъ є7.
|
|
Боговидці, побачивши свого Владику, Який прийняв у руки душу Своєї Матері, і пізнавши в Ньому Господа, поспішили священними піснями побожно оспівати Її: Радуйся, Царице, бо Ти над усіма царюючого носила; радуйся, і Сама Його Синівськими руками була Носима. Радуйся, Царський Скіпетре у правиці Христовій; радуйся, в руках Ноя Гілко голубки. Радуйся, Жезле Ааронів, Заквітлий нетлінням; радуйся, Нев’януча Лілеє, Зацвіла безсмертям. Радуйся, богоотця Давида Сопілко богонатхненна; радуйся, повстала Славо його пророкувань, Псалтире і Гуслі Прекрасні. Радуйся, одухотворений Кивоте святині Господньої; радуйся, Воскресле у спокій Господнє Наше Життя. Радуйся, Скиніє, херувимами Осінена; радуйся, Святая Святих серафимами Хвалима. Радуйся, Обрадувана, в успінні Твоєму нас не залишаєш Ти. |
Ви1дэвше бGови1дцы своего2 вLку, въ рyцэ м™ре своеS дyшу пріeмша, и3 гDа того2 разумёвше, потщaшасz свzщенносл0віz пёсньми бlгосл0внэ воспёти ю5: Рaдуйсz, цRи1це, над8 всёми цrтвующаго носи1вшаz: рaдуйсz, и3 самA рукaма є3гw2 сн70внима носи1маz. Рaдуйсz, ски1птре цrкій въ хrт0вой десни1цэ: рaдуйсz, въ руцЁ нHа, вётве голуби1цы. Рaдуйсz, жeзле ґарHновъ, прозsбшій нетлёніе: рaдуйсz, крjне неувzдaемый, процвётшій безсмeртіе. Рaдуйсz, бGоoтцA дв7да цэвни1це бGодохновeннаz: рaдуйсz, прbр0чествіz є3гw2 востaвшаz слaво, pалти1рю и3 гyсли прекрaсныz. Рaдуйсz, њдушевлeнный с™hни гDни ківHте: рaдуйсz, въ пок0й гDень воскрeсшій нaшъ животE. Рaдуйсz, ски1ніе, t херувjмwвъ њсэнsемаz: рaдуйсz, с™az с™hхъ, t серафjмwвъ глаг0лємаz. Рaдуйсz њбрaдованнаz, во ўспeніи твоeмъ нaсъ не њставлsющаz. |
|
Кондак 6
|
Кондaкъ ѕ7.
|
|
Проповідники богоносні апостоли після відходження на небеса Божої Матері, будучи за звичайною спільною трапезою і частку Хліба Предложення в ім’я Господнє підносячи, несподівано побачили Царицю Богородицю, Яка прийшла з небес зі світлоносними ангелами, і почули від Неї мир, принесений їм від Сина і Бога, тому проголошували: Алилуя. |
ПроповBдницы бGон0сніи ґпcли, по tшeствіи ко прем‡рнымъ б9іz м™ре, во џбщемъ сэдёніи nбhчныz трапeзы бhвше, и3 предложeніе чaсти хлёба, во и4мz гDне возносsще, внезaпу свhше бцdу цRи1цу пришeдшую со свэтон0сными ѓгGлы зрsху, и3 ми1ръ тBмъ t сн7а и3 бGа подaвшую слhшавше, возгласи1ша њ сeмъ: Ґллилyіа. |
|
Ікос 6
|
Јкосъ ѕ7.
|
|
Засяяло нам Сонце правди Христос Бог із Твого пречистого лона волею, і проповіддю благорозумія через апостолів світ просвітив, і Тебе Богоматір з роду в рід прославив; тому і ми ублажаємо Тебе, взиваючи: Радуйся, Присноблаженна від усіх родів повіки; радуйся, Благосердна і Милостива до людей. Радуйся, собору апостолів обіцяння Ти виконала; радуйся, відвіданням Твоїм мир від Сина і Бога їм подала Ти. Радуйся, Всебажане і Солодке святих Бачення; радуйся, преподобних матерів і святих дів Всерадісна Веселосте. Радуйся, Райська Оселе праведних; радуйся, бо Ти відвідуєш усіх сущих у славі небесній. Радуйся, Початку спасіння людей; радуйся, Сповнення всіх благих бажань. Радуйся, після Бога Царя Богородице Царице царюючих; радуйся, після Господа, Владики нашого, Владичице володіючих. Радуйся, Обрадувана, в успінні Твоєму нас не залишаєш Ти. |
ВозсіS нaмъ сlнце прaвды хrт0съ бGъ, t твои1хъ пречcтыхъ ложeснъ в0лею, и3 бlгоразyміемъ проповёданіz чрез8 ґпcлы мjръ просвэти2, и3 тS бGомaтерь t р0да и3 въ р0дъ прослaви. тёмже и3 мы2 вси2 ўблажaемъ тS, вопію1ще ти2: Рaдуйсz, приснобlжeннаz t всёхъ родHвъ во вёки: рaдуйсz, бlгоутр0бнаz и3 млcтиваz на человёки. Рaдуйсz, ўчени1ческому ли1ку њбэщaніе и3сп0лнившаz: рaдуйсz, присэщeніемъ твои1мъ t сн7а твоегw2 и3 бGа, ми1ръ томY подaвшаz. Рaдуйсz, всежелaтельное с™hхъ слaдкое зрёніе: рaдуйсz, прпdбныхъ мaтерей и3 дёвъ с™hхъ всевеселsщее рaдованіе. Рaдуйсz, преходsщаz рaйское селeніе првdныхъ: рaдуйсz, посэщaющаz всёхъ во слaвэ нбcнэй сyщихъ. Рaдуйсz, начaло человёческагw сп7сeніz: рaдуйсz, и3сполнeніе всёхъ бlги1хъ желaніz. Рaдуйсz, по бз7э цRЁ цaрствующихъ бцdе цRи1це: рaдуйсz, по гDэ госп0дствующихъ, вLцэ нaшемъ, гпcжE и3 вLчце. Рaдуйсz њбрaдованнаz, во ўспeніи твоeмъ нaсъ не њставлsющаz. |
|
Кондак 7
|
Кондaкъ з7.
|
|
Усіх, хто хоче з вірою входити у храм Твій святий, Ти, Богородице, спасаєш; і тих, хто прославляє Тебе, від усяких напастей і бід визволяєш; тому і країні нашій православній перемогу над супротивниками даруй і всі прохання наші на спасіння виконай, бо ми молимося Тобі і оспівуємо Бога, взиваючи: Алилуя. |
Хотsщихъ всёхъ съ вёрою входи1ти въ хрaмъ тв0й с™hй, бцdе, при1снw сп7сaеши, и3 слaвzщихъ тS, t всsкихъ напaстей и3 бёдъ свобождaеши: тёмже и3 правосл†внымъ хrтіaнwмъ, приснобlжaщымъ тS, побёды на сопроти6вныz дaруй и3 вс‰ ко спасeнію прошє1ніz нaмъ подавaй, њ сeмъ молsщымсz тебЁ, и3 пою1щымъ бGу: Ґллилyіа. |
|
Ікос 7
|
Јкосъ з7.
|
|
Нове творіння показав нам усіх Творець і Господь, явившись через Тебе, Богородице; Ти ж, маючи перед Ним матірне піклування про нас, чесно шануючих пречисте Твоє успіння, прийми від нас так до Тебе взиваючих: Радуйся, Мати, Богом Обрана від земнородних; радуйся, Вища за земних і небесних. Радуйся, бо Ти перевищила на небесах херувимів і серафимів; радуйся, бо Ти учеників на хмарах на Твоє погребіння на землі зібрала. Радуйся, бо Ти після Твого погребіння Фому силою Божою на особливе служіння наперед приготувала; радуйся, бо через нього Ти увірувала у Твоє на небо з плоттю переселення. Радуйся, красою всіх чеснот Прикрашена; радуйся, бо Ти приєдналася до найкрасивішого за всіх синів людських, до Сина Свого. Радуйся, бо Ти, як фенікс, зацвіла воскреслою плоттю; радуйся, бо Ти, як кедр, в небесному Лівані примножилась. Радуйся, Древо Життя, посаджене посеред раю небесного; радуйся, Ковчеже мислений, Піднесений на небеса від потопу смертного. Радуйся, Обрадувана, в успінні Твоєму нас не залишаєш Ти. |
Н0вую показA твaрь, ћвльсz нaмъ всёхъ творeцъ гDь тоб0ю, бцdе. тh же ср0дное промышлeніе њ нaсъ къ немY и3мyщи, чcтнэ почитaющихъ пречcтн0е твоE ўспeніе, пріими2 сицєвaz тебЁ вопію1щихъ: Рaдуйсz, м™и бGу и3збрaннаz t земнhхъ: рaдуйсz, превhшшаz земнhхъ и3 нбcныхъ. Рaдуйсz, херувjмwвъ и3 серафjмwвъ горЁ превозшeдшаz: рaдуйсz, ли1къ ўчени1ческій џблакомъ ко погребeнію ти2 д0лэ совокyпльшаz. Рaдуйсz, fwмY по погребeніи твоeмъ си1лою б9іею предпостaвившаz и3зрsднэе: рaдуйсz, чрез8 него2 ўвёрившаz твоE на нб7о съ пл0тію преселeніе. Рaдуйсz, красот0ю всёхъ добродётелей ўкрaшеннаz: рaдуйсz, краснёйшему пaче сынHвъ человёческихъ сн7ови своемY сопричтeннаz. Рaдуйсz, ћкw фjніxъ пл0тію воскрeсшею процвётшаz: рaдуйсz, ћкw кeдръ въ лівaнэ нбcномъ ўмн0жившаzсz. Рaдуйсz, дрeво животA насаждeнное посредЁ раS превhшнzгw: рaдуйсz, ковчeже мhсленный, возвhшенный въ гHрнzz t пот0па смeртнагw. Рaдуйсz њбрaдованнаz, во ўспeніи твоeмъ нaсъ не њставлsющаz. |
|
Кондак 8
|
Кондaкъ }.
|
|
Знаючи Тебе, Владичице, дивно обрану на небеса, як сонце; Ти зворушливо зійшла всередину наднебесних незбагненних красот і невимовної доброти до Сина і Бога, Який руками Своїми тримав Тебе, і радісно схилилася до живоначальної Його правиці; про це ми завжди взиваємо: алилуя. |
Стрaннw въ превhшнихъ вёдуще тS и3збрaннаz, ћкw с0лнце, вLчце, внyтрь пренбcныхъ недомhслимыхъ крас0тъ и3 неизречeнныхъ добр0тъ, ўми1льнw къ сн7у и3 бGу длaньма є3гw2 держи1му возшeдшую, и3 прерaдостнw прекл0ншуюсz живоначaльнэй є3гw2 десни1цэ, њ сeмъ вhну вопіeмъ: Ґллилyіа. |
|
Ікос 8
|
Јкосъ }.
|
|
Будучи вся в горі, Ти, Богомати, була взята на небеса і земнородних не залишила; руками Синівськими носима, Ти ввійшла у всесвітлий той град, прекрасний небесний Єрусалим, оточений херувимами зі всіма небесними силами, де чуєш такий спів: Радуйся, бо Твоя пресвята душа вселилася у вишньому всесвітлому Сіоні; радуйся, бо Твоє нетлінне тіло там же разом з душею прославляється. Радуйся, бо Ти ввійшла в престольний град Самого Вседержителя; радуйся, бо Ти вознеслася в прекрасний рай небесного насадителя. Радуйся, бо Тебе перенесено у град, заснований на каменях всесяйних; радуйся, бо Тебе введено в огорожу, яку охороняють воїнства небесних сил. Радуйся, бо Тебе взято у красу Божу, що вище небес; радуйся, бо Тебе вшановано більше за всі духовні істоти. Радуйся, бо Ти приносиш Сину Своєму і Богу моління вірних; радуйся, бо Ти і Сама постійно перед престолом Сина Твого і Бога молишся за всіх. Радуйся, Предстоятельнице перед Богом, що спасаєш світ; радуйся, Заступнице роду християнського, Богом Дарована. Радуйся, Обрадувана, в успінні Твоєму нас не залишаєш Ти. |
ВсS бhвши горЁ къ нбcнымъ взzтA, и3 земнhхъ не њставлsz, бGомaти, рукaма сн70внима носи1ма, въ незаходи6маz вни1де, во џный грaдъ всесвэтsщій и3 прекрaсный їерусали1мъ вhшній, херув‡мы њбстои1ма, со всёми нбcными си1лами, и3дёже слhшитъ пою1щихъ сі‰: Рaдуйсz, є3sже прес™az душA въ вhшнемъ всесвётломъ сіHнэ вселsетсz: рaдуйсz, є3sже и3 нетлённое тёло тaможде съ душeю кyпнw прославлsетсz. Рaдуйсz, вшeдшаz въ прест0льный грaдъ самагw2 вседержи1телz: рaдуйсz, вознeсшаzсz въ прекрaсный рaй вhшнzгw насади1телz. Рaдуйсz, пренесeннаz во грaдъ њсновaнный t кaменей всесвэтsщихъ: рaдуйсz, введeннаz во њгрaду њбстои1мую вHи си1лъ превhшнихъ. Рaдуйсz, превhшше нб7съ во благолёпіе б9іе взsтаz: рaдуйсz, пaче всёхъ невещeственныхъ ўмHвъ почтeнаz. Рaдуйсz, приносsщаz къ сн7у своемY и3 бGу молeніе вёрныхъ: рaдуйсz, и3 самA непрестaннw ў пrт0ла сн7а твоегw2 и3 бGа молsщаzсz њ всёхъ. Рaдуйсz, предстaтельнице къ бGу мjръ спасaющаz: рaдуйсz, застyпнице р0ду хrтіaнскому t бGа даровaннаz. Рaдуйсz њбрaдованнаz, во ўспeніи твоeмъ нaсъ не њставлsющаz. |
|
Кондак 9
|
Кондaкъ f7.
|
|
Всяке єство ангельське величає Тебе, Богородице, всі ж роди людські прославляють Тебе як Матір Божу і шанують пречисте успіння Твоє, Царице; бо заради Тебе земні з’єднуються з небесними, одностайно оспівуючи Бога: алилуя. |
Всsкое є3стество2 ѓгGльское превозн0ситъ тS, бцdе, человёчестіи же р0ди вси2 м™рь тS б9ію слaвимъ, и3 почитaемъ пречcтн0е твоE ўспeніе, цRи1це: тебe бо рaди земнjи небє1снымъ совокуплsютсz, соглaснw пою1ще бGу: Ґллилyіа. |
|
Ікос 9
|
Јкосъ f7.
|
|
Красномовність боговіщаних пророчих слів нині бачимо на Тобі, Богородице, звершених, Ти бо воістину породила нам Бога у плоті; тому, таїні слів Божих віруючи, взиваємо: Радуйся, закону і пророків Осново Досконала; радуйся, Зірко Яковова, Валаамом Пророкована. Радуйся, Ложе Царя великого, провіщене Соломоном; радуйся, Руно, Зрошене Ісусом, Прообразоване Гедеоном. Радуйся, Неопалима Купино, законоположником Передбачена; радуйся, Горо Свята, мужем бажань Бачена. Радуйся, Ліствице Небесна, Яковом наперед Побачена; радуйся, Двері Непрохідні, Єзекіїлем Передбачені. Радуйся, Сонце оселі Христової, псалмоспівцем наперед Явлене; радуйся, Таїнство різноманітно пророками Прообразоване. Радуйся, всі передречені пророчі слова про Тебе Ти звершила; радуйся, все провидіння Вишнього про спасіння Ти сповнила. Радуйся, Обрадувана, в успінні твоєму нас не залишаєш Ти. |
Вэт‡йства бGовэщaнныхъ прор0ческихъ речeній, нhнэ зри1мъ њ тебЁ сбhвшаzсz бцdе, ћкw вои1стинну бGа пл0тію родилA є3си2 нaмъ. тёмже тaинству словесE б9іz вёрующе, вопіeмъ: Рaдуйсz, зак0на и3 прbр0кwвъ глави1зно совершeннаz: рaдуйсz, ѕвэздо2 їaкwвлz, валаaмомъ прbроковaннаz. Рaдуйсz, џдре цRS вели1кагw, вэщaнный соломHномъ: рaдуйсz, руно2 њрошeнное ї}сомъ, њбразовaнное гедеHномъ. Рaдуйсz, неwпали1маz купино2, законопол0жникомъ предзри1маz: рaдуйсz, горо2 с™az, мyжемъ желaніz ўсмотрeннаz. Рaдуйсz, лёствице нбcнаz, їaкwвомъ предви1димаz: рaдуйсz, двeре непроходи1маz, їезекjилемъ предзри1маz. Рaдуйсz, с0лнце селeніz хrт0ва, pалмопёвцемъ пред8zвлeнное: рaдуйсz, тaинство, многоwбрaзнэ прbр0ки пронаречeнное. Рaдуйсz, прор0ческихъ глагHлъ всёхъ предречeнныхъ њ тебЁ, конeцъ принeсшаz: рaдуйсz, вhшнzгw смотрє1ніz вс‰ за сп7сeніе мjра соверши1вшаz. Рaдуйсz њбрaдованнаz, во ўспeніи твоeмъ нaсъ не њставлsющаz. |
|
Кондак 10
|
Кондaкъ ‹.
|
|
Спасти бажаючи світ, всіх Господь обрав Тебе від роду земного Собі за Матір і заради нас став людиною, вознісся туди, звідки зійшов; на небо від землі і Тебе з Собою возніс, щоб перебувати у вічній славі і співцарювати з Собою в безкінечності; тому як Бог чує від усіх: Алилуя. |
Спасти2 хотS мjръ, и4же всёхъ гDь, t земнaгw тS р0да и3збрA въ м™рь себЁ, и3 нaсъ дёлz бhвъ человёкъ, взhде, tню1дуже сни1де, къ нб7си2 t земли2, и3 тебE съ соб0ю возведE ко пребывaнію во слaвэ вёчнэй, и3 соцaрствованію съ соб0ю концA не и3мyщему. тёмже ћкw бGъ слhшитъ t всёхъ: Ґллилyіа. |
|
Ікос 10
|
Јкосъ ‹.
|
|
Ти є Стіна вірним, Богородице Діво, і Заступниця всіх, хто до Тебе звертається; бо Творець неба і землі від Тебе, Пречиста, вийшовши, душею і тілом переселив Тебе на небеса для найближчого заступництва за всіх, кого навчив взивати: Радуйся, Граде Царя великого, що стоїть на верху гори небесної; радуйся, Стіно і Покрове, що не ховається від нашого наближення. Радуйся, вірних на ворогів видимих і невидимих Поборнице; радуйся, нашестя агарянського Переможнице. Радуйся, віри православної непорушне Збереження; радуйся, єретичних полків Руйнування. Радуйся, Суща свíтові Радосте і Примирення; радуйся, всезгубного пекла Подолання. Радуйся, тих, хто бореться з плоттю цнотливістю, Особливе Вінчання; радуйся, подвигів мучеників Достойне Прославлення. Радуйся, трудів преподобних Молитовнице за блаженне їх упокоєння; радуйся, ченців благоскорботних Подателько вічного радування. Радуйся, Обрадувана, в успінні Твоєму нас не залишаєш Ти. |
СтэнA є3си2 вBрнымъ, бцdе дв7о, и3 заступлeніе всBмъ къ тебЁ прибэгaющымъ: и4бо нб7сE и3 земли2 творeцъ t тебE пл0тію прошeдъ, пречи1стаz, д¦омъ и3 тёломъ въ небє1снаz тS пресели2 ко ближaйшему предстaтельству њ всёхъ, и5хже приглашaти научи2: Рaдуйсz, грaде цRS вели1кагw верхY горы2 нбcныz: рaдуйсz, стэно2 и3 покр0ве, не крhющійсz t нaшегw притекaніz. Рaдуйсz, вBрнымъ царє1мъ на враги2 пос0бствующаz: рaдуйсz, нашє1ствіz ґг†рzнскаz побэждaющаz. Рaдуйсz, вёры бlгочести1выz недви1жимое сохранeніе: рaдуйсz, є3ретjчествующихъ полкHвъ разорeніе. Рaдуйсz, рaдость и3 ўмирeніе мjру сyщаz: рaдуйсz, всегуби1тельнаго ѓда попрaвшаz. Рaдуйсz, в0инствующихъ на пл0ть цэломyдріемъ, и3зрsдное вэнчaніе: рaдуйсz, м§ническихъ п0двигwвъ всечcтн0е прославлeніе. Рaдуйсz, прпdбныхъ трудHмъ ходaтаице бlжeннагw ўпокоeніz: рaдуйсz, и4нокwмъ бlгоскорбsщымъ подaтельнице вёчнагw рaдованіz. Рaдуйсz њбрaдованнаz, во ўспeніи твоeмъ нaсъ не њставлsющаz. |
|
Кондак 11
|
Кондaкъ №і.
|
|
Усякий спів богонатхненних пісень наших недостатній для похвали всечесного успіння Твого, всехвальна Владичице, Царице, Богородице; але ми щиро Тобі приносимо, як Матері і Царя всіх, смиренне наше моління, з небесними силами оспівуючи Єдиного достойно Прославляючого Тебе Бога: Алилуя. |
Пёніе всsкое бGодухновeнныхъ пёсней, не довлёетъ t нaсъ къ похвалЁ всечcтнaгw ўспeніz твоегw2, всехвaльнаz вLчце, цRи1це, бцdе: но ўсeрднw тебЁ прин0симъ, ћкw м™ри цRS всёхъ, смирeнное молeніе нaше, съ нбcными чи1нми пою1ще є3ди1ному дост0йнw прославлsющему тS бGу: Ґллилyіа. |
|
Ікос 11
|
Јкосъ №і.
|
|
Світлоприємна Свічка Істинного Світла, що явилася нам сущим на землі і просвіщаєш душі, і тих, хто шанує всечесне преставлення Твоє, наставляєш на розум божественний, щоб ми всі співали так: Радуйся, Свічко Невгасима духовного вогню; радуйся, Зоре Незаходима світла невечірнього. Радуйся, Місяцю, що від Сонця правди освітлений; радуйся, Світлосте, що в темряві світиться. Радуйся, Світильнику, поставлений на небесному свіщнику; радуйся, Джерело життя, із гробу на світло виведене. Радуйся, Мати світла духовного, що просвіщає душі благочестиві; радуйся, Мати Бога всіх, що утішає душі скорботні. Радуйся, бо Ти даруєш тим, хто уповає на Тебе, кінець життя неосоромлений; радуйся, Надбання Божих і Своїх рабів, яких Ти поставиш на суді праворуч Його. Радуйся, Преблаженна, бо через Тебе і ми блаженні, бо Тебе Помічницею маємо; радуйся, Преблагословенна з роду в рід, бо Господь з Тобою, і Тобою з нами. Радуйся, Обрадувана, в успінні Твоєму нас не залишаєш Ти. |
Свэтопріeмнаz свэщA и4стиннагw свёта, сyщымъ нaмъ на земли2 ћвльшисz, дyшы просвэщaеши, и3 чтyщихъ твоE всечестн0е преставлeніе къ рaзуму б9eственному наставлsеши, да поeмъ ти2 сицєвaz: Рaдуйсz, свэщE неугаси1маz nгнS невещeственнагw: рaдуйсz, зарE незаходи1маz свёта невечeрнzгw. Рaдуйсz, луно2 t сlнца прaвды њблиставaемаz: рaдуйсz, свётлосте во тмЁ свэтsщаz. Рaдуйсz, свэти1льниче на свёщницэ превhшнемъ постaвленный: рaдуйсz, и3ст0чниче жи1зни, и3з8 гр0ба во свётъ и3зведeнный. Рaдуйсz, м™и свёта ќмнагw, бlгочести1выхъ дyшы просвэщaющагw: рaдуйсz, м™и всёхъ бGа, њѕл0бленныхъ дyшы ўтэшaющагw. Рaдуйсz, ўповaющымъ на тS животA конeцъ непостhдный дaрующаz: рaдуйсz, достоsніе б9іимъ и3 свои6мъ рабHмъ, на судЁ сн7а твоегw2, њдеснyю є3гw2 ўстроsющаz. Рaдуйсz, пребlжeннаz, ћкw тоб0ю бlжeни є3смы2 и3 мы2, и4же пом0щницу тS и4мамы: рaдуйсz, преблгcвeннаz въ р0дъ и3 р0дъ, ћкw гDь съ тоб0ю, и3 тоб0ю съ нaми. Рaдуйсz њбрaдованнаz, во ўспeніи твоeмъ нaсъ не њставлsющаz. |
|
Кондак 12
|
Кондaкъ в7і.
|
|
Благодать високопрестольної слави на небесах дану Богоматері, вшанованій сидінням праворуч Сина Її і Бога, небесні розумні істоти бачачи, підняли Її престоли і сили, оточили начала і влади, припа́ли страшні херувими, серафими і господства, з архангелами і ангелами співаючи: Алилуя. |
Бlгодaть высокопрест0льныz слaвы, на нбcёхъ даровaнную бGом™ри, почтeной сэдёніемъ њдеснyю сн7а є3S и3 бGа, ви1дzще г0рніи ўмы2, под8sша ю5 прест0ли и3 си6лы, њкружи1ша нач†ла и3 вл†сти, припад0ша стрaшніи херувjми, серафjми и3 гDьства, со ґрхaгGлы и3 ѓгGлы вопію1ще: Ґллилyіа. |
|
Ікос 12
|
Јкосъ в7і.
|
|
Оспівуючи Твоє всечесне успіння, величаємо всі Твоє зішестя на небеса, Царице Богомати; Ти ж освяти, прослав і спаси всіх, хто з любов’ю оспівує Тебе: Радуйся, бо Ти очистила землю стопами пречистих ніг Твоїх; радуйся, бо Ти освятила повітря сходженням Твоїм на небеса. Радуйся, бо Ти вступила в небесне коло; радуйся, бо Ти бачиш всю невимовну доброту. Радуйся, бо Ти сидиш у славі перед престолом Сина Твого і Бога; радуйся, бо Ти вічно царюєш з Сином і Богом. Радуйся, Красо у правиці Господній, що прикрашаєш усі небесні сили, які Тебе ублажають; радуйся, бо Ти обрадувала всіх земнородних, що уповають на Тебе. Радуся, бо Ти Одягнена в сонце, що осяює благодаттю і славою всю вселенну; радуйся, бо Ти обіцяла зберігати і спасати всіх, що звертаються до Тебе у піднебесній. Радуйся, бо Тебе всі християнські роди шанують як Матір Божу і Богородицею іменують; радуйся, бо від Сходу до Заходу Тебе прославляють усі преславно і православно. Радуйся, Обрадувана, в успінні Твоєму нас не залишаєш Ти. |
Пою1ще всечcтн0е твоE ўспeніе, восхвалsемъ вси2 ко пренебє1снымъ возшeствіе твоE, цRи1це бGом™и: тh же њс™и2, прослaви и3 сп7си2 всёхъ люб0вію пою1щихъ тебЁ: Рaдуйсz, њчи1стившаz зeмлю пречcтыми н0гъ твои1хъ стопaми: рaдуйсz, њс™и1вшаz воздyхъ восхождeніемъ твои1мъ къ нб7си2. Рaдуйсz, на нбcный крyгъ возступи1вшаz: рaдуйсz, вс‰ добрHты неизречє1нныz зрsщаz. Рaдуйсz, во слaвэ присэдsщаz пrт0лу сн7а твоегw2 и3 бGа: рaдуйсz, съ сн7омъ и3 бGомъ вёчнw цrтвующаz. Рaдуйсz, красото2 въ десни1цэ гDней, ўкрашaющаz бlжaщихъ тS всёхъ нбcныхъ: рaдуйсz, њбрaдовавшаz надёzніемъ на тS всёхъ земнhхъ. Рaдуйсz, њблечeннаz въ с0лнце, сіsющаz блгdтію и3 слaвою всeй вселeннэй: рaдуйсz, њбэщaвшаz сохранsти и3 сп7сaти призывaющихъ тS всёхъ въ поднбcнэй. Рaдуйсz, t хrтіaнскихъ родHвъ м™и б9іz почитaемаz, и3 бцdа и3менyемаz: рaдуйсz, t востHкъ с0лнца до з†падъ, преслaвнw и3 правослaвнw t всёхъ бlгочести1выхъ слaвимаz. Рaдуйсz њбрaдованнаz, во ўспeніи твоeмъ нaсъ не њставлsющаz. |
|
Кондак 13
|
Кондaкъ Gі.
|
|
О всехвальна Мати безсмертного Царя неба і землі, Христа Бога нашого, що живеш і після смерті, нинішнє приношення за всечесне Твоє успіння від нас прийнявши, в житті цьому і у смертному успінні нашому від усякої недолі, бід і мук визволи і сподоби нас Небесного Царства, що до Тебе взивають: Алилуя. |
Q всепётаz м™и безсмeртнагw цRS нб7сE и3 земли2, хrтA бGа нaшегw, живyщаz и3 по смeрти, ны6нэшнzz приношє1ніz њ всечcтнёмъ твоeмъ ўспeніи t нaсъ пріeмши, въ жи1зни сeй и3 въ смeртнэмъ ўспeніи нaшемъ, t всsкіz напaсти, бёдъ и3 мyки и3збaви, и3 нбcнагw цrтвіz нaсъ, цRи1це, спод0би, њ тебЁ вопію1щихъ: Ґллилyіа. |
|
Молитва
|
Моли1тва.
|
|
Q прес™az бцdе дв7о, вLчце, вhшшаz ѓгGлъ и3 ґрхaгGлъ и3 всеS твaри честнёйшаz, ѓгGльское вели1кое ўдивлeніе, прbр0ческаz выс0каz пр0повэдь, ґпcльскаz преслaвнаz похвало2, с™и1телей и3зрsдное ўкрашeніе, м§никwвъ крёпкое ўтверждeніе, и4нокwвъ сп7си1тельное наставлeніе, п0стникwвъ неизнемогaющее воздержaніе, дёвствующихъ чистото2 и3 слaво, мaтерей ти1хое весeліе, младeнцєвъ мyдросте и3 наказaніе, вдови1цъ и3 си1рыхъ корми1тельнице, наги1хъ њдэsніе, болsщихъ здрaвіе, плённикwвъ и3збавлeніе, по м0рю плaвающихъ тишино2, њбуревaемыхъ небyрное пристaнище, блуждaющихъ нетрyднаz настaвнице, путешeствующихъ лeгкое прохождeніе, труждaющихсz бlг0е пок0ище, въ бэдaхъ сyщихъ ск0раz застyпнице, њби1димыхъ покр0ве и3 прибёжище, ненадёющихсz надёzніе, трeбующихъ пом0щнице, печaльныхъ пrное ўтэшeніе, ненави1димыхъ люб0вное смирeніе, грёшникwвъ сп7сeніе и3 къ бGу присвоeніе, правовёрныхъ всёхъ твeрдое њграждeніе, непобэди1мое поможeніе и3 заступлeніе! Тоб0ю нaмъ, вLчце, неви1димый ви1димъ бhсть, и3 тебЁ мольбY прин0симъ, гпcжE, грёшніи раби2 твои2: q премлcтиваz и3 пречyднаz свёта ќмнагw цRи1це, р0ждшаz цRS хrтA, бGа нaшего, живодaвца всёхъ, t нбcныхъ слaвимаz и3 t земнhхъ хвали1маz, ѓгGльскій ќме, свэтозaрнаz ѕвэздо2, с™hхъ прес™ёйшаz, вLчце всёхъ твaрей, бGолёпнаz дв7и1це, несквeрнаz невёсто, палaто д¦а прес™aгw, џгненный пrт0ле неви1димагw цRS, нбcный ківHте, носи1ло сл0ва б9іz, nгнеwбрaзнаz колесни1це, пок0ище живaгw бGа, неизречeнное составлeніе пл0ти хrт0вы, гнэздо2 nрлA нбcнагw, г0рлице бGоглaснаz, голуби1це кр0ткаz, ти1хаz и3 неѕл0биваz, м™и чадолюби1ваz, млcтей бeздно, развергaющаz тyчу гнёва б9іz, неизмёримаz глубино2, неизречeннаz тaйно, несвёдомое чyдо, нерукотворeннаz цRкве є3ди1нагw цRS всёхъ вBкъ, бlгоухaнное кади1ло, чcтнaz багрzни1це, бGоткaннаz порфЂро, душeвный раю2, живон0снагw сaда tрасле, цвёте прекрaсный, процвётшій нaмъ нбcное весeліе, гр0зде сп7сeніz нaшегw, чaше цRS нбcнагw, въ нeйже раствори1сz t д¦а с™aгw віно2 неисчерпaемыz бlгодaти, ходaтаице зак0на, зачaло и4стинныz вёры хrт0вы непоколеби1мый ст0лпе, мечY ћрости б9іz на бGопроти1вныхъ, бэсHвъ ўстрашeніе, во брaнехъ побэждeніе, хrтіaнъ всёхъ нел0жнаz храни1тельнице и3 мjра всегw2 и3звёстное сп7сeніе! Q всемлcтиваz гпcжE, дв7о вLчце, бцdе, ўслhши нaсъ, молsщихсz тебЁ, и3 kви2 млcть твою2 на лю1дехъ твои1хъ, моли2 сн7а своего2 и3збaвитисz нaмъ t всsкагw ѕлA и3 сохрани2 њби1тель нaшу и3 всsку њби1тель, и3 грaдъ, и3 странY вёрныхъ, и3 лю1ди, бlгочeстнw прибэгaющыz и3 призывaющыz и4мz твоE с™0е, t всsкіz напaсти, губи1тельства, глaда, трyса, пот0па, nгнS, мечA, нашeствіz и3ноплемeнникwвъ и3 междоус0бныz брaни, t всsкіz болBзни и3 всsкагw њбсто‰ніz, да ни рaнами, ни прещeніемъ, ни м0ромъ, ни всsкимъ првdнымъ гнёвомъ б9іимъ ўмaлzтсz раби2 твои2. Но соблюдaй и3 сп7сaй млcтію своeю, гпcжE, за ны2 молsщисz, и3 полeзное бlгорастворeніе воздyха во врeмени пл0днагw приношeніz нaмъ дaруй. Њблегчи2, возстaви и3 поми1луй, премлcтиваz вLчце, бцdе препётаz, во всsкой бэдЁ и3 нyждэ сyщыz. Помzни2 рабы6 тво‰ и3 не прeзри слeзъ и3 воздыхaніz нaшегw, и3 њбнови2 нaсъ бlгостію своеS млcти, да со бlгодарeніемъ ўтэшaемсz, њбрётше тS пом0щницу. Ўмлcрдисz, гпcжE пречcтаz, на немощны6z лю1ди тво‰, надeждо нaша. РазсBzнныz собери2, заблyждшыz на пyть прaвый настaви, tпaдшыz t бlгочести1выz nтeческіz вёры пaки возврати2, стaрость поддержи2, ю4ныz вразуми2, младeнцы воспитaй и3 прослaви слaвzщыz тS, и3зрsднэе же, цRковь сн7а твоегw2 соблюди2 и3 сохрани2 въ долготY днjй. Q ми1лостиваz и3 преми1лостиваz цRи1це нб7сE и3 земли2, бцdе приснодв7о! Ходaтайствомъ твои1мъ поми1луй вс‰ правосл†вныz хrтіaны, сохранsющи и4хъ под8 кр0вомъ ми1лости твоеS, ри1зою твоeю честн0ю защити2 и3 моли2 и3зъ тебЁ вопл0щшагосz без8 сёмене хrтA, бGа нaшего, да препоsшетъ ны2 свhше си1лою на вс‰ ви6димыz и3 неви6димыz враги2 нaшz. Сп7си1 же и3 поми1луй, госпожE, вели1каго господи1на и3 nтцA нaшего (им>къ), бlжeннэйшаго митрополи1та кjевскаго и3 всеS uкраи1ны, преwсвzщє1нныz митрополjты, ґрхіепcкпы и3 є3пcкпы правосл†вныz, їерє1и же и3 діaконы и3 вeсь при1четъ цRк0вный, и3 вeсь монaшескій чи1нъ, и3 вс‰ правовBрныz лю1ди, покланsющыzсz и3 молsщыzсz пред8 честн0ю твоeю їкHною. При1зри на всёхъ нaсъ призрёніемъ ми1лостивнагw твоегw2 заступлeніz, воздви1гни нaсъ и3з8 глубины2 грэх0вныz и3 просвэти2 џчи сердeчныz ко зрёнію сп7сeніz, ми1лостива нaмъ бyди здЁ и3 на стрaшнэмъ судЁ сн7а твоегw2 њ нaсъ ўмоли2, престaвльшыzсz во благочeстіи t житіS сегw2 рабы2 тво‰ въ вёчнэй жи1зни со ѓгGлы и3 ґрхaгGлы и3 со всёми с™hми причти2, да њдеснyю сн7а твоегw2 бGа предстaнутъ, и3 мlтвою твоeю спод0би вс‰ правосл†вныz хrтіaны со хrт0мъ жи1ти и3 рaдости ѓгGльскіz въ нбcныхъ селeніихъ наслаждaтисz. Тh бо є3си2, госпожE, слaва нбcныхъ и3 ўповaніе земнhхъ, ты2 нaша надeжда и3 застyпница всёхъ притекaющихъ къ тебЁ и3 твоеS с™hz п0мощи просsщихъ. Ты2 молeбница нaша тeплаz къ сн7у твоемY и3 бGу нaшему: твоS мaтернzz мlтва мн0гw м0жетъ на ўмолeніе вLки, и3 твои1мъ предстaтельствомъ ко пrт0лу блгdти прес™hхъ и3 животворsщихъ є3гw2 тaинъ приступaти дерзaемъ, ѓще и3 недост0йніи. Тёмже всечестнhй њ1бразъ тв0й и3 рук0ю твоeю держи1маго вседержи1телz ви1дzще на їкHнэ, рaдуемсz, грёшніи, со ўмилeніемъ припaдающе, и3 люб0вію сeй цэлyемъ, чaюще, госпожE, твои1ми с™hми бGопріsтными мlтвами доити2 нбcныz безконeчныz жи1зни и3 непостhднw стaти въ дeнь сyдный њдеснyю сн7а твоегw2 и3 бGа нaшегw, слaвzще є3го2 кyпнw со безначaльнымъ nц7eмъ и3 прес™hмъ, благи1мъ, животворsщимъ и3 є3диносyщнымъ д¦омъ, во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
