|
Глvа, з~і”
|
Глава 17
|
|
1
|
1
|
|
И$ прїиде и^лїя` прoрк# эT џезві'я галаа'дъскїя къ а^хаа'вђ, и^ рече, жи'въ г~ь б~ъ і^и^л~въ и^же преDстою` пред ни'мъ. а^ще бђдетъ в лњто с^и роса` и^л^и дождъ, то'лїи эT ё'стъ словеси` мое^го”
|
І сказав Ілля [пророк], фесвитянин, із жителів галаадських, Ахаву: живий Господь Бог Ізраїлів, перед Яким я стою! в ці роки не буде ні роси, ні дощу, хіба тільки за моїм словом.
|
|
2
|
2
|
|
И$ бы'сть гл~ъ гн~ь къ и^лїи`,
|
І було до нього слово Господнє:
|
|
3
|
3
|
|
и^ди` эTсю'дђ на восто'къ. и^ скры'ися в# потоцњ хора'џа пря'мо лицђ` і^ѓ^рда'новђ”
|
піди звідси і повернися на схід і сховайся біля потоку Хорафа, що навпроти Йордану;
|
|
4
|
4
|
|
И$ бђдеши пи'ти эT пото'ка во'дђ и^ вра'номъ заповњ'дахъ препита'ти т^я тђ`”
|
з цього потоку ти будеш пити, а во́ронам Я повелів годувати тебе там.
|
|
5
|
5
|
|
И$ сътвори` и^лїя` по г~лђ гн~ю, и^ сњдњ при пото'цњ хора'џи пря'мо лицђ` і^ѓ^рда'новђ”
|
І пішов він і зробив за словом Господнім; пішов і залишився біля потоку Хорафа, що навпроти Йордану.
|
|
6
|
6
|
|
И$ вра'нове приноша'хђ е^мђ хлњ'бы заё'тра, и^ мя'са к ве'черђ, и^ эT пото'ка пїја%ше во'дђ”
|
І во́рони приносили йому хліб і м’ясо вранці, і хліб і м’ясо ввечері, а з потоку він пив.
|
|
7
|
7
|
|
И$ бы'сть по дн~ехъ и^сше` и^с#то'чникъ. ја%ко не бњ` до'жда на' землю”
|
Коли минув деякий час, цей поток висох, бо не було дощу на землю.
|
|
8
|
8
|
|
И$ бы'сть гл~ъ гн~ь къ и^лїи` гл~я”
|
І було до нього слово Господнє:
|
|
9
|
9
|
|
Въста'ни і^ и^ди` въ саре'џђ сидо'ньскђю и^ пребђди та'мо. се' бо заповњдахъ т^ђ женњ` вдови'ци препита'ти т^я”
|
встань і піди в Сарепту сидонську, і залишайся там; Я повелів там жінці вдові годувати тебе.
|
|
10
|
10
|
|
И$ въста'въ и%де въ саре'џђ сидо'ньскђю. и^ прїиде къ вра'томъ гра'да, и^ с^е т^ђ жена` вдови'ца събира'ющи дровца, и^ възопи` съзаd и^лїя`, и^ рече е'и. принеси` ё%бо ма'ло воды` в# сосђ'дњ и^ да пїю”
|
І встав він і пішов у Сарепту; і коли прийшов до воріт міста, ось, там жінка вдова збирає дрова. І покликав він її і сказав: дай мені трохи води в посудині напитися.
|
|
11
|
11
|
|
І$ и'де взяти и^ възопи` въ слњдъ е^я` и^лїя`. и^ рече прїими` ё^бо ё^крђхъ хлњба в рђцњ свое'и и^ да ја%м#”
|
І пішла вона, щоб взяти; а він закричав услід їй і сказав: візьми для мене і шматок хліба в руки свої.
|
|
12
|
12
|
|
И рече жена`, жи'въ г~ь б~ъ мои а^ще е^сть въ сокро'вищи мое^мъ чт^о. н^ото'кмо при'горща мђки` въ водоно'сњ, и^ ма'ло ма'сла въ чва'нцњ. и^ с^е а^зъ събира'ю дв^њ полњнцы. и^ вни'дђ и^ сътворю` себњ` и^ дњтемъ свои^мъ и^ ја%ми и^ ё'мреM”
|
Вона сказала: живий Господь Бог твій! у мене нічого немає печеного, а тільки є жменя борошна в діжці і трохи олії в глечику; і ось, я наберу поліна два дров, і піду, і приготую це для себе і для сина мого; з’їмо це і помремо.
|
|
13
|
13
|
|
И$ рече к ней и^лїя`. потщи'ся вни'ди и^ сътвори` ја%коже рече. и^ сътвори' ми эTтђдђ ѓ^прњ'снокъ ма'лъ пре'жде принеси` м^и. себњ` же и^ ча'домъ своиM сътвори'ши послњжде”
|
І сказав їй Ілля: не бійся, піди, зроби, що́ ти сказала; але раніше з цього зроби невеликий опріснок для мене і принеси мені; а для себе і для свого сина зробиш після;
|
|
14
|
14
|
|
ЈА/кота'ко гл~етъ г~ь б~ъ і^и^л~евъ водоно'съ мђки` не ѓ^скђдњ'етъ, и^ чва'нецъ ма'сла не ё^мали'тся. до дн~е дондеже дасть г~ь до'ждъ на' землю”
|
бо так говорить Господь Бог Ізраїлів: борошно в діжці не вичерпається, і олія в глечику не убуде до того дня, коли Господь дасть дощ на землю.
|
|
15
|
15
|
|
І$ и'де жена` и^ сътвори`, по гл~ђ и^лїи^нђ` и^ да'сть е^мђ, и^ ја^сть саM, и^ та` и^ ча'да е^я`”
|
І пішла вона і зробила так, як сказав Ілля; і годувалася вона, і він, і дім її деякий час.
|
|
16
|
16
|
|
И$ съсђдъ мђ'чныи не ѓ^скђдњ. и^ чва'нецъ ма'сла не ё^мали'ся по гл~ђ гн~ю и^же гл~а рђко'ю и^лїи^но'ю”
|
Борошно в діжці не вичерпувалося, й олія в глечику не убувала, за словом Господа, яке Він прорік через Іллю.
|
|
17
|
17
|
|
Бы'сть по си'хъ и^ разболњся сн~ъ господы'ня до'мђ. и^ бо'лњзнь е^го бњ` крњ'пка ѕњ'ло, до'н#деже и^зы'иде эT него дх~ъ е^го”
|
Після цього занедужав син цієї жінки, господині дому, і хвороба його була така сильна, що не залишилося в ньому дихання.
|
|
18
|
18
|
|
И$ реq къ и^лїи` чт^о мнњ` и^ тебњ чл~че бж~їи, вни'де къ мнњ` въспомянђти непра'вдъ моиX, и^ ё^мори'ти сн~а мое^го”
|
І сказала вона Іллі: що мені і тобі, чоловіче Божий? ти прийшов до мене нагадати гріхи мої й умертвити сина мого.
|
|
19
|
19
|
|
И$ рече и^лїя` къ женњ`, да'ждь м^и сн~а твое^го, и^ взя'тъ е^го эT ло'на е^я` и^ възнесе` и& в го'рницђ, и^дњже са'мъ т^ђ почива'ше, и^ положи` и& на ѓ^дрњ свое'мъ”
|
І сказав він їй: дай мені сина твого. І взяв його з рук її, і поніс його у світлицю, де він жив, і поклав його на свою постіль,
|
|
20
|
20
|
|
И$ възопи` и^лїя` къ г~ђ и^ рече, ё^вы' мнњ г~и свњдњтелю вдовы` ё^ неја%же нн~њ а^зъ пребыва'ю, т^ы ѓ^ѕлоби` е^же ё^мори'ти сн~а е^я`”
|
і воззвав до Господа і сказав: Господи Боже мій! невже Ти і вдові, у якої я перебуваю, зробиш зло, умертвивши сина її?
|
|
21
|
21
|
|
И$ дђнђ на ѓ^тро'чище три'жды, и^ призва` г~а и^ рече, г~и бж~е мо'и да възврати'тся ё^бо дш~а ѓ^тро'чища сего во'нь
|
І простягнувшись над отроком тричі, він воззвав до Господа і сказав: Господи Боже мій! нехай повернеться душа отрока цього в нього!
|
|
22
|
22
|
|
и^ бы'сть та'ко” И$ възопи` ѓ^тро'чищъ.
|
І почув Господь голос Іллі, і повернулася душа отрока цього в нього, і він ожив.
|
|
23
|
23
|
|
и^ сведе` и& съ го'рницы в домђ и^ да'сть и& мт~ри е^го. и^ рече и^лїя` ви'ждъ ја^ко жи'въ е^сть сн~ъ твои”
|
І взяв Ілля отрока, і вивів його зі світлиці в дім, і віддав його матері його, і сказав Ілля: дивися, син твій живий.
|
|
24
|
24
|
|
И$ рече жена` къ и^лїи`, с^е а'зъ разђмњхъ ја%ко чл~къ бж~їи е^си ты`, и^ гл~ъ гн~ь въ ё^стњхъ твои^х# и%стиненъ”
|
І сказала та жінка Іллі: тепер-то я узнала, що ти чоловік Божий, і що слово Господнє в устах твоїх істинне.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
