1
Да не смуща́єтся се́рдце ва́ше: вѣ́руйте въ Бо́га, и въ Мя́ вѣ́руйте:
2
въ дому́ Отца́ Моєго́ оби́тели мно́ги су́ть: а́ще ли же ни́, ре́клъ бы́хъ ва́мъ: иду́ угото́вати мѣ́сто ва́мъ:
3
и а́ще угото́влю мѣ́сто ва́мъ, па́ки пріиду́ и поиму́ вы́ къ Себѣ́, да, идѣ́же є́смь А́зъ и вы́ бу́дете:
4
и а́може А́зъ иду́, вѣ́сте, и пу́ть вѣ́сте.
5
Глаго́ла Єму́ Ѳома́: Го́споди, не вѣ́мы, ка́мо и́деши: и ка́ко мо́жемъ пу́ть вѣ́дѣти?
6
Глаго́ла єму́ Іису́съ: А́зъ є́смь пу́ть и и́стина и живо́тъ: никто́же пріи́детъ ко Отцу́, то́кмо Мно́ю:
7
а́ще Мя́ бы́сте зна́ли, и Отца́ Моєго́ зна́ли бы́сте [у́бо]: и отсе́лѣ позна́сте Єго́, и ви́дѣсте Єго́.
8
Глаго́ла Єму́ Фили́ппъ: Го́споди, покажи́ на́мъ Отца́, и довлѣ́етъ на́мъ.
9
Глаго́ла єму́ Іису́съ: толи́ко вре́мя съ ва́ми є́смь, и не позна́лъ єси́ Мене́, Фили́ппе? Ви́дѣвый Мене́ ви́дѣ Отца́: и ка́ко ты́ глаго́леши: покажи́ на́мъ Отца́?
10
Не вѣ́руєши ли, я́ко А́зъ во Отцѣ́, и Оте́цъ во Мнѣ́ є́сть? Глаго́лы, я́же А́зъ глаго́лю ва́мъ, о Себѣ́ не глаго́лю: Оте́цъ же во Мнѣ́ пребыва́яй, То́й твори́тъ дѣла́:
11
вѣ́руйте Мнѣ́, я́ко А́зъ во Отцѣ́, и Оте́цъ во Мнѣ́: а́ще ли же ни́, за та́ дѣла́ вѣ́ру ими́те Ми́.
12
Ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ: вѣ́руяй въ Мя́, дѣла́, я́же А́зъ творю́, и то́й сотвори́тъ, и бо́лша си́хъ сотвори́тъ: я́ко А́зъ ко Отцу́ Моєму́ гряду́:
13
и є́же а́ще что́ про́сите [от Отца́] во и́мя Моє́, то́ сотворю́, да просла́вится Оте́цъ въ Сы́нѣ:
14
[и] а́ще чесо́ про́сите во и́мя Моє́, А́зъ сотворю́.
15
А́ще лю́бите Мя́, за́повѣди Моя́ соблюди́те,
16
и А́зъ умолю́ Отца́, и ино́го Утѣ́шителя да́стъ ва́мъ, да бу́детъ съ ва́ми въ вѣ́къ,
17
Ду́хъ и́стины, Єго́же мі́ръ не мо́жетъ прія́ти, я́ко не ви́дитъ Єго́, ниже́ зна́єтъ Єго́: вы́ же зна́єте Єго́, я́ко въ ва́съ пребыва́єтъ и въ ва́съ бу́детъ.
18
Не оста́влю ва́съ си́ры: пріиду́ къ ва́мъ:
19
еще́ ма́ло, и мі́ръ ктому́ не уви́дитъ Мене́, вы́ же уви́дите Мя́, я́ко А́зъ живу́, и вы́ жи́ви бу́дете:
20
въ то́й де́нь уразумѣ́ете вы́, я́ко А́зъ во Отцѣ́ Моє́мъ, и вы́ во Мнѣ́, и А́зъ въ ва́съ.
21
Имѣ́яй за́повѣди Моя́ и соблюда́яй и́хъ, то́й є́сть любя́й Мя́: а любя́й Мя́ возлю́бленъ бу́детъ Отце́мъ Мои́мъ, и А́зъ возлюблю́ єго́, и явлю́ся єму́ Са́мъ.
22
Глаго́ла Єму́ Іу́да не Іскаріо́тскій: Го́споди, и что́ бы́сть, я́ко на́мъ хо́щеши яви́тися, а не мі́рови?
23
Отвѣща́ Іису́съ и рече́ єму́: а́ще кто́ лю́битъ Мя́, сло́во Моє́ соблюде́тъ: и Оте́цъ Мо́й возлю́битъ єго́, и къ нему́ пріи́дема, и оби́тель у него́ сотвори́ма:
24
не любя́й Мя́ слове́съ Мои́хъ не соблюда́єтъ: и сло́во, є́же слы́шасте, нѣ́сть Моє́, но посла́вшаго Мя́ Отца́.
25
Сія́ глаго́лахъ ва́мъ въ ва́съ сы́й:
26
Утѣ́шитель же, Ду́хъ Святы́й, Єго́же по́слетъ Оте́цъ во и́мя Моє́, то́й вы́ научи́тъ всему́, и воспомяне́тъ ва́мъ вся́, я́же рѣ́хъ ва́мъ.
27
Ми́ръ оставля́ю ва́мъ, ми́ръ Мо́й даю́ ва́мъ: не я́коже мі́ръ дає́тъ, А́зъ даю́ ва́мъ. Да не смуща́єтся се́рдце ва́ше, ни устраша́єтъ.
28
Слы́шасте, я́ко А́зъ рѣ́хъ ва́мъ: иду́ и пріиду́ къ ва́мъ. А́ще бы́сте люби́ли Мя́, возра́довалися бы́сте [у́бо], я́ко рѣ́хъ: иду́ ко Отцу́: я́ко Оте́цъ Мо́й бо́лій Мене́ є́сть.
29
И ны́нѣ рѣ́хъ ва́мъ, пре́жде да́же не бу́детъ, да, єгда́ бу́детъ, вѣ́ру и́мете.
30
Ктому́ не мно́го глаго́лю съ ва́ми: гряде́тъ бо сего́ мі́ра кня́зь, и во Мнѣ́ не и́мать ничесо́же.
31
Но да разумѣ́етъ мі́ръ, я́ко люблю́ Отца́, и я́коже заповѣ́да Мнѣ́ Оте́цъ, та́ко творю́: воста́ните, и́демъ отсю́ду.