|
Перше послання до Солунян святого апостола Павла
|
Къ солꙋ́нѧнѡмъ 1-е
|
|
Глава 1
|
Глава́ а҃
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 262) Па́вел, і Силуа́н, і Тимофе́й це́ркві Солу́нстій о Бо́зі Отці́ і Го́споді Ісу́сі Христі́: благода́ть вам і мир от Бо́га Отця́ на́шего і Го́спода Ісу́са Христа́.
|
|
|
2
|
2
|
|
Благодари́м Бо́га всегда́ о всіх вас, помина́ніє о вас творя́ще в моли́твах на́ших,
|
Благодари́мъ бг҃а всегда̀ ѡ҆ всѣ́хъ ва́съ, помина́нїе ѡ҆ ва́съ творѧ́ще въ моли́твахъ на́шихъ,
|
|
3
|
3
|
|
непреста́нно помина́юще ва́ше ді́ло ві́ри, і труд любве́, і терпі́ніє упова́нія Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ пред Бо́гом і Отце́м на́шим,
|
непреста́ннѡ помина́юще ва́ше дѣ́ло вѣ́ры, и҆ трꙋ́дъ любвѐ, и҆ терпѣ́нїе оу҆пова́нїѧ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, пред̾ бг҃омъ и҆ ѻ҆ц҃е́мъ на́шимъ,
|
|
4
|
4
|
|
ві́дяще, бра́тіє возлю́бленная, от Бо́га ізбра́ніє ва́ше;
|
вѣ́дѧще, бра́тїе возлю́бленнаѧ, ѿ бг҃а и҆збра́нїе ва́ше:
|
|
5
|
5
|
|
я́ко благовіствова́ніє на́ше не бисть к вам в сло́ві то́чію, но і в си́лі, і в Ду́сі Свя́ті, і во ізвіще́нії мно́зі, я́коже і ві́сте, какови́ би́хом в вас ра́ди вас.
|
ꙗ҆́кѡ бл҃говѣствова́нїе на́ше не бы́сть къ ва́мъ въ сло́вѣ то́чїю, но и҆ въ си́лѣ, и҆ въ д©ѣ ст҃ѣ, и҆ во и҆звѣще́нїи мно́зѣ, ꙗ҆́коже и҆ вѣ́сте, каковѝ бы́хомъ въ ва́съ ра́ди ва́съ.
|
|
6
|
6
|
|
(Зач. 263) І ви подо́бници би́сте нам і Го́споду, приє́мше сло́во в ско́рбі мно́зі с ра́достію Ду́ха Свята́го,
|
|
|
7
|
7
|
|
я́ко би́ти вам о́браз всім ві́рующим в Македо́нії і Аха́йї.
|
ꙗ҆́кѡ бы́ти ва́мъ ѡ҆́бразъ всѣ̑мъ вѣ́рꙋющымъ въ македо́нїи и҆ а҆ха́їи.
|
|
8
|
8
|
|
От вас бо промче́ся сло́во Госпо́днє не то́кмо в Македо́нії і Аха́йї, но і во вся́ко мі́сто ві́ра ва́ша, я́же к Бо́гу, ізи́де, я́ко не тре́бовати нам глаго́лати что.
|
Ѿ ва́съ бо промче́сѧ сло́во гдⷭ҇не не то́кмѡ въ македо́нїи и҆ а҆ха́їи, но и҆ во всѧ́ко мѣ́сто вѣ́ра ва́ша, ꙗ҆́же къ бг҃ꙋ, и҆зы́де, ꙗ҆́кѡ не тре́бовати на́мъ глаго́лати что̀.
|
|
9
|
9
|
|
Ті́ї бо о нас возвіща́ють, како́в вход імі́хом к вам, і ка́ко обрати́стеся к Бо́гу от і́дол рабо́тати Бо́гу жи́ву і і́стинну
|
Ті́и бо ѡ҆ на́съ возвѣща́ютъ, како́въ вхо́дъ и҆мѣ́хомъ къ ва́мъ, и҆ ка́кѡ ѡ҆брати́стесѧ къ бг҃ꙋ ѿ і҆́дѡлъ, рабо́тати бг҃ꙋ жи́вꙋ и҆ и҆́стиннꙋ
|
|
10
|
10
|
|
і жда́ти Си́на Єго́ с небе́с, єго́же воскреси́ із ме́ртвих, Ісу́са, ізбавля́ющаго нас от гні́ва гряду́щаго.
|
и҆ жда́ти сн҃а є҆гѡ̀ съ нб҃съ, є҆го́же воскр҃сѝ и҆з̾ ме́ртвыхъ, і҆и҃са, и҆збавлѧ́ющаго на́съ ѿ гнѣ́ва грѧдꙋ́щагѡ.
|
|
Глава 2
|
Глава́ в҃
|
|
1
|
1
|
|
(Зач 264) Са́мі бо ві́сте, бра́тіє, вход наш і́же к вам, я́ко не вотще́ бисть;
|
|
|
2
|
2
|
|
но предпострада́вше і досажде́ні би́вше, я́коже ві́сте, в Філі́ппіх, дерзну́хом о Бо́зі на́шем глаго́лати к вам благовіствова́ніє Бо́жиє со мно́гим по́двигом.
|
но предпострада́вше и҆ досажде́ни бы́вше, ꙗ҆́коже вѣ́сте, въ фїлі́ппѣхъ, дерзнꙋ́хомъ ѡ҆ бз҃ѣ на́шемъ глаго́лати къ ва́мъ бл҃говѣствова́нїе бж҃їе со мно́гимъ по́двигомъ.
|
|
3
|
3
|
|
Утіше́ніє бо на́ше не от пре́лести, ні от нечистоти́, ні ле́стію;
|
Оу҆тѣше́нїе бо на́ше не ѿ пре́лести, ни ѿ нечистоты̀, ни ле́стїю:
|
|
4
|
4
|
|
но я́коже іскуси́хомся от Бо́га ві́рні би́ти прия́ти благовіствова́ніє, та́ко глаго́лем, не а́ки челові́ком угожда́юще, но Бо́гу іскуша́ющему сердця́ на́ша.
|
но ꙗ҆́коже и҆скꙋси́хомсѧ ѿ бг҃а вѣ́рни бы́ти прїѧ́ти бл҃говѣствова́нїе, та́кѡ глаго́лемъ, не а҆́ки человѣ́кѡмъ оу҆гожда́юще, но бг҃ꙋ и҆скꙋша́ющемꙋ сердца̀ на̑ша.
|
|
5
|
5
|
|
Нікогда́же бо в словесі́ ласка́нія би́хом к вам, я́коже ві́сте, ніже́ в вині́ лихоіма́нія: Бог свиді́тель!
|
Никогда́же бо въ словесѝ ласка́нїѧ бы́хомъ къ ва́мъ, ꙗ҆́коже вѣ́сте, нижѐ въ винѣ̀ лихоима́нїѧ: бг҃ъ свидѣ́тель!
|
|
6
|
6
|
|
Ні і́щуще от челові́к сла́ви, ні от вас, ні от іні́х;
|
Ни и҆́щꙋще ѿ человѣ̑къ сла́вы, ни ѿ ва́съ, ни ѿ и҆нѣ́хъ:
|
|
7
|
7
|
|
могу́ще в тяготі́ би́ти, я́коже Христо́ви апо́столи, но би́хом ти́сі посреді́ вас, я́коже дої́лиця грі́єть своя́ ча́да.
|
могꙋ́ще въ тѧготѣ̀ бы́ти, ꙗ҆́коже хрⷭ҇тѡ́вы а҆пⷭ҇ли, но бы́хомъ ти́си посредѣ̀ ва́съ, ꙗ҆́коже дои́лица грѣ́етъ своѧ̑ ча̑да.
|
|
8
|
8
|
|
Та́ко жела́юще вас, благоволи́хом пода́ти вам не то́чію благовіствова́ніє Бо́жиє, но і ду́ші своя́, зане́же возлю́блені би́сте нам.
|
Та́кѡ жела́юще ва́съ, благоволи́хомъ пода́ти ва́мъ не то́чїю бл҃говѣствова́нїе бж҃їе, но и҆ дꙋ́шы своѧ̑, зане́же возлю́блени бы́сте на́мъ.
|
|
9
|
9
|
|
(Зач. 265) По́мніте бо, бра́тіє, труд наш і по́двиг: нощ бо і день ді́лающе, да не отяготи́м ні єди́наго от вас, пропові́дахом вам благовіствова́ніє Бо́жиє.
|
|
|
10
|
10
|
|
Ви свиді́теле і Бог, я́ко преподо́бно і пра́ведно і непоро́чно вам, ві́рующим, би́хом,
|
Вы̀ свидѣ́телє и҆ бг҃ъ, ꙗ҆́кѡ прпⷣбнѡ и҆ првⷣнѡ и҆ непоро́чнѡ ва́мъ вѣ́рꙋющымъ бы́хомъ,
|
|
11
|
11
|
|
я́коже ві́сте, зане́ єди́наго кого́ждо вас, я́коже оте́ць ча́да своя́,
|
ꙗ҆́коже вѣ́сте, занѐ є҆ди́наго кого́ждо ва́съ, ꙗ҆́коже ѻ҆те́цъ ча̑да своѧ̑,
|
|
12
|
12
|
|
моля́ще і утіша́юще вас, і свиді́тельствующе вам ходи́ти досто́йно Бо́гу, призва́вшему ви во своє́ Ца́рство і сла́ву.
|
молѧ́ще и҆ оу҆тѣша́юще ва́съ, и҆ свидѣ́телствꙋюще ва́мъ ходи́ти досто́йнѡ бг҃ꙋ, призва́вшемꙋ вы̀ во своѐ црⷭ҇тво и҆ сла́вꙋ.
|
|
13
|
13
|
|
Сего́ ра́ди і ми благодари́м Бо́га непреста́нно, я́ко приє́мше сло́во сли́шанія Бо́жия от нас, прия́сте не а́ки сло́во челові́чесько, но, я́коже єсть воі́стину, сло́во Бо́жиє, є́же і ді́йствується в вас, ві́рующих.
|
Сегѡ̀ ра́ди и҆ мы̀ благодари́мъ бг҃а непреста́ннѡ, ꙗ҆́кѡ прїе́мше сло́во слы́шанїѧ бж҃їѧ ѿ на́съ, прїѧ́сте не а҆́ки сло́во человѣ́ческо, но, ꙗ҆́коже є҆́сть вои́стиннꙋ, сло́во бж҃їе, є҆́же и҆ дѣ́йствꙋетсѧ въ ва́съ вѣ́рꙋющихъ.
|
|
14
|
14
|
|
(Зач. 266) Ви бо подо́бници би́сте, бра́тіє, церква́м Бо́жиїм су́щим во Іуде́ї о Христі́ Ісу́сі, зане́ та́яжде і ви пострада́сте от свої́х сплеме́нник, я́коже і ті́ї от іуде́й,
|
|
|
15
|
15
|
|
уби́вших і Го́спода Ісу́са і Єго́ проро́ки, і нас ізгна́вших, і Бо́гу не угоди́вших, і всім челові́ком проти́в'ящихся,
|
оу҆би́вшихъ и҆ гдⷭ҇а і҆и҃са и҆ є҆гѡ̀ прⷪ҇ро́ки, и҆ на́съ и҆згна́вшихъ, и҆ бг҃ꙋ не оу҆годи́вшихъ, и҆ всѣ̑мъ человѣ́кѡмъ проти́вѧщихсѧ,
|
|
16
|
16
|
|
(і) возбраня́ющих нам глаго́лати язи́ком, да спасу́ться, во є́же іспо́лнити їм гріхи́ своя́ всегда́; пости́же же на них гнів до конця́.
|
(и҆) возбранѧ́ющихъ на́мъ глаго́лати ꙗ҆зы́кѡмъ, да спасꙋ́тсѧ, во є҆́же и҆спо́лнити и҆̀мъ грѣхѝ своѧ̑ всегда̀: пости́же же на ни́хъ гнѣ́въ до конца̀.
|
|
17
|
17
|
|
Ми же, бра́тіє, осироті́вше от вас ко вре́мені часа́ лице́м, а не се́рдцем, ли́шше тща́хомся лице́ ва́ше ви́діти мно́гим жела́нієм.
|
Мы́ же, бра́тїе, ѡ҆сиротѣ́вше ѿ ва́съ ко вре́мени часа̀ лице́мъ, а҆ не се́рдцемъ, ли́шше тща́хомсѧ лицѐ ва́ше ви́дѣти мно́гимъ жела́нїемъ.
|
|
18
|
18
|
|
Ті́мже хоті́хом прийти́ к вам, аз у́бо Па́вел, єди́ною і два́жди; і возбрани́ нам сатана́.
|
Тѣ́мже хотѣ́хомъ прїитѝ къ ва́мъ, а҆́зъ оу҆́бѡ па́ѵелъ, є҆ди́ною и҆ два́жды: и҆ возбранѝ на́мъ сатана̀.
|
|
19
|
19
|
|
Кто бо нам упова́ніє, іли́ ра́дость, іли́ віне́ць похвале́нія? Не і ви ли пред Го́сподем на́шим Ісу́с Христо́м во прише́ствії Єго́?
|
Кто́ бо на́мъ оу҆пова́нїе и҆лѝ ра́дость и҆лѝ вѣне́цъ похвале́нїѧ; Не и҆ вы́ ли пред̾ гдⷭ҇емъ на́шимъ і҆и҃съ хрⷭ҇то́мъ во̀ прише́ствїи є҆гѡ̀;
|
|
20
|
20
|
|
(Зач. 267) Ви бо єсте́ сла́ва на́ша і ра́дость.
|
|
|
Глава 3
|
Глава́ г҃
|
|
Глава 4
|
Глава́ д҃
|
|
Глава 5
|
Глава́ є҃
|
|
16
|
16
|
|
Всегда́ ра́дуйтеся.
|
Всегда̀ ра́дꙋйтесѧ.
|
|
17
|
17
|
|
Непреста́нно молі́теся.
|
Непреста́ннѡ моли́тесѧ.
|
|
18
|
18
|
|
О всем благодарі́те; сія́ бо єсть во́ля Бо́жия о Христі́ Ісу́сі в вас.
|
Ѡ҆ все́мъ благодари́те: сїѧ́ бо є҆́сть во́лѧ бж҃їѧ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ въ ва́съ.
|
|
19
|
19
|
|
Духа не угаша́йте.
|
Дх҃а не оу҆гаша́йте.
|
|
20
|
20
|
|
Проро́чєствія не унічижа́йте.
|
Прⷪ҇ро́чєствїѧ не оу҆ничижа́йте.
|
|
21
|
21
|
|
Вся же іскуша́юще, до́брая держі́те.
|
Всѧ̑ же и҆скꙋша́юще, дѡ́браѧ держи́те.
|
|
22
|
22
|
|
От вся́кия ве́щі зли́я [от вся́каго ви́да зла́го] огреба́йтеся.
|
Ѿ всѧ́кїѧ ве́щи ѕлы́ѧ [ѿ всѧ́кагѡ ви́да ѕла́гѡ] ѡ҆греба́йтесѧ.
|
|
23
|
23
|
|
Сам же Бог ми́ра да освяти́ть вас всесоверше́нних во всем; і всесоверше́н ваш дух, і душа́, і ті́ло непоро́чно в прише́ствіє Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ да сохрани́ться.
|
Са́мъ же бг҃ъ ми́ра да ѡ҆ст҃и́тъ ва́съ всесоверше́нныхъ во все́мъ: и҆ всесоверше́нъ ва́шъ дꙋ́хъ и҆ дꙋша̀ и҆ тѣ́ло непоро́чно въ прише́ствїе гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ да сохрани́тсѧ.
|
|
24
|
24
|
|
Ві́рен призва́вий вас, І́же і сотвори́ть.
|
Вѣ́ренъ призва́вый ва́съ, и҆́же и҆ сотвори́тъ.
|
|
25
|
25
|
|
Бра́тіє, молі́теся о нас.
|
Бра́тїе, моли́тесѧ ѡ҆ на́съ.
|
|
26
|
26
|
|
Цілу́йте бра́тію всю лобза́нієм святи́м.
|
Цѣлꙋ́йте бра́тїю всю̀ лобза́нїемъ ст҃ы́мъ.
|
|
27
|
27
|
|
Заклина́ю ви Го́сподем, прочести́ посла́ніє сіє́ пред все́ю свято́ю бра́тією.
|
Заклина́ю вы̀ гдⷭ҇емъ, прочестѝ посла́нїе сїѐ пред̾ все́ю ст҃о́ю бра́тїею.
|
|
28
|
28
|
|
Благода́ть Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ с ва́ми. Амі́нь.
|
Блгⷣть гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ съ ва́ми. А҆ми́нь.
|