|
Перше послання до Коринф’ян святого апостола Павла
|
Ккориg послаnе а~
|
|
Глава 1
|
|
|
Глава 10
|
|
|
1
|
|
| Не хощу́ же вас не ві́діти, бра́тіє, я́ко отці́ на́ші всі под о́блаком би́ша, і всі сквозі́ мо́ре пройдо́ша; | |
|
2
|
|
| і всі в Моїсе́я крести́шася во о́блаці і в мо́рі; | |
|
3
|
|
| і всі то́жде бра́шно духо́вноє ядо́ша; | |
|
4
|
|
| і всі то́жде пи́во духо́вноє пи́ша, пія́ху бо от духо́внаго послі́дующаго ка́мене; ка́мень же бі Христо́с. | |
|
5
|
|
| (Зач. 144) Но не во мно́жайших їх благоволи́ Бог, пораже́ни бо би́ша в пусти́ні. | |
|
6
|
|
| Сія́ же о́брази нам би́ша, я́ко не би́ти нам похотнико́м злих, я́коже і они́ похоті́ша. | |
|
7
|
|
| Ні ідолослужи́теле бива́йте, я́коже ні́ції от них, я́коже єсть пи́сано: сідо́ша лю́діє я́сти і пи́ти, і воста́ша ігра́ти. | |
|
8
|
|
| Ніже́ соблу́дим, я́коже ні́ції от них соблуди́ша, і падо́ша во єди́н день два́десять три ти́сящі. | |
|
9
|
|
| Ні да іскуша́їм Христа́, я́коже ні́ції от них іскуси́ша і от змій погибо́ша. | |
|
10
|
|
| Ні ропщі́те, я́коже ні́ції от них ропта́ша і погибо́ша от всегуби́теля. | |
|
11
|
|
| Сія́ же вся о́брази прилуча́хуся о́нім; пи́сана же би́ша в науче́ніє на́ше, в ни́хже конці́ вік достиго́ша. | |
|
12
|
|
| (Зач 145) Ті́мже мня́йся стоя́ти да блюде́ться, да не паде́ть. | |
|
13
|
|
| Іскуше́ніє вас не дости́же, то́чію челові́чеськоє; ві́рен же Бог, І́же не оста́вить вас іскуси́тися па́че, є́же мо́жете, но сотвори́ть со іскуше́нієм і ізби́тіє, я́ко возмощи́ вам понести́. | |
|
14
|
|
| Ті́мже, бра́тіє моя́ возлю́блєнная, бі́гайте от ідолослуже́нія. | |
|
15
|
|
| Я́ко му́дрим глаго́лю: суді́те ви, є́же глаго́лю; | |
|
16
|
|
| ча́ша благослове́нія, ю́же благословля́єм, не обще́ніє ли Кро́ве Христо́ви єсть? Хліб, єго́же ло́мим, не обще́ніє ли Ті́ла Христо́ва єсть? | |
|
17
|
|
| Я́ко єди́н хліб, єди́но ті́ло єсьми́ мно́зі; всі бо от єди́наго хлі́ба причаща́ємся. | |
|
18
|
|
| Ви́діте Ізра́їля по пло́ті: не яду́щії ли же́ртви о́бщници олтаре́ві суть? | |
|
19
|
|
| Что у́бо глаго́лю? Я́ко і́дол что єсть? Іли́ ідоложе́ртвенноє что єсть? | |
|
20
|
|
| Но зане́, я́же жруть язи́ци, бісо́м жруть, а не Бо́гові; не хощу́ же вас о́бщников би́ти бісо́м. | |
|
21
|
|
| Не мо́жете ча́шу Госпо́дню пи́ти і ча́шу бісо́вськую; не мо́жете трапе́зі Госпо́дній причаща́тися і трапе́зі бісо́встій. | |
|
22
|
|
| Іли́ раздража́єм Го́спода? Єда́ кріпча́йші Єго́ єсьми́? | |
|
23
|
|
| (Зач. 146) Вся мі літь суть, но не вся на по́льзу; вся мі літь суть, но не вся назида́ють. | |
|
24
|
|
| Нікто́же своєго́ си да і́щеть, но є́же бли́жняго ки́йждо. | |
|
25
|
|
| Все, є́же на то́ржищі продає́моє, яді́те, нічто́же сумня́щеся, за со́вість; | |
|
26
|
|
| Госпо́дня бо земля́ і ісполне́ніє єя́. | |
|
27
|
|
| А́ще ли кто от неві́рних призива́єть ви, і хо́щете іти́, все предлага́ємоє вам яді́те, нічто́же сумня́щеся, за со́вість. | |
|
28
|
|
| (Зач. 147) А́ще ли же кто вам рече́ть: сіє́ ідоложе́ртвенно єсть — не яді́те за о́ного пові́давшаго, і со́вість; Госпо́дня бо земля́ і ісполне́ніє єя́. | |
|
29
|
|
| Со́вість же глаго́лю не свою́, но друга́го; вску́ю бо свобо́да моя́ су́диться от іни́я со́вісти? | |
|
30
|
|
| А́ще аз благода́тію причаща́юся, почто́ хулу́ приє́млю, о не́мже аз благодарю́? | |
|
31
|
|
| А́ще у́бо я́сте, а́ще ли пієте́, а́ще ли і́но что творите́, вся во сла́ву Бо́жию творі́те. | |
|
32
|
|
| Безпреткнове́нні бива́йте іуде́єм, і е́ллином, і Це́ркві Бо́жієй, | |
|
33
|
|
| я́коже і аз во всем всім угожда́ю, не іски́й своєя́ по́льзи, но мно́гих, да спасу́ться. |
