|
Глава 13
|
Главa Gi
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 44) Пре́жде же пра́здника Па́схи, вѣ́дый Іису́съ, я́ко пріи́де Єму́ ча́съ, да пре́йдетъ от мі́ра сего́ ко Отцу́, возлю́бль Своя́ су́щыя въ мі́рѣ, до конца́ возлюби́ и́хъ.
|
(За? м7д7.) Прeжде же прaздника пaсхи, вёдый ї}съ, ћкw пріи1де є3мY чaсъ, да прeйдетъ t мjра сегw2 ко nц7Y, возлю1бль сво‰ сyщыz въ мjрэ, до концA возлюби2 и5хъ.
|
|
2
|
2
|
|
И ве́чери бы́вшей, діа́волу уже́ вложи́вшу въ се́рдце Іу́дѣ Сі́монову Іскаріо́тскому, да Єго́ преда́стъ,
|
И# вeчери бhвшей, діaволу ўжE вложи1вшу въ сeрдце їyдэ сjмwнову їскаріHтскому, да є3го2 предaстъ,
|
|
3
|
3
|
|
вѣ́дый Іису́съ, я́ко вся́ даде́ Єму́ Оте́цъ въ ру́цѣ, и я́ко от Бо́га изы́де и къ Бо́гу гряде́тъ:
|
вёдый ї}съ, ћкw вс‰ дадE є3мY nц7ъ въ рyцэ, и3 ћкw t бGа и3зhде и3 къ бGу грzдeтъ:
|
|
4
|
4
|
|
воста́ от ве́чери, и положи́ ри́зы, и пріє́мъ ле́нтіонъ, препоя́сася:
|
востA t вeчери, и3 положи2 ри6зы, и3 пріeмъ лeнтіонъ, препоsсасz:
|
|
5
|
5
|
|
пото́мъ влія́ во́ду во умыва́лницу, и нача́тъ умыва́ти но́ги ученико́мъ и отира́ти ле́нтіємъ, и́мже бѣ́ препоя́санъ.
|
пот0мъ вліS в0ду во ўмывaлницу, и3 начaтъ ўмывaти н0ги ўчн7кHмъ и3 њтирaти лeнтіемъ, и4мже бЁ препоsсанъ.
|
|
6
|
6
|
|
Пріи́де же къ Сі́мону Петру́, и глаго́ла Єму́ то́й: Го́споди, Ты́ ли мои́ умы́єши но́зѣ?
|
Пріи1де же къ сjмwну петрY, и3 глаг0ла є3мY т0й: гDи, тh ли мои2 ўмhеши н0зэ;
|
|
7
|
7
|
|
Отвѣща́ Іису́съ и рече́ єму́: є́же А́зъ творю́, ты́ не вѣ́си ны́нѣ, уразумѣ́єши же по си́хъ.
|
TвэщA ї}съ и3 речE є3мY: є4же ѓзъ творю2, ты2 не вёси нн7э, ўразумёеши же по си1хъ.
|
|
8
|
8
|
|
Глаго́ла Єму́ Пе́тръ: не умы́єши но́гу моє́ю во вѣ́ки. Отвѣща́ єму́ Іису́съ: а́ще не умы́ю тебе́, не и́маши ча́сти со Мно́ю.
|
Глаг0ла є3мY пeтръ: не ўмhеши нHгу моє1ю во вёки. TвэщA є3мY ї}съ: ѓще не ўмhю тебE, не и4маши чaсти со мн0ю.
|
|
9
|
9
|
|
Глаго́ла Єму́ Сі́монъ Пе́тръ: Го́споди, не но́зѣ мои́ то́кмо, но и ру́цѣ и главу́.
|
Глаг0ла є3мY сjмwнъ пeтръ: гDи, не н0зэ мои2 т0кмw, но и3 рyцэ и3 главY.
|
|
10
|
10
|
|
Глаго́ла єму́ Іису́съ: измове́нный не тре́буєтъ, то́кмо но́зѣ умы́ти, є́сть бо ве́сь чи́стъ: и вы́ чи́сти єсте́, но не вси́.
|
Гlа є3мY ї}съ: и3змовeнный не трeбуетъ, т0кмw н0зэ ўмhти, є4сть бо вeсь чи1стъ: и3 вы2 чи1сти є3стE, но не вси2.
|
|
11
|
11
|
|
Вѣ́дяше бо предаю́щаго Єго́: се́го ра́ди рече́, я́ко не вси́ чи́сти єсте́.
|
Вёдzше бо предаю1щаго є3го2: сeгw рaди речE, ћкw не вси2 чи1сти є3стE.
|
|
12
|
12
|
|
(Зач. 45) Єгда́ же умы́ но́ги и́хъ, прія́тъ ри́зы Своя́, возле́гъ па́ки, рече́ и́мъ: вѣ́сте ли, что́ сотвори́хъ ва́мъ?
|
(За? м7е7.) Е#гдa же ўмы2 н0ги и4хъ, пріsтъ ри6зы сво‰, возлeгъ пaки, речE и5мъ: вёсте ли, что2 сотвори1хъ вaмъ;
|
|
13
|
13
|
|
Вы́ глаша́єте Мя́ Учи́теля и Го́спода: и до́брѣ глаго́лете, є́смь бо.
|
Вы2 глашaете мS ўч™лz и3 гDа: и3 д0брэ глаг0лете, є4смь бо.
|
|
14
|
14
|
|
А́ще у́бо А́зъ умы́хъ ва́ши но́зѣ, Госпо́дь и Учи́тель, и вы́ до́лжни єсте́ дру́гъ дру́гу умыва́ти но́зѣ:
|
Ѓще u5бо ѓзъ ўмhхъ вaши н0зэ, гDь и3 ўч™ль, и3 вы2 д0лжни є3стE дрyгъ дрyгу ўмывaти н0зэ:
|
|
15
|
15
|
|
о́бразъ бо да́хъ ва́мъ, да, я́коже А́зъ сотвори́хъ ва́мъ, и вы́ твори́те.
|
w4бразъ бо дaхъ вaмъ, да, ћкоже ѓзъ сотвори1хъ вaмъ, и3 вы2 твори1те.
|
|
16
|
16
|
|
Ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ: нѣ́сть ра́бъ бо́лій го́спода своєго́, ни посла́нникъ бо́лій посла́вшаго єго́.
|
Ґми1нь, ґми1нь гlю вaмъ: нёсть рaбъ б0лій г0спода своегw2, ни послaнникъ б0лій послaвшагw є3го2.
|
|
17
|
17
|
|
А́ще сія́ вѣ́сте, блаже́ни єсте́, а́ще творите́ я́.
|
Ѓще сі‰ вёсте, бlжeни є3стE, ѓще творитE |.
|
|
18
|
18
|
|
Не о всѣ́хъ ва́съ глаго́лю: А́зъ [бо] вѣ́мъ, и́хже избра́хъ: но да Писа́ніє сбу́дется: яды́й со Мно́ю хлѣ́бъ воздви́же на Мя́ пя́ту свою́.
|
Не њ всёхъ вaсъ гlю: ѓзъ (бо) вёмъ, и5хже и3збрaхъ: но да писaніе сбyдетсz: kдhй со мн0ю хлёбъ воздви1же на мS пsту свою2.
|
|
19
|
19
|
|
Отсе́лѣ глаго́лю ва́мъ, пре́жде да́же не бу́детъ, да, єгда́ бу́детъ, вѣ́ру и́мете, я́ко А́зъ є́смь.
|
Tсeлэ гlю вaмъ, прeжде дaже не бyдетъ, да, є3гдA бyдетъ, вёру и4мете, ћкw ѓзъ є4смь.
|
|
20
|
20
|
|
Ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ: пріє́мляй, а́ще кого́ послю́, Мене́ пріє́млетъ: а пріє́мляй Мене́ пріє́млетъ Посла́вшаго Мя́.
|
Ґми1нь, ґми1нь гlю вaмъ: пріeмлzй, ѓще кого2 послю2, менE пріeмлетъ: ґ пріeмлzй менE пріeмлетъ послaвшаго мS.
|
|
21
|
21
|
|
Сія́ ре́къ Іису́съ возмути́ся ду́хомъ и свидѣ́телствова и рече́: ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко єди́нъ от ва́съ преда́стъ Мя́.
|
Сі‰ рeкъ ї}съ возмути1сz д¦омъ и3 свидётелствова и3 речE: ґми1нь, ґми1нь гlю вaмъ, ћкw є3ди1нъ t вaсъ предaстъ мS.
|
|
22
|
22
|
|
Сзира́хуся у́бо между́ собо́ю ученицы́, недоумѣ́ющеся, о ко́мъ глаго́летъ.
|
Сзирaхусz u5бо междY соб0ю ўчн7цы2, недоумёющесz, њ к0мъ гlетъ.
|
|
23
|
23
|
|
Бѣ́ же єди́нъ от учени́къ Єго́ возлежя́ на ло́нѣ Іису́совѣ, єго́же любля́ше Іису́съ:
|
Бё же є3ди1нъ t ўчн7къ є3гw2 возлежS на л0нэ ї}совэ, є3г0же люблsше ї}съ:
|
|
24
|
24
|
|
поману́ же сему́ Сі́монъ Пе́тръ вопроси́ти, кто́ бы бы́лъ, о не́мже глаго́летъ.
|
поманy же семY сjмwнъ пeтръ вопроси1ти, кт0 бы бhлъ, њ нeмже гlетъ.
|
|
25
|
25
|
|
Напа́дъ же то́й на пе́рси Іису́совы, глаго́ла Єму́: Го́споди, кто́ є́сть?
|
Напaдъ же т0й на пє1рси ї}сwвы, глаг0ла є3мY: гDи, кто2 є4сть;
|
|
26
|
26
|
|
Отвѣща́ Іису́съ: то́й є́сть, єму́же А́зъ омочи́въ хлѣ́бъ пода́мъ. И омо́чь хлѣ́бъ, даде́ Іу́дѣ Сі́монову Іскаріо́тскому.
|
TвэщA ї}съ: т0й є4сть, є3мyже ѓзъ њмочи1въ хлёбъ подaмъ. И# њм0чь хлёбъ, дадE їyдэ сjмwнову їскаріHтскому.
|
|
27
|
27
|
|
И по хлѣ́бѣ тогда́ вни́де въ о́нь сатана́. Глаго́ла у́бо єму́ Іису́съ: є́же твори́ши, сотвори́ ско́ро.
|
И# по хлёбэ тогдA вни1де въ џнь сатанA. Гlа u5бо є3мY ї}съ: є4же твори1ши, сотвори2 ск0рw.
|
|
28
|
28
|
|
Се́го же никто́же разумѣ́ от возлежа́щихъ, къ чесому́ рече́ єму́.
|
Сeгw же никт0же разумЁ t возлежaщихъ, къ чесомY речE є3мY.
|
|
29
|
29
|
|
Нѣ́цыи же мня́ху, поне́же ковче́жецъ имя́ше Іу́да, я́ко глаго́летъ єму́ Іису́съ: купи́, є́же тре́буємъ на пра́здникъ: или́ ни́щымъ да нѣ́что да́стъ.
|
Нёцыи же мнsху, понeже ковчeжецъ и3мsше їyда, ћкw гlетъ є3мY ї}съ: купи2, є4же трeбуемъ на прaздникъ: и3ли2 ни1щымъ да нёчто дaстъ.
|
|
30
|
30
|
|
Пріи́мъ же о́нъ хлѣ́бъ, а́біє изы́де: бѣ́ же но́щь. Єгда́ изы́де,
|
Пріи1мъ же џнъ хлёбъ, ѓбіе и3зhде: бё же н0щь. Е#гдA и3зhде,
|
|
31
|
31
|
|
глаго́ла Іису́съ: (Зач. 46) ны́нѣ просла́вися Сы́нъ Человѣ́ческій, и Бо́гъ просла́вися о Не́мъ:
|
гlа ї}съ: (За? м7ѕ7.) нн7э прослaвисz сн7ъ чlвёческій, и3 бGъ прослaвисz њ нeмъ:
|
|
32
|
32
|
|
а́ще Бо́гъ просла́вися о Не́мъ, и Бо́гъ просла́витъ Єго́ въ Себѣ́, и а́біє просла́витъ Єго́.
|
ѓще бGъ прослaвисz њ нeмъ, и3 бGъ прослaвитъ є3го2 въ себЁ, и3 ѓбіе прослaвитъ є3го2.
|
|
33
|
33
|
|
Ча́дца, єще́ съ ва́ми ма́ло є́смь: взы́щете Мене́, и я́коже рѣ́хъ Іуде́омъ, я́ко а́може А́зъ иду́, вы́ не мо́жете пріити́: и ва́мъ глаго́лю ны́нѣ.
|
Ч†дца, є3щE съ вaми мaлw є4смь: взhщете менE, и3 ћкоже рёхъ їудewмъ, ћкw ѓможе ѓзъ и3дY, вы2 не м0жете пріити2: и3 вaмъ гlю нн7э.
|
|
34
|
34
|
|
За́повѣдь но́вую даю́ ва́мъ, да лю́бите дру́гъ дру́га: я́коже возлюби́хъ вы́, да и вы́ лю́бите себе́:
|
Зaповэдь н0вую даю2 вaмъ, да лю1бите дрyгъ дрyга: ћкоже возлюби1хъ вы2, да и3 вы2 лю1бите себE:
|
|
35
|
35
|
|
о се́мъ разумѣ́ютъ вси́, я́ко Мои́ ученицы́ єсте́, а́ще любо́вь и́мате между́ собо́ю.
|
њ сeмъ разумёютъ вси2, ћкw мои2 ўчн7цы2 є3стE, ѓще люб0вь и4мате междY соб0ю.
|
|
36
|
36
|
|
Глаго́ла Єму́ Сі́монъ Пе́тръ: Го́споди, ка́мо и́деши? Отвѣща́ єму́ Іису́съ: а́може [А́зъ] иду́, не мо́жеши ны́нѣ по Мнѣ́ ити́: послѣди́ же по Мнѣ́ и́деши.
|
Глаг0ла є3мY сjмwнъ пeтръ: гDи, кaмw и4деши; TвэщA є3мY ї}съ: ѓможе (ѓзъ) и3дY, не м0жеши нн7э по мнЁ и3ти2: послэди1 же по мнЁ и4деши.
|
|
37
|
37
|
|
Глаго́ла Єму́ Пе́тръ: Го́споди, почто́ не могу́ ны́нѣ по Тебѣ́ ити́? Ны́нѣ ду́шу мою́ за Тя́ положу́.
|
Глаг0ла є3мY пeтръ: гDи, почто2 не могY нн7э по тебЁ и3ти2; нн7э дyшу мою2 за тS положY.
|
|
38
|
38
|
|
Отвѣща́ єму́ Іису́съ: ду́шу ли твою́ за Мя́ положи́ши? Ами́нь, ами́нь глаго́лю тебѣ́: не возгласи́тъ але́кторъ, до́ндеже отве́ржешися Мене́ три́щи.
|
TвэщA є3мY ї}съ: дyшу ли твою2 за мS положи1ши; ґми1нь, ґми1нь гlю тебЁ: не возгласи1тъ ґлeктwръ, д0ндеже tвeржешисz менє2 три1щи.
|