Глава 2
|
Главa в7
|
1
|
1
|
(Зач. 275) Мо́лим же ви, бра́тіє, о прише́ствії Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ і на́шем собра́нії о Нем, | (За? ©о7е7.) М0лимъ же вы2, брaтіе, њ пришeствіи гDа нaшегw ї}са хrтA и3 нaшемъ собрaніи њ нeмъ, |
2
|
2
|
не ско́ро подвиза́тися вам от ума́, ні ужаса́тися ніже́ ду́хом, ніже́ сло́вом, ні посла́нієм а́ки от нас по́сланним, я́ко уже́ настої́ть день Христо́в. | не ск0рw подвизaтисz вaмъ t ўмA, ни ўжасaтисz нижE дyхомъ, нижE сл0вомъ, ни послaніемъ ѓки t нaсъ п0сланнымъ, ћкw ўжE настои1тъ дeнь хrт0въ. |
3
|
3
|
Да нікто́же вас прельсти́ть ні по єди́ному же о́бразу; я́ко а́ще не при́йдеть отступле́ніє пре́жде, і откри́ється челові́к беззако́нія, син поги́белі, | Да никт0же вaсъ прельсти1тъ ни по є3ди1ному же w4бразу: ћкw ѓще не пріи1детъ tступлeніе прeжде, и3 tкрhетсz человёкъ беззак0ніz, сhнъ поги1бели, |
4
|
4
|
проти́вник і превознося́йся па́че вся́каго глаго́лемаго бо́га і́ли чти́лища, я́коже єму́ сі́сти в Це́ркві Бо́жієй а́ки бо́гу, показу́ющу себе́, я́ко бог єсть. | проти1вникъ и3 превозносsйсz пaче всsкагw глаг0лемагw б0га и4ли чти1лища, ћкоже є3мY сёсти въ цeркви б9іей ѓки б0гу, показyющу себE, ћкw б0гъ є4сть. |
5
|
5
|
Не по́мните ли, я́ко єще́ живи́й у вас, сія́ глаго́лах вам? | Не п0мните ли, ћкw є3щE живhй ў вaсъ, сі‰ глаг0лахъ вaмъ; |
6
|
6
|
І ни́ні удержава́ющеє ві́сте, во є́же яви́тися єму́ в своє́ єму́ вре́м'я. | И# нн7э ўдержавaющее вёсте, во є4же kви1тисz є3мY въ своE є3мY врeмz. |
7
|
7
|
Та́йна бо уже́ ді́ється беззако́нія, то́чію держа́й ни́ні до́ндеже от среди́ бу́деть; | Тaйна бо ўжE дёетсz беззак0ніz, т0чію держsй нн7э д0ндеже t среды2 бyдетъ: |
8
|
8
|
і тогда́ яви́ться беззако́нник, єго́же Госпо́дь Ісу́с убіє́ть ду́хом уст Свої́х, і упраздни́ть явле́нієм прише́ствія Своєго́, | и3 тогдA kви1тсz беззак0нникъ, є3г0же гDь ї}съ ўбіeтъ д¦омъ ќстъ свои1хъ, и3 ўпраздни1тъ kвлeніемъ пришeствіz своегw2, |
9
|
9
|
Єго́же єсть прише́ствіє по ді́йству сатанину́ во вся́цій си́лі і зна́меніїх і чудесі́х ло́жних, | є3гHже є4сть пришeствіе по дёйству сатанинY во всsцэй си1лэ и3 знaменіихъ и3 чудесёхъ л0жныхъ, |
|
10
|
і во вся́кой льсті непра́вди в погиба́ющих, зане́ любве́ і́стини не прия́ша, во є́же спасти́ся їм. | и3 во всsкой льсти2 непрaвды въ погибaющихъ, занE любвE и4стины не пріsша, во є4же спасти1сz и5мъ. |
11
|
11
|
І сего́ ра́ди по́слеть їм Бог ді́йство льсти, во є́же ві́ровати їм лжі, | И# сегw2 рaди п0слетъ и5мъ бGъ дёйство льсти2, во є4же вёровати и5мъ лжи2, |
12
|
12
|
да суд при́ймуть всі не ві́ровавшії і́стині, но благоволи́вшії в непра́вді. | да сyдъ пріи1мутъ вси2 не вёровавшіи и4стинэ, но благоволи1вшіи въ непрaвдэ. |
13
|
13
|
(Зач. 276) Ми же до́лжні єсьми́ благодари́ти Бо́га всегда́ о вас, бра́тіє возлю́бленная от Го́спода, я́ко ізбра́л єсть вас Бог от нача́ла во спасе́ніє во святи́ні Ду́ха і ві́ри і́стини, | (За? ©о7ѕ7.) Мh же д0лжни є3смы2 благодари1ти бGа всегдA њ вaсъ, брaтіе возлю1бленнаz t гDа, ћкw и3збрaлъ є4сть вaсъ бGъ t начaла во спcніе во с™hни д¦а и3 вёры и4стины, |
14
|
14
|
в не́же призва́ вас благовіствова́нієм на́шим, в получе́ніє сла́ви Го́спода на́шего Ісу́са Христа́. | въ нeже призвA вaсъ бlговэствовaніемъ нaшимъ, въ получeніе слaвы гDа нaшегw ї}са хrтA. |
15
|
15
|
Ті́мже у́бо, бра́тіє, сто́йте і держі́те преда́нія, ї́мже научи́стеся іли́ сло́вом, іли́ посла́нієм на́шим. | Тёмже u5бо, брaтіе, ст0йте и3 держи1те пред†ніz, и5мже научи1стесz и3ли2 сл0вомъ, и3ли2 послaніемъ нaшимъ. |
16
|
16
|
Сам же Госпо́дь наш Ісу́с Христо́с, і Бог і Оте́ць наш, возлюби́вий нас і да́вий утіше́ніє ві́чно і упова́ніє бла́го в благода́ті, | Сaмъ же гDь нaшъ ї}съ хrт0съ, и3 бGъ и3 nц7ъ нaшъ, возлюби1вый нaсъ и3 дaвый ўтэшeніе вёчно и3 ўповaніе бlго въ блгdти, |
17
|
17
|
да уті́шить сердця́ ва́ша і да утверди́ть [да утверди́ть вас] во вся́цім сло́ві і ді́лі бла́зі. | да ўтёшитъ сердцA в†ша и3 да ўтверди1тъ [да ўтверди1тъ вaсъ] во всsцэмъ сл0вэ и3 дёлэ блaзэ. |