Про проведення Великого Посту

Час Великого Посту спеціально наданий Церквою, щоб ми могли зібратися, зосередитися та підготуватися до зустрічі Великодніх днів.

У цей час треба постаратися надолужити втрачене, заповнити прогалини в нашому духовному житті, яке так постраждало від життєвих негараздів, незібраности, лінощів та іншого.

1. Утримання від м'ясної їжі є обов'язковим. Щодо всього іншого, слід уточнити у духівника. Крім того, добре вибрати якусь житейську річ і відмовитися від неї на ці дні, зберігаючи утримання до Великодня.

2. У Піст потрібно прочитати всі чотири Євангелія.

3. Необхідно відмовитись від усіх зайвих зустрічей, справ — всього, що розсіює. Відпочинок, зрозуміло, не скасовується, але потрібно обрати такі його види, які б не порушували душевного миру (наприклад прогулянки, поїздки за місто тощо).

4. Щодня треба читати молитву св. Єфрема Сирина, бажано медитативно, тобто зосереджуючись думкою на словах. Розмірковувати потрібно переважно над однією частиною (наприклад, фраза «Господи, Владико живота моєго»; тема: Христос як альфа і омега мого життя, його сенс, любов і ціль. Відчути це хоча б на малу мить).

5. Окрім читання молитви св. Єфрема Сирина необхідно присвячувати щодня 10 хвилин (це мінімум, а взагалі бажано півгодини) – 5 хвилин вранці і 5 хвилин увечері – молитовним роздумам. Головне – не пропустити жодного дня протягом Великого Посту.

Рекомендовано під час молитви обирати зручне місце, зручне положення тіла, але, при неможливості зробити це, відступати – не варто. Розмірковувати можна і на ходу, і на роботі, і ввечері, коли всі заснуть, і вранці одним словом, пристосовуючись до обставин. Дуже важливо, щоб ніщо не «насідало», не хвилювала необхідність терміново щось зробити, не пригнічувала надто сильна втома. Перед початком молитовного роздуму потрібно перехреститися (якщо це відбувається вдома) чи подумки покликати ім'я Боже; змусити себе відмовитися від турбот (це найважче), зусиллям волі поставити себе перед Божим лицем; усвідомити, що де б ми не були, ми завжди з Ним і перед Його лицем. Після цього звертаємо погляд на ікону або хрест (якщо ми не вдома, напівзакриваємо очі і відтворюємо в уяві образ хреста). Потрібно, щоб усе тіло набуло стану спокою, дихання не було прискореним, рухів не потрібно (крім хресного знамення). Після цього подумки вимовляємо фразу з молитви чи Євангелія (можна з літанії, акафіста, літургії — на вибір) і намагаємося якнайдовше утримати її у свідомості, обмірковуючи, занурюючись у її глибину, відчуваючи багатогранний зв'язок свого життя з нею. Спочатку це буде важко. Можливо, тільки третього тижня справа піде краще. Головне – не треба відступати. І так щодня упродовж Посту, по п'ять хвилин щоранку та по п'ять – щовечора. У крайньому разі час можна змінювати, але краще обрати той же. Не треба дивуватися і засмучуватися, піймавши себе на неуважності, на нездатності зосередитися: корисно вважати себе учнем-початківцем, що вперше приступає до таких роздумів. Список молитовних речень для них добре скласти на тиждень заздалегідь. Треба намагатися протягом дня у вільні від роботи миті повертатися подумки до теми роздумів, ніби готуючись до зустрічі. Основна умова успіху – встановлення внутрішньої тиші; це найважче в наші гамірні часи.

6. Після п'ятихвилинних роздумів необхідно посидіти або просто постояти мовчки і зосереджено, ніби вслухаючись у тишу, і потім із цією тишею в серці приступати до справ, намагаючись зберегти її «звук» якнайдовше.

7. Кожної неділі Великого Посту обов'язково відвідувати літургію, не запізнюючись на службу. Перед службою під час «часів» добре прочитати молитву:

Вірую, Господи, та Ти утверди віру мою.
Уповаю, Господи,
але Ти зміцни надію мою.
Я возлюбив Тебе, Господи,
але Ти очисти любов мою
і зроби її полум'яною.
Сокрушаюсь, Господи, але Ти вчини,
щоб я примножив покаяння моє.
Шаную, Господи, Тебе, Творця мого,
зітхаю за Тобою, призиваю Тебе.
Ти ж спрямуй мене мудрістю Твоєю,
захисти та зміцни.
Віддаю Тобі, Боже мій, думки мої,
нехай спрямовуються вони від Тебе.
Нехай діла мої будуть во ім'я Твоє,
і бажання мої нехай будуть у волі Твоїй.
Освіти розум мій, зміцни волю,
очисти тіло, освяти душу.
Хай побачу гріхи мої,
хай не зваблююся погордою.
Допоможи мені перемагати спокуси.
Нехай славлю Тебе у всі дні життя,
дарованого мені Тобою.
Амінь.

Частоту причащання встановлювати варто у згоді з духівником, але заздалегідь потрібно готуватися до спільного причастя у Великий Четвер, день Тайної Вечері.

8. У дні Посту надзвичайно важливо посилити молитву за інших. Не пропускаючи жодного випадку, коли хтось хворий, униває, відчуває труднощі: тоді-бо треба негайно за нього помолитися, наскільки вистачає сил і часу.

9. Потрібно скласти список особливо шанованих святих і протягом Посту частіше звертатися до них, як до живих, як до помічників та друзів, ставити їм свічки, молитися перед їхніми іконами.

10. Треба остерігатися нерівномірности: злетів та зривів. Саме від цього захищатимуть спокійні та систематичні молитовні роздуми. Слід заспокоюватися при проявах зайвого духовного захоплення, пам'ятаючи, як часто у ньому бере участь не дух, а пристрасть. Це допомагає вберегтись і від провалів.

Проводимо такий цикл молитовних роздумів:

1-й день. День Еклезіаста

Роздуми про минущість усього земного: людина на вершині слави багато чого досягла, а помре, як всі, а часом і важче. Навіщо все це було? Одні йшли трупами, інші вбивали свою душу, а в результаті – ніщо. Прочитаймо: «Кая житейская сладость...» (у чині відспівування). Шана, любов, слава, здоров'я — яке ж це все (без духовного життя) нікчемне та порожнє! Все кане, як потоки водоспаду, у смерть. На всьому печать недосконалости. Все, за чим женемося, за що ми чіпляємось – дим та пил. Все — нісенітниця, і нісенітниця страшна, зловісна (Камю, Кафка).

2-й день. «Із глубини воззвах»: Пс. 129

Як сильно я послужив різним ідолам, як багато ілюзій та суєтности в моєму житті. Як пристрасно я вкладаю до серця речі, які неможливо втримати. Я не усвідомлював свого честолюбства, марнославства, суєтности, а тепер бачу, які низькі мотиви рухали мною, як глибоко я погрузнув у яму. Я безсилий щось із собою зробити. Я приречений вже за життя бути в пеклі – в пеклі нездійснених бажань, у рабстві стихії плоті та гріха гордині. Я – повна нікчема. І це не «унічиженіє паче гордині», а чесний погляд на себе. Згадаймо наші сни, які нерідко свідчать про дикі бажання, що в нас зачаїлися, від яких ми відводимо погляд. Визнаймо, що ми не можемо керувати власною стихією.

3 день. Блага Вість

Але вихід є і спасіння є, вони відкриті мені, якщо я ще раз звернуся до Христа... Христос є наша Блага Вість, Він народився для мене, щоб я міг ожити і зцілитися. Він навчав мене, Він відкрив у Собі Бога для мене: Бога-Спасителя. Тільки з Його допомогою я можу звестися на ноги.

4 день. Зцілення

Христос дає мені зцілення Своєю смертю. Його Хрест і Кров були для мене, для всіх нас, що не можуть вийти на правильний шлях, хоча бачать його. Він вказав нам Шлях (Нагірна проповідь), Істину (Бог іде назустріч) та Життя (життя з Ним).

5 день. Вдячність

Я поступово оживаю. Я безмежно вдячний Йому за те, що Він простягає мені руку. І тепер немає кінця моїй вдячності за все: за життя, за порятунок, за радість, за випробування, за людей, за мир, за кожну дрібницю – все від Бога. Я відчиняю двері будинку, очікуючи, що Він увійде під кров [покрівлю] моєї душі.

6 день. Перевірка сумління

Але я маю підготувати свій дім, оглянути його, чекаючи приходу Гостя. Я беру до рук світильник Його заповідей і освітлюю темні кути. Усюди пил, бруд, мотлох — чим більше освітлюю, тим похмурішою стає картина. Але не зневірюватимуся, почну терпляче прибирати. Перевірю совість за Десятьма Заповідями, за Нагірною проповіддю, послідовно і без поспіху. Це моя підготовка до сповіді. У неділю багато народу у храмі, тому сповідь буде спільною. Отже, треба обміркувати все заздалегідь, щоб у Церкві принести лише загальне покаяння.

7 день. Причастя

День виняткової подяки. Приносимо Богові обітницю виконати щось в ім'я Його, на знак нашої вдячности.

Неділя Торжества Православ'я

Цього тижня крім загальних духовних вправ зобов'язуюсь зробити щось для церкви (прибирання, співи, свічки, справи духовної освіти чи щось інше).

Неділя св. Григорія Палами

Цей тиждень присвячена святому-ісихасту (мовчальнику). Даю обіцянку цього тижня не вимовляти жодного зайвого слова. У християнських сім'ях тут має бути домовленість. Хто одинокий — нехай намагається здійснити це по змозі. Жодних розмов, навіть хороших, не кажучи про непотрібні. Тільки те, що потрібно в побуті. Кажуть, що коли настає хвилина мовчання, то «пролітає ангел». Так от наше завдання — не відпускати його цього тижня. Деяким мовчанка буде важкою, але це переважно через те, що ми всі занадто балакучі. Кому дуже тяжко буде, нехай сприйме це як хрест і єпитимію (спокуту).

Неділя Хрестопоклонна

Присвячений для роздумів про Хрест і значення нашого хрестоношення. Будь-який тягар, якщо він зустрічає з нашого боку відчайдушний протест, не є хрестом. Хрестом він стає тоді, коли ми намагаємося нести її «за згодою», а то й добровільно.

Неділя св. Іоанна Ліствичника

На духовній ліствиці найнебезпечніше – оглядатись і перевіряти, чи далеко піднявся. Жодне «підбиття підсумків» тут неприпустимо. Бо, якщо досяг успіху, то негайно з'являється самовдоволення, яке відразу зводить нанівець всі зусилля. Треба вважати себе завжди на першому щаблі: Бог будь-якої миті може перенести на десятий. Симптомами повної невдачі є пригнічений настрій або різкі коливання від екстазів до душевного занепаду.

Неділя св. Марії Єгипетської

Св. Марія Єгипетська є для нас образом покаяння. Спробуймо зібратися і написати покаяння за все життя. Будьмо суворі до себе, нічого не пропустімо, зазирнімо всюди. Лазареву суботу добре присвятити міркуванням про смерть, провести підготовку до смерти за св. Франциском Сальським.

Страсний тиждень

Всі ці дні читаймо відповідні частини Євангелія. Якщо наявні книги Інокентія Херсонського, Фаррара, Гейки та інших, добре читати розділи з них. У Великий Четвер – загальна сповідь та причастя. Слід пам'ятати, що це особлива участь у Тайній Вечері. У Велику П'ятницю подумки слідуємо за Христом; у Західній Церкві читають 14 молитов перед зображенням Страстей Господніх. Ці зображення (Хресна Дорога) спеціально розміщені на стінах храму. Замість них можна брати ікони або просто подумки слідувати за Христом. Тексти для роздумів зазвичай подаються у західних молитовниках.

З Богом! Бажаю у добрих трудах провести Великий Піст і в радості зустріти Пасху!