Акафіст Пресвятій Владичиці нашій Богородиці

Глас 8

Непереможній Воєводі — переможнії ми, звільнившися від бід, вдячні пісні підносимо Тобі, раби Твої, Богородице. Але Ти, що маєш державу непереможну, від усяких бід нас визволи, щоб до Тебе взивати: Радуйся, Невісто Неневісная.

Ангел найстарший з неба посланий був вітати Богородицю: «Радуйся!» І, враз, безплотним голосом, бачачи Твоє воплочення, Господи, здивований стояв, взиваючи до Богородиці:

Радуйся, бо через Тебе радість засяє; радуйся, бо через Тебе прокляття зникне; радуйся, Адама грішного спасіння; радуйся, від сліз Єви визволення; радуйся, Височино, для помислів людських неприступна; радуйся, Глибино, для Ангельських очей неоглядна; радуйся, Престоле Царський; радуйся, бо Ти носиш Того, Хто все носить; радуйся, Зоре, що Сонце попереджає; радуйся, Утробо Божого втілення; радуйся, бо Тобою відновлюється творіння; радуйся, бо через Тебе поклоняємося Творцеві.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Знаючи Себе чистою, Свята Діва каже Гавриїлові: «Надзвичайне твоє слово незрозуміле для душі Моєї, бо як ти кажеш про безсіменне зачаття, взиваючи: Алилуя».

Розумом незбагненне зрозуміти намагаючись, спитала Пречиста слугу Божого: «Як можливо народитися Синові з утроби чистої, скажи Мені». Він же відповів Їй зі страхом, взиваючи:

Радуйся, незбагненної ради Божої Таємнице; радуйся, Віро для тих, хто потребує мовчання; радуйся, Початку чудес Христових; радуйся, повелінь Його Осново; радуйся, Ліствице небесна, що нею зійшов Бог; радуйся, Мосте, що провадить від землі до неба; радуйся, для Ангелів прехвальне Чудо; радуйся, для злих духів болюча Поразко; радуйся, бо Ти Світло породила невимовно; радуйся, бо як це сталося, Ти нікому не відкрила; радуйся, що розумом перевищуєш мудреців; радуйся, що розуміння вірним освітлюєш.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Сила Вишнього осінила тоді зачаття Дівою Нетлінною і благоплідне лоно Її показала, як ниву родючу, всім, хто хоче мати спасіння, коли співатиме: Алилуя.

Маючи утробу, що Бога прийняла, Діва поспішила до Єлизавети; немовлятко тієї враз, почувши привітання Її, зраділо й, кинувшись в утробі матері, мовби піснями взивало до Богородиці:

Радуйся, Паросте нев’янучого віття; радуйся, плоду нетлінного Придбання; радуйся, бо Ти вирощуєш дійсного Чоловіколюбця; радуйся, бо Ти народжуєш Садівника нашого життя; радуйся, Ниво, що вирощує многопліддя щедрот; радуйся, Трапезо, що носить достаток милостей; радуйся, бо через Тебе рай наново зацвів розкішно; радуйся, бо Ти пристановище для душ готуєш; радуйся, приємне молитви Кадило; радуйся, всього світу очищення; радуйся, Благовоління Боже до смертних людей; радуйся, смертних до Бога Дерзновення.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Маючи в собі бурю сумнівних думок, цнотливий Йосиф засмутився, гадаючи, що Тебе, Непорочна, зведено. Але ж як довідався про зачаття від Духа Святого, взивав: Алилуя.

Почули пастухи, як Ангели співали про плотське Христове пришестя, і поспішили до Нього, як до Пастиря, але побачили Його, як Агнця чистого, в утробі Марії випасеного, та, славлячи Її, взивали:

Радуйся, Мати Агнця і Пастиря; радуйся, Кошаро словесних овець; радуйся, Захисте від невидимих ворогів; радуйся, Відчинення райських дверей; радуйся, бо небесне радіє вкупі з земним; радуйся, бо все земне радіє вкупі з небесним; радуйся, невмовкаючі Уста апостолів; радуйся, страстотерпців нездоланна Мужносте; радуйся, тверда Опоро віри; радуйся, ясне благодаті Пізнання; радуйся, бо Тобою спустошене пекло; радуйся, бо через Тебе ми сподобилися слави.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Побачивши зорю, що йшла з волі Божої, волхви пішли слідом за нею, тримаючись її, як світильника, через неї розшукали могутнього Царя, і, досягши Неосяжного, зраділи, співаючи Йому: Алилуя.

Побачили сини халдейські на руках Діви Того, Хто руками Своїми створив людей, і, вважаючи Його Владикою, хоч і мав Він вигляд раба, поспішили дарами Йому послужити й виголосити Богородиці:

Радуйся, Мати Зорі незаходимої; радуйся, Зоре таємничого дня; радуйся, бо Ти піч омани вгасила; радуйся, бо Ти тайновидців Святої Тройці просвіщаєш; радуйся, бо Ти лютого мучителя скинула з начальства; радуйся, бо Ти Господа Чоловіколюбного Христа показала; радуйся, бо Ти від служіння ідолохвального позбавляєш; радуйся, бо Ти від лихих вчинків відхиляєш; радуйся, бо вогнепоклонство Ти загасила; радуйся, бо поклоніння вогненні Ти припинила; радуйся, бо Ти з полум’я пристрастей визволяєш; радуйся, Наставнице цноти; радуйся, всьому роду Радосте.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Проповідниками Богоносними волхви повернулися до Вавилону, як сповнили Твоє пророцтво й проповідували всім про Тебе, Христа, проминувши Ірода, як безумного, нездатного співати: Алилуя.

Засяявши в Єгипті світлом істини, Ти розігнав темряву омани, бо ідоли його, не стерпівши Твоєї сили, Спасе, попадали, а ті, що визволилися від них, взивали до Богородиці:

Радуйся, Оновлення людей; радуйся, Поразко демонів; радуйся, бо Ти оману неправди знищила; радуйся, бо Ти ідольську облесливість виявила; радуйся, Море, що потопило фараона мисленого; радуйся, Каменю, що напоїв спраглих до життя; радуйся, Стовпе вогненний, що направляєш перебуваючи в темряві; радуйся, Покрове світу, ширший від хмари; радуйся, Поживо, насліднице манни; радуйся, насолоди святої Служнице; радуйся, Земле обітована; радуйся, бо з Тебе тече мед і молоко.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Коли Симеон хотів відійти від цього світу облесливого, Ти віддався йому, як немовлятко, але він пізнав Тебе, як Бога Найсвятішого. Через те й здивувався Твоїй невимовній премудрості, взиваючи: Алилуя.

Нову істоту показав Творець, коли з’явився до нас, що від Нього походимо, народившись із безсіменної утроби й зберігши Її такою, якою вона й була, нетлінною, щоб ми бачили чудо і прославляли Її, взиваючи:

Радуйся, Квітко нетлінності; радуйся, Вінче стримання; радуйся, бо Ти засяяла подобою воскресіння; радуйся, бо життя Ангельське Ти показала; радуйся, Дерево світлоплодовите, що його плоди споживають вірні; радуйся, Дерево ряснолисте, що багатьох покриває затінком; радуйся, бо Ти носила в утробі Учителя заблуканих; радуйся, бо Ти породила Визволителя поневолених; радуйся, Судді Праведного Ублагання; радуйся, гріхів великих Прощення; радуйся, Одеже сміливості для нагих; радуйся, Любове, що всяке бажання перемагає.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Дивне народження побачивши, відійдімо від цього світу, перенесімось розумом на небо, бо задля цього величний Бог на землі з’явився, як смиренна людина, бажаючи навернути до височин тих, що співають Йому: Алилуя.

Увесь був на землі і неба не покидав Бог, Слово неописане, бо то був Божий прихід, а не зміна місця, коли було Різдво від Діви, що прийняла Бога, слухаючи таку похвалу:

Радуйся, Оселе Бога неосяжного; радуйся, Двері дивної таємниці; радуйся, для невірних сумнівне Диво; радуйся, для вірних несумнівна Похвало; радуйся, Коліснице пресвята для Того, Хто перебуває на Херувимах; радуйся, Світлице преславна для Того, Хто живе на Серафимах; радуйся, бо Ти супротивників до згоди привела; радуйся, бо Ти дівоцтво і різдво сполучила; радуйся, бо Тобою знищено злочин; радуйся, бо Тобою відчинено рай; радуйся, Ключе до Царства Христового; радуйся, Надіє на блага вічні.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Все єство Ангельське здивувалося великому ділу Твого вочоловічення, Господи, бо побачило неприступного Бога, як приступну для всіх людину, що з нами перебуває і чує від усіх: Алилуя.

Красномовців велемовних бачимо перед Тобою, Богородице, як риб безголосих, бо вони неспроможні висловити, як Ти, залишаючись Дівою, змогла народити. А ми, дивуючись таємниці, з вірою взиваємо:

Радуйся, премудрості Божої Вмістилище; радуйся, провидіння Його Скарбнице; радуйся, бо Ти мудрих виявляєш як немудрих; радуйся, бо хитромовних показуєш, як німих; радуйся, бо люті дослідники розум втратили; радуйся, бо зів’яли байкотворці; радуйся, бо афінейські хитрі плутаниці Ти роздираєш; радуйся, бо рибальські мережі наповнюєш; радуйся, бо з глибини невідання виводиш; радуйся, бо розум багатьох просвіщаєш; радуйся, Кораблю тих, хто хоче спастися; радуйся, Пристановище тих, хто плаває по морю життя.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Бажаючи спасти світ, всього Прикраситель до нього Самообітуваним прийшов і був Пастирем як Бог, ради нас став чоловіком, щоб подобою подібне призвати і почути як Бог: Алилуя.

Ти є стіною дівам, Богородице Діво, і всім, хто до Тебе припадає; бо Творець неба і землі обрав Тебе, Пречиста, оселившись в утробі Твоїй, і навчив всіх взивати до Тебе:

Радуйся, Стовпе дівоцтва; радуйся, Двері спасіння; радуйся, Начальнице духовного відродження; радуйся, Подателько Божої ласки; радуйся, бо Ти відродила тих, що зародились у соромі; радуйся, бо Ти навчила окрадених розумом; радуйся, бо Ти розтлителя розуму знищуєш; радуйся, бо Ти Сівача чистоти народила; радуйся, Світлице безсіменного уневіщення; радуйся, бо Ти вірних із Господом поєднала; радуйся, добра Вихователько дів; радуйся, бо Ти невістоприкрасителька душ святих.

Радуйся, невісто Неневісная.

Перемагається всяке оспівування, що намагається доторкнутися до безлічі щедрот Твоїх, Господи, бо коли б ми принесли Тобі, Царю Святий, стільки пісень, як піску на березі моря, то нічого не зробили б відповідного тому, що Ти дав нам, що співаємо Тобі: Алилуя.

Ми дивимось на Пречисту Діву, як на світлоносну свічку, що з’явилась нам, сущим в темряві, бо, засвічуючи духовне світло, Вона приводить всіх до пізнання Бога, а вшановується такою хвалою:

Радуйся, Променю Сонця духовного; радуйся, Світило не- згасаючого Світла; радуйся, Блискавко, що освітлює душі; радуйся, Громе, що страшить ворогів; радуйся, що вельми світлою сяєш просвітою; радуйся, бо Ти повноводною розливаєшся рікою; радуйся, Образе живоносної купелі; радуйся, бо Ти знищуєш грішну нечистоту; радуйся, Купеле, що омиває совість; радуйся, Чаше, що подає радість; радуйся, Пахощі Христового благоухання; радуйся, Життя, повне таємничої радості.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Благозволивши подати людям благодать прощення гріхів, Той, Хто всі гріхи прощає, прийшов Сам до людей, що відійшли від Його ласки, й, розірвавши рукописання, чує від усіх: Алилуя.

Прославляючи Народженого Тобою, хвалимо Тебе, Богородице, всі ми, як Божий живий храм, бо Господь, що все тримає рукою Своєю, оселившись в утробі Твоїй, освятив, прославив Тебе й навчив усіх взивати:

Радуйся, Скиніє Бога Слова; радуйся, Свята над святими; радуйся, Ковчеже, позолочений Духом; радуйся, Скарбнице життя невичерпна; радуйся, дорогоцінний Вінче володарів побожних; радуйся, чесна Похвало ієреїв боголюбивих; радуйся, Стовпе непохитний Церкви Христової; радуйся, держави нерушима Стіно; радуйся, бо через Тебе досягаються перемоги; радуйся, бо через Тебе падають вороги; радуйся, тіла мого Зцілення; радуйся, душі моєї Спасіння.

Радуйся, Невісто Неневісная.

О Прехвальна Мати, що породила Найсвятіше Слово! Прийми нині наше приношення й від усякої позбав напасті всіх, і від майбутньої муки врятуй тих, що співають Тобі: Алилуя.

(Цей кондак читається тричі)

Ангел найстарший з неба посланий був вітати Богородицю: «Радуйся!» І, враз, безплотним голосом, бачачи Твоє воплочення, Господи, здивований стояв, взиваючи до Богородиці:

Радуйся, бо через Тебе радість засяє; радуйся, бо через Тебе прокляття зникне; радуйся, Адама грішного спасіння; радуйся, від сліз Єви визволення; радуйся, Височино, для помислів людських неприступна; радуйся, Глибино, для Ангельських очей неоглядна; радуйся, Престоле Царський; радуйся, бо Ти носиш Того, Хто все носить; радуйся, Зоре, що Сонце попереджає; радуйся, Утробо Божого втілення; радуйся, бо Тобою відновлюється творіння; радуйся, бо через Тебе поклоняємося Творцеві.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Непереможній Воєводі — переможнії ми, звільнившися від бід, вдячні пісні підносимо Тобі, раби Твої, Богородице. Але Ти, що маєш державу непереможну, від усяких бід нас визволи, щоб до Тебе взивати: Радуйся, Невісто Неневісная.

Прийми, о могутня на все добре, Пречиста Владичице Богородице, у дар від нас, негідних слуг Твоїх, цю величальну пісню, що Тобі єдиній належить, бо Тебе вибрано з усього людського роду, Ти вища понад усі створіння небесні й земні. Бо через Тебе був з нами Господь сил, через Тебе пізнали ми Сина Божого й удостоїлися Святого Тіла і Пречистої Крови Його. Тому блаженна Ти з роду в рід, Ти світліша від херувимів і чесніша від серафимів. І нині, Всехвальна і Пресвята Богородице, не переставай молитися за нас, недостойних слуг Твоїх, щоб ми встереглися від усякої омани лукавого та від усякого лиха, щоб вийшли цілими з-посеред убивчих диявольських спокус. До кінця життя нашого молитвами Твоїми зберігай нас перед вічним засудом, щоб ми, спасенні Твоїм заступництвом і поміччю, віддавали за все славу, хвалу, подяку і честь у Святій Тройці Єдиному Богові і Творцеві всього сотворіння, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.