|
Глvа, к~џ”
|
Глава 29
|
|
1
|
1
|
|
Сїи словеса` завњта и^же завњща` г~ь мољ=сїю поста'вити сн~омъ і^и^л~евымъ въ земли` моа'вли. наD завњтъ и^же положи` и^мъ въ хори'вњ”
|
Ось слова завіту, який Господь повелів Мойсеєві укласти із синами Ізраїлевими в землі Моавитській, крім завіту, який Господь поставив з ними на Хориві.
|
|
2
|
2
|
|
И$ призва` мољ=сїи вс^я сн~ы и^ реq к нимъ. в^ы ви'дњсте вс^е е^ли'ко сътвори` г~ь въ земли` е^гљ=петъстей прDе вами, фараѓ'нђ и^ всњмъ слђгаM е^го, и^ все'и земли` е^го”
|
І скликав Мойсей усіх [синів] Ізраїлевих і сказав їм: ви бачили все, що зробив Господь перед очима вашими в землі Єгипетській з фараоном і всіма рабами його і всією землею його;
|
|
3
|
3
|
|
И$скsђтва вели'ка ја%же ви'дњста ѓ%чи твои`. и^ зна'менїа и^ чюдеса` вели'каа ѓ%на, рђко'ю крњ'пкою и^ мы'шцею высо'кою”
|
ті великі кари, які бачили очі твої, і ті великі знамення і чудеса, [руку міцну і могутню силу];
|
|
4
|
4
|
|
Но^ не да'стъ г~ь б~ъ вамъ срDца разђмњти, ниже ѓ%чїю прозрњти. н^и ё%шїю слы'шати, до дне'сь”
|
але до цього дня не дав вам Господь [Бог] серця, щоб розуміти, очей, щоб бачити, і вух, щоб чути.
|
|
5
|
5
|
|
И$ водихъ ваs, м~, лTњ сквозњ пђсты'ня. и не ѓ^беTша'ша ри'зы ва'ша, ниже споѕи` ва'ши състарњшася на но'гђ вашђ”
|
Сорок років водив вас по пустелі, і одяг ваш на вас не зітлів, і взуття твоє не зітліло на ногах твоїх;
|
|
6
|
6
|
|
Хлњ'ба не ја^до'сте, ниже вина` и^ сике'ра пи'сте. да позна'ете ја%ко се'и г~ь б~ъ ва'шъ”
|
хліба ви не їли і вина і сикера не пили, щоб ви знали, що Я Господь Бог ваш.
|
|
7
|
7
|
|
И$ прїидо'сте до сего` мњ'ста. і^ и^зы'иде сїѓ'нъ цр~ь е^сеѓ^ньскїи, и^ ѓ'гъ цр~ь васа'ньскїи, проти'вђ наM на ра'ть,
|
І коли ви прийшли на місце це, виступив проти нас Сигон, цар Есевонський, і Ог, цар Васанський, щоб воювати з нами, і ми подолали їх;
|
|
8
|
8
|
|
і^ и^зби'хомъ я& на ра'ти” И$ прїя'хоM зе'млю и^хъ. и^ дахъ ю& въ прича'стїе рђви'мђ и га'дђ и^ полђ племе'ни манасїи'нђ”
|
і взяли землю їхню і віддали її в наділ коліну Рувимовому і Гадовому і половині коліна Манассіїного.
|
|
9
|
9
|
|
Снабди'те же вс^я словеса` зако'на сего` твори'ти я&. да разђмње^те вс^е е^ли'ко сътвори'те”
|
Дотримуйте ж [усіх] слів завіту цього і виконуйте їх, щоб вам мати успіх у всьому, що будете робити.
|
|
10
|
10
|
|
Вы^ стои'те вс^и днsь преD гм~ъ бм~ъ вашиM, и^ старњ'ишины плњме'нъ ва'шихъ. и^ ста'рцы ва'ши, и^ сђдїя` ва'ша, и^ кни'гочїя ва'ша, и^ вся'къ мђжъ і^и^л~ьтескъ”
|
Усі ви сьогодні стоїте перед лицем Господа Бога вашого, начальники колін ваших, старійшини ваші, [судді ваші,] наглядачі ваші, всі ізраїльтяни,
|
|
11
|
11
|
|
И$ же'ны ва'ша и^ дњти ва'ша, и^ прише'лецъ и^же посредњ поlчища ва'шего, эT древосњ'чца ва'шего и^ до водоно'сца ва'шего”
|
діти ваші, дружини ваші і прибульці твої, що знаходяться в стані твоєму, від того, хто коле дрова твої, до того, хто черпає воду твою,
|
|
12
|
12
|
|
пре'деши въ завњтњ г~а б~а ва'шего, и^ въ кля'твњ е^го. е^ли'ко же завњща'етъ г~ь б~ъ тво'и къ тебњ` днsь”
|
щоб увійти тобі в завіт Господа Бога твого й у клятвений договір з Ним, який Господь Бог твій сьогодні укладає з тобою,
|
|
13
|
13
|
|
да т^я ё^ста'витъ себњ` въ лю'ди. и^ то'и бђдеT тебњ` б~ъ, ја%коже т^и е^сть ре'клъ” И$ ја%коже ся е^сть кля'лъ эTц~емъ твоиM а^враа'мђ і^саа'кђ. і^а'ковђ”
|
щоб зробити тебе сьогодні Його народом, і Йому бути твоїм Богом, як Він говорив тобі і як клявся батькам твоїм Аврааму, Ісааку та Якову.
|
|
14
|
14
|
|
Не ваM же е^ді'нњмъ а^зъ завњтъ сїи, и^ кля'твђ завњща'ю”
|
Не тільки з вами одними я поставляю цей завіт і цей клятвений договір,
|
|
15
|
15
|
|
Но^ и^ си'мъ и^же съ ва'ми сђть зд^њ, преD гм~ъ бм~ъ ва'шимъ” И$ не сђщимъ с ва'ми зд^њ днsь.
|
але як з тими, які сьогодні тут з нами стоять перед лицем Господа Бога нашого, так і з тими, яких немає тут з нами сьогодні.
|
|
16
|
16
|
|
вы` б^о вњ'сте ка'ко жи'хомъ въ земли` е^гљ=петъстњи, и^ како проидо'хомъ сквоѕњ страны`, и^хже преидо'сте”
|
Тому що ви знаєте, як ми жили в землі Єгипетській і як ми проходили посеред народів, через які ви пройшли,
|
|
17
|
17
|
|
И$ ви'дњсте гнђ'сы и^хъ, и^ кђми'ры и^хъ. дре'во и^ ка'менїе сребро` и^ зла'то е^же е^сть ё^ ниX”
|
і бачили мерзоти їхні й ідолів їхніх, дерев’яних і кам’яних, срібних і золотих, які у них.
|
|
18
|
18
|
|
Є$гда` кт^о еs въ ваs мђжъ и^л^и жена`, и^л^и эTч~ьсто и^л^и племя` нњ'кое. е^же срDце эTврати` эT г~а б~а ва'шего. и^ти` и^ слђжи'ти бого'мъ стра'нъ тњ'хъ” е^да` кт^о е^сть въ ва'съ ко'рень горњ` прораста'я же'лчь и^ го'ресть”
|
Нехай не буде між вами чоловіка або жінки, або роду, або коліна, серце яких ухилилося б нині від Господа Бога нашого, щоб ходити служити богам тих народів; нехай не буде між вами кореня, що вирощує отруту і полин,
|
|
19
|
19
|
|
И$ бђ' детъ а^ще ё^слы'шиT словеса` кля'твы сея`. и^ размы'слит# въ срDцы свое^мъ гл~я” ПрпDбно мн^њ бђди. ја%ко въ прельще'нїи срDца мое^го поидђ. да не погђби'тъ грњшникъ не грњшника съ собо'ю”
|
такої людини, яка, почувши слова прокляття цього, похвалялася б у серці своєму, говорячи: «я буду щасливий, незважаючи на те, що буду ходити за свавільністю серця мого»; і пропаде в такий спосіб ситий з голодним;
|
|
20
|
20
|
|
Не въсхо'щеT б~ъ млsтивъ бы'ти е^мђ. н^отогда` разгори'тся гнњ'въ гн~ь и^ рве'нїе е^го на чл~ка того`” И$ прилњ'пнђтъ е^мђ вс^я кля'твы завњта сего`. въпи'саныя в# кни'ги зако'на сего`” И$ потребиT г~ь и%мя е^го эT поDнбsныхъ”
|
не простить Господь такому, але негайно запалає гнів Господа і лють Його на таку людину, і впаде на нього все прокляття [завіту цього], написане в цій книзі [закону], і зітре Господь ім’я його з піднебесної;
|
|
21
|
21
|
|
И$ эTлђ'читъ е^го г~ь на ѕло`, эT всњхъ сн~овъ і^и^л~въ. по всњмъ кля'твамъ завњта въпи'саного въ кни'ги зако'на сего`”
|
і відокремить його Господь на погибель від усіх колін Ізраїлевих, згідно з усіма прокляттями завіту, написаними в цій книзі закону.
|
|
22
|
22
|
|
И$ рече'тъ дрђгїи ро'дъ сн~ове ва'ши по ва'съ быва'ющїи. і^ и^ноплеме'нницы и^же прїидђтъ и^здале'ча и^ е^гда` ё%зря'тъ вреD земля` твое^я. и^ ја%зя е^я, ю^же посла` г~ь на' ню”
|
І скаже наступний рід, діти ваші, які будуть після вас, і чужинець, який прийде з землі далекої, побачивши поразку землі цієї і хвороби, якими виснажить її Господь:
|
|
23
|
23
|
|
Ка'мык#. жђ'пелъ и^ со'ль съж#же вс^ю земли` е^го, не насњ'ется н^и прозя'бнетъ, н^и возни'кнеT на не'и вся'къ зла'къ, ја^коже исъпровр'ьже содо'ма и^ гомо'ра, и^ аDма и^ севои'ма, ја%же и^спровр'ьже г~ь въ ја%рости гнњ'ва свое^го”
|
сірка і сіль, пожарище — вся земля; не засівається і не вирощує вона, і не виходить на ній ніяка трава, як після знищення Содома, Гоморри, Адми і Севоїма, які знищив Господь у гніві Своєму й у люті Своїй.
|
|
24
|
24
|
|
И$ рекђт'ъ вся страны`, почто` сътвори` г~ь си'це, земли` се'и, ка'я ја%рость гнњ'ва вели'каго сего`”
|
І скажуть усі народи: за що Господь так учинив із цією землею? яка велика лють гніву Його!
|
|
25
|
25
|
|
И$ рекђтъ ја^ко ѓ^ста'виша завњтъ г~а б~а эTц~ъ свои^х#, и^же завњща` эTц~емъ иX, е^гда` и^зведе` я& эT земля` е^гљ=петъски”
|
І скажуть: за те, що вони залишили завіт Господа Бога батьків своїх, який Він уклав з ними, коли вивів їх із землі Єгипетської,
|
|
26
|
26
|
|
И$ шеDше слђжи'ша бого'мъ и^нњмъ, и^ поклони'шася и^мъ, и%хже не вњ'дяхђ, и^ не да'стъ и^мъ ничто'же н^и е^дїнъ”
|
і пішли і стали служити іншим богам і поклонятися їм, богам, яких вони не знали і яких Він не призначав їм:
|
|
27
|
27
|
|
И$ разгнњ'вася г~ь на' землю т^ђ. и^ наведе` на ню` по всњмъ кля'твамъ. завњта пи'санаго в# кни'гаX зако'на сего`”
|
за те запалав гнів Господа на землю цю, і навів Він на неї всі прокляття [завіту], написані в цій книзі [закону],
|
|
28
|
28
|
|
И$ потреби` я& г~ь эT земля` иX ја%ростїю гнњ'ва, и^ прогнњ'ванїемъ вели'кимъ ѕњ'ло. і^ и^згна` иX въ зе'млю и'нђ и^ до нн~њ”
|
і вивергнув їх Господь із землі їх у гніві, люті й великому обуренні, і кинув їх на іншу землю, як нині бачимо.
|
|
29
|
29
|
|
Та'иная гв~и б~ђ на'шемђ, ја^вле'нна ја%же на'мъ и^ ча'домъ на'шиM въ вњ'ки. твори'ти вс^я словеса` зако'на сего`”
|
Приховане належить Господу Богу нашому, а відкрите — нам і синам нашим довіку, щоб ми виконували всі слова закону цього.
|