2
6
1
(Зач. 181) Споспі́шествующе же і мо́лим, не вотще́ благода́ть Бо́жию прия́ти вам.
2
Глаго́леть бо: во вре́м'я прия́тно послу́шах тебе́ і в день спаcе́нія помого́х ті. Се ни́ні вре́м'я благоприя́тно, се ни́ні день спаcе́нія.
3
Ні єди́но ні в че́мже даю́ще претика́ніє, да служе́ніє безпоро́чно бу́деть,
4
но во всем представля́юще себе́ я́коже Бо́жія слуги́, в терпі́нії мно́зі, в ско́рбіх, в біда́х, в тіснота́х,
5
в ра́нах, в темни́цях, в нестроє́ніїх, в труді́х, во бді́ніїх, в поще́ніїх,
6
во очище́нії, в ра́зумі, в долготерпі́нії, в бла́гості, в Ду́сі Свя́ті, в любві́ нелицемі́рні,
7
в словесі́ і́стини, в си́лі Бо́жієй, ору́жії пра́вди десни́ми і шу́їми,
8
сла́вою і безче́стієм, гажде́нієм і благохвале́нієм; я́ко лестці́, і і́стинні;
9
я́ко незна́ємі, і познава́ємі; я́ко умира́юще, і се жи́ві єсьми́; я́ко наказу́ємі, а не умерщвля́ємі;
10
я́ко скорбя́ще, при́сно же ра́дующеся; я́ко ни́щі, а мно́гі богатя́ще; я́ко нічто́же іму́ще, а вся содержа́ще.
2
6