|
Друге послання до Коринф’ян святого апостола Павла
|
Къ корі́нѳѧнѡмъ 2-е
|
|
Глава 1
|
Глава́ а҃
|
|
Глава 4
|
Глава́ д҃
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 175) Сего́ ра́ди іму́ще служе́ніє сіє́, я́коже поми́ловані би́хом, не стужа́єм сі;
|
(Заⷱ҇ р҃о҃е҃.) Сегѡ̀ ра́ди и҆мꙋ́ще слꙋже́нїе сїѐ, ꙗ҆́коже поми́ловани бы́хомъ, не стꙋжа́емъ сѝ:
|
|
2
|
2
|
|
но отреко́хомся та́йних сра́ма, не в лука́вствії ходя́ще, ні льстя́ще словесе́ Бо́жия, но явле́нієм і́стини представля́юще себе́ ко вся́цій со́вісті челові́честій, пред Бо́гом.
|
но ѿреко́хомсѧ та́йныхъ сра́ма, не въ лꙋка́вствїи ходѧ́ще, ни льстѧ́ще словесѐ бж҃їѧ, но ꙗ҆вле́нїемъ и҆́стины представлѧ́юще себѐ ко всѧ́цѣй со́вѣсти человѣ́честѣй, пред̾ бг҃омъ.
|
|
3
|
3
|
|
А́ще ли же єсть покрове́нно благовіствова́ніє на́ше, в ги́бнущих єсть покрове́нно,
|
А҆́ще ли же є҆́сть покрове́но бл҃говѣствова́нїе на́ше, въ ги́бнꙋщихъ є҆́сть покрове́но,
|
|
4
|
4
|
|
в ни́хже бог ві́ка сего́ осліпи́ ра́зуми неві́рних, во є́же не возсія́ти їм сві́ту благовіствова́нія сла́ви Христо́ви, І́же єсть о́браз Бо́га неви́димаго.
|
въ ни́хже бо́гъ вѣ́ка сегѡ̀ ѡ҆слѣпѝ ра́зꙋмы невѣ́рныхъ, во є҆́же не возсїѧ́ти и҆̀мъ свѣ́тꙋ бл҃говѣствова́нїѧ сла́вы хрⷭ҇то́вы, и҆́же є҆́сть ѡ҆́бразъ бг҃а неви́димагѡ.
|
|
5
|
5
|
|
Не себе́ бо пропові́даєм, но Христа́ Ісу́са Го́спода; себе́ же самі́х рабо́в вам Ісу́са (Го́спода) ра́ди;
|
Не себе́ бо проповѣ́даемъ, но хрⷭ҇та̀ і҆и҃са гдⷭ҇а: себе́ же самѣ́хъ рабѡ́въ ва́мъ і҆и҃са (гдⷭ҇а) ра́ди:
|
|
6
|
6
|
|
(Зач. 176) я́ко Бог реки́й із тьми сві́ту возсія́ти, і́же возсія́ в сердця́х на́ших, к просвіще́нію ра́зума сла́ви Бо́жия о лиці́ Ісу́с Христо́ві.
|
(Заⷱ҇ р҃о҃ѕ҃.) ꙗ҆́кѡ бг҃ъ рекі́й и҆з̾ тмы̀ свѣ́тꙋ возсїѧ́ти, и҆́же возсїѧ̀ въ сердца́хъ на́шихъ, къ просвѣще́нїю ра́зꙋма сла́вы бж҃їѧ ѡ҆ лицы̀ і҆и҃съ хрⷭ҇то́вѣ.
|
|
7
|
7
|
|
І́мами же сокро́вище сіє́ в скуде́льних сосу́діх, да премно́жество си́ли бу́деть Бо́жия, а не от нас;
|
И҆́мамы же сокро́вище сїѐ въ скꙋде́льныхъ сосꙋ́дѣхъ, да премно́жество си́лы бꙋ́детъ бж҃їѧ, а҆ не ѿ на́съ:
|
|
8
|
8
|
|
во всем скорбя́ще, но не стужа́юще сі; неча́ємі, но не отчаява́ємі;
|
во все́мъ скорбѧ́ще, но не стꙋжа́юще сѝ: неча́еми, но не ѿчаѧва́еми:
|
|
9
|
9
|
|
гони́мі, но не оставля́ємі; низлага́ємі, но не погиба́юще;
|
гони́ми, но не ѡ҆ставлѧ́еми: низлага́еми, но не погиба́юще:
|
|
10
|
10
|
|
всегда́ ме́ртвость Го́спода Ісу́са в ті́лі нося́ще, да і живо́т Ісу́сов в ті́лі на́шем яви́ться.
|
всегда̀ ме́ртвость гдⷭ҇а і҆и҃са въ тѣ́лѣ носѧ́ще, да и҆ живо́тъ і҆и҃совъ въ тѣ́лѣ на́шемъ ꙗ҆ви́тсѧ.
|
|
11
|
11
|
|
При́сно бо ми живі́ї в смерть предає́мся Ісу́са ра́ди, да і живо́т Ісу́сов яви́ться в ме́ртвенній пло́ті на́шей;
|
Прⷭ҇нѡ бо мы̀ живі́и въ сме́рть предае́мсѧ і҆и҃са ра́ди, да и҆ живо́тъ і҆и҃совъ ꙗ҆ви́тсѧ въ ме́ртвеннѣй пло́ти на́шей:
|
|
12
|
12
|
|
ті́мже смерть у́бо в нас ді́йствуєть, а живо́т в вас.
|
тѣ́мже сме́рть оу҆́бѡ въ на́съ дѣ́йствꙋетъ, а҆ живо́тъ въ ва́съ.
|
|
13
|
13
|
|
(Зач. 177) Іму́ще же тойже дух ві́ри, по пи́санному: «Ві́ровах, ті́мже возглаго́лах», — і ми ві́руєм, ті́мже і глаго́лем,
|
(Заⷱ҇ р҃о҃з҃.) И҆мꙋ́ще же то́йже дх҃ъ вѣ́ры, по пи́санномꙋ: вѣ́ровахъ, тѣ́мже возглаго́лахъ: и҆ мы̀ вѣ́рꙋемъ, тѣ́мже и҆ глаго́лемъ,
|
|
14
|
14
|
|
ві́дяще, я́ко Воздви́гий Го́спода Ісу́са, і нас со Ісу́сом воздви́гнеть, і предпоста́вить с ва́ми.
|
вѣ́дѧще, ꙗ҆́кѡ воздви́гїй гдⷭ҇а і҆и҃са, и҆ на́съ со і҆и҃сомъ воздви́гнетъ, и҆ предпоста́витъ съ ва́ми.
|
|
15
|
15
|
|
Вся бо вас ра́ди, да благода́ть умно́жившаяся, мно́жайшими благодаре́нії ізби́точествить в сла́ву Бо́жию.
|
Всѧ̑ бо ва́съ ра́ди, да блгⷣть оу҆мно́жившаѧсѧ, мно́жайшими благодарє́нїи и҆збы́точествитъ въ сла́вꙋ бж҃їю.
|
|
16
|
16
|
|
Ті́мже не стужа́єм сі; но а́ще і вні́шній наш челові́к тлі́єть, оба́че вну́тренній обновля́ється по вся дні.
|
Тѣ́мже не стꙋжа́емъ сѝ: но а҆́ще и҆ внѣ́шнїй на́шъ человѣ́къ тлѣ́етъ, ѻ҆ба́че внꙋ́треннїй ѡ҆бновлѧ́етсѧ по всѧ̑ дни̑.
|
|
17
|
17
|
|
Є́же бо ни́ні ле́гкоє печа́лі на́шея, по преумноже́нію в преспі́яніє тяготу́ ві́чния сла́ви соді́ловаєть нам,
|
Є҆́же бо нн҃ѣ ле́гкое печа́ли на́шеѧ, по преꙋмноже́нїю въ преспѣ́ѧнїе тѧготꙋ̀ вѣ́чныѧ сла́вы содѣ́ловаетъ на́мъ,
|
|
18
|
18
|
|
не смотря́ющим нам ви́димих, но неви́димих; ви́димая бо вре́менна, неви́димая же ві́чна.
|
не смотрѧ́ющымъ на́мъ ви́димыхъ, но неви́димыхъ: ви̑димаѧ бо вре́мєнна, неви̑димаѧ же вѣ̑чна.
|
|
Глава 6
|
Глава́ ѕ҃
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 181) Споспі́шествующе же і мо́лим, не вотще́ благода́ть Бо́жию прия́ти вам.
|
(Заⷱ҇ р҃п҃а҃.) Споспѣ́шествꙋюще же и҆ мо́лимъ, не вотщѐ блгⷣть бж҃їю прїѧ́ти ва́мъ.
|
|
2
|
2
|
|
Глаго́леть бо: во вре́м'я прия́тно послу́шах тебе́ і в день спаcе́нія помого́х ті. Се ни́ні вре́м'я благоприя́тно, се ни́ні день спаcе́нія.
|
Гл҃етъ бо: во вре́мѧ прїѧ́тно послꙋ́шахъ тебє̀, и҆ въ де́нь спⷭ҇нїѧ помого́хъ тѝ. Сѐ нн҃ѣ вре́мѧ бл҃гопрїѧ́тно, сѐ нн҃ѣ де́нь спⷭ҇нїѧ.
|
|
3
|
3
|
|
Ні єди́но ні в че́мже даю́ще претика́ніє, да служе́ніє безпоро́чно бу́деть,
|
Ни є҆ди́но ни въ че́мже даю́ще претыка́нїе, да слꙋже́нїе безпоро́чно бꙋ́детъ,
|
|
4
|
4
|
|
но во всем представля́юще себе́ я́коже Бо́жія слуги́, в терпі́нії мно́зі, в ско́рбіх, в біда́х, в тіснота́х,
|
но во все́мъ представлѧ́юще себѐ ꙗ҆́коже бж҃їѧ слꙋги̑, въ терпѣ́нїи мно́зѣ, въ ско́рбехъ, въ бѣда́хъ, въ тѣснота́хъ,
|
|
5
|
5
|
|
в ра́нах, в темни́цях, в нестроє́ніїх, в труді́х, во бді́ніїх, в поще́ніїх,
|
въ ра́нахъ, въ темни́цахъ, въ нестрое́нїихъ, въ трꙋдѣ́хъ, во бдѣ́нїихъ, въ поще́нїихъ,
|
|
6
|
6
|
|
во очище́нії, в ра́зумі, в долготерпі́нії, в бла́гості, в Ду́сі Свя́ті, в любві́ нелицемі́рні,
|
во ѡ҆чище́нїи, въ ра́зꙋмѣ, въ долготерпѣ́нїи, въ бл҃гости, въ д©ѣ ст҃ѣ, въ любвѝ нелицемѣ́рнѣ,
|
|
7
|
7
|
|
в словесі́ і́стини, в си́лі Бо́жієй, ору́жії пра́вди десни́ми і шу́їми,
|
въ словесѝ и҆́стины, въ си́лѣ бж҃їей, ѻ҆рꙋ̑жїи пра́вды десны́ми и҆ шꙋ́ими,
|
|
8
|
8
|
|
сла́вою і безче́стієм, гажде́нієм і благохвале́нієм; я́ко лестці́, і і́стинні;
|
сла́вою и҆ безче́стїемъ, гажде́нїемъ и҆ благохвале́нїемъ: ꙗ҆́кѡ лестцы̀, и҆ и҆́стинни:
|
|
9
|
9
|
|
я́ко незна́ємі, і познава́ємі; я́ко умира́юще, і се жи́ві єсьми́; я́ко наказу́ємі, а не умерщвля́ємі;
|
ꙗ҆́кѡ незна́еми, и҆ познава́еми: ꙗ҆́кѡ оу҆мира́юще, и҆ сѐ жи́ви є҆смы̀: ꙗ҆́кѡ наказꙋ́еми, а҆ не оу҆мерщвлѧ́еми:
|
|
10
|
10
|
|
я́ко скорбя́ще, при́сно же ра́дующеся; я́ко ни́щі, а мно́гі богатя́ще; я́ко нічто́же іму́ще, а вся содержа́ще.
|
ꙗ҆́кѡ скорбѧ́ще, прⷭ҇нѡ же ра́дꙋющесѧ: ꙗ҆́кѡ ни̑щи, а҆ мнѡ́ги богатѧ́ще: ꙗ҆́кѡ ничто́же и҆мꙋ́ще, а҆ всѧ̑ содержа́ще.
|
